Browsing by Author "Пермінова, Л. А."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 15 of 15
  • Thumbnail Image
    Item
    THE USE OF MODERN INTERACTIVE TECHNOLOGIES IN LEARNING: CORRELATION ANALYSIS OF THE RESULTS
    (2019) Bila, O.; Miziuk, V.; Gumennykova, T.; Kichuk, A.; Sagan, O.; Perminova, L.; Пермінова, Л. А.
    The need for qualified specialists is increasing every year, so scientists around the world are looking for new ways to improve learning. Among such tool is the use of interactive technologies. The study described in the article consisted of two parts: theoretical and empirical. Empirical, in turn, consisted of several parts: identifying the prevalence of the use of interactive technologies in education, testing their effectiveness in practice and evaluating their impact from the point of view of experts. The study confirmed that interactive teaching methods should be used in educational practice.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ВЕЛЬМИШАНОВНІ КОЛЕГИ І КОЛЕЖАНКИ!
    (2023) Пермінова, Л. А.
  • Thumbnail Image
    Item
    ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК САМОМЕНЕДЖМЕНТУ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА
    (2014) Пермінова, Л. А.; Перминова, Л. А.; Perminova, L. A.
    У статі обґрунтовано основний принцип побудови самостійної проектно-дослідницької діяльності, який полягав у формуванні системних знань професійного спрямування, дослідницьких умінь, навичок самоменеджменту в активній продуктивній практичної діяльності, розвитку ціннісно-орієнтованої і мотиваційної сфери, самостійності, комунікативності. В статье нами обосновывается основной принцип построения самостоятельной пректно-исследовательской деятельности, который заключается в формировании системных профессиональных знаний, исследовательских умений, навыков самоменеджмента в практической деятельности, развитии ценностно-ориентированной и мотивационной сферы.In the floor by us grounded basic principle of construction of independent project activity, which consisted in forming of system knowledges of professional direction, research abilities, management skills in active productive practical activity, to development of the valued-oriented and motivational sphere.
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
    КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
    (2022) Пермінова, Л. А.; Гаран, І. О.; Perminova, L. A.; Haran, I. O.
    Мета статті полягає в розкритті основних показників корпоративної культури закладу вищої освіти на прикладі Херсонського державного університету. Авторами використано методи спостереження та узагальнення реальних здобутків університетської практики формування корпоративної культури, аналіз знакових подій закладу дозволив визначити основні її характеристики: традиції, стиль керівництва закладом, зовнішню атрибутику, іміджеві заходи тощо. Результати. Авторами порушується питання активного впровадження засобів формування корпоративної культури вищого освітнього закладу. Маючи колосальний досвід 105-річного існування, університет береже свої традиції, виказує свою місію, розвиває іміджевий складник діяльності. На вибір проблеми вплинули сучасні умови розвитку закладів вищої освіти, зокрема модернізації вищої освіти в Україні, оновлення системи управління та пошуку ефективного варіанту моделі освітнього закладу, яка значно підвищить конкурентоздатність як закладу, так і кожного випускника на сучасному ринку освітніх послуг. Розглянуто особливості феномену корпоративної культури університету, визначені головні аспекти формування корпоративної культури закладу вищої освіти на прикладі Херсонського державного університету, охарактеризовано особливості «Декларації корпоративної культури ХДУ». Охарактеризовано корпоративну культуру, яка реалізує функцію регулювання поведінки персоналу через систему цінностей, норм, правил, що задекларовано конкретним закладом вищої освіти. У статті наводяться іміджеві показники, які мають реалізовуватись у діяльності вищого освітнього закладу, які мають постійно розвиватися, адекватно реагувати на виклики суспільства. Зокрема, це символи, які втілюють усі запропоновані цінності корпоративної культури, дозволяють виказати науково-педагогічним працівникам, здобувачам вищої освіти, працівникам різних підрозділів, співробітникам ідентичність і свідомість. Створюється єдиний освітній культурний простір закладу, універ- ситетського співтовариства. Велику роль відіграє сайт Херсонського державного університету, який є візитівкою вишу, головним джерелом інформації. Слід відзначити такій підрозділ, як «Музей ХДУ», де започатковано традицію відвідування музею першокурсниками, зустрічі з видатними фахівцями, науково-педагогічними працівниками університету. Традиційними є заходи, які пропагують діяльність вишу на регіональному, всеукраїнському рівні. Висновки. За свою майже 105-літню історію Херсонський державний університет сформував власну корпоративну культуру, яка свідчить про неповторність самого закладу та систему його менеджменту. The purpose of the article is to reveal the main indicators of the corporate culture of a higher education institution using the example of Kherson State University. The authors used methods of observation