Browsing by Author "Саган, О. В."

Now showing 1 - 20 of 35

DIGITAL DIDACTICS AS A NEW MODEL IN THE THEORY OF EDUCATION
(2020) Sagan, O.; Yakovleva, S.; Anisimova, E. Е.; Balokha, A.; Yeremenko, H.; Саган, О. В.; Яковлева, С. Д.; Анісімова, О. Е.; Бальоха, А. С.; Еременко, Г. Ю.
Rapid changes in society connected with the qualitative transformation of informational and educational environment provoke the study and development of a new tendency in pedagogics, in particular in the theory of education. The article explains the necessity of transition to a new digital model of didactics, suggests its structure and approaches to its realization. The author’s vision of new principles, methods, means and forms of organization of modern education are presented in the article. The study of the level of teachers’ awareness of digital didactics principles and their real readiness to work in the conditions of informational educational environment has shown a low level of the formation of corresponding competences among teachers. As teacher’s qualities are transformed due to the transition from teaching to engineering of educational activity, the article states the main e-teacher’s qualities: informational resources analyst, content designer and designer of education and evaluation methods. Their formation helps to realize e-didactics idea, in which educational resource is a system-forming element. Given e-didactics structure illustrates the way educational resource can serve as content, tasks for the formation of corresponding competences and means of control of education quality. Padagogy Wheel is considered to be a means of web-resources selection for any level of knowledge. Teachers’ questionnaire has shown that their knowledge, skills and will to use web-resources (for example, Padagogy Wheel) in the organization of educational activity is at 30 % mark that requires considerable attention of pedagogical community. One of the ways of solving this problem consists in the creation and extensive testing of open educational resources dedicated to implementation of digital didactics.
VIDEO LIBRARY OF MATHEMATICS LESSONS AS A MEANS OF METHODOLOGICAL TRAINING FOR FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS
(2020) Skvortsova, S.; Haran, M.; Sagan, O.; Скворцова, С.; Гаран, М.; Саган, Е.; Саган, О. В.
The authors substantiate the expediency of using video lessons and their fragments in the process of forming future teachers’ professional competency. The elaborated library includes video recordings of real mathematics lessons at primary school and videos of pupils solving certain types of problems with full commentaries, structured by classes and topics. The methods of using the video library by educators in the field Methods of Teaching Mathematics in Primary School and students majoring in specialty 013 Primary Education were developed. The effectiveness of using the video library as a means of teaching the course Methods of Teaching Mathematics in Primary School was verified experimentally by introducing it into the educational process of three Ukrainian universities. W artykule uzasadniono celowość wykorzystania nagrań lekcji i/lub ich fragmentów w procesie kształtowania kompetencji zawodowych przyszłych nauczycieli. Utworzono bibliotekę wideo, która zawiera filmy prezentujące lekcje matematyki w szkole podstawowej oraz filmy instruktażowe dotyczące rozwiązywania określonych rodzajów zadań przez uczniów, a także komentarze metodyczne i merytoryczne, ułożone według klas i tematów. Opracowano strategię wykorzystania biblioteki wideo dla nauczycieli nauczania matematyki w szkole podstawowej oraz program szkolenia nauczycieli w zakresie edukacji matematyki w szkole podstawowej. Skuteczność wykorzystania biblioteki wideo jako środka do studiowania kursu „Metody nauczania matematyki w szkole podstawowej” została potwierdzona eksperymentalnie poprzez trzy uniwersytety w Ukrainie, które włączyły ten kurs do programu studiów. Se confirma la conveniencia de utilizar la grabación de video de las lecciones y sus fragmentos en el proceso de formación de la competencia profesional de los futuros maestros. Se ha creado una videoteca, que incluye el video de lecciones reales de Matemáticas en la escuela primaria y videos de resolución de ciertos tipos de tareas de los alumnos con sus comentarios completos, que están estructurados de acuerdo con las clases y los temas. Se desarrolla la metodología de uso de la videoteca para docentes de metodología de enseñanza de las matemáticas en la escuela primaria y el programa de formación docente de Educación Primaria. La efectividad del uso de la videoteca como medio para estudiar el curso „Métodos de enseñanza de las matemáticas” en la escuela primaria se confirma experimentalmente al introducirse en el proceso educativo de tres universidades de Ucrania. Обоснована целесообразность использования видеозаписей уроков и их фрагментов в процессе формирования профессиональной компетентности будущих учителей. Создана видеотека, которая включает в себя видео реальных уроков математики в начальной школе и видеофильмы о решении определенных типов задач учениками с их полным комментарием, которые структурированы в соответствии с классами и темами. Разработана методика использования видеотеки для учителей методики преподавания математики в начальной школе и программы подготовки учителей начального образования. Эффективность использования видеобиблиотеки как средства изучения курса «Методика преподавания математики» в начальной школе подтверждается экспериментально путем внедрения в учебный процесс трех вузов Украины.
