Browsing by Author "Кузікова, С. Б."

Now showing 1 - 5 of 5

EMPIRICAL RESEARCH OF THE HARDINESS OF THE PERSONALITY IN CRITICAL CONDITIONS OF LIFE
(2021) Popovych, I.; Kuzikova, S.; Shcherbak, T.; Blynova, O.; Pobokina, G.; Dyatchenko, D.; Mariichyn, A.; Попович, І. С.; Кузікова, С. Б.; Щербак, Т. І.; Блинова, О. Є.; Побокіна, Г. М.; Дятченко, Д. О.; Марійчин, А. А.
Невизначеність та нестабільність – це те, що переслідує нас кожного дня у сучасній новій реальності. Метою є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження життєстійкості особистості в критичних умовах життя. Встановлено, що середній рівень життєстійкості сприяє оптимальному переживанню ситуацій невизначеності і передбачає вибір людиною копінг-стратегій, що дозволяють протидіяти новим складнощам в професійному та особистому житті. Обґрунтовано, що у респондентів, які мають високі показники життєстійкості, спостерігається більш високий рівень ефективності адаптації. Констатовано, що в учасників програми “Work and Travel”, компонент життєстійкості “прийняття ризику” більш виражений, ніж у респондентів інших вибірок (t = -1.54). Доказано, що емпіричне дослідження змістових психологічних параметрів життєстійкості особистості в критичних умовах життя дозволило зробити суттєві висновки. Зазначено, що результати дослідження потребують операціоналізування у тренінговій і навчально-розвивальній та психокорекційній практиках. Акцентовано, що отримані емпіричні результати доцільно застосувати під час підготовки здобувачів психологічних спеціальностей. Uncertainty and instability haunt us every day in today's new reality. It is a characteristic feature of postmodern society. The purpose of the research is a theoretical justification and empirical study of the hardiness of the personality in critical conditions of life. Psychodiagnostic complex of hardiness is indicated as a factor of personality adaptation. High average and high levels of hardiness are characteristics of an independently developed personality with a high ability to adapt. It has been established that average level of hardiness contributes to the optimal experience of situations of uncertainty and involves a person's choice of coping strategies to counteract the new difficulties in professional and personal life. It has been substantiated that respondents with a high rates of hardiness had a higher level of adaptation efficiency. It has been stated that "risk acceptance" as the component of hardiness of participants of the "Work and Travel" program is more pronounced than in the respondents of other samples (t = -1.54). It has been proved that empirical research of psychological parameters of personality hardiness in critical conditions of life allowed to draw significant conclusions. It is noted that the results of the study need to be operationalized in training, educational and developmental and psycho-correctional practices. It is emphasized that the obtained empirical results should be used in the training of applicants for psychological specialties.
Empirical research of vitality of representatives of parachuting and yoga practice: a comparative analysis
(2020) Popovych, I. S.; Kuzikova, S.; SHCHERBAK, T.; Blynova, O. Ye.; LAPPO, V.; BILOUS, R.; Попович, І. С.; Кузікова, С. Б.; Щербак, Т. І.; Блинова, О. Є.; Лаппо, В. В.; Білоус, Р. М.
