Browsing by Author "Пислар, А. Б."
Now showing 1 - 20 of 28
- Results Per Page
- Sort Options
Item RESEARCH OF INTERDEPENDENCE OF VARIABLES AND FACTOR STRUCTURE OF MASTERS’ READINESS FOR INNOVATIVE PEDAGOGICAL ACTIVITY(2020) Popovych, I. S.; Tsiuniak, O.; Pyslar, A. B.; Lialiuk, G.; Bondarenko, V.; Kovtun, O.; Los, O.; Цюняк, О. П.; Пислар, А. Б.; Лялюк, Г. М.; Бондаренко, В. А.; Ковтун, О. А.; Лось, О. М.; Попович, І. С.The purpose of the empirical study is to establish the interdependence of variables and build a factor structure of masters’ readiness for innovative pedagogical activity. The pedagogical conditions for forming the readiness of future masters to innovate in the process of training are characterized. Research methods: theoretical analysis and generalization, test methods with standardized questionnaires, factor analysis. The structure of masters’ readiness for innovative pedagogical activity is determined by factor analysis. The structure of masters’ readiness for innovative pedagogical activity combined four main factors (73.92%). It was found that the main one is F2 “cognitive readiness” (9.38%), which is positively correlated with F1 “motivational-activity readiness” (rs=.123; p≤.01), F3 “sense-vitality readiness” (rs=.204; p≤.01) and F4 “procedural readiness” (rs=.141; p≤.01). It is stated that scientific received facts give an objective understanding of the subject of the research. The received knowledge is expedient to be operationalized in the training of masters. Метою емпіричного дослідження є дослідження взаємозалежності змінних і побудова факторної структури готовності магістрів до інноваційної педагогічної діяльності. Магістерський рівень вищої освіти є важливим етапом навчально-професійної підготовки фахівців на якому здобувач формує компетенції, спрямовані на якісну організацію управління змінами в освітньому процесі. Обґрунтовано та охарактеризовано педагогічні умови формування готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності в процесі професійної підготовки. Методи дослідження: теоретичне аналізування і узагальнення, тестові методики зі стандартизованими анкетами, факторний аналіз. Факторним аналізом визначено структуру готовності магістрів до інноваційної педагогічної діяльності. Встановлено найбільш значущі взаємозалежності змінних і досліджуваних взаємозв’язків на статистично достовірному рівні (p≤.01; p≤.05). Структура готовності магістрів до інноваційної педагогічної діяльності об’єднала чотири основні фактори (73.92%). Встановлено, що основним є F2 “когнітивна готовність” (9.38%), який позитивно взаємопов’язаний з F1 “мотиваційно-діяльнісна готовність” (rs=.123; p≤.01), F3 “сенсо-життєва готовність” (rs=.204; p≤.01) і F4 “процесуальна готовність” (rs=.141; p≤.01). Констатовано, що отримані наукові факти дають об’єктивне розуміння предмету дослідження. Здобуті знання доцільно операціоналізувати у навчально-професійну підготовку магістрів.Item RESEARCH OF THE MENTAL STATES OF ANXIETY OF FOURTH-GRADERS IN SECONDARY SCHOOLS DURING THE PROGRESSION OF THE COVID-19 PANDEMIC(2022) Popovych, I.; Kokorina, Y.; Pyslar, A.; Palchynska, M.; Pavliuk, M.; Raіevska, Y.; Torop, K.; Попович, І. С.; Кокоріна, Ю. Є.; Пислар, А. Б.; Пальчинська, М. В.; Павлюк, М. М.; Раєвська, Я. М.; Тороп, К. С.The aim of the article is to study the mental states factors of primary school pupils’ anxiety during the progression of the COVID-19 pandemic. The psychological factors of school anxiety and fears are theoretically substantiated. The methodological starting points of the empirical study are distinguished. The combination of psychological and physiological semantic parameters of the phenomenon is taken into account. Valid psychodiagnostic methods were used. The structure of mental states of pupils’ anxiety, which consisted of five main factors F1-F5 (ΣD = 76.371; V = 20.005), was studied by factor analysis of ANOVA. It is established that the principal is the mental state F1 “School anxiety” (D = 38.029; V = 9.962), which is interrelated with the mental state F4 “Self-realization anxiety” (D = 9.711; V = 2.544) (rs=-.443; p≤.01) and the mental state F2 “Emotional-expressive anxiety” (D=16.057; V=4.206) (rs=.373; p≤.01). It was established and grounded that the mental state F5 “Isolation-physiological anxiety” (D=4.529; V=1.186) is suicidal. It is generalized that the obtained empirical results and theoretical substantiations will promote: realization of the decision of educational problems in primary school age; implementation of the obtained results in preventive and corrective-developmental work; will reduce anxiety and affect the formation of adequate behavior of fourth-graders of secondary education. Метою статті є дослідження психологічної структуру, змінних і взаємозалежності факторів психічних станів тривожності учнів молодшого шкільного віку під час прогресування пандемії COVID-19. Теоретично обґрунтовано психологічні чинники виникнення шкільної тривожності і страхів. Окреслено методологічні вихідні положення емпіричного