ВИКОРИСТАННЯ SMART BOARD ЯК ІНТЕРАКТИВНОГО ЗАСОБУ ПІД ЧАС ОРГАНІЗАЦІЇ УРОКІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У 10 КЛАСІ
(2013) Вакульчик, О. О.; Саган, О. В.
У статті пропонується розробка уроку англійської мови у 10 класі «Фільми» з використанням інтерактивної дошки. The article presents the development of English classes in grade 10 "Movies" using an interactive whiteboard.
ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ МОВ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЗНАНЬ ЯК ЧИННИК ГУМАНІЗАЦІЇ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТИ
(2014) Саган, О. В.
У статті порушується проблема гуманізації математичної освіти, зокрема в галузі підготовки педагогічних кадрів. Як один із шляхів підвищення якості навчання математики майбутніх вчителів запропоновано разом із традиційною мовою формальної логіки вибір альтернативних мов подачі матеріалу: мова семантичних мереж, мова системи фреймів, мова продукційних систем. В статье рассматривается проблема гуманизации математического образования, в частности в сфере подготовки педагогических кадров. Одним из направлений повышения качества обучения математике будущих учителей предлагается кроме традиционного языка формальной логики использовать альтернативные языки подачи материала: язык семантических сетей, язык системы фреймов, язык продукционных систем. The problem of humanization of mathematical education, particularly in the area of teacher training. One of the ways of increasing the quality of teaching future teachers of mathematics offers traditional language of formal logic to use alternative languages of the material: the language of semantic networks, frames the system language, the language of production systems.
ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ МОВ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЗНАНЬ ЯК ЧИННИК ГУМАНІЗАЦІЇ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТИ
(2014) Саган, О. В.
Багато освітніх проектів не отримують подальшого розвитку в першу чергу через відсутність компетентних педагогічних кадрів. Йдеться не тільки про озброєння фаховими знаннями, вміннями та навичками, а й про здатність сприймати педагогічні інновації та вміння їх реалізовувати. Стосовно математичної освіти, найактуальнішою є проблема її гуманізації, яка розкривається у співвідношеннях наукового знання, національно-культурного відродження, проблем цінностей, нових типів змісту освіти. У статті порушується проблема гуманізації математичної освіти, зокрема в галузі підготовки педагогічних кадрів. Оскільки для викладення математичного матеріалу використовують мову формальної логіки, яка базується на другій сигнальній системі, це в свою чергу спричиняє дефіцит інформації першосигнальної системи, яка відповідає за сприйняття, уяву, спостереження, досвід. Логічним є використання таких способів представлення інформації, які максимально використовують обидві сигнальні системи людини. Як один із шляхів підвищення якості навчання математики майбутніх вчителів запропоновано разом із традиційною мовою формальної логіки вибір альтернативних мов подачі матеріалу: мова семантичних мереж, мова системи фреймів, мова продукційних систем.
ВПЛИВ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ НА РІВЕНЬ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(2024) Саган, О. В.; Блах, В. С.; Sagan, О. V.; Blakh, V. S.
