Browsing by Author "Лановенко, Е. Г."

Now showing 1 - 9 of 9

STRUCTURAL ORGANIZATION OF THE KHERSON REGION POPULATION SYSTEM AND ITS TRANSFORMATION UNDER INFLUENCE OF MARRIAGE MIGRATION
(2017) Lanovenko, E. G.; Лановенко, О. Г.; Лановенко, Е. Г.
Migration is seen as one of the main factors population dynamics, changing the level of genetic diversity of populations [4]. Populations in many cases are not panmictic, but represent historically formed sets of semi-isolated subpopulations that constantly exchange genetic material with each other, are subject to accidental gene drift and pressure of different forms of selection [1,5]. Throughout its long history, human populations have been represented by a multitude of isolated subpopulations with a certain level of inbreeding, balanced by small gene migrations. The least studied area is the possible undesirable effects of a sharp change in the genetic organization of previously subdivided modern populations. A difficult task is to quantify the contribution of the basic parameters of microevolution to the genetic dynamics of human populations at the present stage of their development. Since the random drift of genes has lost its former importance, and the frequency of spontaneous mutations is negligible, migration and selection are moving to the forefront. With regard to selection, many authors believe that, thanks to the success of medicine, it is increasingly losing its role [1]. The change in the organizational structure of the population system over time is most often due to the peculiarities of marriage migration. Migration destroys the evolutionary regulatory mechanisms of populations, especially those that ensure the preservation and maintenance of their genetic diversity and internal organizational structure [3]. A quantitative measure of the genetic subdivision of the population, along with inbreeding, is the endogamy index [2]. У статті з використанням індексу ендогамії проведена оцінка ступеню генетичної підрозділеності популяційної системи Херсонської області, представлена динаміка її структурної організації під впливом шлюбної міграції за періоди зміни поколінь. Показано, що в 1959-1961 роках високий ступінь панміксії підтримувався за рахунок інтенсивної зовнішньої і внутрішньої міграції; етнічна різноманітність відігравала другорядну роль і зберігалася на певному рівні. Критерієм елементарної популяції відповідали лише Горностаївський, Голопристанський, Іванівський райони. Для інших районів в цей період межею елементарної популяції виявилася вся область. У наступному досліджуваному періоді (1987-1989 роки) з посиленням шлюбно-міграційних процесів межі елементарної популяції для всіх районів розширилися до розмірів області. У кінці 80-х років минулого століття характер і напрям потоку генів за шлюбної міграції істотно змінилися: інтенсивність шлюбної міграції знизилася, міські і сільські популяції стають генетично замкнутими. Цей процес ще більше посилився в 2014-2016 роках і супроводжується значним зниженням інтенсивності потоку генів. Нині популяційна система (метапопуляція) Херсонської області являє собою підрозділену панміктичну популяцію острівного типу, що складається з великої елементарної популяції ("материк"), оточеної дев'ятьма генетично диференційованими малими популяціями ("острови" та дев'ятьма напівізольованими прикордонними районними утвореннями. Потік генів направлений із популяційної системи, що призводить до збіднення її генофонду. Ефектами зворотної міграції можна знехтувати, оскільки її інтенсивність порівняно мала (8,3-14,0%). В статье с использованием индекса эндогамии проведена оценка степени генетической подразделенности популяционной системы Херсонской области, представлена динамика ее структурной организации под влиянием брачной миграции за периоды смены поколений. Показано, что в 1959-1961 годах высокая степень панмиксии поддерживалась за счет интенсивной внешней и внутренней миграции; этническое разнообразие играло второстепенную роль и сохранялось на определенном уровне. Критерию элементарной популяции соответствовали лишь Горностаевский, Голопристанский, Ивановский районы. Для остальных районов в этот период границей элементарной популяции оказалась вся область. В следующем изучаемом периоде (1987-1989 годы) с усилением брачно-миграционных процессов границы элементарной популяции для всех районов расширились до размеров области. В конце 80-х годов прошлого века характер и направление потока генов при брачной миграции существенно изменились: интенсивность брачной миграции снизилась, городские и сельские популяции становятся генетически замкнутыми. Этот процесс еще более усугубился в 2014-2016 годах и сопровождается значительным снижением интенсивности потока генов. В настоящее время популяционная система (метапопуляция) Херсонской области представляет собой подразделенную панмиктическую популяцию островного типа, состоящую из большой элементарной популяции (“материк”), окруженной девятью генетически дифференцированными малыми популяциями (”острова”) и девятью полуизолированными пограничными районными образованиями. Поток генов направлен из популяционной системы, что приводит к обеднению ее генофонда. Эффектами обратной миграции можно пренебречь, так как ее интенсивность сравнительно мала (8,3-14,0%).
