Browsing by Author "Куземко, А. А."

Now showing 1 - 18 of 18

62 Й ЩОРІЧНИЙ СИМПОЗІУМ МІЖНАРОДНОЇ АСОЦІАЦІЇ НАУКИ ПРО РОСЛИННІСТЬ (IAVS), БРЕМЕН, НІМЕЧЧИНА
(2020) Мойсієнко, І. І.; Куземко, А. А.
АТЛАС ТРАВ'ЯНИХ БІОТОПІВ УКРАЇНИ
(2022) Куземко, А. А.; Буджак, В. В.; Вашеняк, Ю. А.; Винокуров, Д. С.; Дідух, Я. П.; Дзюба, Т. П.; Ємельянова, С. М.; Кучер, О. О.; Мойсієнко, І. І.; Токарюк, А. І.; Ходосовцев, О. Є.; Чорней, І. І.; Чусова, О. О.; Шаповал, В. В.; Ширяєва, Д. В.; Балашов, І. О.; Брусенцова, Н. О.; Василюк, О. В.; Вітер, С. Г.; Гаврилюк, М. Н.; Геряк, Ю. М.; Корнєєв, В. О.; Марущак, О. Ю.; Некрасова, О. Д.; Русін, М. Ю.; Куземко, І. В.
Наведено інформацію про трав'яні біотопи України. Для кожного типу подано детальну характеристику, представлено загальне фото й фото характерних видів рослин і тварин, рідкісних та інвазійних видів рослин, результати фітоіндикаційної оцінки, ступеню впливу загроз, созологічної значимості та ризиків втрат.
Біотопи степової зони України
(2020) Дідух, Я. П.; Борсукевич, Л. М.; Давидова, А. О.; Дзюба, Т. П.; Дубина, Д. В.; Ємельянова, С. М.; Коломійчук В.П.; Куземко, А. А.; Кучер, О. О.; Мойсієнко, І. І.; Пашкевич, Н. А.; Фіцайло, Т. В.; Ходосовцев, О. Є.; Царенко, П. М.; Чусова, О. О.; Шаповал, В. В.; Ширяєва, Д. В.
Монографія є продовженням відповідної серії і присвячена характеристиці біотопів степової зони України. У ній висвітлено теоретичні питання щодо значення біотопічного підходу, наведено короткий нарис природних умов степової зони, ієрархічну класифікацію та власне характеристику 186 біотопів. Остання включає відомості про відповідні аналоги описаних біотопів у інших класифікаціях, синтаксономію, характерні та діагностичні види, структуру, екологічні умови існування, поширення, значення та охорону, а також основні літературні джерела, присвячені їхньому дослідженню. Нариси ілюстровані кольоровими світлинами. За геоботанічними описами основних біотопів проведена синфітоіндикаційна оцінка та відображено характер залежностей між показниками екофакторів. Згідно з бальними шкалами розраховано показники впливу загроз, созологічної значимості, ризику втрат біотопів, наведено їхню категоризацію, що має велике значення для розроблення заходів із їх збереження. Книга адресована екологам, біологам, фахівцям у галузі охорони природи, викладачам та студентам відповідних спеціальностей.
ВЕЛИКИЙ ЛУГ ЧИ КАХОВСЬКЕ ВОДОСХОВИЩЕ : СУЧАСНЕ БАЧЕННЯ
(2025) Мойсієнко, І. І.; Василюк, О. В.; Колодежна, В. В.; Бузевич, І. Ю.; Демченко, В. О.; Куземко, А. А.; Максименко, М. Л.; Пархоменко, В. В.; Романов, П. В.; Сон, М. О.; Темченко, Є. А.; Філюта, К. О.