Мета статті полягає у вивченні, аналізі взаємозв’язку між навчальною мотивацією здобувачів вищої освіти та їхнім ставленням до використання електронних освітніх ресурсів (ЕОР), обґрунтуванні вимог до конструювання електронних освітніх ресурсів як засобу підвищення такої мотивації. Методи: аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, методи емпіричного дослідження: спостереження; опитування; тестування; статистична обробка результатів. Узагальнення досліджень щодо навчальної мотивації та електронних освітніх ресурсів спеціалістами різних галузей (психології, педагогіки, інформатики) передбачає мультидисциплінарний підхід. Результати. У статті проаналізовано різні підходи до вивчення мотивації, наведено структуру електронних освітніх ресурсів університету. Із метою перевірки ставлення до електронних освітніх ресурсів організовано опитування здобувачів вищої освіти педагогічного факультету. Разом із цим аналізувалися відповіді респондентів щодо проблем використання ЕОР, ефективності цифрових інструментів як засобу підвищення їхньої навчальної мотивації, перспектив урахування мотиваційного чинника під час проєктування цифрового освітнього середовища. Результати анкетування засвідчили, що саме ефективне освітнє середовище з якісними електронними освітніми ресурсами дає змогу зменшити негативний вплив на мотивацію здобувачів вищої освіти, пов’язану з відсутністю очного спілкування з викладачем та однокурсниками, високим рівнем відволікання, проблемами самоорганізації, відсутністю прямого виховного впливу тощо. Аналіз та узагальнення проведеної діагностики дають змогу окреслити основні напрями вирішення порушеної проблеми, а саме: створення балансу між використанням електронних ресурсів та іншими формами навчання; створення можливостей для групової взаємодії; створення структурованого освітнього контенту; розроблення системи ефективних завдань; ефективний зворотний зв’язок. Висновки. Використання електронних освітніх ресурсів, які підвищують ефективність освітнього процесу, має особливий дидактичний потенціал і практичне значення для підвищення мотивації здобувачів до отримання якісної освіти. А проєктування та реалізація ЕОР як складника освітнього середовища вимагає не лише наукового обґрунтування, а й технічних можливостей університету і високого рівня сформованості цифрових компетентностей викладачів. The purpose of the article is to study and analyze the relationship between the educational motivation of students of higher education and their attitude to the use of electronic educational resources (EER), to substantiate the requirements for the construction of electronic educational resources as a means of increasing such motivation. Methods: analysis of psychological and pedagogical literature on the research topic, empirical research methods: observation; poll; testing; statistical processing of results. The generalization of research on learning motivation and electronic educational resources by specialists in various fields (psychology, pedagogy, computer science) involves a multidisciplinary approach. The results. The article analyzes various approaches to the study of motivation, provides the structure of electronic educational resources of the university. In order to check the attitude towards electronic educational resources, a survey of students of the Faculty of Pedagogy was organized. Along with this, the answers of the respondents regarding the problems of using EOR were analyzed; the effectiveness of digital tools as a means of increasing their educational motivation; prospects of taking into account the motivational factor when designing a digital educational environment. The results of the survey proved that an effective educational environment with high-quality electronic educational resources can reduce the negative impact on student motivation associated with the lack of face-to-face communication with the teacher and fellow students, a high level of distraction, self-organization problems, lack of direct educational influence, etc. The analysis and generalization of the conducted diagnostics allow us to outline the main directions of solving the problem, namely: creating a balance between the use of electronic resources and other forms of education; creating opportunities for group interaction; creation of structured educational content; development of a system of effective tasks; effective feedback. Conclusions. The use of electronic educational resources, which increase the efficiency of the educational process, has a special didactic potential and practical significance for increasing the motivation of students to receive quality education. And the design and implementation of EOR, as a component of the educational environment, requires not only scientific justification, but also the technical capabilities of the university and a high level of formation of digital competences of teachers.
ГЕЙМІФІКАЦІЯ ЯК СУЧАСНИЙ ОСВІТНІЙ ТРЕНД
(2022) Саган, О. В.; Sagan, О. V.