The frequency and structure of congenital malformations in rural populations of southern Ukraine and the role of genetic and demographic factors in their distribution
(2019) Lanovenko, E. G.; Fomina, J.; Лановенко, Е. Г.; Фомина, Ю.; Лановенко, О. Г.; Фоміна, Ю.
In modern conditions of constant population decline and the presence of adverse demographic processes in Ukraine, the urgent task is to identify the most significant genetic and demographic factors affecting the adaptation of the population, as well as monitoring changes in the volume and structure of the genetic load caused by congenital pathology. The frequency of congenital malformations of newborns in the Kherson region increased (from 22.3 ± 5.4 ‰ in 2000-2008 to 40.1 ± 8.2 2009 in 2009-2017). In recent years, there has been a statistically significant increase in the frequency of hereditary pathology of newborns among the rural population of the region (from 1.09 to 1.95 ‰). The total frequency of congenital malformations increased in almost all areas of the Kherson region (from 20.2 ± 1.4 27 to 27.6 ± 1.3 ‰) and averaged 30.2 ± 6.4 ‰. Significant differences in this indicator were found between some populations of the region. Malformations of the circulatory system (28.5%), musculoskeletal system (26.05%) and the genitourinary system (15.25%) occupy a leading place in the structure of congenital pathology. The prevalence of congenital malformations is inversely correlated with the prevalence of spontaneous miscarriages (r = - 0.52 ± 0.12; tr = 2.4> t05 = 2.12), which indicates the presence of a screening effect that eliminates non-viable genotypes in embryonic period of ontogenesis. Rural populations, in which the share of interethnic marriages has increased over the years of research, are characterized by a higher prevalence of congenital malformations (r = 0.50 ± 0.46; t = 2.3> t05 = 2.12). In elementary populations (with an endogamy index of 0.5 and higher), an increase or relative constancy of the proportion of homolocal mono-ethnic Ukrainian marriages and a lower prevalence of congenital malformations among newborns are observed. The level of endogamy does not significantly affect the prevalence of malformations (r = -0.20 ± 0.24; tr = 0.8 t05 = 2,12), что указывает на наличие эффекта отбора «просеивания», который устраняет нежизнеспособные генотипы в эмбриональный период онтогенеза. Сельские популяции, в которых за годы исследований возросла доля межэтнических браков, характеризуются более высокой распространенностью врожденных пороков развития (r = 0,50 ± 0,46; t = 2,3> t05 = 2,12). В элементарных популяциях (с индексом эндогамии 0,5 и выше) наблюдается увеличение или относительное постоянство доли гомолокальных моноэтнических украинских браков и более низкая распространенность врожденных пороков развития среди новорожденных. Уровень эндогамии не оказывает существенного влияния на распространенность пороков развития (r = -0,20 ± 0,24; tr = 0,8 t05 = 2,12), что указывает на наличие эффекта отбора «просеивания», который устраняет нежизнеспособные генотипы в эмбриональный период онтогенеза. Сельские популяции, в которых за годы исследований возросла доля межэтнических браков, характеризуются более высокой распространенностью врожденных пороков развития (r = 0,50 ± 0,46; t = 2,3> t05 = 2,12). В элементарных популяциях (с индексом эндогамии 0,5 и выше) наблюдается увеличение или относительное постоянство доли гомолокальных моноэтнических украинских браков и более низкая распространенность врожденных пороков развития среди новорожденных. Уровень эндогамии не оказывает существенного влияния на распространенность пороков развития (r = -0,20 ± 0,24; tr = 0,8 t05 = 2,12), что указывает на наличие эффекта отбора «просеивания», который устраняет нежизнеспособные генотипы в эмбриональный период онтогенеза. Сельские популяции, в которых