Browsing by Author "Юркова, Т. Ф."
Now showing 1 - 20 of 20
- Results Per Page
- Sort Options
Item ВПЛИВ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ НА ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ЦІННОСТЕЙ ПІДЛІТКІВ(2015) Юркова, Т. Ф.; Yurkova, T. F.У даній статті визначено методичні засади формування екологічних цінностей підлітків засобами українського фольклору. Представлено організацію діяльності факультативного курсу “Природні скарби українського фольклору”. Переваги його полягали в тому, що він відзначався високою цілісністю фольклорного змісту, систематизував знання в галузі українського фольклору, що містять значні резерви екологічного впливу на особистість. З упровадженням факультативного курсу створилися додаткові можливості врахування індивідуальних особливостей учнів підліткового віку, прагнення до самовиявлення в різних формах пізнавальної практичної діяльності екологічного спрямування. В данной статье определено методические основы формирования экологических ценностей подростков средствами украинского фольклора. Представлено организацию деятельности факультативного курса “Природные сокровища украинского фольклора”. Достоинства его заключались в том, что он отличался высокой целостностью фольклорного содержания, систематизировал знания в области украинского фольклора, которые содержат значительные резервы экологического воздействия на личность. С внедрением факультативного курса создались дополнительные возможности учета индивидуальных особенностей учащихся подросткового возраста, стремление к самовыражению в различных формах познавательной практической деятельности экологического направления. This article focuses on the methodological basis of the formation of ecological values of teenagers by means of the Ukrainian folklore. It is presented the organization of the facultative course "Natural Treasures of the Ukrainian folklore". This course was based on activity approach to the objectives of the study. The advantages of this course it was noted of high integrity of the folk content and it was systematized the knowledge of the Ukrainian folklore that contain significant reserves of environmental impact on a person. With the introduction of the facultative course were created the additional opportunities of consideration of the individual characteristics of teenagers, the desire for self-expression in various forms of cognitive practice of environmental direction. It is noted that the works of folklore have not only the influence on the formation of the outlook and expansion the range of awareness of life compatriots, they perform a number of functions: communicative, cognitive, creative. Complex influence on the formation of environmental consciousness has provided by forms of work, which aimed at expanding the range of folk knowledge, deepening environmental impression, orientation on environmental action. It is concluded that the practical realization of the program of interactive training course is the relationship of teachers and teenagers, communication, based on the principle of pedagogical cooperation, partnership.Item ДІАГНОСТИКА РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ПРАКТИЧНОДІЯЛЬНІСНОГО КОМПОНЕНТУ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ПІДЛІТКІВ ДО ПРИРОДИ(2020) Юркова, Т. Ф.У статті обґрунтовано механізм сформованості практичнодіяльнісного компоненту ціннісного ставлення підлітків до природи. Виявлено недостатній рівень обізнаності з доступними для учнів підліткового віку екологічними проблемами. Виділено та охарактеризовано типи та показники ставлення підлітків до природи.Item КАЗКА – НЕПЕРЕВЕРШЕНИЙ ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ СЕРЕДНЬОГО ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ ЕКОЛОГІЧНИХ ЦІННОСТЕЙ(2012) Юркова, Т. Ф.; Yurkova, T. F.У статті висвітлено особистісно-орієнтовані підходи до взаємин школярів із природою, побудовані на суб'єктних ставленнях у системі «педагог-підліток», «підліток-підліток», «підліток-природа». Проаналізовано доцільність використання екологічних казок під час вивчення дисциплін природничого й гуманітарного циклів. В статье отражены личностно-ориентированные подходы к взаимоотношениям школьников с природой, построенные на субъективных отношениях в системе "педагог-подросток", "подросток-подросток", "подросток-природа ". Проанализирована целесообразность использования экологических сказок во время изучения дисциплин естественного и гуманитарного циклов. In the article the personality-oriented going is reflected near the mutual relations of schoolchildren with nature, built on subjective relations in the system "teacher-teenager", "teenager-teenager", "teenager-nature ". Analyzed the feasibility of using environmental stories while studying natural sciences and humanities cycles.Item МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ ПІДЛІТКІВ РІЗНИХ ВІКОВИХ КАТЕГОРІЙ(2010) Юркова, Т. Ф.; Yurkova, T. F.