Browsing by Author "Поліщук, І. Є."

Now showing 1 - 20 of 30

АВТОРСЬКА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ І ФІЛОСОФІЯ НАУКИ» ПІДГОТОВКИ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ PHD
(2017) Поліщук, І. Є.
Програма вивчення навчальної дисципліни «Історія і філософія науки» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки докторів філософії PHJ в галузях: 01 Освіта, 03 Гуманітарні науки, 05 Соціальні та поведінкові науки, 08 Право, 09 Біологія, Природничі науки, 12 Інформаційні технології Предметом вивчення навчальної дисципліни «Історія та філософія науки» є наука як когнітивний та соціокультурний феномен. Знання історії науки являють собою необхідний фундамент загальнотеоретичної підготовки, що дозволяє зрозуміти логіку наукового процесу, природу і сутність наукових відкриттів, наукових революцій, їх світоглядні аспекти. Знання з філософії науки мають слугувати забезпеченню методологічної підготовки, що сприятиме розумінню і плідному практичному використанню сучасних наукових методологічних програм, філософських і загальнонаукових принципів та методів дослідження. Міждисциплінарні зв’язки. Курс «Історії та філософії науки» ґрунтується на сучасних концепціях природознавства та соціально-гуманітарних наук. Фундаментальною основою цього курсу є дисципліна «Філософія», що входить в програму навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», та дисципліна «Філософія та методологія науки», що входить в програму навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр».
АВТОРСЬКА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ»
(2021) Галіченко, М. В.; Поліщук, І. Є.
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ
(2014) Поліщук, І. Є.
Збірник матеріалів є підсумком обговорення на Регіональній науково- практичній конференції проблем розвитку духовної культури в Україні. Цей збірник може бути рекомендований для студентів, магістрантів та аспірантів, а також для самостійного вивчення вказаної проблематики.
ДУХОВНА КУЛЬТУРА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ: ФІЛОСОФСЬКІ ТА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ВИМІРИ
(2016) Поліщук, І. Є.
Збірник матеріалів є підсумком обговорення на Всеукраїнській науково- практичній конференції проблем розвитку духовної культури у сучасній Україні. Цей збірник може бути рекомендований для бакалаврів, магістрантів та аспірантів, а також для самостійного вивчення вказаної проблематики.
ЕТИКА А. ШВЕЙЦЕРА: УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
(2019) Поліщук, І. Є.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ» : методичні рекомендації
(2016) Галіченко, М. В.; Поліщук, І. Є.
Вивчення дисципліни «Філософія» (філософія, логіка, етика, естетика та релігієзнавство) спрямоване на реалізацію сучасної концепції філософської освіти студентів вищих навчальних закладів України, основою якої є ґрунтовна історико-філософська підготовка у поєднанні з орієнтацією на світоглядно-філософські проблеми сьогодення. Виклад історії світової філософської думки орієнтований на розуміння логіки виникнення та сутності найбільш відомих вчень, минулого, особливостей їх функціонування у суспільній свідомості, осмислення характеру та етапів становлення сучасних некласичних філософських систем, їх ґрунтування на досягненнях природничих та гуманітарних наук. У запропонований методичний посібник включені завдання самостійної роботи, які присвячені питанням історії філософії, основних розділів сучасної філософії, етики, естетики, релігієзнавства. Виконання завдань самостійної роботи повинно допомогти студентові засвоїти основний зміст основних розділів програми, сутнісні риси історико-філософської думки, оволодіти філософським способом мислення, основними філософськими принципами та першоджерелами, опрацювання матеріалів має сприяти формуванню самостійного критичного мислення та застосуванню набутих знань при аналізі нагальних проблем сьогодення. У посібнику пропонується 3 різновиди завдань: 1) завдання з тем, які потребують теоретичного опрацювання відповідних розділів підручників, посібників, філософських словників, матеріалів Internet-ресурсів; 2) робота з фрагментами першоджерел, яка має сприяти розвитку філософського мислення. Відповіді на контрольні питання за першоджерелами можуть бути усними або письмовими (на вибір викладача); 3) опрацювання тестових завдань, які за рівнем складності наближені до екзаменаційних завдань. Для полегшення роботи з першоджерелами та тестами у посібник включені короткий словник ключових термінів та список рекомендованої літератури.
ЗБІРНИК АВТОРСЬКИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ДИСЦИПЛІН ІЗ СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНОЇ ТА ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ для здобувачів ступенів вищої освіти «бакалавр», «магістр», «доктор філософії PhD» (всіх галузей знань та наукових спеціальностей ХДУ)
(2018) Поліщук, І. Є.; Галіченко, М. В.
