Browsing by Author "Стрілецька, І. І."

Now showing 1 - 10 of 10

Аналіз провідних теоретико-методологічних підходів вивчення поняття «соціальний інтелект»
(2015) Стрілецька, І. І.; Стрилецкая, И. И.; Striletskaya, I. I
Проаналізовано основні теоретико-методологічні підходи до вивчення феномену «соціальний інтелект» та виявлено, що більшість дослідників в поняття соціальний інтелект вкладають схожий зміст. На їхню думку, соціальний інтелект є системою інтелектуальних здібностей, пов’язаних з обробкою соціальної інформації, яка визначає рівень адекватності і успішності соціальної взаємодії. Включає в себе здатність розуміти себе і оточуючих, уміння аналізувати соціальні ситуації і прогнозувати їх розвиток, забезпечує успішність вирішення задач соціального характеру. Досліджено, що одним із важливих елементів соціального інтелекту являється комунікативна компетентність, яка представляє собою систему внутрішніх засобів регуляції комунікативних дій, які включають орієнтаційну та виконуючу складові і забезпечує ефективність соціальної взаємодії. За результатами теоретичного аналізу психологічної літератури показано наявність протилежних поглядів авторів, щодо того чи являється соціальний інтелект взагалі інтелектом. Автором, на основі теоретичного матеріалу, була здійсненна спроба з’ясувати чи є соціальний інтелект самостійним феноменом чи, можливо, соціальний інтелект є лише проявом загального інтелекту у соціальних ситуаціях. А також, обґрунтовано і уточнено поняття «соціальний інтелект» за допомогою аналізу провідних теоретико-методологічних підходів у психологічній науці. Проанализированы основные теоретико-методологические подходы к изучению феномена «социальный интеллект» и выявлено, что большинство исследователей в понятие социальный интеллект вкладывают похожий смысл. По их мнению, социальный интеллект является системою интеллектуальных способностей, связанных с обработкой социальной информации, определяющих уровень адекватности и успешности социального взаимодействия. Включают в себя способность понимать себя и окружающих людей, умение анализировать социальные ситуации и прогнозировать их развитие, успешность решения задач социального характера. Исследовано, что одним из важных элементов социального интеллекта является коммуникативная компетентность, представляющая собой систему внутренних средств регуляции коммуникативных действий, включающая в себя ориентировочную и исполнительную составляющие и обеспечивающие эффективность социального взаимодействия. По результатам теоретического анализа психологической литературы показано наличие противоречивых взглядов авторов согласно того является ли социальный интеллект вообще интеллектом. Автором, на основе теоретического материала, была осуществлена попытка выяснить является ли социальный интелект самостоятельным феноменом или, возможно, социальный интеллект является только проявлением общего интеллекта в социальных ситуациях. А также, обосновано и уточнено понятие «социальный интеллект» с помощью анализа теоретико-методологических подходов в психологической науке. Main theoretical and methodological approaches to studying of phenomenon “social intellect” were analyzed and it was found that majority of scientists understand this concept identically. To their mind “social intellect” is a system of intellectual abilities connected with social information’s handling, which determines the level of adequacy and success of social interaction. It includes the ability to understand ourselves and folk about us, to analyze social situations and predict their development, provides success in problems’ solution of social character. It was investigated that one of the most important elements of social intellect is communicative competence, which is a system of inner methods of communicative actions’ regulation, which include orientational and executive components and provide effectiveness of social interaction. According to the results of theoretical analysis of psychological literature it is shown the presence of authors’ counter-opinion about the question is the social intellect is an intellect at all or not. The author, on the basis of theoretical material, attempts to study out if the social intellect is an independent phenomenon or, maybe, it is only a manifestation of common intellect in social situations. And also it was grounded and specified concept “social intellect” with the help of analysis of the leading theoretical and methodological approaches in psychological science.
ВПЛИВ ТРИВОЖНОСТІ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ
(2016) Стрілецька, І. І.
МІСЦЕ І РОЛЬ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ПЕРІОД ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ
(2015) Стрілецька, І. І.
