Browsing by Author "Савенок, Л. А."

Now showing 1 - 19 of 19

ГОЛОДОМОР 1932-1933 РР. НА ХЕРСОНЩИНІ : 75 РОКІВ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ
(2008) Водотика, С. Г.; Савенок, Л. А.; Пихтін, М. П.
ДАВНЯ ІСТОРІЯ ХЕРСОНЩИНИ. АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ НА ТЕРИТОРІЇ ХЕРСОНЩИНИ
(2023) Батенко, Г. В.; Водотика, С. Г.; Волосевич, І. І.; Менделенко, В. В.; Савенок, Л. А.
Навчально-методичний посібник містить теоретичні положення, основні поняття, програму навчального курсу, лекційний матеріал, завдання для самостійної роботи, список рекомендованих джерел та літератури, додатки. Навчально-методичний посібник «Давня історія Херсонщини. Антична цивілізація на території Херсонщини» призначений для здобувачів історичних спеціальностей усіх рівнів вищої освіти, що опановують дисципліни вільного вибору загального циклу історичного спрямування.
ДИСКУСІЙНІ АСПЕКТИ НАУКОВО-ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ВУАН 1921 – 1928 рр. : КАФЕДРИ У СТРУКТУРІ ІСТОРИЧНОГО ЗНАННЯ
(2016) Водотика, C. Г.; Савенок, Л. А.; Водотыка, С. Г.; Савенок, Л. А.; Vodotyka, S. G.; Savenok, L. А.
Аналізується питання щодо ролі кафедр у структурі історичного знання Всеукраїнської Академії наук у 1921 – 1928 рр., що наразі залишається дискусійним. Автори на основі вивчення різноманітних джерел стверджують, що термін «кафедра» щодо ВУАН вживається у трьох основних значеннях: наукова спеціальність, асоціація (об’єднання) різноманітних за формою і близьких за науковим напрямком дослідних структур під керівництвом академіка з відповідної наукової спеціалізації. Нарешті, при ВУАН існували науково-дослідні кафедри, які поєднували науково-дослідну роботу з підготовкою наукової молоді через аспірантуру. Сформульовано пропозиції щодо творчого використання досвіду 1920-х років у сучасних умовах реформування вітчизняної науки. Анализируется дискуссионный вопрос о сущности термина «кафедра» применительно к научно-организационной структуре Всеукраинской Академии наук в 1921 – 1928 гг. Авторы утверждают, что термин кафедра использовался в трех основных значениях: как синоним научной специальности академиков, как ассоциация родственных исследовательских структур под руководством одного академика и научно-исследовательская кафедра как учреждение, соединяющее научно-исследовательскую деятельность с подготовкой аспирантов и соискателей. The role of the departments in the structure of historical researchers in the All Ukrainian Academy of Sciences is being analyzed in the article. Basing on the different historical resources authors claim that the term “department” in the framework of All Ukrainian Academy of Sciences had three main meanings. The first one is scientific specialization, association of different research structures, which were connected by common or close topic and headed by one scientific leader. According to this, there were research departments, which combined scientific surveys and preparation of post-graduate students. Authors formulate propositions on the creative usage of the experience of the functioning of the departments, which can be useful in the process of the reforms of Ukrainian science.
ДОЛЯ ПРОВІНЦІЙНОГО ІСТОРИКА ЗА РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ : ХЕРСОНСЬКИЙ ПРОФЕСОР МИХАЙЛО ДАВИДОВ
(2016) Водотика, C. Г.; Савенок, Л. А.; Водотыка, С. Г.; Савенок, Л. А.; Vodotyka, S. G.; Savenok, L. A.
