Browsing by Author "Шевченко, А. В."
Now showing 1 - 18 of 18
- Results Per Page
- Sort Options
Item ESTUDIO DE LA RELACIÓN ENTRE LA DESEABILIDAD SOCIAL Y LAS ORIENTACIONES VALORATIVAS DE LOS JÓVENES(2020) Popovych, I. S.; Shevchenko, А.; Moraga Gálvez, L.; Klenina, K.; Попович, І. С.; Шевченко, А. В.; Гальвес, Л. М.; Кленіна, К. В.El objetivo de esta investigación es fundamentar teóricamente y estudiar empíricamente los parámetros de contenido psicológico de la relación entre la deseabilidad social y las orientaciones de valor de los jóvenes. Se presenta una nueva visión sobre la formación de orientaciones de valor del individuo como una transformación permanente a lo largo de la vida humana. Se observa que la formación de orientaciones de valor es el paso más importante en la formación de la personalidad. Se establece que la deseabilidad social se correlaciona con las orientaciones de valor del individuo (p<.05; p<.01). Se observa que los jóvenes con un alto nivel de deseabilidad social se caracterizan por un cambio en los valores bajo la influencia de la sociedad, tendencia que no se observa en las personas con un bajo nivel. The purpose is to theoretically substantiate and empirically study of the psychological content parameters of the relationship between social desirability and value orientations of adolescents. A new view on the formation of value orientations of the individual as a permanent transformation throughout human life is presented. It is noted that the formation of value orientations is the most important step in the formation of personality. It is established that social desirability correlates with the value orientations of the individual (p <.05; p <.01). It is noted that young people with a high level of social desirability are characterized by a change in values under the influence of society, but for people with a low level – this tendency is not observed. Метою є теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів взаємозв’язку соціальної бажаності та ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку. Презентовано новий погляд на становлення ціннісних орієнтацій особистості як перманентну трансформацію впродовж життя людини. Зауважено, що формування ціннісних орієнтацій – це найважливіший крок у становленні особистості. Встановлено, що соціальна бажаність корелює з ціннісними орієнтаціями особистості (p<.05; p<.01). Зазначено, що особам юнацького віку з високим рівнем соціальної бажаності властива зміна цінностей під впливом соціуму, у осіб з низьким рівнем – дана тенденція не спостерігається. Окреслено, що високий рівень соціальної бажаності є досить неоднозначним феноменом, адже відповідно до нього особа юнацького віку може нехтувати власними цінностями, і тому змінювати власну поведінку, яка може розцінюватися як “виклик суспільству”, або ж нехтувати власним відпочинком, часом і здоров’ям, сподіваючись на соціальне схвалення. Запропоновано отримані емпіричні результати застосувати у тренінгу і реалізувати в навчально-професійній підготовці студентів-психологів.Item ESTUDIO DE LA RELACIÓN ENTRE LA DESEABILIDAD SOCIAL Y LAS ORIENTACIONES VALORATIVAS DE LOS JÓVENES(2021) Popovych, I. S.; Shevchenko, A.; Gálvez Lorena Moraga; Klenina, K.; Попович, І. С.; Шевченко, А. В.; Гальвес, Л. М.; Кленіна, К. В.El objetivo de esta investigación es fundamentar teóricamente y estudiar empíricamente los parámetros de contenido psicológico de la relación entre la deseabilidad social y las orientaciones de valor de los jóvenes. Se presenta una nueva visión sobre la formación de orientaciones de valor del individuo como una transformación permanente a lo largo de la vida humana. Se observa que la formación de orientaciones de valor es el paso más importante en la formación de la personalidad. Se establece que la deseabilidad social se correlaciona con las orientaciones de valor del individuo (p<.05; p<.01). Se observa que los jóvenes con un alto nivel de deseabilidad social se caracterizan por un cambio en los valores bajo la influencia de la sociedad, tendencia que no se observa en las personas con un bajo nivel. The purpose is to theoretically substantiate and empirically study of the psychological content parameters of the relationship between social