Browsing by Author "Мар’єнко, М. В."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    АНАЛІЗ СТАНУ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ПРЕДМЕТІВ ДО РОБОТИ В НАУКОВОМУ ЛІЦЕЇ
    (2020) Мар’єнко, М. В.; Marienko, M.
    У статті наведено аналіз результатів констатувального етапу педагогічного експерименту «Проєктування хмаро орієнтованої методичної системи підготовки вчителів природничо-математичних предметів до роботи в науковому ліцеї». У результаті аналізу останніх досліджень і публікацій виявивлено, що науковці достатньою мірою розглянули проблему реформування курсів підвищення кваліфікації вчителів. Окремим питанням розкрито в українських дослідженнях проєктування хмаро орієнтованих систем, однак запропоновані системи стосуються виключно окремих спеціальностей або ж носять повністю наукове спрямування. Наразі не існує хмаро орієнтованої системи, яка б стала інструментом у подальшій підготовці вчителів природничо-математичних предметів до роботи в науковому ліцеї. За експериментальні майданчики було обрано Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (2019 р., кількість респондентів – 45) та Державний університет «Житомирська політехніка» (2020 р., кількість респондентів – 824). Було з’ясовано наявний стан використання сервісів учителями природничо-математичних предметів під час підготовки навчальних матеріалів; проаналізовано готовність учителів виконувати особисто й навчати учнів проводити науково-дослідну роботу; визначено стан обізнаності вчителів з приводу функцій та вимог, які висуваються в наукових ліцеях. Аналіз проведеного опитування показав, що більшість учителів визнає потребу вчителя наукового ліцею в науковій діяльності. Більшість респондентів не використовують англомовних ресурсів і сервісів через низький рівень володіння мовою. З’ясовано, що одним із найсуттєвіших шляхів залучення до наукової діяльності, на думку вчителів математики, є участь у наукових конференціях. Щодо впровадження й використання одержаних результатів досліджень, учителі планують обрати такі шляхи: публікацію методичних матеріалів та самостійне впровадження. Аналіз результатів анкетування освітян показав, що серед респондентів 574 особи (69,7 %) віддають перевагу використанню засобів інформаційно-комунікаційних технологій на локальному комп’ютері. Аналіз результатів констатувального етапу педагогічного експерименту свідчить, що існує проблема підготовки вчителів природничо-математичних предметів до роботи в науковому ліцеї, яка потребує подальшого розв’язання шляхом попередньої апробації та впровадження спеціально створеної хмаро орієнтованої методичної системи. The article presents an analysis of the results of the ascertaining stage of the pedagogical experiment “Designing a cloud-oriented methodological system of training teachers of natural and mathematical subjects to work in a scientific lyceum”. An analysis of recent research and publications has shown that scholars have sufficiently considered the problem of reforming teacher training courses. A separate issue is revealed in Ukrainian research on the design of cloud-based systems, but the proposed systems relate exclusively to certain specialties, or are entirely scientific. Currently, there is no cloud-based system that would become a tool in the further preparation of teachers of science and mathematics to work in the scientific lyceum. The following were selected as experimental sites: Rivne Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education (2019, number of respondents - 45) and Zhytomyr Polytechnic State University (2020, number of respondents - 824). The current state of use of services by teachers of natural and mathematical subjects during the preparation of educational materials was clarified; the readiness of teachers to perform personally and teach students to conduct research work is analyzed and the state of awareness of teachers about the functions and requirements of scientific lyceums is determined. The analysis of the survey showed that most teachers recognize the need for a teacher of a scientific lyceum in scientific activities. Most respondents do not use English-language resources and services due to their low level of language proficiency. It has been found that one of the most important ways to get involved in science, according to math teachers, is to participate in scientific conferences. Regarding the implementation and use of the obtained research results, teachers plan to choose the following ways: publication of methodological materials and self-implementation. The analysis of the results of the survey of educators showed that among the respondents 574 people (69.7%) prefer to use information and communication technologies on a local computer. Analysis of the results of the ascertaining stage of the pedagogical experiment shows that there is a problem of preparing teachers of natural sciences and mathematics to work in the scientific lyceum, which needs further solution through preliminary testing and implementation of a specially created cloud-based methodological system.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ПЛАТФОРМА ВІДКРИТОЇ НАУКИ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЇЇ КОМПОНЕНТІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ
    (2020) Мар’єнко, М. В.; Шишкіна, М. П.; Marienko, M.; Shyshkina, M.