Стаття присвячена аналізу життя і творчості Михайла (Соломона) Йосиповича Давидова (1917-1982), першого доктора історичних наук в Херсоні. Особливості біографії, особистої вдачі та професіоналізм дослідника привели херсонського історика на рубежі 1960-1970-х років до суттєвого уточнення сталінсько-догматичних оцінок змісту і характеру продовольчої політики більшовицького режиму в часи воєнного комунізму. Захист вченим докторської дисертації у 1974 р. в Інституті історії СРСР АН СРСР став одним з епізодів протистояння прихильників «нового напрямку», очолюваного П. В. Волобуєвим, та неосталіністів в радянській історіографії. Наукова творчість М. Давидова свідчить про складність і неоднозначність поступу радянської історіографії та соціокультурного світосприйняття науково-педагогічною інтелігенцією радянських реалій у провінційних містах України в останнє тридцятиріччя існування радянського режиму; Михайло (Соломон) Давидов, перший доктор-історик Херсона, воєнний комунізм, продовольча диктатура, «новий напрямок» радянської історіографії. Статья посвящена анализу жизненного и творческого пути Михаила (Соломона) Давыдова (1917-1982), первого доктора исторических наук в Херсоне. Особенности биографии, характера и профессионализм исследователя привели херсонского историка на рубеже 1960-1970-х годов к существенному уточнению сталинских догматических оценок содержания и характера продовольственной политики большевистского режима в период военного коммунизма. Защита херсонским историком докторской диссертации в 1974 г. в Институте истории СССР АН СССР стала одним из эпизодов противостояния сторонников «нового направления», возглавляемого П. В. Волобуевым, и неосталинистов в советской историографии. Научное творчество М. Давыдова свидетельствует о сложности и неоднозначности эволюции советской историографии и социально-культурного мировосприятия научно-педагогической интеллигенцией советских реалий в провинциальных городах Украины в последнее тридцатилетие существования советской власти; Михаил (Соломон) Давыдов, первый доктор-историк Херсона, военный коммунизм, продовольственная диктатура, «новое направление» советской историографии. Traditionally the main attention in Ukrainian historiography is paid to the key persons and figures of history science, mainly from the capitals. Scientists of the “second lane”, provincial ones, often stay in the shadows. But nowadays information society breaks such division on capital and periphery science. Work of every scientist is in the common intellectual and cultural framework, is in the same social time. The analysis of life and work of the first Dr.habil. in Kherson Mykhaylo (Solomon) Davydov (1917-1982) additionally proves this thesis. On the surface typical biography includes hard years of Bolsheviks’ regime and Holodomor, participation in II world war and obligation to fulfill Communist party demands. But it led the researcher of food supplies policy to the struggle between the neostalinists and the supporters of the transformation of Soviet way of history writing (“new school”, led by Pavel Volobujev). The analysis of Davydov’s works lets us to correct the simplified view on the evolution of the Ukrainian Soviet historiography; Mykhaylo (Solomon) Davydov, War Communism, the first Dr.hab. in Kgerson, “new school” of Soviet Historiography.
ДОЛІ УЧАСНИКІВ БОЮ ПІД КРУТАМИ : НЕВІДОМА ОСОБОВА СПРАВА ВАЛЕНТИНА ОТАМАНОВСЬКОГО
(2012) Водотика, C. Г.; Савенок, Л. А.
МАЛОВІДОМА СТОРІНКА ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ ІСТОРИКА ТА АРХІВІСТА ВАСИЛЯ ВЕРЕТЕННИКОВА
(2011) Водотика, C. Г.; Савенок, Л. А.
На основі нових архівних джерел проаналізовано науково-дослідну, науково-організаційну і громадську діяльність визначного українського та російського архівіста, джерелознавця та історика Василя Веретенникова. На основе новых архивных источников проанализировано научно-исследовательскую, организационную и общественную деятельность видного украинского и российского архивиста, источниковеда и историка Василия Веретенникова. On the basis of analysis historical sources of the unknown documents and involve-ment of the archive materials is reconstructed life, scientific study of famous Ukraine and Russian archivist Vasyl Veretennykov.
