Browsing by Author "Сербін, Ю."

Now showing 1 - 3 of 3

LIFE ORIENTATIONS OF MIGRANT STUDENTS UNDER MARTIAL LAW
(2024) Falko, N.; Serbin, I.; Hurtovenko, N.; Tylnyi, І.; Фалько, Н.; Сербін, Ю.; Гуртовенко, Н.; Тильний, І.
The aim is an empirical study of the life orientations of young people in conditions of sociogenic challenges. Methods. The study involved students who studied at three levels of educational programs: “Bachelor”, “Master”, “Doctor of Philosophy” at higher education institutions of Ukraine, with a total number of n = 112 people, aged 18 to 29 years (M = 23.43; SD = ±3.05). All respondents were internal or external migrants, which ensured the conditions of the sociogenic challenges they faced. Two groups of valid and reliable psychodiagnostic methods that reflect life orientations were used: the first – the “Life Orientation Test-Revised” (Carver & Gaines, 1987) and the “Value Orientations” by M. Rokeach (1973); the second concerned the behavior of the individual in the face of sociogenic challenges: the “Personal Readiness for Change Questionnaire” (Rollnick et al., 1992) and the “Way of Coping Questionnaire” (Lazarus & Folkman, 1984). Results. The ranking of the terminal and instrumental values of young people was carried out and it was determined that the terminal values (a proactive life attitude, health, and an interesting job) and instrumental values (self-control, education, and high requests) were prevalent. A correlation pleiad has been built and twenty- eight significant correlations of life orientations with the parameters of individual behavior in the face of sociogenic challenges and coping strategies have been clarified (p < .050; p < .010; p < .001). The existence of significant correlations with the parameters of personal readiness for change and constructive coping strategies has been clarified and explained. The most dependent values were a proactive life attitude and self- control. The latent danger was posed by negative expectations, the dominance of which can have fatal consequences for young people. Discussion and conclusions. It is substantiated that the study of life orientations of young people in the context of sociogenic challenges is examination of young people’ awareness and rethinking of their life purpose, the meaning of life, and the desire for self-realization. Life values, considered through the prism of dynamic social transformations, in the dimensions of readiness or unreadiness for personal changes and constructive and destructive coping strategies, confirmed the complexity and diversity of the phenomenon under study. It is noted that the obtained empirical results are of scientific value for all those who work with young people and seek constructive ways to overcome sociogenic challenges. Метою є емпіричне дослідження життєвих орієнтацій молоді в умовах соціогенних викликів. Методи. Участь у дослідженні взяла студентська молодь, яка навчалася на трьох рівнях освітніх програм: “бакалавр”, “магістр”, “доктор філософії” у закладах вищої освіти України, загальною кількістю n = 112 осіб, віком від 18 до 29 років (M = 23.43; SD = ±3.05). Усі респонденти були внутрішніми або зовнішніми мігрантами, що забезпечувало умови соціогенних викликів, у яких вони перебували. Застосовано дві групи валідних і надійних психодіагностичних методик, якими відображено життєві орієнтації: перша – “Тест життєвих орієнтацій” (Carver, Gaines, 1987) та “Ціннісні орієнтації” M. Rokeach (1973); друга стосувалася поведінки особистості в умовах соціогенних викликів: “Опитувальник особистісної готовності до змін” (Rollnick et al., 1992) і “Опитувальник копінг-стратегій” (Lazarus, Folkman, 1984). Результати. Здійснено рангування термінальних та інструментальних цінностей молоді й визначено, що термінальні цінності – активна життєва позиція, здоров’я і цікава робота – та інструментальні цінності – самоконтроль, ви- хованість і високі запити – є превалюючими. Побудовано кореляційну плеяду і з’ясовано двадцять вісім достовірних зв’язків життєвих орієнтацій із параметрами поведінки особистості в умовах соціогенних викликів та копінг-стратегіями (р < .050; р < .010; р < .001). З’ясовано й пояснено наявність достовірних зв’язків із параметрами особистісної готовності до змін і конструктивними копінг-стратегіями. Найбільш залежними цінностями є активна життєва позиція й самоконтроль. Латентну небезпеку складають негативні очікування, домінування яких для молодих людей може мати фатальні наслідки. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що дослідження життєвих орієнтацій молоді в умовах соціогенних викликів є вивченням усвідомлення й переосмислення молодими людьми свого життєвого призначення, сенсу життя та прагнення до самореалізації. Життєві цінності, розглянуті крізь призму динамічних соціальних трансформацій, у вимірах готовності чи неготовності до особистісних змін і конструктивних та деструктивних копінг-стратегій, підтвердили складність і багатоманітність досліджуваного феномену. Зазначено, що отримані емпіричні результати мають наукову цінність для всіх, хто працює з молоддю і шукає конструктивні шляхи подо- лання соціогенних викликів.
