Browsing by Author "Лановенко, О. Г."
Now showing 1 - 20 of 70
- Results Per Page
- Sort Options
Item GENEALOGICAL ANALYSIS OF FAMILY FORMS OF BREAST CANCER AND DETERMINATION OF THE COEFFICIENT OF HERITABILITY OF THE DISEASE(2017) Lanovenko, Е.; Panina, D.; Лановенко, О. Г.Item GENEALOGICAL ANALYSIS OF FAMILY FORMS OF BREAST CANCER AND DETERMINATION OF THE COEFFICIENT OF HERITABILITY OF THE DISEASE(2017) Lanovenko, Е. G.; Panina, D. О.; Лановенко, О. Г.; Паніна, Д. О.Item PREVALENCE AND STRUCTURE OF CONGENITAL MALFORMATIONS IN THE KHERSON REGION(2018) Lanovenko, E. G.; Лановенко, О. Г.Item PREVALENCE AND STRUCTURE OF CONGENITAL MALFORMATIONS IN THE KHERSON REGION(2018) Lanovenko, E. G.; Лановенко, О. Г.Item STRUCTURAL ORGANIZATION OF THE KHERSON REGION POPULATION SYSTEM AND ITS TRANSFORMATION UNDER INFLUENCE OF MARRIAGE MIGRATION(2017) Lanovenko, E. G.; Лановенко, О. Г.; Лановенко, Е. Г.Migration is seen as one of the main factors population dynamics, changing the level of genetic diversity of populations [4]. Populations in many cases are not panmictic, but represent historically formed sets of semi-isolated subpopulations that constantly exchange genetic material with each other, are subject to accidental gene drift and pressure of different forms of selection [1,5]. Throughout its long history, human populations have been represented by a multitude of isolated subpopulations with a certain level of inbreeding, balanced by small gene migrations. The least studied area is the possible undesirable effects of a sharp change in the genetic organization of previously subdivided modern populations. A difficult task is to quantify the contribution of the basic parameters of microevolution to the genetic dynamics of human populations at the present stage of their development. Since the random drift of genes has lost its former importance, and the frequency of spontaneous mutations is negligible, migration and selection are moving to the forefront. With regard to selection, many authors believe that, thanks to the success of medicine, it is increasingly losing its role [1]. The change in the organizational structure of the population system over time is most often due to the peculiarities of marriage migration. Migration destroys the evolutionary regulatory mechanisms of populations, especially those that ensure the preservation and maintenance of their genetic diversity and internal organizational structure [3]. A quantitative measure of the genetic subdivision of the population, along with inbreeding, is the endogamy index [2]. У статті з використанням індексу ендогамії проведена оцінка ступеню генетичної підрозділеності популяційної системи Херсонської області, представлена динаміка її структурної організації під впливом шлюбної міграції за періоди зміни поколінь. Показано, що в 1959-1961 роках високий ступінь панміксії підтримувався за рахунок інтенсивної зовнішньої і внутрішньої міграції; етнічна різноманітність відігравала другорядну роль і зберігалася на певному рівні. Критерієм елементарної популяції відповідали лише Горностаївський, Голопристанський, Іванівський райони. Для інших районів в цей період межею елементарної популяції виявилася вся область. У наступному досліджуваному періоді (1987-1989 роки) з посиленням шлюбно-міграційних процесів межі елементарної популяції для всіх районів розширилися до розмірів області. У кінці 80-х років минулого століття характер і напрям потоку генів за шлюбної міграції істотно змінилися: інтенсивність шлюбної міграції знизилася, міські і сільські популяції стають генетично замкнутими. Цей процес ще більше посилився в 2014-2016 роках і супроводжується значним зниженням інтенсивності потоку генів. Нині популяційна система (метапопуляція) Херсонської області являє собою підрозділену панміктичну популяцію острівного типу, що складається з великої елементарної популяції ("материк"), оточеної дев'ятьма генетично диференційованими малими популяціями ("острови" та дев'ятьма напівізольованими прикордонними районними утвореннями. Потік генів направлений із популяційної системи, що призводить до збіднення її генофонду. Ефектами зворотної міграції можна