Browsing by Author "Смирна, А. С."

Now showing 1 - 3 of 3

ГЕНДЕРНИЙ ПІДХІД У ДОСЛІДЖЕННІ ІСТОРІЇ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
(2021) Смирна, А. С.
Мета роботи: Робота присвячена аналізуванню тогочасного положення жінки за доби античності в контексті гендерних досліджень. Обгрунтовано статус жінки в умовах античного суспільства. З’ясовано яким чином будувався тогочасний інститут сім’ї, та яку роль у ньому відігравала жінка. Методологія дослідження: В роботі було використано методи загальнонаукові – iсторичний i логічний, методи аналiзу, синтезу та спецiальнонаукові – компаративний і типологічний. Висновки: В результаті проведеного дослідження було з’ясовано, що примкнути до соціуму у жінки випадала можливість тільки на релігійні свята. В класичних Афінах жінок виключали з публічної сфери. Вони відігравали активну роль у суспільному релігійному житті, як жриці та інший культовий персонал. У порівнянні з чоловіком, у жінки була можливість також з власної ініціативи розлучитись, але сама процедура була складнішою. У ході виконання завдання було розглянуто яке місце посідала жінка в економічному житті полісу. Жінка могла виступати орендарем, працювати в сфері торгівлі. Був проведений аналіз на основі нових археологічних та лінгвістичних даних. The work is devoted to the analysis of the then position of women in antiquity in the context of gender studies. The status of a woman in the conditions of ancient society is substantiated. It was found out how the institution of the family was built at that time, and what role a woman played in it. Research methodology: The method of general scientific - historical and logical methods, methods of analysis, synthesis and special scientific - comparative and typological methods were used in the work. Conclusions: The study found that women were only allowed to join society on religious holidays. In classical Athens, women were excluded from the public sphere. They played an active role in public religious life as priestesses and other cult personnel. Compared to a man, women also had the opportunity to divorce on their own initiative, but the procedure itself was more complicated. In the course of the task, the place of a woman in the economic life of the policy was considered. The woman could act as a tenant, work in trade. The analysis was performed on the basis of new archaeological and linguistic data.
ГЕНДЕРНИЙ ПІДХІД У ДОСЛІДЖЕННІ ІСТОРІЇ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
(2021) Смирна, А. С.
В статті розглядається проблематика об’єктивної оцінки положення грецьких жінок в світлі тогочасних суспільних норм. Метою є аналізування тогочасного положення жінки за доби античності в контексті гендерних досліджень. До уваги взято положення жінки, що склалося до класичного періоду, опинившись близьким до статусу раба. В статті наводяться приклади із нових історичних досліджень, що дозволяє поглянути на проблему під іншим кутом.
ЖІНОЧІЙ ВИМІР ІСТОРІЇ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РР. НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
(2022) Смирна, А. С.
Мета дослідження полягає в аналізуванні наявних джерел інформації, аналізу наукових доробок дослідити жіноче становище в контексті гендерних досліджень. Тема Голодомору 1932-1933 рр є актуальним питанням на уроках історії серед школярів та студентів. Перед викладачем постає завдання правильно денести історичні факти, так щоб в учня сформувалась громадянська компетентність і критичне мислення у цьому важливому питанні. За основу дослідження покладені такі методи як: аналіз, системно-структурний підхід, ретроспективний та статистичний методи. Висновки. Досліджено соціальне та побутове положення радянської жінки в період Голодомору. Проаналізоване явище жіночих бунтів в період колективізації. Досліджено якими методами користувались селянки у спробах відстояти свої права та майно. Описані тактики якими користувались жінки в опір колективізації. Так звані «баб’ячі бунти», скарги, різання худоби і продаж майна або пасивні реакції. The purpose of the research is to analyze the available sources of information, the analysis of scientific works, to investigate the position of women in the context of gender studies. The topic of the Holodomor of 1932-1933 is a topical issue in history lessons among schoolchildren and students. The teacher faces the task of presenting historical facts correctly, so that students develop civic competence and critical thinking in this important matter. The research is based on such methods as: analysis, system-structural approach, retrospective and statistical methods. Conclusions. The social and domestic situation of Soviet women during the Holodomor period is studied. The phenomenon of women's riots during the period of collectivization is analyzed. The methods used by peasant women in attempts to defend their rights and property were studied. Tactics used by women to resist collectivization are described. The so-called "women's riots", complaints, slaughter of livestock and sale of property or passive reactions.