Browsing by Author "Щербак, Т. І."

Now showing 1 - 4 of 4

EMPIRICAL RESEARCH OF THE HARDINESS OF THE PERSONALITY IN CRITICAL CONDITIONS OF LIFE
(2021) Popovych, I.; Kuzikova, S.; Shcherbak, T.; Blynova, O.; Pobokina, G.; Dyatchenko, D.; Mariichyn, A.; Попович, І. С.; Кузікова, С. Б.; Щербак, Т. І.; Блинова, О. Є.; Побокіна, Г. М.; Дятченко, Д. О.; Марійчин, А. А.
Невизначеність та нестабільність – це те, що переслідує нас кожного дня у сучасній новій реальності. Метою є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження життєстійкості особистості в критичних умовах життя. Встановлено, що середній рівень життєстійкості сприяє оптимальному переживанню ситуацій невизначеності і передбачає вибір людиною копінг-стратегій, що дозволяють протидіяти новим складнощам в професійному та особистому житті. Обґрунтовано, що у респондентів, які мають високі показники життєстійкості, спостерігається більш високий рівень ефективності адаптації. Констатовано, що в учасників програми “Work and Travel”, компонент життєстійкості “прийняття ризику” більш виражений, ніж у респондентів інших вибірок (t = -1.54). Доказано, що емпіричне дослідження змістових психологічних параметрів життєстійкості особистості в критичних умовах життя дозволило зробити суттєві висновки. Зазначено, що результати дослідження потребують операціоналізування у тренінговій і навчально-розвивальній та психокорекційній практиках. Акцентовано, що отримані емпіричні результати доцільно застосувати під час підготовки здобувачів психологічних спеціальностей. Uncertainty and instability haunt us every day in today's new reality. It is a characteristic feature of postmodern society. The purpose of the research is a theoretical justification and empirical study of the hardiness of the personality in critical conditions of life. Psychodiagnostic complex of hardiness is indicated as a factor of personality adaptation. High average and high levels of hardiness are characteristics of an independently developed personality with a high ability to adapt. It has been established that average level of hardiness contributes to the optimal experience of situations of uncertainty and involves a person's choice of coping strategies to counteract the new difficulties in professional and personal life. It has been substantiated that respondents with a high rates of hardiness had a higher level of adaptation efficiency. It has been stated that "risk acceptance" as the component of hardiness of participants of the "Work and Travel" program is more pronounced than in the respondents of other samples (t = -1.54). It has been proved that empirical research of psychological parameters of personality hardiness in critical conditions of life allowed to draw significant conclusions. It is noted that the results of the study need to be operationalized in training, educational and developmental and psycho-correctional practices. It is emphasized that the obtained empirical results should be used in the training of applicants for psychological specialties.
Empirical research of vitality of representatives of parachuting and yoga practice: a comparative analysis
(2020) Popovych, I. S.; Kuzikova, S.; SHCHERBAK, T.; Blynova, O. Ye.; LAPPO, V.; BILOUS, R.; Попович, І. С.; Кузікова, С. Б.; Щербак, Т. І.; Блинова, О. Є.; Лаппо, В. В.; Білоус, Р. М.