дослідження, враховано поєднання психологічних та фізіологічних змістових параметрів феномену. Застосовано валідний психодіагностичний інструментарій. Досліджено факторним аналізом ANOVA структуру психічних станів тривожності учнів, яку склали п’ять основних факторів F1-F5 (∑D=76.371; V=20.005). Встановлено, що основним є психічний стан F1 “Шкільна тривожність” (D=38.029; V=9.962), який взаємопов’язаний з психічним станом F4 “Самореалізаційна тривожність” (D=9.711; V=2.544) (rs=-.443; p≤.01) і психічним станом F2 “Емоційно-експресивна тривожність” (D=16.057; V=4.206) (rs=.373; p≤.01). Встановлено і обґрунтовано, що психічний стан F5 “Ізоляційно-фізіологічна тривожність” (D=4.529; V=1.186) є суїцидонебезпечними. Узагальнено, що отримані емпіричні результати та теоретичні обґрунтування сприятимуть операціоналізації вирішення навчально-виховних завдань в молодшому шкільному віці; впровадження отриманих результатів в профілактичну та корекційно-розвивальна роботу, знижуватиме тривожність і впливатиме на формування адекватної поведінку учнів четвертих класів закладів середньої освіти.Item RESEARCH OF THE RELATIONSHIP BETWEEN PERFECTIONISM AND FEELINGS OF LONELINESS OF YOUTHS(2021) Popovych, I.; Blynova, O.; Kostenko, T.; Nesin, Y.; Fedorova, O.; Chaban, O.; Pyslar, A.; Блинова, О. Є.; Костенко, Т. М.; Несін, Ю. М.; Федорова, О. В.; Чабан, О. В.; Пислар, А. Б.; Попович, І. С.Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів взаємозв’язку перфекціонізму та почуття самотності осіб юнацького віку. Обґрунтовано новий погляд на сучасну реальність з її постійними змінами та підвищеними вимогами до функціонування особистості в суспільстві. Зауважено, що такий погляд провокує масове формування і поширення перфекціонізму і самотності. Зазначено, що з кожним днем все більше осіб, особливо юнацького віку, страждають від недосконалості цього світу та почуття відірваності від інших. Встановлено, що особи юнацького віку значною мірою схильні до перфекціонізму, орієнтованого на себе (p<.01). Виражений високий рівень почуття самотності зафіксовано у n=18 досліджуваних. Звернуто увагу на те, що сумніви у власних діях та стурбованість помилками неминуче провокують почуття самотності. Зроблено акцент на важливих напрямках актуалізації емпіричних результатів з метою розвитку конструктивного перфекціонізму. Зазначено, що отримані результати доцільно операціоналізувати в навчально-професійну підготовку студентів-психологів. The purpose of the study is a theoretical substantiation and empirical study of the psychological content parameters of the relationship between perfectionism and feelings of loneliness in youth. A new view of modern reality with its constant changes and increased requirements for the functioning of the individual in society has been substantiated. It is noted that such a view provokes the mass formation and spread of perfectionism and loneliness. It is noted that every day more and more people, especially young people, suffer from the imperfections of this world and the feeling of isolation from others. It has been established that socially conditioned perfectionism, concern for mistakes, doubts about one's own actions and self-criticism have a positive significant connection with the feeling of loneliness in youth (p<.01). However, rigid perfectionism and self-centered perfectionism are inversely related to feelings of loneliness. It was found that young men are largely prone to self-centered perfectionism (p<.01). A pronounced high level of loneliness was observed in n=18 subjects. Attention has been drawn to the fact that doubts about one's own actions and concern for mistakes inevitably provoke feelings of loneliness. Emphasis has been placed on important areas of actualization of empirical results in order to develop constructive perfectionism. It has been noted that the results obtained should be operationalized in educational and professional training of students-psychologists.nItem RESEARCH ON THE RELATIONSHIP BETWEEN EXCESSIVE USE OF SOCIAL MEDIA AND YOUNG ATHLETES’ PHYSICAL ACTIVITY(2021) Hudimova, A.; Popovych, I.; Savchuk, O.; Lіashko, V.; Pyslar, A.; Hrys, A.; Гудімова, А. Х.; Попович, І. С.; Савчук, О. А.; Ляшко, В. В.; Пислар, А. Б.; Грись, А. М.Social media have an ambivalent effect on the physical activity of young athletes. The purpose is to establish the relationship between young athletes’ psychological disorders through the excessive use of social media. The main task was to analyze whether there is a deviation from training, which increases time spent on social media. Research methods. The study is based on the results of anonymous valid psychodiagnostic tools submitted to Google Forms and statistical analysis. Physical activity of young athletes (N = 110) aged 16 to 21 years was assessed on the scales of diagnostic tests, parameters of physical activity, time spent online, feelings of loneliness, and sleep disorders due to excessive use of social media during the global pandemic. Results. It was found that during quarantine, young