Browsing by Author "Ходосовцева, Ю. А."

Now showing 1 - 11 of 11

Епігейні угруповання лишайників Рівнинного Криму (Україна)
(2014) Ходосовцев, О. Є.; Надєіна, О. В.; Ходосовцева, Ю. А.
Угруповання епігейних лишайників Рівнинного Криму (Україна) представлені п’ятьма асоціаціями, чотири з яких вперше описано для науки: Enchylietum tenaxis Khodosovtsev ass. nov., Placidiopsietum cinerascentis Khodosovtsev ass. nov., Seirophoretum lacunosae Khodosovtsev ass. nov., Cladonietum endiviaefoliae Th. Müller (1951) та Circinarietum fruticulosae Khodosovtsev ass. nov. Вони відносяться до двох союзів: Toninion coeruleonigricantis Hadač (1948) та Sphaerothallio-Xanthoparmelion vagantis Crespo et Barreno (1978) класу Psoretea decipientis Mattick (1951). Показано екологічні особливості та напрямки сукцесійних процесів лишайникових угруповань у кліматичних умовах Рівнинного Криму. В роботі представлено шість фітоценотичних таблиць. Эпигейные лишайники Равнинного Крыма образуют пять ассоциаций, из которых четыре описаны впервые для науки: Enchylietum tenaxis Khodosovtsev ass. nov., Placidiopsietum cinerascentis Khodosovtsev ass. nov., Seirophoretum lacunosae Khodosovtsev ass. nov., Cladonietum endiviaefoliae Th. Müller (1951) и Circinarietum fruticulosae Khodosovtsev ass. nov. Они относятся к двум союзам: Toninion coeruleonigricantis Hadač (1948) и Sphaerothallio-Xanthoparmelion vagantis Crespo et Barreno (1978) класса Psoretea decipientis Mattick (1951). Показаны экологические особенности и направления сукцессионных процессов эпигейных лишайниковых ассоциаций в климатических условиях Равнинного Крыма. В работе представлено шесть фитоценотических таблиц. Terricolous lichen communities of Plain part of Crimena Peninsula (Ukraine) form five associations, from them four we described first here: Enchylietum tenaxis Khodosovtsev ass. nov., Placidiopsietum cinerascentis Khodosovtsev ass. nov., Seirophoretum lacunosae Khodosovtsev ass. nov., Cladonietum endiviaefoliae Th. Müller (1951) and Circinarietum fruticulosae Khodosovtsev ass. nov. Associations belong to the two unions Toninion coeruleonigricantis Hadač (1948) and Sphaerothallio-Xanthoparmelion vagantis Crespo et Barreno (1978) from class Psoretea decipientis Mattick (1951). We showed ecological peculiarities and directions of successions in lichen associations of Plain Crimea. Six phytocoenotic tables are given in this paper.
Лишайники роду CALOPLACA TH. FR. Карадазького природного заповідника
(2003) Ходосовцев, А. Е.; Khodosovtsev, А. Е.; Ходосовцева, Ю. А.; Ходосовцев, О. Є.
Під час польових досліджень у вересні 2000 р. та жовтні 2001 р. була зібрана колекція лишайників з різних частин Карадазького природного заповідника. Зразки відбирались біля основи скелі Левінсона-Лесінга, в західній частині хребта Карагач, у східній частині хребта Хоба-Тепе, на г. Свята та Сюрю-Кая, в Тумановій балці, на вапняках хребта Беш-Таш. Ідентифікація видів проводилась в лабораторії біорізноманіття та екологічного моніторингу Херсонського державного університету та в лабораторії ліхенології Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України. Зразки лишайників зберігаються в гербарії Херсонського державного університету (KHER). В результаті досліджень було ідентифіковано 42 види роду.
Лишайники та ліхенофільні гриби дендропарку біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна
(2014) Ходосовцев, О. Є.; Ходосовцева, Ю. А.; ХОДОСОВЦЕВ, А. Е.; KHODOSOVTSEV, A. YE.; KHODOSOVTSEVA, YU. A.
