Browsing by Author "Співаковська, Є. О."

Now showing 1 - 11 of 11

MONITORING OF EFFICIENCY OF FEEDBACK SYSTEMS USE ON THE BASE OF KHERSON STATE UNIVERSITY
(2016) Tarasich, Y.; Spivakovskа, E.; Vinnik, M.; Співаковська, Є. О.; Тарасіч, Ю. Г.; Вінник, М. О.
The article deals with solution of some problems connected to development of feedback services while surveying students on educational environment at a higher education institution. Our research was carried out by the Department of Informatics, Software Engineering and Economic Cybernetics of Kherson State University. During 6 years (2009-2015) in the mentioned above Department, students’ survey regarding their satisfaction with an educational process and lecturer’ assessment by students’ had been carried out. In the process of research, students from the 1st up to the 4th years of study of the Department of Informatics, Software Engineering and Economic Cybernetics were surveyed. All the respondents were divided into two groups: interested and disinterested ones during the survey execution. Introduction of the service "KSU Feedback" at Kherson State University on the base of the Department of Informatics, Software Engineering and Economic Cybernetics had a positive impact on creation of an educational environment where higher education institution is a corporation for serving the students.
RATING SYSTEMS FOR SCIENTOMETRIC INDICES OF UNIVERSITIES: KEY ASPECTS, DEVELOPMENT, IMPLEMENTATION
(2018) Spivakovsky, O.; Vinnyk, M.; Poltoratskiy, M.; Тarasich, Y.; Bystriantseva, A.; Panova, K.; Spivakovska, Y.; Співаковський, О. В.; Вінник, М. О.; Полторацький, М. Ю.; Тарасіч, Ю. Г.; Бистрянцева, А. М.; Панова, К. О.; Співаковська, Є. О.; Мельниченко, А. С.
Our time is characterized by the phenomenal acceleration of knowledge accumulation and the complication of its structure. Today information technologies are one of main ways to arrange and create effective tools for organizing the interaction and processing large amount of information. Nowadays academic institutions need to rely on special research, analysis of accumulated achievements and, on this basis, to develop forecasts, identify trends and prospects for the development of a scientific or other industry, and evaluate its potential. Today many information systems attempt to create methods and technologies of processing and saving information on the activities of scientists. The article provides a brief overview of rating systems for scientometric indices of universities. In our opinion, information of university’s scientific activity should be presented in the rating form, which gives an opportunity to analyze development in different directions and changes. The key idea of the article is presenting of our experience in developing system of automatic construction of ratings of scientific organizations based on their scientometric indicators in Scopus, Google Scholar and Web of Science. The main task of the system is automatic construction of consolidated rating of scientists, research groups, and organizations according to indicators of processed scientometric systems (Scopus, Google Scholar and Web of Science). These indicators are h-index, citations (numbers of total citations of documents that are indexed by the system), total number of scientist’s publications. The philosophy of the system is providing open data of different scientometric systems, and possibility to deploy our system in other organizations and customize it for individual goals and tasks. Сьогодні інформаційні технології є одним з основних способів формування і створення ефективних інструментів для організування взаємодії та опрацювання великої кількості інформації. У наш час академічні установи повинні спиратися на спеціальні дослідження, аналіз накопичених досягнень і на цій основі розробляти прогнози, визначати тенденції та перспективи розвитку наукової чи іншої галузі й оцінити її потенціал. Сьогодні багато інформаційних систем намагаються створити методи і технології опрацювання та збереження інформації про діяльність учених. У статті наведено короткий огляд рейтингових систем для обліково-метричних показників закладів вищої освіти. На нашу думку, інформація про наукову діяльність університету повинна бути представлена у формі рейтингу, що дає можливість аналізувати розвиток у різних напрямах та змінах. Ключовою ідеєю статті є представлення нашого досвіду у створенні системи автоматичної побудови рейтингів наукових організацій на основі їх наукометричних показників у Scopus, Google Scholar та Web of Science. Філософія системи полягає у забезпеченні відкритих даних різних науково-вимірювальних систем, можливості розгортати її в інших організаціях та налаштовувати на індивідуальні цілі й завдання. Описано нові сервіси, що використовуються в системі. Розширено частину «Структура системи». У ній подано опис усіх вкладок сайту системи, приклад списку авторських публікацій, представлено використання семантичної мережі для відображення відносин між авторами. Також ми подаємо математичну модель, що використовується в нашій системі для аналітичного аналізу, і спеціальні діаграми, розроблені в системі для відображення особистого внеску вченого в наукову діяльність університету.
ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «КРАЇНОЗНАВСТВО»
(2024) Співаковська, Є. О.; Бибик, Т. Г.; Spivakovska, E. O.; Bibyk, T. H.
Розвиток вищої освіти в умовах сьогодення тісно пов’язаний зі штучним інтелектом. Його вплив сьогодні настільки глобальний, що не залишається сумніву в раціональності й необхідності запровадження на всіх рівнях освіти. Мета статті полягає у визначенні ролі та значення використання штучного інтелекту, зокрема чату GPT, у процесі опанування англійської мови у закладах вищої освіти з дисципліни «Країнознавство». Для досягнення мети було використано такі методи дослідження, як порівняльний та системний аналіз наукових джерел із даної проблематики, синтез та узагальнення, аналіз наявних підходів до використання штучного інтелекту на заняттях з англійської мови, а також опис попередніх етапів експерименту. Результати. У статті порушено питання результативності вико- ристання штучного інтелекту в освітню практику здобувачів вищої освіти. Наведено різні підходи до визначення поняття «штучний інтелект». Зокрема, організовано і проведено констатувальний етап екс- перименту та узагальнено його результати. Дані проведеного експерименту свідчать про те, що засто- сування чату GPT сприяє глибшому та ефективнішому закріпленню іншомовного матеріалу та активізує саморозвиток учасників освітнього процесу. Окрім того, даний підхід до навчання дає змогу більш ефективно вирішувати цілу низку дидактичних завдань, зокрема: формувати і вдосконалювати навички формулювання запитань; збільшувати словниковий запас, як активний так і пасивний, лексикою сучас- ної англійської мови; формувати стійку мотивацію студентів до іншомовної діяльності. За результатами дослідження зроблено висновки: сьогодні ми спостерігаємо важливий фокус розвитку штучного інтелекту та застосування у сфері освіти, це є результатом стрімкого розвитку технологій штучного інте- лекту, які відкривають велике коло різноманітних можливостей особистості в різних видах діяльності. Зокрема, застосування чату GPT у процесі опанування змісту дисципліни «Країнознавство» показало значну результативність у вивченні англійської мови. The development of higher education in today’s conditions is closely related to artificial intelligence. Today, its influence is so global that there is no doubt about the rationality and necessity of its implementation at all levels of education. The purpose of the article is to determine the role and significance of using artificial intelligence, in particular the GPT chat, in the process of learning English in institutions of higher education in the discipline of «Local Studies». To achieve the goal, such research methods were used as comparative and systematic analysis of scientific sources on this issue, synthesis and generalization, analysis of existing approaches to the use of artificial intelligence in English classes, as well as a description of the previous stages of the experiment. Results. The article raises the question of the effectiveness of the use of artificial intelligence in the educational practice of students of higher education. Various approaches to defining the concept of artificial intelligence are presented. In particular, the ascertainment phase of the experiment was organized and conducted and its results were summarized. The data of the conducted experiment indicate that the use of GPT chat contributes to a deeper and more effective consolidation of foreign language material and activates the self-development of participants in the educational process. In addition, this approach to learning allows you to more effectively solve a number of didactic tasks, in particular, to form and improve the skills of formulating questions; to increase the vocabulary, both active and passive, with the vocabulary of modern English; to form a stable motivation of students for foreign language activity. The results of the study concluded: today we are observing an important focus of artificial intelligence development and application in the field of education. This is the result of the rapid development of artificial intelligence technologies, which open up a wide range of diverse opportunities for individuals in various types of activities. In particular, the use of GPT chat in the process of mastering the content of the discipline «Local Studies» has shown significant effectiveness in learning English.
ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ
(2023) Вінник, М. О.; Співаковська, Є. О.; Ільїна, І. В.
