Browsing by Author "Риженко, І. М."

Now showing 1 - 20 of 22

INTERNATIONAL LEGAL REGULATION OF SPACE TOURISM
(2020) Rуzhenko, I.; Halahan, O. Ya.; Риженко, І. М.; Галаган, О. Я.
The article analyzes the state of legal regulation of the process of organization and implementation of space tourism, defines the features of its application and its place in modern international space law. The legal norms in the field of space travel and the legal bases of their organization were analyzed. An attempt to analyze the legal status of persons taking part in space missions was made. The issue of the international legal personality of the participants of the space tourist service contract was investigated. Particular attention was paid to the legal status of space tourists. The content of the definition of “cosmonauts as messengers of humanity into space” was analyzed. The issues of the risks inherent in space tourism activities and the international legal liability of the parties to the space tourist services contract were considered. It has been stated that a space traveler has a certain amount of rights and obligations throughout the period, from the beginning of preparation to the journey and ending with the period after returning to Earth. An indicative list of space tourists’ rights has been restated, and examples of their obligations and limitations in time and space have been provided. It was noted that the legal status of persons who have the status of space tourists, does not coincide with the status of professional astronauts, despite the fact that the first and second performing space travel. It is proved that the concept of “space tourist” is an integral part of the concept of “participant of space flight”. The study found that space tourists have the opportunity to undertake space travel on the basis of a contract for space tourist services and solely on a commercial basis. It was stated that the activities to be conducted while the tourist is in space should be well planned and approved by a particular state body — the national space agency of the launching country. A specific condition for the participation of a space tourist in space flight is the process of its preparation and the passage of special selection, which includes checking personal, biographical, medical information about the person, physical and mental health status, command of the language of communication and so on.The study develops the idea that to determine the concept of space tourist does not matter the period during which the specified person has already made or is just planning his space trip. The study concluded about the need for further improvement and development of the theory of space law, while taking into account modern space practices and results and experience, obtained during the implementation of contemporary space programs.
STATE PARTICIPATION IN SPACE ACTIVITIES: SOME LEGAL APPROACHES AND IMPLICATIONS
(2018) Rуzhenko, I.; Halahan, O. Ya.; Риженко, І. М.; Галаган, О. Я.
Еволюція: у статті здійснюється аналіз норм міжнародного права, що відносяться до відповідальності держави та інших суб’єктів міжнародного права під час здійснення таких видів космічної діяльності як дистанційне зондування Землі із космосу, забезпечення супутникового мовлення, попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій, використання ядерних джерел енергії у космічному просторі. Досліджуються питання міжнародної правосуб’єктності держави у реалізації прикладних видів космічної діяльності, розглядаються такі форми міжнародно-правової відповідальності держави як політична і матеріальна. Особливу увагу в статті приділено новому етапу розвитку космічних технологій. У цьому зв’язку в загальному вигляді аналізуються національні законодавства деяких космічних країн, які регулюють питання освоєння космосу як для потреб науки, так і для потреб національної оборони цих країн. У дослідженні розвивається ідея свободи космосу, яка не може слугувати підставою для ведення діяльності, що має на меті порушення принципу поваги державного суверенітету, адже під час використання супутників можуть зачіпатися суверенні права і законні інтереси інших держав. Розглядається питання поєднання принципу свободи космічної діяльності із принципом суверенітету держав над своєю територією, зокрема над природними ресурсами. При цьому визначається, що ДЗЗ чужої території є порушенням принципу суверенітету країн, і особливо може мати негативні наслідки для країн, що розвиваються. Аналіз космічного законодавства ряду країн дає можливість зробити висновок, що існуючий стан із правовою регламентацією міжнародно-правової відповідальності країн за наслідками космічної діяльності, найчастіше визначається можливостями і бажанням країн розширювати власну космічну діяльність, та бажанням підтримувати приватних підприємств та їх бізнесу, пов’язаного з космічною діяльністю. Таке дослідження сприятиме розробці систематичного підходу до міжнародно-правового регулювання діяльності держав у сфері оформлення оренди космічної станції за зразком договору оренди офісу, космічного туризму, видобутку на астероїда тощо.
TYPES OF LIABILITY FOR ILLEGAL SPACE ACTIVITIES
(2019) Rуzhenko, I.; Halahan, O. Ya.; Риженко, І. М.; Галаган, О. Я.