Наведено дані про зростання 116 видів лишайників та 10 видів ліхенофільних грибів дендрологічного парку «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. З них 81 вид виявився новим для біосферного заповідника, 10 видів – виключені зі складу його ліхенобіоти. Вперше для території України наводяться Caloplaca substerilis Vondrák, Palice & van den Boom, Lecania sylvestris (Arnold) Arnold, Marchandiomyces corallinus (Roberge) Diederich & D. Hawksw., Polychidium muscicola (Sw.) Gray, Scytinium callopismum (A. Massal.) Otalora, P.M. Jørg. & Wedin. Для її рівнинної частини вперше вказуються Candelariella faginea Nimis, Poelt & Puntillo, C. subdeflexa (Nyl.) Lettau, Flavoplaca dichroa (Arup) Arup, Frödén & Søchting, Verrucaria breussii Diederich & Van den Boom. Приведены данные о произрастании 116 видов лишайников и 10 видов лихенофильных грибов в дендрологическом парке «Аскания-Нова» им. Ф.Э. Фальц- Фейна. Среди них 71 вид оказался новым для биосферного заповедника, 10 видов – исключены из состава лихенобиоты резервата. Впервые для территории Украины приводятся Caloplaca substerilis Vondrák, Palice & van den Boom, Lecania sylvestris (Arnold) Arnold, Marchandiomyces corallinus (Roberge) Diederich & D. Hawksw., Polychidium muscicola (Sw.) Gray, Scytinium callopismum (A. Massal.) Otalora, P.M. Jørg. & Wedin. Для её равнинной части впервые указываются Candelariella faginea Nimis, Poelt & Puntillo, C. subdeflexa (Nyl.) Lettau, Flavoplaca dichroa (Arup) Arup, Frödén & Søchting, Verrucaria breussii Diederich & Van den Boom.
Лишайники та ліхенофільні гриби національного природного парку «Білобережжя Святослава»
(2017) Дармостук, В. В.; Ходосовцев, О. Є.; Ходосовцев, А. Е.; Ходосовцева, Ю. А.; DARMOSTUK, V. V.; KHODOSOVTSEV, A. YE.; KHODOSOVTSEVA, YU. A.
На території національного природного парку «Білобережжя Святослава» охороняється 82 види лишайників та 12 видів ліхенофільних грибів. Лишайник Athallia alnetorum та ліхенофільний гриб Pronectria xanthoriae вперше наведені для України, 12 видів є новими для Миколаївської області, 71 вид – новий для національного парку. Більшість лишайників є епіфітами (66 видів), що зустрічаються на корі Alnus glutinosa, Pinus sylvestris, Populus tremula, Quercus robur, Salix alba. 12 видів утворюють лишайниковий покрив на закріплених кучугурах та піщаних пласких степових ділянках. Три види лишайників Cetraria aculeata, Seirophora lacunosa, Xanthoparmelia camtschadalis включені до Червоної книги України, а чотири види Chaenotheca trichialis, Parmelina quercina, Usnea hirta, Xanthoparmelia pokornyi занесені до регіонального «червоного» списку Миколаївської області. 82 species of lichens and 12 species of lichenicolous fungi are protected on the territory of the National Nature Park «Biloberezhzhya Svyatoslavа». The lichen Athallia alnetorum and lichenicolous fungus Pronectria xanthoriae are the first time reported to Ukraine, 12 species are new for Mykolaiv region, 71 species are new for the National Nature Park. Among lichens, 66 species are corticolous and they were found on the bark of Alnus glutinosa, Pinus sylvestris, Populus tremula, Quercus robur, Salix alba. 12 terricolous species cover sand dunes and sandy steppe areas. 4 species were found on artificial stone substrate. Cetraria aculeata, Seirophora lacunosa, Xanthoparmelia camtschadalis are included into the Red Data Book of Ukraine. Chaenotheca trichialis, Parmelina quercina, Usnea hirta, Xanthoparmelia pokornyi from «Red list» of the Mykolaiv region are protected. На территории национального природного парка «Белобережье Святослава» охраняется 82 вида лишайников и 12 видов лихенофильных грибов. Лишайник Athallia alnetorum и лихенофильный гриб Pronectria xanthoriae впервые приводятся для Украины, 12 видов являются новыми для Николаевской области, 71 вид впервые приводится для национального парка. Большинство лишайников представлено эпифитами (66 видов), которые встречаются на коре Alnus glutinosa, Pinus sylvestris, Populus tremula, Quercus robur, Salix alba. 12 видов образуют лишайниковий покров на закреплённых дюнах и песчаных равнинных степных участках. Три вида лишайников Cetraria aculeata, Seirophora lacunosa, Xanthoparmelia camtschadalis включены в Красную книгу Украины, а четыре вида Chaenotheca trichialis, Parmelina quercina, Usnea hirta, Xanthoparmelia pokornyi занесены в региональный «красный» список Николаевской области.
