Browsing by Author "Семенов, О. С."

Now showing 1 - 9 of 9

Comparative analysis of the mental state of athletes for risk-taking in team sports
(2022) Popovych, I.; Borysiuk, A.; Semenov, O.; Semenova, N.; Serbin, I.; Reznikova, O.; Резнікова, О. А.; Попович, І. С.; Борисюк, А. С.; Семенов, О. С.; Семенова, Н. І.; Сербін, Ю. В.
The purpose of the research is to create a factor structure of risk readiness in team sports athletes, as well as a comparison of key parameters across the three samples: football, handball, and volleyball. Subjects’ mental states of preparation for risk-sports relationships are studied and generalized using semantic parameters. Research methods: retrospective analysis, generalization, and substantiation of the state of the researched problem; purposeful research with the use of observation protocol forms; valid and reliable questionnaires with standard forms for respondents; ANOVA factor analysis to reduce the proportionality of factors; reliability coefficients: α-Cronbach homogeneity index, Spearman correlation coefficient (rs) and Student’s t-test. Results. The differences between football (GF), handball (GG), and volleyball (GV) samples were determined by a comparative analysis. On the scales “EC” (t = 2.034; р < .05) and “BC” (t = 2.934; р <. 05), the differences between the GG and GV samples were significant. According to research, athletes’ qualifications and emotional intelligence were important factors in their readiness to take risks. The structure of risk readiness of athletes in team sports was created by factor analysis of ANOVA, which resulted in the creation of a correlation matrix of connections. Athletes in team sports had a risk-taking structure that combines four key components (72.58 %). It was found that the key was F2 “Conative readiness to take risks” (10.54 %), which is positively correlated with F1 “Emotional readiness to take risks” (rs = .123; p ≤ .01), F3 “Resulting readiness to take risks” (rs = .204; p ≤ .01), and F4 “Cognitive readiness to take risks” (rs = .141; p ≤ .01). Conclusions. It is generalized that the learned knowledge has scientific value and that it is practical to apply it in tactical training of athletes in team sports who can significantly impact the outcome of a match. Метою експериментального дослідження є побудова факторної структури готовності до ризику спортсменів командних видів спорту та порівняльне аналізування ключових параметрів між вибірками: футбольною, гандбольною і волейбольною. Проаналізовано і узагальнено змістові параметри психічного стану готовності суб’єктів до ризиково-спортивних відносин. Методи дослідження: ретроспективне аналізування, узагальнення і обґрунтування стану досліджуваної проблеми; цілеспрямоване дослідження з застосуванням бланків протоколів спостереження; валідні і надійні опитувальники зі стандартними бланками для респонденів; факторний аналіз ANOVA для зменшення співрозмірності чинників; коефіцієнти достовірності: показник гомогенності α-Cronbach, коефіцієнта кореляції Спірмена (rs) і t-критерій Стьюдента. Результати. Проведено порівняльне аналізування і встановлено відмінності футбольної (GF), гандбольної (GG) і волейбольної (GV) вибірок. Зафіксовано, що між вибірками GG & GV за шкалами “ЕКР” (t=2.034; р<.05) and “ПКР” (t=2.934; р<.05) відмінності є значущими. Зазначено, що кваліфікація спортсменів та емоційний інтелект є визначальними у готовності ризикувати. Факторним аналізом ANOVA встановлено структуру готовності до ризику спортсменів командних видів спорту, побудовано кореляційну матрицю взаємозв’язків. Факторна структура готовності до ризику спортсменів командних видів спорту об’єднала чотири основних фактори (72.58%). З’ясовано, що ключовим є F2 “Конативна готовність ризикувати” (10.54%), який позитивно взаємопов’язаний з F1 “Емоційна готовність ризикувати” (rs = .123; p ≤ .01), F3 “Результуюча готовність ризикувати” (rs = .204; p ≤ .01) і F4 “Когнітивна готовність ризикувати” (rs = .141; p ≤ .01). Висновки. Узагальнено, що здобуті знання мають наукову цінність і їх доцільно операціоналізувати у тактичну підготовку спортсменів командних видів спорту, що може мати вирішальний вплив на перебіг спортивного поєдинку
PSYCHOLOGICAL SAFETY OF THE LEARNING ENVIRONMENT IN SPORTS SCHOOL AS A FACTOR OF ACHIEVEMENT MOTIVATION DEVELOPMENT IN YOUNG ATHLETES
(2020) Blynova, O. Ye.; Kruglov, K.; Semenov, O.; Los, O.; Popovych, I. S.; Блинова, О. Є.; Круглов, К. О.; Семенов, О. С.; Лось, О. М.; Попович, І. С.