desirability and value orientations of adolescents. A new view on the formation of value orientations of the individual as a permanent transformation throughout human life is presented. It is noted that the formation of value orientations is the most important step in the formation of personality. It is established that social desirability correlates with the value orientations of the individual (p <.05; p <.01). It is noted that young people with a high level of social desirability are characterized by a change in values under the influence of society, but for people with a low level – this tendency is not observed. Метою є теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів взаємозв’язку соціальної бажаності та ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку. Презентовано новий погляд на становлення ціннісних орієнтацій особистості як перманентну трансформацію впродовж життя людини. Зауважено, що формування ціннісних орієнтацій – це найважливіший крок у становленні особистості. Встановлено, що соціальна бажаність корелює з ціннісними орієнтаціями особистості (p<.05; p<.01). Зазначено, що особам юнацького віку з високим рівнем соціальної бажаності властива зміна цінностей під впливом соціуму, у осіб з низьким рівнем – дана тенденція не спостерігається. Окреслено, що високий рівень соціальної бажаності є досить неоднозначним феноменом, адже відповідно до нього особа юнацького віку може нехтувати власними цінностями, і тому змінювати власну поведінку, яка може розцінюватися як “виклик суспільству”, або ж нехтувати власним відпочинком, часом і здоров’ям, сподіваючись на соціальне схвалення. Запропоновано отримані емпіричні результати застосувати у тренінгу і реалізувати в навчально-професійній підготовці студентів-психологів.Item RESEARCH OF SOCIAL EXPECTATIONS OF UNIVERSITY STUDENTS IN THE DIMENSIONS OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING(2021) Semenov, O.; Oleshko, P.; Tsymbal, S.; Liashko, V.; Shevchenko, A.; Popovych, I. S.; Семенов, О. С.; Олешко, П. С.; Цимбал, С. В.; Ляшко, В. В.; Шевченко, А. В.; Попович, І. С.The aim of the article is to argue theoretically and empirically study the relationship between social expectations and psychological well-being of university students. Methodological starting points of empirical research are outlined. Valid and reliable test methods are used to study the psychological content parameters of social expectations and psychological well-being. The results determined that the psychological features of social expectations and psychological well-being of student's youth are theoretically substantiated. It was found that the respondents have an average level of parameters of psychological well-being and social expectations, which indicates moderate life satisfaction and the presence of adequate orientation in the socio-psychological reality. The most formed components of psychological well-being are the balance of affect and meaningfulness, which indicates the awareness of their own lives by student’s youth. It is recorded that the respondents have the least formed - self-acceptance, positive attitude and autonomy. Метою статті є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження взаємозв’язку соціальних очікувань та психологічного благополуччя студентів університету. Матеріали і методи. Окреслено методологічні вихідні положення емпіричного дослідження. Застосовано валідні і надійні тестові методики для дослідження психологічних змістових параметрів соціальних очікувань і психологічного благополуччя. Результати. Теоретично обґрунтовано психологічні особливості соціальних очікувань та психологічного благополуччя студентської молоді. Встановлено, що у респондентів превалює середній рівень параметрів психологічного благополуччя і соціальних очікувань, що свідчить про помірну задоволеність життя та наявність адекватного орієнтування в соціально-психологічній реальності. Найбільш сформованими складовими психологічного благополуччя є баланс афекту та осмисленості, що свідчить про усвідомленість власного життя студентською молоддю. Зафіксовано, що у респондентів є найменш сформованими – самоприйняття, позитивне ставлення та автономія. Висновки. Узагальнено, що отримані емпіричні результати сприятимуть ефективній реалізації навчально-професійної підготовки студентів університетів; впровадження отриманих результатів в профілактичну та корекційно-розвивальну роботу збільшуватиме рівень психологічного благополуччя студентів в освітньому процесі та сприятиме реалізації їх соціальних очікувань.Item АКТУАЛЬНІ ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ(2020) Шевченко, А. В.Item Аналізування причин виникнення вивченої безпорадності у дітей(2022) Попович, І. С.; Шевченко, А. В.Item Взаємозв’язок конформізму та ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку(2020) Шевченко, А. В.