Browsing by Author "Попкова, О. А."

Now showing 1 - 7 of 7

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МАС-МЕДІЙНОГО ПРОСТОРУ
(2022) Соломахін, А. Ф.; Юріна, Ю. М.; Загороднюк, В. С.; Рембецька, О. В.; Орлова, Н. В.; Гаврилова, Я. Л.; Цуркан, І. М.; Коваль, Т. Л.; Попкова, О. А.
У звіті з науково-дослідної роботи «Актуальні проблеми сучасного мас-медійного простору» окреслено два вектори, які торкаються важливих як теоретичних, так і прикладних аспектів діяльності сучасних ЗМІ. Зокрема у першому розділі розглянуто процес жанротворення в історико-теоретичному контексті та його вплив на жанрову динаміку сучасних мас-медіа, простежено роль і значення нових методів збору інформації на функціонування інформаційно-публіцистичних жанрів. Другий розділ репрезентує алгоритм «медіа – права людини – суспільство». У центрі уваги виконавців науково-дослідної роботи постають питання, що пов’язані з ключовими етичними принципами діяльності ЗМІ. Висвітлено наслідки використання мови ворожнечі ЗМІ в діахронії та синхронії, крім того проаналізовано сучасний український мас-медійний простір на предмет використання мови ворожнечі, а також окреслено шляхи її подолання. У контексті правозахисної тематики було проаналізовано проблему використання мовних засобів увиразнення маніпулятивного впливу регіональних інтернет видань та телеканалів, а також специфіку висвітлення теми мобінгу сучасними ЗМІ. Результати дослідження подано у наукових публікаціях виконавців теми (загальна кількість з теми – 45). The report on the research work “Actual problems of the modern mass media space” outlines two vectors that touch on important theoretical and applied aspects of modern mass media. In particular, the first chapter examines the process of genre creation in a historical-theoretical context and its influence on the genre dynamics of modern mass media, traces the role and significance of new methods of information gathering on the functioning of informational and journalistic genres. The second chapter represents the “media - human rights – society” algorithm. Issues related to the key ethical principles of the mass media are in the center of attention of the performers of scientific and research work. The consequences of the use of hate speech by mass media in diachrony and synchrony 6 are highlighted, in addition, the modern Ukrainian mass media space is analyzed for the use of hate speech, and ways to overcome it are outlined. In the context of human rights issues, the problem of using language means of expressing the manipulative influence of regional internet publications and TV channels was analyzed, as well as the specifics of the coverage of the topic of mobbing by modern mass media. The results of the research are presented in the scientific publications of the authors of the topic (the total number of the topic is 45).
ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ПРАКТИКА МОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(2022) Климович, С. М.; Олексенко, В. П.; Карабута, О. П.; Мартос, С. А.; Гайдученко, Г. М.; Тихоша, В. І.; Власенко, Л. В.; Мандич, Т. М.; Попкова, О. А.