The article is dedicated to studying the influence of psychological safety of the learning environment in sports school on manifestation of achievement motivation in young athletes. The aim is to determine an interdependence of indicators of social and psychological safety of the learning environment in sports school with indicators of sport motivation in young athletes. An empirical research was performedwitha sample of young athletesstudying and training at a sports school (n=61, the age of 15-16 years). Such psychodiagnostic techniques are applied: “Socio-psychological Safety of Subject» (“SSS”) (Eksacusto, 2009), “Sport Motivation Scale” (“SMS”) (Vallerand, 1997, adapted by Kasatkin, Vykhodets & Kvitchastyy, 2012), “Motives for Playing Sports” (“MPS”) (Shaboltas, 2004). Results. The interrelations between the indicators of social and psychological safety of the learning environment in sports school and structural components of sport motivation in young athleteshave beenrevealed. A significant tie-in between a motive to achieve success in sports and safety (.284; p <.05), motive for social self-assertion and satisfaction (.308; p <.05); civil and patriotic motive and safety (.356; p <. 01) has been determined. Differences in manifestations of sport motives among athleteswith high (p <.05) and low (p <.05) level of social and psychological safety, proving the influence of social and psychological safety of the learning environment in sports school on manifestations of motives for achievement of individual success and orientation towards the interests of team and collective, have been found. The results obtained can be considered in the psychological training of athletes. Статтю присвячено вивченню впливу психологічної безпеки освітнього середовища спортивної школи на прояви мотивації досягнення юних спортсменів. The aim is визначення взаємозалежності показників соціально-психологічної безпеки освітнього середовища спортивної школи з показниками спортивної мотивації юних спортсменів. Проведено емпіричне дослідження у вибірці юних спортсменів, які навчаються і виховуються у спортивній школі (n=61, вік 15-16 років). Результати. Виявлено взаємозв’язки між показниками соціально-психологічної безпеки освітнього середовища спортивної школи та складовими структури спортивної мотивації юних спортсменів. Встановлено значущий зв’язок мотиву досягнення успіху у спорті з захищеністю (.284; р < .05), мотиву соціального самоствердження з задоволеністю (.308; р < .05), громадянсько-патріотичного мотиву з захищеністю (.356; р < .01). З’ясовано відмінності у проявах спортивних мотивів між юними спортсменами з високим (р < .05) та низьким рівнем соціально-психологічної безпеки (р < .05), що доводить вплив соціально-психологічної безпеки освітнього середовища спортивної школи на прояви мотивів досягнення індивідуального успіху та орієнтацію на інтереси колективу, команди. Отримані результати можуть бути враховані у психологічній підготовці спортсменів.
RESEARCH OF SOCIAL EXPECTATIONS OF UNIVERSITY STUDENTS IN THE DIMENSIONS OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING
(2021) Semenov, O.; Oleshko, P.; Tsymbal, S.; Liashko, V.; Shevchenko, A.; Popovych, I. S.; Семенов, О. С.; Олешко, П. С.; Цимбал, С. В.; Ляшко, В. В.; Шевченко, А. В.; Попович, І. С.