ЛИШАЙНИКИ ТА ЛІХЕНОФІЛЬНІ ГРИБИ ТРИКРАТСЬКОГО ГРАНІТНОГО МАСИВУ (УКРАЇНА)
(2019) Ходосовцев, О. Є.; Дармостук, В. В.; Ходосовцева, Ю. А.; Гайченя, Ю. В.; KHODOSOVTSEV, A. YE.; DARMOSTUK, V. V.; KHODOSOVTSEVA, YU. A.; GAYCHENYA, YU. V.; ХОДОСОВЦЕВ А. Е.; ДАРМОСТУК, В. В.; ХОДОСОВЦЕВА, Ю. A.
У результаті досліджень виявлено 156 видів лишайників та 44 види ліхенофільних грибів. Ліхенофільні гриби Cercidospora xanthoriae, Endococcus fusiger, Rosellinula frustulosae, Stigmidium squamariae, Tremella phaeophysciae, Xenonectriella leptaleae та лишайник Coenogonium pineti виявились новими для степової зони України. 79 видів лишайників та 36 ліхенофільних грибів є новими для Національного природного парку «Бузький Гард». 7 видів лишайників та 2 види ліхенофільних грибів визначені до роду і потребують подальшої детальнішої ідентифікації. Наявність експонованих та затінених гранітних поверхонь, місць з тимчасовими та постійними водостоками, прошарок ґрунту в Актовському, Арбузинському, Петропавлівському каньйонах, старі штучні лісові листяні масиви в урочищах «Василева Пасіка» та особливо «Лабіринт» обумовлює високе гамма-різноманіття Трикратського гранітного масиву. Природні біотопи ландшафту цього масиву займають близько 750 га і містять 200 видів лишайників та ліхенофільних грибів, тому цей ландшафт можна вважати одним із «гарячих точок» біорізноманіття рівнинної частини України. Найбільше видів лишайників (84) зростає на гранітних відслоненнях, трохи менше на корі дерев (64) і лише 12 видів виявлено на ґрунті та прошарках пилу між гранітними брилами. Ліхенофільні гриби Трикратського кристалічного масиву репрезентують високий рівень видового різноманіття, 36 видів із 44 виявлених приурочені до лишайників, що зростають на відслоненнях гранітів. У межах масиву охороняється лишайник Lasallia pustulata, внесений до Червоної книги України. Лишайники Acrocordia gemmata, Bacidia fraxinea, B. rubella, Caloplaca monacensis, Chaenotheca chlorella, C. trichialis, Cladonia uncialis, Coenogonium pineti, Lichinella nigritella, L. stipatula, Opegrapha niveoatra, Pseudoschismatomma rufescens, Ramalina intermedia, Scytinium gelatinosum, Xanthoparmelia loxodes та X. pokornyi включені до списку видів, що потребують охорони в межах Миколаївської області. 156 species of lichens and 44 species of lichenicolous fungi were found in the Trykraty granite massive. Lichenicolous fungi Cercidospora xanthoriae, Endococcus fusiger, Rosellinula frustulosae, Stigmidium squamariae, Tremella phaeophysciae, Xenonectriella leptaleae and lichen Coenogonium pineti are new for the steppe zone of Ukraine. 79 species of the lichens and 36 species of the lichenicolous fungi are reported for the first time for the National Nature Park “Buzky Gard”. Nine species were determined at the generic level and therefore require further identification. The exposed rock surfaces, seepage sites on granite, different soils in Aktovskiy, Arbuzynsky, Petropavlovsky canyons, ancient tree plantations in Nature Reserves “Labyrynt” and “Vasyleva Pasika” provided high gamma-diversity of the lichens and lichenicolous fungi in Trykraty granite massive. The nature habitats of this massive occupies of 750 ha and includes 200 species of lichens and lichenicolous fungi, therefore it is considered to be a hot-spot of biodiversity in plains of Ukraine. Eighty-four species of lichens were found in granite surfaces, 64 species – on bark of deciduous trees and only 12 species grow on soil between granite boulders. Thirty-six species of lichenicolous fungi were collected on saxicolous lichens. Lasallia pustulata is a lichen included in the Red Data Book of Ukraine which is protected in Trykraty department of the Natural Nature Park “Buzky Gard”. The lichens Acrocordia gemmata, Bacidia fraxinea, B. rubella, Caloplaca monacensis, Chaenotheca chlorella, C. trichialis, Cladonia uncialis, Coenogonium pineti, Lichinella nigritella, L. stipatula, Opegrapha niveoatra, Pseudoschismatomma rufescens, Ramalina intermedia, Scytinium gelatinosum, Xanthoparmelia loxodes and X. pokornyi were included to official list of species which require protection in Mykolaiv region. В результате исследований на территории Трикратского гранитного массива выявлено 156 видов лишайников и 44 вида лихенофильных грибов. Лихенофильные грибы Cercidospora xanthoriae, Endococcus fusiger, Rosellinula frustulosae, Stigmidium squamariae, Tremella phaeophysciae, Xenonectriella leptaleae и лишайник Coenogonium pineti являются новыми для степной зоны Украины. Среди них 79 видов лишайников и 36 лихенофильных грибов являются новыми для Национального природного парка «Бугский Гард». 