Browsing by Author "Михайленко, Г. М."

Now showing 1 - 20 of 44

CORRUPTION AND BRIBERY IN TOWNS OF THE SOUTH OF UKRAINE DURING THE PERIOD OF 1785-1870
(2019) Mykhailenko, G. M.; Сheremisin, A. V.; Михайленко, Г. М.
The article focuses on the problem of bribery and corruption in towns in the south of Ukraine between the end of the eighteenth century and the first half of the ninete-enth century. The main focus is on the activities of public officials and deputies of municipal self-government. It is noted that the flourishing state of corruption and bribery in the region began to form under the conditions of the new socio-cultural situation that resulted from the fast processes of incorporation, colonization, adaptation, and modernization. The distance from the centre weakened control on the part of the State, and therefore corruption and bribery acquired new forms in the south of Ukraine in comparison with other regions of the Russian Empire. Also regional features of the flourishing state of corruption and bribery have been noted. Conclusions are made that corruption and bribery became usual occurrences of local life against which municipal communities came out, permanently forming an interaction mechanism with civil society. It is also noted that the struggle of local communities with different cases of bribery had practical results: a lot of officials were punished, and eventually sentenced to long terms of imprisonment.
CORRUPTION AND BRIBERY IN TOWNS OF THE SOUTH OF UKRAINE DURING THE PERIOD OF 1785-1870
(2019) Mykhailenko, G. M.; Сheremisin, O. V.; Черемісін, О. В.; Михайленко, Г. М.
The article focuses on the problem of bribery and corruption in towns in the south of Ukraine between the end of the eighteenth century and the first half of the nineteenth century. The main focus is on the activities of public officials and deputies of municipal self-government. It is noted that the flourishing state of corruption and bribery in the region began to form under the conditions of the new socio-cultural situation that resulted from the fast processes of incorporation, colonization, adaptation, and modernization. The distance from the centre weakened control on the part of the State, and therefore corruption and bribery acquired new forms in the south of Ukraine in comparison with other regions of the Russian Empire. Also regional features of the flourishing state of corruption and bribery have been noted. Conclusions are made that corruption and bribery became usual occurrences of local life against which municipal communities came out, permanently forming an interaction mechanism with civil society. It is also noted that the struggle of local communities with different cases of bribery had practical results: a lot of officials were punished, and eventually sentenced to long terms of imprisonment.
IMAGE OF FOREIGN COLONIZERS IN A TOWN ENVIRONMENT IN THE SOUTH OF UKRAINE IN TRAVELLERS’ NARRATIVES AT THE END OF THE 18th – THE FIRST HALF OF THE 19th CENTURY
(2022) Mykhailenko, G.; Cheremisin, O.; Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.
The purpose of the research is to study the image of foreign colonizers in a town environment in the South of Ukraine described in travellers’ narratives at the end of the 18th – the first half of the 19th century. In the second half of the 18th century the incorporation of the southern Ukrainian region into the Russian Empire, as a fact in itself, promoted a great interest in the region all over the world, which caused springing up a new kind of tourism – travels to countries whose culture was very different from that of the West Europe. As a result, visitors described their travels in narratives which were published afterwards and it gave rise to a new literary genre – “travellers’ narratives”. In these narratives authors described their own vision of the processes which were taking place on the territory of the South of Ukraine at the end of the 18th – the first half of the 19th century. Nowadays these travellers’ narratives (“travels”) are important informational sources in regard to history of the region, as they contain a lot of information which was not saved in other documentary and statistical sources. The research methodology is based on the principles of scientism, historical methods, verification, author’s objectiveness, the frontier theory, human dimension, regionalism, and also on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization), special and historical (historical and genetic, historical and typological, historical and systemic) methods. The Scientific Novelty. Views of travellers on foreigners in the cities of Southern Ukraine at the end of the 18th – the first half of the 19th century is researched for the first time in Ukrainian historiography. The Conclusion. During their own travels visitors characterized towns of the region as well as peculiarities of their social and economical, cultural development. The image of foreigners, who settled on the territory of the region during the colonization’s process, was brought into focus in their numerous descriptions. In their memoirs a plenty of attention was paid to the image of foreigners in towns in the South of Ukraine. In particular, travellers focused on peculiarities of a local everyday life, culture of various nationalities, inhabitants’ interaction with government, their attitude to modernization process as well. The major attention in the article is paid to differences in taking a new social and cultural reality in the southern Ukrainian region by the English and American travellers, on the one hand, and by the Russian visitors, on the other hand. The research resulted in creating a whole image of foreigners in towns in the South of Ukraine during the period under analysis. Мета статті – представити результати дослідження образу іноземних колоністів в міському середовищі Півдня України, який був описаний в записках мандрівників наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Інкорпорація до складу Російської імперії південноукраїнського регіону в другій половині XVIII ст. викликала значний інтерес світової громадськості. Це призвело до виникнення нового виду туризму – “путешествия” – мандрівних поїздок до країн, культура яких значно відрізнялася від західноєвропейської. У результаті візитери залишили після своїх поїздок велику кількість мандрівних записок, які були опубліковані і породили новий жанр літератури – травелери. Саме в них мандрівники описували власні спостереження процесів, які відбувалися на території Півдня України наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Травелери є цінним джерелом з історії регіону, оскільки містять великий масив інформації, що не збереглася у документальних і статистичних джерелах. Методологію дослідження складають принципи науковості, об’єктивності, верифікації джерел, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму. У роботі використані як загальнонаукові (аналізу, синтезу, так і спеціально-наукові (історико-хронологічний, історико-систематичний, історико типологічний) методи дослідження. Наукова новизна. Уперше в українській історіографії проаналізовано погляди мандрівників на іноземців у містах Півдня України наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Висновки. Під час мандрів візитери характеризували міста регіону, особливості їхнього соціально-економічного та культурного розвитку. Центральне місце в їх описах займав образ іноземців, які оселилися на території регіону в ході колонізаційних процесів. У їхніх споминах багато уваги приділено образу іноземців у містах Півдня України. Мандрівники звертали увагу на особливості побуту, культуру, взаємовідносин іноземців із владними структурами, їх ставлення до модернізаційних перетворень тощо. Головна увага у статті звернена на відмінності сприйняття нової соціально-культурної дійсності в південноукраїнському регіоні в середовищі іноземців англійськими, американськими мандрівниками, з одного боку, та російськими візитерами, з іншого. У результаті проведеного дослідження вдалося встановити цілісний образ іноземців у містах Півдня України протягом досліджуваного періоду.
