Browsing by Author "Шевченко, Н. Ф."

Now showing 1 - 3 of 3

Research of features of the mercy manifestation of doctors
(2020) Shevchenko, N. F.; Shevchenko, А. І.; Шевченко, Н. Ф.; Шевченко, А. І.
The purpose of the article is to highlight results of an empirical research of features of the mercy manifestation of doctors. The research methods include theoretical: induction and deduction, analysis, synthesis, generalization; empirical: “Sacks sentence completion test” (by J. Sachs, in modification), “Diagnosis of empathic abilities” (by V. Boyko), “Empathic potential of an individual” (by I. Yusupov), “Diagnosis of social and psychological attitudes of an individual in the motivational sphere” (by O. Potiomkina); mathematical and statistical methods. Results. The research of manifestation of the mercy of the medical staff has shown that most of the studied parameters are in the range of the average level. Study of the cognitive component manifestation has shown that respondents can be characterized by a positive perception of help and charity, by a lower attitude to empathy. Study of the empathic abilities (emotional-and-motivational component) has shown that the doctors tend to rely on a rational channel of empathy, have well-developed guidelines for empathy and prefer to create a trusting atmosphere. Research of personal social and psychological sets in the motivational and needs sphere (emotional-and-motivational component) has recorded an average level of altruistic orientations. Study of manifestation of the behavioral component of mercy has indicated that the medical staff mainly shows empathy towards parents, towards the elderly and towards strangers or unfamiliar people. The average level of empathy in behavior has been stated. Conclusions. The study has confirmed the assumption that the mercy as an integral personally and professionally significant quality of a medical worker is determined by the harmonious development of cognitive, emotional-and-motivational and behavioral components, and it is not manifested enough in usual conditions of professional activity. Анотація Мета. Метою статті є висвітлення результатів емпіричного дослідження особливостей проявів милосердя в лікарів. Методи. Для реалізації поставленої мети використано теоретичні: індукції і дедукції, аналізування, синтезування, узагальнення та емпіричні методи дослідження: “Методика незакінчених речень” (Дж. М. Сакс, модиф.), “Діагностика емпатійних здібностей” (В. В. Бойко), “Емпатійний потенціал особистості” (І. М. Юсупов), “Діагностика соціально-психологічних настанов особистості в мотиваційно-потребовій сфері” (О. Ф. Потьомкіна); математико-статистичні методи. Результати. Дослідження прояву милосердя у лікарів засвідчило, що більшість досліджуваних параметрів зафіксовано в діапазоні середнього рівня. Вивчення прояву когнітивного компонента показало що для досліджуваних характерним є позитивне сприйняття допомоги та позитивне уявлення про милосердя, водночас уявлення про емпатію виявилися нижчими. Вивчення емпатійних здібностей (емоційно-мотиваційний компонент) засвідчило, що лікарі схильні спиратися на раціональний канал емпатії, мають розвинені настанови на емпатію та надають перевагу створенню довірливої атмосфери. Дослідження соціально-психологічних настанов особистості у мотиваційно-потребовій сфері (емоційно-мотиваційний компонент) зафіксували середній рівень прояву альтруїстичних настанов. Вивчення прояву поведінкового компонента милосердя показало, що для лікарів найбільш характерно проявляти емпатію по відношенню до батьків, по відношенню до людей похилого віку та по відношенню до незнайомих або малознайомих людей. Констатовано середній рівень прояву емпатії у поведінці. Висновки. В ході дослідження підтверджено припущення про те, що милосердя як інтегральна особистісно і професійно значуща якість лікаря, визначається гармонійним розвитком когнітивного, емоційно-мотиваційного та поведінкового компонентів, і в звичайних умовах професійної діяльності проявляється недостатньо.
RESEARCH OF PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR THE FORMATION OF PERSONAL AND PROFESSIONAL IDENTITY OF VOCATIONAL STUDENTS
(2023) Shevchenko, N. F.; Volobuyeva, O. S.; Ivanchuk, M. H.; Шевченко, Н. Ф.; Волобуєва, О. С.; Іванчук, М. Г.