Видання присвячене передусім оцінці сценаріїв для території колишньо го Каховського водосховища та південного регіону України, що в минулому залежав від нього. Автори досліджують можливі варіанти відродження регі ону, включаючи варіанти повернення природних екосистем та вирішення су часних господарських потреб, створення нового водосховища та низку інших оригінальних сценаріїв. Наведена у виданні оцінка сценаріїв базується на ре тельному аналізі екологічних і соціальних наслідків створення водосховища в середині XX століття та його впливу на природні ландшафти, місцеві громади й економіку регіону. Особливу увагу приділено сучасним викликам, що поста ли після руйнування греблі у 2023 році, та перспективам сталого розвитку цієї унікальної території. Ця книга стане корисною для всіх, хто прагне зрозуміти можливі шляхи відновлення довкілля, історичної спадщини та економічного потенціалу пів дня України.
ВПЛИВ ВОЄННИХ ДІЙ ТА ОКУПАЦІЇ НА ПРИБЕРЕЖНІ БІОТОПИ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА В НПП "КАМ'ЯНСЬКА СІЧ"
(2024) Мойсієнко, І.; Дідух, Я. П.; Куземко, А. А.; Полянська, К.; Скобель, Н.; Кравченко, О.; Ходосовцева, Ю.; Скорик, С.; Ходосовцев, О. Є.
ГЕМІЕФЕМЕРОЇДИ ФЛОРИ УКРАЇНИ
(2024) Глеб, Р.; Бондаренко, Г.; Безсмертна, О.; Чусова, О. О.; Лавріненко, К.; Шиндер, О.; Волуца, О.; Калашнік, К.; Кучер, О.; Вашеняк, Ю.; Власта, Л.; Гузь, Г.; Данько, А.; Драбинюк, Г.; Дмитраш-Вацеба, І.; Захарова, М.; Куземко, А. А.; Мойсієнко, І. І.; Новіков, А.; Пашкевич, Н.; Спрягайло, О.
Науково-популярне видання присвячено геміефемероїдам флори України. В атласі наведено інформацію щодо біології, поширення та охорони видів із порівняно коротким весняно-раньолітнім періодом розвитку та довгим періодом спокою.
Еколого-ценотичні особливості видів родини Orchidaceae урочища «Орхідне поле» (Кінбурнська коса, Україна)
(2014) Захарова, М. Я.; Мойсієнко, І. І.; Куземко, А. А.
ЗАЛУЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ТА НАУКОВЦІВ ДО ПРОЕКТУВАННЯ МЕРЕЖІ ЕМЕРАЛЬД (СМАРАГДОВОЇ МЕРЕЖІ) В УКРАЇНІ
(2017) Мойсієнко, І. І.; Полянська, К. В.; Борисенко, К. А.; Павлачик, П.; Василюк, О. В.; Марущак, О. Ю.; Ширяєва, Д. В.; Куземко, А. А.; Оскирко, О. С.; Некрасова, О. Д.; Куцоконь, Ю. К.; Балашов, І. О.; Винокуров, Д. С.; Вашеняк, Ю. А.; Домашевський, С. В.; Вітер, С. Г.; Плига, А. В.; Мартинов, О. В.; Смірнов, Н. А.; Спінова, Ю. О.; Дятлова, О. С.; Романь, А. М.; Богомаз, М. В.; Безсмертна, О. О.
Книга узагальнює інформацію про основні засади проектування мережі Емеральд (Смарагдової мережі); включає аналіз її проектування в Україні; містить першу версію «тіньового списку» територій, які пропонується громадськістю для включення у Мережу та пропозиції щодо організації подальшої роботи по формуванню Мережі. Робота по проектуванню Мережі, може поєднати зусилля сотень зацікавлених науковців і громадських активістів, тому книга також містить інструкції для науковців та експертів, що бажають долучитись до подальшого проектування Мережі в Україні. Також, книга містить розділ про досвід Польщі у формуванні «тіньового списку» територій Натура 2000 та опис прикладів, яким саме чином мережа Натура 2000 дозволяє охороняти природу в Польщі.
ЗНИЩЕННЯ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА : НАСЛІДКИ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ
(2025) Мойсієнко, І. І.; Ходосовцев, О. Є.; Василюк, О. В.; Колодежна, В. В.; Демченко, В. О.; Куземко, А. А.; Марущак, О. Ю.; Некрасова, О. Д.; Пархоменко, В. В.; Русін, М. Ю.; Сон, М. О.; Сплодитель, А. О.; Темченко, Є. А.; Філюта, К. О.; Шевченко, І. В.