and generalization of the real achievements of university practice in the formation of corporate culture, the analysis of significant events of the institution allowed to determine its main characteristics: traditions, style of management of the institution, external attributes, image measures, etc. The results. The authors raise the issue of active implementation of means of forming the corporate culture of a higher educational institution. Having a colossal experience of 105 years of existence, the university preserves its traditions, expresses its mission, and develops the image component of its activities. The choice of the problem was influenced by the modern conditions of the development of higher education institutions, in particular, the modernization of higher education in Ukraine, the renewal of the management system and the search for an effective version of the educational institution model, which will significantly increase the competitiveness of both the institution and each graduate in the modern market of educational services. The peculiarities of the phenomenon of the corporate culture of the university were considered, the main aspects of the formation of the corporate culture of the higher education institution were determined on the example of the Kherson State University, the peculiarities of the “Declaration of the Corporate Culture of KhSU” were characterized. The corporate culture is characterized, which realizes the function of regulating the behavior of personnel through the system of values, norms, and rules declared by a specific institution of higher education. The article provides image indicators that should be implemented in the activities of a higher educational institution, which should constantly develop, adequately respond to the challenges of society. In particular, these are symbols that embody all the proposed values of corporate culture, allow scientific and pedagogical workers, students of higher education, employees of various departments, and employees to express their identity and consciousness. A single educational and cultural space of the institution, the university community is being created. The site of the Kherson State University, which is the business card of the university and the main source of information, plays a major role. It should be noted such a unit as “KhSU Museum”, where the tradition of visiting the museum by first-year students, meeting with outstanding specialists, scientific and pedagogical workers of the university was started. Events that promote higher education at the regional, all-Ukrainian level are traditional. Conclusions. During its nearly 105-year history, Kherson State University has formed its own corporate culture, which testifies to the uniqueness of the institution itself and its management system.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ: ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ
    (2024) Пермінова, Л. А.; Юркова, Т. Ф.; Perminova, L. A.; Yurkova, T. F.
    Метою статті є обґрунтування особливостей організації педагогічної практики майбутніх докторів філософії. Авторами використано методи аналізу, узагальнення результатів спостереження. Основний матеріал присвячено тому, що наводяться аргументи для оновлення організації освітнього процесу в аспірантурі, доводиться, що педагогічна (асистентська) практика має велике значення в науково-професійній підготовці здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти. У статті робиться акцент на тому, що навчання в аспірантурі є третім рівнем вищої освіти, що закріплено в державних нормативних документах, і це викликає кардинальні зміни в організації освітнього процесу. Тому оновлення змісту, форм і методів освіти майбутніх докторів філософії зумовлено низкою викликів до значних змін підготовки здобувачів в аспірантурі. Зокрема, автори спираються на внесені оновлення до «Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти … освітньо-наукова програма на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти – єдиний комплекс освітніх (навчальних дисциплін, індивідуальних завдань, практик, контрольних заходів тощо) та наукових (проведення наукового дослідження, написання наукових публікацій, виступи на конференціях тощо) компонентів, спрямованих на досягнення передбачених такою програмою результатів навчання, підготовки та публічного захисту дисертації, що дає право на отримання визначеної кваліфікації» (Порядок, 2023). Таким чином, освітні програми підготовки докторів філософії мають бути інноваційними як за змістом, так і за формами організації науково-педагогічної діяльності здобувачів. Ураховуючі сучасний воєнний стан, програми мають бути індивідуалізовані, наближені до темпу учіння й активності здобувачів. У статті наводиться структурна модель практичного складника освітньої програми, що, на нашу думку, відіграє ключову роль у формуванні академічної підготовки здобувачів. Підкреслюється, що нові аспекти освітнього середовища принципово важливі для формування дослідницьких навичок, кар’єрного зростання в майбутньому та встановлення ідентичності викладача вищого освітнього закладу в рамках концепції трисуб’єктної дидактики. Пріоритетним завданням практики є шліфування досвіду