NEW UKRAINE VS NOVORUSSIA: MYTHS AND REALITIES OF GEOPOLITICAL CHANGES DURING THE SECOND HALF OF THE XVIIITH – AT THE END OF THE XIXTH CENTURY
(2020) Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.; Mykhailenko, G. M.; Cheremisin, O. V.
The aim of the research is to reconstruct the peculiarities of geopolitical changes, which took place on the territory of southern Ukraine during the second part of the XVIIIth – the end of the XIXth century. The research methodology is based on the principles of scientism, historical methods, verification, author’s objectiveness, the frontier theory, a human dimension, regionalism, and also on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical (historicalgenetic, historical-typological, historical-systemic) methods. The scientific novelty consists in the fact that the process of incorporation and colonization of the southern Ukrainian region has been specified on the basis of the documents unknown before. It has been emphasized that the southern Ukrainian region had a lot of peculiarities, which differed it from other regions of the Russian Empire. It was characteristic of the spirit of free enterprising; it nearly did not know any serfdom and, besides, through southern ports not only new goods but progressive ideas were spread out from modernized West Europe. The Empire had been striving to implement an artificial project “Novorussia” for a long time, but this policy became a failure. The region was populated by the Ukrainians; it was formed in close economical and socio-cultural relationships with the left and right banks Ukraine and became an integral part of Great Ukraine. In the research the south of Ukraine is characterized as “New Ukraine” to counterbalance Russia’s failed “Novorussia” project. The memoirs by West European and Russian political and public figures as well as ordinary travellers round the region have been studied and the attention is focused on the fact that the southern Ukrainian region had nothing in common with backward Russia. The same time, modernization, colonization, cultural and other factors only proved it. The Conclusions. As a result of the present research, the conclusions have been made saying that the term “New Ukraine” has more rights to exist as a manifestation of the beginning of “a new life” in many aspects (political, economical, socio-cultural, etc.). The new Ukrainian region from the very beginning was given a strong impetus to development in the West-European direction and the residents of the region did not inherit Russia’s values. Мета дослідження – розкрити й проаналізувати особливості геополітич- них змін, які відбулись на території Півдня України в другій половині XVIII – кінці XIX ст. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, верифікації, автор- ської об’єктивності, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму, а також на викори- стання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико- генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що на основі невідомих раніше документів уточнено процес інкорпорації та колоніза- ції південноукраїнського регіону. Наголошується, що Південь України мав багато особливос- тей, що якісно вирізняли його серед інших регіонів Російської імперії. Для нього характерним був дух вільного підприємництва, він майже не знав кріпосного права, а через південні порти поширювалися не тільки товари, а й прогресивні ідеї модернізованої Західної Європи. Довгий час імперія намагалася реалізувати на Півдні України штучний проект “Новоросія”, але ця політика зазнала краху. Регіон заселявся українцями, формувався у тісному економічному та соціокультурному взаємозв’язку із Правобережжям і Лівобережжям, ставши органічною частиною Великої України. У дослідженні Південь України характеризується терміном “Нова Україна” як противага невдалому російському проекту “Новоросія”. У статті розглянуті спо- гади західноєвропейських та російських політичних, громадських діячів і простих відвідувачів регіону, які фокусували увагу на тому, що південноукраїнський регіон не мав нічого спільного із відсталою Росією. Водночас модернізаційні, колонізаційні, культурні та інші фактори це лише підтверджували. Висновки. У результаті проведеного дослідження були зроблені висно- вки про те що термін “Нова Україна” має більше прав на існування як вияв початку “нового життя” в багатьох аспектах (політичному, економічному, соціокультурному та інших). Ново-український регіон із самого початку існування прийняв потужний західноєвропейський напрям розвитку, а мешканці регіону не отримали в спадок російські цінності.
NEW UKRAINE VS NOVORUSSIA: MYTHS AND REALITIES OF GEOPOLITICAL CHANGES DURING THE SECOND HALF OF THE XVIIITH – AT THE END OF THE XIXTH CENTURY
(2020) Mykhailenko, G. M.; Сheremisin, A. V.; Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.