Research of the Motivational Mental States of Future Bachelors of the Faculty of Physical Education and Sports in the Educational Process
(2020) Popovych, I. S.; Halian, O.; Bokhonkova, Y.; Serbin, I.; Buhaiova, N.; Blyskun, O.; Yaremchuk, V.; Попович, І. С.; Галян, О.; Бохонкова, Ю.; Сербін, Ю.; Бугайова, Н.; Блискун, О.; Яремчук, В.
The purpose of the article is to research the motivational mental states of future bachelors of the Faculty of Physical Education and Sports, majoring in “Secondary Education (Physical Education)” and “Physical Education and Sports”. Motivational mental states are important regulators of educational, professional, sports, competitive activity of bachelors. Educators’ understanding of motivational mental states makes it possible to operationalize the tasks of educational and professional training of future Physical Education teachers and professional athletes. The research represents tests with standardized questionnaires and factor analysis of bachelor’s motivational mental states (n=232). The structure of motivational mental states is determined by factor analysis. Factor 1 “Cognitive ego-motivation” (24.28%) and Factor 3 “Analytical and synthetic” (9.99%) were found to be the main ones. The results obtained may be of interest to the heads of sports educational establishments that organize the educational process of bachelors, coaching staff, athletic directors, anyone involved in the education and training of bachelors-teachers of Physical Education, bachelors-athletes, as well as researchers of psychology and physical education. El objetivo del artículo es estudiar los estados mentales motivacionales de futuros licenciados de la Facultad de Educación Física y Deportes, que estudian en las especialidades “Educación Secundaria (Cultura Física)” y “Cultura Física y Deportes”. Los estados mentales motivacionales son los reguladores importantes de la actividad educativa, profesional, deportiva y competitiva de los licenciados. La comprensión del profesorado de los estados mentales motivacionales les permite operacionalizar la solución de los objetivos de la preparación educativa profesional de futuros profesores de educación física y deportistas profesionales. El estudio presenta los tests con cuestionarios estandartizados y el análisis factorial de los estados mentales motivacionales de licenciados (n=232). El análisis factorial determinó la estructura de los estados mentales motivacionales. Se estableció que el principal es el Factor 1 ”Ego-motivación cognitiva" (24.28%) y el Factor 3 “Motivación analítica de síntesis” (9.99%). Los resultados obtenidos pueden ser interesantes para los jefes de instituciones educativas deportivas que organizan el proceso educativo de licenciados, el equipo de entrenadores, los directores deportivos y para todos los que están relacionados con la formación y el entrenamiento de licenciados-profesores de educación física, licenciadosdeportistas, así que para los investigadores de la psicología de educación física y deportes. Метою статті є дослідження мотиваційних психічних станів майбутніх бакалаврів факультету фізичного виховання та спорту, які навчаються за спеціальностями “Середня освіта (Фізична культура)” і “Фізична культура і спорт”. Мотиваційні психічні стани є важливими регуляторами навчально-професійної, спортивної, змагальної діяльності бакалаврів. Розуміння освітянами мотиваційних психічних станів дозволяє операціоналізувати вирішення завдань навчально-професійної підготовки майбутніх вчителів фізичного виховання і професійних спортсменів. Дослідження представляє тести зі стандартизованими анкетами та факторний аналіз мотиваційних психічних станів бакалаврів (n=232). Факторним аналізом визначено структуру мотиваційних психічних станів. Встановлено, що основним є Factor 1 “Когнітивне его-мотивування” (24.28%) і Factor 3 “Аналітико-синтезне мотивування” (9.99%). Отримані результати можуть бути цікаві керівникам спортивних навчальних закладів, що організовують освітній процес бакалаврів, тренерському штабу, спортивним директорам, всім, хто має відношення до навчання і тренування бакалаврів-вчителів фізичного виховання, бакалаврів-спортсменів, а також дослідникам психології фізичного виховання і спорту.
АТРИБУТИВНИЙ СТИЛЬ ЯК ЗАХИСНИЙ МЕХАНІЗМ ПОВЕДІНКИ СТУДЕНТІВ-АКТИВІСТІВ
(2025) Бохонкова, Ю.; Сербін, Ю.; Завацька, Н.; Данко, Д.; Bokhonkova, Y.; Serbin, І.; Zavatskа, N.; Danko, D.