The purpose of this article is to highlight psychological and pedagogical conditions for the formation of personal and professional identity of vocational students. Methods. To achieve the purpose, a set of research methods was used, involving theoretical ones: analysis, comparison, systematization, generalization of literary scientific sources, and experimental research data; empirical: psychodiagnostic methods “Individual socio-professional demand” (B. Yasko, Ye. Kharytonova), “Technique for studying personal identity” (L. Schneider), “Reflexivity development test” (A. Karpov), “Multidimensional and functional responsibility test (OTV-70)” (V. Priadein), “Professional readiness” (A. Cherniavska), “Methodology for diagnosing behavioral activity type” (L. Vasserman, N. Humeliuk); mathematical and statistical methods. Results. An empirical research of psychological and pedagogical conditions for the formation of personal and professional identity of vocational students is presented. The analysis of attitudes toward belonging to a professional community showed that the respondents lack formed attitude toward themselves and the values of the chosen field of expertise. The study of self-perception as a subject of professional activity proved that the respondents are characterized by fairly high professional self-esteem and are satisfied with the attitude of others to them as professionals. The responsibility test results indicated neutrality, a situational manifestation of responsibility and independence, and the need for additional control to finish the job. The examination of reflexivity demonstrated a difference in indexes depending on professional specialization, namely: the indexes of future specialists in service industry are much higher; the respondents are more focused on communicating with others; interpsychic reflexivity correlates with the ability to understand other people; they conceptualize their personality from the perspective of professional activity. Diagnostics of motivational activity for professional self-actualization established its insufficient development. A correlation analysis was carried out to establish available connections between separated conditions and the structural components of personal and professional identity. Conclusions. It is confirmed that the formation of vocational students’ personal and professional identity can be determined by the following psychological and pedagogical conditions: emotional and positive perception of belonging to a professional community, positive selfperception as a subject of professional activity, a high level of responsibility, the availability of a reflective space, and the development of motivation for professional fulfilment. Метою статті є виокремлення психолого-педагогічних умов формування особистісно-професійної ідентичності у здобувачів професійно-технічної освіти. Методи. Для реалізації поставленої мети використано низку методів дослідження, зокрема теоретичні: аналізування, порівняння, систематизація, узагальнення літературних наукових джерел і даних експериментальних досліджень; емпіричні: психодіагностичні методики “Соціально-професійна затребуваність особистості” (Б. Ясько, Є. Харитонова), “Методика дослідження особистісної ідентичності” (Л. Шнейдер), “Методика діагностики рівня розвитку рефлексивності” (А. Карпов), “Багатовимірно-функціональна діагностика відповідальності (ОТВ-70)” (В. Прядеїн), “Професійна готовність” (А. Чернявська), “Методика діагностики типу поведінкової активності” (Л. Вассерман, Н. Гумелюк); математико-статистичні методи. Результати. Представлено емпіричне дослідження психолого-педагогічних умов формування особистісно-професійної ідентичності у здобувачів професійно-технічної освіти. Вивчення ставлення приналежності до професійної спільноти показало, що в респондентів не остаточно сформоване ставлення до себе й до цінностей обраної галузі праці. Дослідження сприйняття себе як суб’єкта професійної діяльності засвідчило, що респонденти характеризуються досить високою фаховою самооцінкою, задоволені ставленням інших людей до них як до професіоналів. Результати діагностики відповідальності вказали на нейтральність, ситуативний прояв відповідальності й самостійності, необхідність додаткового контролю для завершення розпочатого. Дослідження рефлексивності засвідчило відмінність показників залежно від професійної спеціалізації, а саме: показники майбутніх фахівців сфери послуг значно вищі; респонденти більше орієнтовані на комунікації з оточуючими; інтерпсихічна рефлексивність співвідноситься зі здатністю до розуміння інших людей; їм властиве осмислення власної особистості з позиції професійної діяльності. Діагностика мотиваційної активності до професійної самореалізації засвідчила недостатній рівень її розвитку. Здійснено кореляційне аналізування з метою з’ясування можливих зв’язків між виокремленими умовами та структурними складовими особистісно-професійної ідентичності. Висновки. Підтверджено припущення про те, що формування особистісно-професійної ідентичності здобувачів професійно-технічної освіти може визначатися такими психолого-педагогічними умовами: емоційно-позитивне сприйняття приналежності до професійної спільноти, позитивне сприйняття себе як суб’єкта професійної діяльності, високий рівень розвитку відповідальності, наявність рефлексивного простору, розвиток мотиваційної активності до реалізації себе у вибраній професії.
ДИСПОЗИЦІЙНІ ПСИХІЧНІ СТАНИ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
(2023) Попович, І. С.; Гудімова, А. Х.; Бохонкова, Ю. О.; Савчук, О. А.; Гоян, І. М.; Шевченко, Н. Ф.