Browsing by Author "Черемісін, О. В."

Now showing 1 - 20 of 63

CORRUPTION AND BRIBERY IN TOWNS OF THE SOUTH OF UKRAINE DURING THE PERIOD OF 1785-1870
(2019) Mykhailenko, G. M.; Сheremisin, O. V.; Черемісін, О. В.; Михайленко, Г. М.
The article focuses on the problem of bribery and corruption in towns in the south of Ukraine between the end of the eighteenth century and the first half of the nineteenth century. The main focus is on the activities of public officials and deputies of municipal self-government. It is noted that the flourishing state of corruption and bribery in the region began to form under the conditions of the new socio-cultural situation that resulted from the fast processes of incorporation, colonization, adaptation, and modernization. The distance from the centre weakened control on the part of the State, and therefore corruption and bribery acquired new forms in the south of Ukraine in comparison with other regions of the Russian Empire. Also regional features of the flourishing state of corruption and bribery have been noted. Conclusions are made that corruption and bribery became usual occurrences of local life against which municipal communities came out, permanently forming an interaction mechanism with civil society. It is also noted that the struggle of local communities with different cases of bribery had practical results: a lot of officials were punished, and eventually sentenced to long terms of imprisonment.
HUMAN FACTOR OF LOCAL SELF-GOVERNMENT OF SOUTHERN UKRAINE AT THE END OF THE XVIIIth – THE BEGINNING OF THE XXth CENTURIES
(2021) Cheremisin, O. V.; Predmestnikov, O.; Черемісін, О. В.; Предместніков, О.
The purpose of the research – is to examine and reconstruct the specificity of a human factor in town management at the territory of the South of Ukraine in the second half of the 18th – at the beginning of the 20th century. The research methodology is based on the principles of scientificity, historism, verification, author objectiveness, the frontier theory, human dimension, regionalism and also on the use of general scientific (analysis, synthesis and generalization) and specific historical (historical and genetic, historical and typological, historical and systemic) methods. The scientific novelty consists in the fact that the formation of a new socio-cultural reality and geo-political changes resulted in involving representatives of the Western European countries into management of the Southern Ukrainian region and towns that changed the bureaucratic system of the Russian Empire. That made it possible to transform the South of Ukraine into important centers of the economic life of both the region and the country intensifying modernization processes. Such processes are strongly related to the participation of deputies and foreign employees in the municipalities and the activities of public management in the towns of the South. This study considers bodies of self-government as a specific mode of activity of municipality deputies. Special attention is focused on characterization of their role in the practical activity of public elective institutions. The Conclusions. The results of the research contain the information that a deputy of a local self-government is considered not as a political construct, but as a personal and individual phenomenon reflecting different behavioral patterns of self-government deputies better and expressing their cultural values more obviously. The study also emphasizes that the towns were managed by the representatives of different socio-professional layers that enhanced the individual features of the region when compared to other regions of the country. Мета дослідження – розкрити та реконструювати особливості людського фактору в управлінні містами на території Півдня України в другій половині XVIII – початку XX ст. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, верифікації, авторської об’єктивності, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що в результаті формування нової соціокультурної реальності та геополітичних змін до управління південноукраїнським регіоном та містами були задіяні представники західноєвропейських країн, які внесли багато змін у бюрократичну систему Російської імперії. Це дало можливість Півдню України перетворитися на важливі центри економічного життя як регіону, так і держави, що прискорило модернізаційні процеси. Такі процеси міцно пов’язані із участю в діяльності муніципалітетів працівники депутатів та найманих працівників у функціонуванні громадських управлінь в містах Півдня України. У пропонованій статті органи самоврядування аналізуються як специфічний образ діяльності і активності депутатів муніципалітетів. Основна увага приділена розкриттю їх характерів у практичній діяльності громадських виборчих установ. Висновки. У запропонованих результатах дослідження міститься інформація про те, що образ депутатів самоврядування розглядається не як політичний конструкт, а як особистісно-індивідуальний феномен, в якому краще розкриваються різні поведінкові моделі депутатів самоврядування і краще виражаються їх культурні цінності. Тако, відзначено, що містами управляли представники різних соціопрофесійних образів, що значно посилювало регіонально-індивідуальні особливості краю, у порівнянні з іншими регіонами держави.
IMAGE OF FOREIGN COLONIZERS IN A TOWN ENVIRONMENT IN THE SOUTH OF UKRAINE IN TRAVELLERS’ NARRATIVES AT THE END OF THE 18th – THE FIRST HALF OF THE 19th CENTURY
(2022) Mykhailenko, G.; Cheremisin, O.; Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.
