Browsing by Author "Мельник, Р. П."

Now showing 1 - 20 of 51

A NEW ASSOCIATION PHRAGMITO AUSTRALIS-AMORPHETUM FRUTICOSAE
(2010) Melnyk, R. P.; Dzjuba, T. Р.; Shevera, М.; Мельник, Р. П.; Шевера, М. В.; Дзюба, Т. П.
Adventization of natural ecosystem of the Nyzhnyi Byg Dnipro lowland area (Ukraine)
(2013) Melnyk, R. P.; Мельник, Р. П.
Ambrosia artemisiifolia L. in the territory of National Nature Park “Oleshkivsky Sands”
(2014) Melnyk, R. P.; Sadova, О. F.; Мельник, Р. П.; Садова, О. Ф.
APOPHYTIZATION OF THE MYKOLAYIV URBAN FLORA
(2010) Melnik, R. P.; Мельник, Р. П.
The History of Introduction and Present Distribution of Elaeagnus angustifolia L. in the Black Sea Region of Ukraine
(2006) PROTOPOPOVA, V. V; SHEVERA, M. V; MELNIK, R. P; Протопопова, В. В.; Шевера, М. В.; Мельник, Р. П.
Аналіз біоморфологічної структури урбанофлори Миколаєва
(2000) Мельник, Р. П.; Mеlnik, R. P.
АНОТОВАНИЙ СПИСОК ВИДІВ ФЛОРИ ЕКОПОСЕЛЕННЯ «РАДУГА» (ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА)
(2022) Мойсієнко, І. І.; Мельник, Р. П.; Захарова, М. Я.; Moysiyenko, І. І.; Melnyk, R. P.; Zakharova, M. YA.
В статті наведено видовий склад флори екологічного поселення «Радуга». З ініціативи засновника екологічного поселення «Радуга» Олексія Урсуленка, нами було проведено ретельні дослідження флори території в 2020–2021 роках. Екопоселення «Радуга» в адміністративному відношенні знаходиться в межах Олешківської об’єднаної територіальної громади Херсонського району Херсонської області, в західній околиці села Саги. Екопоселення розташоване на Олешківській піщаній арені і займає площу 10 га. Територія екопоселення представляє собою ділянку хвилястих пісків з незначним природним перепадом висот. Висота дюн та глибина котловин видування не перевищую 1 м. Домінуючим типом природної рослинності в межах екопоселення є псамофітні степи, луки і лісові гайки в зниженнях. Основний напрямок поселення – поширення філософії повноцінного харчування та здорового життя, а також проведення навчальних фестивалів та оздоровчих практик. Територія майже не зазнає антропогенного впливу, тому характеризується досить високим рівнем збереження природних комплексів. Досліджена флора екологічного поселення «Радуга» нараховує 259 видів судинних рослин з 170 родів, 52 родин, 3 класів, 2 відділів. Більшість видів трав’янисті рослини, дерев’янистих рослин – 20 видів. Більшість дерев’янистих рослин – це культурні інтродуковані види, які зазвичай легко дичавіють на Півдні України, зокрема: Armeniaca vulgaris, різні сорти Malus domestica, Prunus cerasifera, P. domestica та ін. Серед них ліани представлені одним видом, чагарники – п’ятьма видами. На території екопоселення «Радуга» зростає 46 видів медоносів та 63 види лікарських рослин. На території відмічені представники флори України, що занесені до природоохоронних документів: Червоної книги України – Alyssum savranicum, Anacamptis palustris, Betula borysthenica, Centaurea breviceps, Stipa borysthenica, конвенції CITES –з нову Anacamptis palustris, та одночасно до Європейського Червоного списку і Червоного Списку МСОП – Agropyron dasyanthum. Охороні підлягають 2 раритетні угруповання Зеленої книги України, що належать до формацій ковили дніпровської та берези дніпровської. Також тут представлений біотоп понтичних псамофітних степів, що включений до Резолюції № 4 Бернської конвенції (E1.12) та Червоного списку біотопів Європи (біотоп E1.1a). The list of vascular plant species of the ecological settlement «Raduha» is given in the article. In 2020–2021, we conducted a comprehensive study of the flora of the settlement, supported by its founder Oleksii Ursulenko. The ecological settlement is administratively located within the Oleshky Territorial Community of the Kherson district of the Kherson region, in the western outskirts of the village of Sahy. The eco-settlement has an area of 30 hectares on the Oleshky sand arena. Wavy sands cover the territory with a slight