9 видов определены до рода и требуют последующей более детальной идентификации. Наличие экспонированных и затененных гранитных поверхностей, мест с временными и постоянными водотоками, участками грунта между силикатными скалами в Актовском, Арбузинском, Петропавловском каньонах, старых искусственных лиственных массивов в урочищах «Васильева Пасека» и «Лабиринт» обуславливает высокое гамма-разнообразие Трикратского гранитного массива. Его естественные биотопы занимают около 750 га и включают 200 видов лишайников и лихенофильных грибов, поэтому этот ландшафт можно считать одной из «горячих точек» биоразнообразия равнинной части Украины. Наибольшее число лишайников (84) произрастало на гранитных обнажениях, немного меньше на коре деревьев (64) и только 12 видов было выявлено на участках грунта межу гранитными валунами. Лихенофильные грибы Трикратского гранитного массива обладают высоким уровнем видового разнообразия, 36 видов из 44 выявленных приурочены к лишайникам, произрастающих на силикатных скалах. В пределах массива охраняется Lasallia pustulata, занесенная в Красную книгу Украины. Лишайники Acrocordia gemmata, Bacidia fraxinea, B. rubella, Caloplaca monacensis, Chaenotheca chlorella, C. trichialis, Cladonia uncialis, Coenogonium pineti, Lichinella nigritella, L. stipatula, Opegrapha niveoatra, Pseudoschismatomma rufescens, Ramalina intermedia, Scytinium gelatinosum, Xanthoparmelia loxodes и X. pokornyi включены в список видов, требующих охраны на территории Николаевской области.
ЛИШАЙНИКИ ТА ЛІХЕНОФІЛЬНІ ГРИБИ ЧАЛБАСЬКОЇ АРЕНИ НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИХ ПІСКІВ (ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ)
(2018) Ходосовцев, О. Є.; Дармостук, В. В.; Ходосовцева, Ю. А.; Наумович, Г. О.; Малюга, Н. Г.; ХОДОСОВЦЕВ, A.E.; ХОДОСОВЦЕВА, Ю.А.; НАУМОВИЧ, A.О.; KHODOSOVTSEV, A.YE.; DARMOSTUK, V.V.; KHODOSOVTSEVA, YU.A.; NAUMOVICH, A.O.; MALUGA, N.G.
На території Чалбаської арени нижньодніпровських пісків виявлено 160 видів лишайників, ліхенофільних та близьких до лишайників грибів, серед яких Absconditella lignicola, Anaptychia crinalis, Bacidia fraxinea, Ramalina canariensis виявились новими для рівнинної частини України, а Caloplaca monacensis, Chaenotheca chlorella, Cladonia macilenta, Heterocephalacria physciacearum, Lecanora chlarotera, Lepraria lobificans, Porina aenea, Punctelia subrudecta – для її степової зони. Біотопи урочища Буркутскі плавні Чалбаської арени, де сконцентровано 77% видів досліджених груп організмів за відношенням до усього їх різноманіття на нижньодніпровських пісках, ми пропонуємо вважати однією із «гарячих точок» різноманіття степової зони України. Чалбаська арена репрезентує значну кількість «північних» елементів, поширення яких, скоріше всього, пов'язане із закінченням останнього зледеніння близько 10–12 тис. років тому та початком голоцену. Ймовірно, лишайники Absconditella lignicola, Сandelariella kuusamoensis, Punctelia subrudecta, Usnea glabrescens можна оцінити як релікти раннього голоцену. Ми гіпотетично допускаємо, що проникнення атлантичних видів, таких як Anaptychia crinalis, Athallia alnetorum, Bacidia fraxinea, Candelaria pacifica, Ramalina canariensis до території нижньодніпровських арен скоріше всього розпочалося у другій половині голоцену і продовжується дотепер. На території Чалбаської арени виявлено три види лишайників, Cetraria aculeata, Ramalina canariensis, Xanthoparmelia camtschadalis, що занесені до Червоної книги України, та дванадцять видів лишайників, Anaptychia ciliaris, Bacidia rubella, Candelaria concolor, Chaenotheca trichialis, Flavoparmelia caperata, Lecania ephredrae, Parmelina quercina, Parmelina tiliacea, Placynthiella olygothropha, Phlyctis argena, Usnea hirta, U. glabrescens, занесених до Червоного списку Херсонської області. До наступного регіонального переліку видів, що потребують охорони, пропонується включити дванадцять видів вразливих лишайників: Absconditella lignicola, Anaptychia crinalis, Athallia alnetorum, Bacidia fraxinea, Candelaria pacifica, Cladonia macilenta, Caloplaca monacensis, Lepra albescens, Chaenotheca chlorinа, Porina aenea, Pseudoschismatomma rufescens, Punctelia subrudecta. Для охорони біотопів Чалбаської арени та моніторінгу популяцій вразливих видів лишайників пропонується розширити територію Національного природного парку «Олешківські піски» та створити на більшості території Чалбаської арени Регіональний ландшафтний парк «Гілея». На территории Чалбасской арены нижнеднепровских песков