Browsing by Author "Плохіх, В."

Now showing 1 - 4 of 4

The research on anticipation of vessel captains by the space of Kelly’s graph
(2020) Nosov, P.; Popovych, I. S.; Zinchenko, S.; Cherniavskyi, V.; Plokhikh, V.; Nosova, H.; Носов, П.; Попович, І. С.; Зінченко, С.; Чернявський, В.; Плохіх, В.; Носова, Г.
The paper examines the issue of identifying anticipation of ship captains in critical situations. The purpose of the study is to develop a fundamentally new formal approach to create a map of captains’ negative anticipation in order to prevent disastrous consequences on maritime transport caused by a human factor. To achieve the purpose of the study the following steps were taken: we examined the principles of the systemic approach conforming to the concept of the methodology of an individual’s expectations and the levels of formalization; determined the components of an elementary formal and mathematical system within the framework of the approach under study; formulated the order of structural principles of creating the model of an individual’s anticipation in the form of axioms. The experiment using the maritime navigation simulator Transas navigation simulator NTPRO 5000 made it possible to present a captain’s behavior as Kelly’s graph allowing us to identify the points of manifestation of his anticipation. The research also determined the correlation of these points and changes in technical parameters of the trajectory of a ship route confirming the research hypothesis. El artículo está dedicado al problema de identificación de la anticipación del capitán del barco en situaciones críticas. El propósito del artículo es desarrollar un enfoque formal fundamentalmente nuevo para la formación de un mapa de anticipación negativa de los capitanes para evitar consecuencias catastróficas en el transporte marítimo debido al factor humano. Para lograr este objetivo, se hizo lo siguiente: se consideraron los principios del enfoque sistémico, acordes con la metodología de expectativas sociales del individuo y los niveles de formalización; se determinaron los componentes de un sistema elemental formal y matemático; se formó el orden de los principios estructurales de la formación del modelo de anticipación de la personalidad en forma de axiomas. El experimento realizado con el uso del simulador de navegación marítima Transas navigation simulator NTPRO 5000 permitió representar el comportamiento del capitán en el grafo de Cayley e identificar los puntos de manifestación de su anticipación. Fue determinada la correlación de estos puntos con respecto a cambios en los parámetros técnicos de la trayectoria del barco, confirmando la hipótesis del estudio. Статтю присвячено проблемі ідентифікації антиципації капітана судна в критичних ситуаціях. Мета статті полягає в розробці принципово нового формального підходу для формування карти негативної антиципації капітанів з метою запобігання катастрофічним наслідкам на морському транспорті з вини людського фактора. Для досягнення мети статті були зроблені наступні кроки: розглянуті принципи системного підходу узгоджуються з концепцією методології соціальних очікувань особистості та рівнями формалізації; визначено складові елементарної формальної і математичної системи в рамках досліджуваного підходу; сформований порядок структурних принципів формування моделі антиципації особистості у вигляді аксіом. Проведений експеримент з застосування морського навігаційного симулятора Transas navigation simulator NTPRO 5000 дозволив уявити поведінку капітана у вигляді графа Келі дозволяє ідентифікувати точки прояви його антиципації. В ході дослідження також було визначено кореляція цих точок щодо змін технічних параметрів траєкторії руху корабля, що підтверджує гіпотезу дослідження.
ЕМОЦІЙНИЙ СУПРОВІД ОРГАНІЗАЦІЇ ЧАСОВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКИХ ВИМУШЕНИХ МІГРАНТІВ ЗА КОРДОНОМ
(2024) Плохіх, В.; Кіреєва, З.; Скоромна, М.
Визначення особливостей зв'язку організації часової перспективи й емоційних переживань вимушених українських мігрантів за кордоном в аспекті їх зорієнтованості на адаптацію в критичній ситуації життєдіяльності.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАХИСТИ СТУДЕНТІВ У ПРОТИСТОЯННІ СТРЕСОРАМ ВОЄННИХ ДІЙ
(2025) Плохіх, В.; Білоус, Р.; Plokhikh, V.; Bilous, R.
