Browsing by Author "Урсуленко, О. Б."
Now showing 1 - 15 of 15
- Results Per Page
- Sort Options
Item Personality Factors of Choosing Adaptation Strategies in a Different Cultural Environment by Labor Migrants from Ukraine(2020) Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.; Semenova, N.; Kashyrina, Y.; Ursulenko, O.; Kononenko, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Семенова, Н. I.; Каширіна, Є. В.; Урсуленко, О. Б.; Кононенко, О. І.The paper presents empirical research on personality factors of choosing adaptation strategies in a different cultural environment by labor migrants. The study determines three major adaptation strategies: integration, assimilation and marginalization. It establishes that integration and assimilation are means of solving the crisis of social identity. Personal identity acquires features of mature positive identity, when labor migrants integrate into a different cultural environment of a country of their employment. If a migrant chooses the strategy of assimilation, then personal identity has a tendency to approach to diffusive, “fuzzy” identity with indefinite life cycles, a decreased level of self-respect, a lack of internal integrity and uniformity. A marginal status of labor migrants in a country of employment causes an intensification of the crisis of personal identity, when migrants are not satisfied with the situation of employment abroad, but they do not see opportunities for selfrealization in Ukraine. Factor analysis made it possible to establish an adaptation structure of labor migrants consisting of five major factors (72.43%). Емпірично досліджено особистісні чинники вибору трудовими мігрантами стратегій адаптації в інокультурному просторі. З’ясовано три основних стратегії адаптації: інтеграція, асиміляція, маргіналізація. Встановлено, що інтеграція та асиміляція є засобом розв’язання кризи соціальної ідентичності. Особистісна ідентичність набуває ознак зрілої позитивної, коли трудовий мігрант інтегрується до інокультурного простору країни працевлаштування. Якщо мігрант обирає стратегію асиміляції, то особистісна ідентичність має тенденцію наближуватись до дифузної, “розмитої” ідентичності з невизначеними життєвими цілями, зниженим рівнем самоповаги, відсутністю внутрішньої цілісності та узгодженості. Маргінальне становище трудового мігранта у країні працевлаштування призводить до поглиблення кризи особистісної ідентичності, коли мігранта не влаштовує ситуація праці за кордоном, але й в Україні він не бачить можливостей для самореалізації. Встановлено, що чинниками вибору стратегії працевлаштування є відкритість досвіду, екстраверсія, сумлінність, схильність до згоди. Факторним аналізом встановлено структуру адаптації трудових мігрантів, що складається з п’яти основних факторів (72.43%).Item THE FEATURES OF THE INFLUENCE OF URBAN IDENTITY ON THE SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL ADAPTATION OF STUDENTS(2020) Blynova, O. Ye.; Ursulenko, O. B.; Блинова, О. Є.; Урсуленко, О. Б.The purpose is to clarify the influence of the level of maturity of the urban identity on the social and psychological adaptation of students and satis- faction with life. Methods. The following methods were used in the empirical research: Urban Identity Questionnaire (S. O. Litvinova, O. I. Muravyova); Questionnaire of Social and Psychological Adaptation (C. Rogers & R. Diamond, adapted by O. K. Osnytsky); The Satisfaction with Life Scale of E. Diener adapted by D. O. Leontiev, Ye. M. Osin). Results. The article includes different theoretical viewpoints and scientific approaches to the substantiation of the concept “urban identity”. The structure of urban identity consists of cognitive, emotional and behavioral-regulatory components. The research shows the influence of mature identity on the social adaptation under urban conditions. The authors make the social and psychological analysis of differences between the urban and countryside lifestyles; they find out that urban lifestyle is based on a high spatial, professional and social mobility of urbanites. It is emphasized that urban identity has an axiological and logical nature as it sets norms and rules, which regulate human behavior while actualizing in different situations of social interaction. The empirical research clarified the features of the manifestation of students’ urban identity, its influence on the social and psychological adaptation of students, carries out a comparative analysis between a group of students who are original residents of the city and a group of students who moved into the city from the countryside to study at the university. Conclusions. The findings of the empirical research confirm the differences in terms of the social and psychological adaptation between the group of “urbanites”, i.e. students who were born and live in the city and the group of “country people” who moved into the city to study at the university. By using the correlation analysis, the authors prove the interdependence between the level of maturity of urban identity of students (cognitive, emotional and behavioral-regulatory components) and progress of social and psychological adaptation in the city. The research prospects are the development of means of psychological aid for the adaptation of students who come to the city to study at the higher