The purpose of the research is to study the image of foreign colonizers in a town environment in the South of Ukraine described in travellers’ narratives at the end of the 18th – the first half of the 19th century. In the second half of the 18th century the incorporation of the southern Ukrainian region into the Russian Empire, as a fact in itself, promoted a great interest in the region all over the world, which caused springing up a new kind of tourism – travels to countries whose culture was very different from that of the West Europe. As a result, visitors described their travels in narratives which were published afterwards and it gave rise to a new literary genre – “travellers’ narratives”. In these narratives authors described their own vision of the processes which were taking place on the territory of the South of Ukraine at the end of the 18th – the first half of the 19th century. Nowadays these travellers’ narratives (“travels”) are important informational sources in regard to history of the region, as they contain a lot of information which was not saved in other documentary and statistical sources. The research methodology is based on the principles of scientism, historical methods, verification, author’s objectiveness, the frontier theory, human dimension, regionalism, and also on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization), special and historical (historical and genetic, historical and typological, historical and systemic) methods. The Scientific Novelty. Views of travellers on foreigners in the cities of Southern Ukraine at the end of the 18th – the first half of the 19th century is researched for the first time in Ukrainian historiography. The Conclusion. During their own travels visitors characterized towns of the region as well as peculiarities of their social and economical, cultural development. The image of foreigners, who settled on the territory of the region during the colonization’s process, was brought into focus in their numerous descriptions. In their memoirs a plenty of attention was paid to the image of foreigners in towns in the South of Ukraine. In particular, travellers focused on peculiarities of a local everyday life, culture of various nationalities, inhabitants’ interaction with government, their attitude to modernization process as well. The major attention in the article is paid to differences in taking a new social and cultural reality in the southern Ukrainian region by the English and American travellers, on the one hand, and by the Russian visitors, on the other hand. The research resulted in creating a whole image of foreigners in towns in the South of Ukraine during the period under analysis. Мета статті – представити результати дослідження образу іноземних колоністів в міському середовищі Півдня України, який був описаний в записках мандрівників наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Інкорпорація до складу Російської імперії південноукраїнського регіону в другій половині XVIII ст. викликала значний інтерес світової громадськості. Це призвело до виникнення нового виду туризму – “путешествия” – мандрівних поїздок до країн, культура яких значно відрізнялася від західноєвропейської. У результаті візитери залишили після своїх поїздок велику кількість мандрівних записок, які були опубліковані і породили новий жанр літератури – травелери. Саме в них мандрівники описували власні спостереження процесів, які відбувалися на території Півдня України наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Травелери є цінним джерелом з історії регіону, оскільки містять великий масив інформації, що не збереглася у документальних і статистичних джерелах. Методологію дослідження складають принципи науковості, об’єктивності, верифікації джерел, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму. У роботі використані як загальнонаукові (аналізу, синтезу, так і спеціально-наукові (історико-хронологічний, історико-систематичний, історико типологічний) методи дослідження. Наукова новизна. Уперше в українській історіографії проаналізовано погляди мандрівників на іноземців у містах Півдня України наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Висновки. Під час мандрів візитери характеризували міста регіону, особливості їхнього соціально-економічного та культурного розвитку. Центральне місце в їх описах займав образ іноземців, які оселилися на території регіону в ході колонізаційних процесів. У їхніх споминах багато уваги приділено образу іноземців у містах Півдня України. Мандрівники звертали увагу на особливості побуту, культуру, взаємовідносин іноземців із владними структурами, їх ставлення до модернізаційних перетворень тощо. Головна увага у статті звернена на відмінності сприйняття нової соціально-культурної дійсності в південноукраїнському регіоні в середовищі іноземців англійськими, американськими мандрівниками, з одного боку, та російськими візитерами, з іншого. У результаті проведеного дослідження вдалося встановити цілісний образ іноземців у містах Півдня України протягом досліджуваного періоду.
LOCAL SELF-GOVERNMENT IN THE SOUTH OF UKRAINE IN THE LIGHT OF THE REGIONAL INDIVIDUAL TEORY IN THE END OF XVIII – THE BEGINNING OF XX CENTURY
(2018) Cheremisin, O. V.; Черемісін, О. В.
