Browsing by Author "Мандич, Т. М."
Now showing 1 - 15 of 15
- Results Per Page
- Sort Options
Item ELECTRONIC DICTIONARY OF SPORTS METAPHORS AS AN INSTRUMENT TO DEVELOP THE UKRAINIAN COMPUTER LEXICOGRAPHY(2020) Karabuta, O.; Mandych, T.; Lemeshchuk, O.; Карабута, О. П.; Мандич, Т. М.; Лемещук, О. І.The article partially considers the issue of Ukrainian computer lexicography, the development of which requires constant updating and application of new approaches. At the current stage, linguists, as well as experts in the field of philology and journalism, use electronic texts and Internet resources for work and analysis significantly more frequent, rather than traditional printed sources. For fast and high-quality processing of a large array of language units, it is necessary to find tools that would provide both a convenient keyword search in the database and the ability to perform professional analysis of language units «online» according to certain criteria. The proposed study highlights the main directions of development of electronic lexicographic resources on the Internet related to work with various aspects of the Ukrainian language (word interpretation, translation, spelling, word change, etc.) and describes the main advantages and disadvantages of already created dictionaries. The functional possibilities of lexicographical sources of philological orientation available in the «online» mode are analyzed. A few sports dictionaries posted on the Internet, which are closely related to the topic of our study, are considered separately. The authors present the experience of developing a dictionary of sports metaphors, structured in 4 categories: anthropomorphic, sociomorphic, artifact and natural morphological types, within which a system of metaphorical models is built. The dictionary is designed using the MediaWiki mechanism, the parameters of which meet the needs of users and facilitate the maintenance and administration of the site. Systematization of language units and their search on the created site provides alphabetical and categorical principles. The developed prototype of the electronic dictionary is one of the tools for teaching students of philology and journalism, a platform for conducting their own research, as well as a segment of the Ukrainian media space that can meet the probable search queries of users. У статті частково розглядається питання української комп’ютерної лексикографії, розвиток якої вимагає постійного оновлення та застосування нових підходів. На сучасному етапі студенти-лінгвісти, а також експерти в галузі філології та журналістики, набагато частіше почали використовувати для роботи та аналізу електронні тексти та Інтернет- ресурси, а не традиційні друковані джерела. Для швидкої та якісної обробки великого масиву мовних одиниць необхідно знайти інструменти, які б забезпечували як зручний пошук ключового слова у базі даних, так і можливість виконувати професійний аналіз мовних одиниць у режимі “онлайн” за визначеними критеріями. Запропоноване дослідження висвітлює основні напрями розвитку електронних лексикографічних ресурсів у мережі Інтернет, що стосуються роботи з різними аспектами української мови (тлумачення слова, переклад, правопис, словозміна тощо) та описує основні переваги і недоліки вже створених словників. Проаналізовано функційні можливості доступних у режимі “онлайн” лексикографічних джерел філологічного спрямування. Окремо розглянуто нечисленні словники спортивної тематики, розміщені в мережі Інтернет, що тісно пов'язані з темою нашого дослідження. Автори представляють досвід розробки словника спортивних метафор, структурованого за 4 категоріями: антропоморфним, соціоморфним, артефактним і природоморфним типами, у межах яких побудовано систему метафоричних моделей. Словник розроблено з використанням механізму MediaWiki, параметри якого задовольняють потреби користувачів та полегшують обслуговування й адміністрування сайту. Систематизація мовних одиниць та їх пошук на створеному сайті передбачає алфавітний та категорійний принципи. Розроблений прототип електронного словника є одним із інструментів навчання студентів-філологів та студентів-журналістів, платформою для проведення власних досліджень, а також сегментом українського медіапростору, який зможе відповідати ймовірним пошуковим запитам користувачів.Item АКТУАЛІЗАЦІЯ МІЛІТАРНИХ ЗАСОБІВ ВТОРИННОЇ НОМІНАЦІЇ У СПОРТИВНОМУ МЕДІАПРОСТОРІ(2022) Мандич, Т. М.