Видання узагальнює інформацію про екологічні, економічні та соці альні наслідки, спричинені підривом греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року. У книзі аналізуються наслідки для природоохоронних територій, біо різноманіття, ґрунтів, водних ресурсів і клімату, а також описуються пер ші відомості про відновлення екосистем на місці колишнього водосховища. Авторський колектив включає провідних екологів, ботаніків і зоологів, які проаналізували доступну інформацію про наслідки руйнування Каховсько го водосховища та доповнили дослідження результатами власних експеди цій, аналізом донних відкладень і дистанційного зондування Землі. Видання стане корисним ресурсом для науковців, екологів, студентів, а також усіх, хто цікавиться наслідками антропогенних катастроф та відновленням природи.
КЛАСИФІКАЦІЯ ЛІСОВОЇ РОСЛИННОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «КАРМЕЛЮКОВЕ ПОДІЛЛЯ» (ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)
(2019) Марківська, Л. В.; Яворська, О. Г.; Куземко, А. А.; MARKIVSKA, L. B.; YAVORSKA, O. H.; KUZEMKO, A. A.; МАРКОВСКАЯ, Л. В.; ЯВОРСКАЯ, Е. Г.
На основі 147 геоботанічних описів лісової рослинності, зібранних упродовж 2006–2017 років і оброблених у програмному пакеті Juice за допомогою різних методів кластерного аналізу, проведено класифікацію рослинності широколистяних лісів Національного природного парку «Кармелюкове Поділля» за методом Браун-Бланке. Запропонована класифікаційна схема включає три асоціації, три субасоціації, п’ять варіантів та одне безрангове угруповання, що належать до двох класів рослинності – Carpino-Fagetea sylvaticae і Quercetea pubescentis. Клас Carpino-Fagetea sylvaticae представлений двома асоціаціями Galeobdolono lutei-Carpinetum і Isopyro thalictroidis-Carpinetum. Перша асоціація представлена на території парку субасоціацією sambucetosum nigrae і відзначається значно більш вираженою внутрішньою диференціацією, оскільки включає три варіанти, що формуються в умовах різного антропогенного навантаження. Клас Quercetea pubescentis представлений на території парку однією асоціацією Quercetum pubescenti–roboris, для якої описано нову субасоціацію quercetosum petraeae з двома варіантами, що характеризуються різними мікрокліматичними особливостями. За результатами фітоіндикаційної оцінки виділених синтаксонів встановлено, що едафічні фактори відіграють значно більшу роль у їх диференціації, ніж кліматичні. Серед едафічних факторів найбільший вплив на диференціацію синтаксонів мають ті, що зумовлюють багатство ґрунтів – сольовий режим ґрунту та вміст засвоюваних форм азоту в ньому. У складі дослідженої рослинності виявлено 16 видів, занесених до діючого видання Червоної книги України, найбільш поширеними з яких є Sorbus torminalis, Allium ursinum i Viola alba. Досліджені фітоценози лісової рослинності парку є типовими для південно-східного Поділля, однак вони мають риси подібності з дубовими та грабово–дубовими лісами Центрального та Західного Поділля, а також Правобережного Придніпров’я. Лісова рослинність займає більшу частину території НПП «Кармелюкове Поділля», вона характеризується досить високим флористичним і ценотичним багатством, а також значною природоохоронною цінністю, зумовленою суттєвою участю рідкісних та зникаючих видів. На основе 147 геоботанических описаний лесной растительности, собраных в течение 2006–2017 годов и обработанных в программном пакете Juice при помощи разных методов кластерного анализа, проведена классификация растительности широколиственных лесов Национального природного парка «Кармелюково Подолье» по методу Браун-Бланке. Предложенная классификационная схема включает три ассоциации, три субассоциации, пять вариантов и одно безранговое сообщество, которые отнесены к двум классам растительности – Carpino-Fagetea sylvaticae и Quercetea pubescentis. Первая ассоциация представлена на территории парка субасоциацией sambucetosum nigrae и отличается значительно более выраженной внутренней дифференциацией, поскольку включает три варианта, которые формируются в условиях различной антропогенной нагрузки. Класс Quercetea pubescentis представлен на территории парка одной ассоциацией Quercetum pubescenti-roboris, для которой описано новую субасоциацию Quercetosum petraeae с двумя вариантами, характеризующимися различными микроклиматическими особенностями. По результатам фитоиндикационной оценки выделенных синтаксонов установлено, что эдафические факторы играют большую роль в их дифференциации, чем климатические. Среди эдафических факторов наибольшее влияние на дифференциацию синтаксонов имеют те, которые обусловливают богатство почв – солевой режим почвы и