The purpose of the article is empirical research and theoretical substantiation of subjective and dispositional vitality of representatives of parachuting and yoga practice; carrying out a comparative analysis of the results of two experimental groups with the control group. The analysis of probable causes of exhaustion and increasing of respondents’vitality has been carried out. The mechanisms of influence of the researched types of the activity of respondents at the level of subjective and dispositional vitality have been described. Participants of the research are: athletes of parachute sports JSC LLC “Avia-Soyuz” (Mayske, Dnipro, Ukraine)(n=43); representatives of yoga practice of the Yoga Studio “Symmetry” (Sumy, Ukraine) (n=36) and representatives of the control sample, which consisted of students of Kolomyia Educational Scientific Institute of the Precarpathian National University named after Vasyl Stefanyk (Kolomyia, Ukraine) and Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University (Kremenchuk, Ukraine) (n=36). Methods. The following standardized and adapted psychodiagnostic techniques with experimental scales were used: “Subjective Vitality Scale”; “Hardiness Survey”. Results. Empirical results of the research of vitality and hardiness of respondents are presented. Significant correlations of the studied parameters have been established (p<.05; p <.01). Differences were set down in the parameter “Control” (p<.05) in the group of parachutists compared to the control. The high results of “Control” (M=22.12; SD=5.64) of representatives of parachuting have been substantiated with excessive danger and extremeness of this kind of sport. It is stated that total control can deplete parachutists, i. e. be a factor of reducing vitality. Emphasis was placed on the indicators of respondents who practice yoga, who had higher average values of Dispositional Vitality (M=35.64; SD=9.91) and Hardiness (M=57.81; SD=12.42) with lower average values of Control (M=19.12; SD=4.14). Conclusions. High level of subjective vitality as a state and dispositional vitality as a personal quality of parachutists and yoga was stated. Comparative analysis of the results with the indicators of the control group showed a direct dependence of the positive impact of parachuting and yoga practice on the respondents’ vitality and hardiness. It has been proposed to operationalize the results of the research in the practice of maintaining and improving the mental state of vitality of the representatives of the studied activities and to extend to athletes of individual and game sports. Метою статті є емпіричне дослідження і теоретичне обґрунтування суб’єктної і диспозиційної вітальності у представників парашутного спорту і практики йоги; здійснення порівняльного аналізування отриманих результатів двох експериментальних груп з контрольною групою. Здійснено аналізування ймовірних причин виснаження та підвищення життєстійкості респондентів. Описано механізми впливу досліджуваних видів активності респондентів на рівні суб’єктної та диспозиційної вітальності. Учасники дослідження: спортсмени парашутного виду спорту АК ТОВ “Авіа-Союз” (Майське, Дніпропетровська обл., Україна) (n=43); представники практики йоги Студії йоги “Симетрія”(Суми, Україна) (n=36) та представники контрольної вибіркової сукупності, яку склали студенти Kolomyia Educational Scientific Institute of the Precarpathian National University named after Vasyl Stefanyk (Kolomyia, Ukraine) and Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University (Kremenchuk, Ukraine) (n=36). Методи. Застосовано стандартизовані і адаптовані психодіагностичні методики з експериментальними шкалами: “ Subjective Vitality Scale” (R. Ryan and C. Frederick, 2006; adapted by L. Alexandrova, 2014); “Hardiness Survey”, (S. Maddi, 1994; adapted by D. Leont’ev and E. Rasskazova, 2006). Результати. Представлено емпіричні результати дослідження вітальності та життєстійкості респондентів. Встановлено значущі кореляційні зв’язки досліджуваних параметрів (р < .05; р < .01). Зафіксовано відмінності у параметрі “Контроль” (р < .05) у групі парашутистів порівняно з контрольною. Обґрунтовано високі результати “Контроль” (М = 22.12; SD =5.64) у представників парашутного спорту надмірною небезпекою і екстремальністю парашутного спорту. Зазначено, що тотальний контроль може виснажувати парашутистів, тобто бути чинником пониження вітальність. Акцентовано увагу на показниках респондентів, що практикують йогу, у яких за нижчих середніх значень Контролю (М = 19.12; SD =4.14), зафіксовано вищі середні значення Диспозиційної вітальності (М = 35.64; SD =9.91) та Життєстійкості (М = 57.81; SD =12.42). Висновки. Встановлено високий рівень суб’єктної вітальності як стану та диспозиційної вітальності як особистісної якості у представників парашутного спорту та практики йоги. Порівняльне аналізування результатів з показниками контрольної групи показало пряму залежність позитивного впливу занять парашутним спортом та практики йоги на вітальність та параметри життєстійкості респондентів. Запропоновано операціоналізувати результати дослідження у практику підтримки і підвищення психічного стану вітальності як представників досліджуваної діяльності і поширити на спортсменів індивідуальних та ігрових видів спорту.