The aim of the article is to argue theoretically and empirically study the relationship between social expectations and psychological well-being of university students. Methodological starting points of empirical research are outlined. Valid and reliable test methods are used to study the psychological content parameters of social expectations and psychological well-being. The results determined that the psychological features of social expectations and psychological well-being of student's youth are theoretically substantiated. It was found that the respondents have an average level of parameters of psychological well-being and social expectations, which indicates moderate life satisfaction and the presence of adequate orientation in the socio-psychological reality. The most formed components of psychological well-being are the balance of affect and meaningfulness, which indicates the awareness of their own lives by student’s youth. It is recorded that the respondents have the least formed - self-acceptance, positive attitude and autonomy. Метою статті є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження взаємозв’язку соціальних очікувань та психологічного благополуччя студентів університету. Матеріали і методи. Окреслено методологічні вихідні положення емпіричного дослідження. Застосовано валідні і надійні тестові методики для дослідження психологічних змістових параметрів соціальних очікувань і психологічного благополуччя. Результати. Теоретично обґрунтовано психологічні особливості соціальних очікувань та психологічного благополуччя студентської молоді. Встановлено, що у респондентів превалює середній рівень параметрів психологічного благополуччя і соціальних очікувань, що свідчить про помірну задоволеність життя та наявність адекватного орієнтування в соціально-психологічній реальності. Найбільш сформованими складовими психологічного благополуччя є баланс афекту та осмисленості, що свідчить про усвідомленість власного життя студентською молоддю. Зафіксовано, що у респондентів є найменш сформованими – самоприйняття, позитивне ставлення та автономія. Висновки. Узагальнено, що отримані емпіричні результати сприятимуть ефективній реалізації навчально-професійної підготовки студентів університетів; впровадження отриманих результатів в профілактичну та корекційно-розвивальну роботу збільшуватиме рівень психологічного благополуччя студентів в освітньому процесі та сприятиме реалізації їх соціальних очікувань.
RESEARCH OF THE DOMINANT PSYCHO-EMOTIONAL STATES OF UNIVERSITY LECTURERS DURING THE PROGRESSION OF THE COVID-19 PANDEMIC
(2021) Popovych, I.; Semenov, O.; Skliaruk, A.; Sotnikova, K.; Попович, І. С.; Семенов, О. С.; Склярук, А. В; Сотнікова, К. К.; Семенова, Н. І.
The aim of the article was empirical research of the dominant psycho-emotional states of university lecturers during the progression of the COVID-19 pandemic. The article is devoted to an empirical study of the factor structure and the prevailing correlations between the psycho-emotional states of the respondents. Valid empirical methods with standardized questionnaires were used: the dominant coping strategy research method, the test of differentiation of emotional states, and the anxiety research method. The study’s empirical picture constructed. Psycho-emotional states were qualitatively interpreted, states were distinguished, and semantic psychological parameters were defined. The factor structure of the dominant psycho-emotional states of university lecturers was determined. The psycho-emotional state of F1 “Isolated activity”, which had the most intercorrelations and had the most significant (p≤.01) correlation with F4 “Pragmatic avoidance” (.344), was found to have the greatest factor load. It was empirically established and theoretically substantiated that the structure, variables, and interdependence of the factors of dominant psycho-emotional states were important components in solving issues of lecturers’ professional activity. It was noted that the findings may be useful for university administrations and pedagogical psychology researchers. Метою статті було емпіричне дослідження домінуючих психоемоційних станів викладачів закладів вищої освіти під час прогресування пандемії COVID-19. Стаття присвячена емпіричному дослідженню факторної структури та превалюючих взаємозв’язків психоемоційних станів респонденів. Застосовано валідні емпіричні методи зі стандартизованими анкетами: методика дослідження домінуючих копінг-стратегій, тест диференціювання емоційних станів і методика дослідження тривожності. Побудовано емпіричну картину дослідження. Якісно інтерпретовано психоемоційні стани, виокремлено один стан від іншого, окреслено змістові психологічні параметри. Визначено факторну структуру домінуючих психоемоційних станів викладачів закладів вищої освіти. Встановлено, що найбільше факторне навантаження отримав психоемоційний стан F1 “ізольована активність”, який має найбільше взаємозв’язків, і має найбільш значуще (p≤.01) співвідношення з F4 “прагматичне уникнення” (.344). Емпірично встановлено і теоретично обґрунтовано, що структура, змінні і взаємозалежність факторів домінуючих психоемоційних станів є важливими складовими у вирішенні завдань професійної діяльності викладачів. Зазначено, що результати можуть бути корисні адміністраціям університетів, дослідникам педагогічної психології.