The article analyzes the norms of international law, which relate to the responsibility of the state and other subjects of international law during the implementation of such types of space activities as remote sensing of Earth from outer space, provision of satellite broadcasting, prevention and elimination of emergency situations, the use of nuclear power sources in outer space. The issues of the international legal personality of the state in implementation of the applied types of space activities are researched; such forms of international legal responsibility of the state as political and material are considered. Particular attention is paid to a new stage of the development of space technologies. In this regard, in general, the national laws of some cosmic countries, which regulate the exploration of space both for the needs of science and for the needs of national defense of these countries, are analyzed. The study develops the idea of freedom of space, which cannot serve as a basis for the conduct of activities intended to breach the principle of respect for sovereignty, because the use of satellites may affect the sovereign rights and legitimate interests of other states. The issue of combining the principle of freedom of space activities with the principle of the sovereignty of states over their territory, particularly over natural resources, is considered. It is determined that the remote sensing of a foreign territory is a violation of the principle of sovereignty of countries, and may have a negative impact on developing countries. An analysis of the space laws of a number of countries makes it possible to conclude, that the current state of legal regulation of the international legal responsibility of countries on the effects of space activities is most often determined by the capabilities and the desire of countries to expand their own space activities and the desire to support private enterprises and their business related to space activities. Such research will contribute to the development of a systematic approach to the international legal regulation of the activities of States in the field of the registration of space station rent on the model of an office lease agreement, space tourism, extraction on asteroids, etc.
WHAT ARE DUTIES AND RESTRICTIONS OF FOREIGNERS IN UKRAINE?
(2021) Halahan, O. Ya.; Rуzhenko, I.; Галаган, О. Я.; Риженко, І. М.
WHAT RIGHTS AND FREEDOMS DO FOREIGNERS ENJOY IN UKRAINE?
(2021) Rуzhenko, I.; Halahan, O. Ya.; Риженко, І. М.; Галаган, О. Я.
АДМІНІСТРАТИВНА ПРОЦЕДУРА
(2019) Риженко, І. М.
АДМІНІСТРАТИВНА ПРОЦЕДУРА
(2019) Риженко, І. М.
Адміністративне право України. Повний курс
(2018) Галунько, В.; Єщук (Правоторова), О. М.; Риженко, І. М.
У підручнику розкрито повний курс адміністративного права на основі однойменної осно- воположної галузі публічного права. За основу взято теоретичні положення та практику діяльності публічної адміністрації, що відповідає цінностям людиноцентристської ідеології, коли публічна адміністрація має якнайповніше задовольняти права, свободи й законні інте- реси фізичних і юридичних осіб відповідно до стандартів ЄС. Підручник може бути використаний студентами в навчальному процесі, аспірантами та викладачами юридичних і гуманітарних вищих навчальних закладів та факультетів, науков- цями, народними депутатами України, державними службовцями, посадовими особами орга- нів місцевого самоврядування та апарату суду, активістами громадських об’єднань, а також усіма, хто цікавиться адміністративним правом. Підручник стане в нагоді під час підготовки до вступних випробувань і під час вступу на основі ступеня бакалавра на навчання для здобуття ступеня магістра за спеціальністю 081 «Право», а також у підготовці до відповідних кваліфікаційних іспитів кандидатів на посади суддів, прокурорів, на здобуття свідоцтва про право на адвокатську діяльність.
До питання про публічний та приватно – правовий аспекти участі територіальної громади у видобутку бурштину
(2015) Риженко, І. М.
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДО ВИКОНАННЯ ТА ЗАХИСТУ ДИПЛОМНИХ РОБІТ СТУПЕНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ «БАКАЛАВР» ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 6.030401 «ПРАВОЗНАВСТВО»
(2017) Чабан, Н. І.; Стратонов, В. М.; Риженко, І. М.
