Browsing by Author "ФЕДОРОНЧУК, Н. М."

Now showing 1 - 2 of 2

ДО ПИТАННЯ ПРО ВИДОВУ САМОСТІЙНІСТЬ ТAMARIX ODESSANA STEVEN EX BUNG
(2020) Царенко, О. М.; Федорончук, М. М.; Вакуленко, Т. Б.; Шихалєєва, Г. М.; TSARENKO, O. M.; FEDORONCHUK, M. M.; VAKULENKO, T. B.; SHYKHALEYEVA, G. M.; ЦАРЕНКО, О. Н.; ФЕДОРОНЧУК, Н. М.; ВАКУЛЕНКО, Т. Б.; ШИХАЛЕЕВА, Г. Н.
В публікації наведені результати порівняльного дослідження морфологічних ознак вегетативних й генеративних органів рослин Tamarix ramosissima Ledeb. та T. odessana Steven ex Bunge. Tаксономічний статус T. odessana, описаного Х. Стевеном з околиць Одеси (Україна), неоднозначно трактується у різних флористичних зведеннях: його розглядають як окремий вид чи форму, надають статус різновиду у складі T. ramosissima, або взагалі не визнають. Опрацювання чисельних гербарних зразків (KW) було проведено з метою з’ясування питання щодо можливості існування T. odessana як самостійного виду. Особливо цінними були матеріали з гербарної колекції М.С. Турчанінова (KW), де представлений також один зразок, зібраний в «Бессарабії», спочатку визначений В. Бессером як “T. tetrandra M.B.”, а потім перевизначений як T. оdessana. Також ретельно була вивчена фотокопія типового зразка T. odessana (Museum Botanicum Univ. (H) Helsіnki). Для порівняння були досліджені гербарні зразки T. ramosissima, зокрема зразок “№ 718. In arenosis ad lacum Noor-Saisan. Fr. et Augusts. Kar. еt Kir. 1840” (KW), зібраний з тієї ж території, що і типовий зразок T. ramosissima. Для більшої достовірності були досліджені й інші зразки обох видів та проаналізовано їх першоописи. Встановлено, що за морфологічними ознаками, переважно генеративних органів (форма віночка, пелюсток, чашолистків, стилодія з приймочками) вид T. odessana добре відрізняється від T. ramosissima. У статті представлена порівняльна таблиця з морфологічними характеристиками рослин обох видів та фотографії їх вегетативних й генеративних органів, за якими вони найпомітніше різняться. Проте, для остаточного вирішення питання видової самостійності T. odessana доцільно було б в подальшому залучити молекулярно-біологічні дані, які на сьогодні відсутні. The publication presents the results of a comparative study of the morphological characteristics of the vegetative and generative organs of plants Tamarix ramosissima Ledeb. and T. odessana Steven ex Bunge. The taxonomic status of T. odessana described by H. Steven from the vicinity of Odessa (Ukraine) is ambiguously interpreted in different floristic reports: it is considered as a separate species or form, it is given the status of a species as part of T. ramosissima, or is not recognized at all. The processing of numerous herbarium specimens (KW) was carried out in order to clarify the question of the possible existence of T. odessana as an independent species. Especially valuable were materials from herbariums M.S. Turchaninov (KW), which presents the only sample collected in Bessarabia, originally identified by V. Besser as "T. tetrandra M.B.", and then redefined as T. odessana. A photocopy of the type sample T. odessana, (Museum Botanicum Univ. (H) Helsinki) was also carefully studied. For comparison, herbarium specimens of T. ramosissima were investigated, in particular, specimen ("No. 718. In arenosis ad lacum Noor-Saisan. Fr. et Augusts. Kar. et Kir. 1840") (KW) collected in the same territory as and type sample T. ramosissima. For greater reliability, other samples of both species were investigated and their initial descriptions were analyzed. According to morphological characters, mainly of generative organs (corolla, petals, sepals, styloid with stigmas) T. odessana differs well from T. ramosissima. The article presents a comparative table with the morphological characteristics of plants of both species and the photos of their vegetative and generative organs, according to which they differ markedly. However, in order to finally resolve the issue of species independence of T. odessana, it would be advisable in the future to draw on molecular biological data that are currently lacking. В публикации приведены результаты сравнительного исследования морфологических признаков вегетативных и генеративных органов растений Tamarix ramosissima Ledeb. и T. odessana Steven ex Bunge. Tаксономический статус T. odessana, описанного Х. Стевеном из окрестностей Одессы (Украина), неоднозначно трактуется в разных флористических сводках: его рассматривают как отдельный вид или форму, придают статус разновидности в составе T. ramosissima, либо вообще не признают. Обработка многочисленных гербарных образцов (KW) была проведена с целью выяснения вопроса о возможности существования T. odessana как самостоятельного вида. Особенно ценными были материалы с гербарной коллекции М.С. Турчанинова (KW), где также представлен один образец, собранный в «Бессарабии», изначально определенный В. Бессером как "T. tetrandra M.B.", а затем переопределенный как T. оdessana. Также тщательно была изучена фотокопия типового образца T. odessana (Museum Botanicum Univ. (H) Helsinki). Для сравнения были исследованы гербарные образцы T. ramosissima, в частности образец "№ 718. In arenosis ad lacum Noor-Saisan. Fr. et Augusts. Kar. et Kir. 1840" (KW), собранный на той же территории, что и типовой образец T. ramosissima. Для большей достоверности были исследованы и другие образцы обоих видов и проанализированы их первоописания. Установлено, что по морфологическим признакам, преимущественно генеративных органов (форма венчика, лепестков, чашелистиков, стилодия с рыльцами) T. odessana хорошо отличается от T. ramosissima. В статье представлена сравнительная таблица с морфологическими характеристиками растений обоих видов и фотографии их вегетативных и генеративных органов, по которым они заметно различаются. Однако, для окончательного решения вопроса видовой самостоятельности T. odessana целесообразно было бы в дальнейшем привлечь молекулярно-биологические данные, которые на сегодня отсутствуют.