natural elevation difference. The height of the dunes and the depth of the blowing pits do not exceed 1 m. The dominant types of natural vegetation within the area are psammophyte steppes, meadows and forest groves in the depressions. The main focus of the settlement is to spread the philosophy of good nutrition and healthy living, as well as to conduct educational seminars and health practices. The territory is slightly influenced by anthropogenic impact and differs by the high level of preservation of natural ecosystems. The studied flora of the ecological settlement "Raduga" includes 259 species of vascular plants from 170 genera, 52 families, three classes, and two divisions. Most species are herbaceous plants, while 20 species represent woody plants. Most woody plants are cultivated introduced species, which easily spread spontaneously in the region, in particular: ‘Armeniaca vulgaris, different varieties of Malus domestica, Prunus cerasifera, P. domestica, etc. Among them, there are one liana species and five species of shrubs. On the territory of the eco-settlement "Raduha", 46 species are melliferous plants, and 63 species are medicinal plants. In the list, there are also protected species: five species listed in the Red Data Book of Ukraine – Alyssum savranicum, Anacamptis palustris, Betula borysthenica, Centaurea breviceps, Stipa borysthenica, one endangered species of the CITES – again Anacamptis palustris, and one endangered species on both of the European Red List and IUCN Red List – Agropyron dasyanthum. The plant communities with a dominance of Stipa borysthenica and Betula borysthenica are protected by the Green Book of Ukraine. Pontic sandy steppes are listed in Resolution 4 of the Bern Convention (as habitat E1.12) and in the European Red List of Habitats (habitat E1.1a).
Анотований список флори урочища Буркутські плавні (Херсонська область, Україна)
(2018) Мойсієнко, І. І.; Захарова, М. Я.; Мельник, Р. П.; Садова, О. Ф.; Мойсиенко, И. И.; Садова, Е. Ф.; Moysiyenko, І. І.; Zakharova, M. Ya.; Melnik, R. P.; Sadova, O. F.
В статті наводиться анотований список флори судинних рослин лісистої частини урочища Буркутські плавні, що займає площу 350 га на Чалбаській арені Нижньодніпровських пісків (околиці села Буркути Голопристанського району Херсонської області). Він включає 425 видів з 252 родів, 75 родин, 5 класів та 4 відділів, серед яких 247 видів зазначаються нами вперше для флори урочища. Натомість нам не вдалося виявити лише 21 вид, що наводилися раніше. Для кожного виду вказуються літературні посилання, флорокомплексна приуроченість, частота трапляння, а також созологічний статус. Флора урочища відрізняється надзвичайно високим рівнем видового багатства – 48,1% флори Нижньодніпровських пісків, займаючи при цьому лише 0,22% їх площі. В складі флори урочища налічується 25 созофітів (5,9%). Висока созологічна цінність флори урочища Буркутські плавні зумовлена також значною участю в її складі гляціальних реліктів, північних видів на південній межі ареалу та ендемічних рослин. На сьогодні лише частина урочища входить до складу Національного природного парку «Олешківські піски» (50 га, або 14,3%). В результаті залишаються не охопленими охороною 264 види (62,1%) флори урочища, в тому числі і 7 созофітів (Ceratophyllum tanaiticum, Dactylorhiza incarnata, Dryopteris carthusiana, Polygonatum odoratum, Potamogeton sarmaticus, Salvinia natans, Stachys officinalis). Наведені показники переконливо доводять недостатність охорони флористичного різноманіття урочища на даному етапі. У зв’язку з цим необхідно взяти урочище Буркутські плавні під охорону в повному обсязі, включивши його до складу Національного природного парку «Олешківські піски». В статье приводится аннотированный список флоры сосудистых растений лесистой части урочища Буркутские плавни, которое занимает площадь 350 га на Чалбасской арене Нижнеднепровских песков (возле села Буркуты Голопристанского