Метою є дослідження психологічних закономірностей функціонування атрибутивного стилю як захисного механізму поведінки студентів-активістів у вимірах навчально-професійної діяльності. Учасниками дослідження були студентські активісти, що опановували освітні програми соціономічного напряму в закладах вищої освіти України (n = 52). Респонденти знаходилися у віковому діапазоні від 18 до 25 років. Описові характеристики вибірки: M = 20.21; Me = 20.00; Mo = 19.00; SD = ±4.19. Методи. Відбір студентів-активістів здійснено за допомогою методики “Соціометрія” (Moreno, 1951). Змінні дослідження з’ясовано психодіагностичними інструментами: “Опитувальник атрибутивного стилю для дорослих” (ОАСД) (Peterson et al., 1982) і “Способи поведінки подолання” (Folkman, Lazarus, 1980). Використано непараметричні статистичні критерії для емпіричної обробки даних. Результати. Застосовано констатувальну стратегію дослідження. Зафіксовано високі ідентичні параметри “персоналізації доброго” і “персоналізації поганого”, що засвідчили амбівалентні ознаки атрибутивного стилю. Пояснено ознаки амбівалентності особливостями юнацького віку, зокрема максималістськими проявами, крайнощами в досягненні бажаного результату, конвергентною позицією респондентів. Констатовано, що захисні механізми поведінки студентів-активістів реалізуються виключно через три конструктивні поведінкові стратегії – самоконтроль, прийняття відповідальності та розв’язання проблеми – і чотири деструктивні – конфронтація, дистанціювання, втеча й пошук соціально підтримки. Аргументовано відсутність достовірного зв’язку з конструктивною переоцінкою тим, що в процесі й результаті навчально-професійної діяльності респондентам доводиться постійно оцінювати, осмислювати, раціоналізувати та інтелектуалізувати, що не дозволяє сприймати конструктивну переоцінку як спосіб поведінки подолання. З’ясовано і статистично підтверджено перевагу персоналізації доброго за копінгом “прийняття відповідальності” й перевагу персоналізації поганого за копінгом “втеча”. Дискусія і висновки. Узагальнено, що дослідження атрибутивного стилю як за-хисного механізму поведінки студентів-активістів є узвичаєним способом, за допомогою якого вони пояснюють причини та наслідки несприятливого перебігу подій у контексті пошуку конструктивних і деструктивних способів поведінки подолання. Отримані результати пояснюють низку сценаріїв поведінки студентів-активістів і можуть становити інтерес для організаторів роботи зі студентською молоддю. The aim of this study is to investigate the psychological patterns of the functioning of the attributional style as a defense mechanism of student activists’ behavior within the framework of their educational and professional activities. The participants in the study were student activists enrolled in socionomic educational programs in higher education institutions in Ukraine (n = 52). The respondents were between 18 and 25 years. Descriptive statistics of the sample: M = 20.21; Me = 20.00; Mo = 19.00; SD = ±4.19. Methods. Student activists were selected using the “Sociometry” methodology (Moreno, 1951). The research variables were assessed with psychodiagnostic tools: the “Attributional Style Questionnaire for Adults” (ASQ) (Peterson et al., 1982) and the “Ways of Coping Questionnaire” (Folkman & Lazarus, 1980). Non-parametric statistical criteria were used for the empirical data processing. Results. A descriptive research strategy was applied. High identical parameters for “personalization of the good” and “personalization of the bad” were recorded, indicating ambivalent characteristics of the attributional style. Ambivalence was explained through the characteristics of adolescence, particularly maximalist manifestations, extremes in achieving desired outcomes, and the convergent position of the respondents. It was found that the defense mechanisms of activist students’ behavior are realized exclusively through three constructive behavioral strategies – self-control, acceptance of responsibility, and problem-solving – and four destructive strategies – confrontation, distancing, escape, and seeking social support. The lack of a significant correlation with constructive reinterpretation was argued, suggesting that in the process and outcome of their educational and professional activities, respondents continuously engage in evaluation, reflection, rationalization, and intellectualization, which prevents them from perceiving constructive reinterpretation as a coping behavior. It was clarified and statistically confirmed that “personalization of the good” is favored in conjunction with the coping strategy of “acceptance of responsibility”. In contrast, “personalization of the bad” is favored in connection with the coping strategy “escape”. Discussion and Conclusions. It was summarized that the study of the attributional style as a defense mechanism of student activists’ behavior represented an established way to explain the causes and consequences of unfavorable events in the context of seeking constructive and destructive coping behaviors. The results obtained clarify a range of behavioral scenarios of student activists and may be of interest to those who organize work with student youth.