Browsing by Author "Петухова Л. Є."

Now showing 1 - 3 of 3

ОСВІТНІ МОЖЛИВОСТІ ВЕБМУЛЬТИМЕДІА: ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
(2025) Петухова Л. Є.; Анісімова О. Е.; Бальоха А. С.; Petukhova L.; Anisimova O.; Balokha A.
Метою статті є комплексний аналіз можливостей інформаційно-комунікаційних технологій у вищій освіті (на прикладі вебмультимедій) та їх оптимізації в умовах сучасних суспільних викликів. Методи. Дослідження поєднує теоретичний огляд наукових публікацій та досвіду щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі закладів вищої освіти з емпіричним вивченням даного питання за допомогою тестування, анкетування та спостереження. Результати. Узагальнення наукових досліджень засвідчили, що в умовах вимушеного переходу освітнього процесу на дистанційну форму, інформаційно-комунікаційні технології набули нового значення в організації та наданні освітніх послуг, а структура та контент електронних курсів має враховувати потреби учасників та цифрові трансформації. Результати опитування здобувачів вищої освіти щодо рівня задоволеності організацією освітнього процесу у дистанційному форматі виявили наступний розподіл: більшість респондентів (53%) продемонструвала високий рівень задоволеності, оцінивши організацію на 10 балів з 10-ти; 22% респондентів – оцінили на 9 балів, що також свідчить про позитивне сприйняття; 17% опитаних оцінила організацію освітнього процесу на 8 балів; менша кількість респондентів висловила помірне задоволення, оцінивши на 7 (6%) та 6 (2%) балів відповідно. Отримані дані засвідчили достатньо позитивну оцінку здобувачами вищої освіти вебмультимедій, які забезпечують освітній процес на педагогічному факультеті. Разом з тим, створили передумови для підвищення їх ефективності в умовах цифрової еволюції. Висновки. У статті доведено педагогічну доцільність застосування електронних курсів на педагогічному факультеті Херсонського державного університету, з урахуванням потреб та інтересів здобувачів для ефективної реалізації їх професійної траєкторії. The purpose of the article aims to conduct a comprehensive analysis of the potential of information and communication technologies in higher education, with a focus on web multimedia, and to explore their optimization in the context of contemporary societal challenges. Methods. The study combines a theoretical review of scholarly publications and practical experiences related to the use of information and communication technologies in the educational process of higher education institutions with empirical research through testing, surveys, and observations. Results. A synthesis of scientific studies has demonstrated that during the forced transition to distance learning, information and communication technologies have gained new importance in the organization and delivery of educational services. The structure and content of online courses must consider participants’ needs and digital transformations. The survey results on the satisfaction level of higher education students with the organization of the educational process in a distance format revealed the following distribution: the majority of respondents (53%) showed a high level of satisfaction, rating the organization 10 out of 10; 22% rated it 9, indicating a positive perception; 17% gave a score of 8; fewer respondents expressed moderate satisfaction, rating it 7 (6%) and 6 (2%), respectively. The obtained data confirm a generally positive evaluation by students of web multimedia that facilitate the educational process at the Faculty of Pedagogy. At the same time, they provide a foundation for improving their effectiveness in the era of digital evolution. Conclusions. The article proves the pedagogical feasibility of using electronic courses at the Pedagogical Faculty of Kherson State University, taking into account the needs and interests of applicants for the effective implementation of their professional trajectory.
ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ БЕНЧМАРКІНГУ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ
(2026) Петухова Л. Є.; Андрієвський Б. М.; Petukhova L.; Andrievsky B.