Методичні рекомендації розроблено з метою надання студентам дієвої допомоги на таких етапах виконання дипломної роботи, як: вибір теми та її остаточне редагування; розробка розгорнутого плану й структури роботи; організації та проведення наукового дослідження з обраної проблеми у сфері правознавства, підготовки окремих розділів і підрозділів; остаточного оформлення й підготовки до захисту дипломної роботи в комісії. Наведені алгоритми наукового дослідження й розробки студентами питань обраної проблеми розкривають особливості аналітичної роботи із джерелами інформації про стан теорії і практики права у сучасному українському суспільстві, самостійну роботу з обґрунтування методики розв’язання поставлених у дипломній роботі завдань, систематизацію та узагальнення отриманих у ході дослідження результатів. Перед написанням дипломної роботи рекомендується ознайомитися із «Положенням про дипломну роботу (дипломний проект)», затвердженим наказом ХДУ від 02.04.2015 №184 Д (розміщено на офіційному сайті ХДУ).
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до виконання, захисту та оцінювання кваліфікаційних робіт першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 293 «Міжнародне право» галузі знань 29 «Міжнародні відносини»
(2021) Риженко, І. М.; Гладенко, О. М.; Чабан, Н. І.
Виконання здобувачами кваліфікаційної роботи передбачено чинним законодавством у сфері освіти й науки України, а саме, Законом України «Про вищу освіту», наказами Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 № 49 «Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської Декларації у системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки», від 13.07.2007 № 612 «Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське та світове освітнє співтовариство на період до 2010 року», від 16.10.2009 № 943 «Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи», методичними рекомендаціями від 26.02.2010 № 1/9-119 «Впровадження ECTS в українських університетах» і наказами Херсонського державного університету (далі — ХДУ) щодо нормативного забезпечення організації освітнього процесу. Методичні рекомендації розроблено з метою надання здобувачам освіти дієвої допомоги на таких етапах виконання кваліфікаційної роботи, як: вибір теми та її остаточне редагування; розробка розгорнутого плану й структури роботи; організації та проведення наукового дослідження з обраної проблеми у сфері міжнародного права й міжнародної діяльності, підготовки окремих розділів і підрозділів; остаточного оформлення і підготовки до захисту кваліфікаційної роботи в екзаменаційній комісії. Наведені алгоритми наукового дослідження і розробки здобувачами питань обраної проблеми розкривають особливості аналітичної роботи з джерелами інформації про стан теорії і практики права у світі, самостійну роботу з обґрунтування методики розв’язання поставлених у кваліфікаційній роботі завдань, систематизацію та узагальнення отриманих у ході дослідження результатів. Перед написанням кваліфікаційної роботи рекомендується ознайомитися з Положенням про кваліфікаційну роботу (проєкт) затверджено наказом ХДУ від 09.10.2020 № 953-Д (розміщено на офіційному сайті ХДУ http://www.kspu.edu/). Мета виконання кваліфікаційної роботи полягає в поглибленні й узагальненні знань теоретичної підготовки, а також удосконаленні в теоретичному і практичному плані компетентностей здобувача освіти зі спеціальності 293 «Міжнародне право». Кваліфікаційна робота є результатом самостійної творчої діяльності здобувача й має навчально-дослідницький характер, в основі якого лежить вивчення літературних джерел з обраної теми, пошук і аналіз передового професійного досвіду кращих фахівців у сфері права. Робота над конкретною проблемою з оптимізації правового життя людства сприяє формуванню у студентів компетентностей користування науковою, юридичною і спеціальною літературою, а також правознавчими технологіями розв’язання порушених юридичних проблем. Кваліфікаційна робота базується на компетентностях, здобутих здобувачем у процесі вивчення дисциплін, передбачених навчальним планом підготовки фахівців зі спеціальності 293 «Міжнародне право». До кваліфікаційних робіт висуваються як загальнодидактичні вимоги, так і вимоги, зумовлені специфікою спеціально-профільованих правознавчих дисциплін. Дотримання цих вимог забезпечує як необхідність, так і можливості досягнення здобувачем певних показників теоретикометодологічної і практичної підготовки за освітньо-професійною програмою «Міжнародне право».
Наскрізна програма практики кафедра публічного та міжнародного права і правоохоронної діяльності. Курс І
(2020) Риженко, І. М.; Петренко, Н. О.; Волкович, О. Ю.