знехтувати, оскільки її інтенсивність порівняно мала (8,3-14,0%). В статье с использованием индекса эндогамии проведена оценка степени генетической подразделенности популяционной системы Херсонской области, представлена динамика ее структурной организации под влиянием брачной миграции за периоды смены поколений. Показано, что в 1959-1961 годах высокая степень панмиксии поддерживалась за счет интенсивной внешней и внутренней миграции; этническое разнообразие играло второстепенную роль и сохранялось на определенном уровне. Критерию элементарной популяции соответствовали лишь Горностаевский, Голопристанский, Ивановский районы. Для остальных районов в этот период границей элементарной популяции оказалась вся область. В следующем изучаемом периоде (1987-1989 годы) с усилением брачно-миграционных процессов границы элементарной популяции для всех районов расширились до размеров области. В конце 80-х годов прошлого века характер и направление потока генов при брачной миграции существенно изменились: интенсивность брачной миграции снизилась, городские и сельские популяции становятся генетически замкнутыми. Этот процесс еще более усугубился в 2014-2016 годах и сопровождается значительным снижением интенсивности потока генов. В настоящее время популяционная система (метапопуляция) Херсонской области представляет собой подразделенную панмиктическую популяцию островного типа, состоящую из большой элементарной популяции (“материк”), окруженной девятью генетически дифференцированными малыми популяциями (”острова”) и девятью полуизолированными пограничными районными образованиями. Поток генов направлен из популяционной системы, что приводит к обеднению ее генофонда. Эффектами обратной миграции можно пренебречь, так как ее интенсивность сравнительно мала (8,3-14,0%).Item The frequency and structure of congenital malformations in rural populations of southern Ukraine and the role of genetic and demographic factors in their distribution(2019) Lanovenko, E. G.; Fomina, J.; Лановенко, Е. Г.; Фомина, Ю.; Лановенко, О. Г.; Фоміна, Ю.In modern conditions of constant population decline and the presence of adverse demographic processes in Ukraine, the urgent task is to identify the most significant genetic and demographic factors affecting the adaptation of the population, as well as monitoring changes in the volume and structure of the genetic load caused by congenital pathology. The frequency of congenital malformations of newborns in the Kherson region increased (from 22.3 ± 5.4 ‰ in 2000-2008 to 40.1 ± 8.2 2009 in 2009-2017). In recent years, there has been a statistically significant increase in the frequency of hereditary pathology of newborns among the rural population of the region (from 1.09 to 1.95 ‰). The total frequency of congenital malformations increased in almost all areas of the Kherson region (from 20.2 ± 1.4 27 to 27.6 ± 1.3 ‰) and averaged 30.2 ± 6.4 ‰. Significant differences in this indicator were found between some populations of the region. Malformations of the circulatory system (28.5%), musculoskeletal system (26.05%) and the genitourinary system (15.25%) occupy a leading place in the structure of congenital pathology. The prevalence of congenital malformations is inversely correlated with the prevalence of spontaneous miscarriages (r = - 0.52 ± 0.12; tr = 2.4> t05 = 2.12), which indicates the presence of a screening effect that eliminates non-viable genotypes in embryonic period of ontogenesis. Rural populations, in which the share of interethnic marriages has increased over the years of research, are characterized by a higher prevalence of congenital malformations (r = 0.50 ± 0.46; t = 2.3> t05 = 2.12). In elementary populations (with an endogamy index of 0.5 and higher), an increase or relative constancy of the proportion of homolocal mono-ethnic Ukrainian marriages and a lower prevalence of congenital malformations among newborns are observed. The level of endogamy does not significantly affect the prevalence of malformations (r = -0.20 ± 0.24; tr = 0.8 t05 = 2,12), что указывает на наличие эффекта отбора «просеивания», который устраняет нежизнеспособные генотипы в эмбриональный период