за годы исследований возросла доля межэтнических браков, характеризуются более высокой распространенностью врожденных пороков развития (r = 0,50 ± 0,46; t = 2,3> t05 = 2,12). В элементарных популяциях (с индексом эндогамии 0,5 и выше) наблюдается увеличение или относительное постоянство доли гомолокальных моноэтнических украинских браков и более низкая распространенность врожденных пороков развития среди новорожденных. Уровень эндогамии не оказывает существенного влияния на распространенность пороков развития (r = -0,20 ± 0,24; tr = 0,8 t05 = 2,12), що вказує на наявність ефекту відбору «просіювання», який усуває нежиттєздатні генотипи в ембріональний період онтогенезу. Сільські популяції, в яких за роки досліджень зросла частка міжетнічних шлюбів, характеризуються більш високою поширеністю вроджених вад розвитку (r = 0,50 ± 0,46; t = 2,3> t05 = 2,12). В елементарних популяціях (з індексом ендогамії 0,5 і вище) спостерігається збільшення або відносна сталість частки гомолокальних моноетнічних українських шлюбів і більш низька поширеність вроджених вад розвитку серед новонароджених. Рівень ендогамії істотно не впливає на поширеність вад розвитку (r = -0,20 ± 0,24; tr = 0,8
АНАЛІЗ СЕЛЕКТИВНОЇ ДІЇ ПРИРОДНОГО ДОБОРУ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ПЛОДОВИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ВТРАТ
(2014) Лановенко, О. Г.; Лановенко, Е. Г.; Lanovenko, O. H.
У статті проаналізовано можливість оцінки селективної дії природного добору в людських популяціях за частотою та динамікою плодових репродуктивних втрат. Показано, що популяції з різною генетико-демогра- фічною структурою відрізняються частотою ранніх мимовільних викиднів, які мають високу спадкову компо- ненту. На фоні зниженого ризику виникнення репродуктивних втрат у популяціях Херсонської області спосте- рігається статистично достовірне зростання поширеності вроджених вад розвитку новонароджених. В статье анализируется возможность оценки селективного действия естественного отбора на популяционную структуру по частоте и динамике репродуктивных потерь плода. В частности, мате- риал ранних самопроизвольных выкидышей с точной оценкой их частоты во всей исследуемой популяции мо- жет служить показателем интенсивности селективного действия естественного отбора в эмбриогенезе как важ- нейшего фактора, вызывающего адаптивные изменения в генетической структуре популяций. Показано, что популяции с различной генетико-демографической структурой отличаются частотой ранних спонтанных абор- тов, имеющих высокую наследственную компоненту. В популяциях Херсонской области в структуре репро- дуктивных потерь 56,47 % составляли самопроизвольные выкидыши с преобладанием выкидышей до 12 недель гестации (40,71 %), 21,41 % − аборты по медицинским показаниям, 22,12 % − мертворождения. Частота само- произвольных выкидышей составила 21,68 на 1000 зарегистрированных беременностей, в том числе самопро- извольных выкидышей до 12 недель гестации − 14,02 ‰. Частота репродуктивных потерь и ее составляющие отличались в сельских и городских популяциях. Суммарная частота репродуктивных потерь за годы исследо- вания в сельских популяциях составила 41,05 ‰ и была существенно выше (χ2 = 24,1), чем в городе Херсоне (29,86 ‰), за счет сравнительно высокой частоты самопроизвольных выкидышей (27,11 ‰), в частности само- произвольных выкидышей первого триместра (15,18 ‰), выкидышей по медицинским показаниям (7,64 ‰). Снижение популяционной частоты репродуктивных потерь сопровождается статистически достоверным повышением распространенности в популяции врожденных пороков развития, что может быть объяснено селективным действием «просеивающего» отбора в период внутриутробного развития.
ВЛИЯНИЕ ОТДЕЛЬНЫХ ПАРАМЕТРОВ ГЕНЕТИКО- ДЕМОГРАФИЧЕСКОЙ СТРУКТУРЫ НА ОТЯГОЩЕННОСТЬ ПОПУЛЯЦИЙ ВРОЖДЕННОЙ ПАТОЛОГИЕЙ
(2015) Лановенко, Е. Г.; Лановенко, О. Г.; Lanovenko, О. G.