Науково-дослідну роботу присвячено дослідженню закономірностей розвитку української мови й практики мовної діяльності. Колективом виконавців визначено шляхи і засоби збагачення лексичного складу та граматичної структури української мови, виявлено стилістичні особливості та синтаксичну організацію прозового й поетичного мовлення українських авторів, встановлено взаємозв’язок між соціальними і мовними процесами, здійснено аналіз мовної ситуації на півдні України. У межах НДР тривають дослідження дискурсу як площини функціювання різнорівневих мовних одиниць. Виконавцями науково-дослідної роботи було організовано та проведено низку наукових заходів, зокрема: конференцій – VІІ Всеукраїнську наукову конференцію «Сучасні орієнтири філологічної науки» (2016), І Всеукраїнську студентську науково-практичну конференцію «Пріоритетні напрями філологічних досліджень» (2017); VІІІ Всеукраїнську наукову конференцію; «Сучасні орієнтири філологічної науки» (2018); І Міжнародну науково-практичну конференцію «Філологія та лінгводидактика в умовах євроінтеграції: сьогодення і перспективи», ІІ Всеукраїнську студентську науково-практичну конференцію «Пріоритетні напрями філологічних досліджень» (2018); ІІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Філологія та лінгводидактика в умовах євроінтеграції: сьогодення і перспективи» (2020); круглих столів (5), а також позапланові семінари та вебінари. Закономірності розвитку української мови і практика мовної діяльності відображені у наукових публікаціях виконавців теми (загальна кількість з теми – 65, з яких 1 – словник, 3 – розділи колективних монографій, 3 – статті у виданнях, що індексуються у Scopus та Web of Science, 24 – статті у фахових виданнях, 4 – статті в зарубіжних виданнях, 30 – тез доповідей) та отримали свідоцтво про реєстрацію авторського права (загальна кількість з теми – 6). 5 The research work is devoted to the study of the regularities of the development of the Ukrainian language and the practice of linguistic activity. The team of performers determined the ways and means of enriching the lexical composition and grammatical structure of the Ukrainian language, revealed the stylistic features and syntactic organization of prose and poetic speech of Ukrainian authors, established the relationship between social and linguistic processes, analyzed the linguistic situation in the south of Ukraine. The research of discourse as a plane of functioning of multilevel linguistic units continues within the framework of the research work. The executors of the research work organized and conducted a number of scientific events, in particular: conferences - VII All-Ukrainian Scientific Conference "Modern Orientations of Philological Science", I All-Ukrainian Student Scientific and Practical Conference "Priority Directions of Philological Research" (2017); VIII All-Ukrainian Scientific Conference; "Modern Orientations of Philological Science" (2018); I International Scientific and Practical Conference "Philology and Linguodidactics in the Context of European Integration: Present and Prospects", II All-Ukrainian Student Scientific and Practical Conference "Priority Directions of Philological Research" (2019); II International Scientific and Practical Conference "Philology and Linguodidactics in the Context of European Integration: Present and Prospects" (2020); round tables (5), as well as unscheduled seminars and webinars. The regularities of the development of the Ukrainian language and the practice of linguistic activity are reflected in the scientific publications of the project participants (total number of publications ‒ 65, of which 1 ‒ dictionary, 3 ‒ chapters of collective monographs, 3 ‒ articles in publications indexed in Scopus and Web of Science, 24 ‒ articles in professional publications, 4 ‒ articles in foreign publications, 30 ‒ abstracts) and received a certificate of copyright registration (total number of publications ‒ 6).
КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОКАЗІОНАЛЬНИХ СКЛАДНИХ СЛІВ У ГАЗЕТНОМУ ДИСКУРСІ ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ
(2025) Попкова, О. А.