содержание усваиваемых форм азота в ней. В составе исследованной растительности выявлено 16 видов, включенных в действующее издание Красной книги Украины, наиболее распространенными из которых являются Sorbus torminalis, Allium ursinum и Viola alba. Исследованные фитоценозы лесной растительности парка являются типичными для юго-восточной Подолии, однако они имеют черты сходства с дубовыми и грабово-дубовыми лесами Центральной и Западной Подолии, а также Правобережного Приднепровья. Лесная растительность занимает большую часть территории НПП «Кармелюково Подолье», она характеризуется достаточно высоким флористическим и ценотическим богатством, а также значительной природоохранной ценностью, обусловленной существенным участием редких и исчезающих видов.
КОНЦЕПЦІЯ КЛАСУ В СУЧАСНІЙ ФІТОСОЦІОЛОГІЇ
(2022) Куземко, А. А.; Ходосовцев, О. Є.; Kuzemko, A. A.; Khodosovtsev, O. YE.
Розглянуто уявлення про синтаксономічний клас на сучасному рівні розвитку науки про рослинність. Проаналізовано класичне визначення класу, запропоноване Ж. Браун-Бланке. Детально розглянуто критерії класу, які впродовж розвитку фітосоціології згадувалися і застосовувалися різними авторами: флористичний, екологічний, фізіогномічний, хорологічний, еволюційний і практичний. При розгляді флористичного критерію особливу увагу було приділено аналізу концепції абсолютних діагностичних видів. На прикладах з нещодавно опублікованих синтаксономічних зведень по рослинності Європи і України проілюстровано існуючі проблеми у розмежуванні та ідентифікації різних класів рослинності України, а також проблему інфляції класів. Розвинуто сучасні уявлення щодо просторового розташування фітоценозів та їх масштабної розмірності. Представлений огляд продемонстрував, що основним підходом до виділення класу рослинності повинен залишатися флористико-соціологічний. Інші критерії можуть виступати додатковими аргументами при виділенні меж у рослинному континуумі, перевірці робочих гіпотез та прийнятті синтаксономічних рішень, особливо у тих випадках, коли об’єкт досліджень розташований у складному багатовимірному просторі. Екологічний, фізіогномічний, хорологічний, еволюційний і практичний критерії не повинні при цьому відігравати ключову роль та логічно корелювати з флористичним критерієм. На основі комплексного аналізу доведено помилковість наведення для України класів Poetea bulbosae i Saginetea maritimae. Також розглянуто різні підходи до розділення класів на групи за їхньою якістю. Зроблено припущення, що впродовж наступного десятиліття підвищення репрезентативності фітосоціологічних даних для України і Європи дозволить провести об’єктивну оцінку якості класів рослинності із використанням статистичних методів досліджень. The idea of a syntaxonomic class at the current level of development of the vegetation science has been considered. We analyzed the classical definition of the class provided by J. Braun-Blanquet as well as the criteria of the class, which were mentioned and applied by various authors during the phytosociology development: floristic, ecological, physiognomic, chorological, evolutionary, and applicable. When considering the floristic criterion, we paid attention on the concept of absolute diagnostic species and illustrated existing problems in distinguishing and recognition of some vegetation classes of Ukraine, as well as the problem of class inflation by examples from recently published syntaxonomic surveys of Europe and Ukraine. We developed the modern ideas about the spatial arrangement of phytocenoses and their scale dimensions. The presented review demonstrated that the main approach to distinguishing the vegetation class should remain floristic and sociological. Other criteria can serve as additional arguments when delineation borders in vegetation continuum, checking working hypotheses and making syntaxonomic decisions, especially in cases where the object of research is located in a comprehensive multidimensional space. Ecological, physiognomic, chorological, evolutionary as well as applicable criteria should not play a key role and logically correlate with the floristic criterion. We tried to prove the fallacy of listing Poetea bulbosae and Saginetea maritimae classes for Ukraine based on the analysis of compliance with the main criteria for class recognition. Different approaches to dividing classes into groups according to their quality have been also considered. We assume that over the next decade, increasing the representativeness of phytosociological data for Ukraine and Europe will allow an objective assessment of the quality of vegetation classes using statistical methods.
МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЛІНІЙНОГО АНАЛІЗУ НЕЛІНІЙНОЇ СТРУКТУРИ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ
(2023) Дідух, Я. П.; Вашеняк, Ю. А.; Розенбліт, Ю. В.; Чусова, О. О.; Куземко, А. А.; Didukh, Ya. P.; Vasheniak, Yu. A.; Rosenblit, Yu. V.; Chusova, O. O.; Kuzemko, A. A.
Одним із ефективних підходів до оцінки нелінійної структури, поведінки, моделювання, прогнозування розвитку фітоценозів на основі сучасних математичних підходів і методів є лінеаризація, коли складні нелінійні відношення спрощуються до лінійних форм певного типу. У методичному відношенні лінійність можна трактувати як проекцію нелінійної структури із багатомірного простору на площини, на яких лінії мають певну форму, довжину та спрямованість, тобто векторизованість. При цьому виникають проблеми щодо адекватності відображення результатів і не спотворення суті, що вимагає перевірки результатів різним способом розрахунків та різної репрезентативності даних, а також пошуку лімітуючих меж. У роботі наводяться приклади лінеаризації з різних областей фітоценології. Оцінка репрезентатив-ності вибірки геоботанічних описів союзів для фітоіндикаційної оцінки різними способами розрахунків показала, що при кількості 30 із різних асоціацій дає надійні результати, а 50 − надійність є високою. Поетапна маніпуляція із середніми значеннями, при порівняльному аналізі синтаксономічного складу на ландшафтному чи регіональному рівні, тобто оцінці β, γ-ценорізноманітності підвищує рівень достовір-ності апроксимації та полегшує візуалізацію отриманих результатів. На прикладах аналізу складного характеру кореляційних зв’язків між показниками екофакторів показано, що в окремих випадках поза критичними межами, точками біфуркації відбуваються якісні зміни, що свідчить про необхідність врахування лімітуючих значень при розробці прогностичних моделей. Зроблено висновок, що достовірність результатів. отриманих лише одним способом, не є достатньо надійною, а потребує перевірки іншим методом розрахунків або оцінки іншої вибірки даних. Наведені приклади свідчать про перспективність лінеаризаційного підходу в геоботанічних дослідженнях. Linearization is a method of simplifying complex nonlinear relationships to linear forms of a certain type. This is one of the effective approaches to assessing the nonlinear structure, behavior, modeling, and forecasting the development of phytocenoses based on modern mathe-matical approaches and methods. From a methodological point of view, linearity could be interpreted as a projection of a non-linear structure from a multidimensional space onto planes on which lines have a certain shape, length and direction, that is, vectorization. At the same time, there are problems regarding the adequacy of displaying the results and not distorting the essence, which requires checking the results by different methods of calculations and different representativeness of the data, as well as finding limits. The paper gives examples of linearization from various areas of phytocenology. When evaluating the representativeness of the sample of relevés of alliances for phytoindication by different calculation methods, we found that the use of 30 relevés from different associations gives reliable results, and the reliability is high when using 50 relevés. Step-by-step manipulation of average values, in the compara-tive analysis of the syntaxonomic composition at the landscape or regional level, that is, the assessment of β, γ-diversity increases the level of reliability of approximation and visualization. Analysis examples of the complex character of the correlations between the ecological indicators shows that in some cases qualitative changes occur outside the critical limits, at the bifurcation points, which indicates the need to take into account the limiting values when developing prognostic models. Conclusions: We concluded that the reliability of the results obtained by only one method is not reliable enough, but needs to be checked by another calculation method or evaluation of another sample of data. The given examples testify to the perspective of the linearization approach in geobotanical research.