Практика магістрантів є обов’язковим компонентом учбового плану. Вона організується з таким розрахунком, щоб студент мав можливість використати досвід, накопичений при її проходженні, при підготовці курсових та магістерської роботи, застосовувати отримані компетентності, знання та навички у подальшій професійній діяльності. Таким чином, проходження магістрами практики є важливою умовою їх професійної підготовки до майбутньої юридичної діяльності, поглиблення отриманих знань та умінь, формування у них необхідного і достатнього обсягу практичних знань і вмінь відповідно до ступеня вищої освіти “магістр”. Програма практики магістрів І курсу спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність» розроблена відповідно до Закону України «Про вищу освіту», Наказів Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» № 93 від 08.04.1993; «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах» № 563 від 01.08.2001; «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників ВНЗ» № 450 від 07.08.2002; Ліцензійних умов проведення освітньої діяльності закладів освіти № 1187 від 30.12.2015; Наказу Херсонського державного університету «Про затвердження Положення про проведення практики студентів Херсонського державного університету» від 02.06.2017 року № 337-Д; навчального плану спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність», за яким здійснюється підготовка магістрів; робочого навчального плану спеціальності. Практика передбачена освітніми стандартами вищої освіти, здійснюється на основі договорів між ХДУ та підприємствами, установами, організаціями, відповідно яким вказані підприємства, організації, установи незалежно від їх організаційно-правових форм зобов’язані надати місця для проходження практики студентам історико-юридичного факультету. Базами виробничої юридичної практики магістрів виступають юридичні установи, органи державної влади та управління, органи місцевого самоврядування, які мають достатній рівень матеріально-технічного, кадрового та навчально-методичного забезпечення. Особливістю проходження виробничої практики магістрами денної форми навчання є те, що окремі з них поєднують проходження практики з роботою. Студент, який поєднує навчання у вузі з роботою, в юридичній сфері має право проходити практику за місцем роботи, за умови, що характер роботи, яку він виконує, відповідає профілю спеціалізації, за яким він проходить навчання на факультеті. Термін проходження виробничої практики складає 8 тижнів для денної форми навчання та 2 тижні – для заочної форми навчання. Програма виробничої практики студентів є основним навчально-методичним документом, який розкриває цілі, завдання, предмет, зміст практики, індивідуальні завдання для студентів-практикантів, види форм та методів контролю рівня знань, умінь і навичок, встановлюються вимоги щодо оформлення звіту та матеріалів з практики, надається рекомендаційний список літератури.
НАСКРІЗНА ПРОГРАМА ПРАКТИКИ КАФЕДРА ПУБЛІЧНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА І ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Курс ІІ
(2020) Риженко, І. М.; Петренко, Н. О.; Волкович, О. Ю.
Практика магістрантів є обов’язковим компонентом учбового плану. Вона організується з таким розрахунком, щоб студент мав можливість використати досвід, накопичений при її проходженні, при підготовці курсових та магістерської роботи, застосовувати отримані компетентності, знання та навички у подальшій професійній діяльності. Таким чином, проходження магістрами практики є важливою умовою їх професійної підготовки до майбутньої юридичної діяльності, поглиблення отриманих знань та умінь, формування у них необхідного і достатнього обсягу практичних знань і вмінь відповідно до ступеня вищої освіти “магістр”. Програма практики магістрів ІІ курсу спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність» розроблена відповідно до Закону України «Про вищу освіту», Наказів Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» № 93 від 08.04.1993; «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах» № 563 від 01.08.2001; «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників ВНЗ» № 450 від 07.08.2002; Ліцензійних умов проведення освітньої діяльності закладів освіти № 1187 від 30.12.2015; Наказу Херсонського державного університету «Про затвердження Положення про проведення практики студентів Херсонського державного університету» від 02.06.2017 року № 337-Д; навчального плану спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність», за яким здійснюється підготовка магістрів; робочого навчального плану спеціальності. Практика передбачена освітніми стандартами вищої освіти, здійснюється на основі договорів між ХДУ та підприємствами, установами, організаціями, відповідно яким вказані підприємства, організації, установи незалежно від їх організаційно-правових форм зобов’язані надати місця для проходження практики студентам історико-юридичного факультету. Базами виробничої юридичної практики магістрів виступають юридичні установи, органи державної влади та управління, органи місцевого самоврядування, які мають достатній рівень матеріально-технічного, кадрового та навчально-методичного забезпечення. Особливістю проходження виробничої практики магістрами денної форми навчання є те, що окремі з них поєднують проходження практики з роботою. Студент, який поєднує навчання у вузі з роботою, в юридичній сфері має право проходити практику за місцем роботи, за умови, що характер роботи, яку він виконує, відповідає профілю спеціалізації, за яким він проходить навчання на факультеті. Термін проходження виробничої практики складає 8 тижнів для денної форми навчання та 2 тижні – для заочної форми навчання. Програма виробничої практики студентів є основним навчально-методичним документом, який розкриває цілі, завдання, предмет, зміст практики, індивідуальні завдання для студентів-практикантів, види форм та методів контролю рівня знань, умінь і навичок, встановлюються вимоги щодо оформлення звіту та матеріалів з практики, надається рекомендаційний список літератури. Під час проходження переддипломної практики студенти поглиблюють та закріплюють теоретичні знання, отримані під час навчання у закладі вищої освіти. Одночасно студенти отримують можливість продемонструвати практичні навички набуті ним при проходженні навчальної та виробничої практики на попередніх курсах. Практика дозволяє поглибити та закріпити теоретичні знання з фахових дисциплін та завершується формування результатів, отриманих під час проходження практики та узагальнення зібраного матеріалу виконанням кваліфікаційної роботи.
ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОГО СТАТУСА МЕДИАТОРА
(2019) Риженко, І. М.; Рыженко, И. Н.
ПРИВАТНА ДЕТЕКТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ
(2013) Риженко, І. М.
У даній статті розкривається зміст права на особисте життя, зазначені основні правові засади та способи його захисту, які передбачені чинним законодавством України, досліджені можливості втручання у особисте життя та гарантії під час його здійснення, визначені можливості надання детективних послуг в умовах відсутності достатнього правового регулювання цього виду діяльності. В данной статье раскрывается содержание права на личную жизнь, указаны основные правовые принципы и способы его защиты, предусмотренные действующим законодательством Украины, исследованы возможности вмешательства в личную жизнь и гарантии при его осуществлении, определены возможности предоставления детективных услуг в условиях отсутствия достаточного правового регулирования этого вида деятельности.This article describes the content of the right to privacy, are the basic legal principles and methods for the protection provided by the current legislation of Ukraine, explored the possibility of invasion of privacy and guarantees for its implementation, identify opportunities to provide detective services in the absence of adequate legal regulation of this activity.
ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВИЛУЧЕННЯ ДОНОРСЬКИХ ОРГАНІВ
(2013) Риженко, І. М.
РЕГІОНАЛЬНИЙ СЕПАРАТИЗМ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ ЄВРОПИ
(2024) Риженко, І. М.; Яцкевич, П. В.; Ryzhenko, I. M.; Yatskevich, P. V.
У цій статті поставлено за мету дослідження окремих аспектів регіонального сепаратизму в Україні та країнах Європи. Для досягнення задекларованої мети й отримання належних результатів дослідження використано таку сукупність методів: історико-правовий метод, порівняльно-правовий метод, формально -логічний метод і метод контент-аналізу. Результати та висновки такої діяльності. Сепаратизм – це ідеологічно-політичний рух, який спрямовано на відокремлення частини території держави або групи людей від існуючої державної або територіальної структури з метою досягнення автономії або незалежності. Сепаратизм виступає прямою загрозою національній безпеці, посягає на територіальну цілісність і суверенітет держави, порушує принципи геополітичної безпеки, міжнародний престиж країни як суб’єкта міжнародних відносин. Передумовами сепаратизму є періоди соціо- культурної та політичної трансформації країни, послаблення державної влади, наявність етнічних і конфесійних конфліктів, географічна відокремленість регіону, відсутність спільної громадянської ідентичності, підтримка зовнішніх союзників сепаратизму, «експорт сепаратизму», створення розгалуженої системи агентів впливу тощо. Видами сепаратизму є етнічний, ціннісний, кримінальний, регіональний, релігійний, територіальний сепаратизм, сецесія, іредентизм, сепаратизм спрямований на набуття більшої автономії в межах держави. За регіональними особливостями сепаратизм поділяється на західноєвропейський, східноєвропейський, ісламський, азіатський, африканський, американський . Негативними наслідками сепаратизму є втрата контролю уряду держави над частиною території , збройні протистояння та жертви серед мирного населення, громадянські та міждержавні війни, соціально-економічні потрясіння та революції, створення та діяльність радикальних партій і терористичних організацій, створення квазідержав, посягання на національну й регіональну безпеку тощо. Подолання регіонального сепаратизму можливе за умови розробки стратегії протидії йому та вжиття ряду заходів у політичній, економічній, етнокультурній, релігійній і мовній сферах. This article aims to study certain aspects of regional separatism in Ukraine and European countries. In order to achieve the declared goal and obtain proper research results, the following set of methods was used: historical-legal method, comparative-legal method, formal-logical method and content analysis method. Results and conclusions of such activities. Separatism is an ideological and political movement aimed at separating part of the territory of the state or a group of people from the existing state or territorial structure in order to achieve autonomy or independence. Separatism poses a direct threat to national security, encroaches on the territorial integrity and sovereignty of the state, violates the principles of geopolitical security, and the international prestige of the country as a subject of international relations. Prerequisites for separatism are periods of socio-cultural and political transformation of the country, the weakening of state power, the presence of ethnic and religious