education institutions. Мета: з’ясувати вплив рівня сформованості міської ідентичності на соціально-психологічну адаптацію студентської молоді та задоволеність життям. Методи. В емпіричному дослідженні застосовано методики: Опитувальник ідентичності з містом (С. О. Літвінова, О. І. Муравьова); Опитувальник соціально-психологічної адаптації (К. Роджерс, Р. Даймонд в адаптації О. К. Осницького); Шкала задоволеності життям E. Дінера в адаптації Д. О. Леонтьєва, Є. М. Осіна. Результати. В статті наведено різні теоретичні погляди та наукові підходи щодо обґрунтування поняття “міська ідентичність”. У структурі міської ідентичності виокремлено когнітивний, емоційний та поведінково-регулятивний компоненти. Показано значення сформованої міської ідентичності на соціальну адаптацію в умовах міста. Зроблено соціально-психологічне аналізування відмінностей міського та сільського способу життя; з’ясовано, що міський спосіб життя ґрунтується на високій просторовій, професійній та соціальній мобільності містян. Підкреслено, що міська ідентичність має ціннісну та смислову природу, адже, актуалізуючись у різних ситуаціях соціальної взаємодії, вона починає транслювати норми та правила, що регулюють поведінку людини. В емпіричному дослідженні з’ясовано особливості прояву міської ідентичності студентської молоді, її вплив на соціально-психологічну адаптацію студентів, проведено порівняльний аналіз між групами студентів, які є корінними жителями міста та групою студентів, які приїхали до міста із сільської місцевості для навчання в університеті. Висновки. Результати емпіричного дослідження засвідчили наявність відмінностей за показниками соціально-психологічної адаптації між групою «містян», тобто студентів, які народились та проживають у місті, та групою “селян”, які приїхали до міста та навчаються в університеті. За допомогою кореляційного аналізу доведено взаємозалежність між рівнем сформованості міської ідентичності студентської молоді (когнітивного, емоційного, поведінково-регулятивного компонентів) та успішністю соціально-психологічної адаптації у місті. Перспективами дослідження є розробка засобів психологічної допомоги в адаптації студентів, які приїжджають до міста для навчання у закладах вищої освіти.Item АКТУАЛЬНОСТЬ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ МІСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ(2021) Урсуленко, О. Б.Item ВПЛИВ МІСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА САМОТНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ(2021) Урсуленко, О. Б.Item МІСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК РЕСУРС АДАПТАЦІЇ МОЛОДІ В УРБАНІСТИЧНОМУ СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ(2021) Урсуленко, О. Б.Item МІСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК ЧИННИК ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2020) Урсуленко, О. Б.; Ursulenko, О. В.У психологічному знанні існує об’єктивна необхідність розуміння феномену міської ідентичності з метою поглиблення наукового психологічного знання про сутність цього поняття, а також з практичною метою регулювання міграційних процесів, зокрема, освітньої міграції. Оскільки міський простір є важливим компонентом соціального середовища, то параметри міської ідентичності, міра її цілісності, інтегрованості, або, навпаки, суперечливості та внутрішньої конфліктності, є чинником підтримання психологічного благополуччя особистості. Мета: встановити взаємозв’язок між рівнем сформованості міської ідентичності та психологічним благополуччям у міської та сільської студентської молоді. Методи. Застосовано «Шкалу ідентифікації з містом» М. Lalli, яка містить п’ять семантичних блоків: зовнішня цінність міста, загальна прив’язаність, зв’язок з минулим, сприйняття близькості, цілепокладання; «Шкалу психологічного благополуччя» К. Ріфф в адаптації Т. Д. Шевелєнкової, П. П. Фесенко. Опитувальник складається із шести основних шкал: позитивні стосунки з іншими, автономія, управління оточенням, особистісне зростання, мета у житті, самоприйняття. В емпіричному дослідженні взяли участь студенти денної форми навчання, серед них виділено «міських» (батьки проживають у місті) та «сільських» (батьки проживають у селі, студенти мешкають у гуртожитку університету). Результати та висновки. З’ясовано, що цілісність, інтегрованість міської ідентичності є важливим показником підтримання психологічного благополуччя особистості. Визначено відмінності у рівні прояву міської ідентичності між міськими студентами та сільськими студентами, особливо це стосується таких компонентів як, загальна прив’язаність до міста та зв’язок з минулим. Встановлено взаємозв’язки між міською ідентичністю та показниками психологічного благополуччя, що свідчить про вплив позитивного емоційного ставлення до міста на позитивні стосунки з іншими, здатність керувати своїм оточенням, самоприйняття, бачення саме у місті своєї подальшої життєвої траєкторії, тобто студенти сприймають міське середовище як потенціал, що забезпечує можливість професійно-особистісного розвитку. In the psychological knowledge, there is an objective necessity of understanding the phenomenon of urban identity with the purpose of deepening scientific psychological knowledge about the essence of this concept, as well as for the practical purpose of regulating migration processes, particularly educational migration. Since