района Херсонской области). Он включает 425 видов из 252 родов, 75 семейств, 5 классов и 4 отделов, среди которых 247 видов указываются нами впервые для флоры урочища. В то же время нам не удалось выявить 21 вид, который приводился раньше. Для каждого вида указываются литературная ссылка, флорокомплексная приуроченность, частота встречаемости, а также созологический статус. Флора урочища отличается чрезвычайно высоким уровнем видового богатства – 48,1% флоры Нижнеднепровских песков, занимая при этом лишь 0,22% их площади. В составе флоры урочища насчитывается 25 созофитов (5,9%). Высокая созологическая ценность флоры урочища Буркутские плавни обусловлена также значительным участием в ее составе северных растений на южной границе ареала, в том числе и гляциальных реликтов, и эндемических растений. На сегодня только часть урочища входит в состав Национального природного парка «Олешковские пески» (50 га, или 14,3%). В итоге остаются не охваченными охраной 264 видов (62,1%) флоры урочища, в том числе и 7 созофитов (Ceratophyllum tanaiticum, Dactylorhiza incarnata, Dryopteris carthusiana, Polygonatum odoratum, Potamogeton sarmaticus, Salvinia natans, Stachys officinalis). Приведенные показатели убедительно доказывают недостаточность охраны флористического разнообразия урочища на данном этапе. В связи с этим необходимо взять урочище Буркутские плавни под охрану в полном составе, включив его в состав Национального природного парка «Олешковские пески». In the article an annotated list of the flora of vascular plants is presented for the forested part of the Burkuty Plavni natural landmark. The landmark occupies an area of 350 ha in the Chalbasska arena of the Nyzhnodniprovski pisky (Lower Dnipro Sands), near the small village Burkuty (Hola Prystan district, Kherson region). The list includes 425 species belonging to 252 genera, 75 families, 5 classes and 4 divisions. Among them, 247 species have been found for the first time in the landmark. However, we did not find 21 species, identified in the landmark earlier. The favored conditions for growth, frequency of occurrence, sozological status, and relevant, earlier references in the literature have been indicated for each species identified in the present study. The flora of the forested part of the landmark is unique in that it has a high degree of species diversity (48.1% of the flora of the Lower Dnipro sand area), though it only occupies 0.22% of the whole territory. There are 25 sozophytes among the flora (5.9 %). Another reason for the high sozological value of the flora of the Burkuty Plavni natural landmark is the mix of endemic plants and the significant share of boreal plants in their composition, i.e. northern species on the southern boundary of their range. At the present moment only a part of the landmark is included in the Oleshkivski Pisky National Nature Park (50 ha, or 14.3%). As a result, 264 species (62,1%) of the landmark flora, including seven sozophytes (Ceratophyllum tanaiticum, Dactylorhiza incarnata, Dryopteris carthusiana, Polygonatum odoratum, Potamogeton sarmaticus, Salvinia natans, Stachys officinalis) are not currently protected. These results convincingly show the inadequate protection of the floristic biodiversity of the landmark at the present stage. It is thus important to include the entire Burkuty Plavni in the Oleshkivski Pisky National Nature Park thereby protecting its important biodiversity.
БІОТОПИ АНТРОПОГЕННОГО ТИПУ ТЕРИТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ОЛЕШКІВСЬКІ ПІСКИ»
(2017) Мельник, Р. П.; Мойсієнко, І. І.; Садова, О. Ф.; Мойсиенко, И. И.; Melnik, R. P.; Moysiyenko, І. І.; Sadova, O. F.
БІОТОПИ ПРИРОДООХОРОНОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ВІДІЛЕННЯ «БУРКУТИ» (НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ОЛЕШКІВСЬКІ ПІСКИ»)
(2016) Мельник, Р. П.; Садова, О. Ф.; Мойсієнко, І. І.; Melnyk, R. P.; SADOVA, O. F.; MOYSIYENKO, I. I.