теоретичної і практичної підготовки майбутніх докторів філософії. Висновки. Практика є важливим складником у системі підготовки майбутніх докторів філософії та дійовим інструментом формування сучасного викладача вищого освітнього закладу. Проведення практики вимагає від організаторів високої відповідальності за кінцевий результат, а прогнозування і планування як змісту, так засобів має носити інноваційний характер. The purpose of the article is to substantiate the peculiarities of the organization of pedagogical practice of future doctors of philosophy. The authors used methods of analysis and generalization of observation results. The main material is devoted to the fact that arguments are given for updating the organization of the educational process in graduate school, it is proved that pedagogical (assistant) practice is important in the scientific and professional training of students of the third (educational and scientific) level of higher education. The article emphasizes that postgraduate study is the third level of higher education, which is established in state regulatory documents, and this causes radical changes in the organization of the educational process. Therefore, the updating of the content, forms and methods of education of future doctors of philosophy is due to a number of challenges to significant changes in the training of applicants in postgraduate studies. In particular, the authors rely on the updates made to the “Procedure for the Training of Applicants for the Degree of Doctor of Philosophy and Doctor of Science in Higher Education Institutions ... an educational and scientific program at the third (educational and scientific) level of higher education is a single complex of educational (subjects, individual tasks, practices, control measures, etc.) and scientific (conducting scientific research, writing scientific publications, speaking at conferences, etc.) components aimed at achieving the learning outcomes, preparation and public defense of a dissertation, which gives the right to obtain a certain qualification, provided for by such a program” (Procedure, 2023). Thus, educational programs for training doctors of philosophy should be innovative both in content and in the forms of organizing the scientific and pedagogical activities of applicants. Taking into account the current state of war, programs should be individualized, tailored to the pace of learning and activity of applicants. The article presents a structural model of the practical component of the educational program, which, in our opinion, plays a key role in shaping the academic training of applicants. It is emphasized that new aspects of the educational environment are fundamentally important for the formation of research skills, career growth in the future and establishing the identity of a teacher of a higher educational institution within the framework of the concept of three-subject didactics. The priority task of practice is to polish the experience of theoretical and practical training of future doctors of philosophy. Conclusion. Practice is an important component in the system of training future doctors of philosophy and an effective tool for the formation of a modern teacher of a higher educational institution. Conducting practice requires high responsibility for the final result from the organizers, and forecasting and planning of both content and means should be innovative.
  • Thumbnail Image
    Item
    ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОГО ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
    (2018) Петухова, Л. Є.; Співаковська, Є. О.; Андрієвський, Б. М.; Пинзеник, О. М.; Пермінова, Л. А.; Молнар, Т. І.; Ляпіна, В. В.; Воронюк, І. В.; Кабельнікова, Н. В.
    Монографічна збірка «Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкового за- гальноосвітнього навчального закладу в умовах Нової української школи» підготовлена за результатами виконання науково-дослідної роботи за дослідницькою темою лабораторії пе- дагогічних досліджень та науково-освітніх технологій «Удосконалення підготовки кадрово- го педагогічного персоналу у системі суспільних трансформаційних процесів». У моногра- фічній збірці обґрунтовано передумови оновлення системи професійної підготовки май- бутніх фахівців педагогічної галузі. Представлені результати дослідження носять прак- тичний характер і є принциповим внеском щодо якості підготовки конкурентоспроможного фахівця. Творчою групою викладачів охоплено проблеми якості освіти, розробленню вимог до особистості викладача та створення характеристики сучасного випускника на рівні бакалаврату, новим підходам до формування компетентності студента, готовності до творчої, дослідницької діяльності, підготовки до роботи в інклюзивних класах. Матеріали дослідження будуть корисними для здобувачів, викладачів, дослідників галузі початкової освіти та всіх зацікавлених у її розвитку.
  • Thumbnail Image
    Item
    ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЧИТАННЯ ІМЕНІ ПРОФЕСОРА ЄВГЕНА ПЕТУХОВА (ДО 105-РІЧЧЯ СТАНОВЛЕННЯ КАФЕДРИ): МАТЕРІАЛИ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ I МОЛОДИХ УЧЕНИХ 06 ЖОВТНЯ 2023
    (2023) Петухова, Л. Є.; Пермінова, Л. А.; Федяєва, В. Л.