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ЕТНІЧНОЇ ІСТОРІЇ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ ЧАСІВ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
(2018) Водотика, С. Г.; Савенок, Л. А.
Міський простір, декомунізація і проблеми історичної пам’яті
(2017) Водотика, С. Г.; Савенок, Л. А.
НАУКОВА ШКОЛА : ДОСЛІДНИЦЬКИЙ, ОСВІТНІЙ І ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
(2012) Водотика, С. Г.; Савенок, Л. А.; Vodotyka, S. G.; Savenok, L. A.
У статті розглядається формування і діяльність наукових шкіл в УСРР у 1920-х роки Комплексний аналіз дозволив включити всі школи в єдину національно-державницьку течію, що постала на базі континуітету з дореволюційним спадком, увібрала в себе кращі світові надбання і стала чільним фактором національного відродження. Набутий досвід має бути актуалізований в сучасних умовах. The article deals with the problems of establishing and functioning of schools of thought in Ukrainian SSR during 1920th. Complex analysis made it possible to include all schools to the national-governmental branch of Ukrainian historiography. It established on the basis of pre-revolutionary heritage and absorbed achievements of world historiography. It is emphasized that this experience should be made actual nowadays.
НОВА ПАРАДИГМА ІСТОРІОПИСАННЯ ІСТОРІЇ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ
(2017) Водотика, С. Г.; Савенок, Л. А.; Водотыка, С. Г.; Vodotyka, S. G.; Savenok, L. A.
В статті обґрунтовано непридатність старої, етноукраїнської, парадигми для вивчення історії Південної України. Доведено доцільність запровадження нової, часо-просторової (територіальної), схеми дослідження. В статье обоснована ошибочность старой, етноукраинской парадигмы изучения Южной Украины. Доведена необходимость разработки новой, временно-пространственной (териториальной) схемы исследованя. In the article, authors claim that old, ethical-centric paradigm of studying of the Southern Ukraine is not valid anymore. It is also proved that the new paradigm is needed, which would be based on the time-spatial (territorial) scheme.
ПОХОДЖЕННЯ КРИМСЬКИХ КАРАЇМІВ: АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ КОНЦЕПЦІЙ І ШЛЯХИ ПОШУКУ ІСТИНИ
(2011) Водотика, С. Г.; Савенок, Л. А.
Історіографічний аналіз існуючих концепцій походження кримських караїмів у контексті сучасної етнополітичної ситуації дозволив обґрунтувати доцільність використання синтетичної гіпотези. Историографический анализ существующих концепций происхождения крымских караимов в контексте современной этнополитической ситуации позволил обосновать целесообразность использования синтетической гипотезы. Historiographical analysis of the main conceptions of ethnogenesis of Karaites in modern ethnopolitical context proved that synthetical conception is the most relevant.
ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В ЗАГАЛЬНОСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
(2015) Водотика, С. Г.; Савенок, Л. А.
Навчальний посібник містить узагальнюючі відомості щодо генезису, інституційної основи та змісту європейської інтеграції – одного з найуспішніших інтеграційних проектів в історії Європи. Чільне місце приділено Євроінтеграційній політиці України. Адресована викладачам суспільних дисциплін середніх навчальних закладів, слухачам курсів підвищення кваліфікації вчителів, студентам ВНЗ.
ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ВУЗІВ СИСТЕМИ МВС УКРАЇНИ
(2006) Водотика, С. Г.; Савенок, Л. А.
СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ДОРОБОК ІСТОРІЇ МАГДЕБУРЗЬКОГО ПРАВА В УКРАЇНІ
(2015) Водотика, C. Г.; Савенок, Л. А.