Актуальність. Обґрунтовано, що ціннісні орієнтації є важливим регулятивним механізмом, завдяки якому люди керуються у вчинках та поведінці. Зазначено, що часто особи юнацького віку можуть змінювати власні ціннісні пріоритети на ті, що є більш бажаними для суспільства, для того, щоб представити себе у вигідному світлі. Визначено мету наукової роботи, як теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження взаємозв’язку конформізму та ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку. Для розв’язання поставлених завдань використано теоретичні (аналізування, синтезування, узагальнення та систематизація наукової літератури) та емпіричні методи (стандартизовані валідні методики). Обробку отриманих даних здійснено за допомогою програми «SPSS» v. 23.0. Наукову новизну визначено як поглиблення та уточнення знань про зміст понять «ціннісні орієнтації» й «конформізм» в психології, встановлення змістових особливостей взаємозв’язку цих феноменів. Розроблено і апробовано психологічний тренінг з нейтралізації впливу конформізму на ціннісні орієнтації, що має практичне значення для закладів вищої освіти. Встановлено, що у осіб юнацького віку превалює середній рівень параметрів конформізму, що свідчить про адекватність сприймання впливу оточення. Однак існують особи юнацького віку, які мають досить високий рівень конформізму (13,71%), для них характерно нехтування цінностями заради схваленості (p<0,01). Категорія осіб з низьким рівнем конформізму становить 18,55%, вони є стабільними у своїх цінностях та не змінюють їх під впливом суспільства. Студентську наукову роботу апробовано на міжнародній конференції, основні результати дослідження відображено в трьох одноосібних публікаціях, одна з яких фахова. Результати впроваджено в освітній процес ЗВО (дві довідки про впровадження).Item ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ТЕПЛИЧНОГО ҐРУНТУ(2020) Шевченко, А. В.Розвиток тепличних технологій протягом останніх 10 років різко популяризувався з огляду на свою перспективність і окупність. Вирощування рослин у закритому ґрунті є актуальним, бо вони користуються великим попитом серед споживачів, особливо в зимовий і ранній весінній періоди року. В Україні на даний час нараховується до 48 потужних сільсько-господарських підприємств із загальною площею 470га скляних теплиць. Більшість з них зосереджена у великих тепличних комбінатах і біля 4400 га плівкових теплиць фермерського і присадибного типу. Для розвитку тепличного господарства необхідно обґрунтовано підібрати ґрунт. The development of greenhouse technologies over the past 10 years has sharply popularized due to its viability and payback. Growing plants indoors is relevant because they are in great demand among consumers, especially in winter and early spring . In Ukraine, there are currently up to 48 powerful agricultural enterprises with a total area of 470 hectares of glass greenhouses. Most of them are concentrated in large greenhouse plants and about 4400 ha of film greenhouses of farm and homestead type. For the development of greenhouses it is necessary to reasonably select the soil.Item ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ СОЦІАЛЬНОЇ БАЖАНОСТІ ТА ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ(2019) Шевченко, А. В.; Shevchenko, F. V.