Однією з найпродуктивніших тем, у категоріях якої описано спортивні реалії, є війна. Сприйняття змагання як війни вмотивовано подібністю цілей, способів їх досягнення та характерів спортивного і збройного протистоянь. Разом із традиційними й уже виявленими мілітарними метафорами, перифразами та порівняльними зворотами у спортивному медійному просторі почали з'являтися й нові засоби вторинної номінації, що відбивають реалії російсько-української війни, чим підтверджено актуальність дослідження.Item АНГЛОМОВНІ ЕЛЕМЕНТИ В ТЕРМІНОСИСТЕМІ БАСКЕТБОЛУ(2017) Мандич, Т. М.Статтю присвячено англіцизмаміцизмам іцизмаміцизмам , що входять до термінологічного корпусу баскетболу. Проаналізовано способи входження іншомовних елементів до лексичного рівня сучасної української мови. Визначено роль запозичень у коментаторському мовленні. The article deals with the English borrowings included to the terminological basketball body frame. The ways of entering foreign-language elements into the lexical level of modern Ukrainian language are analyzed. The role of borrowings in commentator’s speech has been determined.Item АСОЦІАТИВНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК МЕТОД ВИВЧЕННЯ МЕТАФОРИЧНИХ ВЕРБАЛІЗАТОРІВ КОНЦЕПТОСФЕРИ «СПОРТ» (на матеріалі телевізійних спортивних трансляцій)(2017) Мандич, Т. М.У статті здійснено спробу експериментального вивчення асоціативного поля слів, що виступають метафоричними вербалізаторами концептосфери «спорт» у спортивному медійному дискурсі. Висвітлено потенціал слів для творення нових значень в умовах реконструкції фрагменту концептуально-мовної картини світу українців.Item ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ПРАКТИКА МОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ(2022) Климович, С. М.; Олексенко, В. П.; Карабута, О. П.; Мартос, С. А.; Гайдученко, Г. М.; Тихоша, В. І.; Власенко, Л. В.; Мандич, Т. М.; Попкова, О. А.Науково-дослідну роботу присвячено дослідженню закономірностей розвитку української мови й практики мовної діяльності. Колективом виконавців визначено шляхи і засоби збагачення лексичного складу та граматичної структури української мови, виявлено стилістичні особливості та синтаксичну організацію прозового й поетичного мовлення українських авторів, встановлено взаємозв’язок між соціальними і мовними процесами, здійснено аналіз мовної ситуації на півдні України. У межах НДР тривають дослідження дискурсу як площини функціювання різнорівневих мовних одиниць. Виконавцями науково-дослідної роботи було організовано та проведено низку наукових заходів, зокрема: конференцій – VІІ Всеукраїнську наукову конференцію «Сучасні орієнтири філологічної науки» (2016), І Всеукраїнську студентську науково-практичну конференцію «Пріоритетні напрями філологічних досліджень» (2017); VІІІ Всеукраїнську наукову конференцію; «Сучасні орієнтири філологічної науки» (2018); І Міжнародну науково-практичну конференцію «Філологія та лінгводидактика в умовах євроінтеграції: сьогодення і перспективи», ІІ Всеукраїнську студентську науково-практичну конференцію «Пріоритетні напрями філологічних досліджень» (2018); ІІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Філологія та лінгводидактика в умовах євроінтеграції: сьогодення і перспективи» (2020); круглих столів (5), а також позапланові семінари та вебінари. Закономірності розвитку української мови і практика мовної діяльності відображені у наукових публікаціях виконавців теми (загальна кількість з теми – 65, з яких 1 – словник, 3 – розділи колективних монографій, 3 – статті у виданнях, що індексуються у Scopus та Web of Science, 24 – статті у фахових виданнях, 4 – статті в зарубіжних виданнях, 30 – тез доповідей) та отримали свідоцтво про реєстрацію авторського права (загальна кількість з теми – 6). 