Browsing by Author "Мінаєва, Г. М."

Now showing 1 - 6 of 6

ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН УРБАНІЗОВАНИХ ЗАПЛАВНИХ ВОДОЙМ КАРДАШИНСЬКИЙ ЛИМАН
(2015) Овечко, С. В.; Алексенко, Т. Л.; Коржов, Є. І.; Мінаєва, Г. М.; Шевченко, І. В.; Гільман, В. Л.; Кучерява, А. М.; Задубець, В. Ю.; Самойленко, Л. М.
Наведено результати комплексних гідроекологічних досліджень Кардашинського лиману, що розташований на лівобережній заплаві дельти Дніпра. На берегах водойми розташовані дачні забудови, до акваторії періодично надходять стоки з риборозплідних ставів через що Кардашинський лиман зазнає суттєвого антропогенного тиску. В роботі розкриваються закономірності формування у водоймі взаємообумовлених природних і антропогенних процесів, надається оцінка екологічного стану та якості вод Кардашинського лиману в сучасний період. Робота є складовою серії публікацій, присвячених дослідженню антропогенно змінених заплавних водойм Дніпра, що активно використовуються в господарських та рекреаційних цілях. Для екологів, гідрологів, гідробіологів, фахівців водного та житлово-комунального господарства.
ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН УРБАНІЗОВАНИХ ЗАПЛАВНИХ ВОДОЙМ ОЗЕРО СОЛЯНЕ
(2013) Алексенко, Т. Л.; Овечко, С. В.; Роман, Є. Г.; Коржов, Є. І.; Самойленко, Л. М.; Мінаєва, Г. М.; Гільман, В. Л.; Кучерява, А. М.; Задубець, В. Ю.
ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН УРБАНІЗОВАНИХ ЗАПЛАВНИХ ВОДОЙМ СТЕБЛІЇВСЬКИЙ ЛИМАН
(2011) Алексенко, Т. Л.; Овечко, С. В.; Коржов, Є. І.; Самойленко, Л. М.; Мінаєва, Г. М.; Гільман, В. Л.; Кучерява, А. М.; Задубець, В. Ю.; Дімова, Ж. О.
Озеро Стебліївський лиман належить до придаткової водної мережі дельти Дніпра. Водойма знаходиться в межах м. Херсона, тому зазнає значного антропогенного тиску. Найсильніше цей тиск відчуває східна частина лиману, на берегах якої розташовані житловий масив, дачні забудови, гаражі, підприємства, причали маломірного флоту, нафтосховища та інші об’єкти господарського призначення. Метою дослідження, результати якого наводяться в даній роботі, є визначення закономірностей функціонування екосистеми Стебліївського лиману в умовах антропогенного навантаження. Останні комплексні гідроекологічні дослідження лиману було проведено наприкінці 80-х років минулого століття Інститутом гідробіології НАН України. З тих пір лиман постійно зазнає інтенсивного господарського втручання і, як наслідок, вийшов з числа рибопромислових об’єктів. Генеральним планом розвитку м. Херсона передбачається подальше освоєння озера та його прибережної території. Починаючи з 2003 року, Херсонською гідробіологічною станцією проводились окремі гідроекологічні спостереження водойми. Планомірні комплексні дослідження було проведено на протязі 2009–2010 рр. Вони включали визначення інтенсивності зовнішнього водообміну озера, динаміки його водних мас, гідрофізичних властивостей води і донних ґрунтів, гідрохімічних та гідробіологічних показників (бактеріо-, фіто- і зоопланктону, вищої водяної рослинності, макрозообентосу). Результати досліджень дозволили оцінити сучасний екологічний стан Стебліївського лиману та розробити рекомендації щодо підтримання сприятливих умов функціонування його екосистеми.
ЗМІНА СТРУКТУРИ ФІТОПЛАНКТОНУ В ВОДОЙМАХ ЗАПЛАВИ ДНІПРА
(2016) Мінаєва, Г. М.
Сучасний період розвитку фітопланктону в більшості водойм заплави Дніпра характеризується ускладненням структури домінуючого комплексу, збільшенням видового багатства і зростанням біомаси водоростей порівняно з кінцем 20-го століття. Фітопланктон характеризують такі величини основних показників: питоме видове багатство – 21–39 видів і внутрішньовидових таксонів, чисельність – 2,3–112,6 млн. кл/дм3, біомаса – 0,7–13,184 г/м3. Представлены результаты исследований фитопланктона пойменных водоемов нижнего Днепра в течении 2009–2015 гг. Показано, что современный период характеризуется ростом структурных показателей фитопланктона. Results of studies in the flood basin of Lower Dnipro phytoplankton from 2009 to 2015 presented. It was shown that the modern period is characterized by the growth of structural indicators of phytoplankton.
КЛАСИФІКАЦІЯ ПЛАВНЕВИХ ВОДОЙМ ПОНИЗЗЯ ДНІПРА ЗА БІОЛОГІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ
(2010) Алексенко, Т. Л.; Овечко, С. В.; Мінаєва, Г. М.; Самойленко, Л. М.; Кучерява, А. М.
Отримана критеріальна оцінка екологічного стану водойм за біологічними показниками надає можливість визначити референційні значення біологічної складової якості вод, які необхідні при оцінці стану екосистем за Водною Рамковою Директивою ЄС 2000/60. Получена критериальная оценка экологического состояния водоемов по биологическим показателям, которая дает возможность определить референсные значения биологической составляющей качества вод, которые необходимы при оценке состояния экосистем согласно Водной Рамочной Директиве ЕС 2000/60. Define a criterion assessment of an ecological state of reservoirs on biological indicators which enable to define a reference values of a biological component of water quality, used at an assessment of a state of ecosystems by Directive 2000/60/EC.
ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ РІЧКИ КАЛАНЧАК ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЙОГО ПОКРАЩЕННЯ
(2016) Овечко, С. В.; Мінаєва, Г. М.; Шевченко, І. В.; Алексенко, Т. Л.; Кучерява, А. М.; Сучок, Ю. В.
Надано оцінку стану екосистем р. Каланчак, Каланчацького району Херсонської області в умовах тривалого й інтенсивного природокористування. Проведено аналіз змін, що відбуваються в складі флористичних та фауністичних угруповань, викладено наукове обґрунтування заходів і шляхів оздоровлення водних екосистем, поліпшення гідрологічного та гідробіологічного режиму річки Каланчак. Дана оценка состояния экосистем р. Каланчак Каланчацкого района Херсонской области в условиях длительного и интенсивного природопользования. Проведен анализ изменений, происходящих в составе флористических и фаунистических группировок, изложено научное обоснование мероприятий и путей оздоровления водных экосистем, улучшение гидрологического и гидробиологического режима реки Каланчак. The estimation of the state of ecosystems r. Kalanchak in conditions of prolonged and intensive use of nature. The analysis of changes in the composition of flora and fauna groupings, set out the scientific substantiation of events and water ecosystems rehabilitation methods, improve the hydrological and hydrobiological regime Kalanchak river.