Мета статті полягає в аналізі гейміфікації як сучасного тренду, вивченні психолого-ізіологічних чинників, які мотивують сучасних людей до ігрової діяльності, пошуку гейміфікованих інструментів (платформ), які позитивно впливають на освітню діяльність. Методи. Оскільки стаття має оглядовий характер, використовувався аналіз джерельної бази, узагальнення підходів до вивчення гейміфікації спеціалістами різних галузей: нейронаук, психології, педагогіки. Вивчення цього феномену передбачає мультидисциплінарний підхід. Нетологічний аналіз засвідчив стрімку позитивну динаміку інтересу у світі до гейміфікації та кількості відповідних пошукових запитів. Результати. Узагальнення джерельної бази дозволило нам визначити гейміфікацію як стратегію використання ігрової механіки та дизайну досвіду для цифрового залучення та мотивації людей для досягнення своїх цілей. Саме нейромедіатори, які вивільняються у гравців під час комп’ютерних ігор, є природними чинниками зміни поведінки. Ми спиралися у своїх пошуках на модель поведінки Джея Фогга, в якій виокремлюються три ключові елементи: мотивація, уміння і спонукання. Коли принаймні один із цих трьох елементів відсутній, бажана поведінка не відбувається. У роботі гейміфікація в освіті аналізується як стратегія підвищення залученості шляхом включення елементів гри в освітнє середовище. Це досягається через створення такого рівня залученості здобувачів, який рівний тому, який відбувається під час комп’ютерних ігор. Справжньою новизною гейміфікації є цифровізація мотивації. Модель Фогга може бути використана для організації освітнього процесу за допомогою відповідного програмного забезпечення сайтів. Це досягається за допомогою інтерактивних цифрових засобів, які з високим рівнем залученості допомагають формувати нові вміння і дозволяють миттєво отримувати зворотний зв’язок. Для реалізації відповідного освітнього дизайну у роботі виокремлені деякі організаційно-педагогічні аспекти оптимізації навчання, а саме: наявність оціночної шкали з чіткими критеріями оцінювання всіх видів активностей здобувачів; інструментарій для підрахунку кількості балів, що визначає значущість (прогрес чи регрес) окремого гравця або команди; відкритий доступ для гравців з відстеженням можливостей для переходу на новий рівень; врахування кількості спроб для вирішення завдань для об’єктивності оцінювання; мобільність у віртуальному чи фізичному середовищі. Висновки. Гейміфікація освіти може підвищити рівень залученості студентів подібно до того, що можуть зробити ігри, покращити їхні навички та оптимізувати навчання. The purpose of the article is the analysis of gamification as a modern trend, the study of psychological and physiological factors that motivate modern people to game activities, the search for gamified tools (platforms) that have a positive effect on educational activity. Methods. Since the article is of a review nature, an analysis of the source base was used, a generalization of approaches to the study of gamification by specialists in various fields: neuroscience, psychology, pedagogy. The study of this phenomenon requires a multidisciplinary approach. Netological analysis testified to the rapid positive dynamics of interest in gamification in the world and the number of relevant searches. Results. Summarizing the source base allowed us to define gamification as a strategy for using game mechanics and experience design to digitally engage and motivate people to achieve their goals. It is the neurotransmitters that are released in players during computer games that are natural factors in changing behavior. We based our research on Jay Fogg’s model of behavior, in which three key elements are distinguished: motivation, ability and drive. When at least one of these three elements is missing, the desired behavior does not occur. In the work, gamification in education is analyzed as a strategy to increase engagement by incorporating game elements into the educational environment. This is achieved by creating a level of player engagement that is equal to that which occurs during computer games. The real novelty of gamification is the digitization of motivation. Fogg’s model can be used to organize the educational process with the help of appropriate website software. This is achieved through interactive digital tools that are highly engaging and help build new skills and allow for instant feedback. For the implementation of the appropriate educational design, the work highlights some organizational and pedagogical aspects of training optimization, namely: the presence of an evaluation scale with clear criteria for evaluating all types of activities of students; toolkit for calculating the number of points, which determines the significance (progress or regression) of an individual player or team; open access for players with tracking opportunities to move to a new level; taking into account the number of attempts to solve tasks for the objectivity of the assessment; mobility in a virtual or physical environment. Conclusions. Gamification of education can increase student engagement, just as games can improve their skills and optimize learning.
ЗБІРКА АВТОРСЬКИХ ПРОГРАМ ПЕРШОГО (БАКАЛАВРСЬКОГО) РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНОСТЯМИ 012 ДОШКІЛЬНА ОСВІТА, 013 ПОЧАТКОВА ОСВІТА, 016 СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА ТА ДРУГОГО (МАГІСТЕРСЬКОГО) РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНОСТЯМИ 012 ДОШКІЛЬНА ОСВІТА, 013 ПОЧАТКОВА ОСВІТА, 016 СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА
(2021) Цюпак, І. М.; Фоміна, І. С.; Горлова, А. В.; Анісімова, О. Е.; Маценко, Т. М.; Казаннікова, О. В.; Саган, О. В.; Раєвська, І. М.; Яковлева, С. Д.; Семашкіна, Г. М.; Кабельникова, Н. В.