The purpose of the article is empirical research and theoretical substantiation of subjective and dispositional vitality of representatives of parachuting and yoga practice; carrying out a comparative analysis of the results of two experimental groups with the control group. The analysis of probable causes of exhaustion and increasing of respondents’vitality has been carried out. The mechanisms of influence of the researched types of the activity of respondents at the level of subjective and dispositional vitality have been described. Participants of the research are: athletes of parachute sports JSC LLC “Avia-Soyuz” (Mayske, Dnipro, Ukraine)(n=43); representatives of yoga practice of the Yoga Studio “Symmetry” (Sumy, Ukraine) (n=36) and representatives of the control sample, which consisted of students of Kolomyia Educational Scientific Institute of the Precarpathian National University named after Vasyl Stefanyk (Kolomyia, Ukraine) and Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University (Kremenchuk, Ukraine) (n=36). Methods. The following standardized and adapted psychodiagnostic techniques with experimental scales were used: “Subjective Vitality Scale”; “Hardiness Survey”. Results. Empirical results of the research of vitality and hardiness of respondents are presented. Significant correlations of the studied parameters have been established (p<.05; p <.01). Differences were set down in the parameter “Control” (p<.05) in the group of parachutists compared to the control. The high results of “Control” (M=22.12; SD=5.64) of representatives of parachuting have been substantiated with excessive danger and extremeness of this kind of sport. It is stated that total control can deplete parachutists, i. e. be a factor of reducing vitality. Emphasis was placed on the indicators of respondents who practice yoga, who had higher average values of Dispositional Vitality (M=35.64; SD=9.91) and Hardiness (M=57.81; SD=12.42) with lower average values of Control (M=19.12; SD=4.14). Conclusions. High level of subjective vitality as a state and dispositional vitality as a personal quality of parachutists and yoga was stated. Comparative analysis of the results with the indicators of the control group showed a direct dependence of the positive impact of parachuting and yoga practice on the respondents’ vitality and hardiness. It has been proposed to operationalize the results of the research in the practice of maintaining and improving the mental state of vitality of the representatives of the studied activities and to extend to athletes of individual and game sports. Метою статті є емпіричне дослідження і теоретичне обґрунтування суб’єктної і диспозиційної вітальності у представників парашутного спорту і практики йоги; здійснення порівняльного аналізування отриманих результатів двох експериментальних груп з контрольною групою. Здійснено аналізування ймовірних причин виснаження та підвищення життєстійкості респондентів. Описано механізми впливу досліджуваних видів активності респондентів на рівні суб’єктної та диспозиційної вітальності. Учасники дослідження: спортсмени парашутного виду спорту АК ТОВ “Авіа-Союз” (Майське, Дніпропетровська обл., Україна) (n=43); представники практики йоги Студії йоги “Симетрія”(Суми, Україна) (n=36) та представники контрольної вибіркової сукупності, яку склали студенти Kolomyia Educational Scientific Institute of the Precarpathian National University named after Vasyl Stefanyk (Kolomyia, Ukraine) and Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University (Kremenchuk, Ukraine) (n=36). Методи. Застосовано стандартизовані і адаптовані психодіагностичні методики з експериментальними шкалами: “ Subjective Vitality Scale” (R. Ryan and C. Frederick, 2006; adapted by L. Alexandrova, 2014); “Hardiness Survey”, (S. Maddi, 1994; adapted by D. Leont’ev and E. Rasskazova, 2006). Результати. Представлено емпіричні результати дослідження вітальності та життєстійкості респондентів. Встановлено значущі кореляційні зв’язки досліджуваних параметрів (р < .05; р < .01). Зафіксовано відмінності у параметрі “Контроль” (р < .05) у групі парашутистів порівняно з контрольною. Обґрунтовано високі результати “Контроль” (М = 22.12; SD =5.64) у представників парашутного спорту надмірною небезпекою і екстремальністю парашутного спорту. Зазначено, що тотальний контроль може виснажувати парашутистів, тобто бути чинником пониження вітальність. Акцентовано увагу на показниках респондентів, що практикують йогу, у яких за нижчих середніх значень Контролю (М = 19.12; SD =4.14), зафіксовано вищі середні значення Диспозиційної вітальності (М = 35.64; SD =9.91) та Життєстійкості (М = 57.81; SD =12.42). Висновки. Встановлено високий рівень суб’єктної вітальності як стану та диспозиційної вітальності як особистісної якості у представників парашутного спорту та практики йоги. Порівняльне аналізування результатів з показниками контрольної групи показало пряму залежність позитивного впливу занять парашутним спортом та практики йоги на вітальність та параметри життєстійкості респондентів. Запропоновано операціоналізувати результати дослідження у практику підтримки і підвищення психічного стану вітальності як представників досліджуваної діяльності і поширити на спортсменів індивідуальних та ігрових видів спорту.
TRAUMATIC EXPERIENCE OF RESIDENTS OF THE DE-OCCUPIED TERRITORIES OF UKRAINE
(2023) Kuzikova, S. B.; Zlyvkov, V. L.; Lukomska, S. O.; Кузікова, С. Б.; Зливков, В. Л.; Лукомська, С. О.
The purpose of the research is to determine traumatic experience of residents of the de-occupied territories of Ukraine caused by the Russian-Ukrainian war. Мета дослідження – проаналізувати особливості зумовленого російсько-українською війною травмівного досвіду мешканців деокупованих територій України.
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ ТРАВМ ВІЙНИ: ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД
(2022) Кузікова, С. Б.; Зливков, В. Л.; Лукомська, С. О.; Kuzikova, S. B.; Zlyvkov, V. L.; Lukomska, S. O.