Сьогодні методи та способи розкриття результативності, розвитку організаційних технології, потреб та бажань клієнтів стають все популярнішими, тільки як правило, для цього користувачам необхідно використовувати на своїй практиці не один метод. Дизайн мислення поєднує в собі більшість методів та представляє сукупність пізнавальних, стратегічних та практичних процесів. Цей навчально-методичний посібник розкриває дизайн-мислення, як інстинктивний підхід, який містить в собі орієнтоване на людину ядро та всі необхідні компоненти для оптимізації власного професійного зростання. Поняття та вміння використати всі етапи дизайн-мислення дасть можливість змінити спосіб розвитку Вашого мислення та допоможе швидше вирішати будь-які проблеми та досягти найбільшої результативності.
Комп’ютерні інформаційні технології : навчально-методичний посібник
(2013) Валько, Н. В.; Зайцева, Т. В.; Кузьмич, Л. В.; Співаковська, Є. О.
Навчально-методичний посібник призначений для студентів вищих і середніх спеціальних навчальних закладів - майбутніх вчителів. Він містить матеріал базового курсу користувача комп’ютерних технологій, який читається студентам вищих навчальних закладів різних спеціальностей, в Херсонському державному університеті. Постійна зміна і стрімкий розвиток інформаційних технологій залишає актуальним питання їх професійного використання у повсякденній діяльності фахівця. Підготовка фахівців педагогічних спеціальностей у системі вищої освіти передбачає передусім формування професійних компетенцій у студентів для свідомого користування ними сучасною комп’ютерною технікою, кваліфікованого використання найбільш поширеного прикладного програмного забезпечення для застосування їх у професійній діяльності. Для викладення матеріалу посібника обрано підхід, який полягає в придбанні навичок використання сучасних інформаційних технологій. У посібнику розглянуто і проаналізовано багато алгоритмів роботи з основними сучасними програмами-додатками, наприклад, текстовими та графічними редакторами, електронними таблицями, тощо. У посібнику в стислій формі викладені основи роботи з операційною системою, прикладними програмами та у мережі. Розглянуті прикладні системи на основі операційної системи Windows, зокрема описана технологія створення документів за допомогою пакету програм Office та робота з мережею Internet. Приведена значна кількість прикладів, контрольних запитань і завдань для практичної роботи. Посібник може використовуватися для вчителів та учнів середніх шкіл, для починаючих користувачів персональних комп’ютерів, для студентів вищих навчальних закладів педагогічних спеціальностей. Курс забезпечує загальноосвітній рівень інформаційної культури. Цей предмет є базовим курсом користувача комп’ютерної техніки. Отримані знання і навички можуть бути використані при вивченні будь-якої дисципліни, в курсі викладання якої застосовуються комп’ютерні технології. Також отримані знання можуть бути використані у професійній діяльності майбутнього вчителя.
МЕТОДОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ВІРТУАЛЬНОЇ ПОЛІСУБ’ЄКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
(2016) Співаковська, Є. О.; Spivakovska, Ye. О.
У статті визначено й обґрунтовано сутність методологічних підходів, що лягли в основу розробки педагогічної системи підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності у віртуальному полісуб’єктному навчальному середовищі, зокрема системно-суб’єктного, синергетичного, рефлексійного, компетентнісного, ресурсного, суб’єктно-орієнтованого і діалогічного. Кожен із визначених підходів зумовив окреслення ключових принципів, дотримання яких забезпечує ефективність реалізації запропонованої автором педагогічної системи. Особливе місце у дослідженні відведено специфічним методологічним принципам, які визначають сутність підготовки педагога до віртуальної полісуб’єктної взаємодії у навчальному процесі: принцип сприяння самореалізації, саморозвитку та самовдосконалення суб’єктів навчальної взаємодії у полісуб’єктному навчальному середовищі, принцип диференційованого та індивідуального підходу, який власне і забезпечує прояв ознак суб’єктності кожним суб’єктом навчальної взаємодії, принцип інтеграції (який передбачає залучення усіх можливих ресурсів (зовнішніх і внутрішніх) для комплексного вирішення навчальних завдань, в тому числі, залучення усіх суб’єктів навчальної взаємодії до вирішення конкретного навчального завдання через діалогову (полісуб’єктну) взаємодію), а також принцип опори на потенційні можливості суб’єкта. Обґрунтовані методологічні основи дослідження дали змогу змоделювати педагогічну систему підготовки майбутнього вчителя-гуманітарія до професійної діяльності в полісуб’єктному навчальному середовищі. The essence of methodological approaches defined as the foundation for the development of pedagogical system aimed at preparation of future teachers for the professional activity in virtual multisubject learning environment has been substantiated in the article. The following are the approaches: system-subjective, synergetic, reflexive, competence-based, resource-based, subject-oriented, and dialogue-based. Each of the mentioned approaches singled out certain methodological principles following which brings about effective realization of the developed pedagogical system. Much attention has been paid to specific methodological principles which determine the core sense of the preparation of future teachers for the virtual multisubject interaction in the educational process: the principle of the subject’s self-realization, self-development and self-improvement encouragement, the principle of differential and individual approach which provides the development of qualities of subjectivity within every subject of educational interaction, the principle of integration (which predetermines the engagement of all possible resources, both internal and external, for the complex solution of educational tasks completed by the subjects participating in the multisubject educational environment in the process of dialogue-based (multisubject) interaction), and the principle of exploitation of potential capabilities of the subject of interaction. The substantiated methodological basis has made it possible to model the system of preparation of a future teacher of Humanities for the professional activity in virtual multisubject learning environment.
ОРГАНІЗАЦІЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ІКПС
(2013) Тарасіч, Ю. Г.; Співаковська, Є. О.; Тарасич, Ю. Г.; Спиваковская, Е. А.; Tarasich, Yu.; Spivakovska, Y.
Будь-яке навчання відбувається у деякому освітньому середовищі, що забезпечує навчальний процес, створює простір взаємодії студента та викладача. Саме таким середовищем і є інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище (ІКПС). Використання засобів ІКПС на семінарських заняттях дозволяє уникати одноманітності їх проведення, підвищувати зацікавленість студентів у навчальному процесі, активізовувати їх діяльність. Семінарське заняття, сприяє оволодінню фундаментальними знаннями, допомагає розвивати логічне мислення, формувати переконання, відстоювати власні думки, аргументувати їх на основі наукових фактів. Відповідно до зростання розуміння викладачами необхідності впровадження інформаційно-комунікаційних технологій та електронних засобів навчального призначення у навчальний процес, а також звикання студентів до відповідного подання інформації, підвищується якість освітніх послуг, а отже і якість знань. Постійний моніторинг стану ІКПС вищих навчальних закладів дозволяє оцінити не лише кількісні та якісні показники впровадження новітніх технологій в освітнє середовище вищого навчального закладу, а й визначити пріоритетні напрями їх розвитку. Загальна оцінка отриманих результатів дослідження свідчить про збільшення рівня використання ІКТ, а отже, у деякому розумінні, і покращення якості освіти у відповідності вимогам стрімкого процесу інформатизації суспільства. Любое обучение происходит в некоторой образовательной среде, что обеспечивает учебный процесс , создает пространство взаимодействия студента и преподавателя . Именно такой средой и является информационно-коммуникационная педагогическая среда ( ИКПС). Использование средств ИКПС на семинарских занятиях позволяет избегать однообразия их проведения, повышать заинтересованность студентов в учебном процессе, активизировать их деятельность. Семинарское занятие способствует получению студентом базовых знаний, помогает развивать логическое мышление, формировать убеждения, отстаивать собственные мысли, аргументировать их на основе научных фактов. В соответствии с ростом понимания преподавателями необходимости внедрения информационно-коммуникационных технологий и электронных средств учебного назначения в учебном процессе, а также привыкания студентов к соответствующему представлению информации, повышается качество образовательных услуг, а следовательно и качество знаний . Постоянный мониторинг состояния ИКПС вузов позволяет оценить не только количественные и качественные показатели внедрения новейших технологий в образовательную среду вуза, но и определить приоритетные направления их развития . Оценка полученных результатов исследования свидетельствует об увеличении уровня использования ИКТ, а следовательно, в некотором смысле, и улучшении качества образования в соответствии требованиям стремительного процесса информатизации общества. Any training takes place in the learning environment that provides an educational process that creates a space of interaction of the student and the teacher. This environment is a information and communication pedagogical environment (IKPE). Using IKPE funds at classroom avoids the monotony of their conduct, to raise students' interest in the learning process and intensify their activities. Seminars helps to ensure a student the basic knowledge, helps develop logical thinking, to form beliefs. In line with the growth of teachers' understanding of the need to introduce information and communication technology and electronic media for educational purposes in the learning process , as well as the students get used to the appropriate provision of information, we are seeing increased of the quality of educational services and thus the quality of knowledge. Constant monitoring of IKPE in universities let us to evaluate not only the quantity and quality of the implementation of new technologies in the educational environment of the university, but also to prioritize of their development. Evaluation of the results of research indicates an increase in the level of ICT using and therefore, in a sense, of improving the quality of education in compliance with the rapid process of society informatization .
ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОГО ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
(2018) Петухова, Л. Є.; Співаковська, Є. О.; Андрієвський, Б. М.; Пинзеник, О. М.; Пермінова, Л. А.; Молнар, Т. І.; Ляпіна, В. В.; Воронюк, І. В.; Кабельнікова, Н. В.
Монографічна збірка «Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкового за- гальноосвітнього навчального закладу в умовах Нової української школи» підготовлена за результатами виконання науково-дослідної роботи за дослідницькою темою лабораторії пе- дагогічних досліджень та науково-освітніх технологій «Удосконалення підготовки кадрово- го педагогічного персоналу у системі суспільних трансформаційних процесів». У моногра- фічній збірці обґрунтовано передумови оновлення системи професійної підготовки май- бутніх фахівців педагогічної галузі. Представлені результати дослідження носять прак- тичний характер і є принциповим внеском щодо якості підготовки конкурентоспроможного фахівця. Творчою групою викладачів охоплено проблеми якості освіти, розробленню вимог до особистості викладача та створення характеристики сучасного випускника на рівні бакалаврату, новим підходам до формування компетентності студента, готовності до творчої, дослідницької діяльності, підготовки до роботи в інклюзивних класах. Матеріали дослідження будуть корисними для здобувачів, викладачів, дослідників галузі початкової освіти та всіх зацікавлених у її розвитку.
ПРІОРИТЕТНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У СЕРЕДНІХ ТА ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
(2022) Заболотська, О. О.; Співаковська, Є. О.; Зуброва, О. А.; Базилевич, Н. В.; Поторій, Н. В.; Смутченко, О. С.
Об’єкт дослідження - навчальний процес з англійської мови у середніх та вищих навчальних закладах Ціль роботи – розробити нові методи, прийоми та форми роботи в умовах комп’ютерізації освіти й дистанційного навчання, методи підвищення ефективності формування базових компетентностей учнів з англійської мови, технології формування професійної компетентності майбутніх фахівців з англійської мови. Методи дослідження й перелік апаратури – теоретичні, емпіричні, статистичні; Результати та їх новизна - вперше розроблено: - електронний дистанційний курс «Новітні досягнення в галузі лінгвістики» на платформі LMS MOODLE; - модель формування поликультурної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов; - модель формування цифрової компетентності майбутніх фахівців; - розроблено структурно-функціональну модель та методику формування субкультури майбутніх учителів іноземних мов; - авторську методику формування іншомовних комунікативних умінь учнів профільних ліцеїв, гімназій засобами інтелект-карт; - методичні рекомендації з курсу "Країнознавство Англії та США" у підготовці майбутніх учителів англійської мови; - модель та методику формування лінгводидактичної компетентності майбутніх учителів іноземних мов; - модель та методику формування лінгвістичної компетентності майбутніх учителів англійської мови; - електронний словник: електронний ресурс EnVocab (http://envocab.herokuapp.com/),
ПРІОРИТЕТНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У СЕРЕДНІХ ТА ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
(2022) Заболотська, О. О.; Співаковська, Є. О.; Зуброва, О. А.; Базилевич, Н. В.; Поторій, Н. В.; Смутченко, О. С.