athletes prefer to displace bad thoughts and distract from training for spending too much time on social media applications (rs = .202; p ≤ .05). It was stated that young athletes experience negative emotions due to the situation with the coronavirus, which leads to the increased time spent on social media, which is a kind of coping strategy (rs = .340; p ≤ .01). As a result of uncontrolled use of social media and reduced parameters of physical activity, competitive performance during the lockdown, young athletes face sleep disorders (rs = - .277; p ≤ .01) and manifestations of depression (rs = .430; p ≤ .01). Conclusions. It is empirically established and theoretically substantiated that there are causal links to excessive use of social media due to reduced parameters of physical activity. The decreased physical activity provokes an exacerbation of loneliness, training regimen, and recovery. It is noted that the “mask of the active user” encourages manifestations of depression, displacement of feelings, and problems, which leads to a decrease in the psychological well-being of young athletes. Соціальні мережі здійснюють амбівалентний вплив на фізичну активність юних спортсменів. Метою дослідження є встановлення взаємозв’язку між психологічними розладами юних спортсменів через надмірне використання соціальних мереж. Основним завданням було проаналізувати, чи є відхилення від тренувань, що збільшує кількість часу проведення у соцмережах. Методи. Дослідження ґрунтується на результатах анонімного валідного психодіагностичного інструментарію, поданого у Google Forms та статистичного аналізування. Фізична активність юних спортсменів (N = 110) у віці від 16 до 21 року оцінювалося за шкалами діагностичних тестів, параметрів фізичної активності, часом перебування в мережі, почуттям самотності та порушеннями сну через надмірне використання соціальних мереж під час глобальної пандемії. Результати. Встановлено, що під час карантину юні спортсмени віддають перевагу витісненню поганих думок та відволіканню від тренувань за проведенням надмірної кількості часу за додатками соцмереж (rs = .202; p ≤ .05). Констатовано, що юні спортсмени відчувають негативні емоції через ситуацію з коронавірусом, що призводить до збільшення витрат часу на соціальні мережі, що є своєрідною копінг-стратегією (rs = .340; p ≤ .01). У результаті неконтрольованого використання соціальних мереж та зниження параметрів фізичної активності, змагальної результативності під час локдауну юні спортсмени стикаються з порушеннями сну (rs = - .277; p ≤ .01) та проявами депресивності (rs = .430; p ≤ .01). Висновки. Емпірично встановлено і теоретично обґрунтовано, що мають місце причинно-наслідкові зв’язки надмірного використання соціальних мереж через зниження параметрів фізичної активності. Зниження фізичної активності провокує загострення почуття самотності, порушення режиму тренування та відновлення. Зазначено, що “маска активного користувача” спонукає до проявів депресивності, витіснення переживань та проблем, що призводить до зниження психологічного благополуччя юних спортсменів.Item ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ «ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ»(2019) Пислар, А. Б.; Pyslar, А. В.У статті на основі аналізу широкої джерельної бази визначено сутність поняття «виховання учнівської молоді в закладах професійно-технічної освіти». Виховання потрактовано як цілеспрямований та спеціально організований процес формування особистості, на який здійснюють неабиякий уплив такі фактори, як спадковість та середовище, результатом якого є прищеплення вихованцю потрібних певному суспільству якостей. Акцентовано, що об’єктом виховання зазвичай виступає молоде покоління, зокрема учнівська молодь. Термін «виховання учнівської молоді» розглянуто як процес формування і розвитку учнівської молоді з урахуванням її вікових особливостей, який спрямовується на підготовку до обраної професії та відбувається в умовах максимально наближених до виробничих. Констатовано, що виховання учнівської молоді відбувається, зокрема, в закладах професійно-технічної освіти, які до недавнього часу називали «професійно-технічні навчальні заклади». Зазначено, що в закладах професійно-технічної освіти створені максимально наближенні до майбутньої професії умови, щоб особистість могла вільно розвиватися, і набувати тих якостей, котрі потрібній їй при оволодінні обраною професією. Значну роль у цьому відіграє виховання, зокрема професійне. Наведено визначення терміну «професійне виховання», надане вітчизняною вченою В. Радкевич. Представлено визначення поняття «виховання учнівської молоді в закладах професійно-технічної освіти». Під ним розуміється цілеспрямований процес, під час якого здійснюється вплив педагогічного колективу на учнівську молодь з метою спонукання її до самовиховання, саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації в майбутній професії та суспільстві. Окреслено перспективи подальшого наукового пошуку, зокрема щодо детального вивчення напрямів виховання учнівської