На основі власних досліджень та проведеного аналізу літературних даних інших дослідників подається кла сифікація біотопів території ПНДВ «Буркути» НПП «Олешківські піски». Територія знаходиться в межах Чалбаської арени Нижньодніпровських пісків і займає площу 1240, 2га (15,5 % території парку). Природні і на півприродні ділянки «Буркут» вкриті рослинним покри вом, який представлений водними, прибережно-водни ми, лучними, степовими, чагарниковими та лісовими угрупованнями. У статті наведено класифікацію біотопів дослідженої території відповідно до класифікаційної схеми EUNIS. Назви біотопів адаптовані до української мови. Для кожного біотопу подано характеристику рос линності цієї території. З огляду на те, що в базі даних EUNIS відсутні код і назва псамофітного біотопу, в рос линному покриві якого домінантом є Salix rosmarinifolia, ми пропонуємо присвоїти йому код і назву: «F9.24а Псамофітні рідколісся з низькорослими вербами (Salix rosmarinifolia)». Відповідно до Бернської конвенції під охороною знаходяться наступні типи біотопів ПНДВ «Буркути», перелік яких наведено в її Резолюції №4: Е1.2; Е1.9; G1.7. На основе собственных исследований и проведенно го анализа литературных данных других исследовате лей приводится классификация биотопов территории ПНДВ «Буркуты» НПП «Олешковские пески». Террито рия ПНДВ «Буркуты» находится в пределах Чалбаськой арены Нижнеднепровских песков и занимает площадь 1240, 2 га (15,5 % территории парка). Природные и полу естественные участки «Буркут» покрыты растительным покровом, который представлен водными, прибреж но-водными, луговыми, степными, кустарниковыми и лесными сообществами. В статье приведена класси фикация биотопов исследованной территории в соот ветствии с классификационной схемой EUNIS. Назва ния биотопов адаптированы к украинскому языку. Для каждого биотопа дана характеристика растительности этой территории. Учитывая то, что в базе данных EUNIS отсутствуют код и название псаммофитного биотопа, в растительном покрове которого доминантом есть Salix rosmarinifolia, мы предлагаем присвоить ему код и назва ние: «F9.24а Псаммофитные редколесья с низкорослы ми ивами (Salix rosmarinifolia)». Согласно Бернской кон венции под охраной находятся следующие типы биото пов ПНДВ «Буркуты», перечисленные в ее резолюции №4: Е1.2; Е1.9; G1.7. Based on our own research and analysis of the data published by other researchers, a classification of habitats of Burkuty Reserve Area of Oleshkivski Pisky National Nature Park is given. This area is situated within Chalbaska arena of the Lower Dnieper sands and occupies 1240.2 ga (15.5% of the Park territory). Natural and semi-natural vegetation of Burkuty Reserve Area is represented by aquatic, coastal aquatic, meadow, steppe, shrub and forest communities. The article presents the classification of habitats on the investigated territory in accordance with the EUNIS classification scheme. Names of the habitats were adapted to the Ukrainian language. For each biotope vegetation characteristics are provided. Since EUNIS database does not contain a code and a name of psammophyte habitat, where Salix rosmarinifolia is a dominant of vegetation cover, we propose to indicate those as follows: «F9.24a Psammophyte woodlands with stunted willow (Salix rosmarinifolia)». According to the Bern Convention, the following types of habitats of the Burkuty Reserve Area are under protection and are listed in the Resolution №4: E1.2; E1.9; G1.7.
Використання видів адвентивної флори в курсі біології 6 класу
(2001) Мельник, Р. П.; Карташова, І. І.
ВОЛОШКА КОРОТКОГОЛОВА
(2009) Мойсієнко, І. І.; Уманець, О. Ю.; Мельник, Р. П.
Волошка Короткоголова
(2009) Уманець, О. Ю.; Мойсієнко, І. І.; Мельник, Р. П.
Волошка Пачоського
(2009) Уманець, О. Ю.; Мойсієнко, І. І.; Мельник, Р. П.
Географічний аналіз урбанофлори м. Миколаєва
(2001) Мельник, Р. П.; MELNIK, R. P.
ГЕРБАРІЙ ХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ (KHER)
(2003) Бойко, М. Ф.; Ходосовцев, О. Є.; Загороднюк, Н. В.; Суботіна, Н. О.; Мойсієнко, І. І.; Мельник, Р. П.; Богдан, О. В.
Демонстраційні досліди з теми: “Дихання рослин”
(2004) Мельник, Р. П.
Екоморфи видів урбанофлори Миколаєва та їх аналіз.
(2000) Мельник, Р. П.
ЕНДЕМІЧНІ РОСЛИНИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
(2021) Мойсієнко, І. І.; Ширяєва, Д. В.; Скобель, Н. О.; Деркач, О. М.; Клименко, В. М.; Захарова, М. Я.; Коломієць, Г. В.; Драбинюк, Г. В.; Мельник, Р. П.; Кириленко, В. В.
У науковому довіднику наводяться відомості про 30 ендемічних рослин та субендемічних, які зустрічаються на території Миколаївської області. Для кожного виду наводиться короткий опис, фотографічний та картографічний матеріал. Майже усі вони потребують охорони, за винятком лише деяких. Довідник розрахований на науковців, працівників Міндовкілля, Управління екології ОДА, органів місцевого самоврядування, студентів та ви- кладачів, вчителів, учнів та всіх небайдужих до збереження дикої природи громадян. The book provides information on 30 endemic plants that occur in the Mykolaiv region. For each species there are a short description, main references, map and illustrations. Almost all of them need protection, except for a few. The book is aimed at local governments, employees of the Ministry of Ecology and Energy, ecologists, environmentologists, students and teachers and all who are indifferent to the conservation of the wildlife in Ukraine.