Комунікативно-прагматичний потенціал оказіональних складних слів у газетному дискурсі початку ХХІ сторіччя. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 Філологія (03 Гуманітарні науки). – Херсонський державний університет Міністерства освіти і науки України, Херсон, Івано-Франківськ, 2025. Дисертацію присвячено дослідженню складних слів-оказіоналізмів, зафіксованих у газетному дискурсі початку ХХІ сторіччя. Увагу сфокусовано на дериваційних, структурно-семантичних, формально-граматичних та комунікативно-прагматичних (функціонально-стилістичних, семантико- стилістичних) особливостях оказіональних складних слів у газетних текстах початку ХХІ сторіччя. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в лінгвоукраїністиці диференційовано оказіоналізми-складні слова обмеженої сфери породження та уживання як такі, що є носіями різних часових маркерів їх появи в узусі та закріплення в писемному газетному дискурсі перших десятиліть ХХІ ст. При цьому стверджено, що такі текстові одиниці є номінаціями, що поєднують два компоненти без видимих синтаксичних відносин (під час формально- граматичного аналізу застосовано структурно-граматичний підхід до характеристики мотивувальних основ з певними синтаксичними зв’язками – сурядним та підрядним), котрі зреалізовують не так логічне, як емоційно- образне сприйняття інформації. Дисертація є першим комплексним дослідженням комунікативно- прагматичних характеристик оказіональних складних слів на підставі їх структурно-семантичних, семантико-стилістичних, формально-граматичних і функціонально-стилістичних особливостей творення та уживання в сучасному газетному дискурсі. Комунікативно-прагматичний підхід до газетного дискурсу потрактовано широко з урахуванням його інформативності, інтенційності, впливу, які реалізуються за певних функціонально-семантичних навантажень конкретних текстових одиниць мови з урахуванням екстралінгвальних чинників. Вихідним стало положення про те, що центральна одиниця газетного дискурсу – текст (або застиглий дискурс), у якому актуалізовані певні лексико- семантичні складники відповідно до комунікативно-прагматичних завдань тексту як діалогічної єдності, яку моделюють «автор – деперсоналізований читач». Саме складні слова – оказіоналізми, які засвідчують активність продуктивних і непродуктивних моделей українського словотворення – беруть на себе важливу роль засобу і номінації, що привертає увагу читача, і засобу оцінки явищ, подій, осіб, і засобу експресивізації контексту. Побіжно вони виявляють креативність журналістів-медійників. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. У першому розділі «Теоретико-методологійні засади дослідження оказіональних складних слів у комунікативно-прагматичному аспекті» розкрито інтерпретації ключових понять «комунікація», «прагматика», «газетний дискурс». Окрему увагу звернено на комунікативно-прагматичні параметри функціонально-стильових різновидів мови, проаналізовано вплив екстралінгвальних та інтралінгвальних чинників на розвиток мови та формування складних оказіоналізмів. Акцентовано на тлумаченні дефініцій понять «складне слово», «оказіоналізм», а також запропоновано власне тлумачення терміна «складне слово», «складний оказіоналізм», схарактеризовано параметри оказіональних складних слів, «потенційних» складних слів, складних неологізмів. Другий розділ «Сучасні тенденції творення оказіональних складних слів в українському газетному дискурсі початку ХХІ сторіччя» присвячено дослідженню активності оказіональних номінацій у сучасному газетному дискурсі, виявлено результативність моделей у творенні оказіональних іменників-композитів, серед яких переважають контамінація й аналогія. Встановлено, що основоскладання є ефективним способом творення складних оказіональних прикметників, серед яких переважають моделі на основі підрядного зв’язку, а менш продуктивними є оказіональні прикметники, що виникли на основі сурядного зв’язку. Констатовано, що переважна більшість оказіональних одиниць у медіатекстах досліджуваного періоду є стилістично маркованою із виразним експресивним та оцінним забарвленням. Увесь масив зафіксованих у газетному дискурсі початку ХХІ ст. оказіоналізмів-складних слів розподілено на дві групи за провідними актуальними для початку ХХІ ст. способами творення оказіональних складних лексем (композити та юкстапозити), здійснено дистрибуцію відповідних номінацій за лексико-тематичними групами, запропоновано семантизацію кожної лексичної одиниці, що в подальшому може прислужитися для створення словників активної лексики досліджуваного періоду. Наголошено на таких комунікативно-прагматичних особливостях творення та вживання досліджуваних лексем: (1) прагнення журналістів до оригінального висвітлення загальнодоступної інформації та її неочікуваної оцінки з метою привернення уваги читачів, що посилює комунікативно- прагматичні