5 The research work is devoted to the study of the regularities of the development of the Ukrainian language and the practice of linguistic activity. The team of performers determined the ways and means of enriching the lexical composition and grammatical structure of the Ukrainian language, revealed the stylistic features and syntactic organization of prose and poetic speech of Ukrainian authors, established the relationship between social and linguistic processes, analyzed the linguistic situation in the south of Ukraine. The research of discourse as a plane of functioning of multilevel linguistic units continues within the framework of the research work. The executors of the research work organized and conducted a number of scientific events, in particular: conferences - VII All-Ukrainian Scientific Conference "Modern Orientations of Philological Science", I All-Ukrainian Student Scientific and Practical Conference "Priority Directions of Philological Research" (2017); VIII All-Ukrainian Scientific Conference; "Modern Orientations of Philological Science" (2018); I International Scientific and Practical Conference "Philology and Linguodidactics in the Context of European Integration: Present and Prospects", II All-Ukrainian Student Scientific and Practical Conference "Priority Directions of Philological Research" (2019); II International Scientific and Practical Conference "Philology and Linguodidactics in the Context of European Integration: Present and Prospects" (2020); round tables (5), as well as unscheduled seminars and webinars. The regularities of the development of the Ukrainian language and the practice of linguistic activity are reflected in the scientific publications of the project participants (total number of publications ‒ 65, of which 1 ‒ dictionary, 3 ‒ chapters of collective monographs, 3 ‒ articles in publications indexed in Scopus and Web of Science, 24 ‒ articles in professional publications, 4 ‒ articles in foreign publications, 30 ‒ abstracts) and received a certificate of copyright registration (total number of publications ‒ 6).Item ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТОСФЕРИ СПОРТ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІЙНОМУ ПРОСТОРІ(2023) Мандич, Т. М.; Mandych, T.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 Філологія (03 Гуманітарні науки). – Херсонський державний університет МОН України, Івано-Франківськ, 2023. Дисертацію присвячено мовним особливостям українського спортивного медійного простору незалежної України. Увагу сфокусовано на семантичних зрушеннях, що мають місце у спортивних коментарях телевізійних, онлайнових і текстових трансляцій. Актуальність теми пов’язана з тим, що спортивний медійний простір є одним із найпопулярніших серед багатомільйонної аудиторії споживачів інформації, а мовлення спортивних журналістів, зокрема коментаторів, – динамічне й таке, що віддзеркалює як традиційні елементи, так і особливості сприйняття сучасних реалій, представлених на мовному рівні вживанням засобів вторинної номінації, що творять нові смисли, і фразеологізмів, що репрезентують досвід народу. Ілюстративну базу склали 685 трансляцій із 21.06.1992 р. до 22.04.2023 р., проведених такими медіаресурсами, як 1+1, 2+2, Інтер, Наживо, СТБ, ТЕТ, ТРК «Україна», ТК «Футбол», ТК «Футбол 1», ТК «Футбол 2», УНІАН, УТ1, Перший національний, UA:Перший, Федерація баскетболу України, FC Metalist 1925 Kharkiv, football24.ua, Football Hub, HEL TV, Kremen TV, MEGOGO, MEGOGO Гонг, MEGOGO Футбол 1, MEGOGO Футбол 2, MEGOGO Футбол 3, rbc.ua, Smotrisport.tv, UA:Суми, ua–football.com, ukrinform.ua, XSPORT. Ураховуючи, що середня тривалість спортивної трансляції становить 90 хвилин, проаналізовано мовний супровід близько 1027 годин ефірного часу. Наукова новизна полягає у зборі ілюстративного матеріалу, фіксуванні вербалізаторів концептосфери СПОРТ, їх систематизації та аналізі причин і наслідків зміни семантики. Під час виконання дисертаційного дослідження видано апробаційний «Словник коментаторського мовлення» (Мандич, 2020), у якому вміщено 1000 одиниць, серед яких 83,6% склали метафори, 7,5% – фразеологізми, 4% – перифрази, 2,4% – порівняння і 2,1% – персоніфікації. Ця пропорція відбиває загальну тенденційність щодо вживання засобів вторинної номінації впродовж транслювання спортивного змагання. Указаний словник містить відповідні розділи, присвячені кожному різновиду вербалізаторів, алфавітний покажчик та повний перелік проаналізованих на момент 2020 р. трансляцій, частина з яких ілюструє приклади у виданні. Мовний матеріал зібрано переважно з аудіовізуальних носіїв інформації (телевізійні та онлайнові трансляції – 91,4%), тому важливим є факт виявлення вербалізаторів концептосфери СПОРТ у потоці усного прямоефірного мовлення та їх фіксування, що дозволить надалі проводити діахронні дослідження, порівнюючи мовлення спортивних журналістів на різних часових відтинках. В українському мовознавстві наявні лише аспектні дослідження спортивних коментарів, тому запропонований комплексний аналіз лексико-семантичних особливостей обраного жанру зможе поповнити мовознавчу науку новими відомостями. У першому розділі запропоновано систематизацію наукових розвідок, присвячених осмисленню змісту понять і суджень про спорт як концептосферу, яка має у своїй структурі концепти окремих видів спорту. Відповідно до проаналізованого ілюстративного матеріалу говоримо про атлетичні види (концепти важкої атлетики і легкої атлетики), бойові мистецтва (концепти боксу, боротьби, дзюдо, карате, хортингу, ММА), видів зі зброєю (концепти кульової стрільби, стрільби з лука, фехтування), водні види (концепти веслування, плавання, синхронного плавання, стрибків у воду), гімнастичні види (концепти спортивної гімнастики та художньої гімнастики), ігрові індивідуальні види (концепти бадмінтону, настільного тенісу, тенісу), ігрові командні види (концепти баскетболу, волейболу, водного поло, гандболу, футболу, хокею), інтелектуальні види (шахи) і швидкісні види (концепти біатлону, велоспорту). Простежено, що зазначені концепти мають різну спроможність до образної вербалізації через характер змагання та специфіку трансляції. Окрему увагу звернено на усний коментар, що має місце в телевізійному та онлайновому ефірі, і письмовий коментар, що становить основу текстової трансляції на сторінках вебсайтів. Встановлено, що технічні особливості трансляції, її структура, змістове наповнення та мовне оформлення зазначених різновидів коментаря мають відмінності, що відбито на кількісному та якісному складах вербалізаторів концептосфери СПОРТ. Характеристику чинників, що впливають на якість медіаконтенту та мовлення коментаторів, доповнено оглядом жанрових вимог до коментаря, зокрема спортивного, та особливостей розвитку спортивної журналістики в Україні періоду останніх десятиліть. Асоціативне осмислення спортивних подій, що робить спортивний коментар образним, можливе завдяки взаємодії концептів-донорів і концепту-цілі. Через активне перенесення на спорт ознак різних за змістом концептів виявлено, що найпродуктивнішим засобом вербалізації концептосфери СПОРТ є метафори, які за семантичним принципом пропонуємо класифікувати на антропоморфні, артефактні, соціоморфні, природоморфні та синестезійні. Меншою мірою в коментаторському мовленні виявлено метонімії, перифрази, порівняння та фразеологізми. Загалом зафіксовано та проаналізовано 1211 вербалізаторів (100%) концептосфери СПОРТ. Другий розділ присвячено метафоричній вербалізації концептосфери СПОРТ. Спираючись на лексичне значення, що покладено в основу метафоричного перенесення, виокремлено низку метафоричних моделей, серед яких: 1 антропоморфна модель (спорт – людина), 4 артефактні моделі (спорт – будівництво, спорт – техніка, спорт – транспорт, спорт –предмет), 15 соціоморфних моделей (спорт – війна, спорт – економіка, спорт – змагання, спорт – історія, спорт – кримінал, спорт – кулінарія, спорт – мистецтво, спорт – надзвичайні ситуації, спорт – освіта, спорт – побут, спорт – політика, спорт – професії, спорт – релігія, спорт – розваги, спорт – соціум), 9 природоморфних моделей (спорт – клімат, спорт – комахи, спорт – космос, спорт – природні об’єкти, спорт – птахи, спорт – рослини, спорт – тварини, спорт – фізика, спорт – хімія), синестезійні моделі не виокремлюємо (окреслено лише тематичні вектори, що можуть стати основою потенційних моделей). У низці багатокомпонентних метафоричних моделей запропоновано розглядати фрейми та слоти. У дисертації подано 1008 метафор (83,23 %), серед яких 273 (27,1 %) – антропоморфні, 124 (12,3 %) – артефактні, 496 (49,2 %) – соціоморфні, 91 (9,02 %) – природоморфні, 24 (2,38 %) – синестезійні. Якщо для артефактних із меншою кількістю моделей характерний більший обсяг вербалізаторів, що підпадають під тематику виокремлених моделей, природоморфним властива варіантність лексем, які за своїм значенням формують низку малокомплектних метафоричних моделей. Антропоморфні та соціоморфні