онтогенеза. Сельские популяции, в которых за годы исследований возросла доля межэтнических браков, характеризуются более высокой распространенностью врожденных пороков развития (r = 0,50 ± 0,46; t = 2,3> t05 = 2,12). В элементарных популяциях (с индексом эндогамии 0,5 и выше) наблюдается увеличение или относительное постоянство доли гомолокальных моноэтнических украинских браков и более низкая распространенность врожденных пороков развития среди новорожденных. Уровень эндогамии не оказывает существенного влияния на распространенность пороков развития (r = -0,20 ± 0,24; tr = 0,8 t05 = 2,12), что указывает на наличие эффекта отбора «просеивания», который устраняет нежизнеспособные генотипы в эмбриональный период онтогенеза. Сельские популяции, в которых за годы исследований возросла доля межэтнических браков, характеризуются более высокой распространенностью врожденных пороков развития (r = 0,50 ± 0,46; t = 2,3> t05 = 2,12). В элементарных популяциях (с индексом эндогамии 0,5 и выше) наблюдается увеличение или относительное постоянство доли гомолокальных моноэтнических украинских браков и более низкая распространенность врожденных пороков развития среди новорожденных. Уровень эндогамии не оказывает существенного влияния на распространенность пороков развития (r = -0,20 ± 0,24; tr = 0,8 t05 = 2,12), что указывает на наличие эффекта отбора «просеивания», который устраняет нежизнеспособные генотипы в эмбриональный период онтогенеза. Сельские популяции, в которых за годы исследований возросла доля межэтнических браков, характеризуются более высокой распространенностью врожденных пороков развития (r = 0,50 ± 0,46; t = 2,3> t05 = 2,12). В элементарных популяциях (с индексом эндогамии 0,5 и выше) наблюдается увеличение или относительное постоянство доли гомолокальных моноэтнических украинских браков и более низкая распространенность врожденных пороков развития среди новорожденных. Уровень эндогамии не оказывает существенного влияния на распространенность пороков развития (r = -0,20 ± 0,24; tr = 0,8 t05 = 2,12), що вказує на наявність ефекту відбору «просіювання», який усуває нежиттєздатні генотипи в ембріональний період онтогенезу. Сільські популяції, в яких за роки досліджень зросла частка міжетнічних шлюбів, характеризуються більш високою поширеністю вроджених вад розвитку (r = 0,50 ± 0,46; t = 2,3> t05 = 2,12). В елементарних популяціях (з індексом ендогамії 0,5 і вище) спостерігається збільшення або відносна сталість частки гомолокальних моноетнічних українських шлюбів і більш низька поширеність вроджених вад розвитку серед новонароджених. Рівень ендогамії істотно не впливає на поширеність вад розвитку (r = -0,20 ± 0,24; tr = 0,8Item АNTHROPOMETRIC RISK FACTORS FOR TYPE 2 DIABETES MELLITUS(2020) Lanovenko, O.; Лановенко, О. Г.The article presents the results of determining the anthropometric risk factors for type 2 diabetes mellitus (T2DM). Studies have confirmed that obesity is an important risk factor for detecting T2DM and found that the highest degree of association with the disease, regardless of gender, adjusted for age, has an index of the ratio of the waist circumference and height (WC/H), which turned out to be a more sensitive marker for diabetes the second type, hypertension and cardiovascular disease. The increase in the incidence of type 2 diabetes among therapeutic patients is due to a sharp increase in the incidence of a combination of this disease with obesity and hypertension. It was found that in men, the gradient of increased risk of T2DM was observed with an increase in the waist circumference, while in women, with an increase in the body mass index. Anthropometric measurements among women found a relationship between an increase in body mass index (BMI), abdominal circumference, hips, and belonging to the group of patients with type 2 diabetes. A peculiarity of the prevalence of type 2 diabetes among residents of the region is the tendency to increase incidence after 39 years of age with maximum values of 51-60 years and a subsequent decrease in frequency. Regarding gender differences, it was found that after 65 years of age, the frequency of the disease in women