найдено 160 видов лишайников, лихенофильных и близких к лишайникам грибов. Среди них, Absconditella lignicola, Anaptychia crinalis, Bacidia fraxinea, Ramalina canariensis впервые приведены для равнинной части Украины, а Caloplaca monacensis, Chaenotheca chlorella, Cladonia macilenta, Heterocephalacria physciacearum, Lecanora chlarotera, Lepraria lobificans, Porina aenea, Punctelia subrudecta оказались новыми для степной зоны. Биотопы урочища Буркутские плавни Чалбасской арены, где сконцентрировано 77% видов исследованых групп организмов по отношению ко всему их разнообразию на нижнеднепровских песках, можно считать одной из гарячих точок разнообразия степной зоны Украины. Чалбасская арена репрезентирует большое количество «северных» элементов, распространение которых скорее всего согласуется с окончанием последнего ледникового периода 10– 12 тис. лет назад и началом голоцена. Вероятно, лишайники Absconditella lignicola, Сandelariella kuusamoensis, Punctelia subrudecta, Usnea glabrescens можно оценить как реликты раннего голоцена. Мы гипотетически допускем, что проникновение атлантических видов, таких как Anaptychia crinalis, Athallia alnetorum, Bacidia fraxinea, Candelaria pacifica, Ramalina canariensis на территорию нижнеднепровских песков скорее всего произошло во второй половине голоцена и прородолжается до сих пор. На территории Чалбасской арены виявлено три вида, Cetraria aculeata, Ramalina canariensis, Xanthoparmelia camtschadalis, которые занесены в Красную книгу Украины, а двенадцять видов, Anaptychia ciliaris, Bacidia rubella, Candelaria concolor, Chaenotheca trichialis, Flavoparmelia caperata, Lecania ephredrae, Parmelina quercina, P. tiliacea, Placynthiella olygothropha, Phlyctis argena, Usnea hirta, U. glabrescens включены в Красный список Херсонской области. В работе предложено включить в регональный красный список: Absconditella lignicola, Anaptychia crinalis, Athallia alnetorum, Bacidia fraxinea, Candelaria pacifica, Cladonia macilenta, Caloplaca monacensis, Lepra albescens, Chaenotheca chlorinа, Porina aenea, Pseudoschismatomma rufescens, Punctelia subrudecta. Для охраны биотопов Чалбасской арены и мониторинга популяций редких видов лишайников предлагаем увеличить территорию Национального природного парка «Олешковские пески» и создать Региональный ландшафтный парк «Гилея». 160 species of lichens and lichenicolous fungi have been found in Chalbasy arena in Lower Dnipro sand dunes. Absconditella lignicola, Anaptychia crinalis, Bacidia fraxinea, Ramalina canariensis were a new for the Ukrainian plains and Caloplaca monacensis, Chaenotheca chlorella, Cladonia macilenta, Heterocephalacria physciacearum, Lecanora chlarotera, Lepraria lobificans, Porina aenea, Punctelia subrudecta were firsty found for steppe zone. Among Chalbasy arena, the habitats of Burkuty plavni are hotspot for lichens and lichenicolous fungi diversity of the steppe zone of Ukraine. The landscape is cover of 0,5% of Lower Dnipro Sand dunes and has 77% lichens and lichenicolous fungi founding on this territory. The Chalbasy arena represents a northern lichen elements. It occupied of the sand dunes habitats after the last glacial period 10–12 thouthand years ago. Probably, Absconditella lignicola, Candelariella kuusamoensis, Punctelia subrudecta, Usnea glabrescens are relics of the early Holocene. Probably, the penetration of Atlantic species, Anaptychia crinalis, Athallia alnetorum, Bacidia fraxinea, Candelaria pacifica, Ramalina canariensis to the territory of Lower Dnipro sand dunes habitas began in the second half of the Holocene and it continues to this time. In Chalbasy arena, Cetraria aculeata, Ramalina canariensis, Xanthoparmelia camtschadalis are listed in the Red Data Book of Ukraine and Anaptychia ciliaris, Bacidia rubella, Candelaria concolor, Chaenotheca trichialis, Flavoparmelia caperata, Lecania ephredrae, Parmelina quercina, Parmelina tiliacea, Placynthiella olygothropha, Phlyctis argena, Usnea hirta, U. glabrescens are included to the Red List of Kherson region. Absconditella lignicola, Anaptychia crinalis, Athallia alnetorum, Bacidia fraxinea, Candelaria pacifica, Cladonia macilenta, Caloplaca monacensis, Lepra albescens, Chaenotheca chlorinа, Porina aenea, Pseudoschismatomma rufescens, Punctelia subrudecta are vulnerable lichen species within steppe zone and are in need of protection. It is proposed to expand the territory of the Oleshkivski pisky National Park and create a Gileya Regional Landscape Park on western part of Chalbasy arena with aim to protect of the lichen habitats.
