Browsing by Author "Тавровецька, Н. І."

Now showing 1 - 20 of 34

AN EMPIRICAL STUDY OF PROFESSIONAL EXHAUSTION AND LIFE POSITION OF EDUCATIONAL PRINCIPLE STAFF AND DIRECTORSHIP
(2019) Tavrovetska, N.; Тавровецька, Н. І.
THE INNOVATIVE POTENTIAL OF PSYCHOLOGY IN THE DEVELOPMENT OF THE MODERN MAN
(2019) Babatina, S. I.; Kikinezhdi, O. M.; Tavrovetska, N.; Yakovleva, S. D.; Zaritskaya V. V.; Бабатіна, С. І.; Тавровецька, Н. І.; Яковлева, С. Д.
The relationship of professional burnout of the teachers with the peculiarities of the value-sense sphere and life position
(2020) Tavrovetska, N.; Тавровецька, Н. І.; Тавровецкая, Н. И.
The aim of the article – theoretical and practical approaches in the study of professional and emotional burnout of the teachers in the context of the interrelation of their value-sense sphere and existential sensation. The concepts of “professional and emotional burnout” are analyzed from a modern point of view, but they are based on the known theories of H. Maslach and N. Vodopianova. It is noted that burnout in the broadest context, as a state of psycho-emotional and motivational exhaustion, is caused by the imbalance of expenditures and resources of professional activity, which affects the value-motivational basis of the regulation of behavior and leads to a long-term decrease in human efficiency in his or her vital sphere of life. To determine the relationship between expressiveness of professional burnout and peculiarities of value-sense orientations, a complex of methods and techniques has been used, such as standardized questionnaire “Professional burnout” (N. Vodopianova and O. Starchenkova), Questionnaire of Life Orientations (O.Korzhova), The Schwartz Theory, The Existence Scale (A. Längle, K. Orgler), Subjective Alienation Questionnaire (S. Maddi, in the adaptation of Ye. Osin), Maddi’s Vitality Test, The Coping Test (R. Lazarus and S. Folkman) , methods of correlation and factor analysis. The results of the research. It was determined that the acceptance and denial of a number of educators’ values are significantly related to the symptoms of burnout - they can be their diagnostic markers, causes or effects. In general, burnout of teachers is accompanied by the desire for inner harmony, the attitude to health and safety as the leading principles of life, the strengthening of hedonistic attitudes, the desire for novelty. The correlation analysis has been conducted, which establishes that the existential fullness of life directly correlates with the level of personal and professional achievements of teachers and is a factor that counteracts burnout. The expressiveness of burnout, on the contrary, correlates with manifestations of selfalienation and loss of sensation in different areas of life. In conclusions, it was proved that there are common strategies of life, which regulate the relationships of professional burnout and value-sense orientations of employees and heads of secondary schools, such as exhaustion by selfimprovement; hyperhedonism; freedom of thoughts and actions; humanistic position; correspondence to social expectations. Мета статті - розглянути теоретичні та практичні підходи у дослідженні професійного та емоційного вигорання педагогів в контексті взаємозв’язку їх ціннісно-смислової сфери та екзистенційного сенсу. Поняття «професійного та емоційного вигорання» аналізуються з сучасних позицій, але спираються на відомі теорії Х. Маслач та Н. Водоп’янової. Зазначається, вигорання в найбільш широкому контексті – як набутий стан психоемоційного та мотиваційного виснаження, спричинений дисбалансом витрат та ресурсів професійної діяльності, що зачіпає ціннісно-мотиваційні основи регуляції поведінки та призводить до тривалого зниження ефективності людини в значущій для неї сфері життєдіяльності. Для визначення взаємозв'язку між виразністю професійного вигорання і особливостями ціннісно-смислових орієнтацій було використано комплекс методів та методик: стандартизований опитувальник «Професійне вигорання» (Н. Водоп'янової та О. Старченкової), опитувальник життєвих орієнтацій (О.Коржової), методика Ш. Шварца, шкала екзистенції (А. Ленглі, К. Орглер), опитувальник суб'єктивного відчуження (С. Мадді, адаптація Є. Осіна), тест життєстійкості С. Мадді, копінг-тест (Р. Лазаруса і С. Фолкман), методи кореляційного і факторного аналізу. Результати дослідження. З’ясовано, що визнання та заперечення ряду ціннісних орієнтирів педагогів значуще пов'язано з симптомами вигорання – вони можуть бути їх діагностичними маркерами, причинами або наслідками. В цілому вигорання у педагогів супроводжується прагненням до внутрішньої гармонії, ставленням до здоров'я і безпеки як провідним життєвим принципам, посиленням гедоністичних установок, прагненням до новизни. Проведено кореляційний аналіз, який встановлює, що екзистенційна наповненість життям прямо корелює з рівнем особистих і професійних досягнень педагогів і, очевидно, є фактором, що протидіє вигоранню. Виразність вигорання, навпаки, корелює з проявами самовідчуження і втратою сенсу в різних