Browsing by Author "Магмет, В. В."

Now showing 1 - 4 of 4

ВЗАЄМОЗ'ЯЗОК МІЖ БАЛЬНОЮ ХОРЕОГРАФІЄЮ ТА ЕСТЕТИКОЮ КРАСИ В РОМАНІ РОСТАНА «СИРАНО ДЕ БАРЖЕРАК»
(2023) Магмет, В. В.
У статті аналізується взаємозв'язок між бальною хореографією та естетикою краси в романі Едмона Ростана "Сирано де Баржерак". Розглянуто сцени бальних танців як ключовий момент у романі, де висвітлено поняття краси в різних аспектах. The article analyzes the relationship between ballroom choreography and aesthetics of beauty in Edmond Rostan's novel Cyrano de Bargerac. The scenes of ballroom dancing are considered as a key moment in the novel, which highlights the concept of beauty in variousaspects.
КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПРОСТІР ЛІРИЧНОГО НАРАТИВУ: ЕВОЛЮЦІЯ ЛІРИЧНОГО ЖАНРУ В СУЧАСНІЙ АМЕРИКАНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ТА НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У СТВОРЕННІ ЛІРИЧНИХ ТЕКСТІВ
(2026) Магмет, В. В.; Magmet, V.
У сучасному літературознавстві простежується зростання інтересу до переосмислення природи ліричного тексту як концептуальнонаративної структури, яка функціонує в умовах культурної та медіальної трансформації. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю уточнити феномен ліро-епічного синтезу в контексті американської поезії ХХІ ст., де спостерігається активне поєднання ліричних і наративних форм. Особливої уваги потребує саме аналіз внутрішньої організації ліричного тексту як цілісного концептуального простору, який інтегрує емоційні, когнітивні та комунікативні компоненти. Метою статті є теоретичне обґрунтування концептуального простору ліричного наративу, виявлення основних тенденцій еволюції ліричного жанру в американській літературі XXI ст., а також комплексний аналіз ліричного тексту. У дослідженні застосовано системно-структурний, порівняльний та інтерпретаційний методи, які дали змогу розглянути ліричний наратив як інтегративну модель взаємодії основних елементів. Додатково застосовано елементи когнітивного аналізу, що уможливило виявлення глибинних механізмів смислотворення в ліричному тексті. У результаті дослідження розроблено концептуальну модель ліричного наративу, що охоплює суб’єкт мовлення, емоційно-афективний компонент, хронотоп, наративну перспективу та мовностилістичні засоби. Виявлено основні тенденції еволюції ліричного жанру, зокрема: посилення наративності, гібридизацію форм і зміну ролі читача. Здійснено аналіз літератури, який підтверджує функціонування сучасного ліричного тексту як мікронаративної структури з виразним концептуальним ядром. Встановлено, що основні концепти пам’яті, тілесності та ідентичності є системоутворювальними елементами, які забезпечують смислову цілісність тексту. Доведено, що фрагментарність лірики – це не ознака руйнування форми, а спосіб репрезентації індивідуального досвіду.In contemporary literary studies, there is a growing interest in rethinking the nature of the lyric text as a complex conceptual-narrative structure operating under conditions of cultural and media transformation. The relevance of this research is determined by the need to clarify the category of the lyric narrative within the context of contemporary American poetry, where there is an intensive integration of lyric and narrative forms. Particular attention is given to the analysis of the internal organization of the lyric text as a holistic conceptual space that integrates emotional, cognitive, and communicative components. The aim of the article is to provide a theoretical justification of the conceptual space of the lyric narrative, to identify key trends in the evolution of the lyric genre in 21st-century American literature, and to conduct a comprehensive analysis of a contemporary lyric text. The study employs systemic-structural, comparative, and interpretative methods, which allowed the lyric narrative to be considered as an integrative model of interaction among its key elements. Additionally, elements of cognitive analysis were used to reveal the deep mechanisms of meaning-making within the lyric text. As a result of the study, a conceptual model of the lyric narrative was developed, including the speaking subject, the emotional-affective component, chronotope, narrative perspective, and linguistic-stylistic means. Key trends in the evolution of the lyric genre were identified, including the intensification of narrativity, formal hybridization, and the transformation of the reader’s role. An analysis of literary examples confirmed the functioning of the contemporary lyric text as a micro-narrative structure with a distinct conceptual core. It was established that central concepts of memory, embodiment, and identity act as system-forming elements that ensure the semantic integrity of the text. It was demonstrated that the fragmentation of contemporary lyric poetry is not a sign of formal disintegration but a means of representing complex individual experience. The conclusions demonstrate that the contemporary lyric text functions as an open, dynamic structure in which cognitive, emotional, and narrative processes are intertwined. It is confirmed that the narrativization of lyric poetry is a defining trend in its development, altering both the internal organization of the text and the models of its interpretation. The proposed approach expands the theoretical and methodological possibilities for analyzing contemporary poetry and can be used in its further interdisciplinary studies.
