Browsing by Author "Танасійчук, О. М."

Now showing 1 - 18 of 18

Вплив сім'ї на професійне самовизначення старшокласників (гендерний аспект)
(2013) Танасійчук, О. М.
Cтаття присвячена вивченню теоретичних та емпіричних проблем професійного самовизначення старшокласників в залежності від таких факторів як тип дитячо-батьківських відносин та гендерних особливостей. На основі теоретично-емпіричного аналізу цієї проблематики, автор приходить до висновку про значний вплив на професійне самовизначення саме типу дитячо-батьківських відносин. статья посвящена изучению теоретических та эмпирических проблем профессионального самоопределения старшеклассников в зависимости от таких факторов как тип детскородительских отношений и гендерных особенностей. На основе теоретикоэмпирического анализа этой проблематики, автор приходит к выводу про значительное влияние на профессиональное самоопределение именно типа детско-родительских отношений. The article is devoted to the study of theoretical and empirical problems of professional determination, depending on such factors as the type of parent-child relations and gender characteristics. On the basis of theoretical and empirical analysis of this issue, the author comes to a conclusion that the type of parent-child relationships has significant impact on the professional selfdetermination.
ЗМІСТ АРХЕТИПІВ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТИПУ ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
(2014) Танасійчук, О. М.
У статті представлені результати емпіричного дослідження сучасного змісту архетипів особистості в залежності від типів гендерної ідентичності. Представлено діагностичні можливості авторської проективної методики дослідження архетипів. The article presents the results of empirical research of modern content of personality archetypes based on the types of gender identity. Presented diagnostic possibilities of author’s projective technique of studying archetypes
КАЗКА ЯК МЕТОДИКА ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ АРХЕТИПІВ
(2020) Танасійчук, О. М.
КОМПЛЕКСНИЙ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД ДО КЛАСИФІКАЦІЇ АРХЕТИПІВ ОСОБИСТОСТІ
(2014) Танасійчук, О. М.
У статті автор висвітлює різні підходи до систематизації та класифікації архетипів особистості. Піднімається питання щодо неповноти та обмеженості всіх вказаних типологій. The author highlights the different approaches to systematization and classification of archetypes of personality in this article. Rises the issue of incomplete and limited of all of these typologies
КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ
(2018) Танасійчук, О. М.; Танасийчук, Е. Н.; Tanasiychuk, O. M.
у статті проаналізовано поняття «професійного становлення», розкрито його вікові межі та складові. результатом теоретичного аналізу є розроблена схема професіогенезу та визначення місця професійного становлення у складі цього процесу. автором визначено, що професійне становлення розпочинається з моменту формування бажання до професійної діяльності, активного пошуку професійного заняття та закінчується втратою працездатності. для кожного з етапів становлення є характерними новотвори, які також розглянуто та описано у статті. доведена необхідність дослідження професійного становлення на всіх етапах професійного шляху особистості. в статье проанализировано понятие «профессионального становления», раскрыто его возрастные границы и составляющие. результатом теоретического анализа является разработанная схема професиогенезиса и определения профессионального становления в составе этого процесса. автором определено, что профессиональное становление начинается с момента формирования желания к профессиональной деятельности, активного поиска профессионального занятия и заканчивается достижением человеком пенсионного возраста. для каждого из этапов становления характерны новообразования, которые также рассмотрены и описаны в статье. доказана необходимость исследования профессионального становления на всех этапах профессионального пути личности. the concept of professional formation was analyzed, disclosed age`s limits and components in the article. the scheme of the professionogenesis was developed and described the place of professional formation in this process as a result of the theoretical analysis. the author determined that professional development began with the moment of forming desire for professional activity, active search of professional occupation and ended with the achievement of a person of retirement age. the stages of formation are characterized novelties, which are also considered and described in the article. Proved the necessity of studying professional formation at all stages of the professional way.
Психологічна корекція синдрому емоційного вигорання медичних сестер
(2019) Танасійчук, О. М.; Tanasiіchuk, E. N.
