Browsing by Author "Фартушна, В. В."

Now showing 1 - 4 of 4

ВЗАЄМОЗВʼЯЗОК АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ І САМООЦІНКИ У МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ
(2023) Фартушна, В. В.
В наш час агресія та самооцінка є важливими проблемами сучасних наукових досліджень в психології, а особистість майбутнього психолога є вкрай важливим аспектом успішності професійного становлення та подальшої роботи фахівця сфери людина-людина. Адекватна самооцінка є однією з основних вимог до особистості майбутнього фахівця-психолога, адже впливає, перш за все, на професійні очікування. Самооцінка є феноменом, який штовхає особистість до досягнення мети не лише в приватному, але й у професійному житті, адже тісно пов’язана з якостями особистості та мотивацією. Розглядаючи поняття «самооцінка», слід зазначити, що вона є складовою «Я-концепції» індивіда та відображає його ставлення до себе, якостей своєї особистості, а також має тісний зв’язок із минулим досвідом. Вона також є характеристикою загальної професійної спрямованості майбутнього фахівця-психолога, адже саме самооцінка та самоповага виступають детермінантами у професійній мотивації студента-психолога та адекватному рівні домагань. Агресивна поведінка може бути виявом невідповідності між самооцінкою особистості та оцінкою її соціумом, в якому людина знаходиться. У такому випадку людина здатна компенсувати власну занижену самооцінку самоствердженням за рахунок приниження та зриву на інших людей. Самооцінка має вплив на агресію, адже є компонентом самосвідомості, якою агресія керується, тому занижену самооцінку часто виділяють серед психологічних особливостей, що спричиняють агресію в людини. Дослідження взаємозв’язку агресивної поведінки та самооцінки майбутніх психологів є актуальним дозволяє вийти на розуміння особистісної сфери здобувачів психологічної освіти та визначити шляхи психокорекції для усунення протиріч. 4 Питання самооцінки розглядалося багатьма школами психології та пояснювалося з точки зору різноманітних підходів для більш глибокого вивчення природи формування та виникнення самооцінки в особистості. Особливу увагу дослідженням самооцінки приділяли Р. Бернс, У. Джеймс, І. Кон, Х. Ремшмідт, К. Роджерс, К. Хорні (розгляд самооцінки як складової «Я-концепції»), А. Маслоу, Б. Скіннер (розгляд самооцінки з точки зору поведінкового напряму), А. Леонтьєв, М. Ковель (погляд на самооцінку через емоційне ставлення та внутрішню мотивацію) та ін. Також проблеми самооцінки торкаються в своїх працях такі сучасні науковці як Н. О. Гарець, О. В. Калашник, Ю. М. Кашпур, С. А. Коляденко, І. О. Костюкова, О. О. Олійник, О. Пенкова, І. С. Попович, С. О. Ставицька та ін. Взаємозв’язок агресивної поведінки та самооцінки було розглянуто в працях таких сучасних вітчизняних науковців: Я. А. Ворончук, М. В. Єрмоленко, І. В. Зошій, О. Ю. Мазепа, В. М. Петренко, Ф. Е. Усейнова, Ю. Н. Фархутдінова. Студентський період охоплює два важливих для людини періоди життя – пізню юність та ранню дорослість. Життєдіяльність студента в ці періоди насамперед пов’язана з опануванням нових соціальних ролей, професійним навчання та самовдосконаленням особистості з морального, інтелектуального та духовного аспектів. Самооцінка є передумовою професійного становлення студентів різних спеціальностей, зокрема здобувачів психологічної освіти, адже сприяє підвищенню професійної мотивації та реалізації власних здібностей. Психологічні дослідження засвідчують, що агресивна та антисоціальна поведінка найчастіше виявляють себе у підлітковому та ранньому юнацькому віці, на який перепадає і період студентства, адже обидва періоди пов’язані з різними труднощами та віковими кризами. Зокрема, це перехідний вік, який підкріплюється психогормональними процесами; та становлення соціального статусу та професійного життя, що пов’язані з труднощами перебудови механізмів соціальної взаємодії та контролю. 5 Вище зазначене обумовлює актуальність обраної для дослідження тематики: «Взаємозвʼязок агресивної поведінки і самооцінки майбутніх психологів». Метою дослідження є теоретичне пояснення та емпіричне дослідження взаємозв’язку агресивної поведінки та самооцінки майбутніх психологів. Основні завдання дослідження: 1. Теоретично дослідити особливості агресивної поведінки у наукових джерелах. 