    У статті розглянуто концепцію відкритої науки та відкритих даних і перспективи застосування цих ідей в освітньому процесі. Висвітлено сучасний стан розроблення проблеми в педагогічній теорії і практиці. Зокрема, певні кроки щодо використання ідей відкритої науки у вітчизняному освітньому просторі вже були зроблені в результаті затвердження у 2018 р. Дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору. Наведено результати опитування щодо використання сервісів відкритої науки освітянами. В окремих ЗВО до змісту дисциплін внесено питання та теми, що пов’язані з відкритими даними чи відкритою наукою. Також, як свідчить аналіз досліджень, українські науковці пропонують звернути увагу на Європейські проєкти, що сприяють ширшому використанню концепції відкритої науки, оскільки це є практичним досвідом країн. Подібний досвід сприятиме в подальшому створенню та розвитку національних дослідницьких інфраструктур задля популяризації та вільного доступу науковців до будь-якого дослідження, що фінансується державою. Проте аналіз показав, що наразі бракує методик (чи методичних систем) використання сервісів відкритої науки в освітньому процесі, зокрема підготовки вчителів до роботи в наукових ліцеях. Було проведено опитування освітян «Використання сервісів відкритої науки для постановки і дослідження стану наукової проблеми», яке показало, що більшість респондентів передусім цікавляться матеріалами своїх колег із престижних фахових журналів. Лише четверта частина респондентів узагалі знає, що таке відкрита наука. Так, було з’ясовано, що сервіси відкритого доступу (зокрема наукових матеріалів) є інструментом використання ідей відкритої науки. У якості прикладу розглянуто сервіс відкритого доступу arXiv: основи роботи з даним сервісом та особливості його використання. Сервіси спільної роботи над навчальними проєктами теж можна вважати сервісами відкритої науки, оскільки більшість із них мають інструментарій для подальшого публічного оприлюднення отриманих результатів. Як приклад, наведено огляд месенджера Discord, що останнім часом претендує на використання в хмаро орієнтованих системах, містить інструменти, які є хмарними та легко інтегрується з іншими сервісами (чи системами) завдяки відкритому коду. Окрім цього, наявний інструментарій задля створення відкритих спільнот (серверів) задля подальшого приєднання будь-якого користувача. Окремої уваги заслуговує Європейська хмара відкритої науки (European Open Science Cloud, EOSC), оскільки є досить потужною платформою для використання як науковцями, так і освітянами. Окреслено шляхи застосування її компонентів в освітньому процесі. The article considers the concept of open science and open data in the context of educational applications. As the Roadmap for Ukraine's integration into the European Research Area was approved in 2018, some steps have already been taken to use the ideas of open science. In some educational establishments, the learning content includes issues and topics related to open data or open science. The current state of the art and the experience of using open science systems in educational process in Ukraine is undertaken. Such experience will contribute to the further creation and development of a national scientific infrastructure, for the promotion and providing free access to any state-funded research. However, the analysis showed that currently there is lack of methods (or methodological systems) of using open science services to train educators and teachers in particular for work in scientific lyceums. A survey of educators "Using open science services to pose and resolve the research problem" was conducted, which showed that most respondents are primarily interested in the materials of their colleagues from professional journals mainly not widely accessed. Only a quarter of respondents know what open science is. It has been found that open access services (including scientific materials) are tools for using the ideas of open science. As an example, the open access service arXiv is considered: the basics of working with this service and the features of its use are described. Services for collaborative work on educational projects can also be considered as open science services, as most of them have the tools for further, public disclosure of the results. An example is the review of Discord Messenger, which recently claims to be used in cloud-based systems, contains tools that are cloud-based and easily integrated with other services (or systems) through open source. In addition, there are tools available to create open communities (servers) for further connection of any user. The European Open Science Cloud (EOSC) deserves special attention, as it is a rather powerful platform for the use both by scientists and educators. The advisable ways of application of its components in the educational process are outlined.