Browsing by Author "Морозенко, Д. В."

Now showing 1 - 5 of 5

БІОХІМІЧНІ МАРКЕРИ В ОЦІНЦІ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ НА ОСТЕОАРТРОЗ ВЕЛИКИХ СУГЛОБІВ
(2021) Морозенко, Д. В.; Данильченко, С. І.
Діагностика захворювань суглобів у клінічній практиці ґрунтується на низці методів – клінічних, лабораторних та інструментальних, однак пацієнту із остеоартрозом великих суглобів необхідні також розгорнуті лабораторні обстеження. До клінічних та інструментальних методів діагностики захворювань суглобів відносять визначення індексів Лекена і WOMAC, визначення больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), рентгенографію, магнітно-резонансну томографію та комп’ютерну томографію. Лабораторні методи дослідження включають визначення різноманітних біохімічних маркерів, які характеризують метаболічні порушення в організмі пацієнтів. До таких маркерів відносяться показники метаболізму колагену і протеогліканів, які є компонентами сполучної тканини суглобів, біохімічні маркери запалення – білки гострої фази, які віддзеркалюють ступінь системного запального процесу в організмі на різних стадіях остеоартрозу. Біохімічні маркери можуть бути використані не лише для первинного дослідження пацієнтів із остеоартрозом великих суглобів, а й для контролю ефективності консервативного та оперативного лікування. Мета дослідження. Проаналізувати результати біохімічного дослідження крові хворих на остеоартроз великих суглобів на різних стадіях захворювання.
ВПЛИВ ПЕЛОЇДОТЕРАПІЇ НА ДИНАМІКУ БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У БІЛИХ ЩУРІВ ЗА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ОСТЕОАРТРИТУ
(2021) Маколінець, В. І.; Леонтьєва, Ф. С.; Морозенко, Д. В.; Данильченко, С. І.
Відомо, що до останнього часу провідним методом у лікуванні та медичній реабілітації пацієнтів із остеоартритом залишалась комплексна консервативна терапія. Фізичні фактори, як преформовані, так і природні, займають важливе місце в терапії хворих на остеоартрит. Пелоїдотерапія, поряд з бальнеотерапією та кліматолікуванням, складає основу класичної курортології, а вивчення можливостей її застосування і механізмів лікувальної дії при різних патологічних станах, в тому числі і дегенеративних порушеннях в суглобах, залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини. Мета – оцінити за допомогою біохімічних методів дослідження дію аплікацій лікувальної сірководневої сульфідно-мулової грязі на колінний суглоб щурів, використовуючи експериментальну модель остеоартриту на щурах.
КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОЇ КОНСЕРВАТИВНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ГОНАРТРОЗ
(2021) Маколінець, В. І.; Маколінець, К. В.; Морозенко, Д. В.; Данильченко, С. І.; Makolinets, V.; Makolinets, K.; Morozenko, D.; Danylchenko, S.
У статті розглянуто питання оцінки ефективності трьох схем консервативного лікування хворих на гонартроз. Найкращий результат було отримано у пацієнтів, яким спочатку проводили опромінення колінних суглобів низькоінтенсивним лазерним випромінюванням, а потім через 30–40 хвилин застосовували глюкозаміну гідрохлорид та диклофенак калію. Саме така послідовність застосування лікувальних засобів виявлялась найбільш ефективною у комплексній терапії пацієнтів за гонартрозу. The article considers the issue of evaluating the effectiveness of three schemes of conservative treatment of patients with knee osteoarthritis. The best results were obtained in patients who were first irradiated with low-intensity laser radiation to the knee joints, and then after 30–40 minutes glucosamine hydrochloride and diclofenac potassium were used. This sequence of treatment was the most effective in the complex therapy of patients with knee osteoarthritis.
КОРЕЛЯТИВНІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ МАРКЕРАМИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ ТА МЕТАБОЛІЗМУ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ ЗА КОКСАРТРОЗУ
(2023) Висоцький, О. В.; Бондаренко, С. Є.; Леонтьєва, Ф. С.; Морозенко, Д. В.; Глєбова, К. В.; Данильченко, С. І.
Причини зростання кількості тромбозів після оперативних втручань на великих суглобах потребують детального дослідження. Залишається нез’ясованим взаємозв’язок між порушеннями системи гемостазу та характером метаболічних змін сполучної тканини суглобів при різних стадіях патологічного процесу. На сьогодні не до кінця з’ясовано, якою є роль системи згортання і протизгортання крові у перебігу остеоартрозу, хоча є дані, що деякі компоненти протеогліканів мають протизгортальну дію, а у хворих на остеоартроз досить часто спостерігаються післяопераційні ускладнення, пов’язані з порушеннями системи гемостазу і розвитком гіперкоагуляційного стану. Мета – встановити корелятивний зв’язок між змінами деяких показників системи згортання та протизгортання крові та біохімічних маркерів метаболізму кісткової та хрящової тканин у хворих на коксартроз.
ОСТЕОАРТРОЗ: ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ТА БІОХІМІЧНІ МАРКЕРИ
(2021) Маколінець, В. І.; Маколінець, К. В.; Морозенко, Д. В.; Глєбова, К. В.; Данильченко, С. І.
В останні роки ведеться інтенсивний пошук можливих біологічних маркерів деградації і репарації хрящової тканини суглоба. На сьогодні відомо, що характерною лабораторною ознакою деструкції хряща за остеоартрозу (ОА) є втрата матриксом глікозаміногліканів – ГАГ (хондроїтинсульфату, кератансульфатів, гіалуронової кислоти) із підвищенням їх вмісту в сироватці крові. Біохімічні маркери можна використовувати в клінічних дослідженнях для оцінки ефективності патогенетичної терапії, зокрема, після застосування лазерного випромінювання. Згідно з результатами досліджень І.А. Боєва, були встановлені кореляційні зв'язки між рівнями швидкості осідання еритроцитів, С-реактивного білка, IL-1 і TFN-α і показниками болі в суглобах, тривалістю і виразністю ранкової скутості, ультразвуковими параметрами, що характеризують запальні зміни в суглобах. Це дозволяє розглядати зазначені лабораторні маркери як одні з критеріїв, що характеризують активність запального процесу в суглобах при ОА. Було також вивчено зміни показників електролітного складу синовіальної рідини у хворих на гонартроз. Ці зміни виражалися в зниженні показника іонізованого кальцію і підвищенні відносини показника загального кальцію до неорганічного фосфату, що вказує на ураження мінеральної складової субхондральної зони при розвитку запалення суглобів. Таким чином, актуальним напрямом досліджень на сьогодні є визначення біохімічних маркерів і патогенетичних механізмів запально-деструктивних процесів у великих суглобах за остеоартрозу. Мета – провести оцінку даних сучасної літератури щодо патогенетичних механізмів та сучасних лабораторних маркерів порушень метаболізму хрящової та кісткової тканини в організмі людини за остеоартрозу великих суглобів.