the urban space is an important component of the social environment, then the parameters of urban identity, the measure of its wholeness, integrity, or, on the contrary, contradiction and internal conflict, are a factor of maintaining the psychological well-being of the individual. The aim: to establish the interconnection between the level of formation of urban identity and the psychological well-being among urban and rural student youth. Methods. "The identification scale with the city" by M. Lalli has been applied, which contains five semantic blocks: the external value of the city, general affection, connection with the past, perception of affinity, goal setting; "The scale of psychological well-being" K. Riff in the adaptation of T. D. Shevelenkova, P. P. Fesenko. The questionnaire consists of the six main scales: positive relationships with others, autonomy, environmental management, personal growth, the purpose in life, self-acceptance. The empirical study involved full-time students, the “urban” (parents live in the city) and the “rural” (parents live in the village) have been distinguished among them, the students live in the university dormitory. Results and conclusions. It has been found out that the wholeness and integrity of urban identity are an important indicator of maintaining the psychological well-being of the individual. The differences in the level of manifestation of urban identity between urban students and rural students were identified, especially it concerns such components as general affection for the city and connection with the past. It has been established the interconnections between urban identity and the indicators of psychological well-being, that testifies to the influence of a positive emotional attitude to the city on positive relationships with others, the ability to manage their environment, self-acceptance, the vision namely in the city of their further life trajectory, that is, the students perceive the urban environment as the potential that provides an opportunity for professional and personal development.Item ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ МІСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ НА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНУ АДАПТАЦІЮ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2020) Урсуленко, О. Б.; Блинова, О. Є.; Ursulenko, О. В.; Blynova, O. Ye.Мета : з’ясувати вплив рівня сформованості міської ідентичності на соціально-психологічну адаптацію студентської молоді та задоволеність життям. Методи. В емпіричному дослідженні застосовано методики: Опитувальник ідентичності з містом (С. О. Літвінова, О. І. Муравьова); Опитувальник соціально-психологічної адаптації (К. Роджерс, Р. Даймонд в адаптації О. К. Осницького); Шкала задоволеності життям E. Дінера в адаптації Д. О. Леонтьєва, Є. М. Осіна. Результати. В статті наведено різні теоретичні погляди та наукові підходи щодо обґрунтування поняття «міська ідентичність». У структурі міської ідентичності виокремлено когнітивний, емоційний та поведінково-регулятивний компоненти. Показано значення сформованої міської ідентичності на соціальну адаптацію в умовах міста. Зроблено соціально-психологічне аналізування відмінностей міського та сільського способу життя; з’ясовано, що міський спосіб життя ґрунтується на високій просторовій, професійній та соціальній мобільності містян. Підкреслено, що міська ідентичність має ціннісну та смислову природу, адже, актуалізуючись у різних ситуаціях соціальної взаємодії, вона починає транслювати норми та правила, що регулюють поведінку людини. В емпіричному дослідженні з’ясовано особливості прояву міської ідентичності студентської молоді, її вплив на соціально-психологічну адаптацію студентів, проведено порівняльний аналіз між групами студентів, які є корінними жителями міста та групою студентів, які приїхали до міста із сільської місцевості для навчання в університеті. Висновки. Результати емпіричного дослідження засвідчили наявність відмінностей за показниками соціально-психологічної адаптації між групою «містян», тобто студентів, які народились та проживають у місті, та групою «селян», які приїхали до міста та навчаються в університеті. За допомогою кореляційного аналізу доведено взаємозалежність між рівнем сформованості міської ідентичності студентської молоді (когнітивного, емоційного, поведінково-регулятивного компонентів) та успішністю соціально-психологічної адаптації у місті. Перспективами дослідження є розробка засобів психологічної допомоги в адаптації студентів, які приїжджають до міста для навчання у закладах вищої освіти.Item ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ МІСТА СТУДЕНТАМИ СІЛЬСЬКОГО ТА МІСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ(2022) Блинова, О. Є.; Урсуленко, О. Б.; Blynova, O. Y.; Ursulenko, O. B.Метою дослідження є визначення специфіки образу міста у студентів міського та сільського походження. Методи. Архітектурний семантичний диференціал «Місто» (О.С. Шемеліна, О.