У статті на підставі даних наукових публікацій та результатів власних досліджень аналізуються фактори, що сприяють зниженню пристосованості популяції за рахунок накопичення генетичного тягаря вродженої етіології. Показники частоти і структури «сторожових» фенотипів можуть служити не тільки популяційними маркерами рівня генетичного тягаря, але і показниками ступеня відмінності генофондів, що історично склалися. Істотний вплив на обтяженість популяцій вродженою патологією мають такі компоненти генетико-демографічної структури, як генетично ефективна чисельність, ступінь подільності, частота міжетнічних шлюбів, рівень ендогамії. In the article on the basis of data from scientific publications and the results of their own research analyzes the factors that reduce the fitness of populations due to the accumulation of genetic load of a congenital etiology. Indicators the frequency and structure of sentinel phenotypes can serve not only as markers population level of genetic load, but also indicators of the degree of differences in gene pools that historically. Significant impact on the populations history of congenital disorders are components of the genetic-demographic structure, as genetically effective population size, degree of separability, frequency of inter-ethnic marriage, level of endogamy.
ДИНАМІКА ПОШИРЕНОСТІ ВРОДЖЕНИХ ВАД РОЗВИТКУ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ ТА ЇХ СТРУКТУРА В ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
(2017) Лановенко, О. Г.; Лановенко, Е. Г.
Між окремими регіонами та областями України існують відмінності за загальною частотою вродже- них вад серед новонароджених і викиднів, особли- во в західному та східному регіонах, де показник поширеності ВВР опинився суттєво вищим (відповідно 32,56±0,09‰ і 31,3±0,07‰) за середній показник в Україні (26,83±0,08‰). На фоні стрімкого зростання поширеності вро- джених вад серед новонароджених у Херсонській області – з 22,29‰ в 2002-2006 роках до 40,09‰ в 2007-2011 роках – окремі райони області демон- струють суттєво нижчі (10,55-16,59‰) або суттєво вищі показники (32,36-41,5‰) в середньому за 10-річний період порівняно з середнім обласним рівнем (31,19‰). Такі відмінності в частоті вродже- них вад в окремих регіонах України та в межах од- ного регіону між популяціями можуть служити свід- ченням переважаючої генетико-демографічної обу- мовленості ВВР серед причин їх поширеності. У структурі вроджених вад розвитку серед новонаро- джених у Херсонській області провідні місця займа- ють вади системи кровообігу (28,5%), вади кістково -м'язової системи (26,05%), вади сечостатевої сис- теми (15,25%) та системи травлення (12,7%). Пока- зники частоти та структури аномалій розвитку вро- дженої етіології можуть служити не тільки популя- ційними маркерами генетичного тягаря, але й пока- зниками ступеню відмінності історично сформова- них генофондів. Между отдельными регионами и областями Украины существуют различия по общей частоте врож- денных пороков среди новорожденных и выкидышей, особенно в западном и восточном регионах, где показатель распространенности ВПР оказался существенно выше (соответственно 32,56±0,09 ‰ и 31,3±0,07‰) среднего показателя в Украине (26,83±0,08 ‰). На фоне стремительного роста распространенности врожденных пороков среди новорожденных в Херсонской области - с 22,29 ‰ в 2002-2006 годах до 40,09 ‰ в 2007-2011 годах - отдельные районы области демонстрируют показатели существенно ниже (10,55-16,59 ‰) или существенно выше (32,36- 41,5 ‰) среднего областного уровня (31,19 ‰) за 10-летний период исследований. Такие различия в час- тоте врожденных пороков в отдельных регионах Украины и в пределах одного региона между популяция- ми могут служить свидетельством преобладания генетико-демографической обусловленности ВПР сре- ди причин их распространенности. В структуре врожденных пороков развития среди новорожденных в Херсонской области ведущие места занимают пороки системы кровообращения (28,5%), костно- мышечной системы (26,05%), мочеполовой (15,25%) и пищеварительной систем (12,7%). Показатели частоты и структуры аномалий развития врожденной этиологии могут служить не только популяционны- ми маркерами генетического груза, но и показателями степени отличия исторически сложившихся гено-фондов. Congenital malformation in children is a serious medical and social problem. It is one of the main causes of child morbidity, disability and mortality accounting for a substantial part of the genetic load. Most malformations develop against breakage of the chromosome apparatus, embryonic dysplasia, immunodeficiency states, caused by in utero exposure on the fetus infection and harmful environmental