Browsing by Author "Прохоренко, Л. І."

Now showing 1 - 3 of 3

Expectations of a winning result in women’s handball team: comparison of different age groups
(2020) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Savchuk, O.; Zasenko, V.; Prokhorenko, L.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Савчук, О. А.; Засенко, В. В.; Прохоренко, Л. І.
The aim of the article is an empirical study of the expectations of a winning result and its comparison in three age groups of women’s handball club “Dniprianka” (Kherson, Ukraine). Study participants are: senior age group (n = 16; 19-27 years) – Championship of Ukraine (Super League); middle age group (n = 11; 15-17 years old) – Championship of Ukraine (Junior League); youngerage group (n = 9; 13-15 years) – Championship of Ukraine (Children’s League). The influence of pre-start emotional states on the female handball players’ expectations of a winning sports result is determined and substantiated. Methods. Clear of purpose observation, standardized and adapted psychodiagnostic methods with experimental scales, factor analysis by the method of principal components, rotation – Varimax are applied. Results. The influence of emotions “joy” and “interest” on the pregame expectations of handball players has been established. The connection of emotions with awareness of the foreseeable course of events, with the apprehended attitude to the participants of the game interaction, with the level of expected results from the game (p <.05) is determined.Factor analysis proved the existence of a set of variables aimed at the future outcome of the competition, as well as to obtain positive emotions from the game process, the desire to avoid defeat in a sports match. The differences between the female handball players of the main team and the female athletes of the youth and children’s teams in terms of emotional states and psychological content parameters of pre-game expectations (p <.05) were clarified. The factor structure of prestart emotional states of the winning result expectancy of handball players is constructed. The factor structure consists (68.82%): F1 “Expectation of a winning result” (34.72%); F2 “Expectation of positive emotions from the game process” (21.84%); F3 “Expectation of an opportunity to avoid defeat” (7.51%) and F4 “Expectation of a negative scenario” (4.75%). It is advisable to implement the obtained empirical results in the tactical psychological training of athletes in game sports. Метою статті є емпіричне дослідження очікування переможного результату і його порівняння у трьох вікових групах жіночого гандбольного клубу “Дніпрянка” (Херсон, Україна). Учасники дослідження: старша вікова група (n=16; 19-27 років) – Чемпіонат України (Суперліга); середня вікова група (n=11; 15-17 років) – Чемпіонат України (Ліга Юніорів); молодша група (n=9; 13-15 років) – Чемпіонат України (Дитяча Ліга). Визначено і обґрунтовано вплив передстартових емоційних станів на очікування гандболістками переможного спортивного результату. Методи. Застосовано цілеспрямоване спостереження, стандартизовані і адаптовані психодіагностичні методики з експериментальними шкалами, факторний аналіз методом головних компонент, обертання – Varimax. Результати. Встановлено вплив емоцій “радість” та “інтерес” на передігрові очікування гандболісток. Визначено зв’язок емоцій з обізнаністю про передбачуваний перебіг подій, з очікуваним ставленням до учасників ігрової взаємодії, з рівнем очікуваних результатів від гри (р < .05). Факторним аналізом доведено існування комплексу змінних, спрямованих на майбутній результат змагання, на отримання позитивних емоцій від процесу гри, на прагнення уникнути поразки у спортивній зустрічі. З’ясовано відмінності між гандболістками основного складу команди та спортсменками юнацької та дитячої команди за проявами емоційних станів та за психологічними змістовими параметрами передігрових очікувань (р < .05). Побудовано факторну структуру передстартових емоційних станів очікування переможного результату гандболісток. Факторна структура складається (68,82 %): F1 “Очікування переможного результату” (34,72%); F2 “Очікування позитивних емоцій від процесу гри” (21,84%); F3 “Очікування можливості уникнути поразки” (7,51%) і F4 “Очікування негативного сценарію розвитку подій” (4,75%). Отримані емпіричні результати доцільно операціоналізувати у тактичну психологічну підготовку спортсменів ігрових видів спорту.
GIFTEDNESS AS ASYNCHRONOUS DEVELOPMENT OF CHILDREN WITH SPECIAL EDUCATIONAL NEEDS
(2022) Prokhorenko, L. I.; Прохоренко, Л. І.