Анотація. Зазначено, що кожна людина має свою систему цінностей, яка впродовж життя формується, переосмислюється та модифікується. Акцентовано, що найважливіший час для становлення та розвитку системи цінностей – юнацький вік, у якому пріоритети почасти під тиском «значущих інших» та соціуму зазнають суттєвих змін і трансформацій. Поведінку молодої людини, яка не йде проти інших, проти загальноприйнятих норм та цінностей, щоб не відрізнятися від загалу, погоджується з думкою та позиціями інших людей, трансформуючи свою ціннісну систему, авторка статті визначає як соціально бажану. Мета статті полягає в теоретичному дослідженні взаємозв’язку феномену соціальної бажаності та ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку. У дослідженні застосовано наступні методи: аналізування наукової літератури з окресленої проблематики; систематизація та узагальнення; обґрунтування взаємозв’язків соціальної бажаності та ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку. Результати: у статті здійснено огляд проблеми впливу соціальної бажаності на ціннісні орієнтації осіб юнацького віку. Проаналізовано наукові роботи провідних вітчизняних та зарубіжних науковців. Висвітлено особливості формування ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку. Описано вплив феномену «соціальної бажаності» на особистість. Вказано низку чинників, які зумовлюють ефект соціальної бажаності, розкрито прийоми прояву та контролю ефекту соціальної бажаності. Висновки: окреслено розуміння глибини і складності взаємозв’язку феномену соціальної бажаності та ціннісних орієнтацій. Констатовано, що цінності формуються впродовж усього життя і мають тенденцію змінюватися, модифікуватися. Акцентовано, що саме в юнацькому віці проходять значні трансформації в ціннісно-сенсовій сфері особистості.Item ПРИЙОМИ ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ ГРУНТУ ТА РОЗВИТОК БЕРЕЖЛИВОГО СТАВЛЕННЯ ДО НЬОГО В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЇ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ(2020) Шевченко, А. В.Проаналізовано три зразка грунту за деякими показниками, визначено якісний склад та кількісний вміст йонів амонію у водній витяжці грунту.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ЗМІСТОВІ ПАРАМЕТРИ ВИВЧЕНОЇ БЕЗПОРАДНОСТІ У СТАНОВЛЕННІ І РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ(2022) Шевченко, А. В.Метою магістерського проєкту є дослідження особливостей вивченої безпорадності у становленні і розвитку особистості. Теоретично проаналізовано сучасну наукову літературу з теми безпорадності. Встановлено, що існує вивчена або ж набута та особистісна безпорадність. З'ясовано, що вивчена безпорадність - це психологічний стан, який часто є результатом неконтрольованих дій, тобто відсутністю зв'язку між зусиллями і результатом діяльності. Емпірично встановлено, що вивчена безпорадність поєднала мотиваційний, емоційний та когнітивний елементи. З'ясовано, що вивчена безпорадність простежується у вигляді симптомокомплексу, а саме: депресивні ознаки, низька вольова саморегуляція, спрямованість та уникнення невдач, тривожність та пригніченість. Обґрунтовано, що творча активність допомагає людям з вивченою безпорадністю долати негативні думки, тривожність та депресивні прояви. Розроблено та запропоновано психокорекційну програму з подолання вивченої безпорадності у молодих людей засобами психологічного тренінгу. The goal of the master's project is to study the peculiarities of learned helplessness in the formation and development of personality. The modern scientific literature on the topic of helplessness is theoretically analyzed. It is established that there is learned or acquired personal helplessness. It was found that learned helplessness is a psychological state, which is often the result of uncontrolled actions, that is, the lack of connection between efforts and the result of activity. It was empirically established that the studied helplessness combined motivational, emotional and cognitive elements. It was found that the studied helplessness is traced in the form of a symptom complex, namely: depressive symptoms, low volitional self-regulation, orientation and avoidance of failures, anxiety and depression. It is substantiated that creative activity helps people with learned helplessness to overcome negative thoughts, anxiety and depressive symptoms. A psychocorrective program to overcome learned helplessness in young people by means of psychological training has been developed and proposed.Item СОЦІАЛЬНІ ОЧІКУВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ У ВИМІРАХ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ(2021) Шевченко, А. В.