    Електронне наукове видання підготовлено за матеріалами Всеукраїнської наукової конференції здобувачів вищої освіти i молодих учених «Психолого-педагогічні читання імені професора Євгена Петухова (до 105-річчя становлення кафедри)», яка відбулась 06 жовтня 2023 року на педагогічному факультеті Херсонського державного університету (Херсон ‒ Івано-Франківськ). У тезах розкриваються актуальні питання дошкільної, початкової, соціальної та спеціальної освіти за напрямами: «Науково-педагогічна спадщина Євгена Петухова – погляд в майбутнє», «Соціальна ідентичність молоді в умовах військового стану», «Психолого педагогічний супровід професійного зростання педагога», «Педагогіка партнерства запорука успішної діяльності», «Організація роботи з дітьми з особливими освітніми потребами», «Проблеми роботи з сім’ями в умовах війни та повоєнного часу». Представлені матеріали можуть бути використані педагогами, вчителями, вихователями для підвищення ефективності організації освітнього процесу у закладах освіти та здобувачами освіти спеціальностей 012 «Дошкільна освіта», 013 «Початкова освіта», 016 «Спеціальна освіта» під час теоретичної підготовки та написання наукових робіт.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ПСИХОЛОГІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
    (2022) Пермінова, Л. А.; Perminova, L. A.
    Метою статті є бажання привернути увагу до психологізації освітнього процесу у вищій школі, зокрема в умовах воєнного стану, визначити актуальність формування емоційного інтелекту як умови адекватного психологічного стану здобувачів вищої освіти. Методами дослідження обрано теоретичні та емпіричні загальнонаукові методи (аналіз, синтез, спостереження, систематизація, узагальнення). У статті створено спробу обґрунтувати проблему розвитку емоційного інтелекту у здобувачів вищої освіти. Як відомо, емоції відіграють важливу роль у діяльності людини у будь-якому віці, особливо у напружені періоди життя. У дослідженні доводиться, що переживання тих чи інших емоцій і почуттів впливає на формування особистості здобувача, на перебудову його поглядів, відношення до дійсності. Змістова характеристика емоційного інтелекту відображає спрямованість особистості на успіх. Різні трактування зазначеного феномену дозволяють констатувати, що життєвий успіх людини, особистий та професійний, залежить від уміння розуміти емоційний стан свій та інших і організовувати позитив- ний діалог с адекватними емоціями. У статті наголошується на необхідності урахування особливостей емоційного інтелекту його формування в контексті навчання здобувачів вищої освіти. І як результат – може забезпечити професійну успішність у майбутньому. Автором звертається увага на обґрунтування результативності запровадження дисципліни «Емоційний інтелект: реалізація в умовах онлайн-навчан- ня», актуальність змісту якої – ознака часу. Зазначимо, що за результатами діагностування біля 14 % здобувачів з високим рівнем емоційного інтелекту. Вони виказали схильність до емпатії, навички пере- бування в різних ситуаціях спілкування, емоційної експресивності, самостійності у прийнятті рішен- ня, адекватної поведінки. На жаль, цей відсоток недостатньо високий, тому формування особистості з високим рівнем розвитку емоційного інтелекту є проблемою часу. Ми надійшли таких висновків. Від сформованості уміння розуміти емоційне забарвлення поведінки як своєї, так й інших, залежить прояв певних навичок управління емоційним станом у проблемних ситуаціях. Емоції допомагають у реа- лізації професійного становлення випускників закладів вищої освіти. Практичний досвід, результати спостереження та узагальнення матеріалів опитування свідчать про необхідність вирішувати проблему розвитку емоційного інтелекту здобувачів вищої освіти. The aim of the article is to draw attention to the psychologization of the educational process in higher education, in particular in martial law, to determine the relevance of the formation of emotional intelligence as a condition of adequate psychological status of higher education. Theoretical and empirical general scientific methods (analysis, synthesis, observation, systematization, generalization) are chosen as research methods. The article attempts to substantiate the problem of emotional intelligence development in higher education. Emotions are known to play an important role in human activities at any age, especially during stressful periods of life. The article attempts to substantiate the problem of emotional intelligence development in higher education. Emotions are known to play an important role in human activities at any age, especially during stressful periods of life. The study proves that the experience of certain emotions and feelings affects the formation of the applicant's personality, the restructuring of his views, attitudes to reality. The essence of emotional intelligence is associated with professional and individual success. Different interpretations of the content and structure of emotional intelligence allow us to state that a person's life success, personal and professional, depends on the ability to understand the emotional state of oneself and others and direct joint interpersonal interaction to positive solutions to practical problems. The article emphasizes that taking into account the peculiarities of emotional intelligence, its formation in the context of professional development of the future specialist, can ensure professional success. The author draws attention to the justification of the effectiveness of the discipline “Emotional Intelligence: Implementation in the context of online learning”, the relevance of the content of which is a sign of the times. Note that according to the results of diagnosis, about 14 % of applicants with a high level of emotional intelligence. They are characterized by a well-developed ability to understand emotions, the ability to behave adequately in a social environment, are characterized by expressiveness, emotional focus on others, which is manifested in communication and behavior in general. Unfortunately, this percentage is not high enough, so the formation of a person with a high level of emotional intelligence is a problem of time. We came to the following conclusions. The manifestation of certain skills of managing the emotional state in problematic situations depends on the formation of the ability to understand the emotional color of behavior, both their own and others. Emotions help in the realization of professional development of graduates of higher education institutions. Practical experience, the results of observation and generalization of survey materials indicate the need to address the development of emotional intelligence of higher education.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ТЕХНОЛОГІЇ ПІДГОТОВКИ ТА ПЕРЕПІДГОТОВКИ КЕРІВНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
    (2023) Федяєва, В. Л.; Корольова, І. І.; Слюсаренко, Н. В.; Александрова, Г. М.; Бутенко, Н. І.; Пермінова, Л. А.; Богомолова, М. Ю.; Токарева, О. В.; Фесенко, Г. А.; Хотєнов, І. М.; Писларь, О. О.; Сібаров, С. Д.