MODERN DECENTRALIZATION OF LOCAL SELF-GORVENMENT IN UKRAINE: SOURCES AND PERSPECTIVESOF DEVELOPVENT (REGIONAL ASPECT)
(2018) Cheremisin, O. V.; Черемісін, О. В.
A complex process of reforming local self-government bodies on decentralization principles is taking place in today’s circumstances of building the Ukrainian State. It will eventually provide real development of the regions; the finances will not be redistributed between the center and periphery, but will be stored in communities for their economic development, education and healthcare purposes. Ukrainian regions had similar experience of decentralization in the past. The present article is dedicated to interpreting the results of it on the terrains of the south-Ukrainian region during the end of the 18th and the beginning of the 19th centuries. The author studies the causes, the development and the decline of decentralization policy as well as the attitude to it from the part of the local elite. The attempt has also been made to answer the question: why the decentralization policy failed in the Russian Empire and what values decentralization policy should be based on.
MUNICIPAL INTEGRATION OF SOUTHERN UKRAINE JEWS AT THE END OF THE XVIII – THE BEGINNING OF THE XX CENTURIES: SETTLEMENT, MODERNIZATION AND PARTICIPATION IN SELF-GOVERNMENT
(2019) Cheremisin, O. V.; Черемісін, О. В.
The article is dedicated to the research of Jewish population conditions in southern towns of Ukraine during the end of the XVIII – beginning of the XX centuries. Jewish population constituted a substantial part of southern towns’ population during the studied period. That is why the participation of the Jews in cultural, national and municipal life of southern Ukrainian towns is analyzed. Employment of the Jews in towns is characterized, too. The South of Ukraine from a legal point of view of the Russian Empire was marked as a limit for Jewish settlement, so the details of their participation in self-government are analyzed. The problem of the Jews’ participation in urbanization and modernization of the Southern Ukraine region is studied taken separately. Demographic changes in a part of Jewish population and in regard to their correlation in municipal councils are also characterized. The conclusions are made concerning the role of the Jews in urbanization of the Southern Ukraine region and their activity in municipal self-government.
NEW UKRAINE VS NOVORUSSIA: MYTHS AND REALITIES OF GEOPOLITICAL CHANGES DURING THE SECOND HALF OF THE XVIIITH – AT THE END OF THE XIXTH CENTURY
(2020) Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.; Mykhailenko, G. M.; Cheremisin, O. V.
The aim of the research is to reconstruct the peculiarities of geopolitical changes, which took place on the territory of southern Ukraine during the second part of the XVIIIth – the end of the XIXth century. The research methodology is based on the principles of scientism, historical methods, verification, author’s objectiveness, the frontier theory, a human dimension, regionalism, and also on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical (historicalgenetic, historical-typological, historical-systemic) methods. The scientific novelty consists in the fact that the process of incorporation and colonization of the southern Ukrainian region has been specified on the basis of the documents unknown before. It has been emphasized that the southern Ukrainian region had a lot of peculiarities, which differed it from other regions of the Russian Empire. It was characteristic of the spirit of free enterprising; it nearly did not know any serfdom and, besides, through southern ports not only new goods but progressive ideas were spread out from modernized West Europe. The Empire had been striving to implement an artificial project “Novorussia” for a long time, but this policy became a failure. The region was populated by the Ukrainians; it was formed in close economical and socio-cultural relationships with the left and right banks Ukraine and became an integral part of Great Ukraine. In the research the south of Ukraine is characterized as “New Ukraine” to counterbalance Russia’s failed “Novorussia” project. The memoirs by West European and Russian political and public figures as well as ordinary travellers round the region have been studied and the attention is focused on the fact that the southern Ukrainian region had nothing in common with backward Russia. The same time, modernization, colonization, cultural and other factors only proved it. The Conclusions. As a result of the present research, the conclusions have been made saying that the term “New Ukraine” has more rights to exist as a manifestation of the beginning of “a new life” in many aspects (political, economical, socio-cultural, etc.). The new Ukrainian region from the very beginning was given a strong impetus to development in the West-European direction and the residents of the region did not inherit Russia’s values. Мета дослідження – розкрити й проаналізувати особливості геополітич- них змін, які відбулись на території Півдня України в другій половині XVIII – кінці XIX ст. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, верифікації, автор- ської об’єктивності, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму, а також на викори- стання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико- генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що на основі невідомих раніше документів уточнено процес інкорпорації та колоніза- ції південноукраїнського регіону. Наголошується, що Південь України мав багато особливос- тей, що якісно вирізняли його серед інших регіонів Російської імперії. Для нього характерним був дух вільного підприємництва, він майже не знав кріпосного права, а через південні порти поширювалися не тільки товари, а й прогресивні ідеї модернізованої Західної Європи. Довгий час імперія намагалася реалізувати на Півдні України штучний проект “Новоросія”, але ця політика зазнала краху. Регіон заселявся українцями, формувався у тісному економічному та соціокультурному взаємозв’язку із Правобережжям і Лівобережжям, ставши органічною частиною Великої України. У дослідженні Південь України характеризується терміном “Нова Україна” як противага невдалому російському проекту “Новоросія”. У статті розглянуті спо- гади західноєвропейських та російських політичних, громадських діячів і простих відвідувачів регіону, які фокусували увагу на тому, що південноукраїнський регіон не мав нічого спільного із відсталою Росією. Водночас модернізаційні, колонізаційні, культурні та інші фактори це лише підтверджували. Висновки. У результаті проведеного дослідження були зроблені висно- вки про те що термін “Нова Україна” має більше прав на існування як вияв початку “нового життя” в багатьох аспектах (політичному, економічному, соціокультурному та інших). Ново-український регіон із самого початку існування прийняв потужний західноєвропейський напрям розвитку, а мешканці регіону не отримали в спадок російські цінності.