метафори, як за кількістю моделей, так і за статистикою продуктивності, послідовно займають друге та перше місце відповідно. У третьому розділі увагу сфокусовано на інших засобах вторинної номінації, що вербалізують концептосферу СПОРТ, – метоніміях, перифразах, порівняннях і фразеологізмах. Простежено, що кожний із зазначених інструментів вербалізації кількісно поступається продуктивним метафорам, однак теж спрямований на асоціативне переосмислення, проведення паралелей між спортивною і позаспортивною реалією, створення образності, пошук додаткових смислових акцентів. Виявлено, що метонімії та перифрази, попри відмінності у структурі та механізмі утворення, виконують у спортивному коментарі подібну функцію – дають об’єкту вербалізації другу назву, що урізноманітнює коментар і дозволяє уникати повторів. Зафіксовано випадки вживання цих засобів переважно для перейменування спортсменів, команд, інших учасників змагання, інвентарю, локацій, окремих епізодів змагання і видів спорту. Установлено, що типовими параметрами для виявлення схожості під час метонімічного перенесення або творення другої назви слугують кольори, клубна символіка, географічна належність, національні ознаки, форма, матеріал чи функціональна подібність. Під час виконання дослідження проаналізовано 36 (2,92 %) метонімій і 37 (3,1 %) перифразів. Нечисленну кількість порівнянь, якими послуговуються спортивні коментатори, розглянуто за семантикою ключового слова, подібно до метафор. Установлено, що досить активно використовують лексеми на позначення птахів, плазунів, ссавців, риб, рослин і природних об’єктів, дещо рідше спортивні реалії порівнюють із артефактами, зокрема предметами та транспортними засобами, із кулінарними поняттями. Інколи спільні ознаки знаходять в амплуа та функціях різних професій. Особливу увагу звернено на багатокомпонентні порівняльні конструкції, що, демонструючи розгорнуту думку коментатора, протягом обмеженого часу будують складні образи. Загалом у спортивних коментарях зафіксовано 43 (3,55 %) порівняння. Також під час дослідження виявлено 87 (7,2 %) фразеологічних одиниць, що, крім створення образності, транслюють досвід народу, чим змістовно насичують коментар і додають йому національного колориту. З’ясовано, що фразеологізми доречно вживати для оцінювання епізодів, які репрезентують боротьбу із різними її фазами, етапи змагання, небезпечні ситуації, переможні результати, характеристику спортсменів, якісну характеристику дій або змагання загалом. Звернено увагу на окремі випадки, що фіксують коментаторський вплив на зміну структури та значення фразеологізмів, на взаємодію таких одиниць із іншими засобами вторинної номінації в реченні. Перспективою визначено подальше спостереження за мовленням спортивних журналістів із метою виявлення й аналізу нових вербалізаторів концептосфери СПОРТ, що віддзеркалюватимуть особливості мовомислення та свідчитимуть про зміни на лексичному рівні мовної системи, що формуватимуться в сучасному спортивному медійному просторі. Dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy with specialty 035 Philology (03 Humanitarian sciences). – Kherson State University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Ivano-Frankivsk, 2023. The dissertation is dedicated to the specific features of Ukrainian sports media space for the period of independent Ukraine. Attention has been focused on semantic shifts, which are found in the sports comments of TV, online and text broadcasts. The topicality of our theme is connected with the fact that sports media space is one of the most popular among the audience of millions consumers of information, and sports journalists` speech, commentators` in particular, is dynamic and reflects both traditional elements and peculiarities of perception of modern realities, which are presented on the language level using the means of secondary nomination, which create new meanings, and phraseological units, which represent folk experience, etc. The illustrative base has been made up of 685 broadcasts from 21/06/1992 to 22/04/2023, which were realized by such media resources, as 1+1, 2+2, Inter, Live, STB, TET, TRC "Ukraine", TC "Football", TC "Football 1", TC "Football 2", UNIAN, UT1 / First national / UA: First, Basketball Federation of Ukraine, FC