У збірнику представлені авторські програми освітніх компонент для забезпечення й реалізації освітніх програм першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальностями 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта, 016 Спеціальна освіта та другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальностями 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта, 016 Спеціальна освіта. Вказані у авторських програмах програмні компетентності та результати навчання узято з відповідних освітніх програм та відповідають меті формування особистості конкурентоспроможного фахівця, здатного розв’язувати складні нестандартні професійні завдання і проблеми інноваційного та дослідницького характеру в галузі дошкільної, початкової та спеціальної освіти, забезпечити освітній процес в сучасних умовах закладу освіти, адаптуватися до трансформаційних змін в освітній галузі, здійснювати інтеграцію в європейський освітній простір. На основі авторських програм викладачами педагогічного факультету розроблено робочі програми, силабуси та електронні освітні ресурси для освітніх компонент.
ЗБІРКА НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальностями 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта, 016 Спеціальна освіта
(2021) Цюпак, І. М.; Денисенко, В. В.; Саган, О. В.; Лось, О. М.; Борисенко, Н. М.; Москова, Т. М.; Бальоха, А. С.; Казаннікова, О. В.; Семашкіна, Г. М.; Ільїна, Н. В.; Гриценко, І. В.; Горлова, А. В.; Сугейко, Л. Г.; Смутченко, О. С.; Раєвська, І. М.; Сидоренко, Н. І.; Ляшко, В. В.; Яковлева, С. Д.; Полєвікова, О. Б.; Кабельникова, Н. В.
У збірнику представлені навчальні програми освітніх компонент для забезпечення й реалізації освітніх програм першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальностями 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта, 016 Спеціальна освіта. Вказані у навчальних програмні компетентності та результати навчання узято з відповідних освітніх програм, які відповідають меті формування особистості конкурентоспроможного фахівця, здатного розв’язувати складні нестандартні професійні завдання і проблеми інноваційного та дослідницького характеру в галузі дошкільної, початкової та спеціальної освіти, забезпечити освітній процес в сучасних умовах закладу освіти, адаптуватися до трансформаційних змін в освітній галузі, здійснювати інтеграцію в європейський освітній простір. На основі навчальних програм викладачами педагогічного факультету розроблено робочі програми, силабуси та електронні освітні ресурси для освітніх компонент.
КОМБІНАТОРНІ ЗАДАЧІ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
(2014) Саган, О. В.; Саган, Е. В.
У статті порушується проблема оптимізації навчання математики молодших школярів на діяльнісній основі. Одним із шляхів формування математичного мислення, удосконалення обчислювальних навичок молодших школярів пропонується збагачення змісту початкової математики за рахунок включення таких завдань, вирішення яких спирається на евристичні методи. Зокрема, показано можливості розв’язування комбінаторних задач через побудову логічних таблиць, графів, «дерева розв’язків». В статье поднимается проблема оптимизации обучения математике младших школьников на деятельностной основе. Одним из путей формирования математического мышления, совершенствование вычислительных навыков младших школьников предлагается обогащение содержания начальной математики за счет включения таких задач, решение которых опирается на эвристические методы. В частности, показаны возможности решения комбинаторных задач путем построения логических таблиц, графов, «дерева решений». The article is broken optimization problem of teaching mathematics in elementary school children by activity basis. One way of forming mathematical thinking, improving computer skills of elementary school students are offered enrichment elementary math content to include such tasks, which is based on heuristic methods. In particular, possibilities of solving combinatorial problems by building logical tables, graphs, the "tree of solutions."
КОМБІНАТОРНІ ЗАДАЧІ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
(2014) Саган, О. В.; Саган, Е. В.; Sagan, O. V.
У статті порушується проблема оптимізації навчання математики молодших школярів на діяльнісній основі. Одним із шляхів формування математичного мислення, удосконалення обчислювальних навичок молодших школярів пропонується збагачення змісту початкової математики за рахунок включення таких завдань, вирішення яких спирається на евристичні методи. Зокрема, показано можливості розв’язування комбінаторних задач через побудову логічних таблиць, графів, «дерева розв’язків». В статье поднимается проблема оптимизации обучения математике младших школьников на деятельностной основе. Одним из путей формирования математического мышления, совершенствование вычислительных навыков младших школьников предлагается обогащение содержания начальной математики за счет включения таких задач, решение которых опирается на эвристические методы. В частности, показаны возможности решения комбинаторных задач путем построения логических таблиц, графов, «дерева решений». The article is broken optimization problem of teaching mathematics in elementary school children by activity basis. One way of forming mathematical thinking, improving computer skills of elementary school students are offered enrichment elementary math content to include such tasks, which is based on heuristic methods. In particular, possibilities of solving combinatorial problems by building logical tables, graphs, the "tree of solutions."