У статті представлено план-схему психокорекційних занять, що були розроблені для роботи з персоналом госпіталю, а саме медичних сестер, що мають ознаки синдрому емоційного вигорання. Наведено принципи, зміст, засоби та методичні прийоми тренінгу емоційного вигорання, спрямованого на формування адаптивних копінг-ресурсів особистості, які сприятимуть реалізації психокорекційних заходів для подолання проявів емоційного вигорання в даному професійному середовищі. Підкреслено необхідність своєчасної психологічної допомоги для забезпечення психічного здоров’я та відчуття загальної задоволеності життям. Метою статті є висвітлення особливостей практичної роботи з синдромом «emotional burnout». Для встановлення дослідження ступеня вираженості синдрому було використано методику «Діагностика емоційного вигорання» В. Бойко. Вибір був пов'язаний з часовими та ресурсними обмеженнями та повністю реалізував мету психодіагностичного дослідження. Психокорекційна робота була побудована відповідно до методичних та методологічних вимог. Результати. Було встановлено, що формування синдрому «емоційного вигорання» починається з самого початку професійного шляху, основою якого є емоційне включення в проблеми пацієнтів, соціально-економічна незахищеність та правова нерегульованість норм праці. Встановлено, що психокорекційна тренінгова програма має свою ефективність, але є не завершеною. Висновки. На основі результатів психодіагностичного дослідження була побудована тренінгова психокорекційна програма для медичних сестер, ефективність якої доведена емоційними відгуками учасників та зворотнім зв’язком. Намічено подальші перспективи психологічної роботи по подоланню симптомів синдрому професійного вигорання. The article presents a scheme of psychocorrection exercises designed to work with hospital staff, namely nurses who have signs of emotional burnout syndrome. The principles, content, tools and methodical methods of training on emotional burnout were disclosed for the formation of adaptive personalenvironmental coping resources, which would facilitate the implementation of psycho-corrective measures to overcome the manifestations of emotional burnout in this professional environment. The need for timely psychological assistance for mental health and a sense of overall life satisfaction are emphasized. The purpose of the article is to highlight the features of practical work with the syndrome of emotional burnout. To establish the study of the severity of the syndrome was used the method of «Diagnosis of emotional burnout» V. Boyko. The choice was related to time and resource constraints and fully met the purpose of psychodiagnostic research. Psychocorrection work was constructed in accordance the methodological requirements. Results. It has been found that the formation of the «emotional burnout» syndrome begun in the starting of the professional path, the basis of which is emotional involvement in patients' problems, socio-economic insecurity and legal regulation of labor standards. It is established that the psychocorrective training program has its effectiveness, but is not completed. Conclusions. Based on the results of the psychodiagnostic study, a training psychocorrection program for nurses was developed, the effectiveness of which was proved by the emotional responses of the participants and feedback. Further perspectives of psychological work on overcoming the symptoms of occupational burnout syndrome are outlined.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІВ НА ЕТАПІ ПРОФЕСІЙНОЇ
(2021) Танасійчук, О. М.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР
(2019) Танасійчук, О. М.; Чигринська, Л. П.; Tanasiichuk, E. N.; Chygrynskaya L. P.
В умовах реформування медичної сфери заявлена тематика набуває особливої значущості та актуальності. Спостерігається виражена демотивація до роботи із синдромом «емоційного вигорання» у спеціалістів медичного профілю. Потреба сформована не тільки у фахівців із великим досвідом роботи, а й у тих, хто працює кілька років. Загалом синдром «емоційного вигорання» впливає на особистість деструктивно, знижуючи працездатність, мотиваційні професійні тенденції, зумовлюючи стагнацію та професійну деструкцію. Метою дослідження авторів стала суб’єктивна оцінка емоційного стану медичними сестрами та порівняння їхнього уявлення з об’єктивними показниками. Методи. Для дослідження було використано такі методики: авторську анкету «Професійна діяльність – моє покликання» та методику «Діагностика емоційного вигорання» В. Бойко. Вибір пов’язаний із часовими та ресурсними обмеженнями та повністю реалізує мету дослідження. Дослідження проводилося з дотриманням принципів добровільності, інформованості респондентів та конфіденційності. Результати. Було встановлено, що формування синдрому «емоційного вигорання» починається із самого початку професійного шляху, основою якого є емоційне включення в проблеми пацієнтів, соціально-економічна незахищеність та правова нерегульованість норм праці. Встановлено, що вираженим негативним фактором є неадекватні та вимогливі пацієнти, значні стреси на роботі, низька оплачуваність праці. Висновки. На основі результатів психодіагностичного дослідження було встановлено, що медичні сестри не можуть усвідомити свій емоційний стан повною мірою, не розуміють, що вони відчувають, та не вміють контролювати свою емоційність; синдром «емоційного вигорання» починає формуватися із самого початку професійного шляху; стан реформування медичної системи госпіталю опосередковано впливає на емоційний стан працівників, очікування впровадження європейських стандартів посилюють втомлювальність, підвищують тривожність та знижують працездатність. На основі отриманих