молоді в закладах професійно-технічної освіти різних історичних періодів. In the article the meaning of «education of young people at vocational and technical education establishments» based on the broad data analysis is defined. Education is considered to be as purposeful and specially organized process of building an individual influenced by factors such as hereditary and environment resulting in providing skills needed by society among young people. It is stated that the object of education is youth namely pupils and students. The definition of «education of young people» was considered to be as the formation process and youth development according to its age specificities aimed at preparing for chosen profession and happening under conditions close to working environment. Education of young people proves to be at technical education establishments which until recently have been called «vocational education institutions». It is said that at technical education establishments conditions close to working environment have been created to help an individual develop freely and acquire skills needed for his or her chosen profession. Education namely professional plays a significant role. The definition «professional education» given by national scientist V. Radkevych is proposed. The definition of «education of young people at vocational and technical education establishments» is given. This term refers to purposeful process during which the teaching staff influences the young people to motivate them for self – training, self – development, self – improvement and self – realization in future profession and society. Perspectives for further scientific search are proposed namely as for detailed study of directions of education of young people at vocational and technical education establishments of different historical periods.Item ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ «ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ»(2019) Пислар, А. Б.; Pyslar, A. B.У статті на основі аналізу широкої джерельної бази визначено сутність поняття «виховання учнівської молоді в закладах професійно-технічної освіти». Виховання потрактовано як цілеспрямований та спеціально організований процес формування особистості, на який здійснюють неабиякий уплив такі фактори, як спадковість та середовище, результатом якого є прищеплення вихованцю потрібних певному суспільству якостей. Акцентовано, що об’єктом виховання зазвичай виступає молоде покоління, зокрема учнівська молодь. Термін «виховання учнівської молоді» розглянуто як процес формування і розвитку учнівської молоді з урахуванням її вікових особливостей, який спрямовується на підготовку до обраної професії та відбувається в умовах максимально наближених до виробничих. Констатовано, що виховання учнівської молоді відбувається, зокрема, в закладах професійно-технічної освіти, які до недавнього часу називали «професійно-технічні навчальні заклади». Зазначено, що в закладах професійно-технічної освіти створені максимально наближенні до майбутньої професії умови, щоб особистість могла вільно розвиватися, і набувати тих якостей, котрі потрібній їй при оволодінні обраною професією. Значну роль у цьому відіграє виховання, зокрема професійне. Наведено визначення терміну «професійне виховання», надане вітчизняною вченою В. Радкевич. Представлено визначення поняття «виховання учнівської молоді в закладах професійно-технічної освіти». Під ним розуміється цілеспрямований процес, під час якого здійснюється вплив педагогічного колективу на учнівську молодь з метою спонукання її до самовиховання, саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації в майбутній професії та суспільстві. Окреслено перспективи подальшого наукового пошуку, зокрема щодо детального вивчення напрямів виховання учнівської молоді в закладах професійно-технічної освіти різних історичних періодів. In the article the meaning of «education of young people at vocational and technical education establishments» based on the broad data analysis is defined. Education is considered to be as purposeful and specially organized process of building an individual influenced by factors such as hereditary and environment resulting in providing skills needed by society among young people. It is stated that the object of education is youth namely pupils and students. The definition of «education of young people» was considered to be as the formation process and youth development according to its age specificities aimed at preparing for chosen profession and happening under conditions close to working environment. Education of young people proves to be at technical education establishments which until recently have been called «vocational education institutions». It is said that at technical education establishments conditions close to working environment have been created to help an individual develop freely and acquire skills needed for his or her chosen profession. Education namely professional plays a significant role. The definition «professional education» given