Browsing by Author "Кузікова, С."

Now showing 1 - 3 of 3

Psychological Features of Subjective Vitality and Hardiness of Representatives of Parachute Sports
(2020) Kuzikova, S.; Shcherbak, T.; Popovych, I. S.; Blynova, O.; Skyba, O.; Кузікова, С.; Щербак, Т.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Скиба, О.
The purpose of the research is to clarify the issue of connection of personal vitality with the concept of vitality. The aim of this study is to consider the phenomenon of vitality in accordance with various scientific theories and to illuminate the psychological features of vitality. Also the goal is to analyze the results of an experimental study of the features of vitality and hardiness of parachute representatives. The empirical research has been carried out at the basis of JSC “Avia-Soyuz” of the State Company “Mayske”. The study involved 180 respondents aged 25 to 50 years, including 90 parachute representatives and 90 control group respondents. Informed consent to participate in the study has been obtained from all participants. From the group of empirical methods the psychodiagnostic methods (Subjective Vitality Scale (Ryan & Frederick), Vitality Test (Maddi)) were used in the study. From the group of methods of data analysis (processing) we used qualitative and quantitative analysis of the obtained results, methods of computer processing of experimental data. A theoretical analysis of the subjective vitality phenomenon in the context of psychology is presented; its peculiarities from the point of view of different scientific approaches are highlighted. Psychological and physiological factors of increase of vital energy are analyzed and causes of its exhaustion are examined. Psychological peculiarities of the concept of vitality and its main components have been revealed. The basic psychological patterns that link vitality to the phenomenon of vitality are substantiated in the work. The results of the empirical study, the purpose of which was to investigate the psychological features of subjective vitality and vitality in parachuting, were analyzed. The comparative analysis of the results of parachutists with the representatives of the control group was carried out. Indicators of subjective vitality as a condition and dispositional vitality as a personal quality of parachute representatives were determined as a result of the research. The dynamics of subjective vitality from the beginning to the end of the jump season was analyzed. The features of hardiness and its components: control and risk acceptance were investigated. A comparative analysis of the results of parachute sports representatives with the results of the control group was carried out. Розглянути феномен вітальності згідно з різними науковими теоріями. Висвітлити психологічні особливості життєстійкості. Розкрити питання зв'язку особистісної вітальності з поняттям життєстійкості. Проаналізувати результати експериментального дослідження щодо вивчення особливостей вітальності та життєстійкості разом з її компонентами у представників парашутного спорту. Матеріал та методи. Із групи емпіричних методів: психодіагностичний метод (тести); із групи методів аналізу (обробки) даних: якісний та кількісний аналіз отриманих результатів, методи комп’ютерної обробки експериментальних даних. Методика дослідження суб’єктивної та диспозиційної вітальності Р. Райана і К. Фредеріка, Тест життєстійкості Мадді. У дослідженні взяли участь 180 респондентів віком від 25 до 50 років, серед них 90 представників парашутного спорту та 90 респондентів контрольної групи. Емпіричне досліджування здійснювалося на на базі: АК «Авіа-Союз» ДЗ «Майське». У всіх учасників дослідження була отримана інформована згода на участь в дослідженні. Результати. Представлено теоретичний аналіз феномену суб’єктивної вітальності в контексті психології, висвітлено її особливості з точки зору різних наукових підходів. Проаналізовано психологічні та фізіологічні фактори підвищення життєвої енергії та розглянуто причини її виснаження. Розкрито психологічні особливості поняття життєстійкості та її основних компонентів. В роботі обґрунтовано основні психологічні закономірності, що пов’язують вітальність з феноменом життєстійкості. Проаналізовано результати проведеного емпіричного дослідження, метою якого було експериментально дослідити психологічні особливості суб’єктивної вітальності та життєстійкості у представників парашутного спорту. Здійснено порівняльний аналіз результатів парашутистів з представниками контрольної групи. Висновки. В результаті проведеного дослідження визначено показники суб’єктивної вітальності як стану та диспозиційної вітальності як особистісної якості у представників парашутного спорту. Здійснено аналіз динаміки суб’єктивної вітальності від початку до кінця стрибкового сезону. Досліджено особливості життєстійкості та її компонентів: контролю та прийняття ризику. Проведено порівняльний аналіз результатів представників парашутного спорту з результатами контрольної групи.