КОНЦЕПЦІЯ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ
(2016) Саган, О. В.; Саган, Е. В.; Sagan, O. V.
У статті порушено проблему фахової підготовки майбутнього вчителя початкових класів до навчання молодших школярів інформатики. Швидкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій актуалізує якісне оновлення вимог щодо інформаційно компетентних членів суспільства. Трансформація змісту початкової освіти, зокрема введення інформатики у навчальні плани, вплинула на соціальний запит вчителя початкових класів, здатного не тільки використовувати засоби інформаційних технологій, але й викладати інформатику як інваріантну дисципліну початкової школи. У роботі спроектовано методичну модель підготовки майбутнього вчителя початкових класів до викладання інформатики, метою якої є формування в майбутнього вчителя початкових класів методико-інформатичної компетентності, яка ґрунтується на теоретичній і практичній готовності до навчання інформатики учнів початкових класів і виявляється у здатності до організації відповідного навчально-виховного процесу. Основою змістового наповнення системи стало знаходження співвідношення суттєвих результатів навчання та загальних і професійних компетентностей, які визначено за допомогою експертних оцінок. Очікуваний результат ми проектуємо у вигляді компетентнісної моделі майбутнього вчителя початкових класів у площині підготовки його до розв’язування інформатичних та методико-інформатичних завдань початкової школи. В статье раскрывается проблема профессиональной подготовки будущего учителя начальных классов к обучению інформатике младших школьников. Стремительное развитие информационно-коммуникационных технологий актуализирует качественное обновление тренований к информационно компетентным членам общества. Трансформация содержания начального образования, а именно введение информатики в учебные планы, оказала влияние на социальный запрос учителя начальных классов, который не только всесторонне использует средства информационных технологий, но и преподает информатику как инвариантную дисциплину начальной школы. В работе спроектировано методическую модель подготовки будущего учителя начальных классов к преподаванию информатики, цель которой - формирование у будущего учителя начальных классов методико-информатичной компетентности, которая основывается на теоретической и практической готовности к обучению информатике учащихся начальних классов и проявляется в умениях организации соответствующего учебно-воспитательного процесса. Основой содержательного компонента системы стало нахождение соотношения существенных результатов обучения в вузе и общих и профессиональных компетентностей, которые определялись при помощи экспертных оценок. Предполагаемый результат мы проектируем в виде компетентностной модели будущего учителя начальных классов в ракурсе его подготовки к решению информатичных и методико-информатичних задач начальной школы. The concept of vocational training of future teacher of initial classes to training in informatics entering of informatics in curricula, exerted impact on a social request of the elementary school teacher who not only comprehensively uses means of information technologies, but also teaches informatics as invariant discipline of elementary school. In work it is designed methodical model of training of future elementary school teacher for teaching informatics which purpose - forming at future elementary school teacher of metodiko-informatichny competence which is based on theoretical and practical readiness for training in informatics of pupils of initial classes and is shown in abilities of the organization of the corresponding teaching and educational process. Finding of a ratio of essential results of training in higher education institution and general and professional kompetentnost which were determined by means of expert evaluations became a basis of a substantial component of system. We design expected result in the form of competence-based model of future elementary school teacher in a perspective of its preparation for the decision the informatichnykh and the metodiko-informatichnikh of tasks of elementary school.
КОНЦЕПЦІЯ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ
(2016) Саган, О. В.; Sagan, О. V.
