Browsing by Author "Самкова, О. М."

Now showing 1 - 14 of 14

THE COMPONENT STRUCTURE OF JOB SATISFACTION OF MEDICAL WORKERS WITH DIFFERENT WORKING CONDITIONS
(2021) Veldbrekht, O. O.; Bovdyr, O. S.; Samkova, O. M.; Вельдбрехт, О. О.; Бовдир, О. С.; Самкова, О. М.
Nowadays, the profession is regarded as an important part of a person, which should promote his/her self-development, meet some social and existential needs. The purpose of the article is to cover the diagnostic scope of the job satisfaction questionary (JSQ) in indi- vidual counseling and monitoring of organizational space. Methods: it is presented an original tool with proven validity and reliability consisting of 38 items – job components (process, conditions of implementation, results) which render individual needs in profes- sional activity. It allows assessing the five components of satisfaction: the resourcefulness of working space, work organization, work & life balance, the social value of work, the space of professional self-realization. Qualitative analysis of individual items demonstrates fundamental motivators, frustrated needs, and “pain points” of employees. The research has analyzed diagnostic results of 104 representatives of medical professions who have 3-35 years of experience: 55 paramedics and emergency doctors, 26 employees of a private clinic, 23 volunteers. Results of the comparative analysis of groups show that, depending on working conditions, representatives of different teams are characterized by unlike components of job satisfaction. This uniqueness is the key to developing programs for social and psychological support of employees, training activities, and organizational interventions. Group satisfaction profiles make it possible to assess the individual results of some team members objectively. This is the background against which the subjective per- ception of professional life unfolds; common factors can mitigate or exacerbate existing problems. Common features of the sample comprise dissatisfaction with tangible and intangible remuneration for work, awareness of the social usefulness of work, continuous training. Conclusions emphasize that different professional groups are distinguished by challenging aspects of work and their intensity. Regular monitoring of teams using the job satisfaction questionnaire makes it possible to timely respond to the relevant challenges ensuring the psychological well-being of professionals. Сьогодні професія розглядається як важлива частина особистості, що має сприяти її саморозвитку, задовольняти ряд соціальних та екзистенційних потреб. Мета статті – розкрити діагностичні можливості опитувальника задоволеності роботою в індивідуальному консультуванні та моніторингу організаційного простору. Методи: представлено оригінальний інструмент з доведеною валідністю та надійністю, що складається з 38 пунктів – складових роботи (процесу, умов реалізації, результатів), які представляють потреби особистості, реалізовані у професійній діяльності. Він дозволяє оцінити п’ять компонентів задоволеності: ресурсність простору, організованість праці, баланс роботи і життя, соціальну цінність праці, простір професійної самореалізації. Якісний аналіз окремих пунктів демонструє провідні мотиватори діяльності, фрустровані потреби та “точки болю” працівників. Проаналізовано результати діагностики 104 представників медичних професій зі стажем 3-35 років: 55 фельдшерів та лікарів швидкої допомоги, 26 працівників приватної клініки, 23 волонтери. Результати порівняльного аналізування груп показали, що залежно від умов діяльності, представники різних колективів досто- вірно відрізняються складовими задоволеності роботою. Ця своєрідність є ключем до побудови програм соціально-психологічної підтримки працівників, навчальних заходів та організаційних втручань. Групові профілі задоволеності дають можливість об’єктивно оцінити індивідуальні результати окремих членів колективу. Це фон, на якому розгортається суб’єктивне сприйняття професійного життя; загальні чинники можуть пом’якшити або загострити наявні проблеми. Спільними особливостями вибірки виявилась незадоволеність матеріальною і нематеріальною винагородою за роботу, усвідомлення соціальної корисності праці, постійне вдосконалення кваліфікації. Висновки підкреслюють, що різні професійні групи суттєво відрізняються за переліком проблемних аспектів роботи та їх інтенсивністю. Регулярний моніторинг колективів з використанням опитувальника задоволеності працею дозволяє вчасно реагувати на ці проблеми, забезпечуючи психологічне благополуччя фахівців.
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ СТЕРЕОТИПІВ ПСИХОЛОГА
(2016) Самкова, О. М.