NEW UKRAINE VS NOVORUSSIA: MYTHS AND REALITIES OF GEOPOLITICAL CHANGES DURING THE SECOND HALF OF THE XVIIITH – AT THE END OF THE XIXTH CENTURY
(2020) Mykhailenko, G. M.; Сheremisin, A. V.; Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.
The aim of the research is to reconstruct the peculiarities of geopolitical changes, which took place on the territory of southern Ukraine during the second part of the XVIIIth – the end of the XIXth century. The research methodology is based on the principles of scientism, historical methods, verification, author’s objectiveness, the frontier theory, a human dimension, regionalism, and also on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical (historical genetic, historical-typological, historical-systemic) methods. The scientific novelty consists in the fact that the process of incorporation and colonization of the southern Ukrainian region has been specified on the basis of the documents unknown before. It has been emphasized that the southern Ukrainian region had a lot of peculiarities, which differed it from other regions of the Russian Empire. It was characteristic of the spirit of free enterprising; it nearly did not know any serfdom and, besides, through southern ports not only new goods but progressive ideas were spread out from modernized West Europe. The Empire had been striving to implement an artificial project “Novorussia” for a long time, but this policy became a failure. The region was populated by the Ukrainians; it was formed in close economical and socio-cultural relationships with the left and right banks Ukraine and became an integral part of Great Ukraine. In the research the south of Ukraine is characterized as “New Ukraine” to counterbalance Russia’s failed “Novorussia” project. The memoirs by West European and Russian political and public figures as well as ordinary travellers round the region have been studied and the attention is focused on the fact that the southern Ukrainian region had nothing in common with backward Russia. The same time, modernization, colonization, cultural and other factors only proved it. The Conclusions. As a result of the present research, the conclusions have been made saying that the term “New Ukraine” has more rights to exist as a manifestation of the beginning of “a new life” in many aspects (political, economical, socio-cultural, etc.). The new Ukrainian region from the very beginning was given a strong impetus to development in the West-European direction and the residents of the region did not inherit Russia’s values. Мета дослідження – розкрити й проаналізувати особливості геополітич них змін, які відбулись на території Півдня України в другій половині XVIII – кінці XIX ст. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, верифікації, автор ської об’єктивності, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму, а також на викори стання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що на основі невідомих раніше документів уточнено процес інкорпорації та колоніза ції південноукраїнського регіону. Наголошується, що Південь України мав багато особливос тей, що якісно вирізняли його серед інших регіонів Російської імперії. Для нього характерним був дух вільного підприємництва, він майже не знав кріпосного права, а через південні порти поширювалися не тільки товари, а й прогресивні ідеї модернізованої Західної Європи. Довгий час імперія намагалася реалізувати на Півдні України штучний проект “Новоросія”, але ця політика зазнала краху. Регіон заселявся українцями, формувався у тісному економічному та соціокультурному взаємозв’язку із Правобережжям і Лівобережжям, ставши органічною частиною Великої України. У дослідженні Південь України характеризується терміном “Нова Україна” як противага невдалому російському проекту “Новоросія”. У статті розглянуті спо гади західноєвропейських та російських політичних, громадських діячів і простих відвідувачів регіону, які фокусували увагу на тому, що південноукраїнський регіон не мав нічого спільного із відсталою Росією. Водночас модернізаційні, колонізаційні, культурні та інші фактори це лише підтверджували. Висновки. У результаті проведеного дослідження були зроблені висно вки про те що термін “Нова Україна” має більше прав на існування як вияв початку “нового життя” в багатьох аспектах (політичному, економічному, соціокультурному та інших). Ново-український регіон із самого початку існування прийняв потужний західноєвропейський напрям розвитку, а мешканці регіону не отримали в спадок російські цінності.