Розкривається зміст історіографічного доробку з історії функціонування магдебурзького права в Україні. Чільне місце приділено висвітленню поглядів класиків української національної історіографії – М. Грушевського, В. Анотоновича, Д. Багалія – на причини запровадження магдебурзького права та його вплив на розвиток українських міст. Головно аналізуються сучасні історичні та історико-правові дослідження. Виокремлено нерозв’язані питання та намічені можливі шляхи їх вивчення. Раскрывается содержание историографического наследия украинской исторической и историко-правовой науки об истории функционирования магдебургского права в Украине. Значительное место отведено характеристике взглядов классиков украинской национальной историографии – М. Грушевского, В. Антоновича, Д. Багалия – о причинах введения магдебургского права и его влиянии на развитие украинских городов. Основное внимание уделено аналізу современных исторических и историко-правовых исследований, выделены нерешенные аспекты и намечены возможные пути их изучения. The main purpose of the article is to research historiographical Ukrainian historical heritage, historical and legal science about the history of Magdeburg Law in Ukraine. The main attention is paid to the views of the classics of Ukrainian national historiography - M. Grushevsky, V.Antonovicha, D.Bagaliya as well as historical and law studies. Unsolved issues and possible ways of their study are highlighted. Prerevolutionary Ukrainian historians (M. Grushevskii, for example) considered Magdeburg law the result of German colonization, which has broken autochthonous traditions of Ukrainian cities. Another ones (V. Antonovych, D. Bagalii, O. Yefimenko) pointed out positive aspects of adoption of Magdeburg law for social and economic development. In the same time they admitted its role in polonisation of Ukrainian lands. M. Dovnar-Zapolskii claimed only positive aspects of Magdeburg law for Ukrainian cities. Such variety of views is saved in Ukrainian modern historical studies. N. Yakovenko considers adoption of the Magdeburg law as “urban revolution”, law history researches are mainly devoted to the juridical aspects of the problem. So further studying is required, authors claim.
СУЧАСНІ ВІЗІЇ ПРИЧИН ПОЯВИ МАГДЕБУРЗЬКОГО ПРАВА В УКРАЇНІ
(2014) Водотика, С. Г.; Савенок, Л. А.; Водотыка, С. Г; Vodotyka, S. G.; Savenok, L. А.
Проаналізовано сучасні погляди українських істориків та правознавців на дискусійне питання щодо причин запровадження магдебурзького права в Україні. З’ясовано, що реконструювати об’єктивні причини запровадження магдебурзького права в Україні доцільно в межах цивілізаційного дискурсу. Порівняльно-правовий аналіз дозволяє стверджувати, що магдебурзьке право у значній мірі відповідало українським соціально-правовим реаліям. Застосування принципів теорії модернізації свідчить, що етапи модернізації кореспондуються з хвилями розповсюдження магдебурзького права. Водночас головний евристичний потенціал з’ясування причин запровадження магдебурзького права полягає у входженні України в європейську цивілізацію, передусім в часи Речі Посполитої. Проанализированы современные взгляды украинских историков и правоведов на дискуссионный вопрос относительно причин распространения магдебургского права в Украине. Выяснено, что реконструкция объективных причин внедрения магдебурии в Украине возможна в контексте цивилизационного дискурса. Сравнительно-правовой анализ позволяет утверждать, что магдебургское право в значительной мере соответствовало украинским социально-правовым реалиям. Использование принципов теории модернизации свидетельствует, что этапы модернизации в Украине корреспондируются с волнами распространения магдебургского права. Но главный эвристический потенциал выяснения причин внедрения магдебургского права состоит в принадлежности Украины к европейской цивилизации, прежде всего в период Речи Посполитой. Author analyzed the Ukrainian historians’ current views and legal discussion on the question concerning the causes of the spread of Magdeburg law in Ukraine. It was found out that the reconstruction of objective reasons for the introduction Magdeburg status in Ukraine is possible in the context of civilized discourse. Comparative legal analysis suggests that the Magdeburg Law is largely in line with Ukrainian social and legal realities. Using the principles of modernization theory suggests that the stages of modernization in Ukraine are interrelated with waves of spread of Magdeburg law. But the main heuristic potential determines the reasons for the introduction of Magdeburg law is accessory of Ukraine to European civilization, especially in the period of the Rzhech Pospolita.
УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО НАПЕРЕДОДНІ СТАЛІНСЬКОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ: ЧИ ІСНУВАЛА АЛЬТЕРНАТИВА ІСТОРИЧНОГО ПОСТУПУ
(2023) Водотика, С. Г.; Савенок, Л. А.; Vodotyka, S. H.; Savenok, L. A.
Метою дослідження є з’ясування питання щодо існування (не існування) альтернативи сталінській «соціалістичній перебудові» сільського господарства у контексті соціально-економічного стану доколгоспного селянства. Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено принципи макроісторичних та альтернативних підходів, що дозволило виявити нові аспекти проблеми здійснення сталінським тоталітарним режимом небаченого в історії соціального експерименту перебудови суспільства на основі утопічних ідей побудови комунізму. Результати дослідження. Встановлено, що з середини ХІХ ст. перед суспільством об’єктивно постала необхідність модернізації та, відповідно, перебудови сільського господарства, перетворення селянина на фермера. Імперська капіталістична індустріалізація проводилась у значній мірі за рахунок селянства, мала неприйнятну для суспільства соціальну ціну. Більшовики нав’язали суспільству утопічну комуністичну модель модернізації (за радянською термінологією, соціалістичні індустріалізація, колективізація і культурна революція), яка не була сприйнята більшою частиною суспільства і, зокрема селянства. Проте більшовиків це не обходило. Вони виходили з концепту «диктатури пролетаріату» і для них органічними були примус і терор в реалізації своєї політики. У статті наголошується, що особливо драматична ситуація в часи непу, тобто напередодні радянської модернізації, склалась на селі. Внаслідок тимчасової відмови від «комуністичного штурму» і запровадження «державного капіталізму» у 1920-і роки селянство пережило своєрідний ренесанс. На селі відбулося відродження доіндустріальних стратегій життєдіяльності – натуралізація господарського життя, орієнтація на споживання, дистанціювання від влади і радянської економіки. Тобто спостерігалась тенденція певної автаркії. Відповідно, вкрай повільно зростали обсяги сільськогосподарського виробництва, знизилась його товарність і споживання промислових товарів, селянство економічно і політично не підтримало більшовицький курс на прискорену індустріалізацію і взагалі більшовицький варіант модернізації. Висновки. Доведено, що у конкретно-історичних умовах радянської України 1920-х років альтернативи новому варіанту «комуністичного штурму» не існувало. Наголошується, що дослідження радянської історії у концепті альтернативності мають неабияку перспективу, особливо щодо ключових її моментів. Це дозволяє краще зрозуміти сутність і наслідки для пострадянських країн спроби реалізації комуністичного проекту. The purpose of the study is to set and clarify the problem of the existence (or non-existence) of an alternative to Joseph Stalin’s ‘socialist restructuring’ of agriculture in the socio-economic state of the pre-collective farming peasantry. Research methods. The research methodology is based on the principles of macro-historical and comparative approaches, combined with the method of alternative histories, which allowed us to identify new aspects of the problem of the Stalinist totalitarian regime’s unprecedented social experiment of restructuring society based on utopian ideas of building communism. The study results show that since the mid-nineteenth century, society has objectively faced the need for modernisation and, accordingly, restructuring of agriculture tradition and the transformation of a peasant into a farmer. Imperial capitalist industrialisation was carried out mainly at the cost of the peasantry and had an unacceptable social and phycological cost for society. The Bolsheviks imposed a utopian communist model of modernisation (in Soviet terminological tradition – socialist industrialisation, collectivisation and cultural revolution) on society, which was not accepted by significant communities, particularly by the peasantry. However, the Bolsheviks did not care. They proceeded from the concept of the «dictatorship of the proletariat», and coercion and terror were organic to them in implementing their policies. The article emphasises that the situation in the countryside was particularly dramatic during the new economic policy period, i. e. on the eve of Soviet modernisation. As a result of the temporary abandonment of the «communist assault» and the introduction of «state capitalism» in the 1920s, the peasantry experienced a kind of renaissance and new prosperity period. The countryside saw a revival of pre-industrial livelihood strategies: the naturalisation of economic life, a focus on consumption, and distancing from the authorities and the Soviet economy. In other words, there was a tendency towards a certain autarky. Accordingly, agricultural production grew exceptionally slowly, and its marketability and consumption of industrial goods declined. The peasantry did not economically and politically support the Bolshevik course of accelerated industrialisation and the Bolshevik version of modernisation in general. Conclusions. It is proved that in the specific historical conditions of Soviet Ukraine in the 1920s, there was no alternative to the new version of the communist modernisation project. It is emphasised that the study of Soviet history in the concept of alternatives has a great perspective, especially with regard to its key moments. This allows for a better understanding of the nature and consequences for post-Soviet countries of the attempt to implement the communist project.
