Browsing by Author "Мищишин, М."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    COPING STRATEGIES IN THE BEHAVIORAL MODELS OF YOUTH IN MARTIAL LAW CONDITIONS
    (2024) Halian, I.; Halian, O.; Myshchyshyn, M.; Галян, І.; Галян, О.; Мищишин, М.
    The purpose of the study is to reveal the relationship between the manifestation of anxiety in youth and the coping strategies they use to overcome objectively and subjectively difficult life situations. Methods. The “Spielberger State-Trait Anxiety Inventory” (STAI) was used to determine the level of reactive and personal anxiety. Possible reactions to anxious and stressful situations were studied using the questionnaire “Coping Inventory for Stressful Situations” (CISS) (Parker & Endler, 1992). Statistical analysis methods included descriptive statistics methods, correlation analysis (Pearson), differentiation criteria (Student’s t-test, Fisher’s F-test, and eta-squared), and discriminant analysis with stepwise variable inclusion. The study sample consisted of 132 individuals aged 18–23. Results. The study diagnosed high levels of reactive (M = 53.42; SD = 12.103) and personal (M = 49.942; SD = 10.068) anxiety in the youth (overall sample). Differences in anxiety (t = 2.571; p < .05; d = .316) were statistically significant. Additionally, differences were found in the manifestation of personal (t = -3.902; p < .01; d = -1.140) and situational anxiety (t = -3.510; p < .01; d = -1.019) among men (M = 40.08; SD = 8.251) and women (M = 50.97; SD = 9.685). Young people (overall sample) use “avoidance” coping (M = 53.42; SD = 8.895) and problem-focused coping (M = 52.70; SD = 8.341). However, women (M = 48.13; SD = 10.911) compared to men (M = 39.69; SD = 8.149) are more likely to use emotion- focused coping (t = -2.644; p < .01; d = -.772). A direct correlation between personal anxiety and emotion-focused coping (R = .744; p < .01; R2 = .553) and an inverse correlation with problem- focused coping (R = -.276; p < .01; R2 = .076) were found. Situational anxiety is directly correlated with emotion-focused coping (R = .597; p < .01; R2 = .356). Discussion and conclusions. The relationship between personal and situational anxiety in young people and defensive coping strategies (emotion-focused coping) was established. No statistically significant differences were found in problem-focused coping and avoidance-oriented coping. The results of the discriminant analysis showed the dominance of emotional coping, which accompanies both personal and situational anxiety. This negatively affects not only the success of activities but is also accompanied by physiological problems, reducing the quality of life and mental well-being of young people. Метою дослідження є розкриття зв’язку між виявом тривожності в молоді та копінг- стратегіями, якими вони долають об’єктивно й суб’єктивно складні ситуації життєздійснення. Методи. Для визначення рівня прояву реактивної й особистісної тривожності використано опитувальник “Шкала тривоги Спілбергера (State-Trait Anxiety Inventory, (STAI)”. Можливі реакції на тривожні та стресові ситуації вивчали за допомогою опитувальника “Копінг-поведінка в стресових ситуаціях (CISS)” (Parker, Endler, 1992). Для статистичного аналізу використано: методи описової статистики; кореляційний аналіз (Пірсон); критерії розрізнення (t-Стьюдента, F-Фішера та ƞ2-ета-квадрат); дискримінантний аналіз із покроковим введенням змінних. Загальну вибірку дослідження склали 132 особи віком 18–23 роки. Результати. У досліджуваних молодих людей (загалом за вибіркою) діагностовано високий рівень прояву реактивної (М = 53.42; SD = 12.103) та особистісної (М=49.942; SD = 10.068) тривожності. Відмінності за критерієм “тривожність” (t = 2.571; р ˂ .05; d = .316) статистично значущі. Водночас виявлено відмінності щодо прояву у вибірці чоловіків (М = 40.08; SD = 8.251) і жінок (М = 50.97; SD = 9.685) особистісної (t = -3.902; р ˂ .01; d = -1.140) та ситуативної (t = -3.510; р ˂ .01; d = -1.019) тривожності. Молоді люди (загалом за вибіркою) застосовують копінг “уникнення” (М = 53.42; SD = 8.895) і копінг, орієнтований на проблему (М = 52.70; SD = 8.341). Проте жінки (М = 48.13; SD = 10.911) порівняно з чоловіками (М = 39.69; SD = 39.69) більш схильні до використання емоційно-орієнтованого копінгу (t = -2.644; р ˂ .01; d = -.772). Констатовано пряму кореляцію особистісної тривожності з емоційно-орієнтованим копінгом (R = .744; p ˂ .01; R2 = .553) й обернену – з показником проблемно-орієнтованого копінгу (R = -.276; p ˂ .01; R2 = .076). Ситуативна тривожність прямо корелює з емоційно- орієнтованим копінгом (R = .597; p ˂ .01; R2 = .356). Дискусія і висновки. Констатовано зв’язок особистісної й ситуативної тривожності молодих людей та захисних копінг-стратегій (емоційно-орієнтований копінг). За проблемно-орієнтованим копінгом і копінгом, орієнтованим на уникнення, статистично значущих відмінностей не виявлено. Результати дискримінантного аналізу засвідчили домінування емоційного копінгу, що супроводжує як особистісну, так і ситуативну тривожність. Це негативно позначається не лише на успішності діяльності, але й супроводжується фізіологічними проблемами, знижуючи якість життя та психічне благополуччя молодих людей.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ГОТОВНІСТЬ ДО РИЗИКУ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ СУСПІЛЬНИХ ЗМІН
    (2025) Гоян, І.; Мищишин, М.; Петранюк, А.; Ільчук, С.; Hoian, І.; Myshchyshyn, М.; Petraniuk, А.; Ilchuk, S.