Розглянуто різноманітні підходи, концепції та погляди вчених до висвітлення феноменів «психологічне благополуччя» та «соціальні очікування» у психології. Надано власне розуміння поняттю «соціальні очікування» – прогностичні сподівання стосовно якогось перебігу подій у далекому чи близькому майбутньому, що спираються на когнітивний, емоційний та конативний елементи, та є регуляторами соціальної поведінки індивіда. Здійснено емпіричне дослідження, яке полягало у встановленні взаємозв’язку соціальних очікувань та психологічного благополуччя студентської молоді. Надано психологічну характеристику особам з різними рівнями психологічного благополуччя та соціальних очікувань. На основі отриманих психологічних «портретів», розроблено психокорекційну програму для осіб з низькими показниками, з метою підвищення рівня психологічного благополуччя засобами психологічного тренінгу. Various approaches, concepts and views of scientists to cover the phenomena of "psychological well-being" and "social expectations" in psychology are considered. In our view, "social expectations" are prognostic expectations about some course of events in the distant or near future, based on cognitive, emotional and conative elements, and are regulators of social behavior of the individual. An empirical study was conducted to establish the relationship between social expectations and psychological well-being of student youth. Psychological characteristics of persons with different levels of psychological well-being and social expectations are given. On the basis of the received psychological "portraits", the psychocorrection program for persons with low indicators is developed, for the purpose of increase of level of psychological well-being by means of psychological training.Item Соціальні очікування студентської молоді у вимірах психологічного благополуччя(2021) Шевченко, А. В.Психологічне благополуччя є задоволеністю життям та реалізованістю в ньому. Обґрунтовано, що соціальні очікування є важливим регулятивним механізмом соціальної поведінки індивідів. Зазначено, що соціальні очікування та психологічне благополуччя є взаємопов’язаними. Визначено мету наукової роботи, як теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження взаємозв’язку соціальних очікувань і психологічного благополуччя студентської молоді. Для розв’язання поставлених завдань використано теоретичні та емпіричні методи. Обробку отриманих даних здійснено за допомогою програми «SPSS» v. 23.0. Наукову новизну визначено як поглиблення та уточнення знань про зміст понять в психології, встановлення змістових особливостей взаємозв’язку досліджуваних феноменів. Розроблено і апробовано психологічний тренінг з підвищення рівня психологічного благополуччя. Встановлено, що у студентської молоді превалює середній рівень параметрів психологічного благополуччя (56,0%) і соціальних очікувань (55,0%), що свідчить про помірну задоволеність життя та адекватним орієнтуванням в соціально-психологічній реальності. Для осіб, які мають досить високий рівень психологічного благополуччя (15,0%) й соціальних очікувань (26,0%) є характерним задоволеність життям та всіма сферами діяльності. Вони є інтегровані в соціально-психологічний простір та найкраще в ньому орієнтуються. Категорія осіб з низьким рівнем психологічного благополуччя (29,0%) й соціальних очікувань (19,0%) є незадоволеною плином життя та погано орієнтована в соціально-психологічній реальності. Студентську наукову роботу апробовано на міжнародній конференції, основні результати дослідження відображено в чотирьох одноосібних публікаціях, одна з яких фахова. Результати впроваджено в освітній процес ЗВО (дві довідки про впровадження).Item Соціальні очікування у вимірах психологічного благополуччя(2020) Шевченко, А. В.Item Сучасний вимір феномену «соціальні очікування»(2021) Шевченко, А. В.Item СУЧАСНИЙ ВИМІР ФЕНОМЕНУ «СОЦІАЛЬНІ ОЧІКУВАННЯ»(2021) Шевченко, А. В.Item Теоретико-методологические особенности исследования психических процессов ожидания лиц юношеского возраста(2020) Кленина, К. В.; Шевченко, А. В.Item Item ТЕОРЕТИЧНЕ АНАЛІЗУВАННЯ ФЕНОМЕНІВ КОНФОРМІЗМУ ТА СОЦІАЛЬНОЇ БАЖАНОСТІ У КОНТЕКСТІ ГЕНДЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ(2020) Шевченко, А. В.; Попович, І. С.