decreases, and among men, on the contrary, it continues to grow, which can be explained by a milder course of the disease among men and higher mortality of sick women in old age. Waist circumference is a more reliable predictor of the development of cardiovascular complications and mortality than BMI. The prospect of further research is the confirmation and refinement of data obtained with large sample sizes. There is a need to search for new and test known risk factors for the disease to create an effective program for the early diagnosis and prevention of type 2 diabetes. У статті наведені результати визначення антропометричних факторів ризику цукрового діабету другого типу (ЦД2). Проведені дослідження підтвердили, що ожиріння є важливим фактором ризику виявлення ЦД2 та встановили, що найбільший ступінь асоціації із захворюванням незалежно від статі з урахуванням поправок на вік має індекс співвідношення обводу талії і росту (ОТ/ріст), який виявився більш чутливим маркером для цукрового діабету другого типу, гіпертонії і серцево-судинних захворювань. Зростання частоти випадків ЦД2 серед терапевтичних хворих обумовлене різким збільшенням випадків поєднання цього захворювання з ожирінням і артеріальною гіпертензією. Виявлено, що в чоловіків градієнт збільшення ризику ЦД2 відзначався при збільшенні обводу талії, в той час як у жінок – при збільшенні індексу маси тіла. Антропометричні вимірювання серед жінок виявили зв’язок між збільшенням індексу маси тіла (ІМТ), обводу живота, стегон та належністю до групи хворих на ЦД2. Особливістю поширеності цукрового діабету другого типу серед мешканців області є тенденція підвищення захворюваності після 39-річного віку з максимальними величинами в 51-60 років та подальшим зниженням частоти. Щодо гендерних відмінностей встановлено, що після 65-річного віку частота захворювання в жінок знижується, а серед чоловіків, навпаки, продовжує зростати, що можна пояснити більш легким перебігом хвороби серед чоловіків та більш високою смертністю хворих жінок у похилому віці. Обвід талії є більш надійним предиктором розвитку серцево-судинних ускладнень і смертності, ніж ІМТ. Перспективою подальших досліджень є підтвердження та уточнення даних, отриманих на великих розмірах вибірки. Наголошується на необхідність пошуку нових та тестування відомих факторів ризику захворювання для створення ефективної програми ранньої діагностики та профілактики діабету 2 типу.Item Аналіз селективної дії природного добору за показниками плодових репродуктивних втрат(2014) Лановенко, О. Г.; Лановенко, Е. Г.; Lanovenko, O. H.У статті проаналізовано можливість оцінки селективної дії природного добору в людських популяціях за частотою та динамікою плодових репродуктивних втрат. Показано, що популяції з різною генетико-демогра- фічною структурою відрізняються частотою ранніх мимовільних викиднів, які мають високу спадкову компо- ненту. На фоні зниженого ризику виникнення репродуктивних втрат у популяціях Херсонської області спосте- рігається статистично достовірне зростання поширеності вроджених вад розвитку новонароджених. В статье анализируется возможность оценки селективного действия естественного отбора на популяционную структуру по частоте и динамике репродуктивных потерь плода. В частности, мате- риал ранних самопроизвольных выкидышей с точной оценкой их частоты во всей исследуемой популяции мо- жет служить показателем интенсивности селективного действия естественного отбора в эмбриогенезе как важ- нейшего фактора, вызывающего адаптивные изменения в генетической структуре популяций. Показано, что популяции с различной генетико-демографической структурой отличаются частотой ранних спонтанных абор- тов, имеющих высокую наследственную компоненту. В популяциях Херсонской области в структуре репро- дуктивных потерь 56,47 % составляли самопроизвольные выкидыши с преобладанием выкидышей до 12 недель гестации (40,71 %), 21,41 % − аборты по медицинским показаниям, 22,12 % − мертворождения. Частота само- произвольных выкидышей составила 21,68 на 1000 зарегистрированных беременностей, в том числе самопро- извольных выкидышей до 12 недель гестации − 14,02 ‰. Частота репродуктивных потерь и ее