Metalist 1925 Kharkiv, football24.ua, Football Hub, HEL TV, Kremen TV, MEGOGO, MEGOGO Ring, MEGOGO Football 1, MEGOGO Football 2, MEGOGO Football 3, rbc.ua, Smotrisport.tv, UA:Sumy, ua–football.com, ukrinform.ua, XSPORT. Considering that average duration of sports broadcast is 90 minutes, about 1027 hours of air time has been analyzed. The scientific novelty consists of collecting illustrative materials, fixating verbalizers of the conceptosphere SPORT, their systematizing and analyzing the reasons and consequences of the shift in semantics. In the course of the research the approbation “Dictionary of commentators` speech” (Mandych, 2020) has been published, which contains 1000 units including 83,6% metaphors, 7,5% phraseological units, 4% paraphrases, 2,4% comparisons, 2,1% personifications. This proportion illustrates the general tendency concerning using the means of secondary nomination during broadcasting a sports competition. The above mentioned dictionary has certain sections, which are dedicated to each variety of verbalizers, as well as the alphabetical index and the complete list of broadcasts, which were analyzed in 2020, part of which is illustrating the examples in the publication. The language material, which was collected from the audiovisual media (TV and online broadcasts are 91,4%), thus, the fact of detecting and capturing the verbalizers of the conceptosphere SPORT in the stream of oral live speech is important, that will allow to do diachronics researches in the future, comparing sports journalists` speech at different time intervals. In Ukrainian linguistics there are only aspect studies of sports comments, thus, the proposed complex analysis of the lexical and semantic specific features of the chosen genre will be able to supplement linguistics with new information. In the first chapter the systematization of scientific research devoted to the understanding of the content of concepts and judgments about sports as a conceptosphere, which has in its structure concepts for the designation of certain types of sports, is proposed. According to the analyzed illustrative materials we may speak about athletic sports (concepts of weightlifting and athletics), martial arts (concepts of boxing, wrestling, judo, grappling, horting, MMA), sports with weapons (concepts of shooting, archery, fencing), water sports (concepts of rowing, swimming, synchronized swimming, diving), gymnastic sports (concepts of gymnastics and rhythmic gymnastics), individual sports (concepts of badminton, table tennis, tennis), team sports (concepts of basketball, volleyball, water polo, handball, rugby, football, hockey), intellectual sport (chess) and speed sports (concepts of biathlon, cycling). It has been deduced that the above mentioned concepts have different capacity for figurative verbalization due to the nature and specificity of the broadcast. Special attention has been drawn to oral commenting, which is found in TV and online broadcast, and to written commenting, which is the base of text broadcasting on different websites. It has been established that technical features of broadcast, their structure, content and language design of the above mentioned varieties of commentary have differences, which are reflected on a quantitative and qualitative composition of the verbalizers of the conceptosphere SPORT. Characteristics of factors, which affect the quality of media content and commentators` speech, has been added with the overview of the genre requirements for the commentary, sports in particular, and the specific features of the development of sports journalism in Ukraine during the last decades. Associative understanding sports events, which makes the sports commentary imaginative, is possible through the interaction of concepts-donors and the concept-goal. It has been discovered that through active transfer of signs of different by their contents concepts to sport the most productive means for verbalization of the conceptosphere SPORT is metaphors, which we propose to categorize into anthropomorphic, artifactual, sociomorphic, naturemorphic and synaesthetic according to the semantic principle. The metonymies, paraphrases, comparisons and phraseological units have been found in commentator speech to a