Browsing by Author "Стинська, В."

Now showing 1 - 2 of 2

A Research of Post-Traumatic Stress and Adaptation Disorders of Servicemen after Being in a Combat Situation at the Hospitalization Stage
(2020) Shevchenko, R.; Hrys, A.; Pavliuk, M.; Stynska, V.; Babiak, O.; Zavatskyi, V.; Шевченко, Р.; Грись, А.; Павлюк, М.; Стинська, В.; Бабяк, О.; Завацький, В.; Попович, І. С.; Popovych, I. S.
The purpose of the article is to study the characteristics of the psychophysiological state of servicemen with post-traumatic stress disorders (PTSD) and adaptation disorders (AD) after being in combat conditions. The research was implemented at the hospitalization stage, a comparative characteristic of the level of reactive and personal anxiety of the studied, according to the autonomic, sensorimotor, affective and ideator registers, was carried out. Methods used: observation, conversation, the questionnaire “Scale of self-assessment of reactive (situational) and personal anxiety (“SSRPA”) (Spielberger, 1983; adapted by Hanin, 1983). According to the received results, in the group of servicemen with PTSD: in the affective register – complaints of a feeling of sadness, experiencing a state of melancholy, obsessive memories of experienced events; in the ideator register – a state of confusion. In the group of military personnel with AD: in the affective register – unmotivated anxiety, periods of intolerance towards oneself, irritability, difficulties in self-control. A study of the level of reactive and personal anxiety of the studied confirmed the presence of a more pronounced pathogenic picture of servicemen with adaptation disorders. El objetivo del artículo es estudiar las características del estado psicofisiológico del personal militar con trastornos postraumáticos de estrés (TPE) y trastornos de adaptación (TA) después de haber estado en las condiciones de combate. El estudio fue realizado en la etapa de hospitalización, se hizo la comparación del nivel de ansiedad reactiva y de ansiedad personal de los investigados según los registros siguientes: vegetativo, sensoriomotora, afectivo e ideador. Los métodos utilizados son la observación, la conversación con los investigados, la metodología "Escala de autoevaluación de ansiedad reactiva (situacional) y personal" ("EAARP") (Spielberger, 1983; adaptación Hanin, 1983). Según los resultados obtenidos, en el registro afectivo el grupo de militares con TPE se quejaba del sentimiento de tristeza, sentía melancolía y tenía recuerdos obsesivos de los acontecimientos pasados; en el registro ideador se trataba del estado de confusión. El grupo de personal militar con TA en el registro afectivo se caracterizaba por la ansiedad sin motivo, períodos de intolerancia hacia sí mismo, irritabilidad, dificultades con autocontrol. El estudio del nivel de ansiedad reactiva y de ansiedad personal de los investigados confirmó que el personal militar con trastornos de adaptación tiene un cuadro patógeno más manifiesto. Мета статті полягає у вивченні особливостей психофізіологічного стану військовослужбовців з посттравматичними стресовими розладами (ПТСР) та порушеннями адаптації (РА) після перебування в бойових умовах. Дослідження проведено на етапі госпіталізації, здійснено порівняльну характеристику рівня реактивної та особистісної тривожності досліджених, відповідно до вегетативного, сенсомоторного, афективного та ідеаторного регістрів. Використані методи: спостереження, бесіда з досліджуваними, методика “Шкала самооцінки реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності” (“ШСРЛТ”) (Spielberger, 1983; адаптація Ханін, 1983). Відповідно до отриманих результатів, у групах військовослужбовців з ПТРС: в дійовому реєстрі – жалоби на відчуття туги, переживання стану журби, нав’язливі спогади пережитих подій; в ідеаторному реєстрі – стан розгубленості. У групах військовослужбовців з РА: в діючому реєстрі – немотивована тривожність, періоди нетерплячості до себе, роздратування, труднощі в самоконтролі. Вивчення рівня реактивної та особистісної тривоги досліджуваних, підтверджує наявність більш вираженої патогенної картини у військовослужбовців з розладами адаптації.
RESEARCH OF THE RELATIONSHIP BETWEEN EXISTENTIAL ANXIETY AND THE SENSE OF PERSONALITY’S EXISTENCE
(2020) Popovych, I. S.; Kononenko, О.; Kononenko, А.; Stynska, V.; Kravets, N.; Piletska, L.; Blynova, O. Ye.; Попович, І. С.; Кононенко, О.; Кононенко, А.; Стинська, В.; Кравець, Н.; Пілецька, Л.; Блинова, О. Є.
The purpose of the empirical study is to establish relationships between existential anxiety and the sense of personality’s existence (n=60). It is noted that anxiety is the most important element of human existence, the natural reaction of man to uncertainty. A fundamental analysis of the meaning of human existence is presented. The correlation between existential anxiety and the sense of personality’s existence (p≤.05; p≤.01) has been empirically investigated and established, which substantially supplemented the existing knowledge of the studied phenomena. The relationship between the level of the Self-estimation of Personal Anxiety (SPA) and the level of General Awareness of Life (GAL) is established and described. The presence of high feedback correlation (-.829; p≤.01) was statistically confirmed. The results of the study are summarized and the assumption is made that the awareness of life is a sign of human mental health. It is noted that a high level of anxiety should be considered as a higher possibility of revealing the potential purpose of a person. It is emphasized that living and experiencing one’s existence means learning about the purpose in the world that does not guarantee its comprehension. Метою емпіричного дослідження є встановлення взаємозв’язків екзистенційної тривоги та сенсу існування особистості (n=60). Зазначено, що тривога найважливіший елемент людського існування, закономірна реакція людини на невизначеність. Подано фундаментальне аналізування сенсу існування людини. Емпірично досліджено і встановлено кореляційні взаємозв’язки екзистенційної тривоги та сенсу існування особистості (p≤.05; p≤.01), що суттєво доповнило існуючі знання про досліджувані феномени. Встановлено та описано взаємозв’язок рівня самооцінки особистісної тривожності (СОТ) та рівня загальної осмисленості життя (SGL). Статистично підтверджено наявність високого зворотного кореляційного взаємозв’язку (-.829; p≤.01). Підсумовано результати дослідження і висловлено припущення, що осмисленість життя є ознакою психічного здоров’я людини. Зазначено, що високий рівень тривожності необхідно розглядати, як в вищій мірі можливість розкриття потенційного сенсу людини. Акцентовано, що проживати та відчувати своє існування означає пізнати сенс в світі, який не гарантує його осмислення.