Лишайникові та мохові угруповання нижньодніпровських арен : синтаксономія та індикація дефляційних процесів
(2011) Ходосовцев, О. Є.; Бойко, М. Ф.; Надєіна, О. В,; Ходосовцева, Ю. А.; KHODOSOVTSEV, O. YE.; BOІKO, M. F.; NADYEINA, O. V.; KHODOSOVTSEVA, YU. A.; ХОДОСОВЦЕВ, А. Е.; НАДЕИНА, О. В.
Обговорюється незалежність та відокремленість мохових та лишайникових угруповань від угруповань судинних рослин. Продромус псамофітних угруповань Нижньодніпровських арен складається з чотирьох лишайникових асоціацій – Сladonietum alcicornis Klement (1953), Xanthoparmelietum pokornyi Khodosovtsev ass. nova, Placynthiello uliginosi-Cladonietum rei Khodosovtsev ass. nova, Cladonietum subulato-fimbriatae Khodosovtsev ass. nova, які належать до союзу Cladonion sylvaticae Klement (1950) порядку Peltigeretalia Klement (1950) та однієї мохової асоціації – Syntrichietum ruraliformis Boiko et Khodosovtsev ass. nova союзу Ceratodonto-Polytrichion piliferi (Waldh. 1947) v. Hübschm. (1967) порядку Polytrichetalia piliferi v. Hübschm. (1975). Усі угруповання об’єднуються у клас Ceratodonto-Polytrichetea piliferi Mohan (1978). Лишайникові угруповання є індикаторами інтенсивності дефляційних процесів на нижньодніпровських аренах. За градієнтом зменшення сили дефляції вони утворюють такий ряд: 1) Placynthiello uliginosi-Cladonietum rei (інтенсивні процеси дефляції); 2) Cladonietum subulato-fimbriatae (помірні процеси дефляції); 3) Xanthoparmelietum pokornyi (рівновага між дефляційно-демутаційними процесами); 4) Сladonietum alcicornis (інтенсивні процеси демутації). Пірамідальні та коржикоподібні морфоструктури лишайника Placуnthiella uliginosa, які утворюються на пісках, також є біоіндикаторними показниками інтенсивності дефляційних процесів. Робота ілюстрована 6 фітоценотичними таблицями та рисунками. Differences between spatial and functional positions of lichen and bryophyte associations vs. higher plant communities are shown. We recognized four lichen associations in the lower Dnieper sand dunes: Сladonietum alcicornis Klement (1953), Xanthoparmelietum pokornyi Khodosovtsev ass. nova, Placynthiello uliginosi-Cladonietum rei Khodosovtsev ass. nova, Cladonietum subulato-fimbriatae Khodosovtsev ass. nova; all belonging to the union Cladonion sylvaticae Klement (1950) from the order Peltigeretalia Klement (1950). One bryophyte association, Syntrichietum ruraliformis Boiko et Khodosovtsev ass. nova, was recognized; it belongs to the union Ceratodonto-Polytrichion piliferi (Waldh. 1947) v. Hübschm. (1967) from the order Polytrichetalia piliferi v. Hübschm. (1975). We consider the stage of stabilization of the substrate as the leading factor in succession of terricolous lichen and moss communities on sand dunes at lower Dnieper. With increasing of stabilization of weathering, lichen and bryophyte communities alternate in the following order: (1) Placynthiello uliginosi-Cladonietum rei; (2) Cladonietum subulato-fimbriatae; (3) Xanthoparmelietum pokornyi; (4). Placуnthiella uliginosa growing on sand dunes forms pyramid-forming or pancake-forming microrelief, which indicate intensities of weathering vs. stabilization. Показано независимость мохових и лишайникових сообществ от сообществ сосудистых растений. Продромус псаммофитных сообществ нижнеднепровских арен состоит из четырѐх лишайникових асоциаций Сladonietum alcicornis Klement (1953), Xanthoparmelietum pokornyi Khodosovtsev ass. nova, Placynthiello uliginosi-Cladonietum rei Khodosovtsev ass. nova, Cladonietum subulato-fimbriatae Khodosovtsev ass. nova, которые принадлежат союзу Cladonion sylvaticae Klement (1950) порядка Peltigeretalia Klement (1950), и одной моховой ассоциации Syntrichietum ruraliformis Boіko et Khodosovtsev ass. nova союзу Ceratodonto-Polytrichion piliferi (Waldh. 