життєвих сферах. У висновках доведено наявність загальних стратегій життєтворення, які регулюють взаємозв'язок професійного вигорання і ціннісно-смислових орієнтацій працівників і керівників загальноосвітніх шкіл: виснаження самовдосконаленням; гіпергедонізм; свобода думок і вчинків; гуманістична позиція; відповідність соціальним очікуванням. Цель статьи – рассмотреть теоретические и практические подходы в исследовании профессионального и эмоционального выгорания педагогов в контексте взаимосвязи их ценностно-смысловой сферы и экзистенционального смысла. Понятие «профессионального и эмоционального выгорания» анализируются с современных позиций, но опираются на известные теории Х. Маслач и Н. Водопьяновой. Отмечается, что выгорание в самом широком контексте – это как приобретенное состояние психоэмоционального и мотивационного истощения, вызванного дисбалансом расходов и ресурсов профессиональной деятельности, затрагивающей ценностно-мотивационные основы регуляции поведения, и приводит к длительному снижению эффективности человека в значимой для него сфере жизнедеятельности. Для определения взаимосвязи между выраженностью профессионального выгорания и особенностями ценностно-смысловых ориентаций был использован комплекс методов и методик: стандартизированный опросник «Профессиональное выгорание» (Н. Водопьяновой и Е. Старченковой), опросник жизненных ориентаций (Е. Коржовой), методика Ш. Шварца, шкала экзистенции (А. Лэнгли, К. Орглер), опросник субъективного отчуждения (С. Мадди, адаптация Э. Осина), тест жизнестойкости С. Мадди, копинг-тест (Р. Лазаруса и С. Фолкмана), методы корреляционного и факторного анализа. Результаты исследования. Выяснено, что признание и отрицание ряда ценностных ориентиров педагогов значимо связано с симптомами выгорания – они могут быть их диагностическими маркерами, причинами или последствиями. В целом выгорания у педагогов сопровождается стремлением к внутренней гармонии, отношением к здоровью и безопасности как ведущим жизненным принципам, усилением гедонистических установок, стремлением к новизне. Проведен корреляционный анализ, который устанавливает, что экзистенциальная наполненность жизнью прямо коррелирует с уровнем личных и профессиональных достижений педагогов и, очевидно, является фактором, противодействующим выгоранию. Выразительность выгорания, наоборот, коррелирует с проявлениями самоотчуждения и потерей смысла в различных жизненных сферах. В выводах доказано наличие общих стратегий жизнетворения, регулирующих взаимосвязь профессионального выгорания и ценностносмысловых ориентаций у педагогов и руководителей общеобразовательных школ: истощение самосовершенствованием; гипергедонизм; свобода мыслей и поступков; гуманистическая позиция; соответствие социальным ожиданиям.
TRANSFORMATION OF BASIC BELIEFS OF THE PERSONALITY DURING THE LIFE CRISIS PERIOD
(2019) Tavrovetska, N. I.; Тавровецька, Н. І.
TRANSFORMATION OF BASIC BELIEFS OF THE PERSONALITY DURING THE LIFE CRISIS PERIOD
(2019) Tavrovetska, N. I.; Тавровецька, Н. І.
АВТОБІОГРАФІЧНИЙ СТРЕС : ЕМПІРИЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
(2019) Тавровецька, Н. І.
ВИДИ БІОГРАФІЧНИХ КРИЗ ОСОБИСТОСТІ
(2021) Тавровецька, Н. І.
ДІАГНОСТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ТИПОЛОГІЇ ЖИТТЄВОЇ ПОЗИЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
(2018) Тавровецька, Н. І.; Тavrovetska, N. I.
У статті зазначені методологічні та структурні аспекти дослідження життєвої позиції особистості, як однієї з фундаментальних категорій психології особистості, які потребують розробки адекватного психодіагностичного інструментарію. Проаналізовано основні результати апробації існуючих діагностичних методик для оцінки різних компонентів складного феномену життєвої позиції, виділені нові закономірності та конкретні прояви, що пояснюють функціонування життєвої позиції особистості. В статье указаны методологические и структурные аспекты исследования жизненной позиции личности, как одной из фундаментальных категорий психологии личности, которые требуют разработки адекватного психодиагностического инструментария. Проанализированы основные результаты апробации диагностических методик для оценки различных компонентов феномена жизненной позиции, выделены новые закономерности и конкретные проявления, объясняющие функционирования жизненной позиции личности. The article outlines the methodological and structural aspects of the study of the individual's life position as one of the fundamental categories of personality psychology, which require the development of adequate psychodiagnostic instruments are indicated. The main results of approbation of existing diagnostic techniques for the evaluation of various components of the complex phenomenon of life position are analyzed, new laws and specific manifestations explaining the functioning of life position are revealed.
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БАЗИСНИХ ПЕРЕКОНАНЬ ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ ПОДОЛАННЯ ЖИТТЄВИХ КРИЗ
(2019) Тавровецька, Н. І.; Тавровецкая, Н. И.; Tavrovetska, N. I.
