Browsing by Author "Ляшко, В. В."

Now showing 1 - 3 of 3

RESEARCH OF SOCIAL EXPECTATIONS OF UNIVERSITY STUDENTS IN THE DIMENSIONS OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING
(2021) Semenov, O.; Oleshko, P.; Tsymbal, S.; Liashko, V.; Shevchenko, A.; Popovych, I. S.; Семенов, О. С.; Олешко, П. С.; Цимбал, С. В.; Ляшко, В. В.; Шевченко, А. В.; Попович, І. С.
The aim of the article is to argue theoretically and empirically study the relationship between social expectations and psychological well-being of university students. Methodological starting points of empirical research are outlined. Valid and reliable test methods are used to study the psychological content parameters of social expectations and psychological well-being. The results determined that the psychological features of social expectations and psychological well-being of student's youth are theoretically substantiated. It was found that the respondents have an average level of parameters of psychological well-being and social expectations, which indicates moderate life satisfaction and the presence of adequate orientation in the socio-psychological reality. The most formed components of psychological well-being are the balance of affect and meaningfulness, which indicates the awareness of their own lives by student’s youth. It is recorded that the respondents have the least formed - self-acceptance, positive attitude and autonomy. Метою статті є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження взаємозв’язку соціальних очікувань та психологічного благополуччя студентів університету. Матеріали і методи. Окреслено методологічні вихідні положення емпіричного дослідження. Застосовано валідні і надійні тестові методики для дослідження психологічних змістових параметрів соціальних очікувань і психологічного благополуччя. Результати. Теоретично обґрунтовано психологічні особливості соціальних очікувань та психологічного благополуччя студентської молоді. Встановлено, що у респондентів превалює середній рівень параметрів психологічного благополуччя і соціальних очікувань, що свідчить про помірну задоволеність життя та наявність адекватного орієнтування в соціально-психологічній реальності. Найбільш сформованими складовими психологічного благополуччя є баланс афекту та осмисленості, що свідчить про усвідомленість власного життя студентською молоддю. Зафіксовано, що у респондентів є найменш сформованими – самоприйняття, позитивне ставлення та автономія. Висновки. Узагальнено, що отримані емпіричні результати сприятимуть ефективній реалізації навчально-професійної підготовки студентів університетів; впровадження отриманих результатів в профілактичну та корекційно-розвивальну роботу збільшуватиме рівень психологічного благополуччя студентів в освітньому процесі та сприятиме реалізації їх соціальних очікувань.
RESEARCH ON THE RELATIONSHIP BETWEEN EXCESSIVE USE OF SOCIAL MEDIA AND YOUNG ATHLETES’ PHYSICAL ACTIVITY
(2021) Hudimova, A.; Popovych, I.; Savchuk, O.; Lіashko, V.; Pyslar, A.; Hrys, A.; Гудімова, А. Х.; Попович, І. С.; Савчук, О. А.; Ляшко, В. В.; Пислар, А. Б.; Грись, А. М.