функції оказіоналізмів; (2) стилістичне увиразнення функцій номінацій особи-діяча, назв нових реалій чи суспільно-політичних, культурних процесів (цю функцію виконують оказіональні іменники); (3) актуалізація в оказіональних номінаціях-прикметниках широкого спектру відносно-якісних ознак осіб та реалій; (4) виразна соціальна конотація семантики іменникового і прикметникового оказіонального словотвору. У третьому розділі «Комунікативне навантаження та прагматика оказіональних складних слів в українському газетному дискурсі початку ХХІ сторіччя» диференційовано складні оказіоналізми з огляду на їх раціональність та ірраціональність, розмовність, просторічність, іронічність, зневажливість, епатажність тощо. Простежено, що в основу типологізації комунікативно-прагматичних функцій, реалізованих складними словами в сучасному українському газетному дискурсі, покладено властивості оказіоналізмів-складних слів транслювати негативні та позитивні цінності сучасного буття (раціональна оцінність номінацій). Розширено потрактування аналізованих лексем з комунікативно-прагматичними ознаками як носіїв ірраціональної оцінки, що мають два вектори реалізації: 1) номінації з емоційно-оцінним колоритом; 2) номінації, що позначають нереальні явища, предмети і под., які не можна збагнути розумом, не можна побачити в реальності (фактично міфоніми). Установлено, що прагматику стилістичних регістрів у семантиці оказіоналізмів репрезентували номінації із розмовною та книжною маркованістю, а також просторічні назви зі зневажливою, вульгаризованою, жаргонізованою експресією та іронічні найменування, спродуковані щодо вираження оцінки осіб за їхніми посадами, суспільними функціями тощо. Зауважено, що оказіоналізми-складні слова – це і назви з ознаками графічної капіталізації (мовна гра із виділенням семантично і стилістично навантажених основ як носіїв негативної актуалізації). Стилістична функція тих чи тих оказіоналізмів-складних слів увиразнена вживанням лапок. Встановлено, що частина залапкованих оказіоналізмів оформлена поза правилами і не відповідає принципам графічної норми української літературної мови щодо вживання лапок у власних і загальних назвах. Відзначено, що провідна прагматична функція оказіональних номінацій- складних слів, засвідчених у сучасному газетному дискурсі, пов’язана з реалізацією інтенції впливу, особливістю якої є орієнтація на персонологійність, тобто спрямування інформації до конкретного читача (стратегія взаємодії з читацькою аудиторією) і моделювання суспільної думки про конкретного політичного чи суспільного лідера, чиновника, учасника соціально-економічних, громадських рухів тощо. Отже, орієнтація на людину приватну також простежується щодо структурно-семантичних особливостей оказіональних номінацій. Засвідчено, що газетна інформативність має ознаки епатажності, зневажливо-іронічної, вульгарно-згрубілої оцінності частини засвідчених оказіональних слововживань. Практична цінність одержаних результатів зумовлена можливістю їх використання під час викладання курсів сучасної української літературної мови, зокрема зі словотвору, для створення спецкурсів із лінгвостилістики, лінгвоаналізу, прагмалінгвістики, теорії комунікації, теорії номінації, неології та лексикології української мови, для читання спецкурсів та спецсемінарів з дериватології, для написання курсових і кваліфікаційних робіт. Зафіксовані в ході дослідження лексичні інновації можуть прислужитися для укладання словників неологізмів, а також у науково-дослідній роботі студентів та аспірантів. Отже, дослідження оказіональних складних слів у газетному дискурсі початку ХХІ ст. дало змогу визначити основні тенденції творення новітніх номінацій, наслідування моделей словотворення європейських мов, окреслити комунікативно-прагматичне навантаження неолексем як складників суспільно- політичного словника мови української преси. Укладений індекс оказіоналізмів-складних слів засвідчив масив позасловникової лексики, що має переважно ознаки актуальної в сучасній мовній практиці. Communicative and Pragmatic Potential of Occasional Compound Words in Newspaper Discourse of the Early 21st Century. – Qualification research thesis submitted as a manuscript. Dissertation submitted for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 035 Philology (03 Humanities). – Kherson State University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kherson, Ivano-Frankivsk, 2025. The dissertation deals with the study of occasional compound words recorded in newspaper discourse at the beginning of the 21st century. The research focuses on derivational, structural and semantic, formal and grammatical, communicative and pragmatic (functional and stylistic, semantic and stylistic) features of occasional compound words in the early 21st-century newspaper texts. The scientific novelty of the research is determined by