Browsing by Author "Фоміна, I."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    RESILIENCE IN THE CHANGED CONDITIONS OF EDUCATIONAL AND PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE SPECIALISTS OF A SOCIONOMIC PROFILE
    (2024) Koval*, O.; Коваль*, O.; Fomina, I.; Фоміна, I.; Golub, Iu.; Голуб, Ю.; Ozerov, D.; Озеров, Д.
    The aim is to research the relationship between respondents' resilience and key indicators of educa tional and professional training in the changed con ditions of the educational environment. The sample was made up of first- and second-level higher educa tion students studying at Ukrainian universities, who belong to future specialists in a socionomic profile, and at the time of the study, the educational process of these universities underwent significant trans formational changes. General sample parameters: number of respondents (n=243); age range – from 18 to 36 years; descriptive frequency characteris tics of age (M=22.43; SD=4.91; Me=22.50). Methods. Valid and reliable psychodiagnostic tests were applied: “Resilience Scale” (CD-RISC-10) (Connor & Davidson, 2003); the “Dispositional characteristics of personality self-development” (DCPS) (Kuzikova, 2017); question naire “Hardiness Survey” (Maddi & Khoshaba, 1994) and the grade point average according to the results of the 2022-2023 academic year. Results. It was estab lished that there are no significant differences between the psychological content parameters of resilience, hardiness and key indicators of educational and pro fessional training of bachelors and master’s students according to the Mann-Whitney (U) criterion. It was found that resilience has five statistically significant correlations with the researched parameters (p<.050; p<.010): need for self-development; conditions of self-development; engagement; control; challenge; general level of hardiness. Comparison of low (group I) and high (group II) levels of resilience demonstrated the superiority of group II in five parameters (р<.050; р<.010): need for self-development (U=149.500; p=.000); conditions of self-development (U=134.000; p=.000); mechanisms of self-development (U=198.500; p=.038); general level of self-development (U=178.500; p=.000) and engagement (U=145.500; p=.000). Dis cussion and сonclusions. It was proven that students with a high level of resilience are able to develop under any circumstances, and negative events, critical situa tions and changed conditions are perceived by them as another stage of challenge. It was recommended to implement the received scientific facts into teaching, organizational and pedagogical work. Метою є дослідження зв’язку резильєнтності рес пондентів із ключовими показниками навчаль но-професійної підготовки у змінених умовах освіт нього середовища. Вибіркову сукупність склали здобувачі першого і другого рівнів вищої освіти, що навчаються в університетах України, належать до майбутніх фахівців соціономічного профілю, і на час дослідження освітній процес цих університетів зазнав суттєвих трансформаційних змін. Загальні параметри вибірки: кількість респондентів (n=243); віковий діапазон – від 18 до 36 років; описові частотні характеристики віку (M=22.43; SD=4.91; Me=22.50). Методи. Застосовано валідні і надійні психодіагнос тичні тести: “Шкала резильєнтності” (CD-RISC-10) (Connor, Davidson, 2003); методика “Диспозиційна характеристика саморозвитку особистості” (ДХСО) (Kuzikova, 2017); опитувальник “Життєстійкості” (Maddi, Khoshaba, 1994) та середній бал академічної успішності за результатами 2022–2023 навчального року. Результати. Констатовано відсутність зна чущих відмінностей між психологічними змісто вими параметрами резильєнтності, життєстійкості та ключовими показниками навчально-професійної підготовки бакалаврів і магістрантів за критерієм Манна-Уітні (U). З’ясовано, що резильєнтність має п’ять статистично достовірних кореляційних зв’яз ків із досліджуваними параметрами (р<.050; р<.010): потреба саморозвитку; умови саморозвитку; залу ченість; контроль; прийняття ризику; загальний рівень життєстійкості. Порівняння низьких (група І) і високих (група ІІ) рівнів резильєнтності продемон струвало перевагу групи ІІ за п’ятьма параметрами (р<.050; р<.010): потреби саморозвитку (U=149.500; p=.000); умови саморозвитку (U=134.000; p=.000); механізми саморозвитку (U=198.500; p=.038); загальний рівень саморозвитку (U=178.500; p=.000) і залученість (U=145.500; p=.000). Дискусія і висновки. Доказано, що здобувачі з високим рів нем резильєнтності здатні розвиватися за будь яких обставин, а негативні події, критичні ситуації і змінені умови сприймаються ними як черговий етап випробування. Рекомендовано отримані нау кові факти впровадити у викладацьку і організацій но-педагогічну роботу.
  • No Thumbnail Available
    Item
    SELF-ORGANIZATION OF STUDENT YOUTH UNDER CONDITIONS OF SOCIAL UNCERTAINTY
    (2024) Hoian*, I.; Гоян*, I.; Yakovleva, S.; Яковлева, С.; Hulias, I.; Гуляс, I.; Fomina, I.; Фоміна, I.
    The aim is a theoretical and empirical research of the psy chological characteristics and types of self-organization among student youth in conditions of social uncertainty. Methods. The sample consisted of students from three levels of higher education who were studying at universi ties in Ukraine, a total of 362 individuals (M = 22.86; SD = ±2.84). An important criterion that united the subjects is that, during the martial law all of them found themselves in a difficult social situation, and their living and study ing underwent significant spatiotemporal and content changes. Psychodiagnostic methods that were validated by psychologists on Ukrainian samples were used. The main dimensions of readiness for change, self-organi zation, and self-regulation were determined by: “Read iness to Change Questionnaire” (RCQ) (Rollnick et al., 1992); “Self-Organization of Activity Test-Questionnaire” (SOATQ) (Mandrikova, 2010); and the questionnaire “Style of Behavior Self-Regulation” (SBSR) (Morosanova, 1991). Results. Twenty-five statistically significant correlations (p < .050; p < .010; p < .001) were identified, demonstrat ing regular dependencies among the researched parame ters. Through cluster analysis using the k-means method, four types of self-organization among student youth in conditions of social uncertainty were established: “Adven turous self-organization” (AS) (Cluster 1, n = 47; 12.98%); “Optimistic self-organization” (OS) (Cluster 2, n = 143; 39.50%); “Passionate self-organization” (PS) (Cluster 3, n = 97; 26.80%) and “Tolerant self-organization” (TS) (Cluster 4, n = 75; 20.72%). Discussionandconclusions. It was substantiated that “adventurousness”, which has the strongest direct correlation with “purposefulness” (R = .231; p < .001), is dangerous. It is explained that a high level of purposefulness and constructive ambition, which is characteristic of student organization leaders, defi nitely borders on adventurousness, with youthful maxi malism and can bring record results and feats, as well as have reverse consequences and deep disappointments. It is substantiated that “AS” and “PS” are destructive, while “OS” and “TS” are constructive types of self-organiza tion. It is summarized that the outlined types represent a successful attempt at clustering the empirical data with the aim to discover new knowledge. It is recommended that the obtained results be implemented in the structural units of higher education institutions that work with stu dent youth Метою є теоретико-емпіричне дослідження психо логічних особливостей і типів самоорганізовано сті студентської молоді в умовах соціальної неви значеності. Методи. Вибіркову сукупність склали здобувачі трьох рівнів вищої освіти, які навчалися в університетах України, загальною кількістю 362 особи (M = 22.86; SD = ±2.84). Важливим кри терієм, що об’єднав досліджуваних є те, що під час воєнного стану всі вони опинилися у складній соціальній ситуації, а їхнє проживання і навчання зазнало суттєвих просторово-часових і змістових змін. Застосовано психодіагностичні методики, які пройшли апробацію дослідниками-психологами на українських вибірках. Основні виміри параметрів готовності до змін, самоорганізації та саморегуляції визначено: “Опитувальником особистісної готов ності до змін” (ООГЗ) (Rollnick et al., 1992); “Тест-о питувальником самоорганізації діяльності” (ТОСД) (Мандрикова, 2010); опитувальником “Стиль само регуляції поведінки” (ССП) (Morosanova, 1991). Результати. З’ясовано двадцять п’ять статистично достовірних зв’язків (р<.050; р<.010; <.001), які про демонстрували закономірні залежності досліджу ваних параметрів. Кластерним аналізом методом k-середніх установлено чотири типи самооргані зованості студентської молоді в умовах соціальної невизначеності: “Авантюрна самоорганізованість” (АС) (кластер 1, n = 47; 12.98%); “Оптимістична самоорганізованість” (ОС) (кластер 2, n = 143; 39.50%); “Пристрасна самоорганізованість” (ПС) (кластер 3, n = 97; 26.80%) і “Толеруюча самоорга нізованість” (ТС) (кластер 4, n = 75; 20.72%). Диску сія і висновки. Обґрунтовано, що “авантюрність”, яка володіє найміцнішим прямим зв’язком із “ціле спрямованістю” (R = 231; p <.001), є небезпечною. Пояснено, що високий рівень цілеспрямованості, конструктивної амбіційності, який притаман ний лідерам студентських організацій, безумовно межує з авантюрністю, з юнацьким максималізмом і може приносити рекордні результати та подвиги, а також мати зворотні наслідки і глибокі розча рування. Обґрунтовано, що “АС” і “ПС” є деструк тивними, а “ОС” і “ТС” – конструктивними типами самоорганізованості. Узагальнено, що окреслені типи є вдалою спробою кластеризації емпіричного масиву даних із метою з’ясування нових знань. Рекомендовано отримані результати впровадити у структурні підрозділи закладів вищої освіти, які працюють зі студентською молоддю.