У статті розглядаються традиційні та нетрадиційні методи формування ціннісного ставлення до природи підлітків різних вікових категорій. Окреслено перспективи подальших розвідок у даному напряму. В статье рассматривается традиционные и нетрадиционные методы формирования ценностного отношения к природе подростков разных возрастных категорий. Намечены перспективы дальнейших исследований в данном направлении. The article deals with the valuable attitude formation methods the of teenagers’ nature in different age categories. It is defined the perspectives of further investigation in the given research.Item ОСВІТНІ ТА ВИХОВНІ ЗАВДАННЯ У ФОРМУВАННІ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО ПРИРОДИ(2016) Юркова, Т. Ф.Item ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ: ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ(2024) Пермінова, Л. А.; Юркова, Т. Ф.; Perminova, L. A.; Yurkova, T. F.Метою статті є обґрунтування особливостей організації педагогічної практики майбутніх докторів філософії. Авторами використано методи аналізу, узагальнення результатів спостереження. Основний матеріал присвячено тому, що наводяться аргументи для оновлення організації освітнього процесу в аспірантурі, доводиться, що педагогічна (асистентська) практика має велике значення в науково-професійній підготовці здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти. У статті робиться акцент на тому, що навчання в аспірантурі є третім рівнем вищої освіти, що закріплено в державних нормативних документах, і це викликає кардинальні зміни в організації освітнього процесу. Тому оновлення змісту, форм і методів освіти майбутніх докторів філософії зумовлено низкою викликів до значних змін підготовки здобувачів в аспірантурі. Зокрема, автори спираються на внесені оновлення до «Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти … освітньо-наукова програма на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти – єдиний комплекс освітніх (навчальних дисциплін, індивідуальних завдань, практик, контрольних заходів тощо) та наукових (проведення наукового дослідження, написання наукових публікацій, виступи на конференціях тощо) компонентів, спрямованих на досягнення передбачених такою програмою результатів навчання, підготовки та публічного захисту дисертації, що дає право на отримання визначеної кваліфікації» (Порядок, 2023). Таким чином, освітні програми підготовки докторів філософії мають бути інноваційними як за змістом, так і за формами організації науково-педагогічної діяльності здобувачів. Ураховуючі сучасний воєнний стан, програми мають бути індивідуалізовані, наближені до темпу учіння й активності здобувачів. У статті наводиться структурна модель практичного складника освітньої програми, що, на нашу думку, відіграє ключову роль у формуванні академічної підготовки здобувачів. Підкреслюється, що нові аспекти освітнього середовища принципово важливі для формування дослідницьких навичок, кар’єрного зростання в майбутньому та встановлення ідентичності викладача вищого освітнього закладу в рамках концепції трисуб’єктної дидактики. Пріоритетним завданням практики є шліфування досвіду теоретичної і практичної підготовки майбутніх докторів філософії. Висновки. Практика є важливим складником у системі підготовки майбутніх докторів філософії та дійовим інструментом формування сучасного викладача вищого освітнього закладу. Проведення практики вимагає від організаторів високої відповідальності за кінцевий результат, а прогнозування і планування як змісту, так засобів має носити інноваційний характер. The purpose of the article is to substantiate the peculiarities of the organization of pedagogical practice of future doctors of philosophy. The authors used methods of analysis and generalization of observation results. The main material is devoted to the fact that arguments are given for updating the organization of the educational process in graduate school, it is proved that pedagogical (assistant) practice is important in the scientific and professional training of students of the third (educational and scientific) level of higher education. The article emphasizes that postgraduate study is the third level of higher education, which is established in state regulatory documents, and this causes radical changes in the organization of the educational process. Therefore, the updating of the content, forms and methods of education of future doctors of philosophy is due to a number of challenges to significant changes in the training of applicants in postgraduate studies. In particular, the authors rely on the updates made to the “Procedure for the Training of Applicants for the Degree of Doctor of Philosophy and Doctor of Science in Higher Education Institutions ... an educational and scientific program at the third (educational and scientific) level of higher education is a single complex of educational (subjects, individual tasks, practices, control measures, etc.) and scientific (conducting scientific research, writing scientific publications, speaking at conferences, etc.) components aimed at achieving the learning outcomes, preparation and public defense of a dissertation, which gives the right to obtain a certain qualification, provided for by such a program” (Procedure, 2023). Thus, educational programs for training doctors of philosophy should be innovative both in content and in the forms of organizing the scientific and pedagogical activities of applicants. Taking into account the current state of war, programs should be individualized, tailored to the pace of learning and activity of applicants. The article presents a structural model of the practical component of the educational program, which, in our opinion, plays a key role in shaping the academic training of applicants. It is