    Метою є теоретико-емпіричне досліджен- ня феномену готовності до ризику здобувачів вищої освіти в умовах релевантної ситуації су- спільних змін. Методи. Вибіркову сукупність склали здобувачі трьох рівнів вищої освіти: бакалаври, магістранти і майбутні доктори фі- лософії, які навчалися в університетах України, загальною кількістю 114 осіб (M = 21.04; SD = ±3.75). Суспільні зміни, що огорнули здобува- чів і їхні заклади вищої освіти, валідно відтво- рили ключові умови дослідження. Застосовані методики відповідали основним критеріям: валідності, надійності, репрезентативнос- ті та пройшли адаптацію і/або апробацію на українській вибірці. Досліджувані параметри зафіксовано такими психодіагностичними ін- струментами: “Діагностика міри готовності до ризику” (RSK) (Schubert, 1964), “Тест-опи- тувальник якісних компонентів схильності до ризику” (ТСР) (Саннікова, Бикова, 2008), “Опитувальник особистісної готовності до змін” (ООГЗ) (Rollnick et al., 1992). Результа- ти. Застосовано констатувальну стратегію дослідження з порівнянням досліджуваних змінних. Побудовано матрицю психологічних корелятів. Установлено, що переважання пря- мих зв’язків дає підстави стверджувати, що зі зростанням готовності до ризику зростає го- товність до особистісних змін і, відповідно, зі зростанням готовності до особистісних змін зростає готовність ризикувати. З’ясовано й обґрунтовано, що дев’ять обернених зв’язків параметрів ризику з винахідливістю, адап- тивністю та толерантністю до двозначності свідчать про зворотну закономірність. Пояс- нено, що зазначені інтерналізовані властиво- сті винахідливості, оптимізму, адаптивності й толерантності до двозначності в респондентів з низькою готовністю ризикувати знаходять своє відображення у стратегіях долаючої по- ведінки і можуть реалізовуватися через робо- ту захисних механізмів. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що готовність до ризику рес- пондентів в умовах суспільних змін є стійкою, багатоаспектною, ієрархічною властивістю особистості, що може визначати стратегію по- ведінки в умовах невизначеності, базується на аналізуванні поточної ситуації і власних мож- ливостей. Пояснено, що зафіксовані достовірні відмінності вказують на риси особистості, що отримали вираженість у поточних ситуаціях суспільних змін. Зазначено, що ці риси є важ- ливими контурами психологічного портрету здобувача у вимірах релевантних ситуацій су- спільних змін. Отримані кореляційні зв’язки й достовірні відмінності складають наукову цін- ність у контексті предмету дослідження. The aim is a theoretical-empirical study of the phenomenon of readiness for risk among higher education students in the context of relevant social changes. Methods. The sample consisted of students from three levels of higher education: Bachelor’s, Master’s, and prospective Ph.D. candidates, who were studying at universities in Ukraine, totaling 114 individuals (M = 21.04; SD = ±3.75). The social changes affecting students and their higher education institutions validly reproduced the key conditions of the research. The methodologies used met the main criteria: validity, reliability, and representativeness, and were adapted and/or tested on a Ukrainian sample. The parameters studied were assessed using the following psychodiagnostic instruments: “Diagnosis of Readiness for Risk” (RSK) (Schubert, 1964), “Test-Questionnaire of Qualitative Components of Risk Tendency” (TRT) (Sannikova & Bykova, 2008), and “Personal Readiness for Change Questionnaire” (PRCQ) (Rollnick et al., 1992). Results. A confirmatory research strategy was employed to compare the studied variables. A matrix of psychological correlates was constructed. It was established that the predominance of direct relationships provides grounds to assert that with an increase in readiness for risk, there is also an increase in readiness for personal changes, and correspondingly, with an increase in readiness for personal changes, the willingness to take risks also increases. It was clarified and justified that nine inverse relationships between risk parameters and creativity, adaptability, and tolerance for ambiguity indicate an inverse pattern. It was explained that these internalized properties of creativity, optimism, adaptability, and tolerance for ambiguity in respondents with low readiness to take risks are reflected in coping behavior strategies and can be realized through the operation of defense mechanisms. Discussion and Conclusions. It was substantiated that the readiness for risk among respondents in the context of social changes is a stable, multifaceted, and hierarchical property of personality, which can determine behavior strategies under uncertainty, based on analyzing the current situation and personal capabilities. It was explained that the recorded significant differences indicate personality traits that have become pronounced in current situations of social change. It was noted that these traits are important contours of the psychological profile of the higher education seeker in the context of relevant situations of social change. The obtained correlations and significant differences represent scientific value within the context of the research subject.