1947) v. Hübschm. (1967) порядка Polytrichetalia piliferi v. Hübschm. (1975). Все сообщества объединяются в класс Ceratodonto-Polytrichetea piliferi Mohan (1978). Формирование эпигейных лишайниковых сообществ на нижнеднепровских аренах зависит от интенсивности дефляционных процесов. По уменьшению силы дефляционных процесов, их можна расположить в ряд: 1) Placynthiello uliginosi-Cladonietum rei (интенсивные процессы дефляции); 2) Cladonietum subulato-fimbriatae (умеренные процесы дефляции); 3) Xanthoparmelietum pokornyi (равновесие между дефляционно-демутационными процесами); 4) Сladonietum alcicornis (интенсивные процесы демутации). Пирамидальные и коржиковидные морфоструктуры лишайника Placуnthiella uliginosa, которые образуються на песках, также являются биоиндикаторными показателями интенсивности дефляционных процессов. Работа проилюстрирована 6 фитоценотическими таблицами и рисунками.
Лишайникові та мохові угруповання нижньодніпровських арен: синтаксономія та індикація дефляційних процесів
(2011) Ходосовцев, О. Є.; Бойко, М. Ф.; НАДЄІНА, О. В.; Ходосовцева, Ю. А.; ХОДОСОВЦЕВ, А. Е.; НАДЕИНА, О. В.; KHODOSOVTSEV, O. YE; BOІKO, M. F.; NADYEINA, O. V.; KHODOSOVTSEVA, YU. A.
Обговорюється незалежність та відокремленість мохових та лишайникових угруповань від угруповань судинних рослин. Продромус псамофітних угруповань Нижньодніпровських арен складається з чотирьох лишайникових асоціацій – Сladonietum alcicornis Klement (1953), Xanthoparmelietum pokornyi Khodosovtsev ass. nova, Placynthiello uliginosi-Cladonietum rei Khodosovtsev ass. nova, Cladonietum subulato-fimbriatae Khodosovtsev ass. nova, які належать до союзу Cladonion sylvaticae Klement (1950) порядку Peltigeretalia Klement (1950) та однієї мохової асоціації – Syntrichietum ruraliformis Boiko et Khodosovtsev ass. nova союзу Ceratodonto-Polytrichion piliferi (Waldh. 1947) v. Hübschm. (1967) порядку Polytrichetalia piliferi v. Hübschm. (1975). Усі угруповання об’єднуються у клас Ceratodonto-Polytrichetea piliferi Mohan (1978). Лишайникові угруповання є індикаторами інтенсивності дефляційних процесів на нижньодніпровських аренах. За градієнтом зменшення сили дефляції вони утворюють такий ряд: 1) Placynthiello uliginosi-Cladonietum rei (інтенсивні процеси дефляції); 2) Cladonietum subulato-fimbriatae (помірні процеси дефляції); 3) Xanthoparmelietum pokornyi (рівновага між дефляційно-демутаційними процесами); 4) Сladonietum alcicornis (інтенсивні процеси демутації). Пірамідальні та коржикоподібні морфоструктури лишайника Placуnthiella uliginosa, які утворюються на пісках, також є біоіндикаторними показниками інтенсивності дефляційних процесів. Робота ілюстрована 6 фітоценотичними таблицями та рисунками. Показано независимость мохових и лишайникових сообществ от сообществ сосудистых растений. Продромус псаммофитных сообществ нижнеднепровских арен состоит из четырѐх лишайникових асоциаций Сladonietum alcicornis Klement (1953), Xanthoparmelietum pokornyi Khodosovtsev ass. nova, Placynthiello uliginosi-Cladonietum rei Khodosovtsev ass. nova, Cladonietum subulato-fimbriatae Khodosovtsev ass. nova, которые принадлежат союзу Cladonion sylvaticae Klement (1950) порядка Peltigeretalia Klement (1950), и одной моховой ассоциации Syntrichietum ruraliformis Boіko et Khodosovtsev ass. nova союзу Ceratodonto-Polytrichion piliferi (Waldh. 