У статті порушено проблему фахової підготовки майбутнього вчителя початкових класів до навчання молодших школярів інформатики. Швидкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій актуалізує якісне оновлення вимог щодо інформаційно компетентних членів суспільства. Трансформація змісту початкової освіти, зокрема введення інформатики у навчальні плани, вплинула на соціальний запит вчителя початкових класів, здатного не тільки використовувати засоби інформаційних технологій, але й викладати інформатику як інваріантну дисципліну початкової школи. У роботі спроектовано методичну модель підготовки майбутнього вчителя початкових класів до викладання інформатики, метою якої є формування в майбутнього вчителя початкових класів методико-інформатичної компетентності, яка ґрунтується на теоретичній і практичній готовності до навчання інформатики учнів початкових класів і виявляється у здатності до організації відповідного навчально-виховного процесу. Основою змістового наповнення системи стало знаходження співвідношення суттєвих результатів навчання та загальних і професійних компетентностей, які визначено за допомогою експертних оцінок. Очікуваний результат ми проектуємо у вигляді компетентнісної моделі майбутнього вчителя початкових класів у площині підготовки його до розв’язування інформатичних та методико-інформатичних завдань початкової школи. In the article the problem of professional training of future elementary school teacher to teach Informatics of junior schoolchild is revealed. Rapid development of information and communication technologies actualizes the high-quality requirements to informational competent members of society. Transformation of content of primary education, namely putting Informatics in the curricula, exerted impact on a social request of the elementary school teacher who doesn’t only thoroughly use means of information technologies, but also teaches Informatics as invariant discipline of elementary school. In work it is designed the methodical model of training of future elementary school teacher for teaching Informatics, its purpose is forming of methodology informational competence at future elementary school teacher, which is based on theoretical and practical readiness for teaching Informatics of junior schoolchild and is shown in abilities to organize of the teaching and educational process. Finding of a ratio of essential results of training in higher education institution and general and professional competences which were determined by means of expert evaluations became a basis of a substantial component of system. We design the expected result in the form of competence-based model of future elementary school teacher in a perspective of its preparation for the decision the informational and the methodology-informational tasks of elementary school.
ЛОГІКА ВИВЧЕННЯ ТЕМИ «ІНФОРМАЦІЯ»
(2017) Саган, О. В.; Микитюк, С. В.
МЕДІАСВІТ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ СОЦІАЛІЗАЦІЇ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
(2015) Саган, О. В.; Sagan, О.
Широке залучення дітей молодшого шкільного віку до інформаційно-комунікаційного середовища вимагає розробки науково обґрунтованої системи інтеграції дитини у це середовище. У статті порушено проблему використання засобів медіаосвіти для підготовки учнів початкових класів до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації, для опанування способів спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів. Включення молодших школярів у світ комп’ютерних технологій актуалізує і питання їх соціалізації в інформаційному середовищі. У статті розглянуто процес соціалізації як процес інтеграції індивіда в суспільство шляхом засвоєння ним елементів культури, соціальних норм і цінностей, на основі яких формуються соціально значущі риси особистості. Узагальнення наукових досліджень, існуючого досвіду дозволили виділити основні напрями діяльності педагога для успішної соціалізації молодшого школяра у сучасному інформаційно-комунікаційному середовищі. Широкое привлечение детей младшего школьного возраста в информационно- коммуникационную среду требует разработки научно обоснованной системы интеграции ребенка в эту среду. В статье затронута проблема использования средств медиаобразования для подготовки учащихся начальных классов к жизни в современных информационных условиях, к восприятию различной информации, для освоения способов общения на основе невербальных форм коммуникации с помощью технических средств. Включение младших школьников в мир компьютерных технологий актуализирует и вопрос их социализации в информационной среде. В статье рассмотрен процесс социализации как процесс интеграции индивида в общество путем усвоения им элементов культуры, социальных норм и ценностей, на основе которых формируются социально значимые черты личности. Обобщение научных исследований, существующего опыта позволили выделить основные направления деятельности педагога для успешной социализации младшего школьника в современном информационно-коммуникационной среде. Wide involvement of children of primary school age to information and communication environment requires the creation of a scientific substantiated system of childs integration in to this environment. The article deals with the issue of using media education for primary school pupils preparing for life in the modern information age, the perception of different information, obtaining the ways of communication on the basis of non-verbal communication forms by technical means. Involving primary school pupils to computer technologies highlights the issue of their socialization in the information environment. The article deals with the process of socialization as a process of an individual integration into society by mastering his or her elements of culture, social norms and values, which are formed on the basis of socially significant features of a person. Generalization of researches, existing experience let identify the main directions of a teacher’s activity for successful socialization of a primary school pupil in modern information and communication environment.
МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ АЛГОРИТМІВ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
(2017) Саган, О. В.
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
(2020) Саган, О. В.