У статті досліджено педагогічний потенціал бенчмаркінгу в умовах цифрової трансформації освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку ефективних механізмів забезпечення якості освіти в умовах активного впровадження цифрових технологій та формування цифрового освітнього середовища. Установлено, що цифровізація освіти сприяє модернізації змісту, форм і методів навчан- ня, розширенню доступу до освітніх ресурсів, розвитку цифрових компетентностей та вдосконаленню освітньої комунікації. Метою статті є обґрунтування педагогічного потенціалу бенчмаркінгу та визна- чення можливостей його використання в умовах цифрової трансформації освіти. Для досягнення мети використано методи аналізу, узагальнення та систематизації наукових джерел. Результати. З’ясовано сутність бенчмаркінгу як інструменту систематичного пошуку, аналізу, порівняння та адаптації кращих освітніх практик. Визначено, що використання цифрових платформ, хмарних сервісів, відкритих освіт- ніх ресурсів і професійних мереж значно розширює можливості реалізації бенчмаркінгового підходу в освіті. Доведено, що бенчмаркінг сприяє поширенню інноваційного педагогічного досвіду, професій- ному розвитку педагогів, удосконаленню змісту освіти та модернізації освітнього процесу. Проаналізо- вано міжнародний досвід використання цифрового бенчмаркінгу та окреслено основні проблеми його впровадження в українських закладах освіти. Обґрунтовано перспективи подальшого розвитку бенч- маркінгу, пов’язані з розширенням використання цифрових платформ, розвитком професійних освітніх мереж та активізацією міжнародної співпраці. The article explores the pedagogical potential of benchmarking in the context of digital transformation of education. The relevance of the study is due to the need to find effective mechanisms for ensuring the quality of education in the context of the active implementation of digital technologies and the formation of a digital educational environment. It has been established that the digitalization of education contributes to the modernization of the content, forms and methods of teaching, expanding access to educational resources, developing digital competencies and improving educational communication.The purpose of the article is to substantiate the pedagogical potential of benchmarking and determine the possibilities of its use in the conditions of digital transformation of education. To achieve the goal, methods of analysis, generalization and systematization of scientific sources were used. The essence of benchmarking as a tool for systematic search, analysis, comparison and adaptation of best educational practices was clarified. It was determined that the use of digital platforms, cloud services, open educational resources and professional networks significantly expands the possibilities of implementing the benchmarking approach in education. It is proven that benchmarking contributes to the dissemination of innovative pedagogical experience, professional development of teachers, improvement of educational content and modernization of the educational process. The international experience of using digital benchmarking was analyzed and the main problems of its implementation in Ukrainian educational institutions were outlined. The prospects for further development of benchmarking, related to the expansion of the use of digital platforms, the development of professional educational networks and the activation of international cooperation, were substantiated.
ПРОМПТ-ГРАМОТНІСТЬ ЯК КЛЮЧОВА УМОВА ЕФЕКТИВНОЇ ТРИСУБ’ЄКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ЦИФРОВІЙ ОСВІТІ
(2026) Петухова Л. Є.; Морозова Є. Ю.; Волянюк А. С.
Стаття присвячена дослідженню феномену промпт-грамотності як важливого чинника розвитку трисуб’єктної дидактики у вищій освіті в умовах цифрової трансформації. Штучний інтелект розглядається не лише як інструмент автоматизації освітнього процесу, а й як активний партнер у взаємодії між викладачем, здобувачем вищої освіти та цифровим освітнім середовищем. У роботі проаналізовано ключові компоненти промпт-грамотності, зокрема здатність до формулювання змістовно точних і структурованих запитів до генеративних моделей штучного інтелекту, критичного оцінювання отриманих результатів та інтеграції рекомендацій ШІ у педагогічну практику. У статті обґрунтовано критерії та показники ефективності промпт-грамотності в освітньому процесі, що дає змогу системно оцінювати рівень сформованості відповідних компетентностей у здобувачів вищої освіти. Запропоновано розглядати когнітивні, мотиваційні, діяльнісні та особистісні аспекти взаємодії зі штучним інтелектом як взаємопов’язані складові цілісної моделі промпт-грамотності. Результати дослідження пройшли апробацію в межах Школи професійного розвитку Херсонського державного університету під час лекції-майстерки «ШІ для оптимізації щоденної роботи викладача: від створення плану заняття до оцінювання та зворотного зв’язку», що дозволило підтвердити практичну значущість запропонованої формули ефективного промпту та прикладів її застосування в освітній діяльності. Апробація засвідчила, що використання структурованих промптів підвищує якість педагогічної взаємодії, сприяє оптимізації професійної діяльності викладача та розвитку самостійності й критичного мислення здобувачів освіти. У статті також окреслено потенційні ризики та виклики інтеграції штучного інтелекту у вищу освіту, зокрема етичні аспекти, безпеку даних і питання автономії освітнього процесу. Практичні рекомендації спрямовані на розроблення навчальних програм і методичних стратегій, що забезпечують ефективне використання штучного інтелекту як освітнього партнера та сприяють формуванню стійких цифрових компетентностей у здобувачів вищої освіти.