THE DIALECTICS OF THE AUTHORITY AND MORALITY ON THE SOUTH OF UKRAINE AT THE END OF 18TH, THE EARLY 20TH CENTURIES
(2018) Cheremisin, O. V.; Herasymenko, M.; Черемісін, О. В.
This article is dedicated to the investigation of the fundamental philosophical values which lead the activity of the self-government deputies in the Southern Ukraine region. A complex and ambiguous process of the new socio-cultural reality formation took place at the end of 18th century. The South of Ukraine is considered as the frontier area where the modern Western European, family- protective Ukrainian and bureaucratic Russian traditions come into cross-cultural collaboration. Their close intermingling and contact provided a basis for shaping the new philosophy, the system of values, stereotypes, mentality and awareness of the local elites. The South of Ukraine became a modern region. That enabled to understand the further necessity to intensify the process of decentralization, democratization and autonomization of the local government. The conclusion has been done as to the values the present day politicians should adopt.
THE EXPERIENCE OF ECONOMICAL MODERNIZATION OF MUNICIPAL ECONOMY IN THE SOUTH OF UKRAINE IN THE SECOND HALF OF XIX – AT THE BEGINNING OF XX
(2021) Черемісін, О. В.; Cheremisin, O. V.
ВНЕСОК ІНОЗЕМНИХ КОЛОНІСТІВ В АРХІТЕКТУРНИЙ ТА КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР МІСТ ПІВДНЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX СТ.
(2020) Черемісін, О. В.; Дубовик, Л. П.; Cheremisin, O. V.; Dubovik, L. P.
Стаття присвячена ролі іноземних колоністів в організації архітектурного та культурного міського простору на Півдні України наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст. Як відомо, після інкорпорації регіону до складу Російської імперії в кінці XVIII ст. попередні запорозькі та кримськотатарські військово-фортифікаційні поселення стали базою для більшості міст Півдня України. Вони достатньо швидкими темпами були перетворені на перлини росій- ської держави, а центральна влада постійно наголошувала на тому, що це тільки її заслуга. Тому перейшла від військового командування до цивільного управління, що завершило формування міст та отримання ними самоврядної громадськості. Загалом, міста Півдня України постали як суміш військової доктрини фортифікаційного мистецтва, античних найменувань, ідей епохи Просвітництва та західноєвропейських теорій містобудування (архітектори були запрошені із країн Західної Європи), що виявилось у відсутності в архітектурній забудові нових міст не тільки українських, але, власне, й російських традицій. Із метою утримання території в кожному місті розміщувались війська, зосереджені у фортецях, де формувались військові та торговельні флоти. В основу містобудування цього часу лягли регулярне плану- вання, сполучення міської забудови із природними елементами, ансамблевість центральних площ, на яких розміщувались офіційні установи. Для архітектурного обличчя міських центрів характерна симетрична композиція ансамблів з однаковим ритмом фасадів адміністративних приміщень. Використання типових проєктних і «зразкових» фасадів жилих будинків забезпечило формування єдиного стилю забудови прямолінійних або круглих площ. Деякі з них характеризувались великим простором із невисокою забудовою. У південноукраїнських міс- тах поширився тип багатоповерхового галерейного будинку, котрий відповідав місцевим клі- матичним умовам. У висновках зазначається, що вищезазначені здобутки не були надбанням лише російської влади, запрошені інженери та архітектори із Західної Європи зробили набагато більше в організації архітектурного та культурного простору міст Півдня України. The study examines the role of foreign settlers in organizing architectural and cultural urban space in South of Ukraine in the late 18th–the early 19th century. As it is known, after the incorporation of the region into the structure of the Russian Empire at the end of the 18th century the previous zaporizki and Crimean-tatar military- fortification settlements became a foundation for most towns in South of Ukraine. They were transformed into the gems of the Russian Empire very fast, and the central government constantly emphasized that it was only their contribution. Therefore there was a transition from a military command to civil government that resulted in the formation of towns and their self-government status. Generally the towns in South of Ukraine arose as a mixture of a military doctrine of fortification art, antique names, ideas of the Enlightenment Epoch and the Western European theories of town construction (architects were invited from the countries of Western Europe) that manifested itself in the lack of both Ukrainian and Russian traditions in architectural construction of new towns. In order to keep the territory, each town had an army located in fortresses where military and trade fleets were formed. The basis of town construction of that time was regular planning, connection of urban buildings with natural elements, ansamlble combination of central squares where official institutions were located. Symmetrical compositions of ansambles with a similar rhythm of facades of administrative buildings were characteristic of architecture of the town centres. The use of typical projected and “model” facades of dwelling houses made it possible to form a single style of building rectilinear or round squares. Some of them were characterized by large space with low buildings. The type of a multi-storey gallery building was widespread that corresponded to the local climate conditions of the towns in South of Ukraine. The conclusions highlight that the above-mentioned achievements were not contributions of the Russian government only, since engineers and architects invited from Western Europe did much more in organizing architectural and cultural space of the towns in South of Ukraine.