The aim of the research is to reconstruct the peculiarities of geopolitical changes, which took place on the territory of southern Ukraine during the second part of the XVIIIth – the end of the XIXth century. The research methodology is based on the principles of scientism, historical methods, verification, author’s objectiveness, the frontier theory, a human dimension, regionalism, and also on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical (historical genetic, historical-typological, historical-systemic) methods. The scientific novelty consists in the fact that the process of incorporation and colonization of the southern Ukrainian region has been specified on the basis of the documents unknown before. It has been emphasized that the southern Ukrainian region had a lot of peculiarities, which differed it from other regions of the Russian Empire. It was characteristic of the spirit of free enterprising; it nearly did not know any serfdom and, besides, through southern ports not only new goods but progressive ideas were spread out from modernized West Europe. The Empire had been striving to implement an artificial project “Novorussia” for a long time, but this policy became a failure. The region was populated by the Ukrainians; it was formed in close economical and socio-cultural relationships with the left and right banks Ukraine and became an integral part of Great Ukraine. In the research the south of Ukraine is characterized as “New Ukraine” to counterbalance Russia’s failed “Novorussia” project. The memoirs by West European and Russian political and public figures as well as ordinary travellers round the region have been studied and the attention is focused on the fact that the southern Ukrainian region had nothing in common with backward Russia. The same time, modernization, colonization, cultural and other factors only proved it. The Conclusions. As a result of the present research, the conclusions have been made saying that the term “New Ukraine” has more rights to exist as a manifestation of the beginning of “a new life” in many aspects (political, economical, socio-cultural, etc.). The new Ukrainian region from the very beginning was given a strong impetus to development in the West-European direction and the residents of the region did not inherit Russia’s values. Мета дослідження – розкрити й проаналізувати особливості геополітич них змін, які відбулись на території Півдня України в другій половині XVIII – кінці XIX ст. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, верифікації, автор ської об’єктивності, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму, а також на викори стання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що на основі невідомих раніше документів уточнено процес інкорпорації та колоніза ції південноукраїнського регіону. Наголошується, що Південь України мав багато особливос тей, що якісно вирізняли його серед інших регіонів Російської імперії. Для нього характерним був дух вільного підприємництва, він майже не знав кріпосного права, а через південні порти поширювалися не тільки товари, а й прогресивні ідеї модернізованої Західної Європи. Довгий час імперія намагалася реалізувати на Півдні України штучний проект “Новоросія”, але ця політика зазнала краху. Регіон заселявся українцями, формувався у тісному економічному та соціокультурному взаємозв’язку із Правобережжям і Лівобережжям, ставши органічною частиною Великої України. У дослідженні Південь України характеризується терміном “Нова Україна” як противага невдалому російському проекту “Новоросія”. У статті розглянуті спо гади західноєвропейських та російських політичних, громадських діячів і простих відвідувачів регіону, які фокусували увагу на тому, що південноукраїнський регіон не мав нічого спільного із відсталою Росією. Водночас модернізаційні, колонізаційні, культурні та інші фактори це лише підтверджували. Висновки. У результаті проведеного дослідження були зроблені висно вки про те що термін “Нова Україна” має більше прав на існування як вияв початку “нового життя” в багатьох аспектах (політичному, економічному, соціокультурному та інших). Ново-український регіон із самого початку існування прийняв потужний західноєвропейський напрям розвитку, а мешканці регіону не отримали в спадок російські цінності.
PAGES OF SOCIAL AND POLITICAL ACTIVITY OF OLEKSANDR LOTOTSKIY IN EMIGRATION DURING THE PERIOD OF 1926 – 1932 (ACCORDING TO THE MATERIALS FROM THE BRANCH STATE ARCHIVE OF THE FOREIGN INTELLIGENCE SERVICE OF UKRAINE)
(2021) Mykhailenko, G.; Михайленко, Г. М.
The aim of the research is to analyze some circumstances of Oleksandr Lotozkiy’s participation in activity of émigré establishments on the territories of Central and Western Europe during the period of the 1920s – 1930s and to verify the continuance of his social and political activity. The research methodology is based on the principles of historical methods, scientism, objectiveness; also on the use of general scientific (analysis, synthesis, systematization, typology) and special and historical (historic and comparative, problematic, problematic chronological) methods. Apart from it, the research is based on the principles of a biographical approach and theoretical methodological principles of “intellectual history”, as the present research adds to the factual intellectual biography of O. Lotozkiy. The scientific novelty consists in reconstructing the events of Oleksandr Lotozkiy’s life (1870 – 1939) as a social and political figure and historian during the emigration period while making use of open materials from branch state archives of the foreign intelligence service of Ukraine. There are given facts relevant to the figure’s participation in activity of various establishments and organizations founded on the territories of Central-Western Europe during the period of the 1920s – 1930s. The main centers of O. Lotozkiy’s social and political activity in emigration were Prague and Warsaw. If the Prague period was characteristic of partaking in social and political organizations, the moving to Warsaw was connected with joining to the Government of the Ukrainian People’s Republic (UPR) in exile under the leadership of A. Levytskiy. There is a plenty of information relevant to O. Lotozkiy’s cooperation with representatives of the Ukrainian emigration: participation in