Browsing by Author "Павлюк, М. М."

Now showing 1 - 5 of 5

EMOTIONAL QUOTIENT IN THE STRUCTURE OF MENTAL BURNOUT OF ATHLETES
(2022) Popovych, I. S.; Halian, I.; Pavliuk, M.; Kononenko, A.; Hrys, A.; Tkachuk, T.; Попович, І. С.; Галян, І. М.; Павлюк, М. М.; Кононенко, А. О.; Грись, А. М.; Ткачук, Т. Л.
The study presents a correlation analysis of factors and theoretical arguments of the established empirical facts that make up the content of emotional (intelligence) quotient of athletes (n = 125). The purpose is an empirical study of emotional quotient in the structure of mental burnout of athletes at the stage of preparation and participation in competitions; establishing the interconnection of psychological content parameters of emotional quotient with personal qualities and levels of emotional burnout. Research methods: correlation analysis, valid and reliable test methods with standardized questionnaires. Results. An empirical study of the role of emotional quotient in the emergence and reduction of mental burnout of athletes has shown a number of features. It is noted that the psychological semantic parameters of emotional quotient combined the emotional, cognitive and motivational components of the individual. Athletes with higher emotional quotient have been found to have realistic self-esteem, optimal levels of personal anxiety, an internal locus of control, and constructive motivation. It is demonstrated that the less athletes understand their own feelings, the worse they perceive other people’s emotions, and the more often they are exposed to mental burnout. A negative correlation was found between emotional exhaustion and the level of empathy (r = -.210; p <.05) and emotional awareness (r = -.187; p <.05). It is proved that the better developed empathy and awareness of emotions (own and others), the lower the level of mental burnout. Significant differences were established between male and female athletes in terms of “Empathy” (p ≤ .01), “Managing one’s own emotions” (p ≤ .01) and “Recognizing other people's emotions” (p ≤ .01). It was found that a high level of self-esteem and the level of pretension, the absence of contradictions between them contributes to the development of athletes’ self-confidence. Conclusions. It is grounded that men are better at controlling their own emotions, and women have a higher level of empathy. Understanding the essence of emotional quotient and mental burnout determines the solution of problems of athletes’ professional training. Дослідження представляє кореляційне аналізування факторів та теоретичне обґрунтування встановлених емпіричних фактів, що складають зміст емоційного інтелекту спортсменів (n = 125). Метою є емпіричне дослідження емоційного інтелекту в структурі психічного вигорання спортсменів на етапі підготовки та участі у змаганнях; встановлення взаємозв’язків психологічних змістових параметрів емоційного інтелекту з особистісними якостями та рівнями емоційного вигорання. Методи дослідження: кореляційний аналіз, валідні і надійні тестові методики зі стандартизованими анкетами. Результати. Емпіричне дослідження ролі емоційного інтелекту в появі та знижені психічного вигорання у спортсменів засвідчило низку особливостей. Зазначено, що психологічні змістові параметри емоційного інтелекту поєднали емоційні, когнітивні і мотиваційні складові індивіда. Встановлено, що спортсмени з більш високим емоційним інтелектом володіють реалістичною самооцінкою, оптимальним рівнем особистісної тривожності, внутрішнім локусом контролю та конструктивною мотивацією. Показано, чим менше спортсмени розуміють власні почуття, тим гірше вони сприймають емоції інших людей, і тим частіше піддаються психічному вигорянню. З’ясовано від’ємний кореляційний зв’язок між емоційним виснаженням і рівнем емпатії (r = -.210; р < .05) та емоційною обізнаністю (r = -.187; р < .05). Доведено, що чим краще розвинена емпатія і усвідомлення емоцій (своїх і чужих), тим нижчий рівень психічного вигорання. Констатовано достовірні відмінності між спортсменами-чоловіками і спортсменами-жінками за показниками “Емпатія” (p ≤ .01), “Управління власними емоціями” (p ≤ .01) і “Розпізнавання емоцій інших людей” (p ≤ .01). З’ясовано, що високий рівень самооцінки і рівень домагань, відсутність суперечностей між ними сприяє розвитку в спортсменів впевненості у власних силах. Висновки. Обґрунтовано, що чоловіки краще керують власними емоціями, а жінки – володіють вищим рівнем емпатії. Розуміння суті емоційного інтелекту та психічного вигорання операціоналізує вирішення завдань професійної підготовки спортсменів.
Pre-game expected mental states in men’s mini-football teams: a comparative analysis
(2021) Popovych, I. S.; Pavliuk, M.; Hrys, A.; Sydorenko, O.; Fedorenko, A.; Khanetska, T.; Попович, І. С.; Павлюк, М. М.; Грись, А. М.; Сидоренко, О. Б.; Федоренко, А. Ф.; Ханецька, Т. І.