    Мета роботи – виявити особливості і визначити провідні тенденції модернізації системи управління шкільними закладами, як в Європейських країнах, так і в Україні; перевірити можливості використання цього досвіду для практичної реалізації завдань реформування управління закладами освіти відповідно до законів України «Про вищу освіту» (2014), «Про освіту» (2017); досліджувати проблемні питання розвитку освітнього менеджменту в Україні та світі і перспективи розвитку сучасного менеджменту в галузі освіти, розробляти технологію вивчення основ управління навчальних закладів різного типу і рівня. Спираючись на наукові надбання вітчизняних та зарубіжних учених, на досвід керівників новаторських закладів освіти, визначати теоретичні засади сучасного освітнього менеджменту та перевірити їх у практичній діяльності управлінських структур в сфері освіти. У процесі виконання наукової роботи вивчено сучасну наукову літературу в галузі педагогічних, економічних, психологічних наук з питань підготовки менеджерів освіти. Провідне місце при роботі над визначеною теми посідали питання дослідження практики управління авторськими школами крізь призму історичної перспективи, розглядалися сучасні інноваційні моделі управління закладом освіти, що дало змогу описати нормативну структурно-функціональну модель закладом освіти. Відповідно до цієї моделі з метою її успішного функціонування обґрунтовано систему підготовки управлінських кадрів за авторською програмою. Результати дослідження висвітлено у 53-х публікаціях. The purpose of the work is to identify the features and determine the leading trends in the modernization of the management system of school institutions, both in European countries and in Ukraine; check the possibilities of using this experience for the practical implementation of the tasks of reforming the management of educational institutions in accordance with the laws of Ukraine «On Higher Education» (2014), «On Education» (2017); to investigate the problematic issues of the development of educational management in Ukraine and the world and the prospects for the development of modern management in the field of education, to develop a technology for studying the basics of management of educational institutions of various types and levels. Relying on the scientific achievements of domestic and foreign scientists, on the experience of leaders of innovative educational institutions, determine the theoretical foundations of modern educational management and test them in the practical activities of management structures in the field of education. In the process of carrying out scientific work, modern scientific literature in the field of pedagogical, economic, psychological sciences on the training of education managers was studied. The leading place in the work on the specified topic was occupied by the question of researching the practice of managing author's schools through the prism of a historical perspective, modern innovative models of management of an educational institution were considered, which made it possible to describe a normative structural and functional model of an educational institution. In accordance with this model, with the aim of its successful operation, the system of training management personnel according to the author's program is substantiated. The results of the research are covered in 53 publications.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ФОРМУВАННЯ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УМІННЯ ПРОГНОЗУВАТИ У ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
    (2022) Андрієвський, Б. М.; Пермінова, Л. А.; Andrievskiy, B. M.; Perminova, L. A.