составляющие отличались в сельских и городских популяциях. Суммарная частота репродуктивных потерь за годы исследо- вания в сельских популяциях составила 41,05 ‰ и была существенно выше (χ2 = 24,1), чем в городе Херсоне (29,86 ‰), за счет сравнительно высокой частоты самопроизвольных выкидышей (27,11 ‰), в частности само- произвольных выкидышей первого триместра (15,18 ‰), выкидышей по медицинским показаниям (7,64 ‰). Снижение популяционной частоты репродуктивных потерь сопровождается статистически достоверным повышением распространенности в популяции врожденных пороков развития, что может быть объяснено селективным действием «просеивающего» отбора в период внутриутробного развития.Item БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ(2011) Лановенко, О. Г.Item БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ(2010) Лановенко, О. Г.До запропонованого для використання у навчальному процесі збірника тестів з біології людини увійшло більше 1000 тестових завдань різного типу і рівня складності, які охоплюють увесь обсяг змісту шкільного курсу “Біологія людини”(9 кл.). Мета пропонованого посібника – повноцінно та кваліфіковано провести контроль якості знань школярів та підготувати майбутнього випускника-вступника до складання іспитів з біології у тестовій формі. Усі тестові завдання складено відповідно до програми з біології для загальноосвітніх навчальних закладів.Item ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ ГЕНЕТИКИ(2017) Лановенко, О. Г.; Дорошенко, В. В.Item ВЛИЯНИЕ ОТДЕЛЬНЫХ ПАРАМЕТРОВ ГЕНЕТИКО- ДЕМОГРАФИЧЕСКОЙ СТРУКТУРЫ НА ОТЯГОЩЕННОСТЬ ПОПУЛЯЦИЙ ВРОЖДЕННОЙ ПАТОЛОГИЕЙ(2015) Лановенко, Е. Г.; Лановенко, О. Г.; Lanovenko, О. G.У статті на підставі даних наукових публікацій та результатів власних досліджень аналізуються фактори, що сприяють зниженню пристосованості популяції за рахунок накопичення генетичного тягаря вродженої етіології. Показники частоти і структури «сторожових» фенотипів можуть служити не тільки популяційними маркерами рівня генетичного тягаря, але і показниками ступеня відмінності генофондів, що історично склалися. Істотний вплив на обтяженість популяцій вродженою патологією мають такі компоненти генетико-демографічної структури, як генетично ефективна чисельність, ступінь подільності, частота міжетнічних шлюбів, рівень ендогамії. In the article on the basis of data from scientific publications and the results of their own research analyzes the factors that reduce the fitness of populations due to the accumulation of genetic load of a congenital etiology. Indicators the frequency and structure of sentinel phenotypes can serve not only as markers population level of genetic load, but also indicators of the degree of differences in gene pools that historically. Significant impact on the populations history of congenital disorders are components of the genetic-demographic structure, as genetically effective population size, degree of separability, frequency of inter-ethnic marriage, level of endogamy.Item ВПЛИВ ЦІАНОТОКСИНІВ MICROCYSTIS AERUGINOSA НА КЛІТИНИ КРОВІ ЛЮДИНИ(2019) Шевченко, Я.; Лановенко, О. Г.Item ВПЛИВ ЦІАНОТОКСИНІВ MICROCYSTIS AERUGINOSA НА ЛЕЙКОЦИТИ ЛЮДИНИ(2019) Лановенко, О. Г.; Шевченко, Я. М.Item Від молекул нуклеїнових кислот до людини / Генетичні задачі з методикою розв’язання(2005) Лановенко, О. Г.; Чинкіна, Т. Б.Даний посібник розроблений для студентів біологічних спеціаль- ностей навчальних закладів. Цей збірник може використовуватися також учнями спеціалізованих біологічних класів ліцеїв, гімназій, загальноос- вітніх шкіл для підготовки з розділу “Спадковість і мінливість організ- мів”. Задачник допоможе і в підготовці до вступу у вищі учбові заклади біологічного, медичного, сільськогосподарського профілів, а також при перепідготовці вчителів. Посібник містить задачі з різних розділів сучасної генетики. Кож- ний розділ збірника включає: 1) стисле пояснення застосування стандар- тних термінів, розрахункових даних і формул, необхідних позначень; 2) методику розв’язання задач різних типів, в основі якої ми намагалися дотримуватися основних принципів дидактики (науковість, системність, поступовість); 3) приклади розв’язування типових задач; 4) задачі для самостійного розв’язання з метою самоконтролю знань (з відповідями та без них). Типові задачі знайомлять з основними прийомами генетичних суджень; чисельність варіантів задач забезпечує найкраще оперативне закріплення знань з генетики.Item ВІД МОЛЕКУЛ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ ДО ЛЮДИНИ : Генетичні задачі з методикою розв’язання(2005) Лановенко, О. Г.; Чинкіна, Т. Б.