У статті розглянуто теоретичні та практичні підходи у дослідженні базисних переконань особистості в контексті подолання життєвих криз. Поняття «базисні переконання» аналізуються з когнітивної, соціальної, екзистенційної позиції. Зазначається, що травматична стресова подія є досвідом гострого і раптового зіткнення переконань людини з реальністю, й перебіг кризи буде залежите від життєстійкості людини, від рівня порушення смислових зв'язків в структурі життєвого світу особистості, що лежить в основі смисловтрати. Проаналізована концепція базисних переконань Р. Янофф-Бульман, що пояснює, яким чином індивід конструює свої уявлення про навколишній світ і власне «Я». Базисні переконання – це необхідна внутрішня опора в мінливій реальності, що сприяє психічній стабільності людини і її успішності в житті, а також є важливою умовою особистісного розвитку. Але базові переконання змінюються під впливом психічної травми, адже екстремальний негативний досвід різко суперечить описаній концепції життя. Для визначення рівня та змісту автобіографічного стресу було використано комплекс методів та методик: метод структурованого діагностичного інтерв’ю («Значущі життєві події») для отримання загальної картини позитивної та негативної подієвості автобіографії, закрита анкета «Список стресових подій» з оцінкою значущості їх впливу на емоційному, когнітивному та поведінковому рівнях та Шкала базисних переконань «World Assumptions Scale» (Р. Янофф-Бульман). З’ясовано рівень біографічного стресу у житті сучасних українців, який представлений широким діапазоном кризових ситуацій, включаючи найважчі. Має високий рівень представленість стресових подій, що носять всезагальний характер: природні та технічні катастрофи, неодноразові економічні кризи, соціально-політичні потрясіння, військовий конфлікт. Проведено кореляційний аналіз, який доводить, що чим більше життя людини насичене стресовими подіями, тим менші оцінки вона ставить значущості їх впливу на власні емоції, когніції та поведінку і тим у меншому ступені демонструє здатність долати кризи шляхом особистісного зростання. Зроблено висновок, що насиченість життя кризовими подіями негативно позначається на базисних переконаннях про доброзичливість світу та людей і водночас, позитивно корелює з переконанням про контрольованість навколишнього світу. В статье рассмотрены теоретические и практические подходы в исследовании базисных убеждений личности в контексте преодоления жизненных кризисов. Понятие «базисные убеждения» анализируется с когнитивной, социальной, экзистенциальной позиции. Отмечается, что травматическое стрессовое событие – это опыт острого и внезапного столкновения убеждений человека с реальностью, и ход кризиса будет зависеть от жизнестойкости человека, от степени нарушения смысловых связей в структуре жизненного мира личности, что есть основой смысл потери. Проанализирована концепция базисных убеждений Р. Янофф-Бульман, которая объясняет, каким образом индивид конструирует свои представления об окружающем мире и собственном «Я». Базисные убеждения – это необходимая внутренняя опора в меняющейся реальности, они способствуют психической стабильности человека и его успеху в жизни, а также являются важным условием личностного развития. Но базовые убеждения меняются под влиянием психической травмы, ведь экстремальный отрицательный опыт резко противоречит описанной концепции жизни. Для определения уровня и содержания автобиографического стресса был использован комплекс методов и методик: метод структурированного диагностического интервью («Значимые жизненные события») для получения общей картины положительной и отрицательной событийности автобиографии, закрытая анкета «Список стрессовых событий» с оценкой значимости их влияния на эмоциональном, когнитивном и поведенческом уровнях и шкала базисных убеждений «World Assumptions Scale» (Р. ЯноффБульман). Выяснено уровень биографического стресса в жизни современных украинцев, который представлен широким диапазоном кризисных ситуаций, включая тяжелые. Имеет высокий уровень представленности стрессовых событий, носящих всеобщий характер: природные и технические катастрофы, неоднократные экономические кризисы, социальнополитические потрясения, военный конфликт. Проведен корреляционный анализ, который доказывает, что чем больше жизнь человека насыщенна стрессовыми событиями, тем меньше оценки он ставит значимости их влияния на собственные эмоции, когниции и поведение, и тем в меньшей степени демонстрирует способность преодолевать кризисы путем личностного роста. Сделан вывод, что насыщенность жизни кризисными событиями негативно сказывается на базисных убеждениях о доброжелательности мира и людей, и в то же время положительно коррелирует с убеждением о контролируемости окружающего мира. The article deals with the theoretical and practical approaches in the study of the basic beliefs of the individual in the context of overcoming life crises. The concept of «basic beliefs» is analyzed from the cognitive, social, existential position. It is noted that a traumatic stressful event is an experience of acute and sudden collision of human beliefs with reality, and the course of the crisis will depend on an individual's vitality, on the level of violation of semantic connections in the structure of the an individual's life world, which is the basis of loss within the meaning. The concept of R. Janoff-Bulman’s basic beliefs is analyzed, which explains how the individual constructs his ideas about the world and the self. Basic beliefs are necessary internal support in a changing reality, which promotes the mental stability of a man and his success in life, and is also an important condition for personal development. But the basic beliefs change under the influence of mental trauma, because extreme negative experience is sharply contrary to the described life concept. A set of methods and techniques was used to determine the level and content of autobiographical stress: the method of structured diagnostic interviews («Significant life events») to obtain a general picture of the positive and negative autobiographical events, the closed questionnaire «The list of stressful events» with an assessment of the significance of their impact on emotional, cognitive, and behavioral levels and the World Assumptions Scale (R. Janoff-Bulman). The level of biographical stress in the life of modern Ukrainians is determined, which is represented by a wide range of crisis situations, including the most difficult ones. Representation of stressful events of all-embracing nature is high. They are natural and technical disasters, repeated economic crises, sociopolitical upheavals and military conflict. A correlation analysis has been conducted proving that the more human life is saturated with stressful events, the lower a human being evaluates the significance of their influence on his emotions, cognition and behavior, and to a lesser degree he demonstrates the ability to overcome crises by personal growth. It is concluded that the saturation of life with crisis events negatively affects the basic beliefs about the benevolence of the world and people and, at the same time, positively correlates with the conviction of controllability of the world.
ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ ЗМІСТОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЖИТТЄВОЇ ПОЗИЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
(2018) Тавровецька, Н. І.; Тavrovetska, N. I.
Статтю присвячено емпіричному аналізу видів та проявів життєвої позиції особистості. У статті відбита спроба звузити розуміння життєвої позиції до конкретного набору чітких вимірюваних характеристик, використовуючи при цьому практично-інструментальний підхід. Зазначені методологічні та структурні аспекти дослідження життєвої позиції особистості, як однієї з фундаментальних категорій психології особистості, які потребують розробки адекватного психодіагностичного інструментарію. Проаналізовано основні результати апробації існуючих діагностичних методик для оцінки різних компонентів складного феномену життєвої позиції, виділені нові закономірності та конкретні прояви, що пояснюють функціонування життєвої позиції в структурі життєвого шляху особистості. Автор надає детального описання діагностичних методів, призначених для вимірювання життєвої позиції та споріднених з нею феноменів. На основі емпіричного дослідження встановлені різні аспекти життєвої позиції, їх структурна складова, що регулює уявлення особистості про себе та світ. Зазначені найбільші статистично значущі зв’язки між такими показниками як життєстійкість, екзистенції, показник щастя, локус контроль та базисні переконання. На основі факторного аналізу виокремленні вісім типів життєвої позиції, що представляють стратегії загального життєздійснення особистості. Виявлені складові дали змогу внести уточнення до структури життєвої позиції та відокремлення в ній найбільш значущих компонентів, що впливають на поведінкову регуляцію та визначають побудову життєвого сценарію людини. The article is devoted to the empirical analysis of the types and demonstrations of the person's life position. The article reflects an attempt to narrow the understanding of life position to a specific set of clear measurable characteristics, using practical and instrumental approach. The methodological and structural aspects of the study of the individual's life position as one of the fundamental categories of personality psychology, which require the development of adequate psychodiagnostic instruments are indicated. The main results of approbation of existing diagnostic techniques for the evaluation of various components of the complex phenomenon of life position are analyzed, new laws and specific manifestations explaining the functioning of life position in the structure of the person's life path are revealed. The author gives a detailed description of the diagnostic methods for measuring life position and related phenomena. On the basis of the empirical research, various aspects of life position, their structural component, which regulates the person’s self-concept and view of the world, are established. The most significant statistical relationships between indicators such as survivability, existences, an indicator of happiness, locus of control and basic beliefs are indicated. On the basis of factor analysis eight types of life position, representing the strategies of person’s general vital activity are marked out. The revealed components made it possible to clarify the structure of life position and the separation of the most significant components in it that influence the behavioral regulation and determine the construction of the human life scenario.
ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ СКЛАДОВИХ ГАРМОНІЙНОЇ ОСОБИСТОСТІ
(2012) Тавровецька, Н. І.
В статті автор розглядає питання гармонійної особистості, різні погляди на складові цього питання. Наводить емпіричний аналіз дослідження гармонійності особистості через методику О.І.Моткова «Особистісна біографія». Іn the article the author considers a harmonious personality, different views of the components of the subject. Provide empirical analysis of the study of personality harmony through the method O.I.Motkova "Transformational biography."
ЖИТТЄВА ПОЗИЦІЯ ОСОБИСТОСТІ У ТРАНСАКТНОМУ АНАЛІЗІ
(2017) Тавровецька, Н. І.; Tavrovetska, N. I.
У статті проаналізовано наукові підходи до дослідження життєвої позиції особистості у трансактному аналізі. Розглянуто основні концепції та моделі у цьому напрямі, надана хронологічна схема розвитку моделей від засновника Еріка Берна до сучасних закордонних дослідників життєвої позиції особистості. В статье проанализированы научные подходы к исследованию жизненной позиции личности в трансактном анализе. Рассмотрены основные концепции и модели в этом направлении, представлена хронологическая схема развития моделей от основателя Эрика Берна до современных зарубежных исследователей жизненной позиции личности. The article analyzes the scientific approaches to the study of a person's life position in transactional analysis. The main concepts and models are considered in this direction, the chronological scheme of the development of models from the founder Eric Bern to the modern foreign researchers of a person's life position is given.
ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ВІЗУАЛЬНО-НАРАТИВНОГО ПІДХОДУ У ПСИХОЛОГІЧНІЙ ДОПОМОЗІ ОСОБИСТОСТІ
(2018) Шебанова, В. І.; Тавровецька, Н. І.; Shebanova, V. І.; Tavrovetska, N. I.
У статті акцентовано увагу на застосуванні інструментарію візуальнонаративного підходу при наданні психологічної допомоги особистості. Показано, що наративний підхід наразі широко застосовуються фахівцями щодо розв’язання різноманітного спектру психологічних проблем особистості, нормалізації психологічного стану особистості у кризових і травматичних ситуаціях. Реалізація наративного підходу здійснюється завдяки створенню усних та письмових текстів під час надання психологічної допомоги. Поєднання вербального творчого продукту з метафоричними асоціативними картами, фотографіями, листівками, малюнками, мандалами тощо дозволяє виокремлювати візуально-наративний підхід. «Тексти» як відгук на візуальні стимули (асоціативні карти, фотографії, малюнок, мандалу та ін.) можуть бути будь-якого характеру (біографічного або фантазійного) та будь-якого стилю (проза, римовані та неримовані вірші, казки, особисті історії, есе та ін.). В одному варіанті візуальний ряд може бути первинними, а тексти вторинними. При цьому «текстом» може бути просто розгорнутий коментар учасника групи (клієнта) або творчий авторський текст, який складає клієнт. В іншому варіанті, навпаки, первинними можуть бути тексти, а до них потім добираються візуальні стимули, які теж у подальшому описуються та аналізуються в їхньому зв’язку з реальною життєвою історією клієнта. Презентовано основні положення та принципи наративного підходу. Наведені етапи наративної психотерапії: екстерналізації проблеми (дистанціювання «проблеми» від людини); конструювання (реконструювання) – критичний аналіз ідей, які були некритично засвоєні, тобто свого роду «розпакування» або «контекстуалізацію». Показано, що наративний підхід розглядається як: – засіб розвитку особистісних особливостей, досягнення ідентичності; – форма усвідомлення особистого досвіду; – засіб організації особистісного майбутнього і самоконституювання; метод аналізу міжпоколінної історії або корекційний сімейний психотерапевтичний метод. Зроблений акцент на особливій цінності даного підходу як ефективного засобу психологічної самодопомоги. The article focuses on the application of a visual-narrative approach in providing psychological assistance to personality. It is shown that the narrative approach is now widely used by specialists, in solving a wide range of psychological problems of personality, in normalization of a psychological state of personality in crisis and traumatic situations. The implementation of the narrative approach is done through the creation of oral and written texts while providing psychological assistance. The combination of a verbal creative product with metaphorical associative maps, photographs, leaflets, illustrations, mandalas, etc., allows us to distinguish the visual and narrative approach. «Texts» as a response to visual stimuli (associative maps, photographs, illustration, mandalas, etc.) can be of any character (biographical or imaginative) and any style (prose, rhymed and unrhymed verses, tales, personal stories, essays, etc.). In one version, the visual series may be primary, and the texts are secondary. In this case, «text» can be simply a detailed comment of the group member (client) or a creative author’s text, which is made by the client. In another version, on the contrary, the texts can be primary, and then they receive visual stimuli, which are also further described and analyzed in their connection with the real life story of the client. The main points and principles of the narrative approach are presented. The stages of narrative psychotherapy are given: externalization of the problem (distancing the «problem» from a person); design (reconstruction) – a critical analysis of ideas that were uncritically learned that is, a kind of «unpacking» or «contextualization». It is shown that the narrative approach is considered as: – a means of the development of personality traits, the achievement of identity; – a form of awareness of personal experience; – a means of organizing a personal future and selfconstitution; the method of intergenerational history analysis or correctional family psychotherapeutic method. The emphasis is placed on the special value of this approach as an effective means of psychological self-help. В статье акцентировано внимание на применении инструментария визуально-нарративного подхода при оказании психологической помощи личности. Показано, что нарративный подход широко применяется специалистами для решения широкого спектра психологических проблем личности, нормализации психологического состояния личности в кризисных и травматических ситуациях. Реализация нарративного подхода осуществляется благодаря созданию устных и письменных текстов во время оказания психологической помощи. Сочетание вербального творческого продукта с метафорическими ассоциативными картами, фотографиями, открытками, рисунками, мандалами и т.п. позволяет выделить визуально-нарративный подход. «Тексты», как отклик на визуальные стимулы (ассоциативные карты, фотографии, рисунок, мандалу и др.) могут быть любого характера (биографического или фантазийного) и любого стиля (проза, рифмованные и нерифмованные стихи, сказки, личные истории, эссе и др.). В одном варианте визуальный ряд может быть первичными, а тексты вторичными. При этом «текстом» может быть просто развернутый комментарий участника группы (клиента) или творческий авторский текст, который составляет клиент. В другом варианте, наоборот, первичными могут быть тексты, а к ним потом добираются визуальные стимулы, которые тоже в дальнейшем описываются и анализируются в их связи с реальной жизненной историей клиента. Представлены основные положения и принципы нарративного подхода. Показаны этапы нарративной психотерапии: экстернализации проблемы (дистанцирование «проблемы» от человека) конструирования (реконструкции) – критический анализ идей, которые были некритически усвоенные, то есть своего рода «распаковки» или «контекстуализация». Обосновывается, что нарративный подход рассматривается как: средство развития личностных особенностей, достижения идентичности; форма осознания личного опыта; средство организации личностного будущего и самоконструирования; метод анализа межпоколенной истории или коррекционный семейный психотерапевтический метод. Сделан акцент на особой ценности данного подхода как эффективного средства психологической самопомощи.