результатів психодіагностичного дослідження буде побудована система психологічного супроводу медичних сестер. This theme becomes special significance and relevance in the context of medical’s reform. Medical specialists want to work with a syndrome of “emotional burnout”, it is the important factor in our research. This need are formed not only for specialists with a copious work experience and but also for those who work a little more than a year. In general, the syndrome of “emotional burnout” affects on personality destructively, reducing the person’s ability to work, motivational professional trends, causing stagnation and professional destruction. The purpose. Authors were researching the subjective assessment of the emotional state of the nurses and compare their imageries with objective indicators. The following methods were used: the author’s questionnaire “Professional activity is my vocation” and the method “Diagnosis of emotional burnout” by V. Boyko. The choice was associated with time and resource constraints and fully realized the purpose of the researching. The inquisition was carried out in accordance with the principles of voluntariness, awareness of respondents and confidentiality. Results. It was found that the formation of the syndrome of “emotional burnout” began very early on the professional path, which based on emotional inclusion in patients’ problems, socio-economic insecurity and legal unregulated labor standards. It has been established that the expressed negative factor was inadequate and demanding patients, significant stress at work, low payroll. Conclusions. Based on the results of a psychodiagnostic study, it was found that nurses could not fully understand their emotional state, did not understand that they felt and could not control their emotions; the syndrome of “emotional burnout” began to form on the start of the professional way; the status of the medical’s reform of the hospital indirectly was affected the emotional posture of workers. On the basis of the psychodiagnostic results a system of psychological support for the medical nurses of the hospital would be built.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ ГЕНДЕРНОЇ СПЕЦИФІКИ АРХЕТИПІВ
(2013) Танасійчук, О. М.
Cтаття присвячена теоретичному вивченню проблеми взаємозв’язку понятть «архетип» та «гендер». Статья посвящена теоретическому изучению проблемы взаимосвязи понятий «гендер» и «архетип». The article is devoted by the problem of theoretical connection between the notions «archetype» and «gender».
Психологічний зміст гендерної специфіки архетипів
(2014) Танасійчук, О. М.
Cтаття присвячена теоретичному вивченню проблеми взаємозв’язку понять «архетип» та «гендер».
ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
(2019) Танасійчук, О. М.
Психологічні особливості зміни архетипових образів професійного становлення студентівпсихологів
(2020) Танасійчук, О. М.; Tanasiichuk, Е. N.; Танасийчук, Е. Н.
У статті автор описує результати порівняння компонентів професійного становлення та архетипових образів студентів перших, третіх та випускних курсів. Основною метою роботи є висвітлення результатів статистичної обробки даних та прослідкування тенденції зміни архетипових образів на етапі входження до нового виду діяльності, переживання «кризи середини навчання» та закінчення навчання в університеті. Дослідження проводилося на базі Херсонського державного університету та Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського за участю 196 студентів різних курсів. Обрані методики дослідження повністю відповідають меті, завданням, які виділені автором, та дають можливість статистично опрацювати результати. Результати дослідження представлені у вигляді статистично достовірних результатів з використання однофакторного дисперсійного аналізу, H-критерій Крускала-Уолісса та U-критерій Манна-Уїтні. Представлено таблиці значущих показників, що сформовані програмою SPSS, версії 17.0. Отримані результати якісно описано та проаналізовано, з використанням матеріалів досліджень інших вчених. У висновках сформовано загальні тенденції,які є характерні для кожної з груп; виділено специфічні особливості архетипових образів героя та антигероя для кожної з груп; описано динаміку компонентів професійного становлення. Abstract. In the article the author describes the results of comparing the components of professional development and archetypal images of first, third and final year students. The main purpose of the work is to highlight the results of statistical data processing and follow the trend of changing archetypal images at the stage of entering a new activity, experiencing a "mid-life crisis" and graduation. Methods. The study was conducted on the basis of Kherson State University and Mykolayiv National University named after V.O. Sukhomlinsky with the participation of 196 students of different courses. The selected research methods fully correspond to the purpose, tasks, which are selected by the author, and give the opportunity to statistically process the results. The results of the study are presented in the form of statistically significant results using one-way analysis of variance, H-test Kruskal-Wallis and U-test Mann-Whitney. Tables of significant indicators generated by the SPSS program, version 17.0 are presented. The obtained results are qualitatively described and analyzed, using materials of researches of other scientists. In the conclusions the general tendencies which are characteristic of each of groups are formed; specific features of archetypal images of hero and antihero for each of the groups are highlighted; describes the dynamics of the components of professional development. The