Визначення зв’язку прийнятної для поточної адаптації реалізації психологічних захистів із рівнем стресогенної нервово-психічної напруги у студентів (цивільних осіб) в умовах впливу стресорів воєнних дій. Методи. Досліджуваними були 109 студентів бакалаврського та магістерського рівнів вищої освіти (вік – від 18 до 55 років). У дослідженні використано: методику “Індекс життєвого стилю” (Г. Келлерман, Р. Плутчик, Х.Р. Конте); Фрайбургський особистісний опитувальник (FPI, форма В); методику Ч. Спілбергера для визначення рівня особистісної та реактивної тривожності; шкалу психологічного стресу PSM-25; методику визначення рівня стресу В. Щербатих. Результати. У третини загального складу групи досліджуваних (32.11 %) встановлено наявність суттєво виразних тензійних станів тривожності і стресу. У виділених через кластерний аналіз трьох групах досліджуваних є значні розбіжності за наступними показниками: рівень стресу (χ2 = 10.423; df = 2; p = .005); реактивна тривожність (χ2 = 14.461; df = 2; p = .001); особистісна тривожність (χ2 = 9.318; df = 2; p = .009). З підвищенням стресогенної нервово-психічної напруги в групах суттєво на значущому рівні змінюється застосування досліджуваними психологічних захистів про- екції (χ2 = 77.289; df = 2; p < .001), раціоналізації (χ2 = 63.652; df = 2; p < .001), компенсації (χ2 = 12.367; df = 2; p = .002). Виділені завдяки експлораторному факторному аналізу Фактор 1 (поєднує всі параметри, що характеризують наявність стресогенної нервово-психічної напруги, і параметри, які стосуються втрати досліджуваними ресурсів стресостійкості й можливостей адекватного спротиву стре- согенним впливам) та Фактор 2 (поєднує переважну більшість психологічних захистів) пояснюють 41.87 % накопиченої дисперсії. Дискусія і висновки. Психологічні захисти студентів (цивільних осіб) від стресорів воєнних дій концептуально визначають як спосіб адаптивного реагування на актуальні загрози, що характеризується загальним прийняттям дійсності, частковою змістовою неадекватністю відповідей на суттєві впливи загрозливих обставин задля усунення або суттєвого послаблення впливу емоційно важкої, небажаної для сприймання, психотравмуючої інформації. Серед психологічних захистів студентів у протистоянні стресорам воєнних дій найбільш виразними і значущими виявилися проєкція, раціоналізація, компенсація. При надмірній виразності тензійних станів і ускладненні організації розумових дій компенсаторних ресурсів раціоналізації та компенсації, а також інших психологічних захистів, стає недостатньо для необхідного зниження нервово-психічної напруги. При розвитку дистресу також посилюється активація деструктивної проєкції. The study aims to determine the relationship between the implementation of psychological defenses, acceptable for current adaptation, and the level of stressful neuropsychiatric tension among students (civilians) under the influence of stressors of military actions. Methods. 109 students of Bachelor and Master degree levels of higher education (aged 18 to 55) were participants of this research. The following methodologies were used in this research: the methodology “Life style index” (H. Kellerman, R. Plutchik, H.R. Conte); Freiburg Personality Inventory (FPI, form “В”); the methodology of C. Spielberger in order to determine the level of trait and situational anxiety; the scale of psychological stress PSM- 25; the methodology for determining the level of stress by V. Shcherbatuh. Results. One-third of a total group of subjects (32.11 %) have significantly pronounced tension states of anxiety and stress. Among three groups of subjects identified via cluster analyses, there are significant differences in the following indicators: the level of stress (χ2 = 10.423; df = 2; p = .005); situational anxiety (χ2 = 14.461; df = 2; p = .001); trait anxiety (χ2 = 9.318; df = 2; p = .009). Using psychological defenses significantly changes with the increase of stressful neuropsychiatric tension in the groups: projection (χ2 = 77.289; df = 2; p < .001), rationalization (χ2 = 63.652; df = 2; p < .001), and compensation (χ2 = 12.367; df = 2; p = .002). There are two factors identified via exploratory factor analysis that explain 41.87 % of accumulated variance: Factor 1 (combining all parameters characterizing the presence of stressful neuropsychiatric tension and parameters related to the subjects’ loss of stress resistance resources and opportunities for adequate resistance to stressful influences) and Factor 2 (combining the vast majority of psychological defenses). Discussion and Conclusions. Psychological defenses of students (civilians) from the stressors of military actions are conceptually defined as a method of adaptive response to current threats, which is usually characterized by a general acceptance of reality, partial content inadequacy of response to significant impacts of threatening circumstances in order to eliminate or significantly weaken the impact of emotionally difficult, undesirable for perception, psychologically traumatic information. Among the psychological defenses of students in confronting the stressors of military actions, projection, rationalization, and compensation were the most expressive and significant. With excessive expressiveness of tense states and difficulty in organizing mental actions, compensatory resources of rationalization and compensation, as well as other psychological defenses, become insufficient for the necessary reduction of neuropsychiatric tension. As distress develops, the activation of destructive projection also increases.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАХИСТИ СТУДЕНТІВ У РЕАЛІЗАЦІЯХ ДОЛАЮЧОЇ ПОВЕДІНКИ
(2026) Плохіх, В.; Plokhikh, V.