1947) v. Hübschm. (1967) порядка Polytrichetalia piliferi v. Hübschm. (1975). Все сообщества объединяются в класс Ceratodonto-Polytrichetea piliferi Mohan (1978). Формирование эпигейных лишайниковых сообществ на нижнеднепровских аренах зависит от интенсивности дефляционных процесов. По уменьшению силы дефляционных процесов, их можна расположить в ряд: 1) Placynthiello uliginosi-Cladonietum rei (интенсивные процессы дефляции); 2) Cladonietum subulato-fimbriatae (умеренные процесы дефляции); 3) Xanthoparmelietum pokornyi (равновесие между дефляционно-демутационными процесами); 4) Сladonietum alcicornis (интенсивные процесы демутации). Пирамидальные и коржиковидные морфоструктуры лишайника Placуnthiella uliginosa, которые образуються на песках, также являются биоиндикаторными показателями интенсивности дефляционных процессов. Работа проилюстрирована 6 фитоценотическими таблицами и рисунками. Differences between spatial and functional positions of lichen and bryophyte associations vs. higher plant communities are shown. We recognized four lichen associations in the lower Dnieper sand dunes: Сladonietum alcicornis Klement (1953), Xanthoparmelietum pokornyi Khodosovtsev ass. nova, Placynthiello uliginosi-Cladonietum rei Khodosovtsev ass. nova, Cladonietum subulato-fimbriatae Khodosovtsev ass. nova; all belonging to the union Cladonion sylvaticae Klement (1950) from the order Peltigeretalia Klement (1950). One bryophyte association, Syntrichietum ruraliformis Boiko et Khodosovtsev ass. nova, was recognized; it belongs to the union Ceratodonto-Polytrichion piliferi (Waldh. 1947) v. Hübschm. (1967) from the order Polytrichetalia piliferi v. Hübschm. (1975). We consider the stage of stabilization of the substrate as the leading factor in succession of terricolous lichen and moss communities on sand dunes at lower Dnieper. With increasing of stabilization of weathering, lichen and bryophyte communities alternate in the following order: (1) Placynthiello uliginosi-Cladonietum rei; (2) Cladonietum subulato-fimbriatae; (3) Xanthoparmelietum pokornyi; (4). Placуnthiella uliginosa growing on sand dunes forms pyramid-forming or pancake-forming microrelief, which indicate intensities of weathering vs. stabilization.
Перше повідомлення про зростання Colchicum ancyrense B.L. Burtt на Херсонщині (Україна)
(2009) Мойсієнко, І. І.; Коломійчук, В. П.; Бойко, М. Ф.; Ходосовцев, О. Є.; Вондрак, Я.; Наумович, Г. О.; Ходосовцева, Ю. А.
Перше повідомлення про зростання Colchicum ancyrense B.L. Burtt на Херсонщині (Україна)
(2009) Мойсієнко, І. І.; Коломійчук, В. П.; Бойко, М. Ф.; Ходосовцев, О. Є.; Вондрак, Я.; Наумович, Г. О.; Ходосовцева, Ю. А.; МОЙСИЕНКО, И. И.; КОЛОМИЙЧУК, В. П.; ХОДОСОВЦЕВ, О. Е.; НАУМОВИЧ, Г. А.; MOYSIYENKO, I. I.; KOLOMIYCHUK, V. P.; BIOKO, M. F.; KHODOSOVTSEV, O. E.; VONDRÁK, J.; NAUMOVYCH, G. O.; KHODOSOVTSEVA, YU. A.
В статті вперше для Херсонської області вказується рідкісний вид флори включений до Червоної книги України Colchicum ancyrense B.L. Burtt. В статье впервые для Херсонской области указывается редкий вид флоры включенный в Красную книгу Украины Colchicum ancyrense B.L. Burtt. Data about Colchicum ancyrense B.L. Burtt. (Red Data Book of Ukraine) as a new species for the Kherson region are provided.
СТАН ВИВЧЕНОСТІ РІЗНОМАНІТТЯ ЛИШАЙНИКІВ ТА ЛІХЕНОФІЛЬНИХ ГРИБІВ ЗАПОВІДНИКІВ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ ПРИРОДНИХ ПАРКІВ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ
(2017) Ходосовцев, О. Є.; Дармостук, В. В.; Ходосовцева, Ю. А.