The aim of the paper is to present empirical research on pre-game expected mental states of mini-football players by means of valid psycho-diagnostic instruments before and after a competition; to compare the empirical results of the winners and losers (n=448). The research methods: content-analysis, tests with standardized questionnaires, factor analysis ANOVA with Varimax rotation. Factor analysis was used to determine pre-game expected mental states of the mini-football players who won (n=178) and mental states of those athletes who lost the game (n=176), the empirical data on the drawn games were not processed (n=94). The structure of pre-game expected mental states of the winners was created. The main state in this structure is F1 “Value-sense self regulation” (23.51%), related to F2 “Pragmatic self-regulation” (rs=.398; p≤.01) and F3 “Convergent self regulation” (rs=.352; p≤.01). The structure of pre-game expected mental states of the athletes who lost the game was also created. The main mental state in this structure is F1 “Pragmatic-moderate self-regulation” (15.05%), related to F2 “Distant self-regulation” (rs=.394; p≤.01) and F3 “Sense-internal self-regulation” (rs=.322; p≤.01).We determined that the most stable correlations in the factor structure of pre-gameexpected mental states of the mini-football players who lost the game are F2 “Distant self-regulation” (F1, F3, F4, F5, F6 and F8). We maintain that this mental state is the biggest danger for an athlete and a team game. The study substantiates the importance of training staff’s ability to identify pre-game mental states of athletes and make efficient corrections before and in the course of a game. It describes content features of a regulatory function of athletes’ mental states in competition activities. There search proves that training staff’s ability to take into consideration pre game expected mental states of mini-football players and construct probable scenarios of the course of events allows reacting in time and change the course of a competition positively. The obtained results can be useful for training staff, sports managers, and everyone who is engaged in training and managing mini-football and football clubs, and also for researchers in psychology of physical education and sport. Метою статті є емпіричне дослідження передігрових очікуваних психічних станів футзалістів за допомогою валідних психодіагностичних інструментів до і після поєдинку; порівняння емпіричних результатів переможців і тих, хто зазнав поразки (n=448). Методи дослідження: контент-аналізування, тести зі стандартизованими анкетами, факторний аналіз ANOVA з обертанням Varimax. Факторним аналізом встановлено передігрові очікувані психічні стани футзалістів, що перемогли (n=178) і психічні стани тих спортсменів, що зазнали поразки (n=176), емпіричні дані нічийних зустрічей не оброблялися (n=94). Побудовано структуру передігрових очікуваних психічних станів переможців. Основним у цій структурі є F1 “Ціннісно-сенсова саморегуляція” (23.51%), який взаємопов’язаний з F2 “Прагматична саморегуляція” (rs=.398; p≤.01) і F3 “Конвергентна саморегуляція” (rs=.352; p≤.01). Також побудовано структуру передігрових очікуваних психічних станів спортсменів, що зазнали поразки. Основним у цій структурі є психічний стан F1 “Прагматично-поміркованої саморегуляції” (15.05%), який взаємопов’язаний з F2 “Дистантною саморегуляція” (rs=.394; p≤.01) і F3 “Сенсово-інтернальною саморегуляцією” (rs=.322; p≤.01). Встановлено, що найстійкішими зв’язками у факторній структурі передігрових очікуваних психічних станів футзалістів-переможених є F2 “Дистантна саморегуляція” (F1, F3, F4, F5, F6 і F8). Констатовано, що цей психічний стан складає найбільшу небезпеку для спортсмена і командної гри. Обґрунтовано важливість вміння ідентифікувати тренерським штабом передігрові психічні стани спортсменів та вносити дієві корективи перед грою і під час гри. Описано змістові особливості регуляторної функції психічних станів спортсменів в змагальній діяльності. Аргументовано, що врахування тренерським штабом передігрових очікуваних психічних станів футзалістів, вміння конструювати ймовірні сценарії перебігу подій, дозволяє своєчасно зреагувати і позитивно змінити хід поєдинку. Отримані результати можуть бути важливими тренерському штабу, спортивним директорам, всім, хто має відношення до тренування і керівництва футзальними і футбольними клубами, а також дослідникам психології фізичного виховання і спорту.
RESEARCH OF RELATIONSHIP OF FUNCTIONAL-ROLE POSITIONS (EGO-STATES) WITH INDICATORS OF FUTURE SPECIALISTS’ INDEPENDENCE
(2021) Popovych, I.; Pavliuk, M.; Sirant, N.; Zhigarenko, I.; Serhieienkova, O.; Попович, І. С.; Павлюк, М. М.; Сірант, Н. П; Жигаренко, І. Є.; Сергєєнкова, О. П.