Мета. Визначення зв’язку рівнів актуалізації психологічних захистів і виборів студентами різних копінг-стратегій в умовах інтенсивних стресогенних впливів. Зроблено припущення, що для студентів, які захоплені процесом навчання і вмотивовані на успішне опанування навчально-професійних компетенцій, формування умінь та навичок, актуалізація психологічних захистів у стресогенних умовах гальмує необхідну спрямованість на вирішення різноманітних проблем і сприяє уникненню проблемних ситуацій. Методи. У дослідженні взяли участь 83 здобувачі бакалаврського та магістерського рівнів вищої освіти у віці від min = 18 до max = 39 років. Усі респонденти надали згоду на проходження опитування. Вибірку створено рандомним чином. Використано три валідні й надійні психодіагностичні інструменти, що пройшли адаптацію на українській вибірці: опитувальник “Шкала психологічного стресу Лемур-Тесьє-Філліона (PSM-25) (O. Штепа); методику “Індекс життєвого стилю” (Г. Келлерман, Р. Плутчик, Х. Конте); “Індикатор копінг-стратегій” (CSI) (Д. Амірхан). Результати. Установлено, що респонденти в умовах впливу стресогенних факторів при виборі копінг-стратегій здебільшого орієнтуються на стратегію вирішення проблем (рівень виразності середній, але близький до високого) і менш за все налаштовані на уникнення від проблемних ситуацій (низький рівень виразності). Констатовано, що в психічним напруженням переважно до середнього рівня виразності спостерігається збільшення схильності до обрання копінгстратегії, зорієнтованої на уникнення, разом з посиленням активації таких психологічних захистів, як регресія, заміщення, проєкція, компенсація, раціоналізація. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що у студентів з підвищеним стресогенним психічним напруженням переважно до середнього рівня виразності відстежується помітне посилення психологічних захистів в адаптаційному процесі з високою ймовірністю забезпечує і достатню підтримку цілісності психічної організації, To determine the relationship between the levels of actualization of psychological defenses and students' choices of various coping strategies in conditions of intense stressors. It is assumed that for students who are passionate about the learning process and motivated to successfully master educational and professional competencies and develop skills and abilities, the actualization of psychological defenses in stressful conditions inhibit the necessary focus on solving various problems and help to avoid problem situations. Methods. The study involved 83 bachelor’s and master’s degree students aged min = 18 to max = 39 years. All respondents consented to the survey. The sample was created randomly. Three valid and reliable psychodiagnostic instruments were used, which were adapted to the Ukrainian sample: the questionnaire “Lemour-Tessier-Fillion Psychological Stress Scale (PSM-25)” (O. Shtepa); the “Lifestyle Index” method (G. Kellerman, R. Plutchyk, H. Conte); and “Coping Strategies Indicator” (CSI) (D. Amirkhan). Results. It was established that respondents under stress, when choosing coping strategies, are mostly oriented towards problem-solving strategies (medium to high levels) and least inclined to avoid problem situations (low levels of expression). It was found that respondents with heightened stress-induced mental tension, mainly at the average level of expression, have an increased tendency to choose a with increased activation of such psychological defenses as regression, substitution, projection, compensation, and rationalization. Discussion and conclusions. It is substantiated that in students with increased stressogenic mental tension, mainly at an average level of severity, a noticeable strengthening of psychological defenses in the adaptation process is observed, which, with a high probability, provides sufficient support for the integrity of the mental org.