Browsing by Author "Форостян, А."

Now showing 1 - 3 of 3

THE UNIVERSE AS AN AESTHETIC SYMBOLISM OF POSTMODERNITY
(2022) Костючков, С.; Шапошникова, І.; Юріна, Ю.; Форостян, А.; Кузнєцов, С.; Kostiuchkov, S.; Shaposhnykova, I.; Yurina, Y.; Forostian, A.; Kuznetsov, S.
У статті розкриваються філософсько-світоглядні, естетично-аксіологічні аспекти розгляду Всесвіту як символічного феномена епохи постмодерну. Автори наголошують на тому, що аналіз краси, як базової категорії естетики, потребує з’ясування її сукупної природи залежно від індивідуальних та суспільних смислових характеристик реальності. Одним із ключових моментів такого аналізу автори вбачають його метафізичну проблематику – безпосередній вихід конструктивної емоції в сферу трансцендентального, а саме – погляд Людини на Всесвіт з позиції вічності. Своєчасність і необхідність розгляду проблеми символічного контексту Всесвіту є очевидною в умовах третього тисячоліття, реалії якого ставлять під сумнів сам факт збереження живої природи на Землі. В умовах усвідомлення фінальності земного буття, його примарності й прогресувальної стохастичності, на тлі ампліфікації есхатологічного контексту, людина епохи постмодерну демонструє розчарування в швидкоплинному, насиченому небезпеками і ризиками земному житті. У філософській традиції символ виконує роль чистої «самості», не пов’язаної з власним моментом буття об’єкта: символічна картина світу не відповідає реальності, відтак – символи знаходять «прихисток» у сфері віртуального. Доведено, що для сучасної людини Всесвіт є об’єктом не тільки наукового, технологічного, але й філософського, культурологічного розгляду, він синтезує для людини в органічну єдність об’єкт наукової зацікавленості, символ естетичного задоволення та джерело формування відповідних образів і архетипів. The article reveals the philosophical, worldview, aesthetically-axiological aspects of considering the universe as a symbolic phenomenon of the postmodern era. It is emphasized that the analysis of beauty, as the basic category of aesthetics, needs to find out its aggregate nature, depending on the individual and social semantic characteristics of reality. One of the key points of such an analysis is its metaphysical problematic – the direct emergence of constructive emotion into the realm of the transcendental, namely, the view of Man from the Universe from the standpoint of eternity. The timeliness and necessity of considering the problem of the symbolic context of the universe is obvious in the context of the third millennium, the realities of which call into question the very fact of conservation of wildlife on Earth. In the minds of assimilating the finality of the earthly boot, its primarity of progressive stochasticity, in the midst of the amplification of the eschatological context, the people of the era of postmodernity are demonstrating the development of the fastflowing, hardened nonsense. In the philosophical tradition, the symbol is the role of a pure "selfness", not tied to the powerful moment of the object: the symbolic picture does not reflect reality, as it is - the symbol of knowing the "refair" in the sphere of the virtual. It is proved that for the modern man the Universe is the object of not only scientific, technological, but also philosophical, cultural studies, it synthesizes for the unity of the object of scientific interest, a symbol of aesthetic pleasure and a source of formation of appropriate images and archetypes.
ВПЛИВ МИСТЕЦТВА НА РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ ТА ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
(2024) Левченко, М.; Терешенко, Н.; Форостян, А.; Levchenko, M.; Tereshenko, N.; Forostyan, A.
У статті охарактеризовано потенційний вплив залучення до мистецтва на процеси розвитку особистості та становлення її культурної ідентичності. Виклики воєнного часу обмежують гармонійний та цілісний розви ток громадян України. Відповідно, важливим завданням сьогодення постає забезпечення умов для особистісного становлення наступних поколінь та їхнього переживання належності до української етнокультурної спільноти. Особливої уваги у площині цієї проблематики потребує саме індивідуальний рівень утручань, зважаючи на зна чну міру чутливості індивіда на етапі становлення особистості. Оскільки українське суспільство зіткнулося з винятковими викликами, постає питання щодо дієвих та, водночас, низькоінтенсивних індивідуальних інтер венцій. У цьому контексті звернення до творчості може слугувати як протективним чинником щодо посттрав матичних стресових проявів, так і основою для подолання актуальної кризи повноцінного розвитку в умовах війни. Метою дослідження визначено висвітлення перспектив впливу мистецтва на розвиток особистості та формування її культурної ідентичності на засновку сучасних моделей естетичного досвіду. Відповідно до одержаних результатів, взаємодія з мистецькими творами може сприяти покращенню необ хідних здібностей, що формують підґрунтя для розвитку особистості. Зокрема, визначено дієвість активного залучення до творчого процесу щодо засвоєння навичок розв’язання проблем, прийняття рішень та емоційного самовираження. Створення художнього твору асоційоване із поліпшенням аналітичних здібностей та конвер гентності мислення. Натомість споглядання розглядається як діяльність, що зміцнює навички емоційної само регуляції, підвищує здібності до менталізації себе та інших, а також покращує когнітивні функції, зокрема, за такими параметрами, як дивергентність мислення, здатність до синтезу, вирішення перцептивних задач та абстрагування. Крім того, обидві форми взаємодії з художнім образом є цінними медіаторами формування куль турної ідентичності, що особливо важливо з огляду на ризик знищення ідентичності українців в умовах гібридної війни. Власне, сприйняття та інтерпретація твору, відповідно до результатів огляду, слугують формуванню здібності до розрізнення культурних елементів, присвоєння емоційних асоціацій та самоідентифікації через чут тєвий досвід; цей вид діяльності може сприяти засвоєнню нових форм інтерпретації ідентичності глядача, як через художні образи безпосередньо власного культурного середовища, так і інших. Натомість конструювання художнього твору передбачає індивідуалізацію образу себе як належного до певної групи, укріплення відчуття належності та пошуку нових значень формули «Ми українці» The article describes the potential impact of engaging with art on personality development processes and the formation of cultural identity. Wartime challenges limit the harmonious and integral development of Ukrainian citizens. Therefore, a crucial task today is creating conditions that foster personal development in future generations and their sense of belonging to the Ukrainian ethno-cultural