Browsing by Author "Шихалєєва, Г. М."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    ДО ПИТАННЯ ПРО ВИДОВУ САМОСТІЙНІСТЬ ТAMARIX ODESSANA STEVEN EX BUNG
    (2020) Царенко, О. М.; Федорончук, М. М.; Вакуленко, Т. Б.; Шихалєєва, Г. М.; TSARENKO, O. M.; FEDORONCHUK, M. M.; VAKULENKO, T. B.; SHYKHALEYEVA, G. M.; ЦАРЕНКО, О. Н.; ФЕДОРОНЧУК, Н. М.; ВАКУЛЕНКО, Т. Б.; ШИХАЛЕЕВА, Г. Н.
    В публікації наведені результати порівняльного дослідження морфологічних ознак вегетативних й генеративних органів рослин Tamarix ramosissima Ledeb. та T. odessana Steven ex Bunge. Tаксономічний статус T. odessana, описаного Х. Стевеном з околиць Одеси (Україна), неоднозначно трактується у різних флористичних зведеннях: його розглядають як окремий вид чи форму, надають статус різновиду у складі T. ramosissima, або взагалі не визнають. Опрацювання чисельних гербарних зразків (KW) було проведено з метою з’ясування питання щодо можливості існування T. odessana як самостійного виду. Особливо цінними були матеріали з гербарної колекції М.С. Турчанінова (KW), де представлений також один зразок, зібраний в «Бессарабії», спочатку визначений В. Бессером як “T. tetrandra M.B.”, а потім перевизначений як T. оdessana. Також ретельно була вивчена фотокопія типового зразка T. odessana (Museum Botanicum Univ. (H) Helsіnki). Для порівняння були досліджені гербарні зразки T. ramosissima, зокрема зразок “№ 718. In arenosis ad lacum Noor-Saisan. Fr. et Augusts. Kar. еt Kir. 1840” (KW), зібраний з тієї ж території, що і типовий зразок T. ramosissima. Для більшої достовірності були досліджені й інші зразки обох видів та проаналізовано їх першоописи. Встановлено, що за морфологічними ознаками, переважно генеративних органів (форма віночка, пелюсток, чашолистків, стилодія з приймочками) вид T. odessana добре відрізняється від T. ramosissima. У статті представлена порівняльна таблиця з морфологічними характеристиками рослин обох видів та фотографії їх вегетативних й генеративних органів, за якими вони найпомітніше різняться. Проте, для остаточного вирішення питання видової самостійності T. odessana доцільно було б в подальшому залучити молекулярно-біологічні дані, які на сьогодні відсутні. The publication presents the results of a comparative study of the morphological characteristics of the vegetative and generative organs of plants Tamarix ramosissima Ledeb. and T. odessana Steven ex Bunge. The taxonomic status of T. odessana described by H. Steven from the vicinity of Odessa (Ukraine) is ambiguously interpreted in different floristic reports: it is considered as a separate species or form, it is given the status of a species as part of T. ramosissima, or is not recognized at all. The processing of numerous herbarium specimens (KW) was carried out in order to clarify the question of the possible existence of T. odessana as an independent species. Especially valuable were materials from herbariums M.S. Turchaninov (KW), which presents the only sample collected in Bessarabia, originally identified by V. Besser as "T. tetrandra M.B.", and then redefined as T. odessana. A photocopy of the type sample T. odessana, (Museum Botanicum Univ. (H) Helsinki) was also carefully studied. For comparison, herbarium specimens of T. ramosissima were investigated, in particular, specimen ("No. 718. In arenosis ad lacum Noor-Saisan. Fr. et Augusts. Kar. et Kir. 1840") (KW) collected in the same territory as and type sample T. ramosissima. For greater reliability, other samples of both species were investigated and their initial descriptions were analyzed. According to morphological characters, mainly of generative organs (corolla, petals, sepals, styloid with stigmas) T. odessana differs well from T. ramosissima. The article presents a comparative table with the morphological characteristics of plants of both species and the photos of their vegetative and generative organs, according to which they differ markedly. However, in order to finally resolve the issue of species independence of T. odessana, it would be advisable in the future to draw on molecular biological data that are currently lacking. В публикации приведены результаты сравнительного исследования морфологических признаков вегетативных и генеративных органов растений Tamarix ramosissima Ledeb. и T. odessana Steven ex Bunge. Tаксономический статус T. odessana, описанного Х. Стевеном из окрестностей Одессы (Украина), неоднозначно трактуется в разных флористических сводках: его рассматривают как отдельный вид или форму, придают статус разновидности в составе T. ramosissima, либо вообще не признают. Обработка многочисленных гербарных образцов (KW) была проведена с целью выяснения вопроса о возможности существования T. odessana как самостоятельного вида. Особенно ценными были материалы с гербарной коллекции М.