factors. According to our data, the overall frequency of malformations among new-borns in Kherson region in average years of study (2002-2012) is directly correlated with the frequency of “model” malformations (r = 0,69, p<0,05), that testifies that the increase in the malformations prevalence in the region mainly due to the increase in the malformations frequency of strict accounting, which have a significant hereditary component. The urgency of current problem increases significantly amid rising environmental and genetic-demographic factors can influence the gene pool of human populations and act on the fetus, disrupting his development and leads to the malformations forming. In reality some interspecific differences exist in genetic composition of populations due to differences in the age and national structure, marital relations, migration processes. In this context, the aim of the article is to examine the dynamics of congenital malformations prevalence among new-borns and miscarriages in Ukrainian regions for the period 2002-2011; to determine the structure and dynamics of the malformations frequency among new-borns in Kherson region and Kherson city for the same period. There are differences in the overall congenital malformations frequency among new-borns and miscarriages in various of Ukraine, especially in the Western and Eastern regions, where the prevalence of malformations was significantly higher (respectively of 32.56±0,09‰ and 31.3±0,07‰), the average figure in Ukraine (representation is at 26.83±0,08‰). Against the background of rapid growth in the birth defects prevalence among new-borns in Kherson region – from 22.29 ‰ in 2002-2006 to 40.09 ‰ in 2007-2011 – some parts of the region demonstrate significantly lower indicators (10,55-16,59 ‰) or significantly higher (32,36 is 41.5 ‰) of the average regional level (31,19 ‰) over a 10-year study period. Such differences in the birth defects frequency in specific regions of Ukraine and within the same region among populations can provide evidence of prevailing genetic-demographic conditionality, the congenital malformations among the reasons for their prevalence. In the structure of congenital malformations among new-borns in Kherson region the leading place is occupied by circulatory system malformations (28,5%), musculoskeletal system malformations (own 26.05%), genitourinary system malformations (15,25%) and digestive system (12.7 per cent). Indicators of congenital malformations frequency and structure can serve not only as markers of population genetic load, but also as indicators of the degree of historical gene pools.
Динаміка поширеності вродженої патології немовлят в умовах зміни окремих параметрів генетико-демографічної структури міської популяції
(2016) Лановенко, О. Г.; Вучкан, К.; Лановенко, Е. Г.; Lanovenko, О.; Wuchkan, K.
У статті проаналізовано динаміку поширеності вроджених вад розвитку немовлят в умовах скорочення чисельності міського населення репродуктивного віку. Унаслідок тривалого негативного природного та мігра- ційного приросту, підвищення рівня ендогамії та скорочення генетичної шлюбної відстані при одночасному посиленні внутрішньопопуляційної генетичної різноманітності за рахунок збільшення частки міжетнічних шлюбів (із 35,5 до 50,5 %) спостерігається стабілізація популяційної частоти вроджених вад розвитку немовлят, у тому числі спадково обумовлених її форм. В статье анализируется динамика распространенности врожденных пороков развития ново- рожденных в условиях сокращения численности городского населения репродуктивного возраста. Вследствие длительного отрицательного естественного и миграционного прироста, повышения уровня эндогамии и сокра- щения генетического брачного расстояния при одновременном усилении внутрипопуляционного генети- ческого разнообразия за счет увеличения доли межэтнических браков (с 35,5 до 50,5 %) наблюдается стаби- лизация популяционной частоты врожденных пороков развития новорожденных, в том числе ее наследственно обусловленных форм. The article analyzes the dynamics of prevalence of congenital malformations in newborns in the face of shrinking urban population of reproductive age. Due to the long negative natural and migration growth, raising the level of endogamy and reduce genetic mating distance, while strengthening intra-population genetic diversity by increasing the proportion of interethnic marriages (from 35,5 to 50,5 %) is stabilizing the population frequency of congenital malformations of newborns, including hereditary forms.
Динаміка індексу ендогамії і рівня міжетнічних шлюбів у районних популяціях Херсонщини
(2014) Лановенко, О. Г.; Лановенко, Е. Г.; Lanovenko, O. H.