Об’єкт дослідження - навчальний процес з англійської мови у середніх та вищих навчальних закладах Ціль роботи – розробити нові методи, прийоми та форми роботи в умовах комп’ютерізації освіти й дистанційного навчання, методи підвищення ефективності формування базових компетентностей учнів з англійської мови, технології формування професійної компетентності майбутніх фахівців з англійської мови. Методи дослідження й перелік апаратури – теоретичні, емпіричні, статистичні; Результати та їх новизна - вперше розроблено: - електронний дистанційний курс «Новітні досягнення в галузі лінгвістики» на платформі LMS MOODLE; - модель формування поликультурної компетентності майбутніх викладачів іноземних мов; - модель формування цифрової компетентності майбутніх фахівців; - розроблено структурно-функціональну модель та методику формування субкультури майбутніх учителів іноземних мов; - авторську методику формування іншомовних комунікативних умінь учнів профільних ліцеїв, гімназій засобами інтелект-карт; - методичні рекомендації з курсу "Країнознавство Англії та США" у підготовці майбутніх учителів англійської мови; - модель та методику формування лінгводидактичної компетентності майбутніх учителів іноземних мов; - модель та методику формування лінгвістичної компетентності майбутніх учителів англійської мови; - електронний словник: електронний ресурс EnVocab (http://envocab.herokuapp.com/), Інформація щодо впровадження: - дистанційний курс «новітні досягнення в галузі лінгвістики» в освітній процес Херсонського державного університету факультету української й іноземної філології та журналістики; - методику формування субкультури майбутніх учителів іноземних мов в умовах полілінгвільного освітнього середовища впроваджено в освітньо-виховний процес Херсонського державного університету (акт впровадження № 09/31-1053 від 27.06.2018), Ізмаїльського державного гуманітарного університету (акт впровадження № 1-5/387 від 11.06.2018), Класичного приватного університету (акт впровадження № 941 від 27.08.2018) та Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (акт впровадження № 1/722 від 21.06.2018); - в освітній процес Академічного ліцею імені професора Олега Мішукова авторську методику формування іншомовних комунікативних умінь учнів профільних ліцеїв, гімназій засобами інтелект-карт, - електронний словник для учнів Академічного ліцею імені професора Олега Мішукова: електронний ресурс EnVocab (http://envocab.herokuapp.com/), методику формування лінгводидактичної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в освітній процес Академічного ліцею імені професора Олега Мішукова під час проходження виробничої практики; - модель та методику формування лінгвістичної компетентності майбутніх учителів англійської мови в освітній процес Академічного ліцею імені професора Олега Мішукова під час проходження виробничої практики. Значимість роботи – надання наукових та освітніх послуг викладачам та вчителям англійської мови для оптимізації навчального процесу в школі та освітнього – в ЗВО, підготовки висококваліфікованих наукових кадрів, розвиток наукового потенціалу молодого фахівця. Висновки, пропозиції щодо розвитку об’єкта дослідження (розроблення) й доцільності продовження досліджень Даний науковий доробок довів свою дієвість підчас впровадження нових методів, форм та методик в закладах середньої спеціальної та вищої освіти, проведенні семінарів для вчителів міста Херсона та області (на базі Херсонського державного університету та гімназії № 6 м. Херсона), 2 конференцій Міжнародного рівня, проведених на факультеті іноземної філології кафедрою англійської мови та методики її викладання.
ПСИХОЛОГІЧНА СТРАТЕГІЯ СПІВРОБІТНИЦТВА, РЕФЛЕКСИВНИЙ, МОТИВАЦІЙНИЙ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЙЧНИЙ КОМПОНЕНТИ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ-ГУМАНІТАРІЯ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПОЛІСУБ’ЄКТНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
(2014) Співаковська, Є. О.
Переосмислення сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) від засобів навчання до суб’єктів начального процесу, постійне зростання їхньої суб’єктності вимагає від сучасного педагога відповідних знань, умінь, відповідного ставлення до дидактичних можливостей ІКТ, вміння співпраці із ними та побудови навчальної діяльності учнів, спрямованої на формування і розвиток умінь самоорганізації, саморозвитку, зміцнення їхньої суб’єктної позиції у здобутті освіти, що й становитиме готовність сучасного вчителя до організації ефективної професійної діяльності у полісуб’єктному начальному середовищі (ПНС). Нові завдання педагога-гуманітарія, пов’язані із самостійним відбором і конструюванням змісту освіти, а також моделюванням навчального процесу в умовах вибору освітніх альтернатив віртуалізованого ПНС, висувають особливі вимоги до професійно важливих якостей особистості педагога, тобто до його готовності до здійснення ефективної професійної діяльності в таких умовах. У статті обґрунтовано сутність поняття готовності майбутнього вчителя-гуманітарія до професійної діяльності у полісуб’єктному навчальному середовищі. Проаналізовано структуру зазначеної готовності. Обгрунтовано та схарактеризовано психологічну стратегію співробітництва, рефлексивну, мотиваційну та інформаційно-технологійчну складові як компоненти готовності майбутнього вчителя-гуманітарія до професійної діяльності у полісуб’єктному навчальному середовищі.