by national scientist V. Radkevych is proposed. The definition of «education of young people at vocational and technical education establishments» is given. This term refers to purposeful process during which the teaching staff influences the young people to motivate them for self – training, self – development, self – improvement and self – realization in future profession and society. Perspectives for further scientific search are proposed namely as for detailed study of directions of education of young people at vocational and technical education establishments of different historical periods.Item ВОСПИТАТЕЛЬНАЯ РАБОТА С «ТРУДНЫМИ» УЧАЩИМИСЯ В ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКИХ УЧИЛИЩАХ (80-Е ГОДЫ ХХ СТОЛЕТИЯ)(2018) Пысларь, А. Б.; Слюсаренко, Н. В.; Пислар, А. Б.Item ВОСПИТАТЕЛЬНАЯ РАБОТА С «ТРУДНЫМИ» УЧАЩИМИСЯ В ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКИХ УЧИЛИЩАХ (80-Е ГОДЫ ХХ СТОЛЕТИЯ)(2018) Пысларь, А. Б.; Слюсаренко, Н. В.; Пислар, А. Б.Item ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ СИСТЕМИ ТРУДОВИХ РЕЗЕРВІВ (50-ТІ РР. ХХ СТ.)(2019) Пислар, А. Б.; Pyslar, A. B.У статті на основі аналізу джерельної бази схарактеризовано події, які 50-ті роки ХХ століття впливали на організацію виховної роботи в навчальних закладах системи трудових резервів, зокрема ХІХ і ХХ з’їзди КПРС. Наголошено, що в цих закладах бракувало кваліфікованих інженерно-педагогічних працівників, що не давало змоги належним чином організувати виховний процес. Констатовано, що центральною фігурою в організації виховання робочої зміни був майстер виробничого навчання. Саме від його майстерності залежала успішність формування особистості молодого фахівця. Однак більшість майстрів мали дуже низьку кваліфікацію, що негативно відображалося на їхніх учнях і призводило до зниження рівня професійної підготовки і вихованості. Підкреслено роль позакласної роботи в навчальних закладах системи трудових резервів, зокрема гурткової роботи, яка охоплювала різні напрями та надавала можливості для здійснення індивідуального підходу до кожного учня, зближувала вихованців, допомагала створювати учнівський колектив. Звернуто увагу на те, що головне управління навчальних закладів системи трудових резервів розробило заходи щодо покращення виховної роботи, які знайшли відображення у планах усіх підрозділів вищезгаданих закладів. Представлено перелік таких заходів на прикладі планів навчальних закладів системи трудових резервів Херсонської області на 1957 рік. Акцентовано, що численні недоліки в організації роботи (в тому числі виховної) в навчальних закладах системи трудових резервів призвели до їх реорганізації в професійно-технічні училища. Діяльність училищ базувалася на передових педагогічних ідеях того часу, що позитивно впливало на виховання робочої зміни. Підсумовано, що комплексний підхід до організації виховної роботи в професійно-технічних училищах заслуговує на увагу і може стати предметом подальшого наукового пошуку. In the article on the basis of the broad data analysis events are characterized which in the 50s of the XX century influenced the organization of educational work at educational institutions of the system of workforce namely the XIX and XX CPSU Congress. It is stressed that in those institutions there was not enough skilled engineering and pedagogical staff and that is why it was impossible to organize educational process well. It is stated that the central figure in the organization of the work shift was a vocational instructor. It was his mastery which influenced the formation of a young professional. However, poor qualifications of most instructors had negative effects on their students and reduced the level of vocational training and education. The role of extracurricular activities at educational institutions of the system of workforce is noted, namely hobby groups work, which covered different directions and provided the opportunity for granting an individual approach to each student, brought them together and helped create student groups. It is reported that the directorate – general of educational institutions of the system of workforce developed activities to improve educational work which were reflected in plans of all units of above mentioned institutions. The list of those activities is presented on the example of curricula of educational institutions of the system of workforce of Kherson region in 1957. It is examined that many shortcomings in organization of work (including educational work) at educational institutions of the system of workforce led to their reorganization at vocational training schools. The activity of those schools was based on advanced ideas of that time that influenced positively education of the work shift. It is concluded that integrated approach to the organization of educational work at vocational training schools should be considered and can be the subject of the further scientific research.Item ОЦІНКА У СПРИЯННІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ(2021) Пислар, А. Б.