Стаття присвячена теоретичному аналізу місця і ролі соціального інтелекту у період професійного становлення студентів. Узагальнено напрямки розробки проблематики впливу соціального інтелекту на професійне становлення майбутніх фахівців в роботах сучасних українських та російських авторів. Проаналізовано психолого-педагогічні погляди сутності поняття «професійне становлення» та виявлено, що його основною характерологічною складовою є соціальний інтелект як здатність, що обумовлює ефективність міжособистісної взаємодії, соціальної адаптації та реалізації професійних функцій фахівця. Обґрунтовано вагомість ролі соціального інтелекту в період професійного становлення для позначення необхідності в досконалім володінні майбутніми фахівцями своєю професійною діяльністю, запорукою якої є продуктивне вирішення фахових завдань, правильно розуміти власну поведінку та поведінку інших людей, з умінням налагоджувати ефективну взаємодію у групі та формувати команду. Статья посвящена теоретическому анализу места и роли социального интеллекта в период профессионального становления студентов. Обобщены направления разработки проблематики влияния социального интеллекта на профессиональное становление будущих специалистов в работах современных украинских и российских авторов. Проанализированы психолого-педагогические взгляды сущности понятия «профессиональное становление» и выявлено, что его основной характерологические составляющей является социальный интеллект как способность, обусловливающая эффективность межличностного взаимодействия, социальной адаптации и реализации профессиональных функций специалиста. Обоснованно значимость роли социального интеллекта в период профессионального становления для обозначения необходимости в совершенном владении будущими специалистами своей профессиональной деятельностью, залогом которой является продуктивное решение профессиональных задач, правильное понимание собственного поведения и поведения других людей, умение обеспечивать эффективное взаимодействие в группе и формировать команду. The article is a theoretical analysis of the place and role of social intelligence during the professional development of students. Overview types development issues impact on social intelligence professional formation of future professionals in the works of modern Ukrainian and Russian authors. The analysis of psychological and pedagogical views essence of the concept of "professional development" and found that its main component is characterological social intelligence as an ability that determines the effectiveness of interpersonal interaction, social adaptation and implementation specialist professional functions. Soundly importance of the role of social intelligence during professional development to indicate the need for mastery of future specialists their profession, which is key to a productive resolution of professional tasks correctly understand their own behavior and the behavior of other people with the ability to establish effective interaction in the group and form a team.
ОСОБИСТІСНА ТРИВОЖНІСТЬ ЯК СКЛАДНИЙ ПОЛІДЕТЕРМІНОВАНИЙ ПСИХІЧНИЙ ПРОЦЕС
(2016) Стрілецька, І. І.
СОЦІАЛЬНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ПРОФЕСІЙНО-ВАЖЛИВА ЯКІСТЬ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ В ВИЩІЙ ШКОЛІ
(2016) Стрілецька, І. І.
СОЦІАЛЬНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ІНТЕГРАЛЬНИЙ КОНСТРУКТ
(2015) Стрілецька, І. І.