Статтю присвячено проблемі інтегративного підходу до визначення особливостей переживання множинних травм російсько-української війни. Мета статті – емпіричне вивчення вікових особливостей переживання травм війни в контексті інтеграції психологічних знань про особистість у кризових ситуаціях. Методи дослідження: Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS, A.S. Zigmond і R.P. Snaith, 1983, адаптація А.В. Андрущенко, 2003), опитувальник симптомів ПТСР PCL-5 (F.W. Weathers, B. T. Litz, T. M. Keane, 2013), опитувальник реакцій горювання (HGRC, N. S. Hogan, 2001), опитувальник соціальної підтримки (ISS, N. S. Hogan, L. A. Schmidt, 2016). У даному дослідженні ми порівняли травми війни осіб віком від 13 до 70 років, які перебували в зоні активних бойових дій, залишали її шляхом внутрішньої міграції та були у своїх містах і селищах у тимчасовій окупації (Київська, Сумська, Харківська області України), всього у дослідженні взяли участь 328 осіб. Результати дослідження: досліджуваним незалежно від віку властиві такі травми війни, як відокремленість від членів сім’ї, численні смерті членів родини і друзів, зруйновані будинки та смерть домашніх тварин; найбільше травми війни вплинули на систему цінностей та переконань підлітків та молоді, які чи не вперше в житті стикнулися з неконтрольованим світом, звідси ми можемо констатувати наявність моральної травми, за відсутності симптомів ПТСР. Існують негативні статистично значущі кореляції соціальної підтримки з показниками PCL-5, зокрема уникнення та інтрузій, а також з симптомами депресії Госпітальної шкали HADS. Висновки: у всіх учасників дослідження наявні травмівні події, які зумовлюють роздратованість, підвищену збудливість, проблеми зі сном та з харчовою поведінкою, однак не призводять до посттравматичних розладів; переважна більшість досліджуваних віком до 50 років мобілізовані для подальшої боротьби за перемогу, симптоми ПТСР у них виражені несуттєво, так само як і провина, гнів, відчай, що супроводжують травмівні втрати, натомість, особи старші 50 років важко адаптуються до нового місця проживання, більше прив’язані до своїх будинків і домашніх господарств, розлука з якими супроводжується у них відчаєм і панічними реакціями. The article is devoted to the problem of an integrative approach to determining the specifics of experiencing multiple traumas of the Russian-Ukrainian war. War encompasses all possible elements of trauma, its impact is long-lasting and, in our conditions, unpredictable in duration and intensity. The purpose of the article is an empirical study of the age-specific peculiarities of war trauma experiencing in the context of psychological knowledge about personality in crisis situations integration. Research methods: Hospital scale of anxiety and depression (HADS, Zigmond, Snaith, 1983), PCL-5 (Weathers, Litz, Keane, 2013), questionnaire of grief reactions (HGRC, Hogan, 2001), Inventory of Social Support (Hogan, Schmidt, 2016). In this study, we compared the war traumas of persons aged 13 to 70 who were in the zone of active hostilities, left it through internal migration, and were in their cities and towns under temporary occupation (Kyiv, Sumy, Kharkiv region), in total 328 people participated in the study. Results of the study: regardless of age, such war traumas as separation from family members, numerous deaths of family members and friends, destroyed houses, and the death of pets are characteristic of the subjects, regardless of age; most of all, war trauma affected the system of values and beliefs of teenagers and young people who, for almost the first time in their lives, encountered an uncontrolled world, in them we can state the presence of moral trauma, in the absence of PTSD symptoms. There are statistically significant negative correlations of social support with PCL-5 scores, particularly avoidance and intrusions, and with HADS depressive symptoms. Conclusions: all study participants have traumatic events that cause irritability, increased excitability, problems with sleep and eating behavior, but do not lead to post-traumatic disorders; the vast majority of subjects under the age of 50 are mobilized for further struggle for victory, PTSD symptoms are not significantly expressed in them, as well as guilt, anger, despair accompanying traumatic losses, on the other hand, those over 50 have difficulty adapting to a new place of residence, more attached to their homes and households, separation from which is accompanied by despair and panic reactions.
ФЕНОМЕН КРИЗИ ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ ОСОБИСТОСТІ
(2019) Кузікова, С. Б.