У статті проаналізовано особливості професійних стереотипів психолога на різних етапах професійного становлення, формування особистісних, професійних та міжособистісних якостей, що становлять образ психолога, а у процесі навчання та практичної діяльності розвиваються і допомагають успішно реалізовувати обрану професійну діяльність. Проаналізовано образ професії психолога, показано, що формування образу психолога відбувається у процесі навчання та практичної діяльності і є своєрідним механізмом, що забезпечує формування як індивідуальних професійних уявлень, так і стереотипізованого образу професії. Визначено професійні стереотипи, що відображають структуру професії «психолог» (когнітивний, поведінковий та афективний компоненти). Встановлено валідність та надійність авторської методики, внутрішню узгодженість шляхом використання психометричного аналізу. Розглянуто описові статистики для кожного пункту методики. З’ясовано, що всі пункти методики були підібрані належним чином. Представлено найбільш застосований професійний стереотип серед респондентів та найменш застосований стереотип. Встановлено, що окремі компоненти стереотипного образу професії «психолог» у психометричному сенсі як підшкали методики відрізняються внутрішньою узгодженістю. З’ясовано, в результаті порівняння окремих уявлень про стереотипний образ психолога в групах досліджених на різних етапах професійного становлення показники статистично значуще зростають. Причому ця тенденція стосується всіх компонентів професійних стереотипів. Емпірично досліджено професійні стереотипи психолога у процесі навчання та практичної діяльності. В статье проанализированы особенности профессиональных стереотипов психолога на разных этапах его профессионального становления, формирование личностных, профессиональных и межличностных качеств, составляющих образ психолога. Показано, что профессиональные стереотипы в процессе обучения и практической деятельности развиваются и способствуют успешной реализации выбранной профессиональной деятельности. Проанализирована динамика формирования образа психолога в процессе обучения и практической деятельности, что выступает механизмом формирования индивидуальных профессиональных представлений и стереотипного образа профессии. Определены профессиональные стереотипы, отражающие структуру профессии «психолог» (когнитивный, поведенческий и аффективный компоненты). Установлены валидность и надежность авторской методики, внутреннюю согласованность путем использования психометрического анализа. Рассмотрены описательные статистики для каждого пункта методики. Выяснено, что все пункты методики были подобраны правильно. Представлены наиболее и наименее выраженный профессиональный стереотип среди респондентов. Установлено, что отдельные компоненты стереотипного образа профессии «психолог», представляющие собой подшкалы методики, отличаются внутренней согласованностью. Выявлены представления о стереотипном образе психолога, которые в процессе профессионального становления статистически значимо увеличиваются. Причем эта тенденция касается всех компонентов профессиональных стереотипов. Эмпирически исследованы и определены тенденции трансформации профессиональных стереотипов в процессе обучения и практической деятельности.
ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК СКЛАДОВА ЗАДОВОЛЕНОСТІ ЖИТТЯМ СТУДЕНТІВ
(2020) Височенко, В. О.; Самкова, О. М.
КАЗКОТЕРАПІЯ ЯК МЕТОД ПСИХОКОРЕКЦІЇ СТРАХІВ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
(2020) Тимошенко, К. В.; Самкова, О. М.
ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ У РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУПАХ
(2020) Пухальська, А. В.; Самкова, О. М.
ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
(2019) Чхаідзе, А. О.; Самкова, О. М.; Chkhaidze, А. О.; Samkova, О. М.