УЧАСТЬ ВИДІВ РОДУ EPILOBIUM (ONAGRACEAE) У БІОТОПАХ УКРАЇНИ
(2020) Федорончук, М. М.; Клімович, Н. Б.; FEDORONCHUK, M. M.; KLIMOVYCH, N. B.; ФЕДОРОНЧУК, Н. М.; КЛИМОВЫЧ, Н. Б.
У даній статті наведені результати ценотичного і екотопічного аналізу видів роду Epilobium L. s. l. (Onagraceae Juss.) у біотопах України. У флорі України налічується близько 20 видів роду Epilobium s. l. (вкючаючи Chamerion). Переважна більшість з них – це багаторічні трави або напівчагарники з довгими надземними або підземними повзучими гонами. Види роду Epilobium належать до двох типів екологічних груп – мезофіти та гігрофіти. Характерними біологічними особливостями видів роду Epilobium є висока морфологічна мінливість, а також міжвидова гібридизація. Представники роду Epilobium зростають головним чином по берегах річок, у канавах, на заплавних луках, у вологих лісах, на болотах, на вирубках і по згарищах. Багато видів трапляються в горах від верхнього лісового до альпійського поясу. Низка видів роду Epilobium бере активну участь у формуванні різних типів біотопів (за класифікацією EUNIS, адаптованої для України). Еpilobium hirsutum L є константним й характерним видом біотопу Е:1.13 – Вологі високотравні угруповання, або за класифікацією біотопів України В4.1.6 – Високотравні окрайові нітрофільні біотопи низинних річок та біотопу Т3.3.2 – Мокрі луки з домінуванням високотрав’я. Epilobium montanum L. є константним й характерним видом біотопу G:1.123 – Березові ліси свіжих та сухих умов та біотопу К2.2.1 – Осипища вапняків Карпат, а також бере активну участь у формуванні ще одного біотопу фанерофітного типу G:2.111 – Ліси Picea abies Полісся. Характерними видами біотопу – К1.2 Осипища силікатовмісних порід Карпат є E. collinum C.C. Gmel. та E. angustifolium L. (= Chamerion angustifolium (L.) Holub). Epilobium alsinifolium Vill. – характерний для болотного гірського підтипу біотопу Б1.21а – Жорстководні джерела та струмки на туфах і травертинах. Еpilobium alpestre (Jacq.) Krock. – є характерним видом біотопу Т4.4.1 – Субальпійське широколистяне високотрав’я на силікатних субстратах, а також є одним з характерних видів для біотопу Т4.4.2 – Субальпійське широколистяне високотрав’я на карбонатовмісних субстратах. Epilobium dodonaei Vill. (= Chamerion dodonaei (Vill.) Holub) – один з домінантів трав’яного ярусу біотопу В4.2.2 – Слабо зарослі трав’яною рослинністю гравійні береги гірських потоків, а також є одним із характерних видів угруповань біотопу Ч7.2 – Чагарникові зарості гравійних берегів. В данной статье приведены результаты ценотичекого и экотопического анализов видов рода Epilobium L. s. l. (Onagraceae Juss). в биотопах Украины. Во флоре Украины насчитывается около 20 видов рода Epilobium s. l. (включая Chamerion (Raf.) Raf.. Подавляющее большинство из них – это многолетние травы или полукустарники с длинными надземными или подземными ползучими ветвями. Виды рода Epilobium принадлежат к двум типам экологических групп – мезофиты и гигрофиты. Характерными биологическими особенностями видов рода является высокая морфологическая изменчивость, а также межвидовая гибридизация. Представители рода Epilobium произрастают главным образом по берегам рек, в канавах, на пойменных лугах, во влажных лесах, на болотах, вырубках и пожарищах. Многие виды встречаются в горах от верхнего лесного до альпийского пояса. Ряд видов рода Epilobium активно участвуют в формировании различных типов биотопов (по классификации EUNIS, адаптированной для Украины). В часности, Е. hirsutum L. является константным и характерным видом биотопа Е:1.13 – Влажные высокотравные сообщества, или по классификации биотопов Украины В4.1.6 – Высокотравные окрайковые нитрофильные биотопы низменных рек и биотопа Т3.3.2 – Мокрые луга с доминированием высокотравья. Epilobium montanum L. является константным и характерным видом биотопа G1.123 – Березовые леса свежих и сухих условий и биотопа К2.2.1 – Осыпи известняков Карпат, а также принимает активное участие в формировании еще одного биотопа фанерофитного типа G2.111 – Леса Picea abies Полесья. Характерными видами экотопов К1.2 – Осыпи силикатных пород Карпат являются E. collinum C.C. Gmel. и E. angustifolium L. (= Chamerion angustifolium (L.) Holub). Epilobium alsinifolium Vill. – характерный вид для болотного горного подтипа биотопа Б1.21а – Жестководные источники и ручьи на туфах и травертинах. Еpilobium alpestre (Jacq.) Krock. – характерный вид биотопа Т4.4.1 – Субальпийское широколиственное высокотравье на силикатных субстратах, а также является одним из характерных видов биотопа Т4.4.2 – Субальпийское широколиственное высокотравье на карбонатосодержащих субстратах. Epilobium dodonaei Vill. (= Chamerion dodonaei (Vill.) Holub) – один из доминантов травяного яруса биотопа В4.2.2 Слабо заросшие травянистой растительностью гравийные берега горных потоков, а также является одним из характерных видов растительных сообществ биотопа Ч7.2 – Кустарниковые заросли гравийных берегов.