conflicts, the geographical isolation of the region, the absence of a common civic identity, the support of foreign allies of separatism, the “export of separatism”, the creation of an extensive system of agents of influence, etc. Types of separatism are ethnic, value, criminal, regional, religious, territorial separatism, secession, irredentism, separatism aimed at gaining greater autonomy within the state. According to regional characteristics, separatism is divided into Western European, Eastern European, Islamic, Asian, African, and American. The negative consequences of separatism are the loss of control of the state government over part of the territory, armed confrontations and victims among the civilian population, civil and interstate wars, socio-economic upheavals and revolutions, the creation and activity of radical parties and terrorist organizations, the creation of quasi-states, encroachments on national and regional security etc. Overcoming regional separatism is possible under the condition of developing a strategy to counter it and taking a number of measures in the political, economic, ethno-cultural, religious and linguistic spheres.
РОБОЧА ПРОГРАМА ПРАКТИКИ КАФЕДРА ПУБЛІЧНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА І ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Курс І
(2020) Риженко, І. М.; Петренко, Н. О.; Волкович, О. Ю.
Виробнича практика магістрантів є обов’язковим компонентом ОПП «Правохоронна діяльність». Вона організується з таким розрахунком, щоб студент мав можливість використати досвід, накопичений при її проходженні, при підготовці курсової та кваліфікаційної (магістерської) роботи, застосовувати отримані компетентності, знання та навички у подальшій професійній діяльності. Таким чином, проходження магістрами виробничої практики є важливою умовою їх професійної підготовки до майбутньої юридичної діяльності, поглиблення отриманих знань та умінь, формування у них необхідного і достатнього обсягу практичних знань і вмінь відповідно до компетентностей та програмних результатів навчання, передбачених ОПП «Правоохоронна діяльність». Програма виробничої практики магістрів ІІ курсу спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність» розроблена відповідно до Закону України «Про вищу освіту», Наказів Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» № 93 від 08.04.1993; «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах» № 563 від 01.08.2001; «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників ВНЗ» № 450 від 07.08.2002; Рекомендацій щодо проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, ухвалені рішенням вченої ради Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, протокол №5 від 24.04.2013; Ліцензійних умов проведення освітньої діяльності закладів освіти № 1187 від 30.12.2015; Наказу Херсонського державного університету «Про затвердження Положення про проведення практики студентів Херсонського державного університету» від 02.06.2017 року № 337-Д; навчального плану спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність», за яким здійснюється підготовка магістрів; робочого навчального плану спеціальності. Виробнича практика передбачена освітніми стандартами вищої освіти, здійснюється на основі договорів між ХДУ та підприємствами, установами, організаціями, відповідно яким вказані підприємства, організації, установи незалежно від їх організаційно-правових форм зобов’язані надати місця для проходження практики студентам історико-юридичного факультету. Базами виробничої юридичної практики магістрів виступають юридичні установи, органи державної влади та управління, органи місцевого самоврядування, які мають достатній рівень матеріально-технічного, кадрового та навчально-методичного забезпечення. Особливістю проходження виробничої практики магістрами денної та заочної форми навчання є те, що окремі з них поєднують проходження практики з роботою за спеціальністю. Студент, який поєднує навчання у ЗВО з роботою, в правоохоронній сфері має право проходити практику за місцем роботи, за умови, що характер роботи, яку він виконує, відповідає профілю спеціалізації, за яким він проходить навчання на факультеті. Термін проходження виробничої практики складає 8 тижнів для денної форми навчання та 4 тижні – для заочної форми навчання. Програма виробничої практики студентів є основним навчально-методичним документом, який розкриває цілі, завдання, предмет, зміст практики, визначає перелік компетентностей та програмних результатів навчання, індивідуальні завдання для студентів-практикантів, види форм та методів контролю рівня знань, умінь і навичок, встановлюються вимоги щодо оформлення звіту та матеріалів з практики, надається рекомендаційний список літератури.