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СЦЕНІЧНОГО ХВИЛЮВАННЯ МУЗИКАНТА
(2019) Самойлова, Ю. О.; Щербак, Т. І.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗУ ФІЗИЧНОГО Я У ОСІБ ІЗ РОЗЛАДАМИ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ
(2019) Щербак, Т. І.; Shcherbak, Т. І.
Мета. Метою дослідження є теоретичне вивчення та емпіричне дослідження психологічних особливостей образу фізичного Я у осіб із розладами харчової поведінки. Методи. Дослідження проводилося на базі Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. Дослідженням було охоплено 163 студенти Інституту педагогіки і психології. З метою емпіричного дослідження психологічних особливостей образу фізичного Я у осіб із розладами харчової поведінки нами були використані такі психодіагностичні методики: 1) методика дослідження самоставлення до образу Фізичного Я (А. Г. Черкашина); 2) опитувальник образу власного тіла (О. А. Скугаревський та С. В. Сивуха); 3) шкала оцінки харчової поведінки (англ. Eating Disorder Inventory, скор. EDI) (D. M. Garner, M. P. Olmstead, J. P. Polivy); 4) ЕАТ-26; 5) методика Дембо-Рубінштейн (модифікація Прихожан). Результати. За результатами емпіричного дослідження можемо констатувати, що серед обраної нами загальної вибірки майже кожна десята особа належить до категорії осіб з розладами харчової поведінки. В межах дослідження аспектів фізичного образу Я останніх, з’ясовано, що: більшість студентів на низькому рівні оцінюють свої анатомічні (обличчя в цілому, фігура, ноги, руки), функціональні (витривалість, сила, гнучкість, швидкість та спритність) та соціальні характеристики (одяг, аксесуари і косметика), відтак за цими параметрами фізичний образ Я постає негативним. Досліджені із розладами харчової поведінки мають дуже високий рівень домагань та низький рівень самооцінки, зокрема таких характеристик як зовнішність і фігура. Тобто вони не задоволені собою і прагнуть досягти ідеалу фізичного образу Я. Висновки. Негативний образ фізичного Я сприяє появі дисфункціональних переконань щодо ваги і форми тіла. Неприйняття своєї зовнішності, негативна оцінка фігури і ваги штовхає до пошуку різних способів реконструкції власного тіла, які найчастіше приносять шкоду фізичному та психічному здоров’ю. Порушення образу фізичного Я підвищує ризик появи анорексичної та булімічної патології. Purpose. The purpose of the paper is the theoretical and empirical research of the psychological features of the physical self image of the persons with eating disorders. Methods. The research has been conducted on the basis of Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko. The study involved 163 students of the Institute of Pedagogy and Psychology. For the purpose of empirical research of psychological features of the physical self image of the persons with eating disorders, we have used the following psychodiagnostic methods: 1) the method of research of self-attitude to the physical self-image (A. G. Cherkashin); 2) questionnaire of body image (A. A. Skugarevsky and S. V. Sivukha); 3) Eating Disorder Inventory (EDI) (D. M. Garner, M. P. Olmstead, J. P. Polivy); 4) EAT-26; 5) Dembo-Rubinstein technique (modifcation of Prychozhan). Results. According to the empirical research, we can state that among the selected sample, almost every tenth person belongs to the category of persons with eating disorders. It has been found in the research that: most students evaluate their anatomical (face, fgure, legs, arms), functional (endurance, strength, ﬂexibility, speed and agility) and social characteristics (clothing, accessories and cosmetics) at low level. Therefore, the physical self-image appeared as negative by these parameters. Respondents with eating disorders had a very high level of harassment and low self-esteem, including appearance and fgure. That is, they were not satisfed with themselves and sought to achieve the ideal of the physical self- image. Conclusions. Negative physical self-image contributes to the appearance of dysfunctional beliefs about weight and body shape. The rejection of one’s appearance, negative evaluation of body and weight, pushes to fnd different ways to reconstruct one’s own body, which most often bring harm to physical and mental health.