lesser extent. The second chapter is dedicated to metaphorical verbalization of the conceptosphere SPORT. Based on lexical meaning, which makes the ground for metaphorical transference, the number of metaphorical models have been singled out including: 1 model of the anthropomorphic type (sport – man), 4 models of the artifact type (sport – construction, sport – technology, sport – transport, sport – object), 15 models of the sociomorphic type (sport – war, sport – economy, sport – competition, sport – history, sport – crime, sport – cooking, sport – art, sport – emergencies, sport – education, sport – everyday life, sport – politics, sport – professions, sport – religion, sport – entertainment, sport – society), 9 models of the naturemorphic type (sport – climate, sport – insects, sport – space, sport – objects of nature, sport – birds, sport – plants, sport – animals, sport – physics, sport – chemistry), 0 models of the synaesthetic type (only thematic vectors, which will be a base for potential models, have been outlined). It was proposed to consider frames and slots in the number of metaphorical models. The dissertation presents 1008 units (83,23 %) including 273 (27,1 %) of the anthropomorphic type, 124 (12,3 %) of the artifact type, 496 (49,2 %) of the sociomorphic type, 91 (9,02 %) of the naturemorphic type, 24 (2,38 %) of the synaesthetic type. If for the artifact type with the smaller amount of models is typical the greater volume of the verbalizers, which fall under the theme of the selected models, then variability of the tokens, which are forming the number of the small metaphorical models, is more typical for the naturemorphic type. The anthropomorphic and sociomorphic metaphors both in the number of models and in performance statistics, consistently occupy the second and first places, respectively. The third chapter is focused on the other means of secondary nomination, which verbalize the conceptosphere SPORT. They are metonymies, paraphrases, comparisons and phraseological units. It has been deduced that each from the specified instruments of verbalization quantitatively yields to productive metaphors, but also is directed to associative understanding, drawing parallels between sports and non-sports notions, creating imagery, searching for additional semantic accents. It has been discovered that metonymies and paraphrases, despite differences in the structure and the mechanism of formation, perform a similar function in sports commentary – they give the object of verbalization the second name, which diversifies the commentary and avoids repetition. The cases of using this means have been fixed mainly for renaming sportsmen, teams, other participants of a competition, inventory, locations, individual episodes of the competition and types of sports. It has been established that typical parameters for identifying similarities during metonymic transfer or creating second name are colors, club symbols, geographical affiliation, national features, form, material or functional similarity. In the course of our research 36 (2,92 %) metonymies and 37 (3,1 %) paraphrases have been discovered. Countless comparisons, which commentators use, have been considered through the keyword semantics, similar to metaphors. It has been found out that words, which name birds, reptiles, mammals, fish, plants and natural objects, are used actively enough, less often sports realities are compared with artifacts including objects and transport, culinary notions. Sometimes common features are found in roles and functions of different professions. Special attention has been paid to multi-component comparative designs, which, demonstrating the expanded opinion of the commentator, create complex images during limited time. In general in sports commentaries 43 (3,55 %) of comparisons has been fixed. Also in the course of our research 87 (7,2 %) of phraseological units has been discovered, which, except creating imagery, transfer folk experience and in that way meaningfully saturating the commentary and adding a national flavor to it. It has been found out that phraseology is appropriate to be used for evaluating episodes that show a struggle with its various phases, competition stage, dangerous situations, victorious