conferences, congresses, taking care of Ukrainian Church problems, coordination of the UPR Government’s functioning. Apart from it, there are found documents proving O. Lotozkiy’s contribution to reorganizing of political circles of the Ukrainian emigration as well as establishing of multi-branch social activity. The Conclusions. As a result of the present investigation, conclusions are made proving that the emigration period of O. Lotozkiy’s life during the years of the 1920s – 1930s was filled not only with scientific and teaching work, but also with numerous events of social and political character. During the last decades of his life O. Lotozkiy dedicated his time not only to the history of Ukrainian Church, but also took leading positions in the work of the establishments founded by representatives of the Ukrainian emigration in Warsaw, Prague and Paris which shows the continuance of his social and political activity. Мета дослідження – проаналізувати умови участі Олександра Лотоцького в діяльності українських еміграційних установ та організацій на теренах Центрально-Східної Європи упродовж 1920 – 1930-х рр. і підтвердити тяглість його громадсько-політичної діяльності. Методологія дослідження спирається на базові принципи історизму, науковості, об’єктивності; загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація, типологізація) та спеціально історичні (історико-порівняльний, проблемний, проблемно-хронологічний) методи. Крім того, дослідження ґрунтується на принципах біографічного підходу, а також теоретико методологічних принципах “інтелектуальної історії”, адже розвідка розширює наявну інтелектуальну біографію О. Лотоцького. Наукова новизна полягає у тому, що на основі матеріалів Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України доповнено події еміграційного етапу життєвого шляху українського громадсько-політичного діяча та історика Олександра Лотоцького (1870 – 1939). Подаються факти щодо його участі у діяльності різноманітних установ та організацій, що виникли на теренах Центрально-Східної Європи протягом 1920 – 1930-х рр. Головними осередками громадсько-політичної активності О.Лотоцького в еміграції стали Прага та Варшава. Якщо празький період ознаменувався участю у громадсько-політичних організаціях, то переїзд до Варшави був пов`язаний з входженням до лав Уряду Української Народної Республіки (УНР) в екзилі під головуванням А. Левицького. Маємо різноманітну інформацію щодо співпраці О. Лотоцького з представниками української еміграції: участь у конференціях, з`їздах, опікування проблемами Української церкви, робота в Уряді УНР. Крім того, наявні відомості, що засвідчують внесок О. Лотоцького у реорганізацію політичних кіл української еміграції та налагодження розгалуженої громадської діяльності. Висновки. У підсумку проведеного дослідження були зроблені висновки, що еміграційний період у житті О. Лотоцького (1920 – 1930-ті) був насичений не лише науково-викладацькою роботою, а й численними акціями громадсько-політичного характеру. Протягом двох останніх десятиліть свого життя О. Лотоцький не лише присвятив час студіюванню історії Української церкви, а й обійняв чільні посади в установах, започаткованих представниками української еміграції у Варшаві, Празі, Парижі, зберігши тяглість своєї громадсько-політичної діяльності.
БІОГРАФІЧНІ НАРИСИ У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ ОЛЕКСАНДРА ЛОТОЦЬКОГО
(2008) Михайленко, Г. М.
ВАРШАВСЬКИЙ ПЕРІОД (співпраця та дружба В. Біднова з О. Лотоцьким)
(2021) Михайленко, Г. М.
ДІЯЛЬНІСТЬ МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТАВРІЙСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В РОЗВИТКУ ОСВІТИ КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ
(2019) Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.
Стаття присвячена аналізу діяльності органів міського самоврядування Таврійської губер нії в розвитку освіти кінця XVIII – початку XX ст. Розглядаються проблеми становлення освітньої мережі в містах Таврійської губернії згідно з адміністративно-територіальним устроєм досліджуваного періоду. Головна увага звернена на фінансову підтримку навчальних закладів, які входили до відомства громадських установ. Водночас акцентується на тому, що за весь досліджуваний період часу міська влада не прийняла жодного рішення, пов’язаного з участю батьків в організації освітнього процесу. Зроблені висновки про те, що діяльність міського самоврядування Таврійської губернії в розвитку освіти була достатньо активною. Статья посвящена анализу деятельности органов городского самоуправления Таврической губер нии в развитии образования конца XVIII – начала XX вв. Рассматриваются проблемы становления образовательной структуры в городах Таврической губернии согласно административно-террито риальному устройству исследуемого периода. Главное внимание сосредоточено на финансовой под держке учебных заведений, которые входили в ведомство гражданских учреждений. Делается акцент на том, что за весь исследуемый период времени городская власть не приняла ни одного решения, свя занного с участием родителей в организации учебного процесса. Сделаны выводы о том, что деятель ность городского самоуправления Таврической губернии в развитии образования была достаточно активной. The paper presents the analysis of the activity of the municipal self-government bodies of Tavriiska prov ince in the development of education in the late 18th – early 20th centuries. It looks at the problems of the formation of an educational network in the towns of Tavriiska province considering the administrative-territo rial structure of the period under study. It pays much attention to the financial support of the educational insti tutions which were a part of the administrations of public institutions. Additionally, the study focuses on the fact that the local authorities did not make any decisions related to the participation of parents in organizing the educational process throughout the entire period under study. The conclusions are drawn that the activity of the municipal self-government of Tavriiska province in the development of education was dynamic enough.
ДІЯЛЬНІСТЬ МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТАВРІЙСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В РОЗВИТКУ ОСВІТИ КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ.
(2019) Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.