Метою емпіричного дослідження є встановлення взаємозв’язку функціонально-рольових позицій (его-станів) із іншими показниками самостійності майбутніх фахівців; встановлення рівня прояву функціональних его-станів. Функціональні его-стани є важливими елементами формування самостійності як системної якості майбутнього фахівця. Методи дослідження: проєктивні методики, психодіагностичні методики з валідними шкалами, авторська методика “Опосередкована самооцінка самостійності” (“ОСС”) та авторська анкета “Переконання про самостійність” (“ППС”). Результати. Встановлено, що чим важливіша для респондентів цінність самостійності, тим більше вони орієнтовані на врахування фактичних можливостей і автономну дію на основі об’єктивних даних (его-стан “Дорослий”), а також на контроль, керування, критику щодо інших людей (“его-стан “Родитель-контролер”). Встановлено, чим більш автономні респонденти, то менш вони співзалежні, і навпаки. Співзалежність та протизалежність пов’язані значуще позитивно. Висновки. Отримані дані дають об’єктивне розуміння психологічних закономірностей становлення самостійності майбутнього фахівця. Здобуті знання доцільно застосовувати у тренінгових технологіях. The purpose of empirical research is to establish the relationship of functional-role positions (egostates) with other indicators of future professionals ’independence to establish the level of manifestation of functional ego-states. The investigation contemplated methods are projective methods, psychodiagnostic methods with valid scales, author’s method “Indirect selfassessment of independence” (“ISI”) and the author’s questionnaire “Persuasion in independence” (“PII”). The results indicated that the most important for the respondents the value of independence, the more they are focused on taking into account the actual possibilities and autonomous action on the basis of objective data (ego-state “Adult”), as well as control, management, criticism of other people (ego-state “Parent-controller”). Therefore, the more autonomous respondents, the less interdependent they are, and vice versa.
RESEARCH OF THE MENTAL STATES OF ANXIETY OF FOURTH-GRADERS IN SECONDARY SCHOOLS DURING THE PROGRESSION OF THE COVID-19 PANDEMIC
(2022) Popovych, I.; Kokorina, Y.; Pyslar, A.; Palchynska, M.; Pavliuk, M.; Raіevska, Y.; Torop, K.; Попович, І. С.; Кокоріна, Ю. Є.; Пислар, А. Б.; Пальчинська, М. В.; Павлюк, М. М.; Раєвська, Я. М.; Тороп, К. С.
The aim of the article is to study the mental states factors of primary school pupils’ anxiety during the progression of the COVID-19 pandemic. The psychological factors of school anxiety and fears are theoretically substantiated. The methodological starting points of the empirical study are distinguished. The combination of psychological and physiological semantic parameters of the phenomenon is taken into account. Valid psychodiagnostic methods were used. The structure of mental states of pupils’ anxiety, which consisted of five main factors F1-F5 (ΣD = 76.371; V = 20.005), was studied by factor analysis of ANOVA. It is established that the principal is the mental state F1 “School anxiety” (D = 38.029; V = 9.962), which is interrelated with the mental state F4 “Self-realization anxiety” (D = 9.711; V = 2.544) (rs=-.443; p≤.01) and the mental state F2 “Emotional-expressive anxiety” (D=16.057; V=4.206) (rs=.373; p≤.01). It was established and grounded that the mental state F5 “Isolation-physiological anxiety” (D=4.529; V=1.186) is suicidal. It is generalized that the obtained empirical results and theoretical substantiations will promote: realization of the decision of educational problems in primary school age; implementation of the obtained results in preventive and corrective-developmental work; will reduce anxiety and affect the formation of adequate behavior of fourth-graders of secondary education. Метою статті є дослідження психологічної структуру, змінних і взаємозалежності факторів психічних станів тривожності учнів молодшого шкільного віку під час прогресування пандемії COVID-19. Теоретично обґрунтовано психологічні чинники виникнення шкільної тривожності і страхів. Окреслено методологічні вихідні положення емпіричного дослідження, враховано поєднання психологічних та фізіологічних змістових параметрів феномену. Застосовано валідний психодіагностичний інструментарій. Досліджено факторним аналізом ANOVA структуру психічних станів тривожності учнів, яку склали п’ять основних факторів F1-F5 (∑D=76.371; V=20.005). Встановлено, що основним є психічний стан F1 “Шкільна тривожність” (D=38.029; V=9.962), який взаємопов’язаний з психічним станом F4 “Самореалізаційна тривожність” (D=9.711; V=2.544) (rs=-.443; p≤.01) і психічним станом F2 “Емоційно-експресивна тривожність” (D=16.057; V=4.206) (rs=.373; p≤.01). Встановлено і обґрунтовано, що психічний стан F5 “Ізоляційно-фізіологічна тривожність” (D=4.529; V=1.186) є суїцидонебезпечними. Узагальнено, що отримані емпіричні результати та теоретичні обґрунтування сприятимуть операціоналізації вирішення навчально-виховних завдань в молодшому шкільному віці; впровадження отриманих результатів в профілактичну та корекційно-розвивальна роботу, знижуватиме тривожність і впливатиме на формування адекватної поведінку учнів четвертих класів закладів середньої освіти.