При проведенні популяційно-генетичного дослідження сучасного сільського населення Херсонщини межами елементарної популяції слід вважати всю область (індекс ендогамії 0,54–0,81). Критерію елементарної популяції на рівні району відповідає лише Горностаївський район (частка ендогамних шлюбів 57,0%). Усі районні центри, крім міста Берислав, є елементарними популяційними одиницями на рівні району (індекс ендогамії 0,50–0,62) з відносно стабільним протягом 54 років рівнем міжетнічних шлюбів (30,1–29,1 %). Для сільрад елементарною популяційною одиницею є вся область (індекс ендогамії 0,64– 0,80). Загальною тенденцією є збільшення частки міжетнічних шлюбів як у цілому за районами (з 30,5 до 32,4%), так і в межах сільрад (з 30,9 до 35,7%). У Горностаївському районі на фоні зменшення частки міжетнічних шлюбів та підвищення рівня ендогамії протягом останніх 13 років констатується відносне зниження поширеності вроджених вад немовлят, мертвонароджень, мимовільних викиднів, імовірно, за рахунок формування адаптивних комплексів генів, що протидіють ефекту генетичного дрейфу. Виявлені закономірності потребують подальшого дослідження.
ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ МІСЬКИХ І СІЛЬСЬКИХ ПОПУЛЯЦІЙ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗА ЧАСТОТОЮ ВРОДЖЕНИХ ВАД РОЗВИТКУ ТА РЕПРОДУКТИВНИХ ВТРАТ
(2018) Лановенко, О. Г.; Лановенко, Е. Г.; Lanovenko, O. G.
Проблема диференційної поширеності вроджених вад розвитку та репродуктивних втрат в українських популяціях стає особливо актуальною на фоні посилення дії екологічних і генетико-демографічних факторів, здатних впливати на їх генофонд. Мета дослідження - протягом тривалого моніторингу визначити наявність статистично достовірних відмінностей між сільськими популяціями Херсонської області за частотою вроджених вад новонароджених, мимовільних викиднів і мертвонароджень для подальшого виявлення причин виявленої гетерогенності. При розрахунку частоти наведених показників у міських і сільських популяціях використані матеріали обласного медико-статистичного регістру (медична форма 21, 13, 49). Статистичне обчислення отриманих результатів (розрахунок довірчих інтервалів та достовірності відмінностей) проведено із застосуванням програм STATISTICA та Microsoft Excel 9-2000. Встановлено, що між міськими та сільськими популяціями існують суттєві відмінності за поширеністю вроджених вад і репродуктивних втрат. У місті Херсоні за період 2000-2013 рр. середня частота вад розвитку (37,8±11,3‰) і мертвонароджень (8,2±1,1‰) суттєво перевищила аналогічні показники в сільських популяціях (відповідно 23,9±1,4‰ та 4,8±0,6‰). Але в сільських популяціях частота мимовільних викиднів виявилася значно вищою (31,2±1,9‰), ніж в обласному центрі (18,9±2,1‰). Крім того, за цими показниками спостерігається суттєва диференціація між сільськими популяціями. Поширеність вроджених вад розвитку немовлят у регіоні відбувається за рахунок підвищення частоти "модельних" вад (r=0,69, р<0,05), які мають суттєвий спадковий компонент. З'ясовано, що в міській херсонській популяції порівняно висока частота постнатальних порушень свідчить про послаблення "просіюючої" дії природного добору. Навпаки, в сільських популяціях добір елімінує більшість нежиттєздатних ембріонів на ранніх термінах вагітності, про що свідчить порівняно висока поширеність мимовільних викиднів. У перспективі необхідно встановити наявність кореляційних зв'язків між показниками поширеності вродженої і спадкової патології у популяціях та параметрами їх генетико-демографічної структури. Проблема дифференциальной распространенности врожденных пороков развития и репродуктивных потерь в украинских популяциях становится особенно актуальной на фоне усиления действия экологических и генетико-демографических факторов, способных влиять на их генофонд. Цель исследования - в течение длительного мониторинга определить наличие статистически достоверных различий между сельскими популяциями Херсонской области по частоте врожденных пороков новорожденных, самопроизвольных выкидышей и мертворождений для дальнейшего выявления причин выявленной гетерогенности. При расчете частоты приведенных показателей в городских и сельских популяциях использованы материалы обла- стного медико-статистического регистра (медицинская форма 21, 13, 49). Статистическое вычисления полученных результатов (расчет доверительных интервалов и достоверности различий) проведено с применением программ STATISTICA и Microsoft Excel 9-2000. Установлено, что между городскими и сельскими популяциями существуют