Стаття присвячена аналізу діяльності органів міського самоврядування Таврійської губернії в розвитку освіти кінця XVIII – початку XX ст. Розглядаються проблеми становлення освітньої мережі в містах Таврійської губернії згідно з адміністративно-територіальним устроєм досліджуваного періоду. Головна увага звернена на фінансову підтримку навчальних закладів, які входили до відомства громадських установ. Водночас акцентується на тому, що за весь досліджуваний період часу міська влада не прийняла жодного рішення, пов’язаного з участю батьків в організації освітнього процесу. Зроблені висновки про те, що діяльність міського самоврядування Таврійської губернії в розвитку освіти була достатньо активною. Статья посвящена анализу деятельности органов городского самоуправления Таврической губер- нии в развитии образования конца XVIII – начала XX вв. Рассматриваются проблемы становления образовательной структуры в городах Таврической губернии согласно административно-террито- риальному устройству исследуемого периода. Главное внимание сосредоточено на финансовой под- держке учебных заведений, которые входили в ведомство гражданских учреждений. Делается акцент на том, что за весь исследуемый период времени городская власть не приняла ни одного решения, свя- занного с участием родителей в организации учебного процесса. Сделаны выводы о том, что деятель- ность городского самоуправления Таврической губернии в развитии образования была достаточно активной. The paper presents the analysis of the activity of the municipal self-government bodies of Tavriiska province in the development of education in the late 18th – early 20th centuries. It looks at the problems of the formation of an educational network in the towns of Tavriiska province considering the administrative-territorial structure of the period under study. It pays much attention to the financial support of the educational institutions which were a part of the administrations of public institutions. Additionally, the study focuses on the fact that the local authorities did not make any decisions related to the participation of parents in organizing the educational process throughout the entire period under study. The conclusions are drawn that the activity of the municipal self-government of Tavriiska province in the development of education was dynamic enough.
ЕКОНОМІЧНА ПРОБЛЕМАТИКА ЯК СКЛАДОВА ПУБЛІЦИСТИЧНИХ НАРИСІВ О. ЛОТОЦЬКОГО
(2021) Михайленко, Г. М.; Mykhailenko, H.
Мета роботи. Стаття присвячена висвітленню економічної тематики як вагомої частини публіцистичних розвідок О. Лотоцького, які доповнюють інтелектуальну біографію діяча. Історіографія питання представлена роботами, що присвячені саме розробці інтелектуальної біографії українських діячів. У поданій статті аналізуються матеріали О. Лотоцького, що поба чили світ у періодичних виданнях наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Вони характеризують питання селянського та дворян ського землекористування, проблеми кредитування у Російській імперії тощо. Окрема увага звертається на історичну розвідку О. Лотоцького «История государственного контроля», присвячену 100-річчю Державного контролю в Російській імперії. Ця тематика виникла у творчому доробку О. Лотоцького у результаті нової сфери професійної діяльності. 1897 р. він опинився на службі у Київській контрольній палаті, а 1900 р. перевівся з Києва до Державної палати у Петербурзі. Нова сфера діяльності визначила й один з напрямів публіцистичних розвідок О. Лотоцького. Наукова новизна та результати дослідження. О. Лотоцький більш знаний як історик церкви, активний прихильник ідеї проголошення автокефалії Української православної церкви, учасник політичних подій на українських теренах про тягом 1917–1920 рр. Останнім роками зросла увага до мемуарів діяча, що презентують палітру подій, учасниками яких був науковець, з кінця ХІХ – до початку 20-х рр. ХХ ст. Проте, дещо обділені увагою сучасних дослідників розвідки О. Лотоцького на економічну тематику. Тож, наукова новизна полягає у висвітленні фактів творчої біографії науковця, що отримували лише побіжне згадування у роботах сучасних істориків, і визначенні її значення для відтворення інтелек туальної біографії О. Лотоцького. Звичайно, економічна тематика не є провідною у творчому доробку науковця. Однак, зважаючи на ґрунтовну економічну самоосвіту, проведену науковцем, можна наголошувати на важливості цього аспекту діяльності Олександра Гнатовича. Опрацювання економічної тематики мало суттєвий вплив на формування світогляду діяча, його політичних позицій. The goal of the work. The article is devoted to covering economic topics as a significant part of O. Lototsky's journalistic research, which complements the intellectual biography of the figure. The historiography of the issue is represented by works devoted specifically to the development of an intellectual biography of Ukrainian figures. This article analyzes the materials of O. Lototsky, which were published in periodicals in the late XIX – early XX centuries. they characterize the issues of peasant and noble land use, problems of lending in the Russian Empire, and so on. Special attention is paid to Lototsky's historical research "the history of state control", dedicated to the 100th anniversary of State control in the Russian Empire.This theme originated in the creative heritage of O. Lototsky as a result of a new field of professional activity. In 1897, he served in the Kiev control chamber, and in 1900 he was transferred from Kiev to the state chamber in St. Petersburg. Scientific novelty and research results. O. Lototsky is better known as a church historian, an active supporter of the idea of proclaiming the autocephaly of the Ukrainian Orthodox Church, a participant in political events in Ukraine during 1917-1920. In recent years, attention has been paid to XIX – to the early 20's of the twentieth century. However, they are somewhat deprived of the attention of modern researchers of O. Lototsky's intelligence on economic issues. Therefore, the scientific novelty consists in highlighting the facts of the creative biography of the scientist, which received only a cursory mention in the works of modern historians, and determining its significance for the reproduction of the intellectual biography of O. Lototsky. Of course, economic topics are not leading in the creative heritage of a scientist. However, given the thorough economic self-education conducted by the scientist, we can emphasize the importance of this aspect of OlexanderIgnatievich's activity. The study of economic topics had a significant impact on the formation of the worldview of the figure, his political positions.
МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «СТОРІЧЧЯ ДЕРЖАВНОГО РЕНЕСАНСУ В ЛИТВІ (1918–2018): УКРАЇНСЬКО-ЛИТОВСЬКІ ПАРАЛЕЛІ»
(2018) Андрєєв, В.; Михайленко, Г. М.
МІСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ У ВИРІ ПРОМИСЛОВОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПІВДНЯ УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – ПОЧАТКУ XX ст.
(2020) Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.
Дана стаття присвячена вивченню ролі органів міського самоврядування південноукраїнського регіону в модернізації промисловості у другій половині XIX – початку XX ст. Характеризується кількість отриманих коштів від промислових об’єктів до міських бюджетів. Аналізується процес муніципалізації промисловості та підкреслено, що він проходив значно пришвидшеними темпами ніж в інших регіонах держави.
МІСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ У ВИРІ ПРОМИСЛОВОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПІВДНЯ УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – ПОЧАТКУ XX ст.
(2020) Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.
Дана стаття присвячена вивченню ролі органів міського самоврядування південноукраїнського регіону в модернізації промисловості у другій половині XIX – початку XX ст. Характеризується кількість отриманих коштів від промислових об’єктів до міських бюджетів. Аналізується процес муніципалізації промисловості та підкреслено, що він проходив значно пришвидшеними темпами ніж в інших регіонах держави.
МІСЬКІ КОШТОРИСИ ПІВДНЯ УКРАЇНИ 1785–1917 рр.
(2018) Черемісін, О. В.; Михайленко, Г. М.
Стаття присвячена висвітленню проблем, пов’язаних із бюджетною сферою міст Півдня України кінця XVIII – початку XXст. Подається загальний огляд міських кошторисів досліджуваного часу та робиться порівняння фінансового стану міст дореформеного та післяреформеного періодів. Підкреслюється, що в міському фінансовому розвитку у дореформений та післяреформений періоди було більше схожого, ніж відмінного. Водночас, опубліковані звіти фінансової діяльності міських дум були лише завершальним елементом довгої та кропіткої роботи, яка починалася з планувальної діяльності міського самоврядування. Тому пропонується ознайомитися з джерелом, що дає уявлення про попередній розгляд річного кошторису у Сімферопольській міській думі 1890 р. У ньому охарактеризовані не тільки загальний фінансовий міський стан, але й пріоритетні напрями фінансової діяльності громадських установ, що може стати у нагоді й сучасним діячам місцевого самоврядування. The article is devoted to the coverage of problems related to the budgets of the cities of southern Ukraine in the late XVIII – early XX centuries. Overview of the city estimates, for this period, is characterized. Comparison of the financial condition of cities before and after reform are presented. It is emphasized that the city's financial development was more similar than the excellent, both in the prereform and post-reform period. At the same time, published financial activity reports of the city councils were only the final part of a long and hard work that has begun with the planning of municipal government. Therefore, we are publishing a source for a preliminary review of the annual estimates in the Simferopol City Council in 1890. It describes not only the overall financial state of the city, but also the priority areas of financial activity of public institutions, which may well be useful for contemporary local self-government figures. It is concluded that among the priority areas of activity of the city duma in the XIX century were not only the operation of enterprises, tax collection, the construction of railways, water pipes, but also improvement sanitation, education and medicine. Статья посвящена характеристике проблем, связанными с бюджетной сферой городов Юга Украины конца XVIII – начала XX вв. Анализируется общий обзор городских бюджетов исследуемого периода. Происходит сравнение городских финансов между дореформенным и послереформенным периодами. Подчеркивается, что между ними особого различия не было, а существовало больше общего чем разного. Одновременно, опубликованные отчеты финансовой деятельности городских дум были лишь завершающим элементом долгой и трудоемкой работы, которая начиналась из планирования доходов и расходов. Поэтому нами публикуется источник, раскрывающий подготовительный этап работы органов самоуправления в Симферопольской городской думе 1890 г. В нем охарактеризован не только общее финансовое состояние, но и приоритетные направления деятельности гражданский институций, который может пригодиться и современным деятелям городского самоуправления. Сделан вывод о том, что среди приоритетных направлений деятельности городской думы в XIX в. были не только эксплуатация предприятий, сбор налогов, строительство железных дорог, водопроводов, но и благоустройство, санитарно-гигиеническое состояние, образование и медицина.
МІСЬКІ КОШТОРИСИ ПІВДНЯ УКРАЇНИ 1785–1917 рр.
(2018) Черемісін, О. В.; Михайленко, Г. М.; Сheremisin, A. V.; Mykhailenko, G. M.; Черемисин, А.
Стаття присвячена висвітленню проблем, пов’язаних із бюджетною сферою міст Півдня України кінця XVIII – початку XXст. Подається загальний огляд міських кошторисів досліджуваного часу та робиться порівняння фінансового стану міст дореформеного та післяреформеного періодів. Підкреслюється, що в міському фінансовому розвитку у дореформений та післяреформений періоди було більше схожого, ніж відмінного. Водночас, опубліковані звіти фінансової діяльності міських дум були лише завершальним елементом довгої та кропіткої роботи, яка починалася з планувальної діяльності міського самоврядування. Тому пропонується ознайомитися з джерелом, що дає уявлення про попередній розгляд річного кошторису у Сімферопольській міській думі 1890 р. У ньому охарактеризовані не тільки загальний фінансовий міський стан, але й пріоритетні напрями фінансової діяльності громадських установ, що може стати у нагоді й сучасним діячам місцевого самоврядування. The article is devoted to the coverage of problems related to the budgets of the cities of southern Ukraine in the late XVIII – early XX centuries. Overview of the city estimates, for this period, is characterized. Comparison of the financial condition of cities before and after reform are presented. It is emphasized that the city's financial development was more similar than the excellent, both in the pre reform and post-reform period. At the same time, published financial activity reports of the city councils were only the final part of a long and hard work that has begun with the planning of municipal government. Therefore, we are publishing a source for a preliminary review of the annual estimates in the Simferopol City Council in 1890. It describes not only the overall financial state of the city, but also the priority areas of financial activity of public institutions, which may well be useful for contemporary local self-government figures. It is concluded that among the priority areas of activity of the city duma in the XIX century were not only the operation of enterprises, tax collection, the construction of railways, water pipes, but also improvement sanitation, education and medicine. Статья посвящена характеристике проблем, связанными с бюджетной сферой городов Юга Украины конца XVIII – начала XX вв. Анализируется общий обзор городских бюджетов исследуемого периода. Происходит сравнение городских финансов между дореформенным и послереформенным периодами. Подчеркивается, что между ними особого различия не было, а существовало больше общего чем разного. Одновременно, опубликованные отчеты финансовой деятельности городских дум были лишь завершающим элементом долгой и трудоемкой работы, которая начиналась из планирования доходов и расходов. Поэтому нами публикуется источник, раскрывающий подготовительный этап работы органов самоуправления в Симферопольской городской думе 1890 г. В нем охарактеризован не только общее финансовое состояние, но и приоритетные направления деятельности гражданский институций, который может пригодиться и современным деятелям городского самоуправления. Сделан вывод о том, что среди приоритетных направлений деятельности городской думы в XIX в. были не только эксплуатация предприятий, сбор налогов, строительство железных дорог, водопроводов, но и благоустройство, санитарно-гигиеническое состояние, образование и медицина.