ЗБІРНИК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 053 Психологія галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки
(2022) Блинова, О. Є.; Бабатіна, С. І.; Казібекова, В. Ф.; Олейник, Н. О.; Тавровецька, Н. І.; Шебанова, В. І.
Навчально-програмне видання є збірником навчальних програм з циклу професійної підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за ОП Психологія/спеціальності 053 Психологія/галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки. Перелік навчальних дисциплін/освітніх компонент увідповіднено згідно затвердженої освітньо-професійної програми Психологія підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Основою розробки та оформлення навчальної програми є: Закон України «Про освіту», Закон України «Про вищу освіту», Ліцензійні умов провадження освітньої діяльності (постанова КМУ від 30 грудня 2015 №1187 (в редакції постанови КМУ від 24 березня 2021 №365)) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2021-п#Text), Статут Херсонського державного університету, Положення про навчально-методичний комплекс дисципліни кафедри Херсонського державного університету, Положення про організацію освітнього процесу в Херсонському державному університеті. До розробки навчальних програм залучені кваліфіковані фахівці кафедри психології. Навчальні програми містять вступ, у якому визначено предмет та міждисциплінарні зв’язки, що відображають роль та значення навчальної дисципліни/освітньої компоненти /освітньої компоненти в професійній підготовці психолога, означені професійні компетентності та програмні результати навчання, розкрито основний зміст навчальної дисципліни/освітньої компоненти /освітньої компоненти, надано перелік рекомендованої літератури, зазначені обсяг та форма підсумкового контролю, визначені засоби діагностики успішності навчання. Збірник навчальних програм з циклу професійної підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за ОП Психологія/спеціальності 053 Психологія/галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки розрахований на викладачів, здобувачів усіх рівнів вищої освіти, психологів, наукових співробітників у галузі соціально-поведінкових наук та суміжних дисциплін.
ЗБІРНИК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 053 Психологія галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки
(2022) Блинова, О. Є.; Бабатіна, С. І.; Казібекова, В. Ф.; Крупник, І. Р.; Мойсеєнко, В. В.; Олейник, Н. О.; Попович, І. С.; Тавровецька, Н. І.; Шебанова, В. І.
Навчально-програмне видання є збірником навчальних програм з циклу професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за ОП Психологія/спеціальності 053 Психологія/галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки. Перелік навчальних дисциплін/освітніх компонент увідповіднено згідно затвердженої освітньо-професійної програми Психологія підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Основою розробки та оформлення навчальної програми є: Закон України «Про освіту», Закон України «Про вищу освіту», Ліцензійні умов провадження освітньої діяльності (постанова КМУ від 30 грудня 2015 №1187 (в редакції постанови КМУ від 24 березня 2021 №365)) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2021-п#Text), Статут Херсонського державного університету, Положення про навчально-методичний комплекс дисципліни кафедри Херсонського державного університету, Положення про організацію освітнього процесу в Херсонському державному університеті. До розробки навчальних програм залучені кваліфіковані фахівці кафедри психології. Навчальні програми містять вступ, у якому визначено предмет та міждисциплінарні зв’язки, що відображають роль та значення навчальної дисципліни/освітньої компоненти в професійній підготовці психолога, означені професійні компетентності та програмні результати навчання, розкрито основний зміст навчальної дисципліни/освітньої компоненти, надано перелік рекомендованої літератури, зазначені обсяг та форма підсумкового контролю, визначені засоби діагностики успішності навчання. Збірник навчальних програм з циклу професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за ОП Психологія/спеціальності 053 Психологія/галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки розрахований на викладачів, здобувачів усіх рівнів вищої освіти, психологів, наукових співробітників у галузі соціально-поведінкових наук та суміжних дисциплін.
КОНСТРУКТИ ЖИТТЄВОЇ ПОЗИЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ЯК ОПІРНІСТЬ КРИЗАМ ЖИТТЯ
(2018) Тавровецька, Н. І.