С. Турчанинова (KW), где также представлен один образец, собранный в «Бессарабии», изначально определенный В. Бессером как "T. tetrandra M.B.", а затем переопределенный как T. оdessana. Также тщательно была изучена фотокопия типового образца T. odessana (Museum Botanicum Univ. (H) Helsinki). Для сравнения были исследованы гербарные образцы T. ramosissima, в частности образец "№ 718. In arenosis ad lacum Noor-Saisan. Fr. et Augusts. Kar. et Kir. 1840" (KW), собранный на той же территории, что и типовой образец T. ramosissima. Для большей достоверности были исследованы и другие образцы обоих видов и проанализированы их первоописания. Установлено, что по морфологическим признакам, преимущественно генеративных органов (форма венчика, лепестков, чашелистиков, стилодия с рыльцами) T. odessana хорошо отличается от T. ramosissima. В статье представлена сравнительная таблица с морфологическими характеристиками растений обоих видов и фотографии их вегетативных и генеративных органов, по которым они заметно различаются. Однако, для окончательного решения вопроса видовой самостоятельности T. odessana целесообразно было бы в дальнейшем привлечь молекулярно-биологические данные, которые на сегодня отсутствуют.
  • No Thumbnail Available
    Item
    СИНТАКСОНОМІЯ РУДЕРАЛЬНОЇ РОСЛИННОСТІ ДОЛИНИ КУЯЛЬНИЦЬКОГО ЛИМАНУ
    (2018) Дубина, Д. В.; Еннан, А. А.; Дзюба, Т. П.; Вакаренко, Л. П.; Кірюшкина, Г. М.; Шихалєєва, Г. М.; DUBYNA, D.V.; ENNAN, A. A.; DZIUBA, T. P.; VAKARENKO, L. P.; KIRIUSHKYNA, H. M.; SHYKHALEEVA, H. M.
    З’ясований сучасний стан рудеральної рослинності долини Куяльницького лиману та встановлена її фітоценотична різноманітність. Найбільшим синтаксономічним багатством характеризується клас Stellarietea mediae (13 асоціацій, 7 союзів та 3 порядки), меншим – ArtemisieteaArtemisieteaArtemisietea Artemisietea Artemisietea vulgaris vulgaris vulgarisvulgarisvulgaris (10 асоціацій, 4 союзи і 2 порядки), найменшим – Polygono-Poetea annuae (1 асоціація, 1 союз і 1 порядок). Виділена нова асоціація – Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris. Найпоширенішими на дослідженій території є ценози асоціацій Agropyretum repentis, Hordeetum murini, Melilotetum albo-officinalis, Chamaeplietum officinalis, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Polygonetum arenastri. Більшість виявлених асоціацій досить характерні для всієї Західної та Східної Європи, в тому числі України, однак вагомою є частка термофільних угруповань, зокрема Bromo squarrosi-Sonchetum oleracei, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Calamagrostietum epigei, Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris та Cynodontetum dactyli. Внаслідок катастрофічного зменшення в останні роки водної поверхні лиману спостерігається збільшення площ і кількість рудеральних угруповань, складених термофільними однорічниками. Встановлено, що формування рудеральної рослинності відбувалося за рахунок синантропних фітоценозів регіону та попередніх формацій природної рослинності. Наявність у складі ценофлори часом значної частки аборигенних видів (до 55 %) вказує на можливість ренатуралізації природної рослинності за умови зниження антропогенного тиску та запровадження відповідних заходів. Широке поширення та різноманіття рудеральної рослинності, а також високий ступінь її адвентизації свідчать про загрозливу екологічну ситуацію в регіоні та значний рівень антропогенної трансформації природних угруповань. Є вкрай необхідними заходи оптимізації, відновлення та реставрації напівприродних та антропогенних екосистем лиману. Вирішення цього завдання можливе лише шляхом створення Національного природного парку «Куяльницький». The present state of ruderal vegetation in the valley of the Kuyalnyk Liman is clarified, and its phytocenotic diversity is established. The largest syntaxonomic riches has the class Stellarietea mediae (13 associations, 7 alliances and 3 orders). ArtemisieteaArtemisieteaArtemisietea Artemisietea vulgaris vulgaris vulgarisvulgarisvulgaris has 10 associations, 4 alliances and 2 orders and Polygono-Poetea annuae – 1 association, 1 alliance and 1 order only. The new association Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris are described. Agropyretum repentis, Hordeetum murini, Melilotetum albo-officinalis, Chamaeplietum officinalis, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Polygonetum arenastri are most widespread associations on the investigated area. These associations are quite characteristic for the whole of Western and Eastern Europe, including Ukraine, but thermophile communities Bromo squarrosi-Sonchetum oleracei, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Calamagrostietum epigei, Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris and Cynodontetum dactyli are present here. It is observed the increase in area and the number of ruderal communities of thermophilic annuals, due to the catastrophic reduction in recent years a water surface. Ruderal vegetation of the region is formed by synanthropic phytocoenoses and genetically previous formations of natural vegetation. There is a significant proportion of aboriginal species (up to 55 %) in floristic composition of ruderal communities. It indicates the possibility of renaturalization of natural vegetation, while reducing anthropic pressure. The wide distribution and diversity of ruderal vegetation, and its high degree adventization, testify to the threatening ecological situation in the region and a significant level of anthropic transformation of natural communities. Optimization and restoration of semi-natural and anthropic ecosystems of the Liman are necessary. The creation of the Kuyalnytskyi National Natural Park is the only solution of this problem. Выяснено современное состояние рудеральной растительности долины Куяльницкого лимана и установлено ее фитоценотическое разнообразие. Наибольшим синтаксономическим богатством характеризуется класс Stellarietea mediae (13 ассоциаций, 7 союзов и 3 порядка), меньшим – Artemisietea vulgaris (10 ассоциаций, 4 союза и 2 порядка), наименьшим – Polygono-Poetea annuae (1 ассоциация, 1 союз и 1 порядок). Выделена новая ассоциация – Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris. Наиболее распространенными на исследуемой территории являются ценозы ассоциаций Agropyretum repentis, Hordeetum murini, Melilotetum albo-officinalis, Chamaeplietum officinalis, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Polygonetum arenastri. Большинство выявленных ассоциаций достаточно характерны для всей Западной и Восточной Европы, в том числе Украины, однако весомой является доля термофильных сообществ, в частности Bromo squarrosi-Sonchetum oleracei, Lactucetum tataricae, Anisantho-Artemisietum austriacae, Calamagrostietum epigei, Amarantho blitoidis-Tribuletum terrestris и Cynodontetum dactyli. Вследствие катастрофического уменьшения в последние годы водной поверхности лимана наблюдается увеличение площадей и количество рудеральных сообществ, образованных термофильными однолетниками. Установлено, что формирование рудеральной растительности происходило за счет синантропных фитоценозов региона и предыдущих формаций природной растительности. Наличие в составе ценофлоры временами значительной части аборигенных видов (до 55 %) указывает на возможность ренатурализации природной растительности при условии снижения антропогенной нагрузки и внедрения соответствующих мероприятий. Широкое распространение и разнообразие рудеральной растительности, а также высокая степень ее адвентизации свидетельствуют об угрожающей экологической ситуации в регионе и значительном уровне антропогенной трансформации природных сообществ. Являются крайне необходимыми меры оптимизации, восстановления и реставрации полуестественных и антропогенных экосистем лимана. Решение этой задачи возможно лишь путем создания Национального природного парка «Куяльницкий».