ЛІРИЧНИЙ НАРАТИВ ІЗ ПОЗИЦІЇ МУЛЬТИМОДАЛЬНОГО ПІДХОДУ В ПОЕЗІЇ Р. ФРОСТА
(2026) Магмет, В. В.
У статті здійснено комплексний аналіз ліричного наративу в сучасній американській поезії з позицій мультимодального підходу на матеріалі поетичного дискурсу Р. Фроста. На основі праць сучасних вітчизняних і зарубіжних дослідників у контексті комплексного осмислення понять «дискурс», «поетичний дискурс» та «ліричне Я» з’ясовано специфіку ліричного наративу як інтегративної категорії, що поєднує когнітивні, семіотичні та лінгвістичні параметри тексту. Засоби вираження ліричного наративу здатні розгортатися як експліцитно (через мозаїзацію особових і присвійних займенників першої особи, дієслівних форм та синтаксичних конструкцій), так й імпліцитно (через метафоричні та метонімічні моделі, емотивно марковану лексику, повтори, антитези, епітети та інші стилістичні засоби). Мета дослідження – здійснити комплексний аналіз механізмів формування ліричного наративу в сучасній американській поезії та в поетичному дискурсі Р. Фроста з позицій мультимодального і когнітивно-дискурсивного підходів; окремим фокусом – дослідження способів репрезентації ліричного «Я» завдяки взаємодії вербальних, візуальних, аудіальних і концептуально-метафоричних засобів. Методи. Здійснений аналіз ґрунтується на дослідженні функціювання текстової модальності у структурі ліричного наративу. Текстову модальність схарактеризовано в граматичній і комунікативно-прагматичній площинах. Застосовано семантичний, когнітивно-дискурсивний і комунікативнопрагматичний аналізи, метод філологічної інтерпретації, а також прийоми лінгвостилістичного й мультимодального аналізу. Такий підхід забезпечив цілісність текстотворення з акцентуванням на семантичному, когнітивнодискурсивному та комунікативно-прагматичному аспектах філологічної інтерпретації тексту. Результати. У дослідженні продемонстровано, що в межах мультимодального підходу ліричний наратив постає як поліфонічна система. Така цілісна структура поєднує вербальні й невербальні коди, що уможливлює динаміку багатовимірного художнього змісту. Установлено, що авторська модальність у ліричному наративі Р. Фроста переважно має імпліцитний характер, тоді як на передній план виходить модальність ліричного суб’єкта, що формує інтерпретаційне поле тексту. Ліричне «Я» постає когнітивною точкою сприйняття, через яку структурується досвід взаємодії людини з природою та екзистенційним простором. У сучасній американській поезії ліричному наративу властиві динамічність, фрагментарність і когнітивна насиченість. Висновки. Запропонований комплексний мультидисциплінарний аналіз із застосуванням мультимодального підходу відкриває нові перспективи для дослідження мовних механізмів формування художнього сенсу в ліричному дискурсі.
ПОШУК ІДЕАЛУ ЛЮДСЬКОЇ КРАСИ В РОМАНІ РОСТАНА “СІРАНО ДЕ БЕРЖЕРАК” ЗАСОБАМИ БАЛЬНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ
(2023) Магмет, В. В.
Хореографія на сцені в сучасному виконавському мистецтві є однією з найбільш популярних форм професійної діяльності. В світі літератури та мистецтва питання про ідеал людської краси завжди було актуальним, викликаючи неабияке захоплення та суперечності. Це завдання виявляється складним не лише через індивідуальний підхід до сприйняття краси, але й через пошук тих елементів, які уособлюють ідеал в різних культурних контекстах. У романі "Сірано де Бержерак" французького письменника Едмона Ростана, це питання не тільки висувається на передній план, але і вирішується за допомогою вражаючих засобів виразності, зокрема бальної хореографії. Роман «Сірано де Бержерак» не лише стає своєрідним лабіринтом пошуку ідеалу, але й відкриває перед читачем захоплюючий світ емоцій, що переплітаються з високим мистецтвом танцю. Бальна хореографія, в даному випадку, виступає не тільки як декоративний елемент, але й як ключовий засіб вираження внутрішніх конфліктів та невизначеності у пошуках краси./ Choreography on stage in modern performing arts is one of the most popular forms of professional activity. In the world of literature and art, the question of the ideal of human beauty has always been relevant, causing considerable admiration and controversy. This task turns out to be difficult not only because of the individual approach to the perception of beauty, but also because of the search for those elements that embody the ideal in different cultural contexts. In the novel “Cyrano de Bergerac” by the French writer Edmond Rostan, this question is not only brought to the fore, but also resolved with the help of impressive means of expression, in particular, ballroom choreography. The novel “Cyrano de Bergerac” not only becomes a kind of labyrinth in the search of an ideal, but also opens up to the reader a fascinating world of emotions intertwined with the high art of dance. Ballroom choreography, in this case, acts not only as a decorative element, but also as a key means of expressing internal conflicts and uncertainty in the search for beauty.