О. ЛОТОЦЬКИЙ У ПРАЗІ: ВІД ПОЛІТИЧНИХ ЗМАГАНЬ ДО НАУКОВО-ВИКЛАДАЦЬКОЇ РОБОТИ
(2017) Михайленко, Г. М.
Стаття відтворює діяльність Олександра Лотоцького протягом декількох років перебування у Празі. Замість участі у політичних змаганнях на українських теренах протягом 1917–1920 рр. О. Ло тоцькому випадає нагода зайнятися викладацькою, просвітницькою та науковою діяльністю. У статті відображено, що такі умови склалися в середовищі української еміграції в Празі. Прослідковано участь О. Лотоцького у роботі навчальних установ: український вільний університет, Українська господарська Академія в Подебрадах, Український високий педагогічний інститут ім. М. Драгоманова, Український інститут громадознавства. Також зазначено, що науково-організаційну діяльність діяч мав можливість провадити, беручи участь у роботі таких організацій: Товариство "Ліга української культури", Українське історично-філологічне товариство, Український республікансько-демократичний клуб. Відтворення цього етапу творчої активності О. Лотоцького розширює уявлення щодо сторінок інтелектуальної біографії науковця. Статья отображает несколько лет пребывания Александра Лото цкого в Праге. Вместо участия в политической борьбе на украинских землях в 1917–1920 гг. перед А. Лотоцким открывается возмож ность заняться преподавательской, просветительской и научной деятельностью. В статье отображается, что такие условия сложились среди украинской эмиграции в Праге. Прослеживается участие А. Лотоцкого в работе учебных заведений: Украинский свободный университет, Украинская хозяйственная академия в Подебрадах, Украинский высокий педагогический институт им. М. Драгоманова, Украинский институт общиноведения. Также отмечатеся, что научно-организационной деятельностью А. Лотоцкий имел возможность заниматься, принимая участие в работе таких организаций: Общество "Лига украинской культуры", Украинское историко-филологическое общество, Украинский республиканско-демократический клуб. The proposed article reproduces several years of Alexander Lototskіy’s life in Prague. Instead of participating in political competitions in Ukraine during 1917–1920. O. Lototskіy had the opportunity to engage in teaching, educational and scientific activities. The article shows that such conditions were not in the Ukrainian lands, but among the Ukrainian emigration environment in Prague. The author studied O. Lototskiy’s role in the work of such educational institutions as the Ukrainian Free University, the Ukrainian Academy of Economics in the Podebrady, the Ukrainian High Pedagogical Institute of M. Drahomanov, Ukrainian Institute of Social Science. It is also noted that he had the opportunity to conduct scientific and organizational activities by participating in the work of the following organizations: Society "League of Ukrainian Culture", Ukrainian Historical and Philological Society, Ukrainian Republican-Democratic Club. The reproduction of this stage of O. Lototskiy’s creative activity extends the information field of his intellectual biography.
ОБРАЗ МІСТ ПІВДНЯ УКРАЇНИ У ПОДОРОЖНІХ ПУТІВНИКАХ XIX СТОЛІТТЯ
(2018) Черемісін, О. В.; Михайленко, Г. М.