Research on mental states of weightlifters’ self-regulation readiness for competitions
(2022) Popovych, I.; Semenov, O.; Hrys, A.; Aleksieieva, M.; Pavliuk, M.; Semenova, N.; Попович, І. С.; Семенов, О. С.; Грись, А. М.; Алєксєєва, М. І.; Павлюк, М. М.; Семенова, Н. І.
The purpose of the study is to determine interdependence of self-regulation parameters and build a factor structure of mental states of weightlifters’ self-regulation readiness for competitions. The research examines the weightlifters of sport teams participating in competitions of all levels – form a regional level (Championship of a region) to the highest level (the Olympic Games, World, European and Ukrainian Championships). The research participants n=136 are respondents aged from 14 to 28 years. The research methods: retrospective analysis and generalization of data in sport scientific literature; psycho-diagnostic instruments with selective scales, which reflect the research subject relevantly; purposeful observation with registration of the measured variable factors; factor analysis ANOVA; Spearman’s correlation (rs); reliable coefficients. Results. The study established the matrix of factor loadings of psychological content parameters of mental states of weightlifters’ self-regulation readiness. It presents a factor structure including five key factors (78.04%). The research determined that the most loaded factors are F1 “Meaning-of-Life Self-Regulation Readiness” (44.09%) and F2 “Resultative SelfRegulation Readiness” (12.13 %). The following factors are correlated: F1 and F2 (p ≤ .05; p ≤ .01): F3 “Expressive Self-regulation readiness” (9.08%), F4 “Processual Self-Regulation Readiness” (7.44%) and F5 “Cognitive Self-Regulation Readiness” (4.31%). The study found out that F4 “Processual Self-Regulation Readiness” are the least controlled mental state of weightlifters’ self-regulation readiness. Conclusions. It was empirically established that the obtained scientific facts in the research on mental states of weightlifters’ selfregulation readiness for competitions are directly related to revealing sportsmen’s self-regulation and psychoemotional potential that can be crucial for achieving expected victory. The study proved that the respondents’ individual-typological parameters have a significant positive correlation with the parameters of aspirations. The study established and substantiated that the obtained scientific facts should be operationalized into developing programs for individual psycho-emotional training of weightlifters at the stage of specialized basic training. Метою статті є встановлення взаємозалежності параметрів саморегуляції і побудова факторної структури психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів до змагань. Досліджуваними є важкоатлети спортивних команд, які є учасниками змагань усіх рівнів – від регіонального (Чемпіонат області) до найвищого рівня (Олімпійські Ігри, Чемпіонати Світу, Європи і України). Всього n=136 респонденти, віком від 14 до 28 років. Методи дослідження: ретроспективне аналізування і узагальнення даних у спортивній науковій літературі; психодіагностичні інструменти, з застосуванням вибіркових шкал, які релевантно відобразили предмет дослідження; цілеспрямоване спостереження з протоколюванням вимірюваних змінних чинників; факторний аналіз ANOVA; кореляція Спірмена (rs); достовірні коефіцієнти. Результати. З’ясовано матрицю факторних навантажень психологічних змістових параметрів психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів. Побудовано факторну структуру, до якої увійшло п’ять ключових факторів (78.04%). Встановлено, що найбільш навантаженим є фактор F1 “Сенсожиттєва Саморегуляційна Готовність” (44.09%) та F2 “Результуюча Саморегуляційна Готовність” (12.13%). Наступні фактори, які взаємопов’язані F1 and F2 (p ≤ .05; p ≤ .01): F3 “Експресивна Саморегуляційна Готовність” (9.08%), F4 “Процесуальна Саморегуляційна Готовність” (7.44%) and F5 “Когнітивна Саморегуляційна Готовність” (4.31%). З’ясовано, що F4 “Процесуальна Саморегуляційна Готовність” є найменш керованим психічним станом саморегуляційної готовності важкоатлетів. Висновки. Емпірично встановлено, що отримані наукові факти дослідження психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів до змагань мають пряме відношення до розкриття саморегуляційного і психоемоційного потенціалу спортсменів, що може бути визначальним у досягненні очікуваної перемоги. Доказано, що індивідуально-типологічні параметри респондентів знаходяться у значущому позитивному зв’язку з параметрами домагань. З’ясовані і обґрунтовано, що отримані наукові факти найдоцільніше операціоналізувати у створення програм індивідуальної психоемоційної підготовки важкоатлетів на етапі спеціалізованої базової підготовки.