emphasized that new aspects of the educational environment are fundamentally important for the formation of research skills, career growth in the future and establishing the identity of a teacher of a higher educational institution within the framework of the concept of three-subject didactics. The priority task of practice is to polish the experience of theoretical and practical training of future doctors of philosophy. Conclusion. Practice is an important component in the system of training future doctors of philosophy and an effective tool for the formation of a modern teacher of a higher educational institution. Conducting practice requires high responsibility for the final result from the organizers, and forecasting and planning of both content and means should be innovative.Item ПЕДАГОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ СФОРМОВАНОСТІ У ПІДЛІТКІВ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ(2007) Юркова, Т. Ф.У статті розглядаються методичні аспекти формування в підлітків ціннісного ставлення до природи та представлені результати дослідно-експериментальної роботи. The article deals with methodical aspects of formation value attitude of teen-agers to nature and the results of a research – experimental work are given.Item Item Item ПРОБЛЕМИ ГУМАНІСТИЧНО-ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ У ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО(2009) Юркова, Т. Ф.У даній статті розглядаються актуальні питання гуманістично-екологічного виховання учнів у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського. Автор досліджує основні методи, прийоми, форми організації навчально-виховної роботи учнів, формування екологічних цінностей особистості, що є досить актуальним сьогодні. The article focuses on actual problems of humanism and ecological bringing up the pupils revealed in pedagogical heritage of V. Suhomlinsky. The author investigates the basic methods and forms of studying and bringing up the pupils, forming their ecological values, that is actual enough nowadays.Item ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МЕНЕДЖЕРА ОСВІТИ(2016) Юркова, Т. Ф.Item ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ В ПІДЛІТКІВ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ(2010) Юркова, Т. Ф.; Yurkova, T. F.У даній статті розглядаються актуальні питання щодо психолого-педагогічних механізмів формування в підлітків ціннісного ставлення до природи; дається їх наукова характеристика. В данной статье рассматриваются актуальные вопросы психолого-педагогических механизмов формирования у подростков ценностного отношения к природе; представлена их научная характеристика. This article discusses the important issues of psychological and pedagogical mechanisms formation of teenagers’ appreciative attitude to nature, presented their scientific characteristics.Item РЕАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ У ПІДЛІТКІВ ЦІННОСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ(2020) Юркова, Т. Ф.Актуальність дослідження проблеми зумовлена необхідністю створення організаційно-педагогічної моделі формування у підлітків ціннісного ставлення до природи. У статті розглядається технологія реалізації організаційно-педагогічної моделі формування у підлітків ціннісного ставлення до природи, обгрунтовуються методи і форми організації виховного впливу.Item СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ-ЕКОЛОГІВ(2019) Юркова, Т. Ф.Item СТАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ ДО ПРИРОДИ В ЙОГО ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ВИМІРІ(2006) Юркова, Т. Ф.У статті, що пропонується, в історичному аспекті висвітлюється проблема формування у школярів ціннісного ставлення до природи. The article lights the process of formation of schoolchildren’s appreciative attitude to nature in historical aspect.Item ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ГУМАНІСТИЧНО-ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ В СПАДЩИНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО(2018) Юркова, Т. Ф.; Шилова, К. О.У статті розглядається актуальність проблеми формування в учнівської молоді гуманістично-ціннісного ставлення до природи у творчій спадщині В. О. Сухомлинського.Item ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ГУМАНІСТИЧНО-ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ В СПАДЩИНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО(2018) Юркова, Т. Ф.; Шилова, К. О.У статті розглядається актуальність проблеми формування в учнівської молоді гуманістично-ціннісного ставлення до природи у творчій спадщині В. О. Сухомлинського.Item ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ(2020) Юркова, Т. Ф.Стаття присвячена формуванню ціннісного ставлення підлітків до природи на уроках української літератури в освітньому процесі школи. В основу підходу до визначення цінностей підлітків покладено наукове положення про те, що на процес формування ціннісного ставлення до природи впливає певний комплекс чинників. Важливу роль серед них відіграють художні твори екологічного спрямування , фольклор, оскільки вони є своєрідним утіленням етичних ідей, настанов і заповідей українського народу. Обгрунтовано методи, засоби, форми роботи з художніми творами екологічного спрямування.Item ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО ПРИРОДИ(2019) Юркова, Т. Ф.