Browsing by Author "Лисенко, Д. М."

Now showing 1 - 5 of 5

ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ЗАМОЖНОГО СЕЛЯНСТВА РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ 1920-Х РОКІВ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
(2022) Лисенко, Д. М.
Метою роботи є вивчення соціальної структури заможного селянства 20х років ХХ ст. в Україні. Визначити їх особливість та зв’язок. Здійснено дослідження історіографічних та джерельних матеріалів, для розуміння понять та критеріїв заможного селянства і «куркульства». Розкрито політику комуністичної партії, щодо місцевого селянського населення, а також динаміку змін життя людей на селі в ці часи. Методологія дослідження. В роботі було використано методи загальнонаукові – історичний i логічний, методи аналізу, синтезу, порівняння, індукції та дедукції. При висвітленні положення заможного селянства був використаний метод об’єктивності, шляхом дослідження різних ідеологічно спрямованих робіт. Їх порівняння та аналіз дозволив оглянути тему з різних сторін. Висновки. Параноїдальна політика партії приписувала статус «заможник» майже кожному, хто був не бажаний, по тих чи інших причинах. Таким чином, «куркулем» називали людей з різних соціальних верств населення села: перекупників, поміщиків, лихварів, людей, що мали велику кількість землі. Процес пограбування заможного селянства породив окремий вид соціального прошарку – радянське заможне селянство. The purpose of the work is to study the social structure of the wealthy peasantry in the 20s of the 20th century. in Ukraine. To determine their peculiarity and connection. A study of historiographical and source materials was carried out to understand the concepts and criteria of the wealthy peasantry and "Kurkulstvo". The policy of the Communist Party in relation to the local peasant population, as well as the dynamics of changes in the life of people in the countryside during these times, are revealed. Research methodology. The work used general scientific methods - historical and logical, methods of analysis, synthesis, comparison, induction and deduction. When highlighting the position of the wealthy peasantry, the method of objectivity was used, through the study of various ideologically oriented works. Their comparison and analysis made it possible to examine the topic from different angles. Conclusions. The party's paranoid policy attributed the status of "wealthy" to almost anyone who was undesirable for one reason or another. Thus, people from different social strata of the village population were called "kurkul": merchants, landowners, moneylenders, people who owned a lot of land. The process of robbing the wealthy peasantry gave rise to a separate type of social stratum - the Soviet wealthy peasantry.
СОЦІАЛЬНИЙ СКЛАД КОМІТЕТІВ НЕЗАМОЖНИХ СЕЛЯН 1920- 1933 рр. НА ПРИКЛАДІ ХЕРСОНЩИНИ
(2021) Лисенко, Д. М.
Стаття написана на основі архівних даних, де характеризується соціальний склад комітетів незаможних селян на прикладі Херсонщини. А саме говориться про різні соціальні стани, до яких відносились члени комнезамів. В роботі розкриваються різносторонні соціальні аспекти комнезамів: їхня вікова, національна, статева приналежність.
СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ОБЛИЧЧЯ ЗАМОЖНОЇ ЧАСТИНИ СЕЛЯНСТВА 20-30Х РОКІВ ХХ СТ. В УКРАЇНІ
(2022) Лисенко, Д. М.
Стаття написана на основі історіографічних даних, де описується соціально- політичний портрет да динаміка зміни заможної частини селянства в Україні. В роботі йдеться про вплив політичної ситуації в Радянському Союзу на психологічний розвиток заможників. The article is written on the basis of historiographic data, which describes the sociopolitical portrait and dynamics of changes of the wealthy part of the peasantry in Ukraine. The work deals with the influence of the political situation in the Soviet Union on the psychological development of the wealthy.
СПЕЦИФІКА СУЧАСНОГО ПОГЛЯДУ ДО ІСТОРІЇ КОМІТЕТІВ НЕЗАМОЖНИХ СЕЛЯН (1920-1933 рр.) ПІВДНЯ УКРАЇНИ
(2023) Лисенко, Д. М.
Запровадження воєнного стану у зв’язку з проведенням збройної агресії росії на території України від 24.02.2022 року суттєво вплинуло на життєдіяльність у країні, що відповідно викликало потребу в посиленні захисту внутрішніх правовідносин. Ці події актуалізували необхідні зміни до кримінально-правових положень з метою належного державного врегулювання.
СТВОРЕННЯ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ КОМІТЕТІВ НЕЗАМОЖНИХ СЕЛЯН У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
(2021) Лисенко, Д. М.
Мета дослідження полягає у аналізі фактів, які стосуються створення, умов, та функцій комітетів незаможних селян. Досліджено джерельну базу, та виокремлено конкретні факти з історії КНС. Прослідковано динаміку зміни соціально-психологічного обличчя українського селянства. Систематизовано соціальний склад та структуру комнезамів. Розглянуто можливості вивчення даної теми на заняттях з історії України в школі, та можливості вивчення на позакласних заходах. Методологія дослідження складається із загальнонаукових та спеціально історичних методів. Фундаментом для роботи були покладенні принципи історизму, наукової об’єктивності, системності, проблемно-хронологічний підхід, формально-логічний метод, аналіз, порівняння, узагальнення, абстракція, дедукція, індукція. Висновок. Соціально-психологічний стан звичайного українського селянина 20-3—х років ХХ ст. зазнавав кардинальних змін на фоні політики більшовицької влади по відношенню до селянства. Склад комнезамів був надзвичайно багатогранний. В склад даної організації входили різні прошарки суспільства. Функції КНС були різноманітні: від радикальної конфіскації майна у заможного селянства , до сприянню ліквідації безграмотності серед дорослого населення. Щодо практичного значення роботи, то тема комнезамів є дуже зручною для дослідження юних науковців на позашкільних заходах в Малій академії наук. The purpose of the study is to analyze the facts concerning the creation, conditions, and functions of the committees of poor peasants. The source base is researched, and specific facts from the history of KNS are singled out. The dynamics of change of the social and psychological face of the Ukrainian peasantry is traced. The social composition and structure of komnezams are systematized. Possibilities of studying this topic in classes on the history of Ukraine at school, and opportunities for studying in extracurricular activities are considered. The research methodology consists of general scientific and special historical methods. The foundations for the work were the principles of historicism, scientific objectivity, system, problem-chronological approach, formal-logical method, analysis, comparison, generalization, abstraction, deduction, induction. Conclusion. Socio-psychological state of the ordinary Ukrainian peasant of the 20-3s of the XX century. underwent radical changes against the background of the policy of the Bolshevik government towards the peasantry. The composition of komnezam was extremely multifaceted. This organization included various strata of society. The functions of the KNS were diverse: from the radical confiscation of property from the wealthy peasantry, to promoting the elimination of illiteracy among the adult population. Regarding the practical significance of the work, the topic of komnezam is very convenient for the study of young scientists at extracurricular activities at the Small Academy of Sciences.