Дана стаття присвячена висвітленню образу південноукраїнського міста у подорожніх путівниках російських мандрівників XIX ст. Відмічається, що в їх описах аналізуються загальні відомості про міста Півдня України, подаються короткі статистичні дані. Характеризуються також міські громади, їх образ та стиль життя, соціальні, національні, релігійні особливості співіснування, надається опис владних структур міст та регіону. Значна увага в описах мандрівників приділена природі та історичному минулому краю. Презентується міський соціально-економічний розвиток південноукраїнських міст та відомості про головні й неординарні подробиці міського життя, які не увійшли до статистичних відомостей, а тому виступають неоціненними джерелами з історії побутового міського життя і культури. Зроблені висновки, що мандрівники знаходили міста південноукраїнського регіону особливими, новими і оригінальними, в яких ритм життя був специфічним, відмінним від інших регіонів. Данная статья посвящена освещению образа южноукраинского города в заметках российских путешественников XIX века. Отмечается, что в их заметках анализируются общие сведения о городах Юга Украины, даются короткие статистические сведения. Характеризуются также городские общества, их образ жизни, социальные, национальные, религиозные особенности сосуществования, описываются властные институты городов и региона. Значительное внимание уделено природе и историческому прошлому края. Характеризуется социально-экономическое развитие южноукраинских городов. В их описаниях содержатся известия про главные и неординарные события городской жизни, которые не вошли в статистические ведомости, а поэтому являются неоценимыми источниками по истории повседневной городской жизни и культуры. Сделаны выводы о том, что путешественники находили города южноукраинского региона особенными, новыми и оригинальными, в которых ритм жизни проходит специфическим образом, отличным от других регионов. This study is devoted to examining the image of the South Ukrainian towns in the travel guides of the Russian travelers of the 19th century. It represents brief characteristics of the travelers’ personalities and their worldview. Their descriptions analyze general information about the towns in the South of Ukraine and represent brief statistical data. They characterize the town communities, their life style, social, national and religious peculiarities of co-existence. The travel guides characterize the authority structures of the towns and the regions. Considerable attention in the travelers’ descriptions is paid to the region’s nature and historical past. They depict the social and economic development of the South Ukrainian towns. They represent personal and subjective evaluation of the observations. The travelers’ descriptions contain the information about the major and extraordinary details of the town life, which did not enter the statistical data therefore they are considered valuable sources of the history of the towns’ everyday life and culture. This allows the conclusion that the travelers found the towns of the South Ukrainian region special, new and original, with a specific rhythm of life, different from other regions.
ОБРАЗ МІСТ ПІВДНЯ УКРАЇНИ У ПОДОРОЖНІХ ПУТІВНИКАХ XIX СТОЛІТТЯ
(2018) Черемісін, О. В.; Михайленко, Г. М.
Дана стаття присвячена висвітленню образу південноукраїнського міста у подорожніх путівниках російських мандрівників XIX ст. Відмічається, що в їх описах аналізуються загальні відомості про міста Півдня України, подаються короткі статистичні дані. Характеризуються також міські громади, їх образ та стиль життя, соціальні, національні, релігійні особливості співіснування, надається опис владних структур міст та регіону. Значна увага в описах мандрівників приділена природі та історичному минулому краю. Презентується міський соціально-економічний розвиток південноукраїнських міст та відомості про головні й неординарні подробиці міського життя, які не увійшли до статистичних відомостей, а тому виступають неоціненними джерелами з історії побутового міського життя і культури. Зроблені висновки, що мандрівники знаходили міста південноукраїнського регіону особливими, новими і оригінальними, в яких ритм життя був специфічним, відмінним від інших регіонів.
ОБРАЗ ПІВДНЯ УКРАЇНИ У ПОДОРОЖНІХ ПУТІВНИКАХ ІНОЗЕМЦІВ НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX СТОЛІТЬ
(2019) Черемісін, О. В.; Михайленко, Г. М.
Дана стаття присвячена висвітленню образу південноукраїнського регіону у подорожніх путівниках іноземних мандрівників кінця XVIII – XIX ст. Відмічається, що в їх описах аналізуються загальні відомості про міста Півдня України, подаються історичні розповіді про регіон та короткі статистичні дані. Характеризуються також місцеві громади, їх образ та стиль життя, соціальні, національні, релігійні особливості співіснування, надається опис владних структур міст та регіону. Значна увага в описах мандрівників приділена природі та історичному минулому краю. Презентується загальний регіональний соціально-економічний розвиток Півдня України та відомості про головні й неординарні подробиці місцевого життя, які не увійшли до статистичних відомостей, а тому виступають неоціненними джерелами з історії побутового життя і культури. Зроблені висновки, що мандрівники знаходили міста південноукраїнського регіону особливими, новими і оригінальними, в яких ритм життя був специфічним, модерним та відмінним від інших регіонів Росії. Південь України розуміється не як частина Російської імперії, а як частина західноєвропейського соціокультурного простору. The study examines the image of Southern Ukraine region in the foreign travelers’ diaries of the late 18 and early 19 centuries. It highlights that their descriptions analyze general information about the towns in the South of Ukraine and they contain history stories about the region and brief statistical data. They also characterize the local communities, their image and life style, social, national, religious specificity of coexistence and they represent the descriptions of the government bodies of the towns and region. The travelers’ descriptions pay much attention to the region’s nature and historical past. They represent the data about general regional socio-economic development of the South of Ukraine and the information about major and extraneous details of the local life which is not contained in the statistical data therefore they are invaluable sources of the history of everyday life and culture. It can be concluded that the travelers considered the towns of Southern Ukrainian region to be special, new and original, with a specific modern rhythm of life, different from other regions of Russia. The South of Ukraine is thought to be not a part of the Russian Empire, but a part of the Western European socio-cultural space. Данная статья посвящена характеристике образа южноукраинского региона в описании иностранных путишественников конца XVIII – XIX вв. Отмечается, что в их описаниях анализируются общие сведения про города Юга Украины, даются исторические рассказы про регион и короткие статистические данные. Также характеризуются местные общества, их образ и стиль жизни, социальные, национальные, религиозные особенности сожительства, подается описание властных структур городов и региона. Значительное внимание в описаниях иностранцев уделяется природе и ысторическому прошлому края. Презентуется общее региональное социально экономическое развитие Юга Украины та сведения про главные и неординарные подробности местной жизни, которые не вошли в статистические описания, а поэтому выступают неоценимыми источниками по истории бытовой жизни и культуры. Сделаны выводы, что путешественники находили города южноукраинского региона особенными, новыми и оригинальными, в которых ритм жизни был спецефическим, современным та отличным от других регионов России. Юг Украины виделся не как часть Российской империи, а как часть западноевпропейского социокультурного пространства.