Strengthening of student youth’s mental health using play sports
(2022) Popovych, I.; Hoi, N.; Koval, I.; Vorobel, M.; Semenov, O.; Semenova, N.; Hrys, A.; Попович, І. С.; Гой, Н. В.; Коваль, І. А.; Воробель, М. М.; Семенов, О. С.; Семенова, Н. І.; Грись, А. М.
The purpose of the article is to theoretically substantiate and empirically establish that health-preserving technologies, such as play sports, may improve the mental health of student youth. Respondents were first-year students who, on their initiative, participated in a university program to implement health technologies, regularly attending sectional trainings in play sports (males – football; females – volleyball). The ascertaining stage of the experimental study was attended by n = 122 respondents aged 18 to 20 years (M = 18.6), and the formative stage was attended by n = 72 respondents. Football EGF (n = 24) and volleyball EGV (n = 12) were formed as experimental groups, and football CGF (n = 24) and volleyball CGV (n = 12) as control groups. Research methods: analysis, generalization; targeted observation using data recording protocols; valid methods with standard questionnaires. Results. It was revealed that respondents’ psychological well-being (PW), which was measured in the coordinates of positive self-esteem (.227; p≤.01), the general mood background (.321; p≤.01) and the life satisfaction index (.301; p≤.01), was a predictor of mental health. Psychological well-being (PW) was shown to have the greatest statistically significant correlation (p≤.05; p≤.01) with the self-regulation and life satisfaction characteristics of student youth. The parameters “Self-acceptance” (р˂.01), “Psychological wellbeing” (р˂.01), “Life Satisfaction Index” (р˂.01), “Evaluation of Performance” (р˂.01), “Integral Level of SelfRegulation” (р˂.01) showed positive significant changes in both experimental groups (EGF – football, EGV – volleyball). It is emphasized that positive changes in students’ self-perception of themselves are, in our opinion, the most important positive changes that affect the general mood (.223; p≤.01) and is one of the most important parameters of mental health of respondents. Conclusions. It is generalized that regular training and competitions of student youth in football (males) and volleyball (females) during the academic year, contribute to statistically significant changes in mental health parameters. The implemented practice is an effective health-preserving technology that should be applied in college and higher education institutions’ instructional processes. Метою статті є теоретичне обґрунтування і емпіричне встановлення, що здоров’язбережувальні технології засобами ігрових видів спорту, здатні зміцнити психічне здоров’я студентської молоді. Респондентами є студенти першого року навчання, які за власною ініціативою беруть участь в університетській програмі реалізації здоров’язбережувальних технологій, регулярно відвідуючи секційні тренування з ігрових видів спорту (хлопці – футбол; дівчата – волейбол). На констатувальному етапі експериментального дослідження взяло участь n=122 респонденти, віком від 18 до 20 років (M=18.6), на формувальному n=72. Створено дві експериментальні групи: футбольну EGF (n=24) і волейбольну EGV (n=12) та дві контрольні групи: футбольну CGF (n=24) і волейбольну CGV (n=12). Методи дослідження: аналізування, узагальнення; цілеспрямоване спостереження з протоколами для фіксування даних; валідні методики зі стандартними бланками анкет. Результати. З’ясовано, що психологічне благополуччя (PW) респондентів є предиктором психічного здоров’я, яке знаходиться у координатах позитивної самооцінки (.227; p≤.01), загального фону настрою (.321; p≤.01) та індексу задоволеності життям (.301; p≤.01). Констатовано, що психологічне благополуччя (PW) має найбільше статистично значущих зв’язків (p≤.05; p≤.01) з параметрами саморегуляції і задоволеності життям студентської молоді. Встановлено позитивні значущі зміни у обох експериментальних групах (EGF – футбольній, EGV – волейбольній) у параметрах: “Самоприйняття” (р˂.01), “Психологічне благополуччя” (р˂.01), “Індекс Задоволеності Життям” (р˂.01), “Оцінка Результатів Діяльності” (р˂.01), “Інтегральний Рівень Саморегуляції” (р˂.01). Акцентовано, що позитивні зміни самосприйняття студентською молоддю себе вважаємо найважливішими позитивними змінами, які впливають на загальний фон настрою (.223; p≤.01) і є одним з найважливіших параметрів психічного здоров’я респондентів. Висновки. Узагальнено, що регулярні тренування і змагання студентської молоді з футболу (хлопці) і волейболу (дівчата) впродовж навчального року, сприяють статистично значущим змінам у параметрах психічного здоров’я. Впроваджена практика є ефективною здоров’язбережувальною технологією, яку доцільно імплементувати у освітній процес закладів вищої та середньої освіти.