СПЕЦИФІКА ТА ХАРАКТЕР ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ТРИВОЖНОСТІ І СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТУДЕНТІВ РІЗНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
(2017) Стрілецька, І. І.; Striletska, Inna
Соціальний інтелект відіграє важливу роль у формуванні та становленні фахової підготовки студента, він дає можливість розуміти самого себе, забезпечує вірне розуміння вчинків людей, їх вербальні і невербальні реакції, виступає як важлива когнітивна складова в структурі комунікативних здібностей особистості. Саме соціальний інтелект обумовлює процеси соціального пізнання, допомагає прогнозувати розвиток міжособистісних відносин, загострює інтуїцію, передбачливість та забезпечує успішність фахової підготовки студентів. Але слід зазначити, що існують чинники, які призводять до зниження працездатності, продуктивності діяльності, до труднощів у спілкуванні і взаємодії. Таким фактором виступає тривожність як фундаментальна якість особистості, що обумовлює актуальність даної проблематики. статті проведено порівняння структурних компонентів дослідних понять соціального інтелекту і тривожності і виявлено їх взаємозв’язок. Дослідження проводилося на базі Херсонського державного університету протягом 2015-2016 навчального року. Вибірку досліджуваних склали студентська молодь вищого навчального закладу віком від 19 до 23 років різного професійного спрямування. Методологічний інструментарій склав наступний комплекс психодіагностичних методик: методика «Шкала ситуативної та особистісної тривожності» Ч. Спілбергера в адаптації Ю.Л. Ханіна; методика «Шкала прояву тривожності» Дж. Тейлора в адаптації В. Г. Норакідзе; методика «Дослідження соціального інтелекту» Дж. Гілфорда та М. Саллівена. За результатами дослідження взаємозв’язку тривожності і соціального інтелекту студентів різних спеціальностей можна стверджувати, що інтегративні системи когнітивно-емоційної активності психіки, які забезпечують здійснення комунікативних процесів та соціальної поведінки особистості, залежать від психоемоційного стану людини. Тривожність як складне, полідетерміноване психічне утворення, проявляється у вигляді конструктивного або деструктивного чинника регуляції поведінки особистості в соціумі. Емпіричне дослідження дає змогу показати, що надмірний рівень тривожності, який проявляється як загальна дезорганізація поведінки і діяльності, заважає нормальному розвитку і продуктивній взаємодії. Але, слід зазначити, що якщо сприяти зниженню тривожності на всіх рівнях її активності, то можна досягти її стабілізації, яка забезпечить ефективне функціонування всіх показників соціального інтелекту. Социальный интеллект играет важную роль в формировании и становлении профессиональной подготовки студента, он дает возможность понимать самого себя, обеспечивает правильное понимание поступков людей, их вербальные и невербальные реакции, выступает как важная когнитивная составляющая в структуре коммуникативных способностей личности. Именно социальный интеллект обусловливает процессы социального познания, помогает прогнозировать развитие межличностных отношений, обостряет интуицию, предусмотрительность и обеспечивает успешность профессиональной подготовки студентов. Но следует отметить, что существуют факторы, которые приводят к снижению работоспособности, продуктивности деятельности, к трудностям в общении и взаимодействии. Таким фактором выступает тревожность как фундаментальное качество личности, что обуславливает актуальность данной проблематики. В статье проведено сравнение и выявление взаимосвязи структурных компонентов исследовательских понятий «социального интеллекта» и «тревожности». Исследование проводилось на базе Херсонского государственного университета в течение 2015-2016 учебного года. Выборку испытуемых составили студенческая молодежь высшего учебного заведения в возрасте от 19 до 23 лет разного профессионального направления. Методологический инструментарий составил следующий комплекс психодиагностических методик: методика «Шкала ситуативной и личностной тревожности» Ч. Спилбергера в адаптации Ю.Л. Ханина; методика «Шкала проявления тревожности» Дж. Тейлора в адаптации В. Г. Норакидзе; методика «Исследование социального интеллекта» Дж. Гилфорда и М. Салливена. По результатам исследования взаимосвязи тревожности и развитие социального интеллекта студентов разных специальностей можно утверждать, что интегративные системы когнитивно-эмоциональной активности психики, которые обеспечивают осуществление коммуникативных процессов и социального поведения личности, зависят от психоэмоционального состояния человека. Тревожность как сложное, полидетерминированное психическое образование, проявляется в виде конструктивного или деструктивного фактора регуляции поведения личности в социуме. Эмпирическое исследование позволяет показать, что чрезмерный уровень тревожности, который проявляется как общая дезорганизация поведения и деятельности, мешает нормальному развитию и продуктивному взаимодействию. Но, следует отметить, что если способствовать снижению тревожности на всех уровнях ее активности, то можно достичь ее стабилизации, которая обеспечит