author found that the Image I has specific features in the transition between courses; the archetype of hero`s image is the most optimal for first-year students and includes the following characteristics: critical assessment of professional activity and oneself as a professional, independence and autonomy in the performance of professional duties; the archetypal image of the antihero of graduate students is the most formed, due to the adequate attitude to negative personal qualities and the ability to use them in a constructive manner; professional components also have their own dynamics: sensitivity, external positive motivation tend to increase in third-year students and fall in graduates; anxiety, self-esteem have a downward schedule; lability decreases during the transition from the first to the third year, increases from the third to the final year and does not differ in the first and final courses. В статье автор описывает результаты сравнения компонентов профессионального становления и архетипических образов студентов первых, третьих и выпускных курсов. Основной целью работы является представление результатов статистической обработки данных и прослеживание тенденции изменения архетипических образов на этапе вхождения в новый вид деятельности, переживая «кризис середины обучения» и окончания обучения в университете. Методы. Исследование проводилось на базе Херсонского государственного университета и Николаевского национального университета имени В.А. Сухомлинского с участием 196 студентов разных курсов. Выбранные методики исследования полностью соответствуют целям, задачам, которые поставлены автором, и дало возможность статистически обработать результаты. Результаты исследования представлены в виде статистически достоверных данных с использованием однофакторного дисперсионного анализа, H-критерий Крускала-Уолисса и U-критерий Манна-Уитни. Представленные в таблице значимые показатели, сформированных программой SPSS, версии 17.0. Полученные результаты качественно описано и проанализировано, с использованием материалов исследований других ученых. В выводах сформированы общие тенденции, характерные для каждой из групп; выделено специфические особенности архетипических образов героя и антигероя для сравниваемых групп; описано динамику компонентов профессионального становления. Автором было установлено, что Образ Я имеет специфические особенности при переходе между курсами; архетип образа героя является наиболее оптимальным у студентов первых курсов и включает следующие характеристики: критическая оценка профессиональной деятельности и себя как профессионала, независимость и самостоятельность при выполнении профессиональных обязанностей; архетипический образ антигероя студентов выпускных курсов является наиболее сформированным, за счет, адекватного отношения к негативным личностных качеств и умения использовать их в конструктивном русле; профессиональные компоненты также имеют свою динамику: сензитивность, внешняя положительная мотивация имеют тенденцию к нарастанию у студентов третьих курсов и падению у выпускных; тревожность, самооценка имеют нисходящий график; лабильность снижается при переходе от первого до третьего курса, повышается от третьего до выпускных и не отличается в первых и выпускных курсах.
Психологічні особливості професійного становлення майбутніх психологів
(2020) Tanasііchuk, О.; Танасійчук, О. М.
У статті описано результати діагностичної роботи зі студентами перших курсів спеціальності «Психологія». Основна мета роботи – висвітлити результати емпіричного дослідження індивідуальнотипологічних особливостей студентівпсихологів першого курсу навчання, враховуючи показники професійного становлення: професійну ідентичність, мотивацію професійної діяльності та специфіку професійної самореалізації й діяльності професії психолога. Для дослідження було використано пакет діагностичного інструментарію, що включав такі методики, як: «Опитувальник для виявлення рівня професійної спрямованості та готовності студентів» (О. Кокун), методика «Мотивація професійної діяльності» (К. Замфір; у модифікації А. Реана), методика «Дослідження професійної ідентичності» (Л. Шнейдер), тест «Хто Я?» (М. Кун, Т. Маркпартленд; у модифікації Румянцевої), тест «Індивідуальнотипологічний опитувальник» (Л. Собчик). Вибір методик обумовлено концепцією Е. Зеєра про чотири складові професійного становлення, до яких належать: мотиваційні складові професійної діяльності; сукупність знань, умінь і ціннісних орієнтацій для майбутньої професії; професійно важливі якості, що визначають продуктивність професійної самореалізації; особливості формування професійної компетентності. У дослідженні взяло участь 30 студентів перших курсів спеціальності «Психологія» Херсонського державного університету. За результатами дослідження було виявлено кореляційні зв’язки між показниками індивідуальнотипологічних характеристик із вираженою мотиваційною складовою до професійної діяльності, рівнем професійної ідентичності та самооцінкою особистості. Висновок. Студентипершокурсники мають тенденцію до утвердження в соціальній групі; соціальні відносини, становище в колективі та взаємовідносини з викладачами є значущими на цьому етапі вікового розвитку; досягнута професійна ідентичність сформована лише у третини досліджуваних; у студентів першого курсу виражені оптимальні мотиваційні комплекси; загальний рівень фізичного та психічного здоров’я, темпи нервовопсихічної діяльності для студентів першого курсу не є перешкодою для навчання; на цьому віковому етапі професійні досягнення не є пріоритетними, а значуще формування власної ідентичності. In the article the author describes the results of diagnostic work with firstyear