Browsing by Author "Стрилецкая, И. И."

Now showing 1 - 3 of 3

Аналіз провідних теоретико-методологічних підходів вивчення поняття «соціальний інтелект»
(2015) Стрілецька, І. І.; Стрилецкая, И. И.; Striletskaya, I. I
Проаналізовано основні теоретико-методологічні підходи до вивчення феномену «соціальний інтелект» та виявлено, що більшість дослідників в поняття соціальний інтелект вкладають схожий зміст. На їхню думку, соціальний інтелект є системою інтелектуальних здібностей, пов’язаних з обробкою соціальної інформації, яка визначає рівень адекватності і успішності соціальної взаємодії. Включає в себе здатність розуміти себе і оточуючих, уміння аналізувати соціальні ситуації і прогнозувати їх розвиток, забезпечує успішність вирішення задач соціального характеру. Досліджено, що одним із важливих елементів соціального інтелекту являється комунікативна компетентність, яка представляє собою систему внутрішніх засобів регуляції комунікативних дій, які включають орієнтаційну та виконуючу складові і забезпечує ефективність соціальної взаємодії. За результатами теоретичного аналізу психологічної літератури показано наявність протилежних поглядів авторів, щодо того чи являється соціальний інтелект взагалі інтелектом. Автором, на основі теоретичного матеріалу, була здійсненна спроба з’ясувати чи є соціальний інтелект самостійним феноменом чи, можливо, соціальний інтелект є лише проявом загального інтелекту у соціальних ситуаціях. А також, обґрунтовано і уточнено поняття «соціальний інтелект» за допомогою аналізу провідних теоретико-методологічних підходів у психологічній науці. Проанализированы основные теоретико-методологические подходы к изучению феномена «социальный интеллект» и выявлено, что большинство исследователей в понятие социальный интеллект вкладывают похожий смысл. По их мнению, социальный интеллект является системою интеллектуальных способностей, связанных с обработкой социальной информации, определяющих уровень адекватности и успешности социального взаимодействия. Включают в себя способность понимать себя и окружающих людей, умение анализировать социальные ситуации и прогнозировать их развитие, успешность решения задач социального характера. Исследовано, что одним из важных элементов социального интеллекта является коммуникативная компетентность, представляющая собой систему внутренних средств регуляции коммуникативных действий, включающая в себя ориентировочную и исполнительную составляющие и обеспечивающие эффективность социального взаимодействия. По результатам теоретического анализа психологической литературы показано наличие противоречивых взглядов авторов согласно того является ли социальный интеллект вообще интеллектом. Автором, на основе теоретического материала, была осуществлена попытка выяснить является ли социальный интелект самостоятельным феноменом или, возможно, социальный интеллект является только проявлением общего интеллекта в социальных ситуациях. А также, обосновано и уточнено понятие «социальный интеллект» с помощью анализа теоретико-методологических подходов в психологической науке. Main theoretical and methodological approaches to studying of phenomenon “social intellect” were analyzed and it was found that majority of scientists understand this concept identically. To their mind “social intellect” is a system of intellectual abilities connected with social information’s handling, which determines the level of adequacy and success of social interaction. It includes the ability to understand ourselves and folk about us, to analyze social situations and predict their development, provides success in problems’ solution of social character. It was investigated that one of the most important elements of social intellect is communicative competence, which is a system of inner methods of communicative actions’ regulation, which include orientational and executive components and provide effectiveness of social interaction. According to the results of theoretical analysis of psychological literature it is shown the presence of authors’ counter-opinion about the question is the social intellect is an intellect at all or not. The author, on the basis of theoretical material, attempts to study out if the social intellect is an independent phenomenon or, maybe, it is only a manifestation of common intellect in social situations. And also it was grounded and specified concept “social intellect” with the help of analysis of the leading theoretical and methodological approaches in psychological science.
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВПЛИВУ ТРИВОЖНОСТІ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТУДЕНТІВ
(2016) Стрілецька, І. І.; Стрилецкая, И. И.; Striletskaya, I. I.