    За мету у статті поставлено розкриття передумови формування уміння прогнозувати у спеціально організованій дослідницькій роботі майбутніх учителів початкових класів, обґрунтування педагогічних аспектів розвитку їхньої прогностичної компетентності як інтегрованого показника майбутнього професійного становлення. Під час збору, обробки, узагальнення матеріалів було використано низку методів, зокрема аналіз теоретичних підходів до визначення педагогічно доцільних понять з проблеми прогнозування в організованих дослідженнях здобувачів вищої школи; спостереження за успішністю організації й проведення педагогічного дослідження, що залежить від якісно сформульованої гіпотези виконуваної роботи, від сформованості прогностичних умінь майбутніх учителів початкової школи. Результати. Основний матеріал обґрунтовує причини інтересу до педагогічної прогностики. Зрозуміло, що сучасний учитель не може якісно спланувати і проводити освітню діяльність, не спираючись на відповідні припущення, які допомагають передбачити позитивні результати поставленої мети. Вчитель чітко прораховує правильність вибраних методів, рівнів сформованості предметних компетентностей своїх вихованців. Для цього в нього мають бути сформовані прогностичні вміння. У статті надається низка визначень основних понять, які допомагають сформувати понятійний апарат здобувачів вищої освіти, дотримуватися вимог формулювання гіпотези педагогічного дослідження (випускової роботи, проєкту). Аналіз наукових доробок з проблеми формування прогностичної компетентності психологів, педагогів дозволив виокремити відповідні педагогічні аспекти формування прогностичних умінь: формування педагога нового типу; організація поетапного формування прогностичних умінь, різноманітні засоби реалізації інноваційності освітнього процесу професійної підготовки здобувачів у вищій школі тощо. Висновок. За результатами спостереження, проведеного опитування здобувачів вищої освіти з’ясовано: процес формування є тривалим і охоплює всі роки навчання; він є поетапним, що дає можливість зміцнити як теоретичні знання, так і практичні навички задля реалізації прогностичних умінь у майбутній професійній діяльності; основний акцент ставиться на магістерську підготовку як основну платформу формування заданого новоутворення. The purpose of the article is to reveal the prerequisites for the formation of the ability to predict in a specially organized research work of future primary school teachers, to substantiate the pedagogical aspects of the development of their prognostic competence as an integrated indicator of future professional development. During the collection, processing, and summarization of materials, a number of methods were used, in particular, the analysis of theoretical approaches to the definition of pedagogically appropriate concepts from the problem of forecasting in organized studies of university graduates; monitoring the success of the organization and conducting pedagogical research, which depends on the correctly formulated hypothesis of the work being performed, on the formation of prognostic skills of future primary school teachers. The results. The main material substantiates the reasons for the interest in pedagogical prognostication. It is clear that a modern teacher cannot qualitatively plan and conduct educational activities without relying on appropriate assumptions that help predict the positive results of the set goal. The teacher clearly calculates the correctness of the chosen methods, the levels of formation of the subject competencies of his pupils. For this, he must have prognostic skills. The article provides a number of definitions of basic concepts that help to form the conceptual apparatus of higher education applicants, to comply with the requirements of formulating a hypothesis of pedagogical research (graduation thesis, project). The analysis of scientific works on the problem of the formation of prognostic competence of psychologists and teachers made it possible to single out the relevant pedagogical aspects of the formation of prognostic skills: the formation of a new type of teacher; organization of the gradual formation of prognostic skills, various means of implementing the innovativeness of the educational process of professional training of applicants in higher education, etc. Conclusion. According to the results of the observation and survey of higher education students, it was found out: the process of formation is long and covers all years of study; it is step-by-step, which provides an opportunity to strengthen both theoretical knowledge and practical skills in order to implement prognostic skills in future professional activity; the main emphasis is placed on master’s training as the main platform for the formation of a given neoplasm.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
    (2016) Пермінова, Л. А.; Perminova, L. A.
    Practice of the use of facilities of information technologies that folded in an educational process assumes their constructing during the study of any discipline of curriculum of preparation of students. The decision factor of successful introduction of information technologies in an educational process are readiness and ability of teachers to capture facilities of information technologies and to offer new methodologies with the use of these facilities. Arguments, which ground the necessity of decisions of problem of both choice and rationality of the use of information educational technologies for practice of the vocational training, are pointed in the article; the necessary pedagogical terms of their application, among which the incremental model of introduction is described in practice of teaching of future teachers of initial school, are grounded. In particular, initiation, analysis and estimation, choice of technology (or creation of authorial technology), planning of integration select technologies in an educational process, realization of project, adaptation and monitoring, estimation of realization, perspective of the use, that foresees clear control system. Grounded an author circumstance that application of computer technologies requires the revision of forms and methods of educational activity that, in turn, promotes activity, conduces to alteration of process of professional preparation taking into account the increase of level of independence of educational, cognitive activity, competitiveness of students.Supposition is pulled out in the article, that the rational use of computer technologies will permit without overloads for students, to intensify the process of their professional preparation.