эффективное функционирование всех показателей социального интеллекта. Social intelligence is a very important factor in the formation of students‟ professionalism as it helps them understand themselves, provides the proper understanding of other people‟s acts, their verbal and non-verbal reactions, and is a significant cognitive component of the personality‟s communicative skills structure. It is social intelligence which provides the processes of social cognition, helps to predict the development of interpersonal relations, intensifies intuition, foresight, and provides the successful training of students. Although, it should be noted that there are factors which can decrease their working capacity and cause difficulties in communication and relations. One of these factors is anxiety as a significant personal quality, which explains the topicality of the research. The structural components of the concepts of social intelligence and anxiety were compared in the study. The survey was carried out in Kherson State University in 2015-2016 academic year, and involved 205 students aged from 19 to 23 who were divided into three groups according to their major (humanities, natural sciences, as well as physical and mathematical area). The following methods were used: The State-Trait Anxiety Inventory (STAI) by Charles Spielberg adopted by Yu. Khanin, The Taylor Manifest Anxiety Scale (by Janet Taylor) adopted by V. Norakidze, Social Intelligence Research by J. Gillford and M. Salliven. Significant correlations have been revealed in the group of students majoring in physics and mathematics, which shows that they dominate over other groups of students in terms of the correlation between the level of anxiety and social intelligence. According to the research results, the integrative systems of cognitive and emotional activity of psyche, which control communication processes and social behavior, depend on person‟s psycho-emotional state. Anxiety as a complex psychic phenomenon is manifested as a constructive or destructive factor of personality‟s behavior in the society. According to the research results, there is a relationship between social intelligence and anxiety level. The excessive level of anxiety manifested as general social disorganization prevents the normal development and productive interaction in the society. It should be noted that the decrease of anxiety at all levels of its activity can cause its stabilization, which in turn will provide the efficient functioning of all indicators of social intelligence.
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВПЛИВУ ТРИВОЖНОСТІ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТУДЕНТІВ
(2016) Стрілецька, І. І.; Стрилецкая, И. И.; Striletskaya, I. I.
У статті проаналізовано діяльність різних психологічних шкіл згідно концептуалізації понять «соціальний інтелект» та «тривожність» та виявлено, що соціальний інтелект представляє собою системно детерміновану якість, і, володіючи цілісністю, може виступати як пізнавальний феномен, який пов’язаний з іншими системними якостями людини як самоорганізуюча психологічна система. Він виступає одним з найважливіших компонентів життєдіяльності людини, дає можливість розуміти самого себе, забезпечує вірне розуміння вчинків людей, їхні вербальні і невербальні реакції, виступає як важлива когнітивна складова в структурі комунікативних здібностей особистості. Досліджено, що феномен тривожності необхідно розглядати не тільки з точки зору деструктивного впливу, але й, як невід’ємний фактор розвитку особистості. Систематизація наукових поглядів природи вивчення тривожності дає підставу стверджувати, що тривожність як індивідуальна властивість особистості є складним, полідетермінованим психічним утворенням, яке проявляється на емоційному, когнітивному та поведінкових рівнях. Автором, на основі теоретичного та емпіричного матеріалу була здійснена спроба дослідити вплив тривожності на розвиток соціального інтелекту студентів і виявити відповідність, яка відображає не лише деструктивний, але й, в певній мірі, конструктивний вплив тривожності на розвиток соціального інтелекту студентів. А також, обґрунтовано і уточнено поняття «тривожності» та «соціального інтелекту» за допомогою аналізу провідних теоретико-методологічних підходів у психологічній науці. Проанализирована деятельность различных психологических школ по концептуализации понятий «социальный интеллект» и «тревожность» и выявлено, что социальный интеллект представляет собой системно детерминированную качество, и, обладая целостностью, может выступать как познавательный феномен, связанный с другими системными качествами человека как самоорганизующаяся психологическая система. Он выступает одним из важнейших компонентов жизнедеятельности человека, дает возможность понимать самого себя, обеспечивает правильное понимание поступков людей, их вербальные и невербальные реакции, выступает как важная когнитивная составляющая в структуре коммуникативных способностей личности. Доказано, что феномен тревожности необходимо рассматривать не только с точки зрения деструктивного влияния, но и, как неотъемлемый фактор развития