ДЕРЖАВНА ТА ЗЕМСЬКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА МІСЬКОМУ САМОВРЯДУВАННЮ ПІВДНЯ УКРАЇНИ ПРОТЯГОМ XIX – ПОЧАТКУ XX ст.
(2017) Черемісін, О. В.; Cheremisin O. V.
Стаття присвячується зовнішнім фінансовим надходженням для допомоги міському самоврядуванню протягом XIX – початку XX ст. Відмічено, що Жалуваною грамотою 1785 р. вводилася нова система міського самоврядування на принципах децентралізації задля того, щоб міста самофінансувалися і таким чином скорочювалися державні витрати. Зазначено, що вже на початку XIXст. уряд Російської імперії зрозумів нездійсненність такої політики і вдався до централізації. Міста Півдня України самостійно не могли фінансувати різні державні замовлення за міські кошти. Тому уряд долучився до фінансування міського самоврядування у вигляді державної та земської допомоги з метою покриття витрат на державні проекти: будівництво шляхів сполучення, утримання пошт і телеграфів, поліції і суду тощо. Також потреба у додатковому фінансуванні міського самоврядування була викликана нестачею власних коштів для утримання державних закладів. Відзначається, що позитивна роль зовнішньої фінансової допомоги міському самоврядуванню була помітна протягом усього досліджуваного періоду. The article deals with external financial subventions carried out with the aim of assisting municipal selfgovernment during the XIX – the beginning of XX centuries. It is featured that the Chart of Katherine II of 1785 established a new system of municipal self-government according to the principles of decentralization with the aim of municipal self-financing having decreased thus expenditures of the state budget. In the beginning of XIX century the government understood the insolvency of such policy and returned to decentralization. Cities of the south of the Ukraine could not finance fully numerous state orders: building railways, maintaining post-offices and telegraph agencies, police and courts. The necessity in additional financing of municipal self-government was caused by shortage of own financial resources for supporting administrative bodies. It was concluded that positive role of external financial assistance to municipal self-government was perceptible during all investigated period.
ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ МІСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ В 1785-1917 РР.
(2018) Черемісін, О. В.
ДУМСЬКА МОДЕЛЬ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЯК ПОЛІТИЧНИЙ ІНСТИТУТ ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКОГО РЕГІОНУ 1785-1870 РР
(2021) Черемісін, О. В.
ДУМСЬКА МОДЕЛЬ МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ В КІНЦІ XVIII – ПОЧАТКУ XX ст.
(2020) Черемісін, О. В.
ДУМСЬКА МОДЕЛЬ МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ
(2016) Черемісін, О. В.