У статті проаналізовано діяльність різних психологічних шкіл згідно концептуалізації понять «соціальний інтелект» та «тривожність» та виявлено, що соціальний інтелект представляє собою системно детерміновану якість, і, володіючи цілісністю, може виступати як пізнавальний феномен, який пов’язаний з іншими системними якостями людини як самоорганізуюча психологічна система. Він виступає одним з найважливіших компонентів життєдіяльності людини, дає можливість розуміти самого себе, забезпечує вірне розуміння вчинків людей, їхні вербальні і невербальні реакції, виступає як важлива когнітивна складова в структурі комунікативних здібностей особистості. Досліджено, що феномен тривожності необхідно розглядати не тільки з точки зору деструктивного впливу, але й, як невід’ємний фактор розвитку особистості. Систематизація наукових поглядів природи вивчення тривожності дає підставу стверджувати, що тривожність як індивідуальна властивість особистості є складним, полідетермінованим психічним утворенням, яке проявляється на емоційному, когнітивному та поведінкових рівнях. Автором, на основі теоретичного та емпіричного матеріалу була здійснена спроба дослідити вплив тривожності на розвиток соціального інтелекту студентів і виявити відповідність, яка відображає не лише деструктивний, але й, в певній мірі, конструктивний вплив тривожності на розвиток соціального інтелекту студентів. А також, обґрунтовано і уточнено поняття «тривожності» та «соціального інтелекту» за допомогою аналізу провідних теоретико-методологічних підходів у психологічній науці. Проанализирована деятельность различных психологических школ по концептуализации понятий «социальный интеллект» и «тревожность» и выявлено, что социальный интеллект представляет собой системно детерминированную качество, и, обладая целостностью, может выступать как познавательный феномен, связанный с другими системными качествами человека как самоорганизующаяся психологическая система. Он выступает одним из важнейших компонентов жизнедеятельности человека, дает возможность понимать самого себя, обеспечивает правильное понимание поступков людей, их вербальные и невербальные реакции, выступает как важная когнитивная составляющая в структуре коммуникативных способностей личности. Доказано, что феномен тревожности необходимо рассматривать не только с точки зрения деструктивного влияния, но и, как неотъемлемый фактор развития личности. Систематизация научных взглядов природы изучения тревожности дает основание утверждать, что тревожность как индивидуальная свойство личности является сложным, полидетерменированным психическим образованием, которое проявляется на эмоциональном, когнитивном и поведенческих уровнях. Автором, на основе теоретического и эмпирического материала была осуществлена попытка исследовать влияние тревожности на развитие социального интеллекта студентов и выявить соответствие, которая отражает не только деструктивное, но и, в определенной степени, конструктивное влияние тревожности на развитие социального интеллекта студентов. А также, обоснованно и уточнено понятие «тревожности» и «социального интеллекта» с помощью анализа ведущих теоретико-методологических подходов в психологической науке. The article deals with an analysis of various psychological schools’ activities under conceptualisation of terms "social intelligence" and "anxiety" and it was investigated that social intelligence is a systematically determined quality, and as if it possess integrity, it can act as a cognitive phenomenon that is connected with other systemic qualities as self-organizing psychological system. The article gives suggestion, that social intelligence is one of the most important components of human life, which makes it possible to realize itself, providing right understanding of the behaviour of people, their verbal and nonverbal reactions, and is an important component in the structure of cognitive communicative abilities of an individual. This article emphasizes on the fact, that the phenomenon of anxiety should be considered not only in terms of destructive influence, but also as an integral factor in the development of an individual. The systematization of scientific views on the nature of study an anxiety gives the reason to believe that anxiety as individual property of personality is complex, polydetermined mental form, which is revealed on the emotional, cognitive and behavioural levels. According to the theoretical and empirical material, the author makes an attempt to investigate the effect of anxiety on the development of the social intelligence of students and define the conformity, which reflects not only destructive, but also the constructive influence of the anxiety on the development of social intelligence of students. It was also given the attempt to justify and clarify terms "anxiety" and "social intelligence" with the help of analysis of major theoretical and methodological approaches in psychological science.
ТРИВОЖНІСТЬ ЯК ІНДИВІДУАЛЬНА ВЛАСТИВІСТЬ ОСОБИСТОСТІ (ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ)
(2015) Стрілецька, І. І.; Стрилецкая, И. И.; Striletskaya, I. I.
Проанализированы подходы ведущих западных и отечественных психологов к изучению проблемы тревожности личности. Освещены вопросы природы тревожности, социально-психологических детерминант ее возникновения согласно теориям Э. Эриксона, Г. Салливена, З. Фрейда, К. Хорни. Определено, что тревожность выступает как механизм расстройств эмоциональной сферы личности, и, с одной стороны, выполняет деструктивную функцию, а с другой, – может выступать активизирующим фактором личностного роста. Именно тревожность как индивидуальное свойство личности значительно усложняет деятельность, сужая зону внимания и гибкость стратегий действий, снижает интеллектуальную работоспособность, дезорганизует деятельность вплоть до отказа от нее, вызывая чрезмерное напряжение, а в долгосрочной перспективе – способствует формированию низкой самооценки. Кроме того, меняется качество тревожности, принимает форму глубинной тревоги, чрезвычайно сложно поддающейся психокоррекционному воздействию. The approaches of leading Western and local psychologists to study the problem of anxiety personality. The questions of the nature of anxiety, social and psychological determinants of its appearance according to the theories of E. Erickson, G. Sullivan, S. Freud, K. Horney. Determined that anxiety serves as a mechanism for emotional sphere of personality disorders, and, on the other hand, takes a destructive function, on the other – can be a factor activating personal growth. That anxiety as personal property of the individual activities more difficult, narrowing the area of attention and action strategies flexibility, reduces intellectual capacity, including activities to disrupt abandon it causes excessive emotional tension, and in the long term – contributes to low self-esteem. In addition, changing its anxiety that takes the form of deep anxiety that is extremely difficult and exposed psychocorrectional influences.