личности. Систематизация научных взглядов природы изучения тревожности дает основание утверждать, что тревожность как индивидуальная свойство личности является сложным, полидетерменированным психическим образованием, которое проявляется на эмоциональном, когнитивном и поведенческих уровнях. Автором, на основе теоретического и эмпирического материала была осуществлена попытка исследовать влияние тревожности на развитие социального интеллекта студентов и выявить соответствие, которая отражает не только деструктивное, но и, в определенной степени, конструктивное влияние тревожности на развитие социального интеллекта студентов. А также, обоснованно и уточнено понятие «тревожности» и «социального интеллекта» с помощью анализа ведущих теоретико-методологических подходов в психологической науке. The article deals with an analysis of various psychological schools’ activities under conceptualisation of terms "social intelligence" and "anxiety" and it was investigated that social intelligence is a systematically determined quality, and as if it possess integrity, it can act as a cognitive phenomenon that is connected with other systemic qualities as self-organizing psychological system. The article gives suggestion, that social intelligence is one of the most important components of human life, which makes it possible to realize itself, providing right understanding of the behaviour of people, their verbal and nonverbal reactions, and is an important component in the structure of cognitive communicative abilities of an individual. This article emphasizes on the fact, that the phenomenon of anxiety should be considered not only in terms of destructive influence, but also as an integral factor in the development of an individual. The systematization of scientific views on the nature of study an anxiety gives the reason to believe that anxiety as individual property of personality is complex, polydetermined mental form, which is revealed on the emotional, cognitive and behavioural levels. According to the theoretical and empirical material, the author makes an attempt to investigate the effect of anxiety on the development of the social intelligence of students and define the conformity, which reflects not only destructive, but also the constructive influence of the anxiety on the development of social intelligence of students. It was also given the attempt to justify and clarify terms "anxiety" and "social intelligence" with the help of analysis of major theoretical and methodological approaches in psychological science.
ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНА СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ
(2014) Стрілецька, І. І.
В статті здійснено теоретичний аналіз феномена соціального інтелекту як здатності до раціональних мислительних операцій, об’єктом яких є процеси міжособистісної взаємодії. In this article the theoretical analysis of the phenomenon of social intelligence as the capacity for abstract thought rational operations, the object of which is the process of interpersonal interaction.
ТРИВОЖНІСТЬ ЯК ІНДИВІДУАЛЬНА ВЛАСТИВІСТЬ ОСОБИСТОСТІ (ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ)
(2015) Стрілецька, І. І.; Стрилецкая, И. И.; Striletskaya, I. I.
Проанализированы подходы ведущих западных и отечественных психологов к изучению проблемы тревожности личности. Освещены вопросы природы тревожности, социально-психологических детерминант ее возникновения согласно теориям Э. Эриксона, Г. Салливена, З. Фрейда, К. Хорни. Определено, что тревожность выступает как механизм расстройств эмоциональной сферы личности, и, с одной стороны, выполняет деструктивную функцию, а с другой, – может выступать активизирующим фактором личностного роста. Именно тревожность как индивидуальное свойство личности значительно усложняет деятельность, сужая зону внимания и гибкость стратегий действий, снижает интеллектуальную работоспособность, дезорганизует деятельность вплоть до отказа от нее, вызывая чрезмерное напряжение, а в долгосрочной перспективе – способствует формированию низкой самооценки. Кроме того, меняется качество тревожности, принимает форму глубинной тревоги, чрезвычайно сложно поддающейся психокоррекционному воздействию. The approaches of leading Western and local psychologists to study the problem of anxiety personality. The questions of the nature of anxiety, social and psychological determinants of its appearance according to the theories of E. Erickson, G. Sullivan, S. Freud, K. Horney. Determined that anxiety serves as a mechanism for emotional sphere of personality disorders, and, on the other hand, takes a destructive function, on the other – can be a factor activating personal growth. That anxiety as personal property of the individual activities more difficult, narrowing the area of attention and action strategies flexibility, reduces intellectual capacity, including activities to disrupt abandon it causes excessive emotional tension, and in the long term – contributes to low self-esteem. In addition, changing its anxiety that takes the form of deep anxiety that is extremely difficult and exposed psychocorrectional influences.