У даній статті аналізується система міського самоврядування на Півдні України наприкінці XVIII – початку XX століть. Зазначаються тенденції становлення, формування, реформування та еволюційних змін, які відбулись із муніципалітетами Півдня України протягом досліджуваного періоду. Органи громадського управління розглядаються в цілому нейтрально, без різкого позитивного або негативного оцінювання результатів діяльності. Зроблені акценти на тому, що муніципалітети Півдня України мали власні особливості розвитку, які були відмінними від подібних структур інших регіонів Російської імперії. Аналізується кризове становище думської моделі самоврядування та шляхи їх вирішення різними політичними силами держави. Зроблені висновки про те, що муніципалітети Півдня України мали більші темпи фінансового зростання, модернізації та урбанізації. В данной статье анализируется система городского самоуправления на Юге Украины в конце XVIII – начале XX столетий. Определяются тенденции становления, формирования, реформирывания и еволюционных изменений, которые произошли с муниципалитетами Юга Украины на протяжении исследуемого периода. Органы общественного управления рассматриваются в целом нейтрально, без резкого позитивного или негативного оценивания результатов деятельности. Сделаны акценты на том, что муниципалитеты Юга Украины обладали собственными особенностями развития, которые оличались от подобных структур других регионов Российской империи. Анализируется кризисное состояние думской модели самоуправления и пути их решения разными политическими силами государства. Сделаны выводы о том, что муниципалитеты Юга Украины обладали більшими темпами фінансового роста, модернизации и урбанизации. This article analyzes the system of the city government in the South of Ukraine in the late XVIII - early XX centuries. The trends of formation, development, reforming and evolutionary changes that occurred with the municipalities of the South of Ukraine have been defined in the course of the covered period. The authorities of public administration in general are considered neutrally, with no dramatic positive or negative evaluation of the activities results. The article accentuates the fact that the municipalities of the South of Ukraine had their own peculiarities of the development, which were different from the similar structures of other regions of the Russian Empire. It analyzes the crisis situation of the duma model of government and ways of its solution by means of different political forces of the state. It shows the approaches of solving the problems of development and reformation of the system of the city government on the way of greater independence from the central government. It underlines individual regional characteristics of the city government of the South of Ukraine within the studied period. There were made the conclusions that the municipalities of the South of Ukraine had higher rates of the financial growth, modernization, and urbanization.
ДІЯЛЬНІСТЬ МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТАВРІЙСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В РОЗВИТКУ ОСВІТИ КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ
(2019) Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.
Стаття присвячена аналізу діяльності органів міського самоврядування Таврійської губер нії в розвитку освіти кінця XVIII – початку XX ст. Розглядаються проблеми становлення освітньої мережі в містах Таврійської губернії згідно з адміністративно-територіальним устроєм досліджуваного періоду. Головна увага звернена на фінансову підтримку навчальних закладів, які входили до відомства громадських установ. Водночас акцентується на тому, що за весь досліджуваний період часу міська влада не прийняла жодного рішення, пов’язаного з участю батьків в організації освітнього процесу. Зроблені висновки про те, що діяльність міського самоврядування Таврійської губернії в розвитку освіти була достатньо активною. Статья посвящена анализу деятельности органов городского самоуправления Таврической губер нии в развитии образования конца XVIII – начала XX вв. Рассматриваются проблемы становления образовательной структуры в городах Таврической губернии согласно административно-террито риальному устройству исследуемого периода. Главное внимание сосредоточено на финансовой под держке учебных заведений, которые входили в ведомство гражданских учреждений. Делается акцент на том, что за весь исследуемый период времени городская власть не приняла ни одного решения, свя занного с участием родителей в организации учебного процесса. Сделаны выводы о том, что деятель ность городского самоуправления Таврической губернии в развитии образования была достаточно активной. The paper presents the analysis of the activity of the municipal self-government bodies of Tavriiska prov ince in the development of education in the late 18th – early 20th centuries. It looks at the problems of the formation of an educational network in the towns of Tavriiska province considering the administrative-territo rial structure of the period under study. It pays much attention to the financial support of the educational insti tutions which were a part of the administrations of public institutions. Additionally, the study focuses on the fact that the local authorities did not make any decisions related to the participation of parents in organizing the educational process throughout the entire period under study. The conclusions are drawn that the activity of the municipal self-government of Tavriiska province in the development of education was dynamic enough.
ДІЯЛЬНІСТЬ МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТАВРІЙСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В РОЗВИТКУ ОСВІТИ КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ.
(2019) Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.