УЧИТЕЛІ ХЕРСОНЩИНИ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ. В СВІТЛІ ПРОСОПОГРАФІЇ
(2014) Водотика, С. Г.; Савенок, Л. А.; Водотыка, С. Г.; Vodotyka, S. G.; Savenok, L. А.
Метою статті є просопографічний аналіз вчителів Херсонщини кінця ХІХ – початку ХХ ст. Доведено, що суттєво модернізувався як склад учителів за соціальними характеристиками (стать, рівень освіти, походження, політичні уподобання), так і характер їх праці. Це в значній мірі вплинуло на поступ освіти краю.
ШАНУЄМО ЮВІЛЯРА : ДО 80-РІЧЧЯ ВІД НАРОДЖЕННЯ ТА 60-РІЧЧЯ НАУКОВОЇ ПРАЦІ ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО ІСТОРИКА ПРОФЕСОРА СТАНІСЛАВА КУЛЬЧИЦЬКОГО
(2016) Водотика, С. Г.; Савенок, Л. А.; Водотыка, С. Г.; Vodotyka, S. G.; Savenok, L. А.
У статті охарактеризовано основні віхи життя та діяльності видатного українського історика, доктора історичних наук, професора Станіслава Владиславовича Кульчицького з нагоди його 80-річчя та 60-річчя від початку наукової творчості. Головна увага приділена науково-дослідній, науково-організаційній, науково-педагогічній та громадсько-політичній діяльності вченого. В статье охарактеризованы основные вежи жизненного и творческого пути выдающегося украинского историка, доктора исторических наук, профессора Станислава Владиславовича Кульчицкого в связи с его 80-летием и 60-летием начала научной роботы. Основное внимание уделено научно-исследовательской, научно-организационной, научно-педагогической и общественно-политической деятельности ученого. In the essay authors describe the major milestones of life and work of the well- known Ukrainian historian, doctor of historical sciences, professor Stanislav Kulchytsky on the occasion of its 80 th anniversary and the 60 th anniversary of thebeginning of scientific work. The main focus is made on research, scientific, organizational, educational and socio-political activities of the scientist. Stanislav Kulchytskyj is the founder of modern national historiography of the Holodomor of 1932-1933. He was theHead of the working gorup of the Government Commission on OUN UPA (it prepared the relevant professional opinion and fundamental work on the history of the OUN-UPA). He is considered to be the leading expert on the history of Ukraine and in particular the interwar period. In recent years, he wrote several pioneering works on modern history of Ukraine and generalizing monograph «Red Call. The History of Communism in Ukraine». Stanislav Kulchytskyj is in constant creative search and writing process, he is welcomed speaker at different events and scientific conferences. His work has received recognition in Ukraine and abroad, which is deserved.
ІСТОРІЯ ХЕРСОНА У КОНЦЕПТІ ФРОНТИРУ (ЗА ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
(2016) Водотика, С. Г.; Савенок, Л. А.