существенные различия по распрос- траненности врожденных пороков и репродуктивных потерь. В городе Херсоне за период 2000-2013 гг. средняя частота пороков развития (37,8±11,3 ‰) и мертворождений (8,2±1,1‰) существенно превысила аналогичные показатели в сельских популяциях (соответственно 23,9±14‰ и 4,8±0,6‰). Но в сельских популяциях частота самопроизвольных выкидышей оказалась значительно выше (31,2±1,9‰), чем в областном центре (18,9±2,1‰). Кроме того, по этим показателям наблюдается существенная дифференциация между сельскими популяциями. Распространенность врожденных пороков развития новорожденных в регионе происходит за счет повышения частоты "модельних" пороков (r=0,69, р<0,05), которые имеют существенный на- следственный компонент. Установлено, что в городской херсонской популяции сравнительно высокая частота постнатальных нарушений свидетельствует об ослаблении "просеивающего" действия естественного отбора. Напротив, в сельских популяциях отбор элиминирует большинство нежизнеспособных эмбрионов на ранних сроках беременности, о чем свидетельствует сравнительно высокая распространенность самопроизвольных выкидышей. The problem of differential prevalence of congenital malformation and reproductive losses in Ukrainian populations becomes especially relevant in the context of increasing the impact of environmental and genetic and demographic factors that can influence their gene pool. The purpose of the study is to determine, during long-term monitoring, the statistically significant differences between the rural populations of Kherson oblast on the incidence of birth defects, involuntary miscarriages and stillbirths, in order to further identify the causes of detected heterogeneity. In calculating the frequency of these indicators in urban and rural populations, the materials of the regional medical-statistical register (medical form 21, 13, 49) are used. The statistical computation of the results obtained (calculation of confidence intervals and the reliability of the differences) was carried out using STATISTICA and Microsoft Excel 9-2000 programs. It has been established that there are significant differences between urban and rural populations in the prevalence of congenital malformations and reproductive losses. In Kherson, for the period of 2000-2013, the average incidence of developmental defects (37.8±11.3‰) and stillbirths (8.2±1.1‰) significantly exceeded similar rates in rural populations (respectively 23.9±1.4‰ and 4.8±0.6‰). However, in rural populations, the incidence of involuntary miscarriages was significantly higher (31.2 ± 1.9 ‰) than in the oblast center (18.9 ± 2.1 ‰). In addition, according to these indicators there is a significant differentiation between rural populations. The prevalence of birth defects in infants in the region is due to an increase in the frequency of "model" defects (r=0.69, p<0.05), which have a significant hereditary component. It was found that in the urban Kherson population, the relatively high frequency of postnatal violations testifies to the weakening of the "sifting" effect of natural selection. On the contrary, selection in rural populations eliminates most of the non-viable embryos in the early stages of pregnancy, as evidenced by the relatively high prevalence of involuntary miscarriages. In the long term, it is necessary to establish the correlation between the indices of the incidence of congenital and hereditary pathology in populations and the parameters of their genetic and demographic structure.
РЕГІОНАЛЬНИЙ МОНІТОРИНГ ПРИРОДЖЕНИХ ВАД РОЗВИТКУ В ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
(2014) Лановенко, О. Г.; Лановенко, Е. Г.; Lanovenko, O. H.
В умовах скорочення постійного населення Херсонської області та зниження рівня народжуваності відбулося зростання популяційної частоти природжених вад розвитку (ПВР) у когорті новонароджених (з 24,2‰ у 2000 р. до 35,1‰ у 2011 р.). Зростання поширеності ПВР відзначене як у районах області (з 22,7‰ до 29,9‰), так і в обласному центрі (з 23,2‰ до 46,1‰). У структурі ізольованих вад найбільшу питому вагу мають вади серцево-судинної (28,5%), кістково-м’язової (26,05%), сечостатевої систем (15,25%). Серед “модельних” вад розвитку найпоширенішими виявилися гіпоспадія (частота 1,9‰), полідактилія (1,3‰), синдром Дауна (1,1‰). У Херсонській області популяційна частота щілини губи та/або піднебіння, полідакти- лії, синдрому Дауна була суттєво вищою порівняно з відповідними даними реєстрів EUROCAT по Україні та в країнах Європи.