ЗБІРНИК АВТОРСЬКИХ ПРОГРАМ НОРМАТИВНИХ ТА ВАРІАТИВНИХ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 226 ФАРМАЦІЯ, ПРОМИСЛОВА ФАРМАЦІЯ
(2020) Архіпова, Т. Л.; Баєв, О. О.; Бесчасний, С. П.; Близнюк, В. М.; Васильєва, Н. О.; Вишневська, Л. В.; Гайдєм, М. І.; Герінбург, О. В.; Горшкова, А. І.; Гришанов, І. В.; Зіміна, О. В.; Іванищук, С. М.; Кузміч, Л. В.; Мережицький, С. М.; Мельник, Р. П.; Олексенко, В. П.; Петрик, А. М.; Пилипчук, Л. Л.; Поліщук, І. Є.; Поліщук, С. В.; Попович, Т. А.; Прийменко, А. О.; Речицький, О. Н.; Решнова, С. Ф.; Рябініна, Г. О.; Сидоренко, О. В.; Стародубець, Н. П.; Устименко, С. А.; Шевряков, М. В.; Яковлева, С. Д.
ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «РЕФОРМАЦІЯ: ІСТОРИЧНИЙ ТА СУЧАСНИЙ КОНТЕКСТ»
(2017) Поліщук, І. Є.
Збірник матеріалів є підсумком обговорення на Всеукраїнській науково- практичній конференції, присвяченій впливу Реформації на політичний, соціально-економічний та духовний розвиток європейської цивілізації. Цей збірник може бути рекомендований для бакалаврів, магістрантів та аспірантів, а також для самостійного вивчення вказаної проблематики.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ”
(2015) Галіченко, М. В.; Поліщук, І. Є.
Курс “Філософія та методологія науки” спрямований на засвоєння студентами, що навчаються за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”, основних розділів філософії науки. У процесі вивчення даної дисципліни особлива увага повинна приділятися методологічним питанням, які мають велике значення для різноманітних галузей наукової діяльності. Дисципліна включає розділи, які присвячені науці як соціокультурному утворенню, етапам розвитку філософії науки, специфіці емпіричного та теоретичного рівнів наукового пізнання, філософським засадам наукової картини світу, науковій раціональності та методології наукового дослідження. Курс “Філософія та методологія науки” повинен забезпечити глибоке засвоєння специфіки філософського осягнення світу, сприяти формуванню високої світоглядно-методологічної культури магістрантів. Він має і практичне спрямування, передбачає використання сучасних методологічних принципів у наукових дослідженнях (природничих, технічних або соціально-гуманітарних). Вивчення сучасних методологічних програм повинно сприяти розвитку теоретичних настанов щодо інтеграції наукового знання, формуванню універсалізму дослідника, що працює в сучасних міждисциплінарних наукових галузях.
ПРАКТИКУМ З ДИСЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ»
(2019) Поліщук, І. Є.
Навчальна дисципліна «Філософія та методологія науки» займає важливе місце в процесі підготовки магістрів усіх напрямів підготовки в сучасному українському університеті. Основною метою дисципліни є формування самостійного критичного мислення магістрантів, вміння вільно орієнтуватися в теоретичних питаннях світоглядного та науковопізнавального спрямування. В цьому плані вельми корисним має бути проведення семінарських занять із широким обговоренням низки проблемних питань, що запропоновані у даному виданні. Діалогічна форма проведення семінарів є найбільш ефективним способом засвоєння філософсько-методологічних знань, на що й розраховані розроблені навчально-методичні матеріали.
ПРАКТИКУМ З ФІЛОСОФІЇ
(2019) Поліщук, І. Є.
Навчальна дисципліна «Філософія» займає важливе місце в процесі підготовки бакалаврів усіх напрямів підготовки в сучасному українському університеті. Основною метою філософії є формування самостійного критичного мислення студентів, вміння вільно орієнтуватися в теоретичних та практично орієнтованих питаннях світоглядного та науково-пізнавального спрямування. В цьому плані вельми корисним має бути проведення семінарських занять із широким обговоренням низки проблемних питань, що запропоновані у даному виданні. Діалогічна форма проведення семінарів є найбільш ефективним способом засвоєння філософських знань, на що й розраховані розроблені навчально-методичні матеріали.
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФІЛОСОФСЬКИХ ВЧЕНЬ МИНУЛОГО ТА СЬОГОДЕННЯ
(2022) Галіченко, М. В.; Поліщук, І. Є.