Research of predisposition to risk of participants of extreme sports
(2020) Kuzikova, S.; Shcherbak, T.; Kuzikov, B.; Blynova, O.; Vavryniv, O.; Khmiliar, О.; Popovych, I. S.; Кузікова, С.; Щербак, Т.; Кузіков, Б.; Блинова, О. Є.; Вавринів, О.; Хміляр, О.; Попович, І. С.
The purpose of the research is a theoretical analysis and experimental study of predisposition to risk of participants of extreme sports and establishment of recommendations for the development of personal qualities for successful and safe activities. The study involved representatives of extreme sports (n = 180): skydivers (n = 60), base jumping representatives (n = 60) and motorcyclists (n = 60). The behavioral patterns of respondents engaged in extreme sports have been revealed and substantiated. Levels of predisposition to risk, self-confidence, nervous mental stability and search for thrills of representatives of motorcycle sports, parachuting and base jumping have been determined. The dynamics of the level of predisposition to risk, nervous mental stability and the scale of search for thrills depending on the experience of extreme activity of the respondents have been observed. The relationship between the level of predisposition to risk and such indicators as nervous mental stability, self-confidence, the search for thrills has been established (p ≤ .05). Recommendations for the development of the necessary personal qualities for successful extreme activities have been developed. El objetivo del estudio es efectuar el análisis teórico y el estudio experimental del apetito de riesgo de los participantes de deportes extremos y elaborar las recomendaciones del desarrollo de cualidades personales para actividades exitosas y seguras. En el estudio han participado los representantes de deportes extremos (n = 180): paracaidistas (n = 60), representantes del bungee jumping (n = 60) y motociclistas (n = 60). Se ha revelado y argumentado las reglas de comportamiento de los que practican deportes extremos. Se ha determinado los niveles de apetito de riesgo, de autoconfianza, de estabilidad neuropsicológica y de búsqueda de emociones fuertes de los representantes del motociclismo, paracaidismo y bungee jumping. Se ha monotoreado la dinámica del nivel de apetito de riesgo, de estabilidad neuropsicológica y de escala de búsqueda de emociones fuertes según la experiencia de actividad extrema de los deportistas investigados. Se ha establecido la relación entre el nivel del apetito de riesgo y tales indicadores como estabilidad neuropsicológica, autoconfianza, búsqueda de emociones fuertes (p ≤ .05). Se ha elaborado las recomendaciones del desarrollo de las cualidades personales necesarias para actividades extremas exitosas. Метою дослідження є теоретичне аналізування і експериментальне дослідження схильності до ризику в учасників екстремальних видів спорту та розробка рекомендацій щодо розвитку особистісних властивостей для успішної та безпечної діяльності. У дослідженні взяли участь представники екстремальних видів спорту (n=180): спортсмени-парашутисти (n=60), представники бейсджампінгу (n=60) та мотоциклісти (n=60). Розкрито і обґрунтовано поведінкові закономірності респондентів, що займаються екстремальними видами спорту. Визначено рівні схильності до ризику, впевненості в собі, нервово-психічної стійкості та пошуку гострих відчуттів у представників мотоциклетного спорту, парашутизму та бейсджапмінгу. Відстежено динаміку рівня схильності до ризику, нервово-психічної стійкості та шкали пошуку гострих відчуттів в залежності від досвіду екстремальної діяльності досліджуваних. Встановлено взаємозв’язок рівня схильності до ризику з такими показниками як нервово-психічна стійкість, впевненість в собі, пошук гострих відчуттів (р≤.05). Розроблено рекомендації щодо вироблення необхідних особистісних властивостей для успішної екстремальної діяльності.
ОСОБЛИВОСТІ ТРАВМІВНОГО ДОСВІДУ ТА ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО І ЮНАЦЬКОГО ВІКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
(2025) Кузікова, С.; Яланська, С.; Лукомська, С.; Фоменко, К.; Kuzikova, S.; Yalanska, S.; Lukomska, S.; Fomenko, K.
