Browsing by Author "Шевченко, Р. П."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    EMOTIONAL INTELLIGENCE IN THE STRUCTURE OF ADAPTATION PROCESS OF FUTURE HEALTHCARE PROFESSIONALS
    (2020) Popovych, I. S.; Halian, A.; Halian, I.; Burlakova, I.; Shevchenko, R.; Lappo, V.; Zhigarenko, I.; Попович, І. С.; Галян, А. І.; Галян, І. М.; Бурлакова, І. А.; Шевченко, Р. П.; Лаппо, В. П.; Жигоренко, І. Є.
    The study presents the empirical research on emotional intelligence as a factor of efficient adaptation of future healthcare professionals to their professional environment. It considers emotional intelligence as a complex construct of mental abilities related to handling emotional information and generating emotional experience of an individual. Cluster analysis is used to determine the levels of adaptiveness: high (16.59%), medium (38.57%) and low (44.84%). The study determines the indexes of intercorrelation of the components of social and psychological adaptation of the future healthcare professionals; it diagnoses the level of manifesting emotional intelligence in the future healthcare professionals with different levels of adaptiveness (р≤.05; р≤.01). The research focuses on the differences in the structure of emotional intelligence of well-adapted and badly-adapted future healthcare professionals (р≤.05; р≤.01) to their professional environment. The structure is represented by the content characteristics: understanding of one’s own emotions and other people’s emotions, managing one’s own emotions and other people’s emotions; emotional competence; emotional experience. The study proves that empathy, emotional competence and self-improvement are the factors ensuring an appropriate level of adaptation of future healthcare professionals to their professional environment. Емпірично досліджено емоційний інтелект як чинник ефективної адаптації майбутніх медичних працівників до професійного оточення. Розглянуто емоційний інтелект як складний конструкт ментальних здібностей, пов’язаних із оперуванням емоційною інформацією та формуванням емоційного досвіду суб’єкта. Кластерним аналізом визначено рівні адаптованості: високий (16.59%), середній (38.57%), низький (44.84%); визначено показники інтеркореляції компонентів соціально-психологічної адаптації майбутніх медичних працівників; діагностовано рівень прояву емоційного інтелекту у майбутніх медичних працівників з різними рівнями адаптованості (р≤.05; р≤.01). Констатовано відмінності у структурі емоційного інтелекту добре адаптованих та слабо адаптованих до професійного оточення майбутніх медичних працівників (р≤.05; р≤.01). Структура представлена змістовими характеристиками, серед яких: розуміння власних емоцій та емоцій інших людей, управління власними емоціями та емоціями інших людей; емоційною компетентністю; емоційним досвідом. Доведено, що співпереживання, емоційна компетентність та самовдосконалення є чинниками, які забезпечують належний рівень адаптації майбутніх медичних працівників до професійного оточення.
  • No Thumbnail Available
    Item
    STUDENT YOUTH REPRESENTATION OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING : RESULTS OF CONTENT ANALYSIS OF WORKS
    (2020) Ma, Feng; Shevchenko, R. P.; Karhina, N. V.; Ма, Фенг; Шевченко, Р. П.; Каргіна, Н. В.
    The purpose of the article is to identify certain semantic features of lexical units. According to the respondents, they could be equivalent to the concepts of “psycholog- ical well-being” and “psychologically wealthy person”. The following methods were used in the study: theo- retical analysis of research on the problem of psycho- logical well-being of the personality; method of content analysis of self-reports. The research was conducted using conversation and content analysis of self-reports. Results. The components of a person’s psychological well-being are determined. As a result of the conversa- tion and the results of writing the work, it was found that the most used equivalents are: “vitality”, which was chosen by 71.14% of respondents, “life satisfaction” (67,07%), “happiness” (66,12%), “trust” and “free- dom” were chosen by 64,00%, “value of life” (62,15%), “self-sufficiency” (61,00%), “time” and “self-compre- hension” (60,7%), “spirituality” (60.2%), “satisfactory mental and physical condition of a person” (59.13%), “comprehension of the world” and “material well-being” (58,8%), “social stability” (58,1%), “justice” (57,9%), “meaningfulness of a life” and “courage” (56,40%), “will”, “self-efficacy” and “vitality” (56,20%), “optimism”, “emotional stability” and “positive attitude to the sur- rounding reality” (56,00%), etc. Data of the conversa- tions show that the concepts of psychological well-be- ing are ambiguous, as it has been indicated by the large number of equivalent categories. Conclusions. As a result of the conversation and writing the work, it has been found that the most used equivalent are vitality, life satisfaction, happiness, trust, freedom, value of life, self-sufficiency, time, self-understanding, spirituality. The results made it possible to identify personality traits that are hypothetically related to the psychological well-being of the personality. Quantitative distribution of units of analysis showed the selection of traits that are characteristic of a psychologically wealthy person, such as: life satisfaction, trust, value of life, courage, hardiness, independence, meaningfulness of life and of life and optimism. Мета статті полягає у виявленні певних семантич- них особливостей лексичних одиниць, які, на думку респондентів, могли б бути еквівалентами понять “психологічне благополуччя” та “психологічно бла- гополучна людина”. У дослідженні було застосо- вано наступні методи: теоретичний аналіз дослі- джень з проблеми психологічного благополуччя особистості; метод контент-аналізу творів-самозві- тів. Дослідження проводилося за допомогою бесіди та контент-аналізу творів-самозвітів. Результати. Визначено складові психологічного благополуччя людини. У результаті проведеної бесіди та за резуль- татами написання твору виявлено, що найбільш використаним еквівалентом є “життєстійкість”, який обрало 71,14%, “задоволеність життям” – 67,07% респондентів, “щастя” – 66,12%, “довіра” та “сво- бода” – 64%, “цінність життя” – 62,15%, “самодостат- ність” – 61%, “час” та “саморозуміння” – 60,7%, “духов- ність” – 60,2%, “задовільний психічний та фізичний стан людини” – 59,13%, “розуміння навколишнього світу”, “матеріальний добробут” – 58,8%, “соціальна стабільність” – 58,1%, “справедливість” – 57,9%, “осмисленість життям” та “сміливість” – 56,4%, “воля”, “самоефективність” та “життєва сила” – 56,2%, “опти- мізм”, “емоційна стабільність” та “позитивне став- лення до навколишньої дійсності” – 56%, тощо. Дані бесіди засвідчують, що поняття психологічного бла- гополуччя людини є неоднозначними, на що вказує велика кількість еквівалентних категорій. Висно- вки. У результаті проведеної бесіди та за резуль- татами написання твору виявлено, що найбільш використаним еквівалентом є життєстійкість, задо- воленість життям, щастя, довіра, свобода, цінність життя, самодостатність, час, саморозуміння, духов- ність. За результатами дослідження визначено риси особистості, що гіпотетично пов’язані з психологіч- ним благополуччям особистості. Кількісний розподіл одиниць аналізу показав виділення рис, характер- них психологічно благополучній особистості, а саме: задоволеність життям, довіра, цінність життя, смі- ливість, життєстійкість, незалежність, осмисленість життям та оптимізм.