У статті містяться практичні рекомендації щодо покращення стану викладання філософії для студентів нефілософських напрямів освіти в університетах України. Автори переконані, що для студентів, які не навчаються на філософських факультетах, має бути запроваджений курс практичної філософії. Цей курс не повинен бути зведений лише до етики. Він має навчити студентів досить впевнено почуватися в поліваріантному просторі сучасної постнекласичної науки, де гіпотези мають явну перевагу над виваженими теоріями, де критерій істини має й конвенційне тлумачення. Курс філософії має бути суттєво переорієнтований на мисленнєву складову, на певне вільнодумство, яке неодмінно буде ставати передумовою свободи особистості як підґрунтя всіх дій, вчинків, комунікацій. Автономія університетів означає надання більших можливостей для особистісного бачення викладачем філософії мети навчання та засобів її досягнення. Автори переконані, що навчальний процес має відбуватися в діалогічній формі, без однозначної акцентуації «правильних» висновків з кожної теми. Підручник/посібник з філософії обов’язково має поєднувати виклад навчального матеріалу з більш розгорнутими темами практичного спрямування, з фрагментами першоджерел та проблемними питаннями до них. Дуже важливо, щоб здобувачі вищої освіти зрозуміли, що філософія має допомогти їм у власному професійному становленні та навіть стати особистим правилом життя. Студент має обирати та наближати до свого світорозуміння не всі наявні концепції та ідеї, з якими він ознайомлюється в процесі філософського навчання, а саме ті, які відповідають його професійним амбіціям, ті, що здатні спонукати його до самовдосконалення – чуттєвого, мисленнєвого та його практичних реалізацій. Варто спонукати студентів до знайомства з філософськими творами, які видані мовою оригіналу. У статті наголошується, що філософія дозволяє людині впевнено почувати себе у вельми складних життєвих умовах та загрозливих викликах планетарного масштабу. Філософія не вмирає, і наша задача – впевнити в цьому і своїх студентів, і своїх колег – нефілософів. The article contains practical recommendations for improving the teaching of philosophy to students of nonphilosophical fields of study at Ukrainian universities. The authors are convinced that a course in practical philosophy should be introduced for students who do not study at philosophy faculties. This course should not be reduced to ethics alone. It should teach students to feel confident enough in the multivariate space of modern post-nonclassical science, where hypotheses have a clear advantage over balanced theories, where the criterion of truth also has a conventional interpretation. The philosophy course should be significantly reoriented to the thinking component, to a certain freedom of thought, which will certainly become a prerequisite for individual freedom as the basis for all actions, deeds, and communications. The autonomy of universities means providing more opportunities for a philosophy teacher to have a personal vision of the goal of education and the means of achieving it. The authors are convinced that the educational process should take place in a dialogic form without unambiguously emphasizing the "correct" conclusions on each topic. A philosophy textbook must combine the presentation of educational material with more detailed topics of practical orientation, with fragments of primary sources and problematic questions related to them. It is very important for degree-seeking students to understand that philosophy will help them in their professional development and even become a personal rule of life. Students should not bring all the existing concepts and ideas that they learn in the process of philosophical study closer to their worldview, but only those that correspond to their professional ambitions, those that can encourage them to self-improvement–sensual and mental, as well as its practical realization. Students should be encouraged to familiarize themselves with philosophical works published in the original language. The article emphasizes that philosophy allows a person to feel confident in very difficult living conditions and threatening challenges of a global scale. Philosophy is not dying, and our task is to convince our students and nonphilosopher colleagues of this.
ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ «ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА МАГІСТРІВ ТА ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ PhD В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ»
(2021) Поліщук, І. Є.; Галіченко, М. В.