the fact that, for the first time in Ukrainian linguistics, occasional compound words limited to a specific domain of origin and use have been differentiated as carriers of various temporal markers of their emergence in usage and consolidation in the written newspaper discourse of the early decades of the 21st century. It is asserted that such textual units function as nominations combining two components without explicit syntactic relations (in the course of formal and grammatical analysis, structural and grammatical approach is applied to characterize the motivational bases with certain syntactic relations – both coordinate and subordinate), which tend to realize not logical but rather emotionally figurative perception of information. The dissertation represents the first comprehensive study of the communicative and pragmatic characteristics of occasional compound words based on their structural and semantic, semantic and stylistic, formal and grammatical, functional and stylistic features of formation and usage in contemporary newspaper discourse. The communicative and pragmatic approach to newspaper discourse is interpreted broadly, taking into account its informativeness, intentionality and influence, which have been realized through certain functional and semantic loads of specific language units in texts, considering extralinguistic factors. The study starts with the premise that the central unit of newspaper discourse is the text (or “frozen” discourse), in which certain lexical and semantic components are actualized according to the communicative and pragmatic tasks of the text as a dialogical unity modeled by the “author – depersonalized reader”. It is the compound words – occasionalisms, which reflect the activity of both productive and non- productive models of Ukrainian word formation – that play an important role as a means of nomination, attracting the reader’s attention, as well as a tool for evaluating phenomena, events, individuals, and for expressing the context. Indirectly, they demonstrate the creativity of media journalists. The structure of the dissertation consists of an introduction, three chapters, general conclusions, a list of references and appendices. The first chapter “Theoretical and Methodological Foundations of the Study of Occasional Compound Words in the Communicative and Pragmatic Aspect” discusses the interpretations of key concepts such as “communication”, “pragmatics,” and “newspaper discourse”. Special attention has been given to communicative and pragmatic parameters of functional and stylistic varieties of language; the influence of extralinguistic and intralinguistic factors on language development and the formation of compound occasionalisms has been analyzed. Emphasis is placed on the interpretation of definitions of the concept “compound word”; an authorial interpretation of the term has been proposed, and the parameters of occasional compound words, “potential” compound words and complex neologisms have been characterized. The second chapter “Modern Trends in the Formation of Occasional Compound Words in Ukrainian Newspaper Discourse of the Early 21st Century” deals with the study of the activity of occasional nominations in contemporary newspaper discourse. The effectiveness of models in the formation of occasional compound nouns has been revealed, with contamination and analogy being the prevailing models. It has been established that compound word formation is an effective way to create complex occasional adjectives, most of which are based on subordinate relationships, while occasional adjectives formed using coordinate relationships are less productive. The study also concludes that the overwhelming majority of occasional units in the media texts of the researched period is stylistically marked with clear expressive and evaluative connotations. The entire array of occasionalisms-compound words recorded in newspaper discourse of the early 21st century has been divided into two groups according to the leading methods of creating occasional complex lexemes (compounds and juxtapositions). The distribution of corresponding nominations by lexical and thematic groups has been carried out, and the semantic analysis of each lexical unit has been suggested. This can further contribute to the creation of a dictionary of active vocabulary from the studied period. The following communicative and pragmatic features of the creation and use of the studied lexemes are emphasized: (1) journalists’ desire for original coverage of publicly available information and its unexpected assessment in order to attract readers’ attention, which enhances the communicative and pragmatic functions of occasionalisms; (2) stylistic emphasis on the functions of nominations of a person, names of new realities or social and