РОБОЧА ПРОГРАМА ПРАКТИКИ КАФЕДРА ПУБЛІЧНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА І ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Курс ІІ
(2020) Риженко, І. М.; Петренко, Н. О.; Волкович, О. Ю.
Виробнича практика магістрантів є обов’язковим компонентом ОПП «Правохоронна діяльність». Вона організується з таким розрахунком, щоб студент мав можливість використати досвід, накопичений при її проходженні, при підготовці курсової та кваліфікаційної (магістерської) роботи, застосовувати отримані компетентності, знання та навички у подальшій професійній діяльності. Таким чином, проходження магістрами виробничої практики є важливою умовою їх професійної підготовки до майбутньої юридичної діяльності, поглиблення отриманих знань та умінь, формування у них необхідного і достатнього обсягу практичних знань і вмінь відповідно до компетентностей та програмних результатів навчання, передбачених ОПП «Правоохоронна діяльність». Програма виробничої практики магістрів ІІ курсу спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність» розроблена відповідно до Закону України «Про вищу освіту», Наказів Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» № 93 від 08.04.1993; «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах» № 563 від 01.08.2001; «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників ВНЗ» № 450 від 07.08.2002; Рекомендацій щодо проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, ухвалені рішенням вченої ради Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, протокол №5 від 24.04.2013; Ліцензійних умов проведення освітньої діяльності закладів освіти № 1187 від 30.12.2015; Наказу Херсонського державного університету «Про затвердження Положення про проведення практики студентів Херсонського державного університету» від 02.06.2017 року № 337-Д; навчального плану спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність», за яким здійснюється підготовка магістрів; робочого навчального плану спеціальності. Виробнича практика передбачена освітніми стандартами вищої освіти, здійснюється на основі договорів між ХДУ та підприємствами, установами, організаціями, відповідно яким вказані підприємства, організації, установи незалежно від їх організаційно-правових форм зобов’язані надати місця для проходження практики студентам історико-юридичного факультету. Базами виробничої юридичної практики магістрів виступають юридичні установи, органи державної влади та управління, органи місцевого самоврядування, які мають достатній рівень матеріально-технічного, кадрового та навчально-методичного забезпечення. Особливістю проходження виробничої практики магістрами денної та заочної форми навчання є те, що окремі з них поєднують проходження практики з роботою за спеціальністю. Студент, який поєднує навчання у ЗВО з роботою, в правоохоронній сфері має право проходити практику за місцем роботи, за умови, що характер роботи, яку він виконує, відповідає профілю спеціалізації, за яким він проходить навчання на факультеті. Термін проходження виробничої практики складає 8 тижнів для денної форми навчання та 4 тижні – для заочної форми навчання. Програма виробничої практики студентів є основним навчально-методичним документом, який розкриває цілі, завдання, предмет, зміст практики, визначає перелік компетентностей та програмних результатів навчання, індивідуальні завдання для студентів-практикантів, види форм та методів контролю рівня знань, умінь і навичок, встановлюються вимоги щодо оформлення звіту та матеріалів з практики, надається рекомендаційний список літератури.
СЛОВНИК ЗАКОНОДАВЧИХ ТЕРМІНІВ З ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА УКРАЇНИ
(2018) Казанчан, А. А.; Риженко, І. М.; Волкович, О. Ю.; Єщук (Правоторова), О. М.; Петренко, Н. О.; Болтушенко, Д. В.; Шевченко, Н. Л.
У посібнику представлено у систематизованому вигляді базова термінологія з господарського права, яка може бути корисною при вивченні всього блоку господарсько-правових дисциплін. Для студентів вищих навчальних закладів освіти, а також всім правозастосувачам, які прагнуть правильного і повного розуміння термінології в сфері господарювання. Для студентів спеціальності 6.030401 «Правознавство» ступеня вищої освіти «бакалавр».