Статтю присвячено аналізу головних складових життєвої позиції особистості. Автор наводить власне бачення конструктивної життєвої позиції особистості, яка здатна ефективно розв’язувати найрізноманітніші кризові ситуації. Наголошує, що саме у кризові життєві періоди відбувається кардинальна зміна життєвої позиції особистості, коли людина усвідомлює/не усвідомлює свій сенс існування, втрачає стійке уявлень про себе і інших, неможливість реалізації життєво важливих цінностей, стратегій, очікувань. У статті зазначено, що під час трансформації життєвої позиції зачіпаються її конструктивні складові: базисні переконання (задля досягнення почуття безпеки індивід конструює життєвий досвід, ґрунтуючись на імпліцитній внутрішній структурі стійких переконань), екзистенційна наповненість (інтегральна характеристика особистості, пов'язана з відчуттям наповненості життя сенсом), смисловтрата/особисте відчуження (порушення смислових зв'язків в структурі життєвого світу особистості), суб’єкт - об’єктні орієнтації у життєвих ситуаціях (здатність людини реалізувати власну внутрішню активність). Автор підкреслює, що корекція / розвиток цих конструктів може бути як умовами, так і наслідком конструктивної життєвої позиції особистості. Статья посвящена анализу основных составляющих жизненной позиции личности. Автор раскрывает свое видение конструктивной жизненной позиции личности, которая способна эффективно решать самые разнообразные кризисные ситуации. Отмечает, что именно в кризисные жизненные периоды происходит кардинальное изменение жизненной позиции личности, когда человек осознает/не осознает свой смысл существования, теряет устойчивое представлений о себе и других, ощущает невозможность реализации жизненно важных ценностей, стратегий, ожиданий. В статье указано, что во время трансформации жизненной позиции затрагиваются ее конструктивные составляющие: базовые убеждения (для достижения чувства безопасности индивид конструирует жизненный опыт, основываясь на имплицитной внутренней структуре устойчивых убеждений), экзистенциальная наполненность (интегральная характеристика личности, связанная с ощущением наполненности жизни смыслом), смыслопотеря / личное отчуждения (нарушение смысловых связей в структуре жизненного мира личности), субъект - объектные ориентации в жизненных ситуациях (способность человека реализовать свою внутреннюю активность). Автор подчеркивает, что коррекция / развитие этих конструктов может быть как условиями, так и следствием конструктивной жизненной позиции личности. The article is devoted to the analysis of the main components of the individual’s life position. The author gives her own vision of a constructive life position of the individual, who can effectively solve a variety of crisis situations. The author emphasizes that it is precisely in crisis life periods, that a fundamental change in the individual's attitude of life takes place, when a person realizes / does not realize his sense of existence, loses stable perceptions of himself and others, the impossibility of realizing vital values, strategies and expectations. The article states that during the transformation of life position, its constructive components are affected: basic beliefs (for the sake of achieving a sense of security, the individual constructs life experience on the basis of the implicit internal structure of persistent beliefs), existential fullness (an integral characteristic of the individual associated with a sense of fullness of sense of life), semantic loss / personal alienation (violation of semantic connections in the structure of the individual’s lifeworld), subject - object orientations in life situations (person’s ability to realize his own internal activity). The author highlights that the correction / development of these constructs can be both conditions and the result of a constructive attitude of the individual’s life position.
КРОС-КУЛЬТУРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЖИВАННЯ ОБСЦЕННОЇ ЛЕКСИКИ У МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
(2020) Тавровецька, Н. І.; Шебанова, В. І.; Tavrovetska, N.; Shebanova, V.
Мета дослідження – визначити психологічні особливості вживання обсценної лексики молоддю різних країн з відмінними культурними та мовними традиціями. В контексті соціально-психологічного підходу вживання нецензурної лайки є індикатором напруження у суспільстві та індивідуальноособистісних криз. Процедура дослідження. Впродовж 2018–2019 рр. було проведене онлайнопитування 518 респондентів віком 16–20 років. Розроблена анкета (Google Форма) містила 15 питань щодо використання нецензурної лайки в різних комунікативних ситуаціях. Здійснений порівняльний аналіз п’яти національних вибірок з різними передумовами формування мовленнєвої культури: Україна, Росія, Польща, США та країни Азії. Результати. Національну специфіку мають не тільки зовнішні форми обсценної лексики, але й внутрішні, психологічні реакції, які супроводжують таке спілкування. Принципове неприйняття брудної лайки продемонстрували респонденти з країн Азії. Найбільш толерантне сприйняття ненормативної лексики виявлене в Росії та Польщі. В Україні загальне негативне ставлення висловили 43.7% опитаних, особливо гостро українці сприймають лихослів’я на власну адресу. Молоді американці більш негативно ставляться до обсценної лексики взагалі (як до явища), але досить терпимі до її використання стосовно себе. За частотою та характером вживання нецензурної лайки українська вибірка більш подібна до американської та польської, ніж до російської. У висновках сформульовано типологію вживання обсценної лексики, обумовлену соціокультурними особливостями різних країн; виділені характерні риси української вибірки, де на основі кримінально-вульгаризованої мови відбуваються процеси формування демократичного суспільства та відродження національної ідентичності. Запропоновані заходи щодо соціальної регуляції мовної норми та запобігання поширенню обсценної лексики в молодіжному середовищі. The purpose of the research is to determine the psychological peculiarities of the use of obscene language by young people from different countries with different cultural and linguistic traditions. In the context of the