Stress Resistance in the Situation of Uncertainty as a Factor of Development of Adaptive Ability of Medical Personnel
(2021) Halian, A.; Halian, I.; Popovych, I. S.; Zavatskyi, Y.; Semenov, O.; Semenova, N.; Галян, А. І.; Галян, І. М.; Попович, І. С.; Завацький, Ю. А.; Семенов, О. С.; Семенова, Н. I.
Aim. The aim of the study is to perform psychological and psychophysiological analysis of the features of stress resistance that provide adaptation of medical personnel in the situation of uncertainty. Materials and methods. The study involved: 125 students of III and IV years of study majoring in “Treatment” and “Nursing”; 95 internship doctors 2-3 years of training in various specializations. 36.84% of the total numbers of studied internship doctors were those whose specialization is characterized by an increased level of stress. Methods: correlation analysis, tests with standardized questionnaires. Result. It was found that the manifestation of open, direct aggression by respondents is an acceptable strategy of interaction, which does not significantly affect adaptability. It has been studied that hostility, as an internal directive of the personality, is often not observed externally and determines the decrease in emotional comfort and violation of adaptation. Conclusions. It is proved that adaptive activity as a system-forming factor is accompanied by a number of psychological, biological and social processes and collectively forms the stress resistance of the personality. It is indicated that the immune system is an important part of the functional systems that form the biological factor of functional diagnosis at the stage of low stress resistance and borderline disorders. It is noted that it is appropriate to use functional diagnosis as a basis for diagnosing a person’s mental state in the development of stress resistance. Метою дослідження є психологічним та психофізіологічним аналізом особливостей стресостійкості, що забезпечують адаптацію медичних працівників в ситуації невизначеності (n=125). Матеріали і методи: кореляційний аналіз, тести зі стандартизованими анкетами. Результати: Встановлено, що прояв відкритої, прямої агресії респондентами є прийнятною стратегією взаємодії, яка суттєво не впливає на адаптованість. Досліджено, що ворожість, як внутрішня настанова особистості, часто не простежується зовні, детермінує зниження емоційного комфорту і порушення адаптації. Констатовано, що емоційна задоволеність ситуацією і своїм становищем у ній може детермінувати відчуття псевдоадаптації. Висновки: Доказано, що адаптаційна діяльність як системотвірний фактор супроводжується низкою психологічних, біологічних та соціальних процесів, сукупно формуючи стресостійкість особистості. Окреслено, що імунна система є важливою ланкою функціональних систем, що формують біологічний чинник функціонального діагнозу на етапі низької стресостійкості та межових розладів. Зазначено, що у роботі з розвитку стресостійкості доречним є застосування функціонального діагнозу як основи діагностики психічного стану людини. Констатовано, що вивчення зв’язку між окремими видами дисфункційних станів і порушенням імунологічних параметрів може служити підставою для диференційованого підходу в психопрофілактиці стресостійкості особистості.
SYSTEMATIC REHABILITATION OF STUDENT YOUTH WITH POST-TRAUMATIC STRESS DISORDERS UNDER CONDITIONS OF THE ARMED CONFLICT IN EASTERN UKRAINE
(2020) Zavatskyi, V. Yu.; Piletska, L. S.; Zavatska, N. Ye.; Semenov, O. S.; Blyskun, O. O.; Blynova, O. Ye.; Yaremchuk, V. V.; Popovych, I. S.; Завацький, В. Ю.; Пілецька, Л. С.; Завацька, Н. Є.; Семенов, О. С.; Блискун, О. О.; Блинова, О. Є.; Яремчук, В. В.; Попович, І. С.