Пропонований навчально-методичний посібник ставить за мету забезпечення якісної підготовки учителів початкових класів, зокрема у царині формування їх методикоінформатичної компетентності. Особливістю даного посібника є те, що він може використовуватися як для самостійної роботи студентів, так і вчителями, які виклають інформатику в початкових класах. Його зміст відповідає навчальній програмі з інформатики для початкових класів.
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
(2017) Саган, О. В.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО АТЕСТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ СТУПЕНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ «МАГІСТР» ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 013 ПОЧАТКОВА ОСВІТА ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 01 ОСВІТА/ПЕДАГОГІКА
(2019) Андрієвський, Б. М.; Борисенко, Н. М.; Валуєва, І. В.; Воропай, Н. А.; Гриценко, І. В.; Денисенко, В. В.; Кабельникова, Н. В.; Казаннікова, О. В.; Нагрибельна, І. А.; Петухова, Л. Є.; Раєвська, І. М.; Саган, О. В.; Сугейко, Л. Г.; Сидоренко, Н. І.
У методичних матеріалах до атестації здобувачів ступеня вищої освіти «магістр» представлено дисципліни, складені на основі навчальних програм з курсів «Педагогіка вищої школи», «Психологія вищої школи», «Методика викладання дидактики у ЗВО», «Методика викладання теорії виховання у ЗВО», «Методика викладання історії педагогіки у ЗВО», «Технології навчання освітньої галузі «Мови і літератури» в початковій школі», «Технології навчання освітньої галузі «Математика» в початковій школі», Технології навчання освітніх галузей «Природознавство», «Суспільствознавство» в початковій школі», а також дисципліни за спеціалізаціями. Питання екзамену враховують особливості професіограми вчителя початкових класів як фахівця, у якого сформовані професійні якості, розуміння свого призначення в суспільстві; поєднуються фундаментальні знання з професійними компетентностями. Екзамен побудовано за блок-модульною схемою таким чином: 1.1. Педагогіка і психологія вищої школи (1.1.-1.35). 2.1. Методики викладання педагогіки у ЗВО (2.1-2.60). 3.1. Технології навчання дисциплін початкової школи (3.1-3.104). 4.1. Спеціалізація «Англійська мова» (4.1-4.51). 5.1. Спеціалізація «Логопедія» (5.1-5.50). 6.1. Спеціалізація «Дитяча психологія» (6.1-6.50). 7.1. Спеціалізація «Основи інформатики» (7.1-7.50) 8.1. Спеціалізація «Українознавство» (8.1-8.50). The methodological materials for the certification of graduates of the level of higher education "master" is presented disciplines, based on the educational programs of the courses "Pedagogy of Higher Education", "Psychology of Higher Education", "Teaching didactics in EHE", "Methods of teaching theory of education in EHE", "Methods of teaching history of pedagogy in EHE, "Teaching Technologies of the educational sector "Languages and Literature" in elementary schools", "Teaching Technologies of the educational sector "Mathematics" in elementary schools", Technology of teaching educational fields "Natural History", "Social Science" in primary schools", as well as disciplines for specializations. The questions of the exam involve the peculiarities of a primary school teacher as a practitioner who has formed professional qualities, understanding of his/her recognition in society; fundamental knowledge and professional competencies are combined. The exam is taken by the block-modular scheme in this way: 1.1. Pedagogy and Psychology of Higher Education (1.1.-1.35). 2.1. Pedagogy Teaching Methods in Institutions of Higher Education (2.1-2.60). 3.1. Primary School Discipline Teaching Technologies (3.1-3.104). 4.1. English Language Specialization (4.1-4.51). 5.1. Specialization "Logopedics" (5.1-5.50). 6.1. Child Psychology Specialization (6.1-6.50). 7.1. Specialization "Fundamentals of Informatics" (7.1-7.50) 8.1. Specialization "Ukrainian Studies" (8.1-8.50).
НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА
(2020) Саган, О. В.
Зібрані матеріали містять результати науково-дослідної роботи молодих науковців з проблем, пов’язаних з впровадженням математичних, інформатичних, природничих, корекційних технологій у практику роботи закладів дошкільної та початкової освіти, і виконані в межах кваліфікаційних робіт. Представлені у збірнику матеріали можуть бути корисними у практичній діяльності педагогам - практикам та студентам спеціальностей «Дошкільна освіта» та «Початкова освіта». Відповідальність за зміст та достовірність даних, викладених у статті, несуть автори.