political, cultural processes (this function is performed by occasional nouns); (3) actualization in occasional nominations- adjectives of a wide range of relatively qualitative features of persons and realities; (4) distinct social connotations in the semantics of nominal and adjectival occasional word formation. In the third chapter “Communicative Load and Pragmatics of Occasional Compound Words in Ukrainian Newspaper Discourse of the Early 21st Century” occasional compounds are differentiated according to their rationality and irrationality, colloquialism, vulgarity, irony, derogatory connotation, extravagance, etc. It has been traced that the typologization of communicative and pragmatic functions realized by compound words in contemporary Ukrainian newspaper discourse is based on the properties of occasionalisms-compound words to transmit negative and positive values of modern existence (rational evaluation of nominations). The interpretation of the analyzed lexemes with communicative and pragmatic features has been expanded to include carriers of irrational evaluation, which have two vectors of realization: 1) nominations with emotional and evaluative connotations; 2) nominations denoting unreal phenomena, objects, etc., that cannot be comprehended by reason or seen in reality (essentially mythonyms). It has been established that the pragmatics of stylistic registers in the semantics of occasionalisms was represented by nominations with colloquial and bookish markers, as well as vulgar names with derogatory, vulgarized, jargonized expressions and ironic denominations, produced in relation to expressing evaluation of individuals based on their positions, social functions, etc. It has been noted that occasionalisms-compound words also include names with features of graphic capitalization (language play through the emphasis of semantically and stylistically loaded stems as carriers of negative actualization). The stylistic function of certain occasionalisms-compound words is emphasized by the use of quotation marks. It has been found that some of the quoted occasionalisms are formatted outside of standard rules and do not conform to the graphic norms of the Ukrainian literary language regarding the use of quotation marks in proper and common nouns. It has been emphasized that the leading pragmatic function of occasional nomination-compound words, documented in contemporary newspaper discourse, is linked to the realization of the intent to influence, with a focus on personalization, that is, directing the information to a specific reader (the strategy of interaction with the reading audience) and modeling public opinion about a specific political or social leader, official, or participant in social and economic, as well as public movements, etc. Therefore, the orientation towards private individuals is also traced in the structural and semantic features of occasional nominations. It has been confirmed that newspaper informativeness has elements of exhibitionism, with derogatory and ironic, vulgar and rough evaluative shades in some of the occasional word usages. The practical value of the results obtained has been determined by their potential use in teaching courses on the contemporary Ukrainian literary language, particularly in word formation, for creating specialized courses in linguo-stylistics, linguistic analysis, pragmalinguistics, theory of communication, theory of nomination, neology, and lexicology of the Ukrainian language, as well as for reading specialized courses and seminars in derivatology and for writing term papers and theses. The lexical innovations recorded during the research can be useful in compiling dictionaries of neologisms, as well as in scientific research by students and graduate students. Thus, the study of occasional compound words in newspaper discourse of the early 21st century has made it possible to identify the main trends in the creation of new nominations, the imitation of word-formation models of European languages, and to outline the communicative and pragmatic load of neologisms as components of the social and political vocabulary of the Ukrainian press. The compiled index of occasionalisms-compound words has confirmed the presence of a mass of extra- dictionary vocabulary, which predominantly exhibits characteristics of being current in contemporary linguistic practice.
КОНЦЕПТ «ДІМ» У СТРУКТУРІ ПОЛІТИЧНОЇ МЕТАФОРИ СУЧАСНИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
(2010) Попкова, О. А.
У статті схарактеризовано функціонування концепту ДІМ у структурі політичної метафори сучасних засобів масової інформації. In the article characterized functioning of kontsept HOUSE in the structure of political metaphor of modern mass medias.
МОВНА ЕКОНОМІЯ ЯК ЗАПОРУКА УСПІШНОЇ МЕДІАГРАМОТНОСТІ
(2019) Попкова, О. А.