Social media have an ambivalent effect on the physical activity of young athletes. The purpose is to establish the relationship between young athletes’ psychological disorders through the excessive use of social media. The main task was to analyze whether there is a deviation from training, which increases time spent on social media. Research methods. The study is based on the results of anonymous valid psychodiagnostic tools submitted to Google Forms and statistical analysis. Physical activity of young athletes (N = 110) aged 16 to 21 years was assessed on the scales of diagnostic tests, parameters of physical activity, time spent online, feelings of loneliness, and sleep disorders due to excessive use of social media during the global pandemic. Results. It was found that during quarantine, young athletes prefer to displace bad thoughts and distract from training for spending too much time on social media applications (rs = .202; p ≤ .05). It was stated that young athletes experience negative emotions due to the situation with the coronavirus, which leads to the increased time spent on social media, which is a kind of coping strategy (rs = .340; p ≤ .01). As a result of uncontrolled use of social media and reduced parameters of physical activity, competitive performance during the lockdown, young athletes face sleep disorders (rs = - .277; p ≤ .01) and manifestations of depression (rs = .430; p ≤ .01). Conclusions. It is empirically established and theoretically substantiated that there are causal links to excessive use of social media due to reduced parameters of physical activity. The decreased physical activity provokes an exacerbation of loneliness, training regimen, and recovery. It is noted that the “mask of the active user” encourages manifestations of depression, displacement of feelings, and problems, which leads to a decrease in the psychological well-being of young athletes. Соціальні мережі здійснюють амбівалентний вплив на фізичну активність юних спортсменів. Метою дослідження є встановлення взаємозв’язку між психологічними розладами юних спортсменів через надмірне використання соціальних мереж. Основним завданням було проаналізувати, чи є відхилення від тренувань, що збільшує кількість часу проведення у соцмережах. Методи. Дослідження ґрунтується на результатах анонімного валідного психодіагностичного інструментарію, поданого у Google Forms та статистичного аналізування. Фізична активність юних спортсменів (N = 110) у віці від 16 до 21 року оцінювалося за шкалами діагностичних тестів, параметрів фізичної активності, часом перебування в мережі, почуттям самотності та порушеннями сну через надмірне використання соціальних мереж під час глобальної пандемії. Результати. Встановлено, що під час карантину юні спортсмени віддають перевагу витісненню поганих думок та відволіканню від тренувань за проведенням надмірної кількості часу за додатками соцмереж (rs = .202; p ≤ .05). Констатовано, що юні спортсмени відчувають негативні емоції через ситуацію з коронавірусом, що призводить до збільшення витрат часу на соціальні мережі, що є своєрідною копінг-стратегією (rs = .340; p ≤ .01). У результаті неконтрольованого використання соціальних мереж та зниження параметрів фізичної активності, змагальної результативності під час локдауну юні спортсмени стикаються з порушеннями сну (rs = - .277; p ≤ .01) та проявами депресивності (rs = .430; p ≤ .01). Висновки. Емпірично встановлено і теоретично обґрунтовано, що мають місце причинно-наслідкові зв’язки надмірного використання соціальних мереж через зниження параметрів фізичної активності. Зниження фізичної активності провокує загострення почуття самотності, порушення режиму тренування та відновлення. Зазначено, що “маска активного користувача” спонукає до проявів депресивності, витіснення переживань та проблем, що призводить до зниження психологічного благополуччя юних спортсменів.
ЗБІРКА НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальностями 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта, 016 Спеціальна освіта
(2021) Цюпак, І. М.; Денисенко, В. В.; Саган, О. В.; Лось, О. М.; Борисенко, Н. М.; Москова, Т. М.; Бальоха, А. С.; Казаннікова, О. В.; Семашкіна, Г. М.; Ільїна, Н. В.; Гриценко, І. В.; Горлова, А. В.; Сугейко, Л. Г.; Смутченко, О. С.; Раєвська, І. М.; Сидоренко, Н. І.; Ляшко, В. В.; Яковлева, С. Д.; Полєвікова, О. Б.; Кабельникова, Н. В.
У збірнику представлені навчальні програми освітніх компонент для забезпечення й реалізації освітніх програм першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальностями 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта, 016 Спеціальна освіта. Вказані у навчальних програмні компетентності та результати навчання узято з відповідних освітніх програм, які відповідають меті формування особистості конкурентоспроможного фахівця, здатного розв’язувати складні нестандартні професійні завдання і проблеми інноваційного та дослідницького характеру в галузі дошкільної, початкової та спеціальної освіти, забезпечити освітній процес в сучасних умовах закладу освіти, адаптуватися до трансформаційних змін в освітній галузі, здійснювати інтеграцію в європейський освітній простір. На основі навчальних програм викладачами педагогічного факультету розроблено робочі програми, силабуси та електронні освітні ресурси для освітніх компонент.