The research purpose is to clarify the features of asynchronous development of gifted children with psychophysical disorders that will be a substantial argument for shaping a differentiated approach to teaching such children amidst inclusion. Methodology and methods. It is substantiated that the methodological provision is the interpretation of the phenomenon of giftedness as asynchronous development, which stipulates special needs and provides for the creation of conditions for their satisfaction. It was applied a retrospective analysis, generalization and systematization of the scientific literature on the relevant problem; participation observation using the observation protocol and the author’s survey. The study participants are inclusive classes with talented and gifted children with special educational needs (n=100) and teachers (n=25) who maintain the organization of an inclusive space and conduct classes with such students. Results. It was defined the features of asynchronous development of gifted children with special needs, as follows: specifics of motivational, cognitive and social components, involving the deficiency of cognitive and adaptive skills, breach of socially acceptable norms, limited communication, etc. An experimental model of giftedness research, which contains the features of a gifted person at four levels: psychophysiological, psychological, socio-psychological and pedagogical, was elaborated. Conclusions. The main issues which need urgent addressing were summarized, including adherence to the principle of the best interests of gifted children with special needs and the application of a comprehensive approach to ensure their right to access to high-quality educational and social services. Emphasis was placed on the development of teaching & learning materials for alternative forms of education and the upbringing of gifted children. Метою дослідження є з’ясування особливостей асинхронного розвитку обдарованих дітей, які мають певні психофізичні порушення, що складе важливу аргументацію у створенні диференційованого підходу навчання таких дітей в умовах інклюзії. Методологія та методи. Обґрунтовано, що методологічним положенням є тлумачення феномену обдарованості як асинхронного розвитку, що зумовлює особливі потреби і передбачає створення умов для їх задоволення. Застосовано ретроспективне аналізування, узагальнення і систематизація наукової літератури з окресленої проблеми; включене спостереження за респондентами з застосуванням протоколу спостереження, авторське анкетування. Учасниками дослідження є інклюзивні класи з талановитими і обдарованими дітьми з особливими освітніми потребами (n=100) та вчителі (n=25), які забезпечують організацію інклюзивного простору та проводять заняття з такими учнями. Результати. З’ясовано особливості асинхронного розвитку дітей з особливими потребами, які мають обдарованість, до яких віднесено: специфічні особливості мотиваційної, когнітивної та соціальної складових, зокрема, дефіцит когнітивних та адаптивних навичок, недотримання суспільно прийнятних соціальних норм, обмежене спілкування тощо. Розроблено експериментальну модель дослідження проблеми обдарованості, що містить особливості обдарованої особистості на чотирьох рівнях: психофізіоло- гічному, психологічному, соціально-психологічному та педагогічному. Висновки. Узагальнено основні питання, які потребують нагального вирішення, зокрема дотримання принципу найкращих інтересів обдарованих дітей з особливими потребами та застосування комплексного підходу з метою забезпечення їхнього права на доступ до якісних освітніх і соціальних послуг. Акцентовано увагу на розробці навчально-методичного забезпечення альтернативних форм навчання і виховання таких дітей.
RESEARCH ON REFLECTIVE-EVALUATIVE COMPETENCE IN PUPILS WITH INTELLECTUAL DISABILITIES
(2021) Prokhorenko, L.; Popovych, I. S.; Sokolova, H.; Yarmola, N.; Forostian, O.; Прохоренко, Л. І.; Попович, І. С.; Соколова, Г. Б.; Ярмола, Н. А.; Форостян, О. І.
The aim is to conduct empirical research on the formation of reflective-evaluative competence in primary pupils with intellectual disabilities and to determine effective methods to develop it. Methods: tests with standardized questionnaires, methods for checking the logic of motivating dialogue, comparative analysis, quantitative and qualitative content-analysis. We established that disorders in the functioning of reflection in primary pupils are observed in changeable or unfamiliar situations: rejection to solve a problem, desire to simplify a task, justification of their inability, avoidance of difficulties. We registered that insufficient development of selfcontrol and self-esteem causes faults in programming and performing activity. We identified difficulties in verbalizing a plan of actions showing the respondents’ inability to compare and substantiate practical and mental operations. Disorders in reflective-evaluative competence are insufficient development of reflection, self-control, self-esteem and selfcorrection that does not allow primary pupils to organize their mental actions purposefully. Метою є емпіричне дослідження сформованості рефлексивно-оцінної компетентності молодших школярів з порушеннями інтелекту та визначення ефективних засобів її формування. Методи: тести зі стандартизованими анкетами, методи перевірки логіки спонукального діалогу, порівняльний аналіз, кількісне і якісне контент-аналізування. Встановлено, що порушення функціонування рефлексії молодших школярів простежується у змінних або незнайомих ситуаціях: відмова від розв’язання, прагнення спростити завдання, виправдання своєї неспроможності, уникнення труднощів. Зафіксовано, що недостатній розвиток самоконтролю, самооцінки породжує недоліки програмування та виконання діяльності. Констатовано труднощі під час вербалізації плану дій, що є неспроможністю респонденів порівнювати і обґрунтовувати практичні і розумові операції. Порушення рефлексивнооцінної компетентності є недостатнім розвитком рефлексії, самоконтролю, самооцінки та самокорекції, що не дає змоги молодшим школярам цілеспрямовано організовувати свої розумові дії.