results, characteristics of athletes, a qualitative characteristic of actions or the competition in general. Attention has been paid to individual cases, which fix the commentator`s influence on changing the structure or meaning of phraseological units, on the interaction of such units with other means of secondary nomination in a sentence. The future observation of the speech of sports journalists is defined as the perspective for the further research in order to identify and analyze new verbalizers of the conceptosphere SPORT, that will reflect the peculiarities of language thinking and will testify to changes at the lexical level of the language system, that will be formed in the modern sports media space.Item МЕТАФОРА У КОМЕНТУВАННІ БАСКЕТБОЛЬНИХ МАТЧІВ(2020) Мандич, Т. М.Item МЕТАФОРИЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ВОДНОГО ПОЛО В МОВЛЕННІ СПОРТИВНОГО КОМЕНТАТОРА(2019) Мандич, Т. М.Item МЕТАФОРИЧНЕ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ПОНЯТЬ БОКСУ(2017) Мандич, Т. М.Item ПЕРСОНАЛЬНИЙ БРЕНДИНГ У БОКСЕРСЬКОМУ МЕДІА ПРОСТОРІ(2018) Карабута, О. П.; Мандич, Т. М.; Карабута, Е. П.; Karabuta, O. Р.; Mandych, T. М.У статті висвітлено явище брендингу, що має міждисциплінарний характер і виявляється на межі менеджменту та лінгвістики. Простежено шляхи формування іміджу спортсмена мовними засобами, вживаними як елементи реклами та піару. Такій ефективній взаємодії лінгвальних засобів із площиною спорту сприяють засоби масової комунікації, що транслюють і тиражують брендові номінації. У дослідженні розглянуто технологію неймінгу як операцію персонального брендингу та схарактеризовано вербальні результати неймінгу на позначення прізвиськ українських боксерів, реалізованих в українськомовному медіапросторі. Під час аналізу виявлено варіативність брендових номінацій, що стосуються одного й того ж спортсмена, простежено різні типи їх утворень. Окрему увагу приділено розтлумаченню найменувань, що використовують як засоби піару успішного спортсмена. У результаті пояснено мотивованість уживання власне українських і запозичених елементів найменувань, визначено фактори, що впливають на добір мовних засобів і продуктивність функціювання брендових номінацій у спортивному медіапросторі. Виявлено та проілюстровано трансформації з досліджуваними лінгвальними одиницями як наслідок коментаторської діяльності у телевізійних прямих ефірах. В статье отображено явление брендинга, которе имеет мультидисциплинарный характер и оказывается на стыке менеджмента и лингвистики. Прослежено пути формирования имиджа спортсмена при помощи языковых средств, которые употребляют как элементы рекламы и пиара. Дана характеристика вербальным результатам нейминга, используемых для указания на украинских боксёров, реализованных в украиноязычном медиапространстве. The article highlights the phenomenon of branding, which has an interdisciplinary character and manifests itself at the border of management and linguistics. The ways of forming an athlete's image by means of language units used as elements of advertising and PR are traced. The verbal results of naming on defining Ukrainian boxers’ by-names realized in the Ukrainian-language media space are described.Item СЛОВНИК КОМЕНТАТОРСЬКОГО МОВЛЕННЯ(2020) Мандич, Т. М.Словник коментаторського мовлення – зібрання образних висловлювань українських спортивних коментаторів, які працюють у прямих ефірах. Подані метафори, перифрази, персоніфікації, порівняння та фразеологізми демонструють високий рівень майстерності спортивних журналістів та засвідчують збагачення лексичного складу української мови. Видання призначене для філологів, журналістів і всіх, хто цікавиться спортом.Item ТЕРМІНОСИСТЕМА ХОРТИНГУ У СПОРТИВНОМУ КОМЕНТАРІ(2018) Мандич, Т. М.У статті розглянуто питання спортивної термінології, зокрема причини її активного розвитку. Проаналізовано терміни з галузі хортингу, вжиті у прямих трансляціях. The article deals with the problems of sports terminology, especially the reasons of its active development. The terms of horting are analysed in live stream.Item ФУНКЦІЮВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У СПОРТИВНИХ КОМЕНТАРЯХ ФУТБОЛЬНИХ МАТЧІВ(2022) Мандич, Т. М.Item ФУНКЦІЇ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ(2022) Мандич, Т. М.