The study examines and analyzes systematic rehabilitation of student youth with post-traumatic stress disorders. The results of the regression analysis makes it possible to select significant parameters of PTSD – predicators of social maladjustment of the research participants and distinguish the types of the symptoms of these disorders in the sub-groups the experimental group: active-protective (36.3%), passive-protective (39.3%) and discordant (24.4%). The study presents a structural model of the types of PTSD symptoms. Досліджено і проаналізовано системну реабілітацію студентської молоді з посттравматичними стресовими розладами. Показано, що у студентської молоді із ПТСР більш висока активність таких психологічних захисних механізмів як витиснення, регресія, заміщення, компенсація, реактивне утворення (р≤.05). За результатами регресійного аналізування зроблено відбір значущих параметрів ПТСР – предикторів соціальної дезадаптації досліджуваних та виокремлено типи проявів цих розладів у підгрупах експериментальної групи: активно-захисний (36.3%), пасивно-захисний (39.3%) та дисгармонійний (24.4%). Побудовано структурну модель типів проявів ПТСР.
VALUE ATTITUDES OF STUDENT YOUTH TO PHYSICAL CULTURE AND SPORTS AS FACTORS IN THEIR ASPIRATION FOR SUCCESS
(2020) Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.; Tkach, T.; Serhet, I.; Semenova, N.; Semenov, O.; Блинова, О. Є.; Попович, І. С.; Ткач, Т. В.; Сергет, І. В.; Семенова, Н. І.; Семенов, О. С.
The purpose is to determine the value attitudes of student youth to physical culture and sports and its influence on the quality of volitional self-regulation of behavior and aspiration for success. An empirical study was conducted among students who are not majoring in physical education. Psychodiagnostic techniques have been applied: original questionnaire to find out the level of students’ physical and sports activity; the method of “Style of self-regulation of behavior” (Morosanova & Konoz, 2000); “The need for achievement” test-questionnaire (Orlov, 1998). Results. A statistically significant interconnection was established between the parameters of self-regulation of one’s behavior, namely: “Planning”, “Evaluation of results”, “Flexibility”, “Independence”, and the need for success among student youth (p < .01). The correlation between the level of students’ physical and sports activity and their aspiration for success was established (p < .01). Differences between groups of students with high and low levels of physical and sports activity by the variables of selfregulation of behavior – “Planning” (p < .05), “Evaluation of results” (p < .05), “Flexibility” (p < .05), “Independence” (p < .05) were clarified. It proves that awareness of physical culture as a value influences volitional qualities of students’ personality and their level of aspiration for success. It is established that students’ attitude to physical culture as a value is an effective factor in the formation of a healthy lifestyle, intellectual abilities, their own “Self”, as well as professionally important qualities. Метою є визначення ціннісного ставлення студентської молоді до фізичної культури і спорту та його впливу на якості вольової саморегуляції поведінки та прагнення до успіху. Проведено емпіричне дослідження серед студентів нефізкультурних спеціальностей. Застосовано психодіагностичні методики: авторська анкета для з’ясування рівня фізкультурно-спортивної активності студентів; методика “Стиль саморегуляції поведінки” (Morosanova & Konoz, 2000); тест-опитувальник “Потреба у досягненні” (Orlov, 1998). Результати. Встановлено статистично значущий взаємозв’язок між параметрами саморегуляції власної поведінки, а саме, “Планування”, “Оцінка результатів”, “Гнучкість”, “Самостійність”, та потребою у досягненні успіху у студентської молоді (р < .01). Встановлено взаємозалежність між рівнем фізкультурно-спортивної активності студентів та їх прагненням до успіху (р < .01). З’ясовано відмінності між групами студентів з високим та низьким рівнем фізкультурно-спортивної активності за параметрами саморегуляції поведінки – “Планування” (р < .05), “Оцінка результатів” (р < .05), “Гнучкість” (р < .05), “Самостійність” (р < .05), що доводить, що усвідомлення фізичної культури як цінності впливає на вольові якості особистості студентів та рівень їх прагнення до успіху. Встановлено, що ставлення студентів до фізичної культури як до цінності є дієвим чинником формування здорового способу життя, інтелектуальних здібностей, власного “Я”, а також професійно-важливих якостей.