Browsing by Author "Мачинська, Н."

Now showing 1 - 2 of 2

Pedagogical Conditions of Formation of the Readiness of Future Masters of Primary Education for Innovation Activity
(2020) Popovych, I. S.; Tsiuniak, O.; Machynska, N.; Bokshan, H.; Aleksieieva, M.; Los, O.; Sultanova, L.; Попович, І. С.; Цюняк, O.; Мачинська, Н.; Бокшань, Г.; Алєксєєва, М.; Лось, О. М.; Султанова, Л.
The article focuses on the importance of pedagogical conditions in forming the readiness of future masters of primary education for innovations in higher education institutions. The purpose of the article is to substantiate and test the pedagogical conditions for forming the readiness of future masters of primary education for innovation activity on the basis of generalization of theoretical and practical principles of their professional training. The pedagogical conditions of forming the readiness of future masters of primary education for innovation activity in the process of their professional training are substantiated and characterized: the formation in the future masters of primary education valuesbased attitude to professional activity; activation of positive motivation of graduate students for innovation activity, taking into account an innovative educational environment of a higher education institution; substantiation of the content, forms, methods and means of professional training of future masters of primary education for innovations in higher education institutions; creative implementation of innovative technologies in the educational process, aimed at forming the readiness of future masters of primary education for innovations. The influence of certain pedagogical conditions on the formation of the readiness of future masters of primary education for innovation activity is determined. El artículo accentúa la importancia de las condiciones pedagógicas para la formación de la disponibilidad de futuros másteres de educación primaria para actividades innovadoras en las instituciones de educación superior. El objetivo del artículo es argumentar y aprobar las condiciones pedagógicas para la formación de la disponibilidad de futuros másteres de educación primaria para la actividad innovadora basándose en la generalización de bases teóricas y prácticas de su formación profesional. Se argumentó y se caracterizó las condiciones pedagógicas de la formación de futuros másteres de educación primaria para actividades innovadoras en el proceso de su capacitación: formar la actitud valorativa hacia la actividad profesional; activar la motivación positiva hacia actividades innovadoras; tomar en cuenta el entorno educativo innovador en las instituciones de educación superior; argumentar el contenido, formas, métodos y medios de formación profesional de futuros másteres de educación primaria para actividades innovadoras en las instituciones de educación superior; realizar creativamente en el proceso educativo las tecnologías innovadoras destinadas a formar la preparación de futuros másteres de educación primaria para actividades innovadoras. Se revela la influencia de las condiciones pedagógicas determinadas en la formación de la disponibilidad de futuros másteres de educación primaria para actividades innovadoras. У статті акцентується увага на значимості педагогічних умов у формуванні готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності у закладах вищої освіти. Мета статті – на основі узагальнення теоретичних та практичних засад професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти обґрунтувати та апробувати педагогічні умови формування їхньої готовності до інноваційної діяльності. Обґрунтовано та схарактеризовано педагогічні умови формування готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності в процесі їхньої професійної підготовки: формування у майбутніх магістрів початкової освіти ціннісного ставлення до професійної діяльності; активізація у магістрантів позитивної мотивації до інноваційної діяльності, урахування інноваційного освітнього середовища закладу вищої освіти; обґрунтування змісту, форм, методів та засобів професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності у закладах вищої освіти; творча реалізація у освітньому процесі інноваційних технологій, спрямованих на формування готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності. Виявлено вплив визначених педагогічних умов на формування готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності.
TOLERANCE OF UNCERTAINTY AS A COMPONENT OF THE PROCESS OF LIFE-CREATION OF FUTURE EDUCATORS
(2020) Popovych, I. S.; Halian, O.; Machynska, N.; Lozynska, S.; Nos, L.; Derkach, Yu.; Prots, M.; Попович, І. С.; Мачинська, Н.; Галян, І.; Лозинська, С.; Нос, Л.; Деркач, Ю.; Проц, М.
The purpose is to present the empirical research on tolerance of uncertainty as a component of future educators’ life-creation process during their studies at higher education institutions. The study emphasizes that intolerance of uncertainty is developed because of inability to act without clearly determined guidelines, intention to receive utmost clarity in ambiguous situations and inclination to avoid uncertainty. The study empirically investigates tolerance of uncertainty as a component of the process of life-long learning of future educators. The results show that intention for self-expression; independence and autonomy are not considered as personal growth by the respondents. Factor analysis allowed establishing the structure of the process of life-creation of future educators, consisting of four main factors (64.21%). The structure factors are: “Psychological well-being” (3.904; 20.55%), “Tolerance of uncertainty” (3.528; 18.57%), “Life awareness” (2.753; 14.49%) and “Selfdevelopment of personality” (2.014; 10.60%). The study determines that the research participants’ consciousness of life awareness is not based on an integral and realistic opinion on it. It recommends that a low level of tolerance should be considered as an incentive to renew life-creation practices. El objetivo de la investigación es estudiar empíricamente la tolerancia de futuros pedagogos en la etapa de cursar estudios en los establecimientos de educación superior. Se observa que la intolerancia a la incertidumbre se forma debido a la incapacidad de actuar sin tener orientaciones claramente definidas, así que al deseo de obtener la máxima claridad de situaciones ambiguas y la tendencia de evitar la incertidumbre. La tolerancia a la incertidumbre de futuros pedagogos fue investigada empíricamente. Se demuestra que el deseo de la autoexpresión, la independencia y la libertad no se considera como crecimiento personal. El análisis factorial estableció la estructura del proceso de la creación de vida de futuros pedagogos, que consta de cuatro factores principales (64.21%): “Bienestar psicológico” (3.904; 20.55%), “Tolerancia a la incertidumbre” (3.528; 18.57%), “Comprensión de la vida” (2.753; 14.49%) y “Autodesarrollo de la personalidad” (2.014; 10.60%). Se estableció que la comprensión de la vida de los investigados no se basa en la visión holística y realista. Se propuso considerar el bajo nivel de la tolerancia como un impulso hacia la renovación de las prácticas de la creación de vida. Метою є емпіричне дослідження толерантності майбутніх педагогів на етапі навчання в закладах вищої освіти. Зазначено, що інтолерантність до невизначеності формується через неспроможність діяти без чітко визначених орієнтирів, через прагнення отримати максимальну ясність у неоднозначних ситуаціях та схильність уникати невизначеності. Толерантність до невизначеності майбутніх педагогів досліджувалася емпірично. Показано, що прагнення до самовираження, незалежності та свободи не розглядається як особистісне зростання. Факторний аналіз встановив структуру процесу створення життя майбутніх педагогів, який складається з чотирьох основних факторів (64,21%): «Психологічне самопочуття» (3 904; 20,55%), «Толерантність до невизначеності» (3,528; 18,57% ), «Розуміння життя» (2,753; 14,49%) та «Саморозвиток особистості» (2,014; 10,60%). Встановлено, що у досліджуваних осмислення життя не ґрунтується на цілісному, реалістичному погляді на нього. Запропоновано низький рівень толерантності розглядати як поштовх до оновлення практик життєтворення.