Метою дослідження є з’ясування психоло- гічних особливостей травмівного досвіду та посттравматичного зростання осіб підлітко- вого і юнацького віку в умовах воєнного стану. Методи. Здійснено порівняння травмівного досвіду та стресостійкості підлітків і юнаків. Загальною вибіркою об’єднано 151 особу, з них жіночої статі (n = 78; 51.66%), чоловічої (n = 73; 48.34%). У віковому діапазоні має- мо такий розподіл: від 10 до 12 років (n = 48; 31.79%), від 13 до 15 (n = 52; 34.44%) і віком від 16 до 17 років (n = 51; 33.77%). Учасники описали їхні травмівні події за допомогою анкети симптомів ПТСР “PCL–5” (Blevins et al., 2015), “Опитувальника посттравматич- ного зростання” (Tedeschi, Calhoun, 1996) та “Опитувальника сенсу життя” (Steger et al., 2006). Важливою для нашого дослідження була наявність травмівної події (критерій А за методикою посттравматичного стресового розладу “PCL–5”), виявлена у 91.39% опита- них. Результати. Серед травмівних подій на- йчастіше траплялися загибель рідних і друзів та травмування. З’ясовано, що смерть і пора- нення стали вже звичним явищем в умовах війни, вони сприймаються як індивідуальне горе, але через масовість не вважаються ко- лективною трагедією (як це було після деоку- пації Київщини, Харківщини та Херсонщини). За результатами діагностики, ПТСР виявлено у 12.78% досліджуваних вибірки, що загалом узгоджується із загальним світовими даними у цій галузі, включно з дітьми й підлітками та дорослими. Висновки. Наявність травмівної події та вираженість окремих симптомів ПТСР не свідчить про ПТСР як медичний діагноз, не останню роль при цьому відіграє стресостій- кість і посттравматичне зростання зі створен- ням нових сенсів травмівних подій. Пояснено, що по завершенню бойових дій ситуація може змінитися й актуалізується так званий від- кладений у часі ПТСР. Констатовано низький рівень посттравматичного зростання в молод- ших підлітків і помірний – у старших підлітків та в осіб юнацького віку. Можна припустити, що показники посттравматичного зростання змінюватимуться з часом після травми й зале- жатимуть від перебігу та тривалості воєнного стану. The aim of the research is to identify the psychological characteristics of traumatic experience and posttraumatic growth of adolescents and young adults during wartime. Methods. A comparison of traumatic experience and stress tolerance of adolescents and young adults was carried out. The total sample included 151 individuals, of whom female (n = 78; 51.66%) and male (n = 73; 48.34%). In the age range, we have the following distribution: from 10 to 12 years old (n = 48; 31.79%), from 13 to 15 (n = 52; 34.44%), and from 16 to 17 years old (n = 51; 33.77%). Participants described their traumatic events using the PTSD symptom questionnaire “PCL–5” (Blevins et al., 2015), “Posttraumatic Growth Questionnaire” (Tedeschi, Calhoun, 1996), and “Meaning of Life Questionnaire” (Steger et al., 2006). The presence of a traumatic event (criterion A according to the posttraumatic stress disorder method “PCL–5”), which was found in 91.39% of respondents, was import- ant for our study. Results. Among the traumatic events, the most common were the death of relatives and friends and injuries. It was found that deaths and injuries have become common phenomena in war conditions. They are perceived as individual grief, but due to their mass nature, they are not considered a collective tragedy (as was the case after the de-occupation of Kyiv, Kharkiv, and Kherson regions). According to the results of the diagnosis, PTSD was detected in 12.78% of the studied sample, which is generally consistent with the general world data in this field, including children, adolescents, and adults. Conclusions. The presence of a traumatic event and the severity of individual PTSD symptoms does not indicate PTSD as a medical diagnosis, not the least role in this is played by stress resistance and posttraumatic growth with the creation of new meanings of traumatic events. It is explained that after the end of hostilities, the situation may change and the so-called delayed PTSD will be actualized. A low level of posttraumatic growth was found in younger adolescents and a moderate level in older adolescents and young adults. It can be assumed that the indicators of posttraumatic growth will change over time after the trauma and will depend on the course and duration of wartime