2. Розглянути особливості розвитку самооцінки в підлітків та осіб юнацького віку. 3. Визначити та обґрунтувати доцільність використання діагностичного інструментарію для дослідження агресивної поведінки та самооцінки особистості. 4. Емпірично визначити взаємозв’язок агресії та самооцінки у здобувачів-майбутніх психологів. Об’єкт дослідження – самооцінка майбутніх психологів. Предмет дослідження – взаємозв’язок агресивної поведінки та самооцінки майбутніх психологів. Основні методи дослідження:  Теоретичні методи: аналізування проблеми за допомогою наукових джерел, а саме аналіз, порівняння, узагальнення та систематизація наукових даних. Емпіричні методи: Методика А. Басса та А. Д. Дарки, яка спрямована на вивчення схильності особистості до агресивної поведінки (в адаптації А. К. Осницького), Методика діагностики самооцінки Дембо-Рубінштейн (модифікація Парафіян).  Статистичні методи: описові – спрямована на вивчення низьких, середніх та високих показників, виявлених у групі респондентів; кореляційний аналіз за К. Пірсоном для виявлення взаємозалежності між показниками агресивності та самооцінки.
ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВʼЯЗКУ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ І САМООЦІНКИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД
(2023) Фартушна, В. В.
Мета статті полягає в теоретичному та емпіричному дослідженні взаємозв’язку агресивної поведінки та самооцінки майбутніх психологів.
ОСОБИСТІСНА ТРИВОЖНІСТЬ ТА ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
(2024) Фартушна, В. В.
У статті аналізуються особливості особистісної тривожності в осіб юнацького віку та основні характеристики толерантності до невизначеності в умовах воєнного стану. Особистісна тривожність пронизує всі сфери життєдіяльності людини та є тією характеристикою особистості, що впливає на її розвиток впродовж усього життя людини, зокрема у юнацькому віці. Толерантність до невизначеності та особистісна тривожність є багатовимірними конструктами, які можна вважати інтегральними характеристиками особистості. The article analyzes the features of personal anxiety in young people and the main characteristics of tolerance to uncertainty under martial law. Personal anxiety permeates all spheres of a person's life and is a characteristic of the personality that affects its development throughout a person'slife, in particular in youth. Tolerance for uncertainty and personality anxiety are multidimensional constructs that can be considered integral personality characteristics.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗМІСТОВІ ПАРАМЕТРИ ОСОБИСТІСНОЇ ТРИВОЖНОСТІ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ
(2024) Фартушна, В. В.
Робота присвячена психологічним змістовим параметрам особистісної тривожності осіб юнацького віку. Визначено основі погляди науковців на поняття «особистісної тривожності» та її чинників. Виявлено загальні та специфічні характеристики тривожності, а також описано соціально-психологічні чинники особистісної тривожності. Для перевірки гіпотези, що рівень самоповаги, стійкості до стресу та толерантність до невизначеності є психологічними змістовими параметрами особистісної тривожності було проведене емпіричне дослідження. З урахуванням отриманих результатів в ході емпіричного дослідження було запропоновано тренінгову програму корекції особистісної тривожності осіб юнацького віку, що містить в собі два основних блоки – теоретичний та практичний. The work is devoted to the psychological content parameters of personal anxiety of youth. The views of scientists on the concept of "personal anxiety" and its factors are determined. The general and specific characteristics of anxiety are revealed, and the socio-psychological factors of personal anxiety are also described. An empirical study was conducted to test the hypothesis that the level of self-esteem, resistance to stress, and tolerance to uncertainty are psychological substantive parameters of personal anxiety. Taking into account the results obtained in the course of the empirical study, a training program for the correction of personal anxiety of youth was proposed, which includes two main blocks - theoretical and practical.