В 2000 році генетиці як самостійній науці виповнилося 100 років. За цей відрізок часу генетика пройшла переможний шлях від простого осмислення фундаментальної значущості відкритих Г.Менделем законів до глибокого розуміння явищ спадковості і мінливості на молекулярно-му рівні, розшифровки структури і функцій геномів різних біологічних об’єктів. Сьогодні генетика є теоретичною і методологічною основою інших біологічних наук, її справедливо вважають центральною наукою в біо-логії. Разом з тим генетика, успішно розвивається завдяки успіхам і до-сягненням інших природничих наук – таких як фізика, хімія, математи-ка, молекулярна біологія, ботаніка, зоологія, мікробіологія, вірусологія. Сьогодні не можна уявити кваліфікованого біолога без знання основ ге-нетики. Успішне засвоєння школярами і студентами основних закономір-ностей генетики неможливе без вміння розв’язувати генетичні задачі, які сприяють поглибленню знань і дають певну можливість для їх само-контролю. Розв’язування генетичних задач готує майбутнього спеціаліс-та до самостійної роботи в різних галузях біології, а також розвиває ло-гіку мислення. Це важливіший, незамінний компонент загальної культу-ри і формування цілісного світогляду. Роздуми по розв’язуванні генети-чних задач тренують розум, розвивають кмітливість. Даний посібник розроблений для студентів біологічних спеціаль-ностей навчальних закладів. Цей збірник може використовуватися також учнями спеціалізованих біологічних класів ліцеїв, гімназій, загальноос-вітніх шкіл для підготовки з розділу “Спадковість і мінливість організ-мів”. Задачник допоможе і в підготовці до вступу у вищі учбові заклади біологічного, медичного, сільськогосподарського профілів, а також при перепідготовці вчителів. Посібник містить задачі з різних розділів сучасної генетики. Кож-ний розділ збірника включає: 1) стисле пояснення застосування стандар-тних термінів, розрахункових даних і формул, необхідних позначень; 2) методику розв’язання задач різних типів, в основі якої ми намагалися дотримуватися основних принципів дидактики (науковість, системність, поступовість); 3) приклади розв’язування типових задач; 4) задачі для самостійного розв’язання з метою самоконтролю знань (з відповідями та без них). Типові задачі знайомлять з основними прийомами генетичних суджень; чисельність варіантів задач забезпечує найкраще оперативне закріплення знань з генетики. У цьому посібнику аналізуються всі відомі типи взаємодії алель них та неалельних генів, представлені задачі з цитологічних основ спад-ковості, генетичного аналіза родоводів, молекулярної генетики. Розділ “Генетика популяцій” виходить за рамки шкільної програми і передба-чає підвищений рівень математичного мислення. Він є особливо актуа-льним у зв’язку із загостренням інтересу до екологічних проблем в умо-вах глобальної екологічної кризи.Item ГЕНЕАЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДОВГОЛІТТЯ(2017) Лановенко, О. Г.; Свалова, А. Є.Item ГЕНЕТИКА ЛЮДИНИ. Курс лекцій(2019) Лановенко, О. Г.Item Генетика. Закономірності та механізми спадковості(2019) Лановенко, О. Г.Підручник підготовлений у відповідності до типової програми навчального курсу “Генетика з основами селекції” для біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. У першій частині підручнику викладені сучасні уявлення про носії та механізми спадковості: хімічна та структурна організація хромосом, властивості та функції нуклеїнових кислот, особливості структурно-функціональної організації геному прокаріот, вірусів, еукаріот; механізми регуляції експресії генів. Наведені принципи генетичного аналізу спадкування ознак при внутрішньовидовій гібридизації. Розглянуті молекулярні механізми спадковості дозволять краще зрозуміти базові закономірності спадкування.