students-psychologists. The aim of the article is to highlight the results of empirical research of individual typological features of first-year studentspsychologists, taking into account the indicators of professional formation: professional identity, motivation of professional activity and specificity of professional self-realization and activity of the profession of psychologist. A bank of diagnostic tools was used for the study, that included the following methods: «Questionnaire for revealing the level of professional orientation and readiness of students to professional activity» (O. Kokun), the technique «Motivation of professional activity» (K. Zamfir, modifications by A. Rean), the technique «The Research of professional identity» (L. Schneider), the test «Who am I?» (M. Kun, T. Markpartland; in Rumiantseva’s modification), the test «Individual-typological questionnaire» (L. Sobchyk). The choice of methods is conditioned by the concept of E. Zeer about four components of professional formation. Thirty first-year students-psychologists of Kherson State University participated in the study. According to the results of the study, the correlations were formed between indices of individual typological characteristics with pronounced motivational component to professional activity, level of professional identity and self-esteem of the individual. Conclusions. The firstyear students tend to be approved in a social group; social relations, position in the team and relationships with teachers are significant at this stage of age development; the achieved professional identity is formed in only one third of the respondents. The first-year students have the best motivation complexes, at this age period the professional achievement is not a priority, but the formation of one’s identity is significant. В статье описаны результаты диагностической работы со студентами первых курсов специальности «Психология». Основной целью работы является ознакомление с результатами эмпирического исследования индивидуальнотипологических особенностей студентовпсихологов первого курса обучения, учитывая показатели профессионального становления: профессиональную идентичность, мотивацию профессиональной деятельности, специфику профессиональной самореализации и деятельности профессии психолога. Для исследования был использован пакет диагностического инструментария, включавший следующие методики: «Опросник на выявление уровня профессиональной направленности и готовности студентов» (А. Кокун), методику «Мотивация профессиональной деятельности» (К. Замфир; в модификации А. Реана), методику «Исследование профессиональной идентичности» (Л. Шнейдер), тест «Кто Я?» (М. Кун, Т. Маркпартленд; в модификации Румянцевой), тест «Индивидуальнотипологический опросник» (Л. Собчик). Выбор методик обусловлен концепцией Э. Зеера о четырех составляющих профессионального становления, среди которых: мотивационные составляющие профессиональной деятельности; совокупность знаний, умений и ценностных ориентаций для будущей профессии; профессионально важные качества, определяющие особенности профессиональной самореализации; специфика формирования профессиональной компетентности. В исследовании приняло участие 30 студентов первых курсов специальности «Психология» Херсонского государственного университета. По результатам исследования были обнаружены корреляционные связи между показателями индивидуальнотипологических характеристик с выраженной мотивационной составляющей в профессиональной деятельности, уровнем профессиональной идентичности и самооценкой личности. Вывод. Студентыпервокурсники имеют тенденцию к утверждению в социальной группе; социальные отношения, положение в коллективе и взаимоотношения с преподавателями являются значимыми на этом этапе возрастного развития; достигнутая профессиональная идентичность сформирована у трети испытуемых; у студентов первого курса выраженными являются оптимальные мотивационные комплексы; общий уровень физического и психического здоровья, темпы нервнопсихической деятельности для студентов первого курса не являются препятствием для обучения; на этом возрастном этапе профессиональные достижения не являются приоритетными, более значимым определяется формирование собственной идентичности.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІВ ПЕРВИННОЇ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ
(2021) Танасійчук, О. М.; Тавровецька, Н. І.
СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА АРХЕТИПОВУ ПРИРОДУ ОСОБИСТОСТІ
(2018) Танасійчук, О. М.
Теоретико-методологічна структура дослідження архетипів професійного становлення
(2020) Танасійчук, О. М.
The article deals with the structure of empirical study of professional formation through transformation of archetypal images. The author сreated the original design of the study, based on generally accepted standards. The purpose of the article is to get acquainted with the developed holistic structure of the author's complex research, namely theoretical and methodological foundations. The author outlines the main stages and tasks of each structural part of the study. The author also analyzes paradigm orientations, paradigm, methodological positions and principles of scientific research and the type of rationality used in the work. Particular attention should be paid to the analysis of the statistical aspects of the study. In general, the article fully discloses the subject matter stated in the title.
Теоретичне переосмислення ідеї архетипів на основі праць К. Г. Юнга
(2015) Танасійчук, О. М.; Tanasiychuk, O. N.
ФАКТОРНА СТРУКТУРА АРХЕТИПІВ ПСИХОЛОГІВ НА ЕТАПІ ВТОРИННОЇ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ
(2020) Танасійчук, О. М.