Звіт про НДР: 49 с., 54 джерела, 1 додаток. Об’єкт дослідження: філософсько-методологічна підготовка магістрів і докторів філософії (PhD) в сучасному українському університеті. Мета роботи: дослідження реального стану методологічної підготовки здобувачів вищої освіти, виявлення недоліків цієї підготовки та окреслення оптимальних шляхів її поглиблення. Методи дослідження: системний і діалектичний підходи, аналіз і синтез, узагальнення, логічний та історичний. Зосереджено увагу на метатеоретичному рівні методології науки, виявлено значення філософської методології для сучасних наукових досліджень, зокрема міждисциплінарних, враховано досвід сучасних західних філософів науки. Розроблено компетентності філософсько-методологічної підготовки докторів філософії (PhD), які пропонується включати в освітні програми природничонаукового, гуманітарного та технічного напрямів підготовки. Здійснено соціологічне дослідження стану загальнонаукової та філософсько-методологічної підготовки здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» впродовж 2019-2020 навчального року (на прикладі Херсонського державного університету). Виявлено недоліки цієї підготовки. З метою поглиблення змісту та форм філософсько-методологічної підготовки розроблена нова авторська навчальна програма дисципліни «Філософія та методологія науки». Запропоновані конкретні заходи щодо покращення якості методологічної підготовки здобувачів вищої освіти. Research Report: 49 p., 54 sources, 1 appendix. Object of Research: Philosophical and methodological training of Masters and Doctors of Philosophy (Ph.D.) at the modern Ukrainian university. Purpose of Research: Researching the actual status of methodological training of degree-seeking students, identifying its shortcomings, and specifying optimal ways to deepen the training. Research Methods: System and dialectical approaches, analysis and synthesis, generalization, logical and historical methods. Research is focused on the metatheoretical level of scientific methodology; the importance of philosophical methodology for modern scientific research, particularly interdisciplinary, is revealed, and the experience of modern western philosophers of science is taken into account. The competencies of philosophical and methodological training of Doctors of Philosophy (Ph.D.) have been developed, which are proposed to be included in educational programs of Natural Sciences, Humanities and technology areas of education. A sociological study of the state of general scientific and philosophical methodological training of postgraduates (Master's degrees) during the 2019–2020 academic year was carried out (on the example of Kherson State University). The disadvantages of the training are revealed. In order to deepen the content and forms of philosophical and methodological training, a new authorial outline of the «Philosophy and Methodology of Science» course has been developed. The author proposes specific measures to improve the quality of methodological training of degree-seeking students.
ПРОБЛЕМА ЗАСТОСУВАННЯ СИНЕРГЕТИЧНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ В СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ НАУКАХ
(2010) Галіченко, М. В.; Поліщук, І. Є.
ПРОБЛЕМА УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛІЇ : СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ
(2009) Галіченко, М. В.; Поліщук, І. Є.
At present the urgent problem of the Ukrainian orthodoxy is the question of creation of the Local Orthodox Church in Ukraine. This problem can’t be solved without elaboration of the sole order of receipt of the autocephaly. Each of the Ukrainian Orthodox Church has different vision of decision this question. On the authors’ opinion, the most realistic way of receipt of the autocephaly for the Ukrainian orthodoxy is unification of the Ukrainian Orthodox Church (in connection with Moscow patriarchy) with the Ukrainian Orthodox Church of Kyiv Patriarchy, and status of autocephaly has to be granted by the Ecumenical Patriarch, who acts as the Mother Church for the Ukrainian Orthodox Church.
РЕЛІГІЙНІ ОРІЄНТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
(2016) Галіченко, М. В.; Недзельський, К. К.; Поліщук, І. Є.; Гришанов, І. В.
Стаття висвітлює результати соціологічного дослідження, проведеного викладачами кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук Херсонського державного університету, яке було спрямоване на вивчення релігійних орієнтацій студентів Херсонського державного університету.
РЕЛІГІЙНІСТЬ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ НА ХЕРСОНЩИНІ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 2011 РОКУ)
(2011) Галіченко, М. В.; Поліщук, І. Є.; Полищук, И. Е.; Галиченко, М. В.; Polishchuk, I. Е.; Galichenko, M. V.
Стаття висвітлює результати соціологічного дослідження, проведеного викладачами кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук Херсонського державного університету, яке було спрямоване на вивчення релігійних орієнтацій студентської молоді Херсонщини. Статья знакомит с результатами социологического исследования, которое было проведено кафедрой философии и социально-гуманитарных наук Херсонского государственного университета, целью которого было изучение религиозных ориентаций студенческой молодежи Херсонщины. In the article exposition results of sociological research of teachers of department of philosophy of the Kherson state university devoted the problems of religious orientations of student young people of Kherson region.
СОЦІОЛОГІЯ
(2018) Поліщук, І. Є.
Предметом вивчення навчальної дисципліни «Соціологія»» є суспільство, його сутність, структура, відтворення соціальної реальності на узагальненому рівні, виявлення закономірних соціальних зв’язків та соціальних відносин, тенденцій розвитку різноманітних соціальних систем. Соціологія як наукова дисципліна спрямована на вивчення реальної суспільної свідомості в її складному розвитку, проявах в діяльності, поведінці людей, які є носіями знання, установок, ціннісних орієнтацій, потреб та інтересів, на вивчення умов, в яких розвивається і здійснюється діяльність і поведінка. Міждисциплінарні зв’язки. Курс соціології органічно пов'язаний з різноманітними галузями соціально-гуманітарного знання. Зміст соціології ґрунтується на досягненнях таких навчальних дисциплін як «Історія України», «Філософія», «Політологія», «Економічна теорія», «Філософія та методологія науки».
ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ПАНДЕМІЇ COVID-19 (ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ІДЕЙ МІШЕЛЯ ФУКО)
(2021) Поліщук, І. Є.