МОНІТОРИНГ ВІДНОВЛЕННЯ РОСЛИННОСТІ НА ЗЕМЛЯХ ОСУШЕНОГО КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА
(2024) Ходосовцев, О. Є.; Куземко, А. А.; Мойсієнко, І.; Кравченко, О.; Полянська, К.; Чусова, О. О.; Борсукевич, Л.; Скобель, Н.; Скорик, С.; Дідух, Я. П.
НАЦІОНАЛЬНИЙ КАТАЛОГ БІОТОПІВ УКРАЇНИ
(2018) Борсукевич, Л. М.; Дідух, Я. П.; Куземко, А. А.; Мойсієнко, І. І.; Онищенко, В. А.; Садогурська, С. С.; Чорней, І. І.; Кіш, Р. Я.; Пашкевич, Н. А.; Ходосовцев, О. Є.; Якушенко, Д. М.; Винокуров, Д. С.; Дзюба, Т. П.; Ємельянова, С. М.; Фіцайло, Т. В.; Башта, А.-Т. В.; Буджак, В. В.; Вашеняк, Ю. А.; Захарова, М. Я.; Ковтонюк, А. І.; Коломійчук, В. П.; Садова, О. Ф.; Рало, В. М.; Токарюк, А. І.; Царенко, П. М.; Шаповал, В. В.
Національний каталог включає інформацію про усю різноманітність біотопів (природних оселищ) України. Для кожного типу біотопів наводяться українська і англійська назви, фотографія, співвідношення з біотопами EUNIS, одиницями, занесеними до переліків Резолюції 4 Бернської конвенції та Додатку І Оселищної Директиви, Зеленої книги України, синтаксономічними одиницями еколого-флористичної класифікації, перелік характерних видів (переважно рослин, в окремих випадках також тварин), домінанти, екологічна характеристика, поширення в Європі та Україні, репрезентативність та ступінь збереженості, інформація щодо присутності видів, занесених до Червоної книги України, Резолюції 6 Бернської конвенції і додатків ІІ і IV Оселищної Директиви, загрози та менеджмент. Каталог може стати основою для картування біотопів територій природно-заповідного фонду України і територій Смарагдової мережі України з метою розроблення їхніх менеджмент-планів. The National Catalog includes information on all diversity of habitats (biotopes) in Ukraine. For each habitat type are given Ukrainian and English names, photograph, relations with EUNIS classification, habitat types listed in the Resolution 4 of the Berne Convention and Annex I of the Habitat Directive, the Green Book of Ukraine, syntaxonomic units, the list of characteristic species (mainly plants, in some cases also animals and microorganisms), dominantі, ecological characteristics, distribution in Europe and Ukraine, representativeness and conservation degree, information on the presence of species listed in the Red Data Book of Ukraine, Resolution 6 of the Bern Convention and Annexes II and IV of Habitat Directive, main threats and management. The Catalog can become the basis for mapping the habitats in protected areas of Ukraine and the sites of the Emerald Network of Ukraine in order to develop their management plans.
Останні степи України: бути чи не бути?
(2013) Мойсієнко, І. І.; Бурковський, О. П.; Василюк, О. В.; Єна, А. В.; Куземко, А. А.; Мовчан, Я. І.; Сіренко, І. П.