Є. Ваніна) для виявлення основних характеристик сприйняття міського простору, відмінності та схожості сприйняття міського середовища різними людьми та групами. Семантичний диференціал містить 28 пар полярних визначень, які потрібно оцінити за шкалою від 1 до 5. Також респондентам запропоновано анкетні питання стосовно готовності виїхати із міста чи залишитися. Дослідницьку вибірку склали студенти міського походження та ті, батьки яких проживають у селі, а студенти – у гуртожитку університету. Результати. Визначено, що у сільських жителів при змінюванні місця проживання виникає проблема адаптування, тобто трансформації ціннісно-смислової системи та ідентичності. Ця трансфор- мація може мати такі наслідки: позитивні (особистісне зростання, відкриття творчих аспектів свого «Я», самореалізація), нейтральні (адаптація, відновлення попереднього рівня функціонування, збереження стійких зв’язків з уявленнями про себе), негативні (травматичні, деструктивні тенденції, реакції дезорганізації, почуття самотності, роздратування). Висновки. Встановлено відмінності в уявленні про образ міста студентів-«містян» та студентів-«селян». Констатовано, що студенти, які приїхали до міста Херсон навчатися із сільської місцевості, вважають місто більш галасливим, енергійним, динамічним, швидким порівняно із студентами-херсонцями. Проте студенти-«містяни» відмічають, що місто є красивим, затишним, теплим. Визначено, що бажання виїхати із цього міста та змінити місто проживання пов’язано із певним образом міста, а саме, чим більше негативних характеристик міститься в образі, тим вище ймовірність міграційної готовності студентів та бажання знайти для свого проживання інше місто. The aim of the study is to determine the specifics of the city image among students of urban and rural origin. The methods. The architectural semantic differential “The city” (A.S. Shemelina, O.E. Vanina) to identify the main characteristics of the urban space perception, the differences and similarities of the urban environment rated on the scale from 1 to 5. The respondents were also offered the questionnaire’s questions regarding their willingness to leave the city or stay. The research sample consisted of students of urban origin and those whose parents live in the village, and the students live in a university dormitory. The results. It has been revealed that the rural residents, when changing their place of living, have the adaptation problem, that is, the transformation of the value-meaning system and identity. This transformation can have the following consequences: positive (personal growth, discovery of creative aspects of one’s self, self-realization), neutral (adaptation, restoration of the previous functional level, preservation of stable connections with the self-image), negative (traumatic, destructive tendencies, disorganization reactions, the feeling of loneliness, irritation). The conclusions. The differences in the ideas of the city image by the students-“citizens” and students- “villagers” have been established. It has been stated that the students who came to the city of Kherson to study from rural areas consider the city to be more noisy, energetic, dynamic, fast in comparison with students- Kherson’s residents. Yet, the students-“citizens” believe that the city is beautiful, cozy, and warm. It has been determined that the desire to leave this city and change the city of residence is associated with a certain image of the city, that is, the more negative characteristics the image has, the higher the probability of the students’ migration willingness, and the desire to find another city to live in.Item ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ СІЛЬСЬКОЇ МОЛОДІ У МІСТІ(2020) Урсуленко, О. Б.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ СТРУКТУРИ МІСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ(2020) Урсуленко, О. Б.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ СТРУКТУРИ МІСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ(2020) Урсуленко, О. Б.Item ПСИХОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ В УМОВАХ ЖИТТЄВОЇ ТА СУСПІЛЬНОЇ КРИЗИ: СОЦІАЛЬНИЙ ТА ОСОБИСТІСНИЙ ВИМІРИ(2021) Блинова, О. Є.; Бабатіна, С. І.; Каленчук, В. О.; Кікінежді, О. М.; Кізь, О.; Круглов, К.; Мельникова, С.; Моргун, В.; Заика, В.; Сергет, І. В.; Тавровецька, Н. І.; Урсуленко, О. Б.; Kovalova, O.; Varina, H.; Попович, І. С.; Шебанова, В. І.; Шевченко, С.; Варіна, Г. Б.; Казібекова, В. Ф.; Крупник, І. Р.; Крупник, Г. А.В період змін, трансформацій, мінливості, нестабільності та криз, в яких перебуває сучасна людина, особливо загострюються питання конструювання майбутнього. У такі періоди особистості складно вибудовувати перспективу власного життя, оскільки необхідно володіти новим репертуаром стратегій і ресурсів. Тому не викликає сумніву актуальність колективної монографії «Психологічні ресурси в умовах життєвої та суспільної кризи: соціальний та особистісний виміри», оскільки сьогодні як ніколи гостро постає питання розвитку і пошуку нових психологічних ресурсів особистості, які дозволяють їй ефективно долати життєві і суспільні кризи. Монографія буде корисна для науковців, викладачів психології, практичних психологів, аспірантів і студентів, а також фахівців, які працюють у галузі охорони здоров'я в та соціального захисту населення, а також усім, хто небайдужий до сучасних проблем людини і суспільства. Наукове видання: українською, англійською та російською мовами. Всю моральну, правову та етичну відповідальність за грамотність, правильність фактів і посилань, що подається в колективній монографії, несуть автори.Item СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ(2020) Урсуленко, О. Б.; Блинова, О. Є.