ЗАСМІЧЕННЯ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ПІВДНЯ УКРАЇНИ ВИДАМИ АДВЕНТИВНИХ РОСЛИН
(2020) Мельник, Р. П.; Бойко, Т. О.; Карташова, І. І.; Захарова, М. Я.; Melnyk, R.; Boiko, T.; Kartashova, I. I.; Zakharova, M.
В статті наводяться результати досліджень щодо забур’яненості посівів адвентивними видами агрофітоценозів фермерських господарств в Доманівському районі Миколаївської області та Скадовському районі Херсонської області (Україна) на різних типах ґрунтів. Доманівський район знаходиться в північно-західній частині Миколаївської області (Україна). Більша частина району (південь і захід) лежить у межах Причорноморської низовини. Північна та східна частина району, де розміщенні дослідні поля – відроги Подільської височини. Скадовський район розташований на півдні Херсонської області. Входить до степової зони півдня України і є рівниною. Здійснено маршрутне обстеження 8 полів загальною площею 260 га. Складений флористичний список. Він представлений 30 видами, які відносяться до 28 родів, 10 родин, 7 порядків. Перше місце в родинному спектрі досліджених агрофітоценозів займає родина Asteraceae (10 видів, або 33,3 %), що є характерним для більшості флор помірної частини всієї Голарктики. Родина Brassicaceae з 8 видами (26,6 %) займає 2 місце. Родина Poaceae налічує всього 4 види (13,3 %) і займає третє місце в дослідженій флорі, що відповідає особливостям зональних родинних спектрів. Проведений міграційний аналіз показав перевагу давньосередземноморських видів за первинним типом ареалу і археофітів за часом заносу. За фітоценотичною приуроченістю досліджені види адвентивних рослин агрофітоценозів мають належати до класу Stellarietea mediae R.Tx., Lohmeyer & Preising in R.Tx. ex von Rochow 1951. Найбільш поширеними і злісними бур'янами просапних культур (соняшник) на досліджених агрофітоценозах є 5 видів (Ambrosia arthemisifolia, Amaranthus retroflexus, Echinochloa crusgalli, Iva xanthiifolia, Xanthium albinum) 6 видів зернових культур (ячмінь озимий) (Descurainia Sophia, Centaurea cyanus, Papaver rhoeas, Raphanus raphanistrum. Sonchus arvensis, S. oleraceus) та 4 види бахчієвих культур (кавун) (Conyza canadensis, Cenchrus longispinus, Portulaca oleracea, Tribulus terrestris Setaria viridis). The paper presents the results of studies on the alien species as weeds in the fields of farm agrophytocoenoses on different soils. The studied farms are situated in Domanivskiy district of Mykolaiv region and Skadovsk district of Kherson region (Ukraine). Domanivsky district is located in the northwestern part of Mykolaiv region (Ukraine). Most of the area (south and west) lies within the Black Sea lowlands. The northern and eastern parts of the district where the experimental fields are located are spurs of the Podolian Upland. Skadovsky district is located in the south of Kherson region. It is a plain in the steppe zone of southern Ukraine. There were surveyed 8 fields with a total area of 260 ha. A floristic list, represented by 30 species of 28 genera, 10 families, 7 orders was compiled. The Asteraceae family (10 species, or 33.3%) occupies the first place in the family spectrum of the investigated agrophytocoenoses, which is characteristic for the most floras of the temperate part of the entire Holarctic. The Brassicaceae family with 8 species (26.6%) occupies the 2nd place. The Poaceae family has only 4 species (13.3%) and ranks third in the studied flora, which corresponds to the features of the zonal family spectra. The migration analysis showed the prevalence of ancient Mediterranean species in terms of the primary habitat type and archaeophytes in terms of their migration time. The studied species of alien plants should belong to the class StellarieteamediaeR.Tx., Lohmeyer & PreisinginR.Tx. exvonRochow 1951. The species of Ambrosia arthemisifolia, Amaranthus retroflexus, Echinochloa crusgalli, Iva xanthiifolia, Xanthium albinum (5 species) are most common and malicious weeds for sunflower crops; Descurainia Sophia, Centaureacyanus, Papaver rhoeas, Raphanusraphanistrum. Sonchusarvensis, S. Oleraceus (6 species) are most common and malicious weeds for grains (barley); Conyza canadensis, Cenchrus longispinus, Portulaca oleracea, Tribulus terrestris Setaria viridis are 4 most common and malicious weeds for watermelon plantations.