Research on mental states of weightlifters’ self-regulation readiness for competitions
(2022) Popovych, I.; Semenov, O.; Hrys, A.; Aleksieieva, M.; Pavliuk, M.; Semenova, N.; Попович, І. С.; Семенов, О. С.; Грись, А. М.; Алєксєєва, М. І.; Павлюк, М. М.; Семенова, Н. І.
The purpose of the study is to determine interdependence of self-regulation parameters and build a factor structure of mental states of weightlifters’ self-regulation readiness for competitions. The research examines the weightlifters of sport teams participating in competitions of all levels – form a regional level (Championship of a region) to the highest level (the Olympic Games, World, European and Ukrainian Championships). The research participants n=136 are respondents aged from 14 to 28 years. The research methods: retrospective analysis and generalization of data in sport scientific literature; psycho-diagnostic instruments with selective scales, which reflect the research subject relevantly; purposeful observation with registration of the measured variable factors; factor analysis ANOVA; Spearman’s correlation (rs); reliable coefficients. Results. The study established the matrix of factor loadings of psychological content parameters of mental states of weightlifters’ self-regulation readiness. It presents a factor structure including five key factors (78.04%). The research determined that the most loaded factors are F1 “Meaning-of-Life Self-Regulation Readiness” (44.09%) and F2 “Resultative SelfRegulation Readiness” (12.13 %). The following factors are correlated: F1 and F2 (p ≤ .05; p ≤ .01): F3 “Expressive Self-regulation readiness” (9.08%), F4 “Processual Self-Regulation Readiness” (7.44%) and F5 “Cognitive Self-Regulation Readiness” (4.31%). The study found out that F4 “Processual Self-Regulation Readiness” are the least controlled mental state of weightlifters’ self-regulation readiness. Conclusions. It was empirically established that the obtained scientific facts in the research on mental states of weightlifters’ selfregulation readiness for competitions are directly related to revealing sportsmen’s self-regulation and psychoemotional potential that can be crucial for achieving expected victory. The study proved that the respondents’ individual-typological parameters have a significant positive correlation with the parameters of aspirations. The study established and substantiated that the obtained scientific facts should be operationalized into developing programs for individual psycho-emotional training of weightlifters at the stage of specialized basic training. Метою статті є встановлення взаємозалежності параметрів саморегуляції і побудова факторної структури психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів до змагань. Досліджуваними є важкоатлети спортивних команд, які є учасниками змагань усіх рівнів – від регіонального (Чемпіонат області) до найвищого рівня (Олімпійські Ігри, Чемпіонати Світу, Європи і України). Всього n=136 респонденти, віком від 14 до 28 років. Методи дослідження: ретроспективне аналізування і узагальнення даних у спортивній науковій літературі; психодіагностичні інструменти, з застосуванням вибіркових шкал, які релевантно відобразили предмет дослідження; цілеспрямоване спостереження з протоколюванням вимірюваних змінних чинників; факторний аналіз ANOVA; кореляція Спірмена (rs); достовірні коефіцієнти. Результати. З’ясовано матрицю факторних навантажень психологічних змістових параметрів психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів. Побудовано факторну структуру, до якої увійшло п’ять ключових факторів (78.04%). Встановлено, що найбільш навантаженим є фактор F1 “Сенсожиттєва Саморегуляційна Готовність” (44.09%) та F2 “Результуюча Саморегуляційна Готовність” (12.13%). Наступні фактори, які взаємопов’язані F1 and F2 (p ≤ .05; p ≤ .01): F3 “Експресивна Саморегуляційна Готовність” (9.08%), F4 “Процесуальна Саморегуляційна Готовність” (7.44%) and F5 “Когнітивна Саморегуляційна Готовність” (4.31%). З’ясовано, що F4 “Процесуальна Саморегуляційна Готовність” є найменш керованим психічним станом саморегуляційної готовності важкоатлетів. Висновки. Емпірично встановлено, що отримані наукові факти дослідження психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів до змагань мають пряме відношення до розкриття саморегуляційного і психоемоційного потенціалу спортсменів, що може бути визначальним у досягненні очікуваної перемоги. Доказано, що індивідуально-типологічні параметри респондентів знаходяться у значущому позитивному зв’язку з параметрами домагань. З’ясовані і обґрунтовано, що отримані наукові факти найдоцільніше операціоналізувати у створення програм індивідуальної психоемоційної підготовки важкоатлетів на етапі спеціалізованої базової підготовки.