Стаття присвячена аналізу діяльності органів міського самоврядування Таврійської губернії в розвитку освіти кінця XVIII – початку XX ст. Розглядаються проблеми становлення освітньої мережі в містах Таврійської губернії згідно з адміністративно-територіальним устроєм досліджуваного періоду. Головна увага звернена на фінансову підтримку навчальних закладів, які входили до відомства громадських установ. Водночас акцентується на тому, що за весь досліджуваний період часу міська влада не прийняла жодного рішення, пов’язаного з участю батьків в організації освітнього процесу. Зроблені висновки про те, що діяльність міського самоврядування Таврійської губернії в розвитку освіти була достатньо активною. Статья посвящена анализу деятельности органов городского самоуправления Таврической губер- нии в развитии образования конца XVIII – начала XX вв. Рассматриваются проблемы становления образовательной структуры в городах Таврической губернии согласно административно-террито- риальному устройству исследуемого периода. Главное внимание сосредоточено на финансовой под- держке учебных заведений, которые входили в ведомство гражданских учреждений. Делается акцент на том, что за весь исследуемый период времени городская власть не приняла ни одного решения, свя- занного с участием родителей в организации учебного процесса. Сделаны выводы о том, что деятель- ность городского самоуправления Таврической губернии в развитии образования была достаточно активной. The paper presents the analysis of the activity of the municipal self-government bodies of Tavriiska province in the development of education in the late 18th – early 20th centuries. It looks at the problems of the formation of an educational network in the towns of Tavriiska province considering the administrative-territorial structure of the period under study. It pays much attention to the financial support of the educational institutions which were a part of the administrations of public institutions. Additionally, the study focuses on the fact that the local authorities did not make any decisions related to the participation of parents in organizing the educational process throughout the entire period under study. The conclusions are drawn that the activity of the municipal self-government of Tavriiska province in the development of education was dynamic enough.
ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО САМОВРЯДУВАННЯ 1785–1870 РР.
(2021) Черемісін, О. В.; Сheremisin, O. V.
У статті розглядається економічна політика місцевого самоврядування протягом 1785–1870 рр. Основну увагу приділено феномену децентралізації, введеному міському положенню 1785 р., яке надавало самостійність у формуванні та розпорядженні фінансовими потоками з метою унезалежнення самоврядування від центральної влади. Досвід дореволюційної роботи самоврядування вкрай важливий для нашого часу, оскільки на сучасному етапі українського державотворення відбуваються реформи місцевого самоврядування за принципами децентралізації, тому зможе послугувати позитивними тенден- ціями розвитку. У статті робиться спроба проаналізувати наслідки широко задуманої реформи щодо економічної політики місцевого самоврядування, аналізуються прибутково-видаткова частина та принципи формування і використання бюджетів у різних регіонах України. В статье рассматривается экономическая политика местного самоуправления на протяжении 1785–1870 гг. Основное внимание уделяется феномену децентрализации, введенному городским положением 1785 г., которое давало самостоятельность в формировании и использовании финансовых потоков с целью независимости самоуправления от центральной власти. Опыт дореволюционной работы самоуправления очень важный для нашего времени, потому что на современном этапе строительства украинского государства проводятся реформы местного самоуправления по принципам децентрализации, поэтому может послужить позитивными тенденциями развития. В статье сделана по- пытка проанализировать последствия широко задуманной реформы относительно экономической политики местного самоуправления, проанализированы расходно-прибыльная часть и принципы формирования и использования бюджетов в разных регионах Украины. This article examines the economic policy of local self-government during 1785–1870. The main attention is paid to the phenomenon of decentralization, introduced by the city regulation of 1785, which gave independence in the formation and management of financial flows in order to make self-government independent of the central government. The experience of prestage of the Ukrainian state, local self-government reforms are taking place according to the principles of decentralization, so it can serve as both positive and negative development trends. The article attempts to analyze the consequences of the widely planned reform of the economic policy of local self-government, analyzes the revenue and expenditure part and the principles of forming and using budgets in different regions of Ukraine. The task of self-preservation of cities, which was set before the urban reform of 1785, was far from fulfilled. But some fundamental issues of local self-government adopted by this reform are still of practical interest today. Thanks to this reform that decentralized self-government was born. It’s concluded that in the legislation of the period under study, many issues of economic policy were determined in each specific city and region quite individually. At the same time city self-government bodies were not given the right to independently set the level of local taxes and fees. The composition of local finances covered the city budget. Through budgets, the local community's own funds were mobilized and spent. The rights and obligations of urban communities did not include independent formation, approval and expenditure of the budget, so the main problem of the financial condition of selfgovernment was the implementation of the current economic policy. It was built on the principles of distribution of profitable sources, based on the concentration of all resources in one place. Drawn conclusion about rationality conducts to economic politics of organs of local selfgovernment of the investigated period.
ЕПІСТОЛЯРНА СПАДЩИНА ІНОЗЕМЦІВ ЩОДО ІСТОРІЇ ПІВДНЯ УКРАЇНИ КІНЦЯ 18 – ПОЧАТКУ 19 СТ.
(2016) Черемісін, О. В.