socio-psychological approach, the use of profanities is an indicator of tension in society and individual-personal crises. Research procedure. During 2018–2019, 518 respondents aged 16–20 were surveyed online. The questionnaire (Google Form) developed contained 15 questions about using foul language in various communication situations. Five national samples with different backgrounds of speech culture formation were analyzed: Ukraine, Russia, Poland, USA, and Asian countries. The results obtained show that not only external forms of obscene language have a national specificity, but also internal, psychological reactions that accompany such communication. The respondents from Asian countries showed their fundamental rejection of obscenities. The most tolerant perception of foul language was revealed in Russia and Poland. In Ukraine, 43.7% of those surveyed expressed a general negative attitude, but the Ukrainians perceive profanity towards themselves especially seriously. Young Americans are more negative about obscene language in general (as a phenomenon), but they are quite tolerant of using it as to themselves. In terms of frequency and nature of using foul language, the Ukrainian sample is more similar to American and Polish ones than to the Russian sample. Conclusions. A typology of the use of obscene language due to the socio-cultural characteristics of different countries has been formulated in the conclusions. The characteristic features of the Ukrainian sample are highlighted, where, based on criminal-vulgarized language, the processes of formation of the democratic society and revival of the national identity take place. Measures on the social regulation of a language norm and prevention of spreading obscene language in the youth environment have been proposed. Цель исследования – определить психологические особенности употребления обсценной лексики молодежью стран с различными культурными и языковыми традициями. В контексте социально-психологического подхода употребление нецензурной брани является индикатором напряжения в обществе и индивидуально-личностных кризиссом. Процедура исследования. В течение 2018–2019 гг. был проведен онлайнопрос 518 респондентов в возрасте 16–20 лет. Анкета (Google Форма) содержала 15 вопросов касательно использования нецензурной брани в различных коммуникативных ситуациях. Проведен сравнительный анализ пяти национальных выборок с различными предпосылками формирования речевой культуры: Украина, Россия, Польша, США и страны Азии. Результаты свидетельствуют о том, что национальную специфику имеют не только внешние формы обсценной лексики, но и внутренние, психологические реакции, сопровождающие такое общение. Принципиальное неприятие сквернословия продемонстрировали респонденты из стран Азии. Самое толерантное восприятие ненормативной лексики обнаружено в России и Польше. В Украине общее негативное отношение выразили 43.7% опрошенных, особенно остро украинцы воспринимают брань в свой адрес. Молодые американцы более негативно относятся к обсценной лексики вообще (как к явлению), но довольно терпимы к использованию ее по отношению к себе. По частоте и характеру использования нецензурной брани украинская выборка ближе к американской или польской, чем к российской. В выводах сформулирована типология употребления обсценной лексики, обусловленная социокультурными особенностями различных стран; перечислены характерные черты украинской выборки, где на основе уголовновульгаризированной речи происходят процессы формирования демократического общества и возрождения национальной идентичности. Предложены меры по социальной регуляции языковой нормы и предотвращению распространения обсценной лексики в молодежной среде.
Літературно – письмовий твір науково-практичного характеру «Психодіагностичний інструментарій ставлення людини до ситуації онкологічного захворювання»
(2018) Шебанова, В. І.; Тавровецька, Н. І.; Чиж, А. С.
ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО РОЗКРИТТЯ ОСОБИСТІСНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПОЗИЦІЇ
(2017) Тавровецька, Н. І.; Тavrovetska, Nataliia
У статті автор висвітлює актуальну проблему психології особистості – концептуальні межі поняття «позиція особистості». Визначає основні теоретико-емпіричні підходи до визначення особистісної психологічної позиції, й в процесі аналізу категорії «позиція особистості» встановлює, що вона є процес, і результат вибору відповідної поведінки або вчинків на основі стосунків, що виражаються в цілях і мотивах, поглядах і цінностях особистості. В результаті огляду різноманітних підходів щодо розкриття змісту позиції особистості, у статті зазначена необхідність розглядати її як складну, системно- понятійну, багатомірну категорію. В статье автор освещает актуальную проблему психологии личности - концептуальные границы понятия «позиция личности». Определяет основные теоретико-эмпирические подходы к определению личностной психологической позиции, и в процессе анализа категории «позиция личности» устанавливает, что она представляет собой процесс, и результат выбора соответствующего поведения или поступков на основе отношений, выражающихся в целях и мотивах, взглядах и ценностях личности. В результате рассмотрения различных подходов к раскрытию содержания позиции личности, в статье отмечена необходимость рассматривать ее как сложную, системно-понятийную, многомерную категорию. The actual problem of personality psychology as conceptual boundaries of the concept "the individual attitude" is cleared up in the article. The basic theoretical and empirical approaches to the definition of the individual attitude are determined. In the analysis of the category "the individual attitude" it has been found that it is the process and the result of the choice of appropriate behavior or actions based on relationships that are expressed in aims and motives, views and values of the personality. In the survey of various approaches to disclosing the content of the individual attitude, the necessity to study it as a complex, system-conceptual, multidimensional category is indicated in the article.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТНЬОЇ СФЕРИ
(2019) Тавровецька, Н. І.; Казібекова, В. Ф.