У статті здійснено короткий аналіз поняття мовної економії, а також причин його виникнення. Зокрема аналізуються деякі аспекти медіатекстів, що впливають на медіаграмотність сучасного реципієнта. Вплив є очевидним, а тому правильність розуміння короткої вербальної форми є запорукою успішної медіаграмотності. В статье осуществлен краткий анализ понятия языковой экономии, а также причин его возникновения.В частности анализируются некоторые аспекты медиатекстов, влияющие на медиаграмотность современного реципиента. Влияние очевидно, поэтому правильность понимания короткой вербальной формы является залогом успешной медиаграмотности. The article gives a brief analysis of the notion of language economy, as well as the reasons for its occurrence. In particular, some aspects of media texts that influence the media literacy of a modern recipient are analyzed. The effect is obvious, and therefore the correct understanding of a short verbal form is a guarantee of successful media literacy.
ПОЛІТИЧНА ЗООНІМНА ФРАЗЕОЛОГІЯ ТА ПОЛІТИЧНА МЕТАФОРА В СУЧАСНИХ ЗМІ
(2011) Попкова, О. А.
У статті розглянуті особливості функціонування зоонімних фразеологічних одиниць, їх семантика. Виокремлено специфічні утворення фразеологічних політичних метафор у сфері сучасних засобів масової інформації. In the article the considered features of functioning of zoonimnikh of phraseology units, their semantika. Specific formations of phraseology political metaphors are selected in the field of modern mass medias.
СКЛАДНІ СЛОВА ЯК ВИЯВ ТЕНДЕНЦІЇ ДО МОВНОЇ ЕКОНОМІЇ У МАСМЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ
(2019) Попкова, О. А.; Popkova, О. А.
Статтю присвячено аналізові словотвірних процесів у мові публіцистичного стилю початку ХХІ сторіччя. З’ясовано, що преса віддзеркалює сучасні загальномовні тенденції. Встановлено, що ЗМІ та преса є головними джерелами оновлення та поповнення української лексики, оскільки масмедійні ресурси також зазнають докорінних модифікацій. Статья посвящена анализу словообразовательных процессов в языке публицистического стиля начала XXI века. Выяснено, что пресса отражает современные общеязыковой тенденции. Установлено, что СМИ и пресса являются главными источниками обновления и пополнения украинской лексики, поскольку массмедийные ресурсы также испытывают существенные модификации. The article is devoted to the analysis of word-formation processes in the language of the journalistic style of the early twenty-first century. It was found out that the press reflects contemporary general trends. It is established that mass media and the press are the main sources of updating and updating of the Ukrainian vocabulary, as mass media also undergoes radical modifications. The purpose of our research is to find out the notion of linguistic economy, the reasons for its occurrence, as well as how today journalists implement the compression process (reduction, reduction) at the lexical level, namely, the law of economy of language resources, which is found in search of more successful (short) linguistic constructions and that corresponds to modern media communication, which means simply and accessible to communicate the opinion to the recipient. The object of the study is complicated words in the mass media of the early twenty-first century. The subject of the study is the derivational and functional-stylistic features of complicated words in the language of the press of the early twenty-first century. For multivariate analysis of complicated words the following methods were used: descriptive, which enabled to reveal the formal signs of complicated words of the modern press, to study the factors of the creation of complicated units; component (for the description of semantics of complicated units) and functional (for distinguishing the functions of complicated words in the language of the press). Consequently, we can argue that complicated words are the result of reflecting the interaction of language, in particular its word-building system, with the peculiarities of development and the needs of Ukrainian society at the present stage of the rapid development of the information society, as well as against the background of economic and political changes in the state. Media and press releases, along with journalism and artistic literature, are the main source of renewal, enrichment and replenishment of the Ukrainian vocabulary with new words. Complicated words as economical in form nominating units are marked by significant semantic content. Thus, they are a frequent phenomenon in language and a wonderful expressive-figurative stylistic means. In the long run, we see the study of the derivational and stylistic features of complicated words that function in the language of the media.