Степова зона займає 40 % території України, проте реальна площа природних степових ділянок є мізерною. В книзі розкривається значення та екологічна функція степових екосистем в формуванні придатного середовища існування, описуються основні причини зникнення степів в наш час та надаються пропозиції щодо збереження та відтворення степу. Видання розраховано на широкий загал читачів, однак в першу чергу рекомендоване керівникам та представникам органів місцевого самоврядування, державним службовцям, що працюють в сфері земельних відносин, екологічного контролю, сільського та лісового господарства.
ТЕРИТОРІЇ, ЩО ПРОПОНУЮТЬСЯ ДЛЯ ВКЛЮЧЕННЯ У МЕРЕЖУ ЕМЕРАЛЬД (СМАРАГДОВУ МЕРЕЖУ) УКРАЇНИ (ТІНЬОВИЙ СПИСОК, ЧАСТИНА 2)
(2019) Василюк, О. В.; Вашеняк, Ю. А.; Куземко, А. А.; Куцоконь, Ю. К.; Лєснік, В. В.; Марущак, О. Ю.; Мойсієнко, І. І.; Оскирко, О. С.; Садогурська, С. С.
Книга містить описи 74 територій, що пропонуються до включення у мережу Емеральд (Смарагдову мережу) України. Обґрунтування щодо включення цих територій до мережі Емеральд підготовлені протягом 2018-2019 років колективом авторів (41 професійний біолог). Описи є оригінальною працею авторів і створені шляхом опрацювання власних даних та залучених джерел, а також спеціально проведених польових досліджень. Всі ці пропозиції були доопрацьовані спільно із Департаментом екомережі та природно-заповідного фонду Міністерства екології та природних ресурсів України, і більша їх частина у лютому 2019 року була передана Мінприроди до Секретаріату Бернської конвенції.
Території, що пропонуються до включення у мережу Емеральд (Смарагдову мережу) України («тіньовий список», частина 3)
(2020) Борисенко, К. Б.; Бронсков, О. І.; Бронскова, О. М.; Бузунко, П. А.; Василюк, О. В.; Вашеняк, Ю. А.; Винокуров, Д. С.; Вітер, С. Г.; Гольдін, П. Є.; Головко, О. В.; Кіш, Р. Я.; Коломійчук, В. П.; Куземко, А. А.; Куцоконь, Ю. К.; Манюк, Вад. В.; Марущак, О. Ю.; Мойсієнко, І. І.; Некрасова, О. Д.; Панченко, С. М.; Пархоменко, В. В.; Русін, М. Ю.; Садогурська, С. С.; Скоробогатов, В. М.; Спінова, Ю. О.; Чегорка, П. Т.; Шаповал, В. В.; Ширяєва, Д. В.
Видання вміщує описи 147 територій, які пропонуються до включення у мережу Емеральд (Смарагдову мережу) України. Обгрунтування протягом 2019 року підготували 79 професійних біологів та експертів. Кожен з описів є самостійною роботою і має свій колектив авторів. Описи є оригінальною працею авторів та створені шляхом опрацювання власних даних і залучених джерел, а також спеціально проведених польових досліджень. Всі опубліковані у цьому виданні пропозиції у лютому 2020 року були передані до Міністерства енергетики та захисту довкілля України і схвалені ним. Видання буде корисним для професійних біологів, натуралістів-аматорів, краєзнавців, органів місцевого самоврядування.
ЮРІЙ РОМАНОВИЧ ШЕЛЯГ-СОСОНКО – ВИДАТНИЙ ПРЕДСТАВНИК НАУКОВОЇ ЕЛІТИ, ФУНДАТОР УКРАЇНСЬКОЇ ГЕОБОТАНІЧНОЇ НАУКИ (10.01.1933 – 13.12.2019)
(2020) Дубина, Д. В.; Бойко, М. Ф.; Дідух, Я. П.; Блюм, О. Б.; Дзюба, Т. П.; Куземко, А. А.; Мойсієнко, І. І.; Устименко, П. М.; Ходосовцев, О. Є.