У статті подано огляд проблеми психологічної стійкості, основних умов збереження психологічної стійкості та факторів, що формують психологічну стійкість особистості. Спираючись на наукові джерела, ми визначили, що психологічна стійкість – це цілісна характеристика особистості, що забезпечує її стійкість до фрустраційного і стресогенного впливу важких ситуацій. Метоюстаттіє проведення емпіричного дослідження психологічної стійкості у юнацькому віці. Методи. Для дослідження особливостей психологічної стійкості було використано наступні емпіричні методи: бесіда, спостереження, тестування з метою дослідження особливостей психологічної стійкості юнаків (шкала толерантності до невизначеності Д. Мак-Лейна (валідизація Є.Г. Луковицька), діагностика самоактуалізації особистості (А.В. Лазукін в адаптації Н.Ф. Каліної), методика діагностики рівня розвитку рефлексивностіА.В. Карпова, методика дослідження самооцінки особистості С.А. Будассі, шкала психологічного благополуччя К. Ріфф (версія Т.Д. Шевеленкової – Т.П. Фесенко), методика визначення копінг-стратегій (Р. Лазарус), методика дослідження тривожності Ч. Спілбергера (адаптація Ю.Л. Ханіна), шкала суб’єктивного благополуччя Г. Перуе-Баду (адаптація М.В. Соколової); а також методи математико-статистичної обробки даних. Результати. В емпіричному дослідженні ми визначили, що основними передумовами формування психологічної стійкості є: позитивне самоставлення, гнучкість, відкритість новому досвіду, наявність особистісно значущих цілей в житті, вміння концентруватися на вирішенні актуальних завдань в сьогоденні, внутрішній локус контролю, рефлексивність, гуманітарна позиція. Виділені два значущих фактора, що лежать в основі формування психологічної стійкості особистості юнака: «людина як відкрита система» (вміння концентруватися на події в сьогоденні; потреба в пізнанні, відкритість новому, прагнення до творчості і здатність до нестандартного вирішення проблем, гнучкість в спілкуванні, розвинена здатність до рефлексії, внутрішній локус контролю, мотивація до особистісного росту і розвитку, адаптивний рівень тривожності і стан психологічного благополуччя) і «прийняття себе» (позитивний погляд на природу людини, саморозуміння, аутосимпатія, висока адекватна самооцінка, стан суб’єктивного благополуччя). Висновки. Визначено показники розвитку психологічної стійкості, які можна прийняти за критерії оцінки ефективності програми формування даної особистісної характеристики, до яких віднесено адаптивний рівень тривожності і переживання стану суб’єктивного благополуччя. An overview of psychological stability problem, basic conditions for its maintaining and factors that shape the psychological stability of the personality have been provided in the article. Based on scientific sources, we have identified that psychological stability is a holistic personal characteristic, which ensures its resilience to the frustration and stress-producing impact of difficult situations. The article’s purpose is conducting an empirical research of psychological stability in adolescence. Methods. The following empirical methods were used to investigate the peculiarities of psychological stability: an interview, an observation, testing to investigate the peculiarities of young men's psychological stability (D. McLaine Indefinite Tolerance Scale (validation of E. G. Lukovitska), diagnostics of selfactualization of personality (A. V. Lazukin in adaptation by N. F. Kalina), diagnostic technique of level of reflexivity development by A. V. Karpov, the research methodology of self-assessment of personality (S. A. Budassi), the psychological well-being scale of K. Ryff (version of T. D. Shevelenkova–T. P. Fesenko), methodology for determining coping strategies (R. Lazarus), methodology for the study of anxiety by Ch. Spielberger (adaptation by Yu. L. Hanin), subjective wellbeing scale of G. Perrudet-Badoux (adaptation by M. V. Sokolova); and mathstatistical data processing methods. Results. We have determined in an empirical research that the basic prerequisites for the formation of psychological stability are: positive self-esteem, flexibility, openness to new experiences, the presence of personally meaningful goals in life, ability to concentrate on solving actual tasks in the present, internal control locus, reflexivity, and humanitarian position. There are two important factors that underlie the formation of the psychological stability of the young man’s personality: “man as an open system” (ability to focus on events in the present; the need for cognition, openness to the new, the desire for creativity and the ability to solve non-standard problems, flexibility in communication, developed capacity for reflection, internal control locus, motivation for personal growth and development, adaptive anxiety level and state of psychological well-being) and “accepting yourself” (a positive view of human nature, self-understanding, autosympathy, high adequate self-esteem, state of subjective well-being). Conclusions. The indicators of the psychological stability development have been determined, which can be taken as criteria for evaluating the effectiveness of the formation program of this personal characteristic, which include the adaptive level of anxiety and subjective well-being.
ОСОБЛИВОСТІ СИНДРОМУ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ У ФАРМАЦЕВТІВ
(2020) Баганова, С. Є.; Самкова, О. М.
ПРОБЛЕМА ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У СТУДЕНТІВ РІЗНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ
(2021) Корпань, А. Ю.; Самкова, О. М.
СТЕРЕОТИПНІСТЬ У ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГА
(2019) Самкова, О. М.
СТЕРЕОТИПІЗАЦІЯ ТА РЕФЛЕКСІЯ В ПРОФЕСІЙНІЙ ІДЕНТИФІКАЦІЇ
(2014) Самкова, О. М.
У статті розглядається стереотипізація та рефлексія у процесі професійної ідентифікації. Розкрито зміст стереотипізації та рефлексії. Визначено їх вплив на особистість в різних сферах життєдіяльності, прийняття своєї соціальної ролі, розуміння професійних функцій, які пов’язані з формуванням професійної ідентифікації. В статье рассматривается стереотипизация и рефлексия в процессе профессиональной идентификации. Определено их воздействие на личность в разных сферах жизнедеятельности, принятие своей социальной роли, понимание профессиональных функций, которые связаны с формированием профессиональной идентификации. In the article stereotype and reflection is examined in the process of professional authentication. Maintenance of stereotype and reflection is exposed. Their influence is certain on personality in the different spheres of vital functions, acceptance of the social role, understanding of professional functions that is related to forming of professional authentication.
ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПСИХОЛОГІВ
(2014) Самкова, О. М.; Samkova, O. M.
У статті проаналізовано теоретичні аспекти до вивчення особливостей формування професійної ідентичності психологів. В статье проанализированы теоретические аспекты в изучении особенностей формирования профессиональной идентичности психологов.
ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ЗНАЧЕННЯ РЕФЛЕКСІЇ В ПРОФЕСІЙНІЙ ІДЕНТИФІКАЦІЇ
(2014) Самкова, О. М.
У статті подано теоретичний аналіз розвитку рефлексії у процесі професійної ідентифікації. Розкрито зміст і механізми рефлексії, її значення у самопізнанні особистості. Охарактеризовано інтелектуальну, особистісну, соціальну, професійну рефлексії. Визначено їх вплив на особистість в різних сферах життєдіяльності, прийняття своєї соціальної ролі, розуміння професійних функцій, які пов’язані з формуванням професійної ідентифікації. А вона, в свою чергу впливатиме, на успішне становлення професіоналізму в певній галузі.
УЯВЛЕННЯ ПРО ПРОФЕСІЮ ПСИХОЛОГА
(2015) Самкова, О. М.
Стаття присвячена особливостям професійного самовизначення. Описуються особливості образа професії психолога. Розглядаються стереотипні уявлення про професію психолога.
Інноваційні технології розвитку психологічних ресурсів особистості
(2019) Говорун, Т. В.; Кізь, О. Б.; Кікінежді, О. М.; Рурик, Г. Л.; Тавровецька, Н. І.; Чиж, А. С.; Крупельницька, Л. Ф.; Чхаідзе, А. О.; Бурлачук, Л. Ф.; Шебанова, В. І.; Яблонська, Т. М.; Богучарова, О. І.; Базика, Є. Л.; Буковська, О. О.; Гірченко, О. Л.; Науменко, О. П.; Губа, Н. О.; Мосол, Н. О.; Сюсюка, В. Г.; Железнякова, Ю. В.; Іщук, О. В.; Каліщук, С. М.; Моргун, В. Ф.; Прокоф’єва, О. О.; Кошова, І. В.; Прокоф’єва, О. А.; Шевченко, С. В.; Каткова, Т. А.; Самкова, О. М.; Варіна, Г. Б.; Дерев'янко, С. П.; Завгородня, О. В.; Макіна, Л. Б.; Сущинська, Т. С.; Гузь, Н. В.; Царькова, О. В.; Цілинко, І. О.
Монографію присвячено теоретичним та практичним аспектам застосування інноваційних технологій у різних галузях психологічної практики. У науковому виданні викладені результати практичного досвіду використання інноваційних форм та методів у просвітницькій, профілактичній, консультативній та психокорекційній діяльності практичного психолога, зазначені особливості використання інноваційних технік і технологій у контексті розвитку особистісної та професійної компетентності фахівця. Усі дослідження, представлені у науковому виданні, мають теоретичний та прикладний аспекти. Монографія буде корисна для науковців, викладачів психології, практичних психологів, аспірантів і студентів, а також фахівців, які працюють у галузі охорони здоров'я та соціального захисту населення. Наукове видання: українською та російською мовами. Всю моральну, правову та етичну відповідальність за правильність фактів і посилань, що подаються в колективній монографії, несуть автори.