community. Special attention is needed for interventions at the individual level in this problem area, considering the high sensitivity of individuals during personality formation. Given the enormous challenges faced by Ukrainian society, there arises the need for effective yet low-intensity individual interventions. From this point, engagement in art can act as a protective factor against post-traumatic stress symptoms and serve as a foundation for overcoming the developmental crisis brought on by war conditions. The purpose of the study is to highlight how art possibly influences personality development and cultural identity formation through modern aesthetic experience models. According to the highlighted results, interaction with works of art can contribute to the improvement of necessary abilities that form the basis for personality development. In particular, active involvement in the creative process has been determined to be effective to fostering problem-solving skills, decision-making, and emotional self-expression. Creating an artwork is associated with the improvement of analytical abilities and the convergent thinking. Conversely, contemplation is viewed as an activity that bolsters emotional self-regulation, enhances the metallisation capacity of oneself and others’, and improves cognitive functions, including divergent thinking, synthesis, perceptual problem solving, and abstraction. Moreover, both forms of interaction with the work of art play a valuable role in the mediation of cultural identity formation, which is especially important in light of the risk of losing Ukrainian identity under hybrid warfare conditions. The perception and interpretation of artwork, according to review results, help form the ability to distinguish cultural elements, assign emotional associations, and facilitate self-identification through sensory experience; this activity can contribute in assimilating new forms of identity interpretation, both through artworks from one’s own cultural environment and those of others. Instead, the process of creating an artwork involves individualising the image of oneself as part of a specific group, reinforcing a sense of belonging, and discovering new meanings in the formula of “we are Ukrainians.”
ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ДО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
(2022) Левченко, М.; Феденько, С.; Форостян, А.
Стаття присвячена визначенню особливостей соціальної адаптації студентів закладів вищої освіти України до навчання в умовах війни, проблем, які її ускладнюють, та шляхів їх подолання. Актуальність дослідження зумов- лена необхідністю забезпечити адаптацію здобувачів вищої освіти до освітнього процесу в умовах воєнного стану. Мета статті – розроблення напрямів вирішення проблем, пов’язаних з соціальною адаптацією студентів до навчання в умовах війни. Для того щоб досягти поставленої мети, в ході дослідження було розглянуто поняття «соціальна адаптація», її стадії та форми. На основі цього визначено основні особливості даного процесу. Після аналізу стану соціальної адаптації здобувачів вищої освіти в Україні, визначено проблеми, які її ускладнюють, та запропоновано шляхи їх подолання. В ході проведення дослідження використані загальнонаукові методи: аналіз, синтез, індукція, дедукція. В статті вперше показано практичні рішення вирішення проблем, які можуть виникнути в процесі соціальної адаптації студентів до навчання під час війни. За результатами дослідження встановлено, що соціальна адаптація – це безперервний процес активної адаптації людини до умов соціального середовища. Особливостями цього процесу є обов’язковість, етапність, тривалість та індивідуальність. Соціальну адаптацію ускладнює важкий психоемоційний стан студентів, про- блеми зі вступом, відсутність мотивації, обладнання та доступу до інтернету, поляризація та дискримінація переселенців. Для вирішення цих проблем пропонується розвиток психологічних служб, евакуація студентів та вищих навчальних закладів в безпечні регіони країни, оптимізація навчального процесу та системи оцінювання, розробка та реалізація державних програм, спрямованих на забезпечення комп’ютерним обладнанням та інтер- нетом студентів й викладачів, проведення роз’яснювальних заходів серед громадян щодо недопущення поляриза- ції в суспільстві та випадків дискримінації. Практичне значення дослідження полягає в можливості використовувати отримані результати закладами вищої освіти та державними органами влади. This article is devoted to determining the peculiarities of social adaptation of students of higher education institutions of Ukraine to the educational process under the conditions of war, the problems that complicate it and the ways to overcome them. The topicality of the research is conditioned by the necessity to provide the adaptation of students of higher education to the educational process under martial law. The aim of the article is to develop directions for solving problems related to social adaptation of students to study under wartime conditions. In order to achieve the objectives, the study examined the concept of "social adaptation", its stages and forms. On this basis, the main features of this process were identified. After analyzing the state of social adaptation of higher education applicants in Ukraine, its complicating problems were identified and ways to overcome them were proposed. General scientific methods: analysis, synthesis, induction, deduction have been used in the course of the research. The article for the first time shows practical solutions to the problems that may arise in the process of social adaptation of students to study during the war. According to the results of the study it is established that social adaptation is a continuous process of active adaptation of a person to the conditions of the social environment. The peculiarity of this process is obligatory, staggered, longterm and individual. Social adaptation is complicated by the heavy psycho-emotional state of students, problems with introduction, lack of motivation, equipment and internet access, polarization and discrimination of displaced people. To solve these problems, the development of psychological services, evacuation of students and universities to safe regions of the country, optimisation of the learning process and assessment system, development and implementation of state programmes aimed at providing computer equipment and internet to students